Институт конфиденциального сотрудничества в США: огранизационно-правовой аспект

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Юридические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

М1ЖНАРОДНЕ ПРАВО

Гречин €вген €вгенович,
кандидат юридичних наук, професор спец'-/ально/ кафедри № 4, Нац'-/ональна академ'-/я СБ Укра/ни, Укра/'-на, м. Ки/в
Мускнко 1ван 1ванович,
доктор наук з державного управл'-/ння, професор, пом'-/чникГолови СБ Укра/ни -начальник Центру забезпечення реформування СБ Укра/ни Апарату Голови С Б Укра/ни, Укра/'-на, м. Ки/в
УДК 35. 072. 2/3(73):336. 717. 113
1НСТИТУТ КОНФ1ДЕНЦ1ИНОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВА У США: ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
У статт1 проанал1зовано досв1д використання правоохоронними органами США тсти-туту конф1денцшного ствробтництва. Використання оперативних джерел тформацп зали-шаеться найбшьш дгевим Iнструментом виявлення, припинення, розкриття та розслгдування злочитв у всьому свт1. З метою досягнення ч1ткост1 в термшологи проведено 1дентифшащю ргзних вид1 В 1нформатор1 В залежно в1д гх призначення та правоохоронног структури, з якою вони ствпрацюють.
Ключовi слова: шформатор- сввдок- конфвденцшне джерело шформацп- джерело-ввдповвдач.
Мусиенко И. И., доктор наук государственного управления, профессор, помощник Главы С Б Украины — начальник Центра обеспечения реформирования С Б Украины Аппарата Главы С Б Украины, Украина, г. Киев-
Гречин Е. Е., кандидат юридических наук, профессор специальной кафедры № 4, Национальная академия Службы безопасности Украины, Украина, г. Киев
Институт конфиденциального сотрудничества в США: огранизационно-правовой аспект
В статье проанализирован опыт использования правоохранительными органами США института конфиденциального сотрудничества. Использование оперативных источников информации остается наиболее действенным инструментов выявления, прекращения, раскрытия и расследования преступлений во всем мире.
С целью достижения четкости в терминологии проведена идентификация разных видов информаторов в зависимости от их назначения и правоохранительной структуры, с которой они сотрудничают.
Ключевые слова: информатор- свидетель- конфиденциальный источник информации- источник-ответчик.
Вступ. Право громадян шформувати про правопорушення — це природне продовження права на свободу вираження, що пов'-язане з принципами про-зорост та сумлшность Всi люди мають невщ'-емне право захищати добробут шших громадян та сусшльства загалом ^ в окремих випадках, зобов'-язаш повщомляти про правопорушення. Одним iз найбшьш ефективних заходiв щодо протидп злочинним проявам е своечасне iнформування правоохоронних оргашв, пiд час якого особлива роль належить особам (шформаторам). Вони надають допомогу уповноваженим на те суб'-ектам у сферi протидп корупцп шляхом надання оперативно значимо! шформацп.
У Сполучених Штатах Америки проводяться секретш операцГ! з викорис-танням конфвденпв, секретних агентiв, спiвробiтникiв ФБР, коли необхщно отримати не просто яку-небудь оперативну шформащю про злочинну дiяль-нiсть, а звинувачувальнi докази для судового процесу. Ця практика в США набула широкого застосування з 1987 р.
Метою статтх е аналiз досввду правоохоронних оргашв та спещальних служб США щодо роботи з конфщенцшними джерелами.
Аналiз публтацт, в яких започатковано виршення проблеми. Останш тенденцГ! в дiяльностi полщп США зосереджеш все бiльше на залученш громадян до сшвпращ з полiцiею. Така спiвпраця е ефективною у запобiганнi вчиненню багатьох тяжких злочишв за рахунок допомоги iнформаторiв, тобто людей, якi виявляють бажання спiвпрацювати з полiцiею [1, с. 5].
Д. Саншайн та Т. Тайлер виходять з того, що характер ввдносин мiж полщею та громадськiстю мае значний вплив на ефектившсть боротьби зi злочиншстю, добробут мiсцевих жителiв. Автори акцентують увагу на важливостi встанов-лення доброзичливих вщносин полiцi! з мюцевим населенням [2, с. 532].
Виклад основного матерiалу. У США понад 85% тяжких злочишв роз-криваються ФБР за допомогою негласних iнформаторiв. В одному з ршень Верховного суду США констатуеться, що використання таемних викривачiв чи агенив е законною i правильною практикою правозастосовних оргашв та виправдовуеться штересами громадян.
Одним з першочергових завдань, яю необхiдно вирiшити в процесi аналiзу iнституту конфiденцiйного спiвробiтництва, е досягнення чггкост в термшоло-гп, яка застосовуеться для iдентифiкацi! рiзних видiв iнформаторiв.
Неспроможшсть встановити визначення, яке вiдрiзняe свщыв (CW) i таем-них iнформаторiв (Т1), викликало серйозне занепокоення у Федерального бюро розслщувань наприкшщ 1980-х рр., адже класифiкацiя шформатора значно впливала на те, наскшьки ретельно бюро може захистити особу свого джерела, а також на спосiб використання надано'-1'- iнформацii та ретельшсть IT розгляду.
Таемний шформатор (Т1) — це будь-яка особа, яка надае корисну та прав-диву шформащю правоохоронному органу стосовно кримшальноТ дiяльностi та вiд яко1 правоохоронний орган сподiваеться чи мае намiр одержати додат-кову корисну шформащю щодо тако1 дiяльностi у майбутньому зпдно з домов-лешстю, за якою орган не розголошуватиме особу iнформатора [3]. Таемнi шформатори часто працюють у спосiб, який не дозволяе 1 м надавати докази та ставати сввдками на судовому провадженш. 1х використовують виключно з метою збору розвщданих. Оскiльки вони не свщчитимуть на судi, правоохоронний орган зазвичай може зберегти ix аношмшсть [4].
На вщмшу вiд таемних iнформаторiв, сп1впрацююч1 св1дки мають свiдчити пiд час судового провадження. Саме в цьому часто i полягае уся рiзниця мiж сввдком та iнформатором. Свiдкiв часто використовують як оперативниюв у довготривалих розслщуваннях пiд прикриттям. Зазвичай таю свщки уклада-ють iз заступником прокурора чи державним прокурором письмовi угоди, в яких визначено ix обов'-язки та очшування вiд майбутнього судового провадження чи розгляду справи [5]. 1х допомога [6] i сшвпраця зi слiдством може скоротити строк 1хнього ув'-язнення або взагалi призвести до зняття з них обвинувачень.
Як i таемш шформатори, свщки, що спiвпрацюють зi слщством, часто можуть довго працювати шд прикриттям пiд час слiдства. Загалом можна при-пустити, що майже всi подiбнi свiдки е злочинцями, яким теж пред'-явлено обвинувачення. Вони фактично працюють за свою свободу. Якщо вони не нада-дуть слщству шформащю, яка допоможе арештувати злочинщв чи захопити грошовi кошти або майно, вони, скорiше за все, потраплять за Грати.
Осiб, якi надають iнформацiю без будь-якого прихованого мотиву, зазвичай називають «джерелом». Джерело надае шформащю правоохоронному органу тшьки в результат звичайного законного доступу до тако1 шформацп чи записiв. На вщмшу вiд таемних iнформаторiв та сввдюв, якi спiвпрацюють зi слщством, таке джерело не збирае шформащю через кримшальш зв'-язки з об'-ектами розслщування. Це не злочинцi. Джерела можуть одержувати шформащю тшьки у спосiб, дозволений вiдповiдним законодавством [7].
Переважну бшьшкть iнформаторiв та свщыв, якi спiвпрацюють зi слвд-ством, вербують члени 18 000 державних та мкцевих полiцейськиx оргашв США. Майже у кожному значному кримшальному розслiдуваннi, яке ведеться полщею, використовуються послуги iнформатора, свiдка, що сшвпрацюе зi слiдством або цивильного джерела. У межах федеральних оргашв правопорядку узагальнешсть програм по робой з шформаторами або термiнiв вщсутня. Керiв-ник Департаменту юстицп та генеральний прокурор США [ 8 ] е найближчими до особи, яка здшснюе керiвництво федеральною мережею iнформаторiв.
У Департамент1 юстици працюють понад 25 000 агенпв Федерального бюро розслвдувань (FBI), Управлшня по 6opoTb6i з наркотиками (DEA) й Управлшня по контролю алкогольних напоТв, тютюнових виробiв, вогне-пальноТ зброТ та вибухових матерiалiв (ATF). Кожен з агенпв Департаменту юстици повинен проводити активне вербування та операцп з шформаторами й свiдками, як спiвпрацюють зi слiдством.
Департамент нащональног безпеки (DHS), який не входить до складу Департаменту юстици, нараховуе набагато бшьше персоналу правоохоронних оргашв, ашж FBI, DEA та ATF разом. Департамент нащональноТ безпеки роз-робив свою власну програму роботи з шформаторами, порiвняно з якою про-грама Департаменту юстици за обсягами е набагато меншою.
Хоча FBI, DEA та DHS е основними федеральними правоохоронними органами, робота яких повшстю залежить ввд iнформаторiв, окрiм них iснуе ще 44 федеральш агенци та 64 органи генерального шспектора, якi теж мають вiдповiднi зобов'-язання щодо охорони правопорядку. 1х агенти також зобов'-я-заш вербувати iнформаторiв у ходi своТх розслiдувань.
Вiд моменту заснування FBI у 1908 р. шформатори вщгравали визначальну роль у розслiдуваннi та судовому переслвдуванш рiзноманiтних федеральних злочишв. Програма FBI по робот з кримшальними iнформаторами у вищих ешелонах влади була створена у 1961 р., коли директор ФБР Дж. Едгар Гувер наказав у^м вщповвдальним спещальним агентам «розвинути мережу квал^ фiкованих агентiв у вищому ешелош органiзованоТ злочинностi, якi зможуть надавати нам яюсну шформащю», необхiдну для боротьби зi злочиннiстю. У 1978 р. FBI замшило ТТ на Програму роботи з кримшальними шформаторами, завданням якоТ став розвиток шформацшних кадрiв, якi могли допо-могти FBI у розслiдуваннi федеральних злочишв та дiяльностi органiзованих кримшальних установ. 1нформатори стали невiд'-емною частиною усшху бага-тьох розслiдувань оргашзованоТ злочинностi, корупцГТ держслужбовцiв, тор-гiвлi наркотиками, а також боротьби з тероризмом та шших шщатив [9].
Станом на середину 2013 р. FBI нараховувало 35 902 пращвниыв. Сюди входили 13 785 спещальних агенив — лише Тм дозволяеться вербувати шфор-маторiв та працювати з ними. Агенти мають широы a^^i обов'-язки, якi охо-плюють понад 250 федеральних злочишв. FBI мае з DEA юрисдикщю щодо злочишв, пов'-язаних з наркотиками, тому обидвi агенцп часто змагаються за справи, iнформаторiв та сввдюв.
Низка гучних скандалiв, пов'-язаних з шформаторами ФБР, поди 2001 р. та розслщування Конгресу [10] щодо використання агентами ФБР убивць у ролi iнформаторiв спровокували драматичш змiни у термшологп, якою ФБР нази-вае своТ джерела. У 2006 р. термш «iнформатор» було вiдкинуто та замшено новим словом — «конф1денцшне агентурне джерело» (CHS — confidential human source). Робота з цими джерелами ведеться зпдно з настановами Управлшня розвщки, встановленими шсля подш 11 вересня.
Конфвденцшне агентурне джерело визначаеться як будь-яка особа, яка надае FBI корисну та пдну довiр'-я шформащю зпдно з певною санкщоно-
ваною процедурою збору шформацп- особа, ввд яко1 ФБР сподiваeться або мае намiр одержати додаткову корисну шформащю в майбутньому- особа, особисткть яко'-1, iнформацiя про яку або ii вiдносини з ФБР будуть гаран-товано зберiгатися у таемнищ [11]. Термiн «конфiденцiйне агентурне джерело» замшило термши «свiдок, який сшвпрацюе 3i слiдством», «таемний шформатор» та «агентурний актив», i тепер саме цей термш визначае в^х iнформаторiв, на яких поширюеться пол^ика FBI [12].
Настанови генерального прокурора щодо використання конф1денцшних агентурних джерел Федеральним бюро розсл1дувань [13] регулюють використання конфвденцшних агентурних джерел. Заступник виконавчого директора ФБР доповщав комггету Сенату, що щ настанови стали поворотним моментом у виконанш ново!& quot- концепцп FBI щодо iнформаторiв. Двi iнструкцii доповнюють настанови генерального прокурора: «Посiбник з полiтики використання кон-фiденцiйних агентурних джерел» (посiбник з полiтики) та «Посiбник зi стан-дартiв перевiрки конфiденцiйних агентурних джерел» (посiбник з перевiрки). Посiбник з полiтики регулюе адмiнiстрування джерел, включаючи вщповвд-нiсть настановам генерального прокурора, тодi як посiбник з перевiрки стан-дартизуе процес перегляду та перевiрки джерел. Цi посiбники разом з новими настановами генерального прокурора набрали чинност 13 червня 2007 р. [14].
Конф1денцшн1 агентурт джерела класифжуються наступним чином:
— iнформатор-керiвник (senior leadership source) — це агентурне джерело, яке займае позищю для ухвалення важливих ршень чи здшснення шших видiв управлшня незаконною дiяльнiстю учасникiв групи чи оргашзацп, яка здшс-нюе незаконну дiяльнiсть по всiй краiнi або на мiжнародному рiвнi в обсяз^ який е прiоритетом кримiнальних розслщувань FBI, навiть якщо така незаконна дiяльнiсть ведеться на мюцевому чи регiональному рiвнi-
— шформатор-член вищих ешелонiв уряду або профсшлки (high-level government or union source): шформатор, який (1) мае вщповщш вщносини з федеральним урядом чи урядом держави, керiвник головного виконавчого органу, заступник такого керiвника або член законодавчого органу- або (2) президент, секретар/скарбник або вще-президент мiжнародноi чи нащонально1 профспiлки, або головний службовець чи службовщ шдпорядкованого регю-нального товариства мiжнародноi профсшлки-
— прившейована особа чи медiа-джерело (privileged or media source): агентурне джерело, яке мае зобов'-язання щодо конфщенцшност (лшар, адвокат чи священик) або пов'-язаний зi ЗМ1-
— довготривалий iнформатор: агентурне джерело, яке було зареестроване протягом бшьш шж 5 рокiв поспiль.
До агентурних джерел, яы вимагають спещального затвердження, входять федеральн1 в'-язн1 чи в'-язн1 окремого штату, умовно засуджеш, звшьнеш пiд слово честi та звшьнеш пiд наглядом, а також поточш або колишнi учасники Програми захисту свщыв [12].
До появи наведено!& quot- вище програми конфiденцiйнi агентурш джерела визначалися як будь-яка фiзична чи юридична особа, яка надавала шформа-
щю на умовах конфщенцшносп [15]. 1нформатори класифiкувалися згiдно з типом надавано! ними iнформацГi: оргашзована злочиннiсть- загальний зло-чин: особи, яы надають iнформацiю стосовно розслщувань питань загального кримiнального характеру- нащональний тероризм: особи, якi надають шформащю стосовно розслщувань дiяльностi осiб чи груп, що займаються терорис-тичною дiяльнiстю на територГ! США- посадовi злочини: особи, якi надають шформащю стосовно порушень, на яю поширюеться програма посадових злочишв- наркотики: особи, якi надають шформащю стосовно розслщувань злочи-нiв, пов'-язаних з наркоторпвлею- мiжнародний тероризм- громадянсью права- програма захисту нацiонально! шфраструктури/комп'-ютерного втручання- кiберзлочини- крадiжки в особливо великих розмiрах- дiяльнiсть банд.
Управлшня по боротьб1 з наркотиками (DEA) е слвдчим органом Департаменту юстици. Завданням цього Управлшня е виконання закошв про контро-льоваш речовини. Управлшня по боротьбi з наркотиками розслщуе дiяльнiсть кримiнальних оргашзацш та! х головних членiв, яы беруть участь у вирощу-ванш, виробництвi або поширеннi контрольованих речовин, що незаконно пере-возяться або плануються для перевезення по територГ! Сполучених Штапв.
DEA нараховуе близько 5000 спещальних агенпв, 500 слщчих рiзного напрямку, 800 спецiалiстiв зi збору розвiдданих та 300 хiмiкiв. Працiвники Управлiння, уповноваженi на вербування та роботу з шформаторами, зазвичай називаються спещальними агентами. У DEA вони класифшуються як крим^ нальш слiдчi. Управлiння мае 226 офiсiв, роздiлених на 21 пiдроздiл по всш територГ! США, а також 86 офюв у 67 кра! нах по всьому свiтовi. Рiчний бюджет Управлшня за фшансовий рiк 2012 становив 3 млрд дол. З 2005 фшансового року до грудня 2011 Управлшня вилучило приблизно 19,3 млрд дол. в оргашзацш, яю перевозять наркотики, отже, ця установа е майже на повному самозабез-печенш. Полггика Управлшня по боротьбi з наркотиками та процедури роботи з шформаторами мютяться в «Посiбнику агенпв Управлшня по боротьбi з наркотиками» [16]. Управлшня видалило термш «шформатор» зi свого посiбника i тепер використовуе термш «конфщенцшне джерело» (CS — confidential source).
Конф1денцшне джерело — це особа, яка за вказiвкою конкретного агента Управлшня по боротьбi з наркотиками, за певну винагороду або без не!, надае шформащю про торпвлю наркотиками чи надае законш послуги Управлшню при розслвдуванш операцш з торгiвлi наркотиками.
Для класифжацп особи як конфiденцiйного джерела DEA мають викону-ватися три критери:
— така особа перебувае у вщповвднш позицп, щоб мати змогу допомогти Управлшню у поточному чи майбутньому розслвдуванш-
— в о6сязГ, в якому така особа може мислити розсудливо, вона не компроме-туе штереси й дГяльшсть DEA-
— така особа приймае ввдповщш шструкцп, необхiднi для ефективного вико-ристання !! послуг [16].
Конф1денцшне джерело-в1дпов1дач — це особа, яка за вказТвкою конкретного агента Управлшня по 6ороть6Г з наркотиками, за певну винагороду або
без не'-1, надае шформащю про торпвлю наркотиками чи надае законш послуги Управлшню, але шдлягае арешту та судовому переслвдуванню за федераль-ний злочин або виступае як ввдповвдач у федеральнiй справi чи справi штату, яка розглядаеться. Така особа очшуе компенсаци за свою допомогу у формi пом'-якшення судового вироку чи зняття обвинувачень, або у будь-якш шшш формi [16]. Тшьки особи, якi вважаються такими, що мають можливкть нада-вати надшну iнформацiю чи законну послугу, а також можуть дотриматися умов конфвденцшност щодо iнтересiв i дiяльностi Управлiння по боротьбi з наркотиками, можуть використовуватися як ввдповвдач-конфщенцшне джерело. Перш шж агент почне сшвпрацювати з такою особою чи користуватися ii послугами, вiн повинен одержати згоду вiдповiдного прокурора.
Конфщенцшне джерело, яке вiдповiдае будь-яким з наступних критерпв, вважаеться «конф1денцшним джерелом обмеженого використання» та шдлягае спещальному затвердженню:
— особи молодше 18 роыв можуть використовуватися тiльки за письмово'-1 згоди ix батькiв чи законних ошкушв [17].
— особи, звшьнеш умовно чи пiд слово чест (за федеральнi злочини чи порушення законодавства штату) вимагають затвердження спещального оперативного працiвника. Цей спещальний агент вiдповiдае за встановлення процедур для одержання дозволу вщповщних державних служб у межах ввдпо-вщальност такого спецiального агента.
В'-язт федерального виправного закладу — якщо особа, яку агенти мають намiр використати як конфщенцшне джерело, наразi перебувае у федеральнiй в'-язницi, а майбутне використання вимагае тимчасового звшьнення або пере-ведення до шшого закладу чи використання монiторинговиx пристроТв за зго-дою в'-язня, необхвдно заздалегiдь одержати дозвiл Департаменту юстици [16].
Управлшня по боротьбi з наркотиками також застосовуе термш «джерело тформацй» до особи чи оргашзацп, яка надае шформащю без безпосередшх шструкцш ввд спецiального агента та не стае учасником самого розслщування (наприклад, бiзнес-установа, яка надае шформащю зi свое'-1 документаци- пра-щвник органiзацii, який в xодi виконання сво1х повсякденних обов'-язкiв одер-жуе шформащю, щнну для Управлiння- або порядний громадянин, який стае свщком поди, що може бути щкавою для Управлшня). Термш «конфщенцшне джерело» не застосовуеться до джерел шформаци, якщо особа, яка в шших випадках вважалася б джерелом шформаци, стае постшним активним учасником розслщування, ii статус змшюеться на «конфвденцшне джерело». Джерело шформаци, яке очшуе фшансово'-1 компенсаци чи одержуе винагороду з Фонду конфюкаци майна, повинно одержати ввдповщний кодовий номер тшьки з метою здiйснення оплати. Загалом у зв^ах про ведення слщства можна зга-дувати справжш iмена осiб чи назв оргашзацш, якi вiдповiдають такому визна-ченню. Однак якщо е причина для збереження аношмносп, але обставини не гарантують встановлення джерела як шформатора, можна використовувати термш «джерело тформацй». Джерела шформаци визначаються в адмшютра-тивнш службовш записщ, яка супроводжуе звгг про ведення слiдства [ 16 ].
Бюро по контролю за дотриманням 1мм1грацшного та митного законодав-ства (ICE) е найбшьшим та основним слщчим шдроздшом Департаменту нацiональноi безпеки (DHS). Воно було засноване 1 березня 2003 р. у межах урядово1 реоргашзацп шсля подш 11 вересня. Попередником цього бюро була Митна служба США.
Директорат розслiдувань питань нащональног безпеки (HSI) при Бюро по контролю за дотриманням iммiграцiйного та митного законодавства розслвдуе злочини, пов'-язаш з iммiграцiею- незаконне перевезення людей- незаконне перевезення наркотиыв, збро1 та шшо'-1 контрабанди- фiнансовi злочини- шберзлочини та питання експорту. На додачу до кримшальних розслвдувань Директорат розслщувань питань нащонально1 безпеки керуе мiжнародними операцiями бюро та функщями розвiдки. Цей Директорат нараховуе понад 10 000 пращвниыв, включаючи 6 700 спещальних агенив, розподiлених по бiльш нiж 200 мктах Сполучених Штатiв та 47 краш по всьому свiтi. Спещальш агенти Директорату володiють набагато ширшими слiдчими повноваженнями, анiж будь-якi ix колеги з федеральних органiв. У 2003 р. шформатори, яы працювали на агенив Митно1 служби США, перейшли пiд контроль Бюро по контролю за дотриманням iммiграцiйного та митного законодавства разом зi сво1ми агентами.
У 2008 р. Бюро по контролю за дотриманням iммiграцiйного та митного законодавства (ICE) вщмовилось вщ термiна «iнформатор» на користь бшьш узагальненого — «конфiденцiйне джерело» [18]. Бюро визначае конфвденцшне джерело як особу, яка повщомляе шформащю щй установi про можливi пору-шення закону чи будь-яку шшу iнформацiю, яка може стати корисною у роз-слiдуванняx та дiяльностi правоохоронних органiв. Перш нiж щентифжувати особу як конфiденцiйне джерело, ii слiд належним чином зарееструвати.
Неконфiденцiйнi джерела включають персонал федеральних, мюцевих, територiальниx чи iноземниx органiв управлшня або службовцiв правоохоронних оргашв та громадських дiячiв, якi виступають вщ власного iменi чи як службовщ на вiдповiднiй посадi.
Федеральна податкова служба (1RS) — це федеральний орган, який збирае податки та стежить за дотриманням законодавства про федеральне оподатку-вання. Федеральна податкова служба е единим федеральним органом, до ком-петенцп якого входить розслщування кримшальних порушень Федерального податкового кодексу [19]. Федеральна податкова служба мае сшльну слщчу юрисдикщю з шшими федеральними органами з питань вщмивання грошей та деяких видiв порушень банкiвськоi таемнищ
Шдроздш кримшальних розслiдувань (CID) е слщчим органом Федераль-ноi податковог служби. Цей шдроздш складаеться зi спещальних агенпв, якi займаються вербуванням та управлшням iнформаторiв. Спещальш агенти шд-роздiлу мають таку саму посадову класифшащю кримiнального слвдчого, як i iншi федеральнi правоохоронш органи, та уповноваженi здiйснювати арешти i носити вогнепальну зброю.
Федеральна податкова служба запустила кампашю з агресивного вербу-вання iнформаторiв для визначення та судового переслщування порушниюв податкового кодексу. На веб-сайт служби чггко заявлен критерп, на яю вона спираеться при пошуку iнформаторiв. Служба бажае одержувати «достовiрну iнформацiю, а не припущення чи теоретичш заяви, якi не мають жодного реального шдтвердження».
У посiбнику Федерально! податково! служби мiстяться три термши, якими служба називае сво1х iнформаторiв: таемш шформатори- свгдки, що ствпрацю-ють 3iiдством, та джерела шформацп [20].
Таемний шформатор — це будь-яка особа, яка надае корисну i досто-вiрну шформащю спещальному агенту щодо кримшально! дiяльностi та ввд яко1 спецiальний агент сподiваеться чи мае намiр одержати додаткову корисну шформащю щодо тако! дiяльностi в майбутньому. Це особи, як дшть за вказiвками спецiального агента, ризикують стати жертвами помсти в результат свое!& quot- спiвпрацi з Федеральною податковою службою, сподiва-ються, що ix особистiсть буде збережено у таемнищ, або одержують оплату чи iншi види компенсацп. В'-язнi, якi знаходяться у федеральних виправних закладах, та колишш чи чинш учасники Програми захисту сввдшв також можуть бути задокументоваш як таемш шформатори [21].
Свгдки, як ствпрацюють 3i тдством мають двi ввдмшност ввд таемних iнформаторiв. Вони не сподiваються на зберпання свое! особистостi у таемнищ та погоджуються свщчити на судi чи на адмiнiстративниx провадженнях. На вщмшу вiд попередньо1 категорп, особистiсть свiдка, який спiвпрацюе зi слiдством, може бути розголошена.
Джерела шформацп — це особи, яы не ввдповщають визначенню таемного шформатора чи свiдка, який спiвпрацюе зi слiдством. Наприклад, це може бути особа, яка телефонуе чи ввдвщуе офю Федерально1 податково1 служби з метою надання шформацп, але служба у майбутньому не керуе ii дiями для забезпе-чення доказiв. Ще один приклад — це особа, яка одержуе плату за шформащю чи докази, яы вона надала самостшно, без жодних вказiвок.
Службовщ федеральних, штатних та мюцевих правоохоронних органiв, а також службовщ шших урядових установ, якi дшть у межах сво1х повнова-жень та надають шформащю Федеральнш податковш службi, також можуть вважатися джерелом шформацп. Однак якщо службовець надае шформащю про корупщю у свош власнiй установi, наприклад, повiдомляе про прийняття xабарiв полiцейськими, такий службовець вважаеться або сввдком, що сшвпрацюе зi слiдством, або таемним шформатором.
Центральне розвiдувальне управлшня (ЦРУ) зобов'-язане збирати розввд-данi стосовно нащонально1 безпеки Сполучених Штатiв. Це не правоохорон-ний орган, вш звiтуе безпосередньо Нацiональнiй радi безпеки. З 11 вересня 2001 р. робота ще1 установи зосереджена, здебшьшого, на протидп тероризму.
В останш десятилiття дiяльнiсть Центрального розвiдувального управлшня перейшла до сфери вщповвдальносп, яка рашше належала FBI, DEA та ICE, тобто торгiвлi наркотиками та вщмивання грошей.
У ЦРУ особи, яких правоохоронш органи зазвичай називають шформаторами, бшьш вiдомi як «активи». 1нформащя, яку вони збирають для ЦРУ, називаеться «агентурною розв1дкою» або HUMINT (human intelligence).
ЦРУ також вербуе перебiжчикiв. Перебiжчик визначаеться як особа, яка вчинила зраду, тобто це особа, яка спершу була зареестрована шформатором певного режиму, а поим зрадила йому i почала сшвпрацювати з ворожою шо-земною розвщувальною службою [22].
Сшвробггники ЦРУ, яы керують дiяльнiстю iнформаторiв, збирають роз-вiдданi та працюють у польових умовах, називаються «кураторами» [23]. Кура-тори вивчають методи роботи розвщки, способи збору шформаци, вербування й управлшня шформаторами у Навчальному центрi ЦРУ «Камп-ШрЬ». Цей заклад, вщомий як «ферма», мае загальну площу 9 275 акрiв та розташований поблизу Вшьямсбурга, штат Вiрджинiя.
Пiд час виконання своТх обов'-язкiв за кордоном куратори часто працюють шд дипломатичним прикриттям як державш службовцi чи пращвники економiчного сектору при американських консульствах. Колишнш директор ЦРУ адмiрал Стенсфшд Тернер надав точне визначення посадових шструк-цiй куратора: «Таемна служба вимагае надзвичайних жертв. Це стосуеться не тшьки аношмносп, а й почестей за те, що ви робите. Люди знають, як вас звати. Вони думають, що ви — другий секретар чи ще якийсь асистент в урядовш установ^ але ви школи не шдшмаетеся на вищi посади, школи не буваете головним начальником. Ви завжди працюете шд прикриттям та виконуете рiзнi види роб^, однак для всiх тих, хто не знае, чим ви займаетеся насправд^ це виглядае так, шби ви не дуже усшшна людина» [24].
Окремi куратори не працюють шд офiцiйним прикриттям та називаються «ствробтниками без офщшного статусу» (NOC — no official cover). Так особи е найбшьш таемними пращвниками ЦРУ. Вони працюють за кордоном, не маючи дипломатичного iмунiтету, й часто виглядають так, шби працюють на якусь комерцшну фiрму.
Висновки. Ди на користь сусшльства е важливим елементом шформатор-ства як сощального iнституту. Результати проведеного аналiзу засвiдчили, що сучасне розумiння шституту конфiденцiйного спiвробiтництва в США вихо-дить з наступних базових положень:
— об'-ектом повщомлення е шформащя про будь-якi зловживання, пору-шення, недоброчесну поведiнку тощо, якi можуть привести до суттевих пору-шень прав i свобод громадян, шкоди суспiльству чи окремим громадянам та шшим публiчним iнтересам-
— мотивом доброчесного шформатора е захист публiчних iнтересiв при вiд-сутностi особистоТ прямоТ зацiкавленостi у результатах розслщування заяви, яку вiн зробив-
— шформатор мае бути впевнений у правдивосп iнформацiТ, яку вiн пов^ домляе-
— сферою дiяльностi iнформаторства мае бути як публiчна, так i приватна сфера, якщо ТТ дiяльнiсть може впливати на права громадян та публiчнi iнтереси.
Хоча конфвденцшш джерела е неввд'-емною частиною американсько! сис-теми правопорядку, !х використання пов'-язане 3i значним ризиком та визна-еться досить суперечливим. На адресу полщейських методiв розслiдування постiйно лунае критика, однак шформатори та сввдки, якi сшвпрацюють 3i слiдством, займають i будуть займати проввдну роль у найвагомших та най-вiдомiших нацiональних та мiжнародних кримiнальних розслiдуваннях двад-цятого та двадцять першого столiть.
Перспективним напрямком подальших наукових дослiджень повинен стати аналiз досвiду вирiшення дослщжувано! проблеми в iнших провiдних кра! нах мiжнародноi спiльноти з метою його врахування у втизнянш практицi.
References:
1. Dunham R. and Alpert, G. (1989). Critical issues in policing. Prospect Heights, 111.: Waveland
Press.
2. Sunshine J. and Tyler, T. (2003). The Role of Procedural Justice and Legitimacy in Shaping Public Support for Policing. Law Soc. Rev., 37(3), pp. 513−548.
3. Standards on Prosecutorial Investigations, ABA Criminal Justice Standards, Section 2. 4, and Department of Justice Guidelines Regarding the Use of Confidential Informants.
4. Roviaro v. United States, 353 U.S. at 62, 77 S. Ct. at 628−29 (1957) — see FBI'-s Manual of Investigative Operations and Guidelines (MIOG) § 137−3.
5. Hughes G., Agreements for Cooperation in Criminal Cases, 45 VAND. L. REV. 1 (1992) — Ian Weinstein, Regulating the Market for Snitches, 47 BUFF. L. REV. 563 (1999) — George C. Harris, Testimony for Sale: The Law and Ethics of Snitches and Experts, 28 PEPP. L. REV. 1 (2000) — Daniel C. Richman, Cooperating Clients, 56 OHIO ST. L.J. 69 (1995).
6. Федеральш правила призначення покарань США (U.S.S.G.) § 5K1.1.
7. Department of Justice Guidelines Regarding the Use of Confidential Informants, § I.B.8 at
B-9.
8. Title 28, United States Code, Sections 509,510, and 533. See also Department of Justice Guidelines Regarding the Use of Confidential Informants. The guidelines provide definitions for sources.
9. The Federal Bureau of Investigation'-s Compliance with the Attorney General'-s Investigative Guidelines Special Report, Office of the Inspector General, September 2005.
10. House Committee on Government Reform, Everything Secret Degenerates: The FBI'-s Use of Murderers as Informants, 3rd Report, H.R. Rep. No. 108−414 at 454 (2004), also available at www. gov/hreports/108−414. html.
11. The Attorney General'-s Guidelines Regarding the Use of FBI Confidential Human Sources was signed on December 13, 2006 and supersedes the FBI Manual of Investigative Operations and Guidelines (MIOG).
12. Confidential Human Source Policy Manual, Appendix C: Legal Authorities.
13. Attorney General Guidelines Regarding the Use of FBI Confidential Human Sources took effect on December 13, 2006- Confidential Human Source Policy Manual and the Confidential Human Source Validation Standards Manual took effect on June 13, 2007. It was revised and reissued on March 26, 2010.
14. Testimony of Willie T. Hulon, executive assistant director, National Security Branch FBI, before the Senate Select Committee on Intelligence, Washington, DC, October 23, 2007.
15. MIOG § 137−3.
16. DEA Agents Manual. (Author'-s note: four versions of the DEA Agents Manual have been issued since 1998. The DEA is in the process of rewriting a new manual. All references to the manual are taken from the latest version of the manual available to the author).
17. Blair J" & quot-Ethics of Using Juvenile Informants,& quot- Christian Science Monitor, April 14, 1998.
18. Federal Register: December 9, 2008 (Volume 73, Number 237) [Page 74 729−74 732].
19. Internal Revenue Service Manual. Part 9. Criminal Investigation, Chapter 4. Investigative Techniques, Section 2. Sources of Information.
20. Quote from www. irs. gov, Whistleblower-Reward.
21. IRS Manual 9.4.2.5.1.1 (03−15−2007).
22. Bradford H" Westerfield, Inside the CIA'-s Private World. Yale University Press, Connecticut, 1995.
23. Davis F., & quot-Agent Tells Tale of CIA Defect in Drug War,& quot- Miami Herald, September 18, 1997.
24. Weiner T., & quot-In Latest Turncoat Scandal, CIA Assumes the Worst,& quot- International Herald Tribune, November 21, 1996. See also Gup, T., & quot-Nameless Stars of the CIA,& quot- Washington Post, October 1, 1997.
Musienko 1.1., Official Subordinate to the SSU Head — Chief of the SSU Reformation Ensuring Centre of the SSU Head'-s Staff, doctor of state management sciences, professor, honored lawyer of Ukraine, Ukraine, Kuiv-
Hrechyn Y. Y., professor of the special department № 4 of the National Academy of the SSU, Ph.D. in jurisprudence, Ukraine, Kuiv.
Institute of confidential cooperation in the USA: organizational and juridical aspect
One of the most efficient measures of crime counteraction is timely reporting law enforcement agencies during which a special role is dedicated to persons (informants). They provide assistance to authorized subjects in the sphere of corruption counteraction by giving operative significant information.
Thus the article is aimed at the analysis of law enforcement bodies and special services of the USA experience concerning work with confidential sources.
The latest tendencies of the US police activities are concentrated on the attraction of citizens to cooperation with police. Such cooperation is efficient in prevention of most hard crimes due to informants'- assistance, i.e. people who display desire to cooperate with police.
Scientists D. Sunshine and T. Tyler consider that the nature of relations between police and publicity has a great influence on the efficiency of crime counteraction, local citizens'- welfare. The authors draw attention to the importance of establishing benevolent relations between police and local population.
The given article also reveals the USA law enforcement agencies experience of institute of confidential cooperation using. Using of operative sources of information remains the most efficient tools for detection, suspension, disclosure and investigation of crimes in the whole world.
With the aim of achievement of accuracy in terminology it is conducted the identification of different kinds of informants depending on their role and law enforcement institution they collaborate with.
Actions in favor of society are a important element of informationship as social institute. The results of conducted analysis testify that the modern understanding of institute of confidential cooperation in the USA is grounded on the following principles:
— the object of message is information about any abuses, violations, immoral behavior that may cause significant violations of rights and duties of citizens, damage to society or separate citizens and other public interests-
— the motive of moral informant is the protection of public interests durante absentia personal direct interest in the results of investigation of the claim he has made-
— informant has to be sure in the truthfulness of information he provides-
— the sphere of informationship activity has to be as public as private sphere if its activity can influence the rights and duties of citizens and public interests.
Thus the promising trend of further scientific researches has to be analysis of experience of the given problem solving in the other leading countries of international community with the aim of its consideration in domestic practice.
Key words: informant- witness- confidential source of information- source-defendant.
Hadiuwna do pedKomzii 20. 11. 2015 p.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой