Научная составляющая инновационного развития угледобывающих предприятий Украины

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Т.Е. Петровська
НАУКОВА СКЛАДОВА 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ВУГЛЕДОБУВНИХ ШДПРИСМСТВ УКРА1НИ
Вугiльна промисловють — сировинна га-лузь народного господарства, продукщя яко! не може класифшуватись як iнновацiйна, однак ця галузь може застосовувати наукомiстку, шновацшну продукцiю iнших сумiжних галузей, одшею з яких е машинобудування, яке у свою чергу разом з шшими галузями паливно-енергетичного комплексу розвиваеться на базi вугшьно! промисловостi. Стабшьшсть розвитку вугшьно! галузi мае безпосереднш вплив на функцiонування електроенергетики,
металурги та iнших видiв економiчно! дiяльностi, що надають послуги населенню та забезпечують паливом та енергiею комунально-побутовий сектор економiки. Iнновацiйна полiтика розвитку вугшьно! промисловостi мае враховувати даний аспект та виконувати запланованi обсяги добутку вугшля при зменшеннi використання державного бюджету за рахунок економiчного ефекту вiд використання в галузi новiтнiх наукових досягнень на вшх основних технологiчних процесах добутку вугшля з шахт, забезпечуючи конкурентоспроможшсть його як на внутрiшньому, так i на свiтовому ринках. Саме тому, що шноваци мають для держави велике значення, вони визначають потенцiал ll розвитку на довгострокову перспективу, унаслiдок чого стають стратепчним чинником економiчного розвитку не тшьки пiдприемств певно! галузi, але i кра! ни загалом.
Стратегiчний розвиток вугшьно! галузi на середньо- та довгострокову перспективу, з урахуванням особливостей i високо! iнерцiйностi окремих пiдприемств, визначае актуальшсть i важливiсть дослiдження iнновацiйного розвитку втизняних вугледобувних пiдприемств на основi розробки його цшсно! науково! концепци та створення органiзацiйних умов для здшснення шновацшно! дiяльностi вугледобувних тдприемств Укра! ни i забезпечення! х економiчно! ефективностi за рахунок соцiально-економiчного розвитку вугшьно! галуз^ передусiм на основi
використання науково-технiчних досягнень та ефективно! !х передачi й застосування у промисловому секторi економiки.
Питання науково -техшчних розробок у вугiльнiй промисловосп дослiджуються вченими iнститутiв та наукових установ вугшьно! промисловосп Укра! ни, серед яких Державний науково-дослщний та проектно-конструкторський iнститут вугiльно! промисловостi, Донецький проектно-конструкторський технологiчний iнститут, Донецький державний науково-дослщний та проектно-конструкторський та
експериментальний шститут комплексно! механiзацi! шахт, Науко-
во-дослщний iнститут гiрничо! механiки iм. М. М. Федорова, ДП «Дондiпровуглемаш», 1нститут економши промисловостi (1ЕП) НАН Укра! ни та ряд шших. Теоретичнi аспекти на-уково-технiчного розвитку розглядаються у працях вiтчизняних науковцiв, серед яких мож-на видiлити роботи О.1. Амош^ А.Р. Галь-чинського, В. М. Гейця, Ю. З. Драчука, А.1. Кабанова, В. В. Коберника, Л. М. Рассуждай, Л. Л. Стариченка, В. Д. Марченко, Д.М. Чер-ваньова.
Мета статп полягае в загальнш характеристицi науково! складово! шновацщного розвитку, !! сучасного стану та впливу на продуктивнiсть працi на вггчизняних вугледобувних пiдприемств, аналiзi обсягу виконаних дослiджень i розробок (ДiР) i розглядi негативних умов працi, подолання яких дасть можливiсть пiдвищити шновацшний потенцiал розвитку вугiльно! промисловостi Укра! ни та забезпечити енергетичну незалежнiсть кра! ни разом з атомною, газовим та нафтовим секторами, спiльно iз засобами транзиту енергоноспв, власними електрогенеруючими пiдприемствами — ТЕС, АЕС та ТЕЦ.
Фактична структура сукупного споживання первинно! енергi! в Укра! нi за роки !! становлення як незалежно! держави склала-
ся таким чином: природного газу — 41%, наф-ти — 19, вугшля — 19, урану — 17,
© Петровська Тетяна Едуард1вна — астрант. Кшвський нацюнальний утверситет 1меш Тараса Шевченка.
ISSN 1562−109X
пдроресуршв та шших поновлюваних джерел — 4%. Водночас, як свщчить ан^з тенденцiй розвитку свтово! енергетики, у структурi свiтових запасiв органiчного палива на вугшля припадае 67%, на нафту -18 i на газ — 15%. В Укра! ш щ показники складають вiдповiдно 95,4- 2,0 та 2,6% [4]. Загальний обсяг запашв втизняного вугiлля становить близько 117,5 млрд. т, з яких 47 млрд. т — це балансовi запаси, у тому чи^ енергетичне вугшля — 32 млрд. т. Укра! на за обсягами видобутку вугшля належить до першо! десятки провщних кра! н свiту, але значно поступаеться бiльшостi з них за економiчними показниками вугледобувного виробництва.
Таким чином, зважаючи на значну залежшсть Укра! ни вiд iмпорту нафти та природного газу в найближчий час i на перспективу, единою надшною ресурсною базою паливно-енергетичного комплексу залишатиметься вiтчизняна вугiльна промисловiсть, яка е постачальником власного виду енергоносив, потенцшно достатнiх для практично повного забезпечення потреб нащонального господарства, тим самим гарантуючи енергетичну безпеку держави.
Згiдно з Постановою Верховно! Ради Укра! ни вiд 16 березня 2005 р. про реоргашзащю ще! галузi розроблено концепцiю розвитку вугшьно!
промисловостi, основнi положення яко! викладенi в роздiлi «Вугiльна промисловють» Енергетично! стратеги Укра! ни до 2030 р. Важливою И складовою е обгрунтована наукова концепцiя ресурсного забезпечення енергетично! безпеки Укра! ни в цшому, де зазначено, що !! вдосконалення i реалiзацiя сприятимуть швидкому досягненню економiчно! незалежностi укра! нсько! держави вщ зовнiшнiх постачань енергоносi! в. Вiдповiдно до «Основних напрямiв енергетично! стратегi! Укра! ни на перiод до 2030 р.» через 20 роюв слiд видобувати 102−112 млн. т на рш [9].
Прогнозування макроекономiчних показникiв потреби Укра! ни в паливно-енер-гетичних ресурсах, що закладеш у вiтчизняну Енергетичну стратегiю, е складно досяжним, оскшьки реалiзацiя згадано! концепцi! передбачае в Укра! ш формування у 2006−2020 рр. шдвалин постiндустрiально! iнновацiйно орiентовано! моделi розвитку Укра! ни, а
протягом 2021−2030 рр. — завершення !! переходу до поспндус^ального суспiльства. За обгрунтуваннями науковцiв, наша кра! на за основними критерiями перебувае на рiвнi третього технологiчного укладу з елементами четвертого (провщш технологi! авiа-, суд-нобудування, металургi!, виробництво скла-дових космiчно! технiки), тодi як постiндустрiальнi кра! ни переважно мають п'-ятий технологiчний уклад (провщш iнформацiйно-комунiкацiйнi технологi!) з елементами шостого (бiо- та нанотехнологi!). Для Укра! ни, яка наразi формуе мережу науково-промислових iнновацiйних осередкiв (кластерiв) i лише розбудовуе власну iнновацiйну стратепю розвитку, за 15−20 рокiв кардинально змшити структуру економiки, зробити стрибок через два технологiчнi уклади буде дуже складно, однак видаеться можливим винятково як за рахунок ефективно! структурно-технолопчно!
трансформацi! укра! нсько! економiки загалом, так i вугiльно! промисловостi зокрема [8].
Варто вщзначити, що останнiми роками спостертаеться повiльне зростання обсягiв видобутку вугшля, так у 2008 р. видобуто 77 802,2 тис. т вугшля, що на 6846,4 тис. т (на 9,6%) перевищуе плановий показник i на 2263,8 тис. т (на 3,0%) -показник за аналопчний перюд 2007 р. Державш тдприемства, шдпорядковаш Мшвуглепрому, за даний перюд добули 45 381,7 тис. т вугшля, що на 1499,9 тис. т (на 3,4%) перевищило плановий показник. Порiвняно з вщповщним перюдом 2007 р. видобуток збшьшився на 3188,7 тис. т (на 7,6%) [10].
Перший квартал 2009 р. Укра! на завершила з видобутком 17,7 млн. т вугшля. Це на 2,5 млн. т менше вщ показника 2008 р. i на 1,8 млн. т нижче результат роботи у 2007 р. Державш тдприемства,
шдпорядковаш Мшвуглепрому, добули 10,150 млн. т твердого палива, це на 1,2 млн. т менше вщповщно
до 2008 р. i на 875 тис. т нижче результат першого мюяця 2007 р. Причиною зниження обсяпв видобутку вугшля е глобальна фiнансово-економiчна криза. Вщчутно знизився попит на продукщю шахтарсько! працi, на складах шахт зосереджено чималi запаси нереалiзовано! продукцi! Проте Мшвуглепром на 105,5% виконав державний
план першого кварталу з видобутку вугшля, що становить 529 тис. т «чорного золота».
На основi прюритепв сощально-еконо-мiчного розвитку Укра! ни та наявного на-уково-технiчного й шновацшного потенцiалiв втизняно! вугледобувно! галузi, з метою забезпечення конкуренци в науковш сферi, ефективно! концентрацп матерiально-техшчних i фiнансових ресурсiв для виршення актуальних проблем у вугiльнiй галузi Укра! ни, 1ЕП НАН Укра! ни з урахуванням низки iнших законодавчих i нормативно-правових актiв Верховно! Ради Укра! ни та Кабiнету Мiнiстрiв Укра! ни, таких як закони Укра! ни «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть», «Про прюритетш напрями розвитку науки i техшки», «Про iнновацiйну дiяльнiсть», «Про державш цiльовi програми», було розроблено проект Методичних
рекомендацiй щодо формування
довгострокових iнновацiйних програм у вугiльнiй промисловост в ринкових умовах господарювання, де зазначеш основнi аспекти науково! та шновацшно! дiяльностi вугледобувних пiдприeмств. Прюритети iнновацiйного розвитку також визначеш Концепщею Державно! цiльово! економiчно! програми «Створення в Укра! нi iнновацiйно! iнфраструктури на 2008−2012 роки» та Концепщею проекту Загальнодержавно! цшьово! економiчно! програми розвитку промисловост на перiод до 2017 р. та програмою «Укра!нське вугшля» [1−3].
На сьогодшшнш день у вугшьнш галузi iнновацi! реалiзуються, як правило, на ддачих пiдприемствах. При ощнщ! х ефективностi враховують таю положення: можливий вплив iнновацi! на техшко-економiчнi та фiнансовi показники шдприемства загалом- можливiсть використання для реалiзацi! заходу основних фондiв, матерiальних запасiв та трудових ресурсiв, яю мае кожне шдприемство-учасник- податковi платежi та вiдповiднi пiльги визначаються на кожному пiдприемствi окремо по даному шновацшному проекту- умови припинення реалiзацi! единого iнновацiйного проекту на ддачому пiдприемствi додатково
погоджуються з фшансовими показниками всiх пiдприемств-учасникiв реалiзацi! цього проекту. Для кожного шдприемства-учасника i для всiе! !х групи, у якiй
передбачаеться або вже здшснюеться реалiзацiя единого шновацшного проекту, ощнюеться не тiльки його загальна ефектившсть, але й те, як реалiзацiя iнновацiйних заходiв позначиться на показниках виробничо-господарсько! та фшансово! дiяльностi кожного шдприемства-учасника. Такi оцiнки е необхщними для прийняття рiшень у сферi iнновацiйно! дiяльностi при обгрунтуваннi економiчних нормативiв i рiвнiв планових показниюв.
Розвиток кооперацiйних зв'-язкiв мiж окремими шдприемствами у вугiльнiй галузi значно шдвищив iнновацiйний потенцiал розвитку втизняно! вугiльно!
промисловостi в результатi оптишзацл структури й обсягiв iнвестицiйних ресуршв на досягнення iнновацiйних цiлей i пiдвищило рентабельнiсть використання пiдприемствами основного та найбшьш доступного джерела швестицшних ресурсiв -власних коштiв, у тому чи^ за рахунок значного розширення сфери застосування переваг пшьгового оподаткування в напрямi сприяння розвитку iнвестицiйних та iнновацiйних процешв в Укра! нi.
За останнi шють рокiв укра! нськими машинобудiвними заводами проведена значна робота з удосконалення технологш виготовлення й освоення сталого виробництва всiх базових видiв очисного, прохщницького та транспортного устаткування, що вщповщае сучасним вимогам щодо продуктивности безпеки, ергономiки, надiйностi, розрахунковий ресурс якого становить 15−40 тис. год., тобто мшмум у 2−3 рази вище, шж у застарiлих аналопв [10].
Проте залишаеться невирiшеною проблема оновлення шахтного фонду, наявна науково-технiчна полiтика не дозволяе в коротю термiни подолати! х застаршють i спрацьованiсть. На багатьох тдприемствах галузi двi третини основного стащонарного устаткування вiдпрацювало нормативний строк експлуатаци та потребуе негайно! замiни. Питома вага вугледобувних мехашзованих комплексiв та прохщницьких комбайнiв сучасного технiчного рiвня становить лише третину, а нових навантажувальних машин i стрiчкових конвеерiв — близько 15%. На шахтах, що розробляють крутоспадш пласти, майже 60% загального обсягу вугшля видобуваеться з
використанням вщбшних молоткiв. Наслiдком цих процешв е зниження iнтенсивностi роботи устаткування та збiльшення витрат на шдтримку його працездатностi. З метою подолання таких негативних умов працi за останш роки значна увага придшяеться саме науково-технiчнiй дiяльностi шститу^в вугiльно! галузi за найбiльш прюритетними напрямами, якi, на замовлення Мшстерства вугiльно! промисловостi, виконують великий обсяг ДiР iз метою розвитку галузь
Особлива увага придiляеться ефективностi роботи 16 наукових оргашзацш (iнститутiв i галузевих наукових установ), серед яких: Державний Макпвський науково-дослiдний шститут з безпеки робiт у прничш промисловостi, Державний науково-дослщ-ний та проектно-конструкторський iнститут вугiльно! промисловостi, Донбаський науково-дослщний, проектно-
конструкторський вугiльний шститут, Донецький проектно-конструкторський
технолопчний iнститут, Донецький державний науково-дослщний та проектно-конструкторський та експериментальний iнститут комплексно! мехашзаци шахт, Всеукра! нський науково-дослiдний шститут «Компресормаш», Донецький iнститут по проектуванню органiзацi! шахтного будiвництва та тдприемств будiвельно! iндустрi!, Донецький науково-дослiдний вугшьний iнститут, 1нститут фiзики гiрничих процесiв Нацiонально! академi! наук, Державний Луганський проектно-конструкторський шститут видобутку вугiлля, Науково-дослiдний iнститут прничо! механiки iм. М. М. Федорова,
ДП «Дондiпровуглемаш» та чотири шс-титути з проектування шахт — Дондiпрошахт, Днiпродiпрошахт, Луганськдiпрошахт,
Пiвдендiпрошахт [10].
Чисельшсть працiвникiв у 16 наукових оргашзащях вугiльно! галузi становить 1882 ошб, iз них фахiвцiв, якi виконують ДiР, -1063 осiб, допомiжного персоналу — 255 осiб, шших — 564 оаб, докторiв наук — 13 оаб, кандидатiв технiчних наук — 115 ошб. Загальна кшьюсть працiвникiв чотирьох iнститутiв iз проектування шахт складае 1403 осiб. У середньому в однш науковiй оргашзаци фахiвцiв, що виконують ДiР, працюе до 66 осiб.
Загалом в Укра! ш останнiми роками спостерiгаеться зменшення чисельностi на-уковцiв, якi виконують науковi ДiР, так у
2005 р. !х налiчувалось — 105 512 осiб, у
2006 р. — 100 245, а у 2007 р. — 96 820 осiб, а порiвняно з 2007 р. iз 1991 р. !х чисельнiсть зменшилась у 3,2 раза. Чисельшсть науковщв, зайнятих у вугiльнiй галузi, станом на 2007 р. у загальнш кшькосп науковщв становить 3,4%. Проте спостершаеться збшьшення чисельностi докторiв та кандидаив наук в економiцi Укра! ни: так у 2005 р. чисельшсть докторiв наук становила — 12 014 оаб, у 2006 р. -12 488, а у 2007 р. -12 845 оаб, а порiвняно з
2007 р. iз 1991 р. !х чисельшсть збшьшилась в 1,57 раза, а з 1996 р. — в 1,28 раза вщповщно. Чисельшсть кандидат наук у 2005 р. становила — 68 291 оаб, у 2006 р. -71 893, а у 2007 р. — 74 191 оаб, а порiвняно з 2007 р. iз 1996 р. !х чисельшсть збшьшилась у 1,27 раза. Водночас чисельшсть докторiв та кандидат наук, зайнятих у вугшьнш галузi станом на 2007 р. у загальнш! х чисельносп в економiцi Укра! ни, становить не бiльше 1%.
З огляду на проаналiзованi статистичнi даш, не викликае сумнiву необхiднiсть залучення фiнансових ресурсiв для забезпечення шновацшного розвитку вугледобувних пiдприемств, оскiльки особливого значення останнiм часом набувають багатогранш зв'-язки мiж змiнами у фшансовому, науковому й iнновацiйному секторах економши, де чiтко простежуеться взаемозалежнiсть «фшанси-наука-розвиток-iнновацi!».
Важливою складовою стратегi! шдтримки iнновацiйного розвитку у вугледобувнiй промисловосп Укра! ни щодо формування фiнансових ресуршв е створення умов для найширшого залучення найрiзноманiтнiших джерел ушх суб'-ектiв iнновацiйного процесу. У вугледобувнш промисловостi у фiнансуваннi ДiР використовуються виключно кошти з державного бюджету.
Загальний обсяг фiнансування на 2008 р. за затвердженим «Планом дослщжень та розробок Мшютерства вугiльно!
промисловостi на 2008 р.» здшснювався iз державного бюджету за кодом програмно! класифшаци видаткiв — КПИВ 1 301 030 i склав 46 371,5 тис. грн. 1з них на виконання ДiР було профшансовано — 46 211,5 тис. грн. ,
серед яких виконання наукових та науково-техшчних розробок за прюритетними напрямами (16 311,5 тис. грн., або 35,3%) i реалiзацiя програми «Укра!нське вугiлля» (29 900 тис. грн., або 64,7%), на тдготовку наукових кадрiв — 160 тис. грн., що в 1,8 раза бшьше, тж у 2007 р.
Науковi та науково-технiчнi розробки з урахуванням реалiзацi! програми «Укра!нське вугiлля» були виконанi за такими напрямами: комплексна мехашзащя шахт, розробка, освоення виробництва й упровадження прни-чошахтного обладнання — 11 192,249 тис. грн., або 24,21%- створення засобiв та способiв, що забезпечують безпечну експлуатацiю гiрничих машин i комплекшв iз метою пiдвищення безпеки пращ роб^ниюв галузi, -10 248,022 тис. грн., або 22,17%- створення апаратури комплексного автоматизованого управлiння, контролю та техшчно! дiагностики вибiйного обладнання, сигналiзацi! та зв'-язку всiх технологiчних процеав шахт — 7445 тис. грн., або 16,11%- розвиток техшки i технологiй для вiдкритих робiт, комплексне використання бурого вугшля, торфу i сланщв, розробки в галузi охорони навколишнього середовища, стандартизащя та сертифiкацiя виробiв у вугшьнш промисловосп — 4933 тис. грн., або 11%- створення прогресивних та безпечних технологш комплексного освоення надр, енерго- i матерiалозбереження — 3479,5 тис. грн., або 7,5%- забезпечення розвитку вуглезбагачення, розробка ново! техшки та технологш збагачення вугшля -2460 тис. грн., або 5,32%- забезпечення рiвня протипожежного захисту шахт, розробка засобiв iндивiдуального захисту шахтарiв та гiрничорятувальникiв — 1665,621 тис. грн., або 3,6%- iншi роботи, спрямоваш на полiпшення роботи шдприемств вугiльно! промисловостi — 4788,08 тис. грн., або 10%.
Зазначеш прикладш науковi та науково-техшчш розробки були виконанi ДП «Дон-дiпровуглемаш» — на 24,21%, МакНД1 — на 22,17, ВАТ «Автоматпрмаш iм. В.А. Антипо-ва» — на 16,11, ДП «1нститут «УкрНД1-проект» — на 10,67, ДП «ДонВУГ1» — на 7,52, ДП «УкрНД1вуглезабезпечення» — на 5,32, НД1ГС «Распiратор» — на 3,6, iншi науковi установи, iнститути й академп — на 10,36%.
Балансовi даш щодо обсягiв фiнансування дослiджень та розробок по роках становлять: у 2004 р. — 17 891,54
тис. грн., у 2005 р. — 9979,85, у 2006 р. -8991,8, у 2007 р. — 25 425,76, у 2008 р. -46 211,5 тис. грн.
Варто вщзначити позитивну тенденщю збшьшення обсяпв фшансування та, вщпо-вщно, реалiзацiю дослщжень i розробок у 2007 р. ^ особливо, у 2008 р., що обумовлено реалiзацiею державних цшьових програм загалом i зокрема програми «Укра!нське вугiлля» iз розвитку визначально! галузi вiтчизняно! економiки, сфери суспшьного життя та окремих регiонiв, а також розвитком та впровадженням науково-дослiдних робiт, технологiй та процешв, якi були розпочатi в попередшх роках.
Концентрацiя наукового,
конструкторського i виробничого потенцiалу Донецько!, Лугансько!, Дшпропетровсько!, Харкiвсько! областей i м. Киева, а також завдяки зусиллям учених, конструкторiв i машинобудiвникiв багатьох галузей кра! ни, у тому числi
аерокосмiчного комплексу й конверсiйних пiдприемств вшськово! промисловостi в найкоротшi термiни вдалося осво! ти устаткування нового технiчного рiвня, здiйснити випуск гiрничошахтного обладнання нового поколшня i забезпечити його широкомасштабне впровадження.
У найкоротший термш вдалося осво! ти випуск нового поколшня двостоякових щитових крiплень ДМ, КДД, ДТ iз термiном служби до каштального ремонту не менше 10 роюв iз пiдвищеною несучою здатшстю практично для всiх можливих до промислового вiдпрацьовування
шахтопластiв Укра! ни в дiапазонi понад 0,85 м, ряду скребкових забiйних конвеерiв, ряду скребкових забшних конвеерiв, у тому чи^ двошвидкiсних КСД27, СПЦ230, СП326, СПЦ330 з енергооснащенiстю приводних блоюв 200, 350 i 400 кВт, здатних при ресурс 5 млн. т прсько! маси забезпечити стабшьну роботу високонавантажених лав 10 i бiльше тис. т на добу при! х довжинi 300 400 м, високопродуктивних очисних комбайшв УКД200, УКД300, КДК400, КДК500, iз принципово новими електричними системами подачi на базi частотно-регульованого приводу для дiапазону пластiв вщ 0,85 до 6,0 м i продуктивнiстю до 24 т/хв., прохщницьких комбайнiв легкого, середнього й важкого класiв КСП22, П110, КСП32, КПД, П220,
КПУ, КСП43 для порщ мiцнiстю до 120 МПа, оснащених засобами пиловловлення, пристроями для зведення анкерного й аркового кршлення- типажного ряду стрiчкових конвеqрiв: 1Л800Д, 1Л1000Д, 2Л1000Д, 3Л1000Д, 4Л1200Д, утому чист вантажопасажирського виконання,
оснащених пожежнобезпечними станцiями, системами керування, контролю i дiагностики на базi мшропроцесорно! технiки.
Конструктивнi рiшення, технiчнi характеристики i параметри нового поколiння очисно!, прохiдницько! та транспортно! технiки максимально вщповщають !! комплексному застосуванню в умовах роботи укра! нських шахт. Пщвищеш експлуатацiйнi показники нових машин по продуктивности
енергооснащеностi, надiйностi порiвняно iз застарiлими вiтчизняними аналогами дозволять забезпечити перехщ на збiльшення (до 300−400 м) довжини лав, вести вiдпрацьовування тонких пласпв без присiкання бiчних порщ, значно скоротити витрати на кшцевих операцiях в очисних вибоях, що в остаточному пiдсумку дозволить забезпечити збшьшення навантажень на комплекси до 1200−1400 т/добу. Упровадження технiки сучасного рiвня дозволяе забезпечити навантаження, що перевищують ранiше отриманi в аналопчних умовах застарiлими серiйними машинами, при рiзкому зниженнi обсягiв ручно! пращ, шдвищенш продуктивностi й безпеки працюючого персоналу.
Аналiз результатiв вугiльно! промисловосп свiдчить, що за останнi десять роюв, незважаючи на скорочення чисельносп очисних вибо! в у 2,4 разаз 773,1 до 319,8 од.) i чисельностi ГРОЗ у 2 разиз 83 276 до 42 697 осiб), в основному за рахунок техшчного переоснащення вугледобувних пiдприемств сучасними очисними комплексами у 2008 р. навантаження на очисний вибш збшьшилося до 504 т/добу, що на 48 т/добу бшьше порiвняно з 2007 р., навантаження на (КМЗ) становило 809 т/добу, що на 65 т/добу бшьше, шж у минулому рощ й у 2,2 рази перевищило показник 1996 р. Сьогодш 38 очисних вибо-
!в працюють iз навантаженням понад 1000 т на добу. Рiвень використання механiзованих
кршлень зрiс на 8,4% i становив 53%. Збшь-шилася на 1389 шт. кшьюсть секцiй у робот та на 3978 секцiй зменшилася! х кiлькiсть у демонтажi.
У 2008 р. уперше за останш роки проведена оптимiзацiя структури галузi шляхом скорочення кiлькостi
малопродуктивних шахт у державному секторi. За рахунок реоргашзаци, нарощування дiючих потужностей та iнших органiзацiйних та технiко-економiчних заходiв кiлькiсть шахт, добовий видобуток вугшля на яких не перевищуе 500 т на добу, скоротилася майже на 80%. За шдсумками 2008 р. порiвняно з 2007 р. державш вугледобувнi пiдприемства зменшили обся-ги загального споживання електроенерги в розрахунку на одну тонну добутого вугшля -на 10,7 кВт/год., по шахтах Центрального району Донбасу зниження питомих норм споживання було значним — зниження на 24 кВт/год. Уперше за 5 роюв вдалося не допустити зростання золи, за шдсумками роботи за 2008 р. зола видобутого вугшля становила 40,1%. За 2008 р. була тдвищена зароб^на плата пращвникам вугледобувних тдприемств на 40−60% [10].
Сьогодш в галузi створюеться техшчна основа для переозброення пiдприемств вугiльно! галузi на базi передово! вiтчизняно! техшки. Водночас, ураховуючи обмеженiсть запасiв оргашчного палива у свiтi (за прогнозами спещалюив, свiтових запасiв нафти вистачить на 40−50 роюв, а газу — на 6070 роюв), можливим напрямом використання вугiлля може бути його переробка на синтез-газ iз наступним отриманням рщкого синтетичного палива. Мiнiстерство вугiльно! промисловосп разом iз Мiнiстерством палива та енергетики бере участь у розробщ Концепци державно! цiльово! програми створення виробництва синтетичного палива з укра! нського вугiлля за сучасними науковими та технолопчно iнновацiйними технологiями та вщповщного технiко-економiчного обгрунтування.
Ще одним перспективним напрямом використання вугшля е водовугшьне паливо. Розробка й упровадження технологи спалювання водовугiльного палива замють газу i мазуту в котлоагрегатах середньо! потужностi сьогоднi здiйснюеться шститутом ДВАТ «Вуглемеханiзацiя». 1з кiнця 2009 р. нову технолопю планують упровадити на
шахп «Довжанська-Каттальна»
ДП «Свердловантрацит».
Проект зi створення комплексу виго-товлення та використання водовугшьного па-лива передбачае:
найбiльш ефективне використання вуглевiдходiв (головним чином, вiдходiв збагачення вугшля), кшьюсть яких в Укра! нi збшьшуеться у зв'-язку зi зростанням об'-емiв видобутку вугiлля з тонких i дуже тонких пластiв, а також плас^в iз великим вмiстом золи i породних прошаркiв, що вщповщае прiоритетним напрямам розвитку науки й техшки-
еколопчно безпечний пiдйом шламових вiдходiв iз шламонакопичувачiв, рекультивацн земт, що звiльнюеться в результатi використання шламiв-
суттеве скорочення (до 50%) витрат традицшних енергоноснв: природного газу, а також 100% замша сортового вугшля марки АС тощо, що у поточний час використовуеться як паливо теплових котлоагрега^в i сушильних установок.
Крiм того, Мiнвуглепром разом iз НАН Укра! ни працюе над розробкою та впровадженням теплових насосiв iз використанням низько потенцiйного тепла шахтних вод, демiнералiзацiею шахтних вод для забезпечення питного водопостачання шахтарських регiонiв, що потерпають вiд ^CT^i питно! води, реалiзацiею нових розробок iз видобутку й утилiзацi! шахтного метану.
Оргашзащя промислового видобутку i використання вугшьного (шахтного) метану дозволить осво! ти альтернативний вид палива, що дасть можливють зменшити залежнiсть Укра! ни вщ iмпорту енергоноспв, насамперед природного газу з Росн й iнших кра! н СНД, що е особливо актуальним з огляду на кризовi явища та за умов енергетично! недостатносп нашо! кра! ни, знизити обсяг видшення метану (одного з найсильнiших «парникових газiв») в атмосферу вугiльними шдприемствами Укра! ни i зробити роботу шахт бшьш продуктивною та безпечною.
Таким чином, вiтчизняна вугшьна галузь мае достатньо високий науково-технiчний потенцiал, висококвалiфiкованi науковi й iнженернi кадри, мае величезнi природш ресурси, значний потенцiал внутрiшнього ринку. Немае сумшву в тому, що значна роль у розробщ й упровадженш
передових технологiй у галузi мае належати науковим органiзацiям вупльно! галузi. Виставки науково-технiчних розробок науково-дослщних та проектних органiзацiй, якi проводяться щорiчно свiдчать про значний науковий та науково-техшчний потенцiал. Саме тому шновацшнш сферi слiд придiляти значну увагу, оскiльки саме в нш вiдбуваеться перетворення науково-технiчних продукпв, якi базуються на результатах фундаментальних та прикладних дослiджень, на ринковий товар iз високими споживчими властивостями.
Основний змют процесiв перетворення та переходу промисловост на iнновацiйний шлях розвитку мае включати комплекс економiчних та оргашзацшно-правових заходiв стимулювання iнновацiйноi дiяльностi на територii вугiльних регiонiв. Як свщчать проаналiзованi данi, у цьому процесi виникають проблеми як у господарюючих суб'-ектiв, охочих промислово освоювати технологiчнi iнновацii, так i у творщв технiчних iнновацiй. Причина в тому, що практично вщсутнш взаемний зв'-язок мiж науково-технiчними розробками та реалiзацiею ix на ринку: науковими оргашзащями не враховуються потреби виробниюв продукцii. При сучасному рiвнi науково-техшчних розробок науковцi зазнають труднощiв у комерцiалiзацii своеi працi у зв'-язку iз браком можливостей оцiнки ринкового потенщалу створено]. '- продукцii. Немае також мехашзму залучення iнвестицiй в шновацшну сферу, а також iснування ринково-орiентованиx структур, якi б могли виступити замовником науково-теxнiчноi продукцii. Бракуе також мехашзму залучення швестицш в шновацшну сферу, а також юнування ринково-орiентованиx структур, якi б могли виступити замовником науково-техшчно1'- продукцii. Недостатнють обсягу фiнансовиx ресурсiв е одшею з основних причин, що стримують освоення нових видiв продукцii та технологш у процеш впровадження шновацшних розробок на промислових пiдприемстваx. Фiнансовi установи неохоче кредитують ризиковi шновацшш проекти, а iснуючий фiнансово-кредитний мехашзм е
недосконалим та забезпечуе впровадження результатiв прикладних наукових дослщжень на вiтчизняному ринку та на ринках розвинених краш свiту, де створюються
кредитш установи за участю державних оргашв влади з метою надання гарантш, зменшуючи обсяг використання бюджетних кошлв та розподiляючи ризик мiж позичальником, банком i гарантом для фшансування iнновацiйних програм та реалiзацii шновацшних проектiв.
Розвиток вугiльноi промисловостi на шновацшних та наукових засадах потребуе пiдготовки нового поколiння дослiдникiв та висококвалiфiкованих фахiвцiв, готових до здшснення iнновацiйноi дiяльностi в умовах ринку. Особлива увага мае придшятися шдготовщ, перепiдготовцi та пiдвищенню квалiфiкацii наукових кадрiв, здатних брати участь в шновацшнш дiяльностi в сучасних умовах. З одного боку, наявна тенденщя до економiчного зростання ще не стала всеосяжною та стiйкою, а з шшого — виявлеш зусилля держави спрямоваш на реформування вугiльноi галузi, що в результатi може забезпечити позитивну динамшу мiкроекономiчних показниюв розвитку вiтчизняноi вугiльноi
промисловостi.
Таким чином, активiзацiя iнновацiйних процешв у ризикову для iнвестицiй вугшьну галузь i розробка механiзмiв, при яких держава е гарантом надшносп кашталовкладень, мае проводитись обов'-язково на державному рiвнi управлiння, бо при будь-якому розвитку економши в ринкових умовах ступiнь iнновацiйноi активностi, як свщчить i свiтовий досвiд, визначаеться заходами, що проводяться державою з регулювання iнновацiйноi сфери i спрямоваш на посилення мотивiв i стимулiв здiйснення iнновацiйноi дiяльностi.
Державне регулювання не мае бути тимчасовим заходом. На державному рiвнi варто активно розвивати i застосовувати головш важелi державного регулювання iнновацiйноi дiяльностi пiдприемств, основними з яких е економiчнi: податки i пiльги по податках, податковi канiкули, кредити, субсиди, держзамовлення, соцiальнi, економiчнi та правовi нормативи тощо. В основу реалiзацii iнновацiйноi полiтики у вугiльнiй промисловосп необхiдно покласти дiяльнiсть пiдприемств i компанш iз конкурсним пiдбором виконавщв цiльових iнвестицiйних проектiв за принципом взаемоди всiх учасникiв. Держава мае збертати за собою часткове або
повне фшансування i управлiння найбшьшими iнновацiйними проектами, наприклад нове шахтне будiвництво, нацiленими на комплексне виршення галузевих i мiжгалузевих проблем [6].
Для вугшьно! галузi вихiд на шновацшний етап розвитку мае передбачати виконання комплексу системних заходiв, що потребують залучення науки, виробництва та управлшських державних структур, до яких можуть бути вщнесенк глибоке коригування програми «Вугiлля Укра! ни» i формування довгострокових переважно
великомасштабних iнвестицiйних
мiжгалузевих i мiжрегiональних
iнновацiйних проектiв та програм, важливими елементами яких мають бути комплекси робгт з шновацшно! реструктуризацi! вугiльного виробництва з метою полшшення екологiчних наслiдкiв вiд! х реалiзацi! та модернiзацi! та техшчного переозброення вугiльних пiдприемств, застосування нових технолопчних процесiв видобутку палива, бущвництва нових шахт i розрiзiв та створення мегаоб'-еднань (компанiй), а питання сучасно! стратегi! iнновацiйного розвитку у вугшьнш галузi в першу чергу мають бути пов'-язаш з вибором техшки, технологi! робiт, органiзацi! виробництва, забезпеченням фiнансуванням як з боку iнвесторiв, так i механiзмами державного регулювання впровадження шновацш.
Лiтература
1. Концепцiя Державно! цшьово! економiчно! програми «Створення в Укра! ш iнновацiйно! iнфраструктури на 2008−2012 роки» / Розпорядж. КМУ вщ 6 червня 2007 р. № 381-р. // Офщшний вiсник Укра! ни. — 2007.
— № 43. — Ст. 1726
2. Концепщя проекту Загальнодержавно! цшьово! економiчно! програми розвитку промисловосп на перiод до 2017 року / Розпорядж. КМУ вщ 9 липня 2008 р. № 947-р. // Офщшний Шсник Укра! ни.
— 2008. — № 53. — Ст. 1781
3. Програма «Укра!нське вугшля» / Постанова КМУ вщ 19 вересня 2001 р. № 1205. — К., 2001. — 67 с.
4. Еременко А. Главная задача Минтопэнерго — стабильное обеспечение потребителей энергоносителями и электроэнергией / А. Еременко, И. Плачков //
Зеркало недели. — 2005. — № 18 (546). — С. 89.
5. Кабанов А.1. До методiв формування шновацшних програм вугiльних тдприемств // Геотехнологии и управление производством ХХ1 века: моногр. в 2-х т. / А. И. Кабанов, Ю. З. Драчук, В. Д. Харченко, Е. Н. Еременко. -Донецк: ДонНТУ, 2006. — Т. 2. — С. 10−20.
6. Кабанов А. И. Финансирование и экономическое стимулирование научно-технического развития угольной промышленности Украины: теория и практика / А. И. Кабанов, Л. Л. Стариченко, Е. С. Чуприна. — Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. — 244 с.
7. Рассуждай Л. М., Фшансово-оргаш-зацшний мехашзм шновацшного розвитку вугшьно! промисловост / Л. М. Рассуждай, В. В. Коберник // Зб. наук. пр. ДонДУУ
«Фшансовий мехашзм державного управлшня економшою Укра! ни», т. VIII, вип. 77, сер. «Державне управлшня». -Донецьк: ДонДУУ, 2007. — С. 117−126.
8. Кулик В. Енергетична стратепя Ук-ра!ни чи консерващя залежноси? [Електрон-ний ресурс] // Економша. — 2009. — Режим доступу: http: // politika. org. ua.
9. Энергетическая стратегия Украины на период до 2030 года: затв. розпорядж. КМУ ввд 16 березня 2006 р. № 145-р [Еле-ктронний ресурс] - Режим доступу: http: //zakon. rada. gov. ua/.
10. Офщшний сайт Мшютерства ву-гшьно! промисловостi Укра! ни [Електрон-ний ресурс] - Режим доступу: http: //www. mvp. gov. ua.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой