Показники поширеності й інтенсивності карієсу зубів у дітей 6-7 років, які часто хворіють на гострі респіраторно-вірусні інфекції

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Реферат
ВОССТАНОВЛЕНИЕ БИОФИЛЬМА — АЛЬТЕРНАТИВА КОНСЕРВАТИВНОМУ ЛЕЧЕНИЮ ХРОНИЧЕСКОГО ГЕНЕРАЛИЗОВАННОГО ПАРОДОНТИТА Микитенко А. А.
Ключевые слова: хронический генерализованый пародонтит, мультипробиотик.
Целью исследования было клиническое обоснование эффективности использования мультипро-биотика «Симбитер омега» в лечении хронического генерализованого пародонтита. Объектом клинического исследования были 56 пациентов. Средний возраст больных — (35−42) года. Пациенты были распределены по группам: 1. Группа практически здоровых пациентов (20 человек) — 2. Группа больных с хроническим генерализованым пародонтитом I-II степени тяжести в период ремиссии. Микробиологический анализ материала из пародонтальных карманов больных с хроническим генерализованным пародонтитом после лечения свидетельствует о сукцессии нормофлоры главных анаэробов пародонтопатогенов Actinobacillus actynomycetemcomitans, Porphyromonas gingivalis и значительном уменьшении условно-патогенной микрофлоры.
Summary
RESTORATION OF BIOFILM AS ALTERNATIVE TO CONSERVATIVE TREATMENT OF CHRONIC GENERALIZED PERIODONTITIS Mykytenko A. A.
Key words: chronic generalized periodontitis, multiprobiotics.
The aim of the study was to substantiate the clinical efficiency of multiprobiotic & quot-Symbiter omega& quot- in the treatment of chronic generalized periodontitis. The clinical study involved 56 with an average age of 35- 42. Patients were divided into 2 groups: the 1st group consisted of healthy individuals (20 people) — the 2nd group included patients with chronic generalized periodontitis of I-II degree in remission. Microbiological analysis of material taken from the patients'- periodontal pockets after the completion of treatment shows the succession of normal flora with anaerobiota with such causative agents as Actinobacillus actynomycetemcomitans, Porphyromonas gingivalis, and significant reduction in opportunistic microorganisms.
УДК 616. 314−002. 4: 616. 9]-053.5 Павленкова О. С.
ПОКАЗНИКИ ПОШИРЕНОСТ1 Й 1НТЕНСИВНОСТ1 КАР16СУ ЗУБ1 В У Д1ТЕЙ 6−7 РОК1 В, ЯК1 ЧАСТО ХВОР1ЮТЬ НА ГОСТР1 РЕСП1РАТОРНО-В1РУСН11НФЕКЦП
ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Вступ. Стоматолог'-чний статус залежить в '-д ряду фактор'-т, одним з яких е стан соматичного здоров'-я. Метою роботи було вивчення показник'-в поширеностi та iнтенсивностi кар'-есу зуб'-т у дтей, як часто хворють на гострi респ1'-раторно-в1'-русн1'- ?'-нфекцп. Нами було обстежено 200 дтей (89 дтей — практично здорових, 111 дтей, як часто хворють на гострi респ1'-раторно-в1'-русн1'- /нфе-кци) у в '-и (1 в'-д 6 до 7 роюв, що проживають у м Полтавi. Поширенсть кар'-есу найвища у дтей 7 роюв, як часто хворють на гострi респ1'-раторно-в1'-русн1'- нфекц), — 84,4 ± 6,51%, а найнижча — у практично здорових дтей 6 роюв — 58,2 ± 7,96%. 1нтенсивн'-1сть кар'-есу пдвищуеться з вком в обох гру-пах спостереження. Середнй показник поширеностi кар'-есу за показником кп у дтей 6−7 роюв, як часто хворють на гострi респ1'-раторно-в1'-русн1'- нфекц), — 73,0 ± 4,95%, що достов'-рно вище, нiж у практично здорових дтей, — 56,2 ± 7,05% (р & lt-0,05). 1нтенсивн& gt-сть каресу (кп зубв) у часто хворю-чих дтей 6−7 роюв — 2,22 ± 0,17 зуба, що вище, н& gt-ж у здорово)'- групи, — 1,96 ± 0,10 зуба (р& gt-0,05). Ре-зультати обстеження свдчать про те, що показники поширенот та нтенсивнот кар'-есу у дтей, як часто хворють на гострi респраторноврусн iнфекцн, вищ!, нж у практично здорових дтей.
Ключов1 слова: кар1ес, гостра респ1раторно-в1русна ?нфекцт, поширенють, ?нтенсивнють, показник.
Науково-домдна робота кафедри дитячо)'- терапевтично)'- стоматологи з профлактикою стоматологiчних захворювань ВДНЗ Укра) ни «Укра)нська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава: «Удосконалити методи профлактики та лку-вання основних стоматологiчних захворювань у дiтей iз факторами ризику» (номер держреест
рацП'-теми № 0111U006760).
Вступ
Актуальною проблемою залишаеться надан-ня стоматолопчно'-Г допомоги дитячому населен-ню Укра'-ни. Незважаючи на досягнення медицини, широке впровадження в стоматолопчну те-рапевтичну лкувальну практику дитячого вку сучасних методiв i засобiв профтактики й лку-вання, частота карiесу та його ускладнень не
знижуеться [2, 3, 4, 6].
Стоматолопчний статус залежить вщ певних факторiв, одним iз яких е стан соматичного здоровья [5]. Захворювання на гос^ ресшраторно-вiруснi шфекци (ГРВ1), як е одшею з централь-них проблем сучасноТ медицини, характеризуемся високою поширенютю ^еТ'- групи хвороб як серед дорослого, так i серед дитячого населен-ня.
Серед хвороб, як належать до гострих респн
раторно^русних шфекцш, найпоширенш за-студа, загострення хрошчних iнфекцiй носоглотки i бактерiальнi ускладнення ГРВ1, грип [1]. За даними державно! статистично'-'-'- зв^носп за останнi 4 роки (2011−2014), щороку на ГРВ1 хво-рiло 17,3−20% населення кра'-ни. Середнш пока-зник на 10 тисяч населення становить 1843,5. Захворюванють на ГРВ1 становить 95,1% у структурi ваеТ шфекцшно'-'-'- захворюваностк Помн тне зростання питомо'- ваги серед захвортих дн тей до 17 рош. Так, у 2011 роц вона становила 63,8% (у 2009 — 53,1%). Збер^аеться тенденцiя до зростання захворюваност на ГРВ1 серед ди-тячого населення з превалюванням вковоТ групи 7−14 рош (2012 — 40,2%, 2013 — 43%), що зумов-лено високою контагiознiстю в оргашзованих ди-тячих колективах [8, 9].
Тому вивчення стоматолопчного статусу дн тей, якi часто хворшть на ГРВ1, — це актуальне питання для розроблення методiв профтактич-них заходiв [7].
Мета роботи
Вивчення показниш поширеностi й штенсив-ностi карieсу зубiв у д^ей, якi часто хворiють на ГРВ1.
Матерiали i методи дослiдження
Нами було обстежено 200 дiтей (89 д^ей -практично здорових, 111 д^ей, якi часто хворн ють на ГРВ1) вiком вщ 6 до 7 рокiв, як прожива-ють у м. Полтавк
Клiнiчне обстеження проводили за методикою ВООЗ (1989). При цьому вивчали показники поширеност (%) й штенсивносп карieсу за пока-зниками кп, кпп, КПВ+кп, КПВп+кпп, КПВ. Кшькюш показники статистично обробляли за Ст^юден-том-Фiшером (р& lt-0,01). Данi щодо частоти захво-
рюваностi на ГРВ1 отримали з медичних карток i шляхом опитування батькiв за допомогою анке-тування.
Результати дослiдження та 1х обговорення
Вивчення показникiв поширеностi карieсу в дiтей 6−7 рокiв показало досить високу пошире-нiсть й штенсивнють карiозного процесу.
Згiдно з результатами нашого дослiдження поширенiсть карieсу найвища в дiтей 7 рош, якi часто хворiють на ГРВ|, що становить 84,4±6,51%, а найнижча в практично здорових дiтей 6 рош — 58,2±7,96% (табл. 1). Середнш по-казник поширеностi карieсу в дiтей 6−7 рокiв, як часто хворiють на ГРВ1, становив 79,3±4,55%, що вiрогiдно вище, шж у практично здорових дн тей, — 60,7±6,68% (р& lt-0,05).
Суттевих вiдмiнностей усерединi кожно'- групи не визначали. Д^и, якi часто хворiють на ГРВ1, мають вищий вiдсоток поширеност в обох вко-вих групах, шж практично здоровi дiти.
1нтенсивнють карiесу за показником КПВ+кп зубiв у дiтей 6−7 рокiв, як часто хворiють на ГРВ1, становить 2,25±0,18 зуба на одного обсте-женого, що вище, нiж у здоровш групi, -2,09±0,08 зуба (р& gt-0,05). Iнтенсивнiсть карiесу зростае з вком у обох групах спостереження. Але, як у 6, так i в 7 рокв, цей показник вищий у д^ей, як часто хворiють на ГРВ1.
При вивченш iнтенсивностi карiесу за показником КПВп+кпп зубiв виявили таку ж закономiр-нiсть. Дiти з групи часто хворшчих мають штенсивнють, яка вища, шж у здорових д^ей. У дiтей 6 рокв цей показник вiрогiдно вищий у груш дь тей, як часто хворiють, нiж у здорових д^ей того ж вiку.
Таблиця 1
Поширешсть та Ытенсившсть Kapiecy за показником КПВ+кп
Вш, роки Групи дтей Кiлькiсть дiтей Поширенiсть lнтенсивнiсть (КПВ+кп зубiв) М±т lнтенсивнiсть (КПВ"+кп" зубiв) М±т
абс. %
6 Практично здоровi 67 39 58,2±7,96 2,05±0,12 2, 13±0, 13
7 22 15 68,2±12,0 2,16±0,34 2,36±0,42
Серед. 89 54 60,7±6,68 2,09±0,08 2,19±0,09
р1 & gt-0,05 & gt-0,05 & gt-0,05
6 Часто хворiючi на ГРВ1 79 61 77,2±4,78 2,76±0,25 2,85±0,28
7 32 27 84,4±6,51 3,12±0,53 3,38±0,65
Серед. 111 88 79,3±4,55 2,25±0,18 2,33±0,20
р2 & gt-0,05 & gt-0,05 & gt-0,05
р6 & lt-0,05 & lt-0,05 & lt-0,05
р7 & gt-0,05 & gt-0,05 & gt-0,05
рсер & lt-0,05 & gt-0,05 & gt-0,05
npuMimKa: р12 — мiжвiковий показник ycеpединi групи- р сер. -р6,7- мiжвiковий показник у pi3Hux групах.
Середнш показник поширеност карiесу (кп зубiв) у д^ей 6−7 рокв, як часто хворшть на ГРВ1, становив 73,0±4,95%, що вiрогiдно вище, шж у групi порiвняння, — 56,2±7,05% (р& lt-0,05). Усерединi кожно'- групи суттевих вщмшностей у показниках не виявили. Практично здоровi дiти мають нижчий вiдсоток поширеностi в обох вко-вих групах, нiж д^и, якi часто хворiють на ГРВ1.
м'-жв'-жовий cеpеднiй показник-
У 6^чних дiтей групи часто хворiючих цей показник був вищий -73,4±5,83%, у практично здорових — 55,2±8,23% (р& gt-0,05). У 7-рiчних дiтей показник поширеностi становив 59,1±12,9% у здоро-вiй групi та 75,0±8,98% - у дiтей, як часто хво-рiють (р& gt-0,05).
Показник штенсивносп карiесу (кп зубiв) у дь тей 6−7 рокiв, як часто хворiють на ГРВ1, стано-
вить 2,22±0,17 зуба, що вище, нiж у здоровш групi, — 1,96±0,10 зуба (р& gt-0,05). З вiком штенсив-нють карiесу в обох групах спостереження зрос-тае. Але показник залишаеться вищим у д^ей, якi часто хворшть на ГРВ1, як у 6, так i в 7 рокв. Так, iнтенсивнiсть карiесу в д^ей 6 рокiв часто хворшчоТ групи вiрогiдно вища, нiж у здоровш, -2,72±0,23 зуба i 2,0±0,11 вiдповiдно (р& lt-0,05).
Примiтка: р12 — мiжвiковий показник усерединi групи- р сер. -р6 7- мiжвiковий показник у рiзних групах.
Результати дослщження показали, що вже у вiцi 6−7 рокв спостер^аеться ураження постшних зубiв карiесом у обох дослщжуваних групах.
Показники поширеност й iнтенсивностi карiе-су постшних зубiв у дiтей дослiджуваних груп завжди вищi в дiтей, як часто хворiють на ГРВ|, але вiрогiдноТ рiзницi не спостерiгаеться. Помина тенденцiя до збiльшення показникв, що ви-вчалися з вком, в обох групах спостереження. Але завжди ц показники вищi в часто хворшчих дiтей.
Висновки
Дослщження показникв кп, кпп. КПВ+кп, КПВп+кпп, КПВ у дiтей 6−7 рокв показали, що дн ти, як часто хворiють на гострi ресшраторно-вiруснi iнфекцiТ, мають вищi показники пошире-ностi й iнтенсивностi карiесу, нiж практично здо-ровi д^и у всiх вiкових перiодах i показниках. Отриманi результати спонукають до подальшого вивчення особливостей перебiгу карiесу зубiв у дiтей, якi часто хворшть на ГРВ1.
Лiтература
1. Гевкалюк Н. О. Показники функцiональних реакцш епiтелiоцитiв порожнини рота при гострш респiраторно-вiруснiй шфекцп у дн тей / Н. О. Гевкалюк // Свп& quot- медицини та бюлогп. — 2012. — № 4. -С. 7−10.
2.
3.
4.
Спостер^аеться така ж закономiрнiсть при вивченн штенсивносп карiесу за показником кпп. Середнiй показник групи практично здорових дн тей становить 2,08±0,11%, а часто хворшчих -2,31±0,20%. Вищу штенсивнють мають дiти з групи часто хворшчих на ГРВ1 в обох вкових перiодах. Особливо пом^ною рiзниця була в дн тей 6 рокв (р& lt-0,05).
Таблиця 2
Поширенсть та? нтенсивнють кар1есу за показником кп
Вш, роки Групи дтей Ктькють дтей Поширенють lнтенсивнiсть (кп зубiв) М±m lнтенсивнiсть (кп" зубiв) М±m
абс. %
6 Практично здоровi 67 37 55,2±8,23 2,0±0,11 2,09±0,12
7 22 13 59,1±12,9 2,08±0,35 2,28±0,38
Серед. 89 50 56,2±7,05 1,96±0,10 2,08±0,11
р1 & gt-0,05 & gt-0,05 & gt-0,05
6 Часто хворiючi на ГРВ1 79 58 73,4±5,83 2,72±0,23 2,81±0,27
7 32 23 75,0±8,98 3,0±0,54 3,22±0,55
Серед. 111 81 73,0±4,95 2,22±0,17 2,31±0,20
р2 & gt-0,05 & gt-0,05 & gt-0,05
р6 & gt-0,05 & lt-0,05 & lt-0,05
р7 & gt-0,05 & gt-0,05 & gt-0,05
рсер & lt-0,05 & gt-0,05 & gt-0,05
м'-1жв'-1ковий середн1й показник-
Динамка показниюв карiесу тимчасових зубiв у дп& quot-ей при проведены профiлактичних заходiв / [Л.Ф. Каськова, Г. О. Акжитова, О. Е. Бережна та ш.] // Профiлактична та дитяча стоматолопя. -Львiв, 2013. — № 1. — С. 18−20.
Каськова Л. Ф. Активность кариеса временных зубов и его осложнений у детей с факторами риска / Л. Ф. Каськова, О.В. Шешу-кова // УкраТнський стоматолопчний альманах. — 2001.- № 6.- С. 81−82.
Каськова Л. Ф. Фактори ризику виникнення карiесу тимчасових зубiв / Л. Ф. Каськова, Г. О. Акжитова // Актуальш проблеми сучасноТ медицини. — 2008. — Т. 8, № 4, ч.1. — С. 28−29. Косенко К. Н. Иммунный статус и интенсивность кариеса у часто болеющих детей / К. Н. Косенко, С. В. Скульская, О. В. Мороз / Вь сник стоматологи. — 2001. — № 1. — С. 45−47.
Лукиных Л. М. Интенсивность и распространенность кариеса зубов и мотивация к регулярному уходу за полостью рта у детей / Л. М. Лукиных, С. Ю. Косюга // Новое в стоматологии. — 2001. — № 5. — С. 73−76.
Смоляр Н.1. Сшвпраця педiатра i дитячого стоматолога як основа ефективноТ профтактики раннього карiесу молочних зубiв у дп& quot-ей / [Н.1. Смоляр, Г. М. Солонько, 1.С. Дубецька та ш.] // Мате-рiали Ш (Х) з'-Тзду Асо^ацп стоматолопв УкраТни. — Полтава, 2008. — С. 109−110.
Андрейчин М. А. Удосконалення лкування хворих на грип та ш-шi ГРВ1 / М. А. Андрейчин [та ш.] // 1нфекцшш хвороби. — Терно-шль: Терноптьський державний медичний ушверситет. — 2013. — № 2. — С. 12−19.
9. www. moz. gov. ua
References
Hevkalyuk N.O. Pokaznyky funktsional'-nykh reaktsiy epiteliotsytiv porozhnyny rota pry hostriy respiratorno-virusniy infektsiyi u ditey / N.O. Hevkalyuk // Svit medytsyny ta biolohiyi. — 2012. — № 4. — S. 710.
Dynamika pokaznykiv kariyesu tymchasovykh zubiv u ditey pry provedenni profilaktychnykh zakhodiv / [L.F. Kas'-kova, H.O. Akzhytova, O.E. Berezhna ta in.] // Profilaktychna ta dytyacha stomatolohiya. — L'-viv, 2013. — № 1. — S. 18−20. Kas'-kova L.F. Aktyvnost'- karyesa vremennbikh zubov y eho oslozhnenyy u detey s faktoramy ryska / L.F. Kas'-kova, O.V. Sheshukova // Ukrayins'-kyy stomatolohichnyy al'-manakh. — 2001. -№ 6. — S. 81−82.
Kas'-kova L.F. Faktory ryzyku vynyknennya kariyesu tymchasovykh zubiv / L.F. Kas'-kova, H.O. Akzhytova // Aktual'-ni problemy suchasnoyi medytsyny. — 2008. — T. 8, № 4, ch.1. — C. 28−29. Kosenko K.N. Immunnyiy status i intensivnost kariesa u chasto bo-leyuschih detey / K.N. Kosenko, S.V. Skulskaya, O.V. Moroz / VIsnik stomatologiyi. — 2001. — № 1. — S. 45−47.
Lukinyih L.M. Intensivnost i rasprostranennost kariesa zubov i moti-vatsiya k regulyarnomu uhodu za polostyu rta u detey / L.M. Lukinyih, S. Yu. Kosyuga // Novoe v stomatologii. — 2001. — № 5. -S. 73−76.
Smolyar N.I. Spivpratsya pediatra i dytyachoho stomatoloha yak osnova efektyvnoyi profilaktyky rann'-oho kariyesu molochnykh zubiv u ditey / [N.I. Smolyar, H.M. Solon'-ko, I.S. Dubets'-ka ta in.] // Materialy III (X) z& quot-yizdu Asotsiatsiyi stomatolohiv Ukrayiny. — Poltava, 2008. — S. 109−110.
Andreychyn M.A. Udoskonalennya likuvannya khvorykh na hryp ta inshi HRVl / M.A. Andreychyn [ta in.] // Infektsiyni khvoroby. -Ternopil'-: Ternopil'-s'-kyy derzhavnyy medychnyy universytet. — 2013. — № 2. — S. 12−19. www. moz. gov. ua
6
7
8
2
3
4
5
6
7
8
9
Реферат
ПОКАЗАТЕЛИ РАСПРОСТРАНЕННОСТИ И ИНТЕНСИВНОСТИ КАРИЕСА ЗУБОВ У ДЕТЕЙ 6−7 ЛЕТ, ЧАСТО БОЛЕЮЩИХ ОСТРЫМИ РЕСПИРАТОРНО-ВИРУСНЫМИ ИНФЕКЦИЯМИ Павленкова О. С.
Ключевые слова: кариес, острая респираторно-вирусная инфекция, распространенность, интенсивность, показатель.
Стоматологический статус зависит от ряда факторов, одним из которых является состояние соматического здоровья. Целью работы было изучение показателей распространенности и интенсивности кариеса зубов у детей, часто болеющих острыми респираторно-вирусными инфекциями. Нами было обследовано 200 детей (89 детей — практически здоровых, 111 детей, часто болеющих острыми рес-пираторно-вирусными инфекциями) в возрасте от 6 до 7 лет, проживающих в г. Полтаве. Распространенность кариеса самая высокая у детей 7 лет, которые часто болеют острыми ресшраторно-вирусными инфекциями, — 84,4±6,51%, а самая низкая — у практически здоровых детей 6 лет -58,2±7,96%. Интенсивность кариеса повышается с возрастом в обеих группах наблюдения. Средний показатель распространенности кариеса по показателю кп у детей 6−7 лет, которые часто болеют острыми респираторно-вирусными инфекциями, — 73,0±4,95%, что достоверно выше, чем у практически здоровых детей, — 56,2±7,05% (р& lt-0,05). Интенсивность кариеса (кп зубов) у часто болеющих детей 6−7 лет — 2,22±0,17 зуба, что выше, чем у здоровой группы, — 1,96±0,10 зуба (р& gt-0,05). Результаты обследования свидетельствуют о том, что показатели распространенности и интенсивности кариеса у детей, часто болеющих острыми респираторно-вирусными инфекциями, выше, чем у практически здоровых детей.
Summary
PREVALENCE AND INTENSITY OF DENTAL CARIES IN 6−7 YEAR OLD CHILDREN WITH FREQUENT EPISODES OF RECURRENT ACUTE RESPIRATORY VIRAL INFECTIONS Pavlenkova O. S.
Key words: dental caries, acute respiratory viral infection, prevalence, intensity, indices.
Dental status depends on a number of factors, one of which is a state of physical health. This research was aimed to study prevalence and intensity of dental caries in children with frequent recurrent episodes of acute respiratory viral infections. The study involved 200 children (89 healthy individuals, 111 children with frequent episodes of recurrent acute respiratory viral infection) aged 6 — 7 years, living in the city of Poltava. The highest prevalence of dental caries is detected among the 7 year old children who have frequent episodes of recurrent acute respiratory viral infections (84,4 ± 6,51%), while the lowest is observed in 6 year old healthy children (58,2 ± 7,96%). The intensity of caries increases with age in both groups of observation. The median prevalence rate index of dental caries in terms of the number of affected teeth in 6−7 year old children with frequent episodes of recurrent acute respiratory viral infection is 73,0 ± 4,95%, which is significantly higher than in healthy children, 56,2 ± 7 05% (p & lt- 0. 05). The intensity of caries (number of affected teeth) in the children of test group is 2,22 ± 0,17 teeth, which is higher than in the control group, 1,96 ± 0,10 toth (r& gt-0,05). The survey results indicate the prevalence rate and intensity of dental caries in children with frequent episodes of acute respiratory viral infections is higher than in healthy children.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой