НЕЧіТКЕ КОГНіТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ВИРіШЕННЯ ЗАДАЧ УПРАВЛіННЯ ВЗАєМОДієЮ ЗАЦіКАВЛЕНИХ СТОРіН В ПРОЕКТАХ

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Keywords: system of linear algebraic equations (SLAE), applied problem of data processing, numerical method of solution, vector of second member, redefined incompatible system, least-squares method, correction vector, norm of system residual, algorithm, iteration, approximate solution, minimaxprinciple, residual modulus, variables set, minimization of maximum residual, decision vector
-? ?-
Розроблено метод побудови нечтког когттивног карти середовища взаемоди для задачi щл^ного представлення ценностей та прогнозування активностi защ-кавлених сторт при гх взаемоди в ситуациях стльного прийняття ними ршень щодо подальшого розвитку проекту
Ключовi слова: проект, защкавлет сторони, взаемодiя, управлшня взаемодi-ею, цiнностi, активтсть, концепт, зв'-я-зок
?-?
Разработан метод построения нечеткой когнитивной карты среды взаимодействия для задачи целостного представления ценностей и прогнозирования активности заинтересованных сторон при их взаимодействии в ситуациях совместного принятия ними решений о дальнейшем развитии проекта
Ключевые слова: проект, заинтересованные стороны, взаимодействие, управление взаимодействием, ценности,
активность, концепт, связь -? ?-
УДК 005. 8:005:42:005:22
НЕЧ1ТКЕ КОГН1ТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ВИР1ШЕННЯ ЗАДАЧ УПРАВЛ1ННЯ ВЗА? МОД1?Ю ЗАЦ1КАВЛЕНИХ СТОР1Н
В ПРОЕКТАХ
О.М. Медведева
Кандидат техычних наук, доцент Кафедра управлшня проектами та прикладноТ статистики СхщноукраТнський нацюнальний ушверситет iM. В. Даля кв. Молодiжний, 20а, м. Луганськ, УкраТна, 91 034 Контактний тел.: 095−560−84−29 E-mail: agat. lg@i. ua
1. Постановка проблеми та и зв'-язок з важливими науковими i практичними задачами
Ще наприкшщ ХХ столитя в роботах [1, 2] було показано, що управлшня проектами починае переходити до ново! фази (хвил^ свого розвитку, яка, на вщмшу вщ попередшх техшчно! та менеджерсько1, акцентуе увагу в управлшш проектами на формуванш цшно-стей [3].
Незважаючи на доволi тривалий термiн iснування цього перюду, на сьогоднi досi ввдсутш кiлькiснi мето-ди, якi б не тшьки могли вiдображати очшуват цшно-стi окремих зацiкавлених сторш, а i методи управлш-ня взаемодiею мiж зацiкавленими сторонами в проце" створення цiнностей.
2. Аналiз дослщжень та публiкацiй, видiлення невиршено! ранiше частини проблеми
Загально-методологiчнi питання створення цш-ностей проекту розглянут в роботах [4, 5]. Одна з останшх конференцiй Укра1нсько1 асощацп управлш-
ня проектами була присвячена управлшню цiннiстю проектiв та програм розвитку оргашзацш [6]. Окремi питання планування та оцшки цiнностей [7], цшно-стей проектiв створення локалiзованих бiзнес-фор-мувань [8], цiннiсно-орieнтованого тдходу до управ-лiння портфелями проекив [9] були розглянутi на останнш конференцii з управлiння проектами [10]. Проте робгг, присвячених кiлькiснiй ощнщ поки що недостатньо [11, 12, 13]. Особливо гостро вщсутшсть юльюсного представлення цiнностей вiдчулась при розробщ моделей управлiння взаeмодieю защкавле-них сторш в проект [14].
3. Формулювання мети статтi
Тому мета даноi роботи полягае у пошуку тдхо-ду та розробцi моделей юльюсного представлення цiнностей зацiкавлених сторш, застосування яких дозволить виршити завдання прогнозування актив-ностi зацiкавлених сторш при iх взаемодii в ситуащях спiльного прийняття ними рiшень щодо подальшого розвитку проекту.
4. Викладення основного матерiалу
Цшшсть та невизначешсть належать до нечiтких, погано формалiзованих категорiй. А з урахуванням того, що проект як зобов'-язання створити цшшсть [15] сам е джерелом невизначеноси, то вони в проект е «неч^кими категорiями у квадратЬ». Доведено, що на сьогодш найбiльш адекватним за наведених умов представляеться використання методiв теорп неч^ко! логiки, неч^ко! математики [16], розроблеш в роботах Л. Заде, А. Кофмана та шш. [17, 18]. Поеднання теорп нечiтких множин з когштивним моделюванням дае апарат нечiтких когштивних карт [19], який дозволяе адекватно представляти та аналiзувати широкий клас систем i процесiв з урахуванням невизначеностi, не-чiткостi та неповноти вхщних даних. Як зазначено в робой [20], даний клас моделей може бути ефектив-но використаний для аналiзу ситуацш взаемодп, в яких присутня неповна або суперечлива шформашя. Приведет твердження свiдчать про доцшьшсть за-стосування нечiтких когштивних карт для виртення задач управлшня взаемодiею зацiкавлених сторiн в проектах.
Перш, шж перейти до розробки моделей кшьккно-го представлення цiнностей, необхщно визначитись з вибором типу неч^ко! когштивно! карти та термшо-логп И опису.
Як зазначено в робой [21, с. 29], «ключовi поняття, яш склались та широко використовуються в рамках когнiтивного пiдходу та його рiзних шкiл, в публь кацiях часто не визначаються- при цьому нерщко виникае неоднозначнiсть розумшня аж до протирiч як з причини рiзницi розумiння в рiзних школах, так i в деяких випадках в рамках одше! школи». Тому в подальшому в даному дослвдженш будемо викори-стовувати термшолопю, яка застосована в науковому виданш «Неч^и моделi та мережi» для узагальнених неч^ких продукцiйних карт (УНПК) [22, с. 254]. Вибiр УНПК зумовлений тим, що на сьогодш це едиш карти, яш дозволяють врахувати: спiльнi впливи станiв концепив та! х прирощень- суттеву нелшшшсть та нестацiонарнiсть, якi природнi для багатьох реальних соцю-техшчних систем. Щ фактори е визначальними в ситуашях взаемодп зацiкавлених сторiн в проектах [23].
Розглянемо основш положення, яш визначають сутнiсть УНПК. Пiд УНПК будемо розум^и нечiтку причинно-наслiдкову мережу виду:
G = (K, W),
де К = {К1,К2… Кр} - множина концепив,
W = {wil.} - множина зв'-язшв мiж концептами.
Для зв'-язку концепт Ki буде вхщним (концепт джерела, концепт причини), а концепт К. — вихщним (концепт-приймач, концепт-наслщок). В подальшому при опис загальних характеристик концептiв будемо використовувати позначення К без шдекав.
Кожний концепт множини К описуеться вщпо-вщною лiнгвiстичною змiнноюК, Т,& quot-И, де и — базова множина К. Набiр лiнгвiстичних значень концепту, як характеризують його типовий стан, задаеться множи-ною Т = {ТРТ2 … Т2,… Тт}, де т — число типових станiв концепту. Для опису термiв Т використовуеться не-
чкка змiннаТ2,И, А2^. Кожне значення Т7 описуеться нечiткою множиною Аг в базовш множинi и:
А г = {(ДАг (и)/^}, и еИ.
Вплив типового стану концепту Ki на стан концепту К. визначаеться вагою впливу wi]l, який задаеться одним iз значень терм-множини лшгвштично! змшно! ^) з терм-множиною лшгвштично! змшно!
У «Я / -1
у виглядi Т» = {Т1,… ^1}. А ваги впливу для типових сташв кожно! пари УНПК задаються нечiткими змiнними ^Тр^^, й]. Вони описуються нечiткими множинами Й"-] в базовiй множинi Dw у наступному виглядi:
де 7еZ = {l, 2,…, mi}, 1 еL = {1,2,…, т]}.
При врахуванш спiльного впливу рiвнiв прирощу-вання вхiдних концептiв на вихщний концепт використовуеться нелiнiний оператор? [•], який являе собою передачу впливу вiд вхщного концепту i до вихiдного концепту ] i задае нечiтке вщображення типу «багато входiв — один вихщ» [22, с. 257]. Нове значення рiвня вихiдного концепту К. розраховуеться наступним чином:
К ] (I+1) = К^) © {= © ^ [ф ,(1), ак -(1)]},
де Ф-. (1) = «у][К-(1), К](1)] -
(c) — операшя нечiткого алгебра! чного додавання.
Оператор? [•] являе собою триходову нечкку структуру, яка може бути зведена до каскадного з'-ед-нання двох двоходових структур (рис. 1). Перша з них — нечiткий оператор «У]., який характеризуе силу впливу концепив по! х абсолютним значенням, яш визначаються типовими станами. Друга — власне не-чiткий оператор ?.
Рис. 1. Каскадна схема моделi динамiки для УНПК (213. О, с. 257)
Для представлення нечкких операторiв «У]. та використовуються неч^ю продукцiйнi моделi типу Мамдаш. Це дозволяе представити антецеденти та консеквенти неч^ких правил у виглядi нечiтких множин. В цьому випадку представлення неч^кого оператора «-1 каскадно! схеми моделi динамiки нечiткими
правилами (перша двоходова нечика продукцшна модель) буде мати наступний вигляд:
якщо кi = ttz ТА j Tj,
ТО $s (t) = Tj».
Друга двоходова нечiтка продукцiйна модель, яка реалiзуе оператор f, мае наступний вигляд:
ЯКЩО ф^t) = TW'-j ТА AKj (t) = ATi,
ТО AK ,(t +1) = TZWai±b,
де ATc'- - терм-множина лшгвктичних значень не-чiткоi множини AKj-
a, b — цШ числа, якi при додаванш до z та 1 можуть мати вщповщт значення {1,2,… ^} та {1,2,…, mj} i виз-начаються логiкою вiдповiдностi елемента терм-мно-жини вхiдного концепту Ki елементу терм-множини вихiдного концепту Kj.
Шдсумкова нечiтка множина для j-го вихiдно-го концепту, яка представляе собою результуюче значення прирощення AK? jres (t +1), формуеться на основi алгоритму нечiткого виводу Мамдаш шляхом об'-еднання знайдених по кожному правилу функцш приналежностi (часткових тверджень) з використан-ням операцп max. Така процедура проводиться для в"х вхiдних концептiв по вщношенню до вихiдного концепту, який розглядаеться. Отримаш пiдсумковi пiдмножини AK? jres (t +1) з використанням операцii нечiткого алгебраiчного додавання акумулюються мiж собою:
AKK jres (t + 1) = ® AK? jres (t +1).
i=1,2,., N
Це дае змогу визначити наступне модельне значення Kj (t +1) вихвдного концепту:
Kj (t + 1) = Kj (t) © AKjres (t + 1).
При виникненш ситуацii розширення при роз-рахунках iнтервалу невизначеностi сташв (нечiтких значень) концептiв необхiдно застосовувати операщю приведення отриманого результату до чикого значення на основi вiдомих процедур дефаззифiкацii.
Розкриття сутносп УНПК дозволяе перейти до розробки тдходу до '-?х побудови для задач прогнозу-вання активностi защкавлених сторiн при '-?х взаемо-дп в ситуацiях спiльного прийняття ршень щодо по-дальшого розвитку проекту. В якосп методологiчноi основи цього тдходу будемо використовувати модель мехашзму управлiння взаемодiею в проектах, яка викладена в робоп [24]. Даний мехатзм передбачае наявнiсть шести платформ, на яких реалiзуються рiзноманiтнi блоки дш вiд формалiзацii цiнностей защкавлених сторш до проведення переговорiв з ура-хуванням попередньо прогнозованоi активноси за-цiкавлених сторiн в ситуацп, яка склалась в проектi, та затвердження остаточного варiанту продовження проекту. Найб^ьш критичними з позицп отримання
узгодженого варiанту продовження проекту, який вщповщав би критерiям гармонiзованоi цшноси проекту, е блок дш на платформi «Карта цшностей». Даний блок дш передбачае проведення дослщжень з метою виявлення по кожному варiанту плану продовження проекту можливих тенденцш змiни цш-ностей та оцшки характеру у разi вiдхилення вiд плану. Саме для виконання цих дш i розробляеться пiдхiд на основi УНПК.
Для необхщносп вiдображення цiлiсного сприй-няття параметрiв проекту, цiнностей та активносп зацiкавлених сторiн, використаемо метод концентричного представлення рiзноманiтноi шформацп у вiдповiдних зонах. Когнiтивна карта, побудована з використанням такого методу, являе собою концен-трично розташоваш юльщ (зони), якi оточують ядро моделi i мае назву «штегральна когштивна карта» (рис. 2). Для задач^ яка поставлена в даному дослщ-женнi, це iнтегральна когнiтивна карта середовища взаемоди.
Ядро моделi являе собою локальну когштивну карту продовження проекту, яка складаеться з кон-цептiв РК. Вона будуеться командою управлшня проектом для кожно! конкретно! проектно! ситуацii, в якiй необхiдно приймати стратепчш рiшення з ви-бору подальшого шляху реалiзацii проекту. Перелж базових стратегiчних рiшень для проекив, якi реа-лiзуються за моделлю життевого циклу «водоспад», наведено в робоп [25, с. 61,76−83]. Основна вимога до ще! локально! карти — наявшсть вихiдних концептiв, якi впливають на показники проекту. Останнi скла-дають концепти '-К зони концепив-показниюв проекту iнтегральноi когнiтивноi карти. До цих концеп-тiв належать традицшш показники проекту, такi, як час, витрати, яюсть [26]. Крiм того, до них потрiбно включати додатковi показники, змiна значення яких, на думку защкавлених сторш, може вплинути на актившсть. Це, в першу чергу, функщональш показники майбутнього продукту проекту.
Незважаючи на те, що мiж традицшними по-казниками проекту завжди шнуе зв'-язок (тобто взаемний вплив) [25, с. 160], в цiй зонi не бажано встановлювати зв'-язки мiж концептами. Така вимога пов'-язана з тим, що кожна защкавлена сторона по-своему може реагувати на змшу цих показниюв шляхом змши показниюв сво! х цiнностей. Так, наприклад, защкавлена сторона St1 i зацiкавлена сторона St2 мають однаковий показник щнноси F, який на когштивнш картi для зацiкавленоi сторони St1 позначений як концепт v13, а для защкавлено! сторони St2 — як концепт v22 (рис. 2). Але щ за-щкавлеш сторони по-рiзному реагують на змшу концепту '-2, який за своею сутшстю е одним з по-казникiв проекту. Це вщображено рiзною кiлькiстю термiв в терм-множинах цих концепив i рiзним характером функцш приналежность
В зонi концеппв цiнностей кожно! зацiкавленоi сторони проекту мiж концептами можуть встановлю-ватись вщповщш зв'-язки. Саме через щ зв'-язки непрямо передаеться зв'-язок мiж традицiйними показника-ми проекту. Так, наприклад, для защкавлено! сторони St1 кожний з концептiв & quot-'-К мае один зв'-язок з рiзними концептами '-К. А в зош концептiв цiнностей концепт
е вiховим по вiдношенню до концеппв & quot-12, & quot-11. Щ
зв язки встановлюються кожною защкавленою стороною самостшно i вiдображають! х особисте бачення (!х знання) стосовно проекту як дiяльностi, яка повинна приносити! м цiнностi.
Рис. 2. 1нтегральна когнiтивна карта середовища взаемодп: РК — зона когштивноТ карти продовження проекту- -К — зона концеплв-показниюв проекту-
УК — зона концеплв-цшностей зацiкавлених сторiн проекту- аК — зона концептiв-активностi зацiкавлених сторш проекту- Sti — i-та зацкавлена сторона проекту
Складнiсть взаемовiдносин мiж зацiкавленими сторонами проекту, можливiсть наявносп мiж! х цш-ностями конфлшту потребуе урахування цих момен-ив при побудовi штегрально! когштивно! карти. Це повинен робити фахiвець з управлшня взаемодiею. Саме вiн займаеться побудовою тако! карти на основi проведено! ним формалiзацп цiнностi защкавлених сторiн, варiантiв активностей як реакцп на тi чи iншi змши показникiв проекту. Його цiлiсне бачення проекту дае змогу виявити необхщш взаемозв'-язки мiж цiнностями рiзних зацiкавлених сторiн. Так, напри-клад, таю зв'-язки були виявлеш мiж концептами у21 та у13, а також мiж у-+11 та уК1. На рис. 2 вони позначен штрих-пунктирними лiнiями.
В залежносп вiд рiвня показникiв цiнностей за-щкавлено! сторони, якi залежать вщ варiанту реаль зацп проекту, вона по^зному може проявляти свою актившсть. Тому в зонi концептiв-активностей аК е стiльки вихiдних концептiв, сюльки показникiв цш-ностi визначила i зафiксувала зацiкавлена сторона. Так, наприклад, для зацшавлено! сторони St1 це 3 концепти, для St2 та StN по 2 концепти, а для Sti та Sti+1 — по одному.
В проектах може статись ситуашя, коли рiзнi защ-кавленi сторони мають однаковий показник цшносп, який однаково (або дуже близько) змшюеться при змь ш показника проекту. Але в подальшому! х активнiсть буде рiзною. Це пов'-язано з тим, що кожна защкавлена сторона проявляе актившсть зпдно з !! роллю в проек-тi (iнвестор, замовник тощо). Така ситуащя склалась в нашому прикладi для зацiкавлених сторiн St1 та StN вiдносно цiнностi У11-УN2, на значення яко! впли-вае показник проекту У4. 1х активносп рiзнi (а11 та а^ вiдповiдно).
В проектi активнiсть зацшавлено! сторони зале-жить вiд значень уох II показникiв цiнностей. Але задача визначення штегрально! активностi е специ-фiчною, i не може бути коректно виртена в рамах когштивного моделювання. Для цього дощльно ви-
користовувати теорiю несилово! взаемодп в неч^кш постановцi [27].
Як зазначалось вище, в УНПК вплив стану одного концепту на стан шшого концепту задаеться лшгвь стичною змшною з вiдповiдною терм-множиною. Тому мiж концептами рiзних зон зв'-язки позначеш вщпо-вiдними групами терм-множин ]-Тр. Лiвий верхнiй шдекс визначае зону концептiв, якi е вихщними, а лiвий нижнiй — вхщними. Так, наприклад, вплив стану концеппв зони УК (показники цшностей) на стан концептiв зони аК (показники активностi) познача-ються як утр, а вплив стану одного концепту цшноси на шший — як УТР (рис. 3).
Рис. 3. Розташування терм-множин впливу мiж рiзними зонами штегрально! когштивноТ карти
Кiлькiсть компонентiв терм-множини ]-Тр зале-жить вiд того, як зацшавлена сторона встановить зв'-язки для кожно! пари концептiв К- - К… Так, наприклад, мiж другим концептом зони концепив-показни-кiв проекту -К2 та першим концептом зони концеппв-цшностей УК1, якi мають вщповщш терм-множини з вiдповiдними функцiями приналежноси, зацiкавлена сторона встановила наявнiсть зв'-язку (рис. 4). При цьому, вона визначила, що стану -А2 в^повщае стан
У X 1 У гт, 21
А1, а сила впливу визначаеться термом -1И з вщ-повщною функцiею приналежностi. А станам -А2 та -АА3 вщповщае стан УАА2. Але сила впливу сташв -А2, -АА3 рiзна, i визначаеться вiдповiдними термами
УТ21 та У Т21 — 2232
Рис. 4. Приклад встановлення зв'-язюв впливу станiв вхщного концепту -К2 на вихiдний УК1
В реальнш практищ зустрiчаються не уа розгля-нутi вище варiанти зв'-язюв мiж концептами рiзних зон. Тому запропонована штегральна когштивна карта середовища проекту, яка, на перший погляд, сприйма-еться дещо складною, мае значно простший вигляд. Крiм того, для позначення концеппв та зв'-язкiв можна застосовувати б^ьш простi образи, тобто тднятись на найбiльш узагальнений рiвень представлення концеп-тiв та зв'-язкiв.
5. Висновки та перспективи подальших дослщжень в даному напряму
Розроблено метод побудови нечггко! когнiтивноi карти середовища взаeмодii зацiкавлених сторiн проекту, яка мае змштовне визначення зв'-язюв з когштив-ною картою варiанту продовження проекту. Показано,
що така карта являе собою концентрично розташоваш зони концеппв, яю вiдображають показники проекту, цшностей, активное^ зацiкавлених сторш. Доведено, що в зош концеппв-показниюв проекту не може ш-нувати зв'-язкiв мiж ними. Розглянутi варiанти представлення ситуацiй, коли рiзнi зацiкавленi сторони мають однаковий показник щнносл, але по-рiзному реагують на змшу показника проекту, вщ якого зале-жить стан цiеi щнность
Доведено, що активнiсть зацiкавленоi сторони не-обхiдно представляти окремим концептом для кожноi ii цiнностi. Запропонована система встановлення ш-дексiв для концеппв рiзних зон та зв'-язюв мiж ними визначае методологiю програмного засобу реалiзацii запропонованого методу. В подальшому потрiбно роз-робити типовi терм-множини та функцii приналежно-ст для представлення активностi та базових цшностей защкавлених сторш.
Лиература
1. Thomsett, R. Third wave project management [Text]: a handbook for managing the complex information systems for the 1990s / Rob Thomset. Englewood Cliffs, Prentice-Hall. Inc., 1993, 189 p.
2. Pells, L. David. The seven good reasons for the rapid growth of project management in IT [Electronic resource]/ David L. Pells, available at: http: //www. maxwideman. com/index. htm.
3. The Thomsett Company-Third Wave Project Management [Electronic resource], available at: http: //www. projectsatwork. com/.
4. Креативные технологи управления проектами и программами [Текст]: Монография / Бушуев С. Д., Бушуева Н. С., Бабаев И. А., Яковенко В. Б., Гриша Е. В., Дзюба С. В., Войтенко А. С. — К.: «Саммит-Книга», 2010. — 768 с.
5. Азаров, Н. Я. Инновационные механизмы управления программами развития [Текст]/ Н. Я. Азаров, Ф. А. Ярошенко, С. Д. Бушуев. — К.: Саммит-Книга, 2011. — 528 с.
6. Управлшня проектами у розвитку сустльства: матер1али VII м1жнародно'-1 конференцп'- ["Управлшня щншстю проек^в та програм розвитку оргашзацш"] [Текст]: тез. доп. VII м1ж. конф. (трав. 2010) / вщповщ. за вип. С. Д. Бушуев. — К.: КНУБА, 2010. — 256 с.
7. Ажищев, В. Ф. Планування i оцшка щнносп шновацшного проекту [Текст]/ В. Ф. Ажищев, О. М. Возний, Л. Л. Кошкша // Управлшня проектами: стан та перспективи: матерiали VIII мiжнар. наук. -практ. конф., 18−21 вересня 2012 р. — Миколшв: НУК, 2012. — С. 3−4.
8. Жадан, М. С. Ценность проектов создания локализованных бизнес-формирований [Текст]/ М. С. Жадан, П. А. Тесленко // Управлшня проектами: стан та перспективи: матерiали VIII мiжнар. наук. -практ. конф., 18−21 вересня 2012 р. — Миколшв: НУК, 2012. — С. 67−69.
9. Молоканова, В.М. Цiннiсно-орiентований пщхщ до управлшня портфелями проекйв [Текст]/ В. М. Молоканова // Управлшня проектами: стан та перспективи: матерiали VIII мiжнар. наук. -практ. конф., 18−21 вересня 2012 р. — Миколшв: НУК, 2012. — С. 126−127.
10. Управлшня проектами: стан та перспективи [Текст]: матерiали VIII мiжнар. наук. -практ. конф., 18−21 вересня 2012 р. м. Ми-кола'-в / вщповщ. за вип. К. В. Кошкш. — Микола'-в.: НУК, 2012. — 260 с.
11. Рач, В. А. Цшшсть як базова катеп^я сучасно'-1 методологи управлшня проектами [Текст]/ В. А. Рач // Управлшня проектами у розвитку сустльства. Тема: Управлшня щншстю проекйв та програм розвитку оргашзацш: тез. доп. VII мiж. конф. (травень 2010) / вщповщ. за вип. С. Д. Бушуев. — К.: КНУБА, 2010. — С. 167−168.
12. Гриша, Е. В. Нестационарные стратегии управления креативным потенциалом в контексте показателей ценности инновационных проектов [Текст]/ Е. В. Гриша, Б. С. Гриша // Управлшня проектами у розвитку сустльства. Тема: Управлшня щншстю проекйв та програм розвитку оргашзацш: тез. доп. VII мiж. конф. (травень 2010) / вщповщ. за вип. С. Д. Бушуев. — К.: КНУБА, 2010. — С. 72−74.
13. Тесленко, П. А. Дифференциальная модель создания ценности в проекте [Электронный ресурс] / П. А. Тесленко // Восточноевропейский журнал передових технологий. — 2011. — № 1/6(49). — Режим доступа: http: //www. nbuv. gov. ua/portal/natural/Ve-jpt/20111_6/20111_6/4648. pdf.
14. Медведева О. М. Формашзащя базових характеристик середовища взаемоди'- проек^в [Текст]/ О. М. Медведева // Управлшня розвитком складних систем. — 2012. — Вип. 11. — C. 65−74.
15. Руководство по управлению инновационными проектами и программами организаций [Текст]: Монография // Перевод на русс. яз. под ред. д.е.н., проф. Ярошенко Ф. А. — К, 2011. — Т. 1, Версия 1.2. — 209 с.
16. Гречуха, Е. И. Нечеткий ситуационный поход и управление проектами. Аналитический обзор [Текст]/ Е. И. Гречуха, П.А. Тес-ленко // Науковий вюник мiжнародного гумаштарного ушверситету. — 2010. — № 2. — С. 79−82.
17. Заде, Л. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближеннях решений [Текст]/ Л. Заде. — М.: Мир, 1976. — 166 с.
18. Кофман, А. Введение в теорию нечетких множеств [Текст]/ А. Кофман. — М.: Радио и свiязь, 1982. — 432 с.
19. Борисов, В. В. Обобщенные нечеткие когнитивне карты [Текст]/ В. В. Борисов, А. С. Федулов // Нейрокомпьютеры: разработка, применение. — 2004. — № 4. — С. 3−20.
20. Борисов, В. В. Нечеткие когнитивные модели для выявления коалиций в мультиагентных системах [Электронный ресурс] / В. В. Борисов, Е. С. Устиненков // Электронный математический и медико-биологический журнал. — Том 9. — Вып.1. — 2010.
— Режим доступа: http: //sgma. alpha-design. ru/MMORPH/N-25-html/borisov/borisov. doc.
21. Авдеева, З. К. Когнитивное моделирование для решения задач управления слабоструктурированными системами (ситуациями) [Электронный ресурс] / З. К. Авдеева, С. В. Коврига, Д. М. Макаренко // Управление большими системами.- 2007.- № 16.- С. 26−39. — Режим доступа: http: //www. masters. donntu. edu. ua/2010/fknt/andriichenko/library/article6. pdf.
22. Борисов, В. В. Нечеткие модели и сети [Текст]/ В. В. Борисов, В. В. Круглов, А. С. Федулов. — М.: Горячая линия-Телеком, 2007.
— 284 с.
23. Медведева, О. М. Фактолопчний базис управлшня взаeмодieю в проектних ситуащях [Текст]/ О. М. Медведева // Управлшня розвитком складних систем. — 2012. — Вип. 10. — С. 61−71.
24. Медведева, О. М. Мехашзм управлшня взаемодiею в проектах [Текст]/ О. М. Медведева // Управлшня розвитком складних систем. — 2012. — Вип. 12. — Прийнято до друку.
25. Рач, В. А. Управлшня проектами: практичш аспекти реашзаци стратегш репонального розвитку [Текст]: навч. поаб. / В. А. Рач, О. В. Россошанська, О.М. Медведева- за ред. В. А. Рача. — К.: «К.1.С. «, 2010. -276 с.
26. Тернер, Дж. Родни. Руководство по проектно-ориентированному управлению [Текст]/ Дж. Родни Тернер / Пер. с англ. — М.: Изд. дом Гребенникова, 2007. — 552 с.
27. Медведева, О.М. 1нтроформацшш моделi розрахунку прояву защкавлених сторш в середовищi проекту: неч^ка постановка [Текст]/ О. М. Медведева // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. — Луганськ: Схщноукрашський нацюнальний ушверситет iм. В. Даля, 2011. — № 1(37). — С. 5−13.
Abstract
The aim of the research is to design the models of quantitative concept of values of parties concerned to solve the problem of activity forecasting of parties concerned in their interaction in situations of joint decision-making on the further development of the project.
Methodological basis of the research comprises the methods of the possibility theory, fuzzy math, fuzzy cognitive cards, in particular, generalized fuzzy productional cards, graphic simulation technique.
The main results of the work. The article represents the method of plotting of fuzzy cognitive card of environment of interaction of the parties concerned, which has a meaningful definition of connections with cognitive card of the variant to continue the project. It was shown that such card represents concentrically arranged zones of concepts that reflect the performances of the project, values and activity of the parties concerned. It was proved that there could not exist any connections between concept and performance in the zone. The considered variants represent situations where different concerned parties have the same performance of value, but react differently to the change of the rate of the project, which is responsible for the state of this value. It was proved that the activity of the party concerned must be presented as a separate concept for each of its values. The suggested system of indices installation for concepts of different zones and connections between them, determines the methodology of the software implementation of the suggested method. The promising area is the further development of the standard term-sets and membership functions to represent the activity and the basic values of the parties concerned in situations of interaction in projects
Keywords: project, parties concerned, interaction, interaction of management, values, activity, generalized fuzzy productional card, concept, connection

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой