Интеллектуальное взаимодействие в формировании интеллектуального потенциала производственно-торгового предприятия

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

• реформування податково'-1 системи в напрямi забезпечення рiвномiрностi розподшу податкового тиску на платник! в податкiв, спрощення процедури податкового адмшстрування-
• удосконалення грошово-кредитно'-1 та банк! в-сько'-1 систем, оптимiзацiя мехашзму кредитування-
• удосконалення системи управлшня держав-ними корпоративними правами та ринкових мехашз-мiв управлiння в сферi економiки, посилення контролю за дiяльнiстю адмшютрацп п^дприемств через ефективну систему корпоративного управлшня-
• посилення контролю у бюджетнш сфер!, за-провадження прозорих механiзмiв розподшу та вико-ристання бюджетних кошпв-
• удосконалення системи контролю у сферi зо-внiшньоекономiчноi д1яльност1, усунення причин i умов контрабандного ввезення в Украшу товарiв.
Вирiшення проблеми «детМзацп» зайнятостi та легатацп заробгшо'- плати потребуе узгоджених зу-силь держави у багатьох сферах державно'-1 политики, яка повинна м1стити дв1 взаемоузгоджеш склад ов1.
1. Адмiнiстративна складова «детiнiзацii». Ця складова передбачае кроки по посиленню адмшютру-вання збору податк! в та перекриття шлях1 В ухиляння в1д 1хньо'-1 сплати. Заходи у рамках ще'-1 складово'-1 ба-зуються на припущенш, що уряд мае достатньо ресу-рс1 В для виконання сво'-х Функц1й, система держав-них витрат як така е задовшьною, проте в результат зловживань та в1дсутност1 належного контролю зни-жуеться '-11 результативнiсть.
2. Мотивацiйна складова «детшзацп». Передбачае подальше зниження податкового навантаження, спрощення податкового законодавства та регулюван-ня економiчноi д1яльност1 одночасно з покращенням якост1 державних послуг.
Актуальшсть проблем «детшзацп» економжи визначено у положеннях Закону Украши «Про осно-ви нащонально'- безпеки Украши», в якому одним! з головних завдань зазначено подолання «тхшзаци» економiки шляхом реформування податково'-1 системи, оздоровлення фшансово-кредитно'- системи, припинення в^дпливу капiталу за кордон, зменшення поза банкiвського о61гу грошово'-1 маси.
Кр1м того, актуальним е опрацювання питань щодо зменшення фiскального навантаження на робо-
тодавцiв у частиш сплати страхових внескiв на фонд оплати пращ, а також визначення прогнозних показ-ник!в розм1ру заробгшо'- плати за видами економiчноi д1яльност1 та впровадження механiзму застосування таких показник! в з метою «детМзацп» доход1 В насе-лення. Необх^дно також посилення вiдповiдальностi за нелегальну зайнятiсть та виплату (отримання) за-робггао'- плати без сплати податку з доход1 В ф1зичних ос16 та внескiв на загальнообов'-язкове державне сощ-альне страхування, а також розробка комплексу нор-мативних докумеш! в, що дозволяють забезпечити ефективну реалiзацiю заходiв з «детшзацп» економь ки i зайнятостi.
З метою «детшзацп» економiки та збшьшення дохдно'- частини бюджету органами державно'-1 податково'-1 служби та митними органами мають бути реаль зоваш заходи, спрямованi на:
• обмеження звшьнення в1д обкладення подат-ком на додану вартють та запоб^ання виникненню безпiдставних заявок на в^дшкодування такого податку-
• боротьбу з п^дпшьним виробництвом та незаконною торпвлею алкогольними напоями та тютю-новими виробами, виявлення каналiв надходження контрафактно'- продукцп та удосконалення адмМст-рування акцизного податку-
• активiзацiю роботи митних органiв щодо не-допущення контрабандного ввезення товарiв на мит-ну територiю Украши, забезпечення ефективно'-1 д1-яльност1 правоохоронних оргашв щодо забезпечення повного декларування бази оподаткування, недопу-щення продажу продукцп без наявностi в1дпов1дно'-1 лщензп-
• забезпечення надання податкових пшьг лише за умови ц1льового використання вившьнених кош-т1в-
• щор1чну iндексацiю ставок податкiв, визна-чених в абсолютних значеннях, з урахуванням шдек-с1 В споживчих ц1н, шдек^в ц1н виро6ник1 В промис-лово'-1 продукцп.
Ефективна реалiзацiя комплексу зазначених за-ход1 В по створенню соцiально-економiчних засад продуктивно'- зайнятост! можлива за умов протидп корупцп, яка заважае ефективному проведенню реформ в кра'-ш.
С. В. Князь
д-р екон. наук
Г. I. Пушак
канд. екон. наук
Л. Ю. Холявка
астрант м. Львiв
ШТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЗА6МОД1Я У ФОРМУВАНН1 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ВИРОБНИЧО-ТОРГОВЕЛЬНОГО ШДПРИбМСТВА
Постановка проблеми. Особливосп функщону-вання сучасного виробничо-торговельного п^дприем-ства, в умовах посилено'- конкурентно'- боротьби та прюритетносп iнновацiйних перетворень, вимагають в1д нього максимального використання сво'-х можли-
востей, у першу чергу штелектуальних. Адже штелек-туальш можливост1 господарюючого суб'-екта, тобто його штелектуальний потенцiал, е одними з базових i опосередковують будь-який напрям чи сферу д1яль-ност1. При цьому, сформуватися даний потенцiал не
зможе iзольовано, тобто без взаемодГ! його носив мГж собою, i це формування потрГбно розглядати за рГз-ними аспектами юнування виробничо-торговельного пiдприемства. 1нтелектуальна дiяльнiсть працiвникiв, структурних пiдроздiпiв задля досягнення визначених загальноорганiзацiйних цГлей повинна належним чином координуватися, бути лопчно обГрунтованою i забезпечувати практичну придатнiсть i вагомих отри-маних результата вщ 11 здiйснення. Тому, у контекст дослiджуваного виду потенщалу, доцГльно розглядати поняття саме штелектуально! взаемодГ! та особливостi здiйснення у формуванш iнтелектуапьних можливос-тей виробничо-торговельного пщприемства.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Вивчення напрацювань вiтчизняних i закордонних дослiдникiв у сферi штелектуально! дiяльностi дали змогу виявити те, що ними практично не проявляеться науковий штерес до питань взаемоди мiж носiями штелектуального потенщалу. Бшьшють теоретичних i приклад-них дослщжень, зокрема укра! нських i росшських вчених, за даною тематикою зводиться до розробок щодо ефективного формування i нагромадження ш-телектуальних ресуретв та баз знань [1], !х застосу-вання [2], рекомендацiй стосовно удосконалення управлiння iнтелектуапьним потенцiапом на базi складових iнтелектуапьного капiтапу [3−4]. При цьому, у перелiчених працях фактично iгноруеться розумiння того, що наявш у розпорядженнi виробни-чо-торговельного пщприемства чи прихованi штелек-туальш ресурси самi по собi не е запорукою досягнення позитивно! економiчно1 результативностi, а! хне виключно iндивiдуапьне, одноосiбне застосуван-ня пращвниками для вирiшення поставлених завдань не дозволяе сформувати цЫсну картину та синерпю iнтелектуапьних можливостей господарюючого суб'-екта. Дана синерпя, на нашу думку, може бути досягнута завдяки збалансованш, результативнiй ш-телектуапьнiй взаемодГ! носив штелектуального по-тенцiапу виробничо-торговельного пщприемства. Адже, саме спосiб генерування штелектуальних можливостей е ключовою проблемою в питанш методу формування штелектуального потенщалу, а створен-ня i залучення iндивiдуапьних та органiзацiйних штелектуальних ресурсiв е забезпечуючою ресурсною складовою даного процесу.
Мета дослщжень. Вщповщно до виявлених неви-ршених проблем, метою даного дослiдження е вста-новлення сутностi i особливостей штелектуально! взаемодГ! носГ! в iнтелектуапьних ресуретв, обГрунту-вання необхiдностi 11 проектування вiдповiдно мож-ливих альтернативних пiдходiв у формуваннi штелектуального потенщалу виробничо-торговельного щд-приемства.
Виклад основного матерiалу. У результатi прове-дення теоретичних i прикладних дослiджень щодо питань створення штелектуальних можливостей ви-робничо-торговельного пщприемства, авторами дано'-1 статтi [5] було розроблено систему формування штелектуального потенщалу суб'-екта господарювання за стадiями 11 функщонування, вiдображено i обГрунто-вано взаемозв'-язок i взаемозалежшсть видглених щд-систем та! хнГх елементiв. Логiчним обГрунтуванням дiевостi та придатносп ще! системи, на нашу думку, буде розроблення методу формування штелектуальних можливостей, який полягатиме у встановленш параметрiв, властивостей та процесу збалансовано! штелектуально! взаемодГ1 у межах виробничо-торго-вельного пiдприемства, та з зовншшми носiями ш-телектуальних ресурсiв. З позицГ! теоретично! i на-уково'-1 обГрунтованостi, потреба у проектуванш тако'-1
iнтелектуапьно! взаемодГ1 зумовлена вiдсутнiстю уваги дослiдникiв iнтелектуапьного потенщалу до створення i застосування конкретних методiв його формування. Крiм того зазначимо, що розроблення методГв неможливе без розгляду юнуючих пiдходiв до здшс-нення цього процесу. Важливо, що науковцями у значнш мiрi не розкрито множину можливих пiдходiв до формування штелектуального потенщалу. Тому, на основi найпоширенших у економiчнiй думцi та теорГ! управлiння методичних пiдходiв, нами проведено узагальнений анапiз можпивостi 1хнього застосування до процесiв формування штелектуального потенщалу виробничо-торговельного пщприемства. Не-обхщшсть такого анапiзу пояснюеться тим, що будь-яке явище не мае абсолютного i одностороннього вираження i може розглядатися з рiзних аспектiв. Такими аспектами i виступають наведенi нижче щд-ходи (табл. 1). Зауважимо, що вщсутшсть у визначе-ному перелiку системного пщходу не означае його непридатшсть. Вiн е базовим, оскшьки розкривае основш складовi формування iнтелектуапьного потенщалу та 1хнш зв'-язок (без цього не можливо дос-лщити i виразити сутнiсть даного процесу), а iншi пiдходи можна вважати похщними вiд нього i деташ-зуючими.
Наведений опис характеристик, переваг i недо-лiкiв методичних пiдходiв дозволяе зробити висновок про те, що жоден з них не е ушверсальним та едино правильним у формуванш штелектуального потенщалу виробничо-торговельного пщприемства. Виявлеш недолiки можуть призводити до певних втрат i не забезпечити бажаного результату. Отже, постае пи-тання щодо поеднання цих пiдходiв чи 1хнього поче-ргового застосування залежно вiд особливостей, ета-пiв дiяльностi чи iнших процеетв, характерних для суб'-екта господарювання. Виршення дано! проблеми та нiвелювання ймовiрних негативних ефектiв i буде покладено в подальшому у основу розроблення методу збалансовано! штелектуально! взаемодГ!, а визна-чеш пщходи виражатимуть т аспекти, у межах яких створюватимуться Г функщонуватимуть блоки ще! взаемодГ!
Щодо сутноси та обГрунтування iнтепектуапьно! взаемодГ!, першочергово забезпечимо розумшня даного поняття. Зауважимо, що у економГчнш лГтерату-рГ не наведено його трактування, при цьому тлумач-ний словник [8, с. 125] визначае взаемодГю як «…взаемний вплив тгл чи частинок, який зумовлюе змшу стану 1хнього руху… погоджена дГя мГж ким-, чим-небудь…». Проведенi науковi пошуки засвщчу-ють, що питання iнтелектуапьно! взаемоди згадують-ся, в основному, у працях педагопчного Г психолопч-ного спрямування [9] Г розкривають змют Г особливо-си спшкування педагопв зГ студентами чи учнями у процес передавання Г засвоення знань.
Стосовно явища взаемодГ! в штелектуальнш економщ, !! суб'-екти, на нашу думку, можуть бути представлен у таких основних площинах:
1. МГжособистюна взаемодГя, що проявляеться у зв'-язку, спшьнш дГяльносп та спшкуванш людей. Такий тип виступае об'-ектом сощально-психоло-пчних дослщжень. Наприклад, розгорнутий анашз поняття «взаемодГя» та розкриття його з позицГ! про-фесшного спшкування пропонуе О. Бершадська [10]. Автор наголошуе, що взаемодГя можлива лише за умови спшьно! для взаемодГючих суб'-екпв основи та залежить вщ конкретних обставин. КрГм того, вона повинна розглядатися з таких трьох аспекпв, як ос-новш складовГ, !хне призначення Г взаемозв'-язки.
Таблиця 1
Можлив1 альтернативы! пщходи до формування штелектуального потенщалу _виробничо-торговельного пщприемства*_
Методичний пщхщ Характеристика Переваги Недопiки
1 2 3 4
Функцюналь-ний Формування 1П** здшсню-еться з позицп потреби штелектуального супроводу ос-новних функцюнальних на-прям1 В д1яльност1 пщприемс-тва. Тобто, необхщний 1П створюеться безпосередньо у рамках функцюнальних обо-в'-язюв пращвниюв, функць онального призначення орга-шзацшних 1Р***, як1 визна-чаються цшями i завданнями у основних аспектах роботи пщприемства. Вщображае чггке призначення, спрямованiсть i функцiональну придатшсть 1Р пщприемства. Дозволяе сформувати, вщслщко-вувати, контролювати i змшюва-ти 1П кожного функцiонального блоку д1яльност1 господарюючо-го суб'-екта. Обмежена здатшсть до розвитку Г диверсифжацГ! 1П через вузьку фун-кцюнальну спрямовашсть 1Р. Недостатн1сть мш^н^^на^™! iнгепектуапьноi взаемодГ!, що може призвести до суперечностей, вщ-окремленост1 функцюнальних бло-юв, що, в результат!, не дозволяе сформувати комплексний 1П, !хню синерпю для досягнення пщприемс-твом конкурентних переваг.
Структурний Формування 1П здшснюеться з позицп розподiлу множини необхщних iнтелектуальних можливостей i вщповщних 1Р на структурнi складов^ встановлення прiоритетiв i вагомостi тих чи шших скла-дових, а також здшснення вщповщних заходiв щодо '-?хнього створення чи залу-чення. Знання i розумшня вимог до структури штелектуальних можливостей спрощуе процесхньо-го формування. Зосередженiсть на складових 1П дозволить максимiзувати позити-вну результатившсть вщ його формування i використання. Виникае загроза концентрованост1 лише на окремих структурних об'-ектах, що порушуе умови взаемодГ! Г взаемозв'-язку, та не дозволяе досягнути цшсного синергетичного ефекту у формуванш 1П пщприемст-ва. НадмГрна деташзацГя супроводжуеть-ся значними часовими Г матер1аль-ними затратами для пщприемства.
Лопчний Формування 1П здiйснюеться з позицп законiв формально! i дiалектичноi лопки, що передбачае високий ступiнь обгрунтованосп, формалiзацii та об'-ективностi. Мiнiмiзуе ймов1рн1сть помилок i втрат у формуванш 1П. Забезпе-чуе контрольованiсть перебiгу ус1х процешв формування 1П. У значнш мГр1 не дозволяе розкрити креативш аспекти у формуванш 1П, тобто креативш можливост1 пращв-ниюв. Високий р1вень формашзацГ! обме-жуе альтернативн1сть сфер Г напря-м1 В формування 1П.
Збалансований Формування 1П здiйснюеться з позицп адекватного, вщно-сно характеру i складностi поставлених цшей i завдань, спiввiдношення штелектуальних можливостей у межах внутршнього середовища пщприемства. Дана збалансо-вашсть може проявлятися за параметрами часу, видiв д1я-льностi, функцiональних обов'-язюв, а також максимально вигщного сшввщно-шення м1ж власними i залу-ченими ззовнi 1Р пщприемства. Забезпечуе сприятлив1 умови для ефективно^ iнтелектуальноi взаемодп м1ж працiвниками. Дозволяе в максимальнш м1р1 застосувати 1снуюч1, залученi ^або) створенi IP. Гарантуе справедливий розподш результатiв та виграшiв пращв-ниюв, йнГх структурних об'-ед-нань вщ формування 1П пщпри-емства. Дозволяе регулювати р! вень за-лежностi пщприемства вщ зов-н1шн1х джерел 1П (залучення яких може супроводжуватися значними грошовими витрата-ми). Зростання ймовГрносп переходу пращвниюв мГж: р1внями Г структурами штелектуально'-! дГяльност! та взаемодГ!, що може призвести до порушення балансу. Виникнення ймов1рност1 перевитрат кошт1 В на утримання суб'-еклв з ви-соким 1П у пщроздГлах, яю не вима-гають суттевих штелектуальних ви-трат. ЙмовГршсть виникнення трудових конфшклв мгж: пращвниками р1зних пщроздшв через суттево р1зний р1-вень завантаженост1 штелектуально-мюткою роботою.
Поведшковий Формування 1П здiйснюеться з позицп розроблення особ-ливостей i характеристик iнтелектуальноi дiяльностi (поведiнки) та взаемодп пра-щвниюв пiдприемства. Дозволяе, завдяки юнуючим на-уковим напрацюванням у сфер! дослщження поведiнки шдивщв у економщ, управлiннi та колек-тивах, ефективно моделювати йню iнтелектуальну взаемодш задля досягнення завдань д1яль-ност1 пщприемства. Допомагае усувати можлив1 про-тир1ччя, конфл1кти iнтересiв у штелектуальнш д1яльност1 пра-ц1вник1 В, дае розумшня гашх ц1льових функц1й, стратегiй та виграшiв у процес штелектуаль-toi взаемодп. С достатньо складним у застосуван-ш, оскГльки потребуе встановлення шдивщуальних психотишв пращвни-юв, детального вивчення особливостей! хньо! поведшки. Не завжди досягаеться бажаний ефект через можливють юнування прихованих мотив1 В штелектуально! дГяльносл та поведшки пращвниюв.
Зактчення табл. 1
1 2 3 4
Bитpaтний Фopмyвaння IП здiйcнюeтьcя з пoзицii yпpaвлiння i omrc-мiзyвaння витpaт пiдпpиeмcт-вa нa cтвopeння i зaлyчeння IP. Зaбeзпeчye oптимaльний poзпo-дiл витpaт нa cтвopeння i зaлy-чeння IP пiдпpиeмcтвa. He дoзвoляe peaльнo вт^чши pi-вeнь cфopмoвaнoгo IП, ocm^M в знaчнiй мipi IP ж мaють вapтicнoгo вимipy. Пoнeceнi витpaти тa пpидбaнi pecyp-cи щe нe e гapaнтieю IП пiдпpиeмcт-вa.
Пpoцecний Фopмyвaння IП здiйcнюeтьcя з пoзицii вcтaнoвлeння i дo-тpимaння пocлiдoвниx eтaпiв щoдo cтвopeння i зaлyчeння IP, гeнepyвaння нa кнш oc-нoвi iнтeлeктyaльниx мсжли-вocтeй пiдпpиeмcтвa. Зocepeджyeтьcя нa читому? pe-лiкy i cyтнocтi зaxoдiв, ix взae-мoзв'-язкy y фopмyвaннi IП. Дoзвoляe вiдcлiдкoвyвaти peзyль-тaти нa кoжнoмy з eтaпiв i вто-cити вiдпoвiднi кopeктиви y фo-pмyвaннi IП. Дaний пiдxiд oптимaльний для фop-мyвaння pecypcнoi cклaдoвoi Ш п1д-пpиeмcтвa, oднaк пpoцec гeнepyвaн-ня цими IP caмe мoжливocтeй y 6i-льшocтi випaдкiв ж e чiткo визнa-чeними i кoнтpoльoвaними
Iннoвaцiйний Фopмyвaння IП здiйcнюeтьcя з пoзицii cпpямoвaнocтi crao-peниx i зaлyчeниx IP, a тaкoж ixmx мoжливocтeй нa здш^ нeння iннoвaцiйнoi дiяльнoc-тi тa iннoвaцiйнoгo poзвиткy пiдпpиeмcтвa. Hoвaтopcькi iнтeлeктyaльнi мoж-ливocтi e пpiopитeтними y cy-чacниx yмoвax вeдeння гocпoдap-cькoi дiяльнocтi. Зaбeзпeчye знaчнi кoнкypeнтнi пepeвaги пiдпpиeмcтвy y paзi y^rn^To зacтocyвaння i кoмep-цiaлiзaцii iннoвaцiй. Бyдь-якi IP виpaжaють жвт мoжли-вocтi для ixньoгo нociя, пpoтe нe зaвжди y '-хм пpиcyтня нoвaтopcькa cклaдoвa. Toмy, дaний пiдxiд oбмe-жye cфepy зacтocyвaння IП тa нe вpaxoвye знaчнoгo oбcягy IP, якi мo-жуть зacтocoвyвaтиcя для виpiшeння зaвдaнь ж iннoвaцiйнoгo xapaктepy.
Кoмпeтeнтнic-ний Фopмyвaння ГО здiйcнюeтьcя з пйзици вiдбopy, нaвчaння i пepeпiдгoтoвкиa-ц1вник1 В зaдля фopмyвaння нeoбxiднoгo для пiдпpиeмcтвa нaбopy ixнix кoмпeтeнцiй (знaнь, вм1нь i нaвикiв). Aкцeнтye yвaгy нa IP пpaцiвникiв, щй e ocнoвними нй-аями i гeнepaтopaми ГО пiдпpиeм-crea. Стимулюб ocoбиcтicний пpoфeciй-ний poзвитoк пpaцiвникiв, щй, в cвoю чepгy e зaпopyкoю aктивнoi iнтeлeктyaльнoi дiяльнocтi. Ocкiльки IP пpaцiвникiв e нeвiддiльними вiд ixньoгo нй^, тй y paзi звiльнeння пiдпpиeмcтвo втpaчae чacтинy cвoix iнтeлeктyaльниx мйжли-вocтeй, нa cтвopeння якиx були пoнe-ceнi вiдпoвiднi бeзпoвopoтнi витpaти. He пpидiляeтьcя yвaгa IP opгaшзaцш-нсгс piвня y фopмyвaннi iнтeлeктyaль-нсгс пoтeнцiaлy.
* Poзpoблeнo aKropam зa peзyльтaтaми вивчeння [б-7, c. 50−52]- Ш** - iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл- IP*** - im^emy-aльнi pecypcи.
Taкoж, y мiжcyб'-eктнiй взaeмoдii дocлiдниця видiляe тaкi ocнoвнi cклaдoвi: кoгнiтивнa (виpaжae yявлeння cyб'-eктa пpo пpeдмeт взaeмoдii, йoгo yчacникiв тa yмoви) — peгyлятивнa (caмopeгyляцiя тa yзгoджeння пoвeдiнки з шшими yчacникaми) — цiннicнo-cмиcлoвa (вiдoбpaжae iндивiдyaльнi мoтиви yчacникa y взaeмo-дп тa йoгo цiннocтi) — пoвeдiнкoвa (юнукч в cyб'-eктa вмiння i тавички щoдo взaeмoдii). Ocкiльки людинa бeзyмoвнo e ocнoвним нocieм iнтeлeктyaльнoгo го-тeнцiaлy i pyшiйнoю cилoю iннoвaцiйнoгo poзвиткy, нaлaгoджeння oптимaльнoi мiжocoбиcтicнoi взaeмoдii нa виpoбничo-тopгoвeльнoмy пiдпpиeмcтвi e пepшo-чepгoвим зaдля eфeктивнoгo фopмyвaння таго irne-лeктyaльнoгo пoтeнцiaлy.
2. Bзaeмoдiя cyб'-eктiв нeживoi пpиpoди, нaдiлe-нж oзнaкaми iнтeлeктy. Toбтo, йдe мoвa пpo зacoби штyчнoгo iнтeлeктy, a caмe пoнятrя cиcтeми штучто-ro iнтeлeктy тa ii ocнoвниx eлeмeнтiв — iнтeлeктyaль-ниx aгeнтiв. Taким aгeнтoм, зa визнaчeнням Д. Дocи-нa [11, c. 35], виcтyпae пpoгpaмний пpoдyкт чи фь зичний poбoт, який викoнye функцп cпocтepeжeння зa oтoчyючим cepeдoвищeм, виpoбляe говну cвoю пoвeдiнкy, взaeмoдie з цим cepeдoвищeм зaдля дocяг-нeння зaдaнoi йoмy мeти. Taкoж aвтop нaгoлoшye, щo iнтeлeктyaльним aгeнтoм мoжнa ввaжaти лишe тoй пpoгpaмний пpoдyкт, який здaтeн caмocтiйнo peaлiзyвaти пocтaвлeнi зaвдaння yпpoдoвж тpивaлoгo чacy, a ж пpocтo викoнyвaти нaбip дeкiлькox roc^a-дниx кoмaнд. Пpи цьoмy, пpoпoнyeтьcя видшяти тaкi типи пoвeдiнки цж aгeнтiв, яю зyмoвлюють ixню клacифiкaцiю: пpocтa пoвeдiнкa, бaзoвaнa нa пoтoч-ниx знaнняx i пoвнoмy oбcязi вiдoмocтeй пpo otc^-ючe cepeдoвищe- пoвeдiнкa нa ocнoвi мoдeлi, щo ви-кopиcтoвyeтьcя для вiдoбpaжeння ^o^^, зa якими нeмoжливo cпocтepiгaти- цiлecпpямoвaнa пoвeдiнкa, якa дoпoвнюe пoпepeдню зaдaнoю cyкyпнicтю мoж-
ливиx нecпpиятливиx cитyaцiй тa цiльoвиx пapaмeт-piв- пpaктичнa пoвeдiнкa, щo cпpямoвaнa нa мaкcи-мiзaцiю кopиcнocтi- пoвeдiнкa aгeнтiв яю нaвчaютьcя, пoлягae y здaтнocтi caмocтiйнo aнaлiзyвaти i oцiнювa-ти влacнy дiяльнicть, змiнювaти ii вiдпoвiднo дo змiн y нaвкoлишньoмy cepeдoвищi. Як зaзнaчae I. Hoвa-кiвcький [12, c. 53−54], взaeмoдiя iнтeлeктyaльниx aгeнтiв пepeдбaчae нaлaгoджeння взaeмoзв'-язкiв мiж ними зaвдяки зacтocyвaнню пoвiдoмлeнь i зaпитiв, peaлiзaцiю зaдaниx для ниx oropa^^ Taкoж, дocлiд-ник нaвoдить пepeлiк нeoбxiдниx влacтивocтeй irne-лeктyaльнoгo arern-a, тaкиx як aвтoнoмнicть, шдивщу-aльнicть, iнтeлeктyaльнicть, peaктивнicть, пpoaктив-нicть тa coцiaльнicть. Bpaxoвyючи cтpiмкicть нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy тa зacтocyвaння зacoбiв штучтош iнтeлeктy y вcix cфepax i нaпpямax гocпoдapcькoi дь яльнocтi, зaлyчeння iнтeлeктyaльниx aгeнтiв тa ixня нaлaгoджeнa взaeмoдiя y пpoцecax iнфopмaцiйнoгo, aнaлiтичнoгo зaбeзпeчeння, мoдeлювaння знaчнo тд-вищaть piвeнь iнтeлeктyaльниx мoжливocтeй виpoб-ничo-тopгoвeльнoгo пiдпpиeмcтвa.
3. Bзaeмoдiя oб'-eднaнь, KMeM-rarn^ yтвopeнь, пepeдбaчae зв'-язки, кoopдинaцiю, cпiвпpaцю мiж ви-poбничo-тopгoвeльними пiдпpиeмcтвaми тa ixнiми cтpyктypними пiдpoздiлaми, opгaнiзaцiями, peгioнaми тoщo. Дaнa взaeмoдiя e випpaвдaнoю i бeззaпepeч-нoю, ocкiльки дiяльнicть бyдь-якoгo oб'-eднaння, та-пpиклaд виpoбничo-тopгoвeльнoгo пiдпpиeмcтвa, нe мoжливa бeз взaeмoзв'-язкiв з пapтнepaми. Bзaeмoдiя cтpyктypниx пiдpoздiлiв y мeжax виpoбничo-тopгo-вeльнoгo пiдпpиeмcтвa визнaчaeтьcя йoгo opгaнiзa-цiйнoю cтpyктypoю yпpaвлiння тa yзгoджyeтьcя y ^o^cax фyнкцioнaльнoi дiяльнocтi зaдля дocягнeння пocтaвлeниx зaгaльнoopгaнiзaцiйниx цiлeй. B yмoвax a^ra^i iнтeлeктyaльнoi дiяльнocтi тa пepeвaжaння iннoвaцiйнoi cпpямoвaнocтi poзвиткy, взaeмoдiя ви-
poбничo-тopгoвeльниx шдпpиeмcrв тa opгaнiзaцiй мae ocoбливo вaжливe знaчeння i мoжe вiдбyвarиcя y piзнoмaнirниx нaпpямax. Haпpиклaд, O. Xipc [13] зaзнaчae, щй взaeмoдiя мiж пiдпpиeмcrвaми дoзвoляe знизити pизики щи нayкoвo-дocлiднiй дiяльнocri, cпpияe iннoвaцiйним пepeтвopeнням, зaбeзпeчye гнучккть дiяльнocri yчacникiв i om^a^rn™ poзпo-дiл pecypciв. Taкoж, дocлiдник нaвoдиrь пepeлiк юнуючж вapiaнriв ix^oi cпiвпpaцi:
— зa xapaктepoм i^epe^: iepapxiчнa взaeмoдiя (чepeз cтвopeння дoчipниx crpyкryp), змiшaнa (зa aбo бeз yчacri кaпiraлy yчacникiв), p^E^a (yгoди пpo cпiвпpaцю мiж нeзaлeжними yчacникaми) —
— зa кoнкypeнrними вiднocинaми: кoнкypeнrнa aбo нeкoнкypeнrнa-
— зa гaлyзeвoю фopмoю: гaлyзeвa aбo мiжгaлyзe-
вa-
— зa нaцioнaльнoю pиcoю: нaцioнaльнa aбo мiж-нapoднa.
У мoнoгpaфii зa peдaкцieю H. Чyxpaй [12], aвтop-cький кoлeкrив poзкpивae тaкi фopми взaeмoдii cyб'-eкriв гocпoдapювaння (зoкpeмa y iннoвaцiйниx пpoцecax), як ^a^ep^ мepeжi, вipryaльнi пiдпpиeм-crвa, oпиcye ocoбливocri фyнкцioнaльнoi ra зoвнiш-ньoi взaeмoдii. Зaзнaчимo, щй нaлaгoджeння irn^e^ ryaльнoi cпiвпpaцi з кoнrpaгeнraми y cфepi виpiшeн-ня зaвдaнь дiяльнocтi пiдпpиeмcrвa e вaжливим acпeкroм toro yc^m^ro фyнкдioнyвaння.
У кoнreкcri cвoei як гocпoдapcькoi дiяльнocri зa-гaлoм, raк i дiяльнocri iнreлeкryaльнoi зoкpeмa, будь-який eкoнoмiчний cyб'-eкr зacтocoвye кoжeн з зaзнa-чeниx тишв взaeмoдii, roбro кoмбiнye ix мж coбoю (нaпpиклaд, пpaцiвники виpoбничo-ropгoвeльнoгo пiдпpиeмcrвa взaeмoдiюrь iндивiдyaльнo мiж coбoю, з пpoгpaмним зaбeзпeчeнням, y мeжax cвoгo c^y^^p-нoгo пiдpoздiлy з шшими crpyкrypними oдиницями виpoбничo-ropгoвeльнoгo пiдпpиeмcrвa, toro TOmp-aгeнraми i т.д.).
Oтжe, виxoдячи з poзyмiння пpиpoди явишд взa-eмoдii як взaeмoвпливy i oбyмoвлeниx дiй мiж cyб'-eктaми [10, c. 4], a raкoж фeнoмeнy iнreлeкry й iнreлeкryaльнoi дiяльнocri (як дiяльнocтi щoдo poзв'-язaння iнreлeктyaльниx зaвдaнь вiдпoвiднoгo piвня cклaднocri, peзyльraroм ятош e нoвi чи yAo-c^rna^em знaння, iAei, piшeння roщo) [2, c. 18], дaмo нacryпнe oзнaчeння пoняrrю iнreлeктyaльнoi взaeмo-дп та виpoбничo-ropгoвeльнoмy пiдпpиeмcrвi: цe, oбyмoвлeний зaвдaннями гocпoдapювaння, пpoцec oбмiнy i cm^TOro зacrocyвaння icнyючиx, cyмicнoгo пoшyкy i cтвopeння нoвиx, виявлeння пpиxoвaниx iнreлeкryaльниx pecypciв ixнiми нociями, який зaбeз-пeчye гeнepyвaння iнreлeкryaльниx мoжливocreй ви-poбничo-ropгoвeльнoгo пiдпpиeмcrвa щoдo виpiшeн-ня цж зaвдaнь i дocягнeння визнaчeниx цiлeй.
Ha ocнoвi зaпpoпoнoвaнoгo визнaчeння i cпeци-фiки iнreлeкryaльнoгo пoreнцiaлy, ввaжaeмo, щo ш-reлeкryaльнa взaeмoдiя y фopмyвaннi цьoгo пoreнцi-a^y виpoбничo-ropгoвeльнoгo пiдпpиeмcrвa пoвиннa виpaжarиcя тaкими гoлoвними ocoбливocrями:
1. Мarи кумулятивний xapaктep, roбro кoнцeнr-pyвarиcя y нaпpямax здiйcнювaнoгo фopмyвaння ш-тeлeктyaльнoгo пoreнцiaлy ra зaбeзпeчyвarи cинepгiч-ний eфeкr y цьoмy фopмyвaннi. Bвaжaeмo, щo дaнa взaeмoдiя пoвиннa пpoявлятиcя y raкиx ocнoвниx нaпpямax: iнreлeкryaльнa взaeмoдiя, opieнroвaнa нa кiлькicнo-пpocropoвe oxo^ern^ iнreлeктyaльнoгo пoreнцiaлy пiдpoздiлiв виpoбничo-ropгoвeльнoгo шд-пpиeмcrвa i ycix вeкropiв toro poзвиткy- iнreлeкry-aльнa взaeмoдiя, opieнтoвaнa нa зaбeзпeчeння якocri i
peзyльтaтивнocтi фopмyвaння iнreлeкryaльнoгo пс-reнцiaлy гocпoдapюючoгo cyб'-eкra.
2. Бути лoгiчнoю i нecyпepeчливoю з пoзицii вcraнoвлeниx щдай i oбpaниx зacoбiв фopмyвaння iнreлeктyaльнoгo пoreнцiaлy виpoбничo-ropгoвeльнo-ro пiдпpиeмcrвa, cпeцифiки йoгo гocпoдapювaння ra пiдпopядкoвyвarиcя зaкoнaм лoгiки, cпpaвeдливим для бyдь-якoi дiяльнocтi.
3. Biдпoвiдarи кpиrepiю oпrимaльнocri cтocoвнo пoнeceниx виrpar нa ii пoбyдoвy i викoнaння. Ocкiль-ки шдгoтoвкa i peaлiзaцiя iнreлeкryaльнoi взaeмoдii пoтpeбye вiдпoвiдниx фiнaнcoвиx, чacoвиx, iнreлeкry-a^rnm, мarepiaльниx чи iншиx зarpar, ixrn oбcяги пoвиннi бути пpийняrнi для виpoбничo-тopгoвeль-нoгo пiдпpиeмcrвa, oбfpyнroвaнi тa гapaнryвarизи-тивну вiддaчy y фopмi crвopeниx iнreлeкryaльниx мo-^MoCTe^ a в peзyльrari ixньoгo викopиcтaння — пoзиrивнoi eкoнoмiчнoi peзyльrarивнocri.
4. Peaлiзyвaтиcя y якocri фopмaлiзoвaниx дoвниx i пapaлeльниx пpoцeciв, з влacтивими? м era-пaми.
Як пiдcyмoк пpoвeдeнoгo дocлiджeння, ^om^-eмo вiдoбpaзиrи ocнoвнi acпeкrи iнreлeкryaльнoi взa-eмoдii y фopмyвaннi iнreлeктyaльнoгo пoreнцiaлy ви-poбничo-ropгoвeльнoгo пiдпpиeмcrвa y виглядi вiдпo-вiднoi мarpицi, якa бyдe пoклaдeнa в ocнoвy poзpoб-лeння мeroдy збaлaнcoвaнoi iнreлeкryaльнoi взaeмo-дд. У croвпцяxei мarpицi будуть згpyпoвaнi i пpeд-craвлeнi ocнoвнi блoки iнreлeкryaльнoi взaeмoдii, щo виpaжaтимyть cyrнicrь ii cклaдoвиx, cпeцифiкy тa та-пpями здiйcнeння y фopмyвaннi iнreлeкryaльнoгo пoreнцiaлy cyб'-eкra гocпoдapювaння. Pядки мarpицi дeмoнcrpyвarимyrь пocлiдoвнicrь eraпiв, як пoвинeн пpoйrи кoжeн блoк y cвoeмy пpoeкryвaннi. Toбro, пeвний вид iнreлeктyaльнoi взaeмoдii пepeвipяerьcя i oбfpyнroвyerьcя з пoзицii лoгiчнocri cвoгo зacтocy-вaння, oпrимaльнocri виrpar ra мaйбyтньoi eфeкrив-нocri, a пicля цж пpoцeдyp вiдбyвaerьcя poзpoблeння пocлiдoвнocri eraпiв пpoцecy ii здiйcнeння (j, j=1.. 3). Блoки iнreлeкryaльнoi взaeмoдii poзмiщeнi y cтoвпцяx злiвa нaпpaвo зa пpинципoм пoглиблeння дeraлiзaцii пpoцeciв фopмyвaння iнreлeктyaльнoгo пoreнцiaлy виpoбничo-ropгoвeльнoгo пiдпpиeмcrвa: cпoчarкy визнaчaютьcя зaгaльнi зacaди ra oxoплeння дaнoi взa-eмoдii, a згoдoм вiдбyвaeтьcя ii yтoчнeння вiдпoвiднo дo ramperai цiлeй фopмyвaння iнreлeкryaльнoгo пoreнцiaлy (i, i=1. 6). Для пepшиx двox eraпiв влacrи-вa гopизoнraльнa пocлiдoвнicrь, щи якiй пepшoчep-гoвo пepeвipяюrьcя та лoгiкy yci блoки, a шаля цьoгo нa пpeдмer виrpar. Для тpeтьoгo eraпy нaйoпrимaль-нiшoю, m нaшy думку, бyдe пapaлeльнa пocлiдoв-нicrь, y якiй видiлeнi блoки будуть peaлiзyвarиcя одн-xpoннo i y cвoeмy взaeмoзв'-язкy (Pnij, n=1. n, i=1. 6, j=3). Пpeдcraвимo зaпpoпoнoвaнy мaтpицю y вигляд1 raбл. 2.
Як видт з нaвeдeнoi мarpицi, щи ii poзpoблeн-н1 взяro зa ocнoвy мeroдичнi пiдxoди, oпиcaнi y тaбл. 1. Ocкiльки кoжeн з нж виcвirлюe вaгoмий acпeкr y фopмyвaннi iнreлeкryaльнoгo пoreнцiaлy виpoбничo-ropгoвeльнoгo пiдпpиeмcтвa, ixne вriлeн-ня y ^o^cax iнreлeкryaльнoi взaeмoдii дoзвoлиrь мaкcимaльнo eфeкrивнo i цiлecпpямoвaнo crвopювarи i викopиcтoвyвaти raкi мoжливocri, пpи цьoмy уник-нути нeгarивниx eфeкriв, якi мoжyrь пpoявляrиcя y paзi дorpимaння лишe oднoгo з пiдxoдiв. Зayвaжимo, rn-o aкryaльнicrь ra нeoбxiднicrь poзкpиrrя визнaчeнoi пpoблeми iнreлeкryaльнoi взaeмoдii ra ii те лишe tco-perичнa, a й виcoкa пpaкrичнa вaгoмicrь шдтвepджy-erьcя здiйcнeним мoнiropингoм iнreлeктyaльниxo-цeciв нa вirчизняниx виpoбничo-ropгoвeльниx щдп-
риемствах. Проф1ль д1яльност1 цих пщприемств, як головних виробник1 В 1нтелектуал1зовано! продукцп та основоположников 1нновац1йного розвитку економ1-ки, потребуе значно'-1 уваги до особливостей! хнього штелектуального потенц1алу та пов'-язаних з ним процес1 В. Проведене експертне опитування представ-ник1 В вищо! ланки управл1ння виробничо-торго-вельних пщприемств Льв1всько! област1 стосовно ро-зум1ння ними формування штелектуального потенц1-алу, 1снуючого р1вня взаемодп на п1дприемств1 та практичного застосування результата 1нтелектуально!
Висновки. Отже, питання взаемодп мГж господа-рюючими суб'-ектами постае невiд'-емною складовою! хнього функцiонування, при цьому феномен саме штелектуально! взаемодп в економiцi практично не розглядаеться дослщниками. Проведене аналiзування альтернативних методичних пiдходiв у формуванш iнтелектуального потенцiалу виробничо-торговельних пiдприемств засвщчив помилковiсть та неефектив-нiсть застосування лише одного з них до даного про-цесу та необхщшсть обГрунтованого комбiнування. Найоптимальнiшим вирiшенням дано! проблеми, на нашу думку, буде вираження даних методичних тд-ходiв у напрямах i етапах штелектуально! взаемодп, суттсть та особливостi яко! дозволять мiнiмiзувати певнi iснуючi недолiки кожного з них у забезпечити формування високого рiвня iнтелектуальних можли-востей виробничо-торговельного пiдприемства.
Список використаних джерел
1. Зуева М. М. Способы формирования интеллектуального потенциала на различных уровнях организации экономических отношений современной России [Електронний ресурс]/ М. М. Зуева, И.П. Ку-зьменко // Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 5: Экономика. — 2012. — № 3 (104). — Режим доступу: суЬег1ешпка. ш / article/ «n/sposoby-formirovaniya-intellektualnogo-potentsiala-na- razlichnyh — urovnyah -organizatsii-ekonomicheskih-otnosheniy-sovremennoy-rossii.
2. Петренко В. П. Iнтелектуальнi ресурси соща-льно-економiчних систем: аспекти шновацшного управлiння: монографiя / В.П. Петренко- Нащональ-на академiя наук Укра! ни, 1нститут регiональних дос-лiджень. — Львiв: [ПП Курилюк В. Д. ], 2009. — 195 с.
3. Мойсеенко 1.П. Управлшня штелектуальним потенцiалом: монографiя / 1.П. Мойсеенко. — Львiв: Аверс, 2007. — 303 с.
4. Докторук 6.В. Управлшня штелектуальним потенщалом пщприемства (на прикладi пщприемств машинобудування): автореф. дис. … канд. екон. наук: спец.: 08. 00. 04 «Економ^ та управлшня пщприемст-
прац1. Одержан! висновки засв1дчили значн1 проблеми, пов'-язан1 з переважним дотриманням лише одного з п1дход1 В до формування даного потенц1алу, дос-татньо низьким р1внем 1нтелектуально! взаемодп та координування штелектуально! д1яльност1 суб'-ект1 В господарювання цього проф1лю. Детальний опис ви-явлених особливостей та анал1з отриманих результата з позиц1! обГрунтування прикладно! важливост1 розроблення методу збалансовано! штелектуально! взаемодп буде представлений авторами у подальших публ1кац1ях.
Таблиця 2
вами (за видами eK0H0Mi4H0'-i д1яльносп)» / 6.В. Докторук. — Хмельницький, 2010. — 22 с.
5. Князь С. В. Складовi системи формування ш-телектуального потенцiалу пщприемства / С. В. Князь, Л. Ю. Холявка // Науковий вiсник Херсонсь-кого державного ушверситету. Серiя «Економiчнi науки». — 2014. — Вип. 6 (ч. 2). — С. 191−194.
6. Фатхутдинов Р. А. Управление конкурентоспособностью организации: учебное пособие. — М.: Изд-во Эксмо, 2004. — 544 с.
7. Лшич О. А. Управлшня штелектуальним кат-талом машинобущвних пщприемств: дис. … канд. екон. наук: 08. 00. 04 / М-во освгги i науки Украши, Нац. Ун-т «Львiвська полггехшка». — Л., 2014. — 302 с.
8. Великий тлумачний словник сучасноi украш-сько'-! мови (з дод. i допов.) / Уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. — К, — 1ртнь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с.
9. Амелша С. М. 1нтелектуальна взаемодiя май-бутнiх економiстiв: мiжкультурний аспект [Електронний ресурс] / С. М. Амелша // Вюник Чершпвського нацiонального педагогiчного унiверситету. Педагопч-нi науки. — 2013. — Вип. 108.1. — Режим доступу: http: //nbuv. gov. ua/ j-pdf/VchdpuP_20131_1083. pdf.
10. Бершадська О. В. М1жсуб'-ектна взаемодiя. Як складова професiйноi культури сощального пращв-ника [Електронний ресурс] / О. В. Бершадська // Ду-ховшсть особистостi: методологiя, теорiя i практика. — 2011. — № 3(44). — С. 3−13. — Режим доступу: http: //irbis-nbuv. gov. ua.
11. Досин Д. Г. 1нтелектуальш системи, базоваш на онтолопях: монографiя / Д. Г. Досин та ш. — Л.: ЦивЫзащя, 2009. — 412 с.
12. Взаемодiя учасниюв iнновацiйного процесу у ланцюгу створення вартостi: монографiя / За наук. ред. Н.1. Чухрай. — Львiв: Видавництво Львiвськоi полiтехнiки. 2012. — 352 с. 1.4. Новаювський I.I. Застосування штучного штелекту до управлiння шнова-цiйними процесами у ланцюгах вартостi. — С. 45−61.
13. Хiрс О. В. Форми та особливоси мiжфiрмовоi взаемодii пщприемств [Електронний ресурс] / О.В. Хiрс // Экономика и управление. — 2013. — № 2. — С. 154−159. — Режим доступу: http: //pk. napks. edu. ua.
Матриця штелектуально! взаемодп у формуванш штелектуального потенщалу _виробничо-торговельного пщприемства*_
Етапи проектування Напрями штелектуально! взаемодГ!
Ор1ентована на юльшсно-просторове охоплення формування штелектуального потенщалу шдроз-д1л1 В пщприемства i ус1х вектор1 В його розвитку Ор1ентована на забезпечення якост1 i результативности формування штелектуального потенц1алу пщприемства
Функцюналь-ний блок (F) Структурний блок (S) Блок збалансу-вання (Z) Маркетинговий блок (M) 1нновацшний блок (I) Компетентнс-ний блок (K)
Логка (L) LiFi L2Si L3Z1 L4M, L5I1 L6Ki
Витрати (V) V, F, V, S, V3Z2 V4M2 V, l2 V6K2
Процес (P) P, F, P2S3 P3Z3 P4M3 P5I3 P6K3
* Розроблено авторами.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой