Интродукция видов рода Pittosporum Banks ex sol. В условиях закрытого грунта: история и перспективы

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Биология


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 635. 952. 2:581. 4
Л.1. Бойко
1НТРОДУКЦ1Я ВИД1 В РОДУ PITTOSPORUM BANKS EX SOL. В УМОВАХ ЗАХИЩЕНОГО ГРУНТУ: 1СТОР1Я ТА ПЕРСПЕКТИВИ
KpueopI3bKuu ботатчний сад НАН Украти вул. Маршака, 50, м Кривий Piz, 50 089, Украта, email: ludmilaboyko@meta. ua
У статт! наведено вЦомосп щодо ieropii вЦкриття вид1 В роду Pittosporum. Висвiтлено результати iнтродукцiйних дослiджень даного роду в умовах захищеного грунту. Подано опис 1нтродукованих 9 таксошв: Pittosporum heterophyllum Franch, P. tobira Ait., P. tobira var. variegatum Hort., P. undulatum Vent., P. tenuifolium Gaertn, P. crassifolium Soland. ex Putterl., P. eugenioides A. Cunn, P. viridiflorum Sims, P. sahnianum Gowda. Проаналiзовано ботанiко-географiчне походження та еколого-морфолопчш особливосп рослин досл1джуваного роду. Наведено результати проведено1 ощнки усшшносп iнтродукцii, якi свЦчать, що всi дослiднi види характеризуються високими показниками усшшносп iнтродукцii. Дослiдження проводились за загальноприйнятими методиками, як1 використовуються в 1нтродукцп рослин. За результатами фенолопчних спостережень встановлено, що види даного роду е еколог1чними космопол1тами. Не дивлячись на р1зко змшну напружешсть еколог1чних параметр1 В утримання (як в оранжерей так i в 1нтер'-ерах), рослини здатн1 цикл1чно проходити ва фенолог1чн1 фази, зм1нюючи при цьому термши та тривал1сть основних фенолог1чних фаз. Особливо характерн1 змши зареестровано в1дносно тривалост1 пер1оду спокою. Пер1од активного росту пагон1 В в1дм1чено у I-III та VI-VIII м1сяцях. Тривал1сть цього пер1оду зм1нюеться по роках в д1апазош 78−106 дшв. Ыльш тривалий пер1од росту паготв характерний для P. crassifolium, P. tenuifolium, P. heterophyllum. Проведена низка експериментальних дослЦжень дае можлив1сть стверджувати, що в межах роду видьляються види, бтльш вибаглив1 до р1вня осв1тленост1 — P eugenioides, P. tenuifolium, P. crassifolium, P. undulatum.
ДослЦження генеративно1 фази виявили високий сезонний синхрошзм цв1т1ння у рослин вид1 В P. undulatum, P. tobira, P. tobira v. variegatum, P. heterophyllum, P. viridiflorum та низький у P. sachnianum. 1нтродукцшш досл1дження в умовах захищеного грунту оранжерей разом з адаптацшними випробуваннями рослин роду Pittosporum в р1зних типах 1нтер'-ер1 В Кривбасу показало високу здатшсть вид1 В роду пристосовуватися до умов техногенно порушеного середовища (викиди пилу, р1зномаштних газ1 В, п1двищений р1вень рад1ацп), а також витримувати сух1сть та низьку температуру повттря. Результати досл1джень п1дтверджують дощльшсть широкого залучення даного, безперечно перспективного роду, як для поповнення колекцшних фонд1 В, так i для використання у ф1тодизайн1.
Ключовi слова: ттродукщя, рiд Pittosporum, фенолоziчнi ритми, стшккть, перспектившсть, фтодизайн
St
L. I. Boyko
INTRODUCTION OF PITTOSPORUM BANKS EX SOL. SPECIES IN A FRAME AREA: HISTORY AND PROSPECTS
Kryvyi Rig botanical garden NAS of Ukraine 50, Marshaka str., Kryvyi Rig, 50 089, Ukraine, email: ludmilaboyko@meta. ua
In article are provided the data on history of opening of Pittosporum species. The results of introduction and relevant research of this genus in frame area are presented. Some 9 introduced taxa are considered: Pittosporum heterophyllum Franch, P. tobira Ait., P. tobira var. variegatum Hort., P. undulatum Vent., Р. tenuifolium Gaertn, P. crassifolium Soland. ex Putterl., P. eugenioides A. Cunn, P. viridiflorum Sims, P. sahnianum Gowda. We analyzed the botanical-geographical origin and ecological-morphological features of plants. The results are presented of introduction success that testified a high rate of success of introduction for all the studied species. Researches were conducted by standard methods of plant introduction. By results of phenological supervision it was proved that considered species are the ecological cosmopolitans. Despite sharply changed intensity of ecological parameters of the maintenance (in greenhouse and interiors) the plants are capable to pass cyclically all phenological phases, changing the terms and duration of main phenological phases. These changes are especially typical for duration of dormant period. The period of active growth of sprouts was registered for I-III and VI-VIII months. The terms of this period were changed annually from 78 to 106 days. Considerably longer period of sprouts growth was characteristic for species: P. crassifolium, P. tenuifolium, and P. heterophyllum. The results of experimental studies allows to separate some species within the genus that are more dependent upon the level of illumination — P eugenioides, P. tenuifolium, P. crassifolium, P. undulatum.
Study of generative phase revealed high seasonal synchronism of blossoming among P. undulatum, P. tobira, P. tobira v. variegatum, P. heterophyllum, P. viridiflorum and low one among P. sachnianum. Our research in the conditions of the protected soil in greenhouse and adaptation test of Pittosporum in various types of interiors of Krivbass testified the high adaptive ability of species to the industrial- transformed environment (emissions of dust and various gases, high radiation level), and ability to maintain dryness and low air temperature. Results of researches confirm expediency of intensive introduction of these plants that are very perspective for replenishment of collection funds and phytodesign.
Key words: introduction, Pittosporum, phenological rhythms, stability, potential, phytodesign
Л.И. Бойко
ИНТРОДУКЦИЯ ВИДОВ РОДА PITTOSPORUM BANKS EX SOL. В УСЛОВИЯХ ЗАКРЫТОГО ГРУНТА: ИСТОРИЯ И ПЕРСПЕКТИВЫ
Криворожский ботанический сад НАН Украины ул. Маршака, 50, г Кривой Рог, 50 089, Украина, email: ludmilaboyko@meta. ua
В статье приведены сведения об истории открытия видов рода Pittosporum. Представлены результаты интродукционных исследований даного рода в условиях защищенного грунта. Дано описание 9 интродуцированных таксонов: Pittosporum
heterophyllum Franch, P. tobira Ait., P. tobira var. variegatum Hort., P. undulatum Vent., Р. tenuifolium Gaertn, P. crassifolium Soland. ex Putterl., P. eugenioides A. Cunn, P. viridiflorum Sims, P. sahnianum Gowda. Сделан анализ ботанико-географического происхождения и эколого-морфологических особенностей растений исследуемого рода. Освещены результаты оценки успешности интродукции, которые свидетельствуют о том, что все исследуемые виды характеризуются високими показателями успешности интродукции. Исследования проводились согласно общепринятых методик, используемых при интродукции растений. Фенологические наблюдения свидетельствуют о том, данные виды являются экологическими космополитами. Несмотря на выраженную вариативность экологических параметров содержания (как в оранжереях, так и в интерьерах) растения способны циклически проходить все фенологические фазы, изменяя при этом их сроки и продолжительность. Особенно выделяются изменения продолжительности периода покоя. Период активного роста побегов отмечен в I-III та VI-VIII месяцах. Продолжительность этого периода изменяется по годам в диапазоне 78−106 дней. Более продолжительный период роста побегов характерен для P. crassifolium, P. tenuifolium, P. heterophyllum. Выполненные исследования позволяют утверждать, что в пределах рода выделяются некоторые виды, более требовательные к уровню освещенности — P eugenioides, P. tenuifolium, P. crassifolium, P. undulatum.
Исследования генеративной фазы показывают высокий сезонный синхронизм цветения у P. undulatum, P. tobira, P. tobira v. variegatum, P. heterophyllum, P. viridiflorum и низкий — у P. sachnianum. Результаты интродукционных исследований в условиях защищенного грунта оранжерей, а также адаптационное испытание Pittosporum в различных типах интерьеров Кривбасса, показывают высокую способность видов приспосабливаться к условиям техногенно нарушеной среды (выбросы пыли и различных газов, повышенный уровень радиации), а также выдерживать сухость и низкую температуру воздуха. Результаты исследований подтверждают целесообразность широкого привлечения этого, несомненно перспективного рода, как для пополнения колекционных фондов, так и для использования в фитодизайне.
Ключевые слова: интродукция, род Pittosporum, фенологические ритмы, устойчивость, перспективность, фитодизайн.
ВСТУП
У Криворiзькому боташчному саду (КБС) створена колекщя тротчних та субтротчних рослин, яка нараховуе 975 таксошв, що презентують 95 родин та 312 родiв. На основi багаторiчних фенолопчних спостережень за штродуцентами, був проведений аналiз та характеристика реакцл рослин на умови утримання в залежност вЦ систематично'-1 приналежноста, походження та форми росту. Такий аналiз дозволив визначити рiвень адаптивних стратегш видiв та, на основi цих знань, визначити принципи мобШзацп рослин з метою забезпечення устху штродукцп тротчних та субтротчних рослин в захищений грунт помшрно'-1 зони. Проведений аналiз адаптацшно'-1 здатносл колекцшних рослин виявив окремш види з досить високим рiвнем
Й
пристосування до умов вирощування, що спонукало нас до подальшо'-1 науково'-1 роботи по формуванню родових комплексiв.
Метод родових комплекав, запропонований Ф. М. Русановим (Русанов, 1950- 1954), заснований на вивченш в культурi як найбыьшо'-1 кiлькостi видiв конкретного роду. Метод е дуже вдалим для широкого порiвняльного вивчення видiв рiзного географiчного походження та екологiчноi природи. При такому методi iнтродукцii можна робити дуже глибок узагальнення з питань систематики, географп, у тому чи^ генезису флори та фiлогенii. Знаючи про високу пластичнiсть видiв конкретного роду, можливо безпомилково прогнозувати, що вона властива еволюцшно близьким видам. Експериментальш дослiдження пiдтверджують цю думку.
Ушверсальна здатнiсть рослин до пристосування в природних умовах проявляеться у високш пластичностi при введеннi ix в iнтер'-ери. Виходячи з цього, ми вважаемо, що дослЦження родових комплекав е надзвичайно важливим перспективним методом, який дозволить значно розширити асортимент рослин для фггодизайну. Так, впродовж багатьох роюв нами було проведено спостереження за ростом i розвитком рослин роду Pittosporum в умовах оранжерейно'-1 культури. Окрiм того проведена серiя експериментiв з дослЦження морфологiчниx особливостей рослин в умовах службового та промислового iнтер'-ерiв, що дало можливкть зробити певнi висновки, зокрема, що характер морфолопчних змш може слугувати критерiем адаптацп рослин до умов вирощування.
Оскыьки деяк види роду Pittosporum виявили високу пластичшсть при використаннi у фггодизайш, ми вважаемо за необxiдне спрямувати роботу на значне розширення видового рiзноманiття даного роду в колекцп i дослiдити неспецифiчнi та специфiчнi особливостi реалiзацii ix адаптивного потенщалу. До того ж, в доступнш нам лiтературi практично вiдсутнi вЦомосл щодо особливостей ритмiв росту та розвитку видiв роду Pittosporum, а також використання цих рослин для щлей фiтодизайну. Зустрiчаються лише фрагментарш вiдомостi щодо бiологiчниx особливостей деяких видiв роду (Tranguillini, 1964- Larsen, 1979- Тумак, Паламар, 2007- Слюсаренко та iн., 2009). МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
До дослiдження були залучеш iнтродуценти колекцiйного фонду КБС, представники роду Pittosporum. При створенш колекцп тротчних та субтропiчниx рослин використовували метод родових комплекав Ф. М. Русанова (Русанов, 1950), ботанiко-географiчне районування Землi за Разумовським (1980). Систематичш таксони приймались за А. Л. Тахтаджяном (1987) з врахуванням робiт С. К. Черепанова (1981), життевi форми — за бюморфолопчною класифiкацiею О.О. Смирново'-1 (1980). Фенологiчнi спостереження проводили зпдно з & quot-Методикой фенологических наблюдений в
38 Бюлопчний eicHHK Щ2 -fe
ботанических садах СССР& quot- (1990). Ощнка успiшностi iнтродукцii виконана за 1.П. Горницькою (1999).
Результати та ix Обговорення
Рiд Pittosporum входить до родини Pittosporaceae, порядку Pittosporales класу Magnoliopsida (Тахтаджян, 1987). Ареал родини Pittosporaceae обмежений тротчними та частково субтротчними районами схiдноi пiвкулi. Значна частка видiв родини поширена в Австралй& quot-: 8 родiв е ендемшами цього континенту (включаючи Тасманiю). Це вiчнозеленi рослини, невелик дерева та кушд. Окремi з деревоподiбних видiв досягають 20 м заввишки. Деякi Pittosporaceae починають свiй розвиток як етфгги — на стовбурах iнших дерев. Для ваш родини характерним е наявшсть в корi/ а iнодi i в iнших частинах рослини, смолоносних канальщв. Листки почерговi/ щльнокра! або злегка зубчастi/ шкiрястi. Кв^ки двостатевi/ поодинок або зiбранi у щитки на верхiвцi пагона, або тхвов^ др! бт. Пелюстки у представниюв Pittosporaceae зазвичай зростаються в основ!, утворюючи трубку. Запилюються кв! тки, як правило, перетинчастокрилими, мухами та жуками. Господарськими якостями Pittosporaceae не вир! зняються. 1х деревина не видыяеться високою як1стю, проте використовуеться мiсцевим населенням. Багато вид! в е щнними декоративними рослинами! з запашними квiтками. В родин! Pittosporaceae найемшший р! д Pittosporum включае 150 вид! в. Назва роду походить в1д грецьких сл! в pitta — смола та spora — насшня (через смолянисте покриття насшин). Види поширеш в р! зних еколопчних умовах — в^д тротчних дощових л! ав до заростей ксерофыьних чагарниюв (Жизнь растений, 1981). В основному це тротчт та субтротчш райони Африки (включаючи остр! в Мадагаскар), Азй& quot-, Ново! Зеландй& quot-, Австралй (46 вид! в, 33 з них е ендем! чними), Полшезй, Швшчно'-1 Америки, остров1 В Тихого та 1ндшського океашв (рис. 1).
Рис. 1. Поширення вид! в роду Pittosporum в природ! ISSN 2225−5486 (Print), ISSN 2226−9010 (Online). Бiологiчний вСникМДПУ. 2014. № 3
Ш —
Вперше представник роду Pittosporum став вГдомим Европейським ботанiкам дякуючи знахГдщ нiмецького ботанiка Энгельберта Кемпфера тд час його тимчасового перебування в Японп (1690−1692). Пiзнiше вiн оприлюднив «Amoenitatum exoticarum poetico-politico-physico-medicarum fasciculi V» (Лемго, 1712), де i було подано короткий опис ще! рослини. Проте тривалий час посилань на цю знахiдку невiдомо. I лише в 1784 рощ знову з'-являеться опис ще! рослини, але як Evonymus Tobira. Вперше як Pittosporum Tobira вид внесено до списку та описано у 1811 рощ (Hortus Kewensis, 1811). В цей перюд в Кита! з'-являються повГдомлення про знаходження та описи бГльше десяти видiв роду. Цi, та подальшi дослiдження, пiдтвердили очевиднiсть того, що саме твденний та твденно-схГдний Китай е важливим центром даного роду. Ом видiв та один рiзновид внесено Rehder в Plantae Wilsonianae (1917).
В 1ндп бГльшють видiв було вiдомо з середини XIX сторiччя. Вперше у флорi 1ндп описано Roxburgh (1824) як Celastrus. У цш кра'-М вперше боташками визнано рГд саме як Pittosporum у Prodromus (1834). Конспект Pittosporum (1839) описуе 36 видГв роду. У 1872 роцГ J. D Hooker в пращ & quot-The flora of British India& quot- описав 9 видГв. Ще одинадцять видГв роду описано та включено в списки De Candolle (1894) (Gowda, 1951).
Хоча багато видГв роду вГдомГ в помГрнш зон ще з XIX сторГччя (Pittosporum tobira Ait. — 1810, P. viridiflorum Sims. — 1824, P. eugenioides A. Cunn. — 1840, P. tenuifolium Banks et Soland. ex Gaertn. — 1788), вони практично не використовуються для щлей фГтодизайну. Ще в 1952 рощ Г. Е. Кисельовим було рекомендовано P. tobira та P. cоriaceum Ait. для вирощування в горщиках для озеленення балкошв, зимових садГв. В наш час P. tobira став популярною рослиною у фГтодизайнерГв деяких кра! н в якостГ дерева з шюрястими блискучими листочками, що здатне рости при низькому освггленш та зберГгати при цьому висок декоративнГ якостГ (Balan et al 2004- Larsen, 1979- Tranguillini, 1964). У англГйських дизайнерГв P. tobira не користуеться широкою популяршстю в зв'-язку з тим, що, по-перше — цвГтГння вГдбуваеться тГльки при високому рГвнГ освГтлення i, по-друге — в зимовий перюд рослини вимагають прохолодного утримання.
Нами ж, серед багатьох чагарникових рослин колекцГ! КБС, види роду Pittosporum видГлеш як пластичш декоративнГ рослини захищеного грунту.
Спостереження показують, що види роду вирГзняються невибагливГстю до умов вирощування. Адаптацшне випробування рослин в рГзних типах Гнтер'-ерГв Кривбасу показало високу здатнГсть видГв роду пристосовуватися до техногенно порушеного середовища (викиди пилу, рГзноматтних газГв, пГдвищений рГвень радГацГ!), а також витримувати сухГсть та низьку температуру повГтря. Все це тдтверджуе доцГльнГсть розширення асортименту даного, безперечно перспективного роду, у фггодизайш (Бойко, 2004- 2006- 2007- 2009).
Iнтродукцiя видiв роду Pittosporum у Криворiзькому ботанiчному саду розпочата з 1984 року. На сьогодт в колекцп КБС проходять iнтродукцiйне випробування 9 таксонiв (8 видiв та садова форма).
1нтродуковаш види походять з Новозеландсько'-1, Швшчнокитайсько'-1, Японо-Китайсько'-1 та Сxiдноавстралiйськоi ботанiко-географiчниx провшцш. За результатами проведено'-1 оцiнки усшшноста iнтродукцii всi дослiднi види отримали високий показник (вЦ 50 до 75 балiв: згiдно шкали, мшмальний показник успiшностi iнтродукцii 40, максимальний — 100 балiв (Горницька, 1999).
P. heterophyllum Franch — штродукований в 1984 роцi з живця, отриманого з Донецького боташчного саду (ДБС). Батьювщина — Заxiдний Китай. Зростае в лггньозелених лiсаx, на сухих кам'-янистих мкцях, в долинах прських рiчок на висотi 1000−4000 м над рiвнем моря (Flora of China…, 2012- Chang, Yan, 1974). В умовах штродукцшного пункту це кущоподiбне дерево заввишки 4 м, густо вкрите листям. Листки темно-зелеш, матов^ видовжено-ланцетнi. Квiтки поодинок або зiбранi в пучки, запашш Цвiтiння вiдмiчаемо в сiчнiтш, рясне. Зав'-язуе насiння. Рiчний приркт пагонiв в умовах оранжере'-1 КБС стано
P. tobira (Thunb.) W.T. Aiton (Japanese Pittosporum) — в природi це дерево або густо розгалужений кущ до 3−6 (9) м заввишки. Листки оберненояйцеподiбнi, 5−10 (14) см завдовжки та 3 — 4 см завширшки, глянцев^ темно-зелеш, шюряси,
Рис. 2. P. heterophyllum в умовах штродукцшного пункту
Й
по краям слабо хвилясл. Квiтки 3i6pam у зонтикоподiбнi або щиткоподiбнi суцвтя, дрiбнi 0,8−0,9 см в дiаметрi/ бШ, при вiдцвiтаннi жовтi/ з сильним приемним ароматом. Цвiтiння рясне у березш TpaBHi. Плiд — коробочка. Зростае на морському узбережжi Японп та Китаю. Поширений також у США (Пiвнiчна Америка, Гава1, Аргентина), 1талп, кпани, Грецп (Flora…, 2012- EOL, 2013а) — див. рис. 3. У колишньому СРСР в культурi досить часто зустрiчаеться на Чорноморському узбережжi Кавказу- у Швденному Криму (вiд Форосу до Судака) — культивуеться в Баку. В Криму (Нттський ботанiчний сад) в 40−50рiчному вiцi заввишки 3,5−4,5 м. Один з найбыьш морозостiйких смолосiм'-янникiв: у дорослих рослин лише при -12°С на Швденному березi Криму спостеркаеться пiдмерзання листк1 В та пагонiв. Витримуе посуху. Достатньо добре мириться з вапняковими грунтами.
Залучено до штродукщ! (живцем) з Донецького боташчного саду у 1984 рощ. На сьогодш це густо розгалужене кущоподiбне дерево до 3-х метрiв заввишки з декоративною плоскою кроною та темними глянцевими листками. Цвiтiння вЦбуваеться з лютого по червень. Зонтикоподiбне суцвiття нараховуе 12−16 трубчастих б1лих з сильним приемним ароматом квггок. Зав'-язуе насiння/ яке дозрiвае до кшця зими. Рiчний прирiст пагошв становить 7−15 см (рис. 3).
Рис. 3. P. tobira (поширення в природГ та вигляд в умовах штродукцшного
пункту)
P. tobira var. variegatum Hort. — залучено до штродукцп в 1984 рощ живцями з ДБС. Це високодекоративна рослина з глянцевими зеленими
листками, вкритими бiлими плямами. Цвiте з лютого по травень. КвГтки кремово-бiлi, запашнi. Рiчний прирiст пагошв становить 4−8 см (рис. 4).
Рис. 4. P. tobira var. variegatum в умовах штродукцшного пункту
P. undulatum Vent. (в Австралй мГсцева назва «солодкий тттоспорум») -зустрiчaeться в прибережних вологих лГсах, на схилах rip в Квшслещд, Новому Пiвденнoму Уельа, ВiктopГi (EOL, 20 136) — див. рис. 5.
У природшх мкцях зростання це добре розгалужене дерево або кущ, що може бути заввишки до 15 м. Кора гладенька, ара. Листки блискучГ, загострещ з хвилястими краями. КвГтки бШ, п'-ятипелюстковГ. ПлГд кулеподГбний, до 1 см в дГаметрГ, помаранчевий, з'-являеться через декГлька мГсяцГв пГсля цвтння (навеснГ або на початку лГта). Листки мГстять токсини, що можуть пригшчувати рГст Гнших рослин. В Австралй поширення за межГ свого ареалу спричиняе серйознГ проблеми (Cayzer et al, 2007).
1нтродукований в 1987 рощ з насшня, отриманого з Таллшна. КущоподГбне дерево до 2-х метрГв заввишки. Листки видовжено ланцетщ по краю хвилястГ, темно зелеш. ЦвГтГння рясне, тривале (лютий червень). КвГтки бГлГ, запашнГ. РГчний прирГст пагонГв становить 10−15см.
Рис. 5. P. undulatum (поширення в природi та вигляд в умовах iнтродукцiйного пункту) Р. tenuifolium Gaertn — зростае на морському узбережжi/ в прських лiсах/ пiднiмаючись до 900 м над рiвнем моря, в Новiй Зеландп. Поширений також в пiвденнiй Австралп — Тасманiя/ Новий Пiвденний Уельс, ВiкторiЯ/ США -Калiфорнiя (Hoskings et al, 2007), Бермуди (Varnham, 2009- EOL, 2013в) — див. рис. 6.
Рис. 6. Р. tenuifolium (поширення в природi та вигляд в умовах штродукцшного пункту)
В природi це кущ або маленьке дерево заввишки близько 10 м, що добре розповсюджуеться насiнням (птахи).
Залучено до штродукцп з 1рландп (Дублiн) насiнням в 2000 рощ. В умовах штродукщйного пункту це дерево до 2-х метрiв заввишки. Листки свггло-зелещ видовжено — ланцетш, овальнi/ 5−7см завдовжки та 3−3,6 см завширшки, матовi/ з хвилястим краем. Не квиуе. Рiчний прирiст пагошв 17−25см.
P. crassifolium Soland. ex Putterl. — зустрiчаеться на морському узбережж^ у всiх рiвнинних та прибережних лках, особливо у твшчнш частинi Ново! Зеландп (ЕОЬ, 2012) — див. рис. 7.
Рис. 7. P. crassifolium (поширення в природi та вигляд в умовах штродукщйного пункту)
В природi це дерево до 5 м заввишки. Мае жорстк темно-аро-зелеш шкiрястi листки. Кв^ки червоно-фiолетовi. Цвiтiння нaвеснi. З насшня отримують темно-синiй барвник. Рослини е джерелом отримання сапоттв. Добре реагують на обрiзку. Здaтнi витримувати сильш вiтри та солонi бризки, тому перспективш для висадки на морських узбережжях. Видыяеться високою стiйкiстю до засолених грунлв (Utteridge/ 2000). Окрiм того, мають добре розвинену кореневу систему i можуть використовуватися для закршлення пiщaних грунтiв/ дюн тощо. Деревина дуже мiцнa/ використовують для шкрустацп.
Залучено до штродукщ! в 2000 рощ з насшня, отриманого з 1рландп. Мае вигляд дерева до 1,5 метри заввишки, з мутовчато розмщеними пагонами. Листки оберненояйцевидщ завдовжки 7−9см та 3−4 см завширшки, шюряси,
темно-зелеш, нижня поверхня опушена. Кв^ки дрiбнi/ червонi. Рiчний прирiст пагонiв 17−20 см.
Р. ещето1йе8 A. Cunn ('-«lemonwood», «тэрата») — в природi це дерево, заввишки до 12 м, з сильним лимонним ароматом. В жовтш кытуе яскравими привабливими квiтками. Вш зустрiчаeться по всiй територп Ново!'- Зеландп (лiси/ поля, схили балок, на висот до 600 м над рiвнем моря) (ЕОЬ, 2013г) — рис.
Залучено до штродукцп в 2000 роцi з насшня, отриманого з 1рландп. Наразi це дерево до 1,5метри заввишки. Листки свггло-зелеш, видовжено-ланцетнi/ завдовжки 5−8 см та 1,5−2 см завширшки, з хвилястим краем. Не квггуе. Рiчний приркт пагонiв складае 19−20 см.
P. viridiflorum Sims (Cape Cheesewood) описаний Вагнером як маленьке дерево заввишки 3−6 м. Кора гладенька. Листки шюрясп, завдовжки 6−15 см, завширшки 2,2−4 см, з хвилястим краем, тупо загостреною верхiвкою та заокругленою основою. Черешки листка завдовжки 0,6−1,5 см. Квггки у термшальних щиткоподiбних суцвтях, жовто-зеленi. Поширенi в Швденнш Африцi/ о. Мадагаскар, Гавайськ острови, острiв Свято'-1 блени. У Гавайях зазвичай в люах, на висот не вище 1000 м над рiвнем моря (EOL, 2013д) — див. рис. 9.
8.
Рис. 8. P. eugenioides (поширення в природi та вигляд в умовах штродукцшного пункту)

Рис. 9. P. viridiflorum (поширення в природi та вигляд в умовах штродукцшного пункту)
Залучено до iнтродукцii в 2004 рощ у виглядi живця, отриманого з 6oTaHI4Horo саду ДГУ (м. Днiпропетровськ). В умовах штродукцшного пункту мае вигляд розлогого куща, заввишки 50−80 см. Листкова пластинка завдовжки 4−6 см, 0,6−1,5 см завширшки, сущльна, ланцетовидна, з вЦтягнутою основою та загостреною верхiвкoю, темно-зелена. Жилкування перистo-сiтчасте, центральна жилка прохЦна, добре виражена знизу. Черешок короткий. Цвтння в груднi 6ерезнi. Кв^ки зеленувато — 6iлi. Рiчний приркт пагoнiв 7−18 см.
P. sahnianum Gowda — батьювщина пiвденнo-схiдний Китай. В прирoдi це вiчнoзелений кущ заввишки 6−8 м, завширшки 4−6 м. Навесш цвгге запашними жовто-61лими квггками (Gowda, 1951- Peng Hua, 2001).
Залучено до штродукцшного експерименту в 2004 рощ з насшня, отриманого з Шанхайського 6oтанiчнoгo саду (Китай). В умовах штродукцшного пункту це кущoпoдi6не дерево заввишки 50 см з мутовчато розмщеними пагонами. Листкова пластинка завдовжки 5−7 см та 1,5−3 см завширшки, сущльна, ланцетовидна, з вЦтягнутою основою та загостреною верхiвкoю, свггло-зелена. Поверхня листка гола, коротк волоски зус^чаються по центральнш жилщ на а6аксiальнoму 6oцi. Жилкування перисто-сггчасте, центральна жилка прoхiдна, до6ре виражена знизу. Черешок короткий, злегка
опушений. Цвтння вЦбуваеться у березнi червнi. Кв^ки жовтi/ запашнi. Р1чний прирют пагошв становить 7−10 см (рис. 10).
Рис. 10. P. sahnianum в умовах штродукцшного пункту
Багаторiчний досвЦ з штродукцй'- рослин даного роду в умовах температурного стресу в зимовий перюд i рiзко змшно& quot-! тривалостi свiтлового перiоду протягом року (вЦ 8 до 16 годин) дозволяе стверджувати про 1х високу життездатнiсть при утриманнi в умовах захищеного грунту.
Результати проведених фенолопчних спостережень показали, що види даного роду е еколопчними космополiтами. Не дивлячись на рiзко змiнну напружешсть екологiчних параметрiв утримання (як в оранжере'-1, так i в штер'-ерах), рослини здатнi циклiчно проходити ва фенологiчнi фази, змiнюючи при цьому дати та тривалкть основних фенолопчних фаз. Особливо помггт змiни вiдмiчаемо по тривалостi перiоду спокою. Найсуттевша рiзниця тривалостi перiоду спокою (середт данi за дванадцять рокiв) вiдмiчена у P. tobira вона становить 84 дш (lim 35−121), P. tobira v. variegatum — 88 (lim 36−127), P. heterophyllum 72 (lim 30−109). В окремi роки (2007, 2013) у рослин P. tobira та P. heterophyllum перюду спокою не спостеркали. Менша рiзниця у тривалосл перюду спокою по роках характерна для видiв P. undulatum — 28 дтв (lim 69−97), P. tenuifolium — 22 (lim 65−87), P. viridiflorum — 15 (lim 43−58).
Як виявилося, саме остантм видам властивий быьш стабыьний термш настання перюду спокою (коливання в датах до 30 дтв). У видiв зi значною рiзницею тривалостi перiоду спокою (P. tobira., P. tobira v. variegatum, P. heterophyllum), коливання у датах настання ще'-1 фенолопчно!& quot- фази теж значт ISSN 2225−5486 (Print), ISSN 2226−9010 (Online). Бiологiчний тсникМДПУ. 2014. № 3
(50−64 днг). Пергод активного росту пагонгв вгдмгчено у I-III та VI-VIII мiсяцях. Тривалгсть цього перioду змiнюeться по роках в дiaпaзoнi 78−106 днiв. Бгльш тривалий перioд росту пaгoнiв характерний для видгв: P. crassifolium, P. tenuifolium, P. heterophyllum. Проведена низка експериментальних дослгджень дае мoжливiсть стверджувати, що в межах роду видгляються види, бiльш вибaгливi до рiвня oсвiтленoстi — P eugenioides, P. tenuifolium, P. crassifolium, P. undulatum.
Плодоношення гнтродукованих рослин в бгльшостг випадк1 В вказуе на успiшнiсть розвитку ix у нових природно — клгматичних умовах. Регулярне утворення плoдiв та життездатного нaсiння е одним i3 основних показник1 В aклiмaтизaцГi та вгдповгдно успiшнoстi iнтрoдукцГi. Цвiтiння у рослин роду Pittosporum припадае на сгчень — березень, тобто на пергод, коли обмежена кглькгсть квгтучих рослин, особливо з запашними квитами. З 9 наявних в колекцй'- таксонгв щоргчно цвгтуть 6: P. tobira, P. tobira v. variegatum, P. heterophyllum, P. undulatum, P. viridiflorum, P. sahnianum. Рослини P. crassifolium квгтують не щоргчно. Найбгльш тривале цвгтгння характерне для P. heterophyllum — 66 днгв (дгапазон по роках 38−74) та P. tobira — 64 днг (дгапазон по роках 25−71). Найкоротший пергод цвгтгння у P. undulatum — 22 днг (коливання по роках 8−24) та у P. viridiflorum — 12 днгв (коливання по роках 6−14). За результатами спостережень на тривалгсть цвтння значно впливае температурний режим (чим холоднгша зима, тим ряснгше та тривалгше цвтння). Щодо термгнгв початку цвгтгння, то вони коливаються по роках у ргзних видгв вгд 13 до 67 днгв. Високий сезонний синхронгзм цвгтгння вгдмгчаемо у рослин видгв P. undulatum, P. tobira, P. tobira v. variegatum, P. heterophyllum, P. viridiflorum (I-II). На противагу рослини P. sachnianum характеризуются низьким сезонним синхронгзмом цвгтгння, тобто в ргзнг роки цвгтгння рослин цього виду спостерггаемо в ргзнг сезони (II-III або VI).
Квгтки у пгтоспорумгв частгше всього згбранг у щиток або зонтикоподгбнг суцвгття, тривалгсть цвгтгння яких коливаеться у ргзних видгв та в ргзнг роки в межах 5 — 18 днгв. Колгр квгток у ргзних видгв вгдргзняеться — у P. tobira, P. undulatum — бглий, P. sahnianum, P. tobira v. variegatum — свгтло — жовтий, P. heterophyllum., P. viridiflorum — зеленувато — бглий, P. crassifolium червоний. Найбгльша квгтка у P. tobira та P. sahnianum (дгаметр до 2 см). У всгх дослгджуваних видгв, як правило, найбгльша квгтка та, яка розкриваеться першою. У P. tobira суцвгття мае вгд 5 до 22 квгток, тодг як плодгв зав'-язуеться до 16 штук. У P. heterophyllum квгток у суцвгттг вгд 3 до 12, тодг як плодгв зав'-язуеться до 7. У P. sahnianum з 15 квгток зав'-язуеться один — три плоди, але схожого насшня не утворюеться.
Висновки
Результати багаторгчних фенологгчних спостережень вказують, що всг наявнг в колекцп види роду досить пластичнг, тобто проявляють високу
штродукцшну адаптацiйну спроможнiстЬ/ про що свЦчать змiни сезонного ритму розвитку вЦповЦно до змiн умов зростання.
Таким чином, штродукцшне дослiдження в умовах захищеного грунту оранжере& quot-! та адаптацшне випробування рослин роду Pittosporum в рiзних типах iнтер'-ерiв Кривбасу довело високу здатнiсть видiв роду пристосовуватися до умов техногенно порушеного середовища (викиди пилу, рiзноманiтних газiв/ тдвищений рiвень радiацii)/ а також витримувати сухють та низьку температуру повпря. Все це пiдтверджуе доцiльнiсть широкого залучення даного, безперечно перспективного роду, як для поповнення колекцшних фощдв, так i для використання у фподизайш.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ Бойко Л.1. (2004). З досвiду озеленення промислових пiдприемств Кривбасу. Ялта. Бюлетень Державного Нттського ботанiчного саду. Вип. 89. — С. 10−12. Бойко Л.1. (2009). Особливосп фенологй видiв роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в умовах захищеного грунту. Матерiали мiжнародноi науково& quot-! конференций Ки1 В, 2009, С. 221−225.
Бойко Л.1. (2007). Морфоструктура пагоново& quot-! системи видiв роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. Вкник Кшвського нацiонального унiверситету iм. Тараса Шевченка. Вип. 12−14. — С. 133−135.
Горницкая И. П., Бойко Л. И., Ткачук Л. П. (2006). Интродукция видов рода Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в защищенный грунт Донецкого и Криворожского ботанических садов НАН Украины. Промышленная ботаника, Донецк. Вып. 6. — С. 66−78.
Горницкая И. П. (1999). Итоги интродукции тропических и субтропических растений в Донецком ботаническом саду НАН Украины. — Донецк: Донбасс, т. 1. — 304 с.
Жизнь растений Цветковые растения (1981) под. редакцией акад. АН СССР А. Л. Тахтаджяна, Москва: Просвещение, т. 5 (2).
Киселев Г. Е. (1952). Цветоводство. М.: Госиздат. Сельхоз. лит. — 972 с. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. (1990). М.: Издв-во АН СССР. — 27 с.
Разумовский С. М. (1980). Ботанико-географическое районирование Земли как предпосылка успешной интродукции растений. — М.: Наука. — С. 10−27. Русанов Ф. Н. (1950). Новые методы интродукции растений ботанического сада АН УзССР. Бюлетень Главного ботанического сада АН СССР. Вып. 7. — С. 27−36. Русанов Ф. Н. (1954). Основные понятия об интродукции растений и ее некоторых методов. Труды ботанического сада УзССР. Вып. 4. — С. 25−34. Слюсаренко О., Ружицька I., Пилюга С., Воробйова А. (2004). Особливосп насшневого розмноження Pittosporum undulatum Vent. у теплицях боташчного саду Одеського нацюнального ушверситету. Вюник Львiвського ушверситету, Серiя бюлопчна, Вип. 36. — С. 220−223.
ISSN 2225−5486 (Print), ISSN 2226−9010 (Online). Бiологiчний вкникМДПУ. 2014. № 3
Слюсаренко О., Пiлюга С., Ружицька I., Азарова Л., Степанова О. (2009). 1нтродукц1я Pittosporum undulatum Vent. в боташчному саду ОНУ iM. Мечникова. Вкник Кшвського нацiонального унiверситету. Вип. 22−24. — С. 37−38. Смирнова Е. С. (1980). Биоморфологические структуры побеговой системы тропических и субтропических цветковых растений в природе и оранжерейной культуре. Интродукция тропических и субтропических растений. — М.: Наука. -С. 52−91.
Тахтаджян А. Л. (1987). Система магнолиофитов. — Л.: Наука. — 440 с. Тумак Н., Паламар I. (2007). 1нтродукцшш можливосп P. crassifolium Soland. в умовах захищеного грунту. Вюник Кшвського нащонального ушверситету iм. Тараса Шевченка, Вип. 15−17. — С. 140−142.
Черепанов С. К. (1981). Сосудистые растения СССР. — Л.: Наука. — 510 с. Balan, Y., Neamtu, M., Enescu, T., Petrescu, G., Negol, M., Duta, M., Dogaru, M. (2003). Biodiversity of ornamental plants with potential as indoor plants in Romania. Acta Horticulturae, vol. 624. — P. 129−136.
Cayzer, L. W., Crisp, M. D., Donaldson, S., (2007). Cheiranthera (Pittosporaceae). Australian Systematic Botany 20, 340 — 354.
Chang, H. T. & amp- S. Z. Yan. (1974). A review of the pittosporaceous plants in China. Acta Sci. Nat. Univ. Sunyatseni. 1974(2): 30−43.
EOL: Encyclopedia of life [електронний ресурс] URL: Режим http: //eol. org/pages/486 199/overview (Дата звернення16. 10. 2012) EOL: Encyclopedia of life [електронний ресурс] URL: Режим http: //eol. org/pages/583 390/overview (Дата звернення 5. 06. 2013) а EOL: Encyclopedia of life [електронний ресурс] URL: Режим http: //eol. org/pages/482 026/overview (Дата звернення 6. 08. 2013) б EOL: Encyclopedia of life [електронний ресурс] URL: Режим http: //eol. org/pages/583 391/overview (Дата звернення 10. 09. 2013) в EOL: Encyclopedia of life [електронний ресурс] URL: Режим http: //eol. org/pages/486 203/overview (Дата звернення 5. 06. 2013) г EOL: Encyclopedia of life [електронний ресурс] URL: Режим http: //eol. org/pages/5 555 787/overview (Дата звернення 6. 08. 2013) д Flora of China Editorial Committee. 2003. Fl. China 9: 1−496. Science Press & amp- Missouri Botanical Garden Press, Beijing & amp- St. Louis. [електронний ресурс] URL: Режим доступу: http: //www. tropicos. org/Reference/1 020 302 (Дата звернення 8. 10. 2012)
Gowda, M. (1951). The genus Pittosporum in the Sino-Indian Region. J. Arnold Arbor. 32: 263−343
Larsen R. (1979). The tolerance of ornamental foliage plants to low light intensities. Swed. J. Arg. Res., V.9 (4). — P. 169−179.
Peng Hua (2001). A New Species of Pittosporum (Pittosporaceae) from China. Novon. — 11. — P. 440−441.
-A
доступу: доступу: доступу: доступу: доступу: доступу:
Tranguillini, W. (1964). Ihe physiology of plants at high altitudes. Ann. Rev. Plant.
Physiol. V. 15. — P. 345−362.
Utteridge, T.M.A. (2000). The subalpine members of Pittosporum (Pittosporaceae) from
Mt Jaya, New Guinea. Contributions to the Flora of Mt Jaya, II. Kew bulletin, 55: 699 710.
References
Boiko, L.I. (2004). From the experience of greenery planting of the Krivbass industrial enterprises. Bulletin of the State Nikitsky botanical garden, Yalta. 89, 10−12.
Boiko, L.I. (2009). Features of species of genus Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. phenology in the conditions of the protected soil. Proceed. Intern. Conf. Kyiv.
Boiko, L.I. (2007). Morphostructure of shoot system of species of the genus Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn., Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. 12−14, 133−135.
Gornitskaya, I.P., Boiko, L.I., Tkachuk, L.P. (2006). Introduction of the species of genus Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. in the protected soil of the Donetsk and Krivoy Rog botanical gardens NAS of Ukraine. Industrial botany. 6, 66−78.
Gornitskaya, I.P. (1999). Results of tropical and subtropical plants introduction in the Donetsk botanical garden NAS of Ukraine. Donetsk: Donbass.
Life of plants. Floral plants (1981). A. Takhtajan (Ed.). Moscow: Education.
Kiseliov, G.E. (1952). Floriculture. Moscow: State publishing house. Agricultural literature.
Methodology of phenological supervisions is in the botanical gardens of the USSR. (1990). Moscow: Publishing house Academy of Science of the USSR.
52 Бюлопчний в1сник
Razumovsky, S.M. (1980). Botanical-geographical districting of Earth as pre-condition of
successful plants introduction. Moscow: Science. Rusanov, F.N. (1950). New methods of plants introduction in botanical garden AS of UzSSR. Bulletin of the Head Botanical Garden of Academy of Science of the USSR. 7, 27−36.
Rusanov, F.N. (1954). Basic concepts about the plants introduction and her some methods.
Transcations of botanical garden of UzSSR. 4, 25−34.
Slyusarenko, O., Ruzhytska, I., Pylyuga, S., Vorobjiova A. (2004). Features of
Pittosporum undulatum Vent. seminal reproduction at greenhouses of botanical
garden Odessa National University. Bulletin of the Lviv National University,
Series Biology. 36, 220−223.
Slyusarenko, O., Pylyuga, S., Ruzhytska, I, Azarova, L., Stepanova, O. (2009).
Introduction of Pittosporum undulatum Vent. in the botanical garden of Mechnikov
ONU. Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. 22−24, 37−38.
Smirnova, E.S. (1980). Biomorphological structures of the tropical and subtropical floral
plants shoot system in the wild and hothouse culture. Introduction of tropical and
subtropical plants. Moscow: Science.
Takhtajan, A. (1987). System of magnoliophytorum. Leningrad: Science.
Tumak, N., Palamar, I. (2007). Introductional opportunities of P. crassifolium Soland. in
conditions of protected soil. Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National
University. 15−17, 140−142.
ISSN 2225−5486 (Print), ISSN 2226−9010 (Online). Бiологiчний вСникМДПУ. 2014. № 3
-A
Cherepanov, S.K. (1981). Vascular plants of the USSR. Leningrad: Science. Balan, Y., Neamtu, M., Enescu, T., Petrescu, G., Negol, M., Duta, M., Dogaru, M.
(2003). Biodiversity of ornamental plants with potential as indoor plants in Romania. Acta Horticulturae. 624, 129−136. Cayzer, L. W., Crisp, M. D., Donaldson, S., (2007). Cheiranthera (Pittosporaceae).
Australian Systematic Botany 20, 340 -354. Chang, H.T. Yan, S.Z. (1974). A review of the pittosporaceous plants in China. Acta Sci.
Nat. Univ. Sunyatseni. 1974 (2), 30−43. EOL: Encyclopedia of life. Retrieved from http: //eol. org/pages/486 199/overview, http: //eol. org/pages/583 390/overview, http: //eol. org/pages/482 026/overview, http: //eol. org/pages/583 391/overview, http: //eol. org/pages/486 203/overview, http: //eol. org/pages/5 555 787/overview Flora of China Editorial Committee. (2003). Fl. China 9, 1−496. Retrieved from
http: //www. tropicos. org/Reference/1 020 302 Gowda, M. (1951). The genus Pittosporum in the Sino-Indian Region. J. Arnold Arbor. XXXII, 263−343
Larsen, R. (1979). The tolerance of ornamental foliage plants to low light intensities. Swed.
J. Arg. Res. 9(4), 169−179. Peng, Hua, Deng, Yuftei (2001). A New Species of Pittosporum (Pittosporaceae) from China. Novon. 11, 440−441.
Tranguillini, W. (1964). Ihe physiology of plants at hight altitudes. Ann. Rev. Plant. Physiol. 15, 345−362.
Utteridge, T.M.A. (2000). The subalpine members of Pittosporum (Pittosporaceae) from Mt Jaya, New Guinea. Contributions to the Flora of Mt Jaya, II. Kew bulletin. 55, 699 710.
Поступила в редакцию 02. 09. 2014
Как цитировать:
Бойко, Л.1. (2014). 1нтродукц1я вид1 В роду Pittosporum Banks ex Sol. в умовах захищеного грунту: ктор1я та перспективи. Биологический вестник Мелитопольского государственного педагогического университета имени Богдана Хмельницкого, 4 (3), 34−54. cross™* http: //dx. doi. org/10. 7905/bbmspu. v4i3. 892
© Бойко, 2014
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship. | mi^mI
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой