Інвестиційний клімат в Україні та напрями його покращення

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 336. 4
1НВЕСТИЦ1ЙНИЙ КЛ1МАТ В УКРА1Н1 ТА НАПРЯМИ ЙОГО
ПОКРАЩЕННЯ
Коваленко С. О., к.е.н. (Х1Ф УДУФМТ)
Розглянуто сучаст проблеми забезпечення сприятливого? нвестицшного клгмату та 1нвестицтно'-1 привабливостг Украти.
Ключовi слова: швестици в основний каптал, тоземт швестици, швестицшний клмат, швестицшна приваблив^ть, конкурентоспроможтсть.
Постановка проблеми. 1нвестицп вщграють центральну роль в економiчному розвитку кра! ни, вони визначають загальне зростання И економiки. Вщ ефективностi швестицшно! полiтики залежать стан виробництва, рiвень техшчно! оснащеностi основних фондiв пiдприeмств, можливостi структурно! перебудови економiки, вирiшення соцiальних i еколопчних проблем. 1нвестицп становлять основу розвитку тдприемств, окремих галузей i економiки в цiлому. У сучасних умовах вони е найважливiшим засобом забезпечення структурних зрушень у народному господарст, зростання технiчного прогресу, пiдвищення яшсних показник1 В господарсько! дiяльностi на мжро- i макрорiвнях. Активiзацiя iнвестицiйного процесу е одним iз надiйнiших механiзмiв соцiально-економiчних перетворень.
Зараз в Укра! ш юнуе проблема дефiциту фiнансових ресурсiв. Сьогодш держава не в змозi здшснювати iнвестування рiзних сфер економiки через брак бюджетних коштiв. Отже, серед проблем, яш потребують негайного виршення, одно з перших мiсць займае проблема нестачi iнвестицiйних ресурсiв в економщ Укра! ни та створення сприятливих умов для! х нагромадження. Варто зауважити, що процеси економiчного росту обумовлюються обсягом i темпами зростання швестицш, !х структурою та яшсними характеристиками.
Незважаючи на активiзацiю
швестицшного процесу в Укра! ш, позитивнi тенденцп в iнвестицiйнiй сферi ще не набули сталого характеру. Крiм цього, ринкова органiзацiя екож^чно! дiяльностi будуеться на вiльному розподiлi iнвестицiй iз властивими йому особливостями репональних i галузевих умов iнвестування. У зв'-язку з цим проблема покращення швестицшного iмiджу Укра! ни е достатньо актуальною.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш. Проблемам залучення iнвестицiй в економiку Укра! ни та вивченню И iнвестицiйного ктмату присвяченi працi багатьох вчених. Зокрема, I. Бланка, О. Гаврилюка, Л. Гончаренко. Однак
© Коваленко С. О.
проблеми забезпечення сприятливого
швестицшного ктмату потребують постiйного розгляду, аналiзу та вирiшення [1−3].
Формування цтей статтi.
Проаналiзувати сучаснi проблеми та визначити основш напрями тдвищення швестицшно! привабливостi Укра! ни.
Виклад основного матерiалу. В економiчнiй лiтературi юнують рiзнi пiдходи до визначення швестицшно! привабливостi держави як сукупностi полггичних, правових, економiчних, екологiчних i сощальних умов, що впливають на швестицшну дiяльнiсть вiтчизняних i закордонних iнвесторiв. Слiд зазначити, що систему визначальних чинник1 В складають: полiтико-правове середовище, що характеризуеться полiтичною стабшьшстю суспiльства, наявнiстю i стабiльнiстю нормативно! бази тдприемницько! i iнвестицiйно! дiяльностi- економiчне середовище, або стабiльнiсть нацюнально! валюти, темпи росту iнфляцi!, режим оподатковування, валютного регулювання та контролю, стан фондового ринку i фшансово-кредитно! системи, платоспроможнiсть внутрiшнього ринку- ресурси i iнфраструктура, соцiально-культурне середовище, еколопя.
Сьогоднi Укра! на не здобула серйозних досягнень у забезпеченш нацiонально! конкурентоспроможносп та iнвестицiйно! привабливостi [2, с. 68].
За оцiнками Мiжнародно! фiнансово! корпорацп (табл. 1) сьогоднi Укра! на за швестицшною привабливiстю значно вiдстае ввд iнших кра! н, за показником легкосп ведення бiзнесу вона посiла 152 мкце (зi 183 кра! н), в той час як кра! ни нашого регiону посiли значно вищi позицп: Росiя — 120, Казахстан — 47, Молдова — 81, Бшоруая — 69, Польща — 62.
Зазначимо, що Укра! на покращила сво! позицп в порiвняннi з минулим роком за показником отримання дозволiв на будiвництво, подолання неплатоспроможностi за рахунок бiльш чiтких процедур i термiнiв, а також кращого захисту кредиторiв.
Ысник економ1ки транспорту 1 промисловост № 38, 2012
Таблиця 1
Рейтинг Украти за оцгнками М1жнародноХ ф1нансово1 корпорацИ
Рейтинг по категорiях Рейтинг Укра1ни за 2010 рж Рейтинг Украши за 2011 рж Змша рейтингу
Ведення бiзнесу 147 145 +2
Реестращя пiдприемств 136 118 +18
Отримання дозволiв на будiвництво 181 179 +2
Реестрацiя власностi 160 164 -4
Доступ до кредипв 30 32 -2
Захист прав iнвесторiв 108 109 -1
Система оподаткування 181 181 Без змш
Мiжнародна торгiвля 139 139 Без змш
Забезпечення виконання контракпв 43 43 Без змш
Лiквiдацiя пiдприемств 145 150 -5
Джерело: Звгг Мiжнародноl фшансово1 корпорацп [4].
За оцшкою експертiв можна видiлити двi основш причини гальмування процесу реформ — це повшьш темпи прийняття змш на законодавчому рiвнi й незадовшьне виконання прийнятих законiв [5].
Варто зауважити, що сучаснi обсяги швестування економiки Украши характеризуються значним оживленням iнвестицiйного процесу, однак аналiз динамiки освоених iнвестицiй в основний каттал у 2009−2011 роках свiдчить про спад 1х темпiв. Так за ачень -вересень 2009 року прирют iнвестицiй в основний капiтал склав 56,3%, за той же перюд 2010 року цей показник склав 97,1%, що в розрахунку на одну особу у 2009 рощ складае 1887,1грн, а в 2010 рощ — 1827,9грн. Обсяги залучення iнвестицiй в основний капiтал тдприемств Украши за перший квартал 2011 року складають 27,31 млрд. грн. За рахунок державного та мюцевих бюджетiв зроблено 5,1% iнвестицiй в основний каттал.
Прирют iноземних швестицш у 2009 роцi склав 2 млрд 972,1млн. долларiв США, у 2010 рощ — 2 млрд 546,7 млн. долларiв США, що в розрахунку на одну особу наростаючим тдсумком з початку швестування становить 837,5 та 926,7 долларiв США вщповщно. За перший квартал 2011 року загальний обсяг прямих шоземних швестицш, внесених в Украшу склав 45,60 млрд. дол. США, що в розрахунку на одну особу становить 998,1 дол. США. Варто також вщмггити темпи росту прямих шоземних швестицш, яш у 2009 рощ склали 108,3% до обсяпв на початок року, а у 2010 рощ — 106,4%. Вщмггамо, що спад темтв та обсяпв залучення прямих шоземних швестицш та швестицш в основний каттал спричиняе можливють виникнення ризишв щодо незавершеного виконання та недофшансування iнвестицiйних проектiв у перспектив^ збiльшення обсягiв зносу основних фондiв та зниження конкурентоспроможностi продукцп.
У цiлому прирiст сукупного обсягу шоземного капiталу в економiцi краши, з урахуванням його переоцiнки, утрат, курсово! рiзницi тощо за 1 квартал 2011 року становив 829,3 млн. доларiв США, що на 731 млн. долларiв США бшьше, шж за аналогiчний перiод попереднього року.
Однак, за ощнками експертiв, для нормального розвитку економiки Украши потрiбно додаткових швестицш ввд 80 до 100 млрд. дол. США. Водночас прямi шоземш швестицп за тринадцять рошв незалежностi становили лише 5,3 млрд. дол. США. Тодi як, Чехiя за такий час отримала понад 20 млрд. дол. Щорiчнi швестицп в Польщу становлять 4−5 млрд. дол. США.
Отже, характеризуючи стан iнвестування в економжу Украши в цiлому, його можна визначити як кризовий в порiвняннi з динамiчними процесами, що вщбуваються в мiжнароднiй економiцi. Сучасш обсяги iнвестицiй залишаються недостатнiми для кардинального полшшення економiчноl ситуацп в кра! ш, так за розмiром шоземних швестицш на душу населення Украша поступаеться навiть Албанil та Казахстану.
Крiм того, iнвестицil спрямовуються у вже розвинеш сфери економiчноl дiяльностi. Так на пiдприемствах промисловостi зосереджено 31,9% загального обсягу прямих швестицш в Украшу, у фшансових установах — 33,0%.
Незадовшьна диверсифжащя джерел залучення прямих iноземних швестицш в Украшу по крашах-швесторах може бути ризиком залежносп економiки Укра1ни вiд полiтики к1лькох кра1н — основних iнвесторiв. До десятки основних краlн-iнвесторiв, на як1 припадае майже 83% загального обсягу прямих швестицш, входять: Кiпр, Нiмеччина, Нiдерланди, Росшська Федерацiя, Австрiя, Францiя, Швецiя, Вiргiнськi Острови, Великобританiя та Сполученi Штати Америки.
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловосл № 38, 2012
Варто також зазначити, що за останш роки спостертаеться непропорцiйний розподiл обсягiв залучення iнвестицiй у регiони Украши. До восьми репошв: Днiпропетровськоi, Харшвсько!, Донецько!, Киiвськоi, Львiвськоi, Одеськоi, Запорiзькоi, А Р Крим та до м. Кшв надходить найбiльше всього iнвестицiй — 89,2 вщсотка всiх залучених прямих шоземних iнвестицiй. Це саме тi репони, як1 на сьогоднi вже е економiчно розвинутими та найбiльш привабливими для iноземних iнвесторiв. Таке спрямування прямих iноземних iнвестицiй та швестицш в основний каттал в репональному розрiзi не сприяе рiвномiрному соцiально-економiчному розвитку регiонiв та посилюе подальше збшьшення розриву у 1'-х розвитку.
Варто зауважити, що у 2011 рощ Украша почала демонструвати позитивш ознаки створення сприятливих умов для зростання бiзнесу та полiпшення швестицшного ктмату. Так з метою сприяння залученню й ефективному використанню вичизняних та iноземних iнвестицiй для забезпечення розвитку економiки Украши, прискорення ii iнтеграцii в европейську i свггову економiчнi системи, забезпечення права приватно1'- власностi i права на тдприемницьку дiяльнiсть утворено Раду вiтчизняних та шоземних iнвесторiв при Президентовi Украши. Крiм цього, питання сприяння швестищям знайшли свое вiдображення у Програмi економiчних реформ на 2010−2014 роки & quot-Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економiка, ефективна держава& quot-, в рамках яко1'- здшснюватимуться конкретнi заходи з покращення бiзнес-клiмату, а саме: удосконалення дозвiльноi системи, лщензування, адмiнiстративних послуг, започаткування та лжыдацц бiзнесу, державного нагляду та контролю, техшчного регулювання, формування митних процедур.
Висновки. Таким чином, головним завданням на короткострокову перспективу можна видшити пiдготовку необхщно1'- правово1'- та органiзацiйноi бази для тдвищення дiездатностi механiзмiв забезпечення швестицшного ктмату й формування основи збереження та нарощування конкурентоспроможностi вiтчизняноi економiки, а також створення умов для защкавлення нацiональних iнвесторiв вкладати кошти та використовувати прибутки всерединi краши, не вивозячи 1'-х за кордон. Крiм цього, варто розробити репональш плани пiдвищення iнвестицiйноi привабливостi репошв Украши як окремi документи, або в рамках розробки регiональних стратегш розвитку, з урахуванням особливостей 1'-х поточних рейтингiв iнвестицiйноi привабливостi, забезпечити державний мониторинг виконання цих плашв як одного з критерiiв усшшносп дiяльностi мiсцевих державних адмiнiстрацiй, тдготувати перелiк заходiв щодо посилення вщповщальносп
представник1 В органiв виконавчо! влади й оргашв мiсцевого самоврядування за вчинення
корупцiйних та iнших дискримiнацiйних дш щодо iнвесторiв. Слiд також ввдмггати, що вкрай важливим кроком для стимулювання внутрiшнiх iнвестицiй е залучення заощаджень населення. Для цього доцшьно ввести додатковi пiльги з оподаткування доходiв, отриманих вiд iнвестицiйно! дiяльностi в укра! нськ1 пiдприемства та отримання кредитiв на здiйснення iнвестування, створити систему страхування капiталу громадян ввд несприятливих чинник1 В в економiцi, що можуть негативно вплинути на рiвень прибутку власник1 В капiталу.
Також прюритетними цiлями
iнвестицiйно! полiтики слiд визначити розроблення заходiв щодо активiзацi! швестицшно! дiяльностi та мобiлiзацi! фiнансових ресурав, необхiдних для iнвестування, реалiзацiю комплексних державних програм будiвництва, забезпечення структурних перетворень та пiдвищення ефективносп капiтальних вкладень, скорочення термiнiв окупносп витрат [3, с. 179].
Реалiзацiя запропонованих заходiв щодо державного регулювання i стимулювання iнвестицiйно! дiяльностi дозволить тдсилити iнвестицiйний потенцiал укра! нсько! економiки не тшьки в короткостроковому перiодi, але i на перспективу, що е важливою умовою переходу укра! нсько! економiки до стадп стiйкого росту.
Таким чином, забезпечення сприятливого iнвестицiйного ктмату в Укра! нi залишаеться питанням стратепчно! важливостi, вiд реалiзацi! якого залежать соцiально-економiчна динамiка, ефективнiсть залучення в свгговий подiл працi, можливостi модершзацп на цiй основi нацiонально! економiки.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент / И. А. Бланк. — М.: Эльга, Ника-Центр, 2001. — 448 с.
2. Гаврилюк О. В. 1нвестицшний iмiдж та iнвестицiйна привабливють Укра! ни / О. В. Гаврилюк. — Фiнанси Укра! ни. — 2008. — № 2. — С. 68−81
3. Гончаренко Л. П. Инвестиционный менеджмент: учебное пособие. — М.: КНОРУС, 2005. — 296 с.
4. Зви М1жнародно! фiнансово! корпорацИ'- за 2011 рш [електронний ресурс]: Режим доступу: http: //www. ifc. Org/ifcext/uspp. nsf/AttachmentsByTitle/I С+ report_2011UA/$FILE/IC_UA. pdf
5. 1нвестицшний клiмат в Украiнi: яким його бачить бiзнес [електронний ресурс]: Режим доступу: http: //www. innovations. com. ua/ua/articles/op-manage/17 816/rezultati-doslidzhennya-ifc-investicijnij-klimat-v-ukrajini
BicMMU'- економ1ки транспорту i промисловосп № 38, 2012
Аннотация. Рассмотрены проблемы обеспечения благоприятного инвестиционного климата и инвестиционной привлекательности Украины в современных условиях.
Ключевые слова: инвестиции в основной капитал, иностранные инвестиции, инвестиционный климат, инвестиционная привлекательность, конкурентоспособность.
Summary. The article reveals the problem of providing a favorable investment climate and investment attractiveness of Ukraine nowadays.
Keywords: fixed asset investment, foreign investment, investment climate, investment attractiveness, competitiveness.
Рецензент к.е.н., доцент Х1Ф УДУФМТПенська 1.О. Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТБоровик Ю.Т.
УДК 658: 656.2. 001. 76
АДАПТИВНЕ УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ НА шДПРИеМСТВАХ ЗАЛ1ЗНИЧНОГО транспорту
Токмакова 1.В., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
Стаття присвячена удосконаленню управлгння iнновацшною дгяльтстю на тдприемствах залгзничного транспорту, визначено роль адаптивного управлшня в забезпечент тновацшних процеав залiзничноl галузi та розкрито його суттсть.
Ключовi слова: шноваци, шновацшна дшльтсть, адаптивне управлшня, тдприемства зал1зничного транспорту.
Постановка проблеми та и зв'-язки з науковими чи практичними завданнями.
Шдприемства залiзничного транспорту юнують й розвиваються в активному зовтшньому середовищ^ пристосовуючись до його змш. Динамiчне ринкове середовище здшснюе багатобiчну даю на пошук можливостей створення i тдтримки конкурентних переваг вичизняних тдприемств залiзничного транспорту. Реалiзацiя цих можливостей сприяе устшному протистоянню! х в конкурентнш боротьб^ яка постiйно посилюеться. Сватова практика показуе, що переможцем в цш боротьбi виявляеться те тдприемство, яке орiентуе свою дiяльнiсть на шновацшний розвиток, при цьому використовуючи найпрогресивнiший
iнструментарiй управлiння. Одним з сучасних пiдходiв забезпечення ефективностi шновацшно! дiяльностi в умовах нестабiльностi бiзнес-середовища, стрiмкого розвитку науково-техшчного прогресу е адаптивне управлiння.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш.
Дослщженню проблем функщонування пiдприемств в нестабшьному середовищi присвячено працi I. Ансоффа, О.С. Вiханського, П. Друкера, Г. Мшцберга, М. М. Лепи та шших [1−5]. Рiзнi аспекти шновацшно! дiяльностi та
iнновацiйного розвитку залiзничного транспорту розробляють В. Л. Дикань, В. О. Зубенко, О. Г. Юрдша, е.М. Сич, В.П. 1льчук, [6−8].
Вивченню теоретичних та практичних питань адаптацп та адаптивного управлшня присвячено пращ вчених: Г. В. ?льниково!, А. А. Погребного, С. Б. Алексеева, М. М. Будтк та шших [9−12].
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми. Однак питання управлшня
шновацшною дiяльнiстю на тдприемствах залiзничного транспорту потребують подальшо! розробки, зокрема необхщно бiльше уваги придiлити застосуванню адаптивного управлшня шновацшною дiяльнiстю на тдприемствах залiзничного транспорту.
Мета статта обгрунтування
удосконалення управлiння iнновацiйною дiяльнiстю тдприемств залiзничного транспорту на основi адаптивного тдходу.
Виклад основного матерiалу. В наш час i в майбутньому стабiльний розвиток залiзничного транспорту можливий лише при широкомасштабному впровадженню шновацш.
Особливо! актуальностi термiн iнновацiя набув з середини XX столгття, коли стан науково-технiчного потенцiалу перетворився на основний
© Токмакова 1.В.
Ысник економ1ки транспорту i промисловост1 № 38, 2012

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой