Бактериостатическая активность эфирных масел некоторых представителей секции Millefolium Koch.
Рода Achillea L

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

w, А Фармакогноз1я та х! м!я W природних сполук
Ж Pharmacognosy and chemistry ei of natural compounds
УДК 582. 998. 16−035. 85:543. 51:579
Г. П. Смойловська1, О. В. Мазулш1, О. М. Светашов2
Бактерiостатична активнiсть ефiрних олш деяких nредставникiв секцп Millefolium Koch. роду Achillea L.
1Запор1'-зький державний медичний унверситет, 2КУ «Запор'-зький обласний кл1н1чний шк/'-рно-венеролог/'-чний диспансер» ЗОР
Фармаколопчна актившсть фггопрепарапв пов'-язана з тим, що вони мiстять комплекс бюлопчно активних речовин, насамперед ефiрних олш, яю здатнi при-гнiчувати pier багатьох вид1 В мiкроорганiзмiв, грибiв, BipyciB. З метою визначення бактерюстатично! активном! ефipних ол1й деревш майже звичайного i щетинистого вивчили! хш фiзико-хiмiчнi показники, виконали iдентифiкацiю та аналiз кiлькicного вмicтy складу компонента методом газово! хромато-мас-спектрометрп. У cкладi ефipноl олй Achillea setasea Walds. et Kit. вдентифжували 63 речовини, Achillea submillefolium Klok. еt Krytzka — 57. Наступш бактеpiоcтатичнi доcлiдження ефipних олш свщчили про! хню виражену бакгерюстатичну активнicть щодо Staphylococcus aureus, мжст-флори 1, Pseudomonas aeruginosa, Streptococcus pyogenes, Escherichia coli, що пов'-язано з переважанням у cкладi ефipних олш похщних азулену.
Бактериостатическая активность эфирных масел некоторых представителей секции Millefolium Koch. рода Achillea L.
Г. П. Смойловская, А. В. Мазулин, О. М. Светашов
Фармакологическая активность фитопрепаратов связана с наличием в их составе комплекса биологически активных веществ, прежде всего эфирных масел, которые способны подавлять рост многих видов микроорганизмов, грибов, вирусов. С целью определения бактериостатической активности эфирных масел тысячелистника субобыкновенного и тысячелистника щетинистого изучены их физико-химические показатели, проведена идентификация и анализ количественного содержания состава компонентов методом газовой хромато-масс-спектрометрии. В составе эфирного масла Achillea setasea Walds. et Kit. идентифицировали 63 вещества, Achillea submillefolium Klok. еt Krytzka — 57. Последующие бактериостатические исследования эфирных масел свидетельствовали об их выраженной бактериостатической активности по отношению к Staphylococcus aureus, микст-флоре 1, Pseudomonas aeruginosa, Streptococcus рyogenes, Escherichia coli, что связано с преобладанием в составе эфирных масел производных азулена.
Ключевые слова: тысячелистник, бактериостатическая активность, эфирные масла, газовая хромато-мас-спектрометрия.
Актуальные вопросы фармацевтической и медицинской науки и практики. — 2014. — № 3 (16). — С. 40−45
Ключовi слова: деревй, бактеростатична актившсть, еф1рн1 олп, газова хромато-мас-спектрометря.
The bacteriostatic activity of essential oils for some specimen Millefolium Koch. genus Achillea L.
G. P. Smoilovskaya, A. V. Mazulin, O. M. Svetashov
Pharmacologic effect of herbal drugs is associated with the availability in its composition the complex of biologically active substances, particularly, the essential oils, which are capable to suppress the multiplication of many microorganisms, fungi, viruses.
Aim. To determine the bacteriostatic activity of essential oils of Millefolium subvulgare and Millefolium setaceum have been studied physic — chemical characters, identification and quantitative content of constituents of the essential oils obtained has been carried out by gas chromatography mass-spectrometry.
Methods and results. It has been identified in the composition of the essential oil from Achillea setacea Waldst. et Kit 63 substances, 57 substances for Achillea submillefolium Klok. et Krytzka, azulene derivatives were predominant. The subsequent bacteriostatic studies for essential oils revealed their pronounced bacteriostatic activity for Staphylococcus aureus, mixt- florel, Pseudomonas aeruginosa, Streptococcus pyogenes, Escherichia coli.
Conclusion. The essential oil from Millefolium subvulgare demonstrated the more intensive activity associated with the predominance of azulene derivatives.
Key words: Achillea, Bacteriostatic Activity, Essential Oils, Gas Сhromatography-mass Spectrometry.
Current issues in pharmacy and medicine: science and practice 2014- № 3 (16): 40−45
ВУкрш'-ш росте майже 30 видiв деревш, що належать до чотирьох секцш, iз них секщя Millefolium (Mill.) Koch. — найбшьш рiзноманiтна. Це пов'-язано з високою пбридизащею та полiморфнiстю тдроду. Для нього характерш перехщш фшогенетичш форми та рослини з рiзними рiвнями пловдносп навгть у межах виду. У нашш кра! ш секщя мае найбшьшу кшьшсть представнишв i включае 11 видiв, зокрема деревш звичайний (Achillea millefolium L.), д. майже звичайний (A. submillefolium Klok. et Krytzka), д. щетинистий (A. setacea Waldst. et Kit.) тощо [8,10,11].
Деревш звичайний зареестрований як офщинальна рослина в piзних кра! нах свиу. Розповсюджений у Швшчнш, Середнш? врош, Швшчнш Америщ. В Укра! ш трапляеться редко, переважно в украшських Карпатах i захщних областях, часто утворюе змшаш популяцп з деpевiем майже звичайним, займаючи одш й ri cамi еколопчш mmi, до того ж часто не вiдpiзняючиcь морфолопчно [12].
Деревш майже звичайний — багаrоpiчна трав'-яниста рослина 50−90 см заввишки. Стебла прямостояч^ окру-rai, тонко борозенчасп, здерев'-янш бшя основи. Вся
рослина опушена тонкими м'-якими волосками. Листочки в обриа продовгувато-ланцетш, двiчi або перисторозсчеш. Кошики нечисленш, зiбранi в пухк1, складнi щитки. Листочки обгортки рослини продовгу-вато-яйцеподiбнi, кiлеватi 3i свило-бурою плiвчастою каймою по краях. Листочки оцштини ланцетнi, плiвчастi, на верхiвцi вiйчастi з розсiяними крапчастими залозками на поверхнi. Язички крайових квиток поперечно-овальнi iз трьома зубчиками, бш, 4−5 мм завдовжки, 2−3 мм за-вширшки. Серединнi квiтки двостатев^ iз дволопатевою приймочкою, п'-ятьма тичинками та п'-ятьма зубчиками, 3,5−4,5 мм завдовжки, 1 мм завширшки. Зав'-язь нижня, плвд продовгувато-клиноподiбна сiм'-янка. Цвгге рослина в липнi — серпш [8].
Деревiй щетинистий — багаторiчна трав'-яниста рослина, сiрувата вщ опушення, 40−70 см заввишки. Стебла прямосто^ або вiд основи висхвдт. У пазухах верхнiх i середшх стеблових листков знаходяться вкороченi пашни. Уся рослина густо опушена дуже довгими тонкими м'-якими бшими волосками. Кытки дуже дрiбнi, зiбранi у дрiбнi кошики, котрi утворюють пухш складнi щитки. Листочки обгортки продовгувато-яйцеподiбнi, блiдо забарвленi iз блщо-бурою каймою, опушенi. Крайовi квiтки поперечно-овальш або майже округлi iз трьома зубчиками, жовтувато-бш, 2−2,5 мм завдовжки, 1−1,5 мм завширшки. Серединш квитки трубчастi, двостатевi, 1,53 мм завдовжки, 1 мм завширшки. Ом'-янки продовгувап зворотно-яйцеподiбнi [8].
Багато видiв роду Achillea L. широко використову-ються в науковiй i народнш медицинi як протизапальнi, репаративнi, антибактерiальнi засоби для лiкування ран, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, у стоматологи та пнекологп. Найновiшi дослiдження показали, що застосування препаратiв iз рiзних видiв деревiю дае гарнi результати в терапп пieлонефриту, дерматитiв, екзем, опЫв. Фармакологiчна активнiсть цих фггопрепарапв пов'-язана з наявнiстю в! хньому складi комплексу бiологiчно активних речовин, насам-перед ефiрних олiй [7].
Бюлопчна активнiсть ефiрних олiй рiзних видiв мае багато спiльного. 1хш компоненти виявляють бактерiостатичну активнiсть, штенсившсть яко! рiзна та залежить ввд структури конкретно! сполуки. Дiя ефiрних олiй як антисептичних засобiв не зменшуеться при багаторазовому застосуваннi, а у мiкроорганiзмiв не виробляеться стшшсть до них. Це зумовлено здатшстю ефiрних олiй порушувати структуру цитоплазматичних мембран та аеробне дихання мiкроорганiзмiв, що при-зводить до блокування синтезу необхвдних органiчних сполук [4,5].
Серед компонента ефiрних олiй найбшьший практич-ний iнтерес викликають похвдш терпенiв, що у комплексi з шшими складовими здатнi пригнiчувати або запобтати росту майже всiх видiв мiкроорганiзмiв, вiбрiонiв, бага-тьох видiв грибiв, найпростiших i вiрусiв [7,12].
Мета роботи
Вивчення вмiсту та фiзико-хiмiчних показник1 В якостi ефiрних олш у травi двох видiв деревш секци Millefolium (Mill.) Koch. i дослвдження 1хнього як1сного складу та бактерюстатично! акгивностi.
Матерiали i методи дослiдження
Рослинну сировину деревш майже звичайного та деревш щетинистого заготовили в перюд масового цвтння на твдш Украши (червень — липень). Траву сушили в сушильнш шафi при температурi не б№ше нiж 35 °C. Ефiрнi оли видели методом пдродистиляцп з повиряно-сухо! сировини, яку подрiбнили до дiаметра частинок 0,1−0,15 см. Вмют ефiрно! оли обчислювали в об'-емно-вагових ввдсотках, перераховуючи на абсолютно суху сировину, тсля чого визначали фiзико-хiмiчнi по-казники олiй [1−3].
Iденгифiкацiю та визначення к1льк1сного вмiсту складу компонентiв ефiрних олiй виконали методом хромато-мас-спектрометри [3,11]. Аналiз здiйснили на хромато-графi Agilent Technology 6890N iз мас-спектрометричним детектором 5973N, котрий адаптований для роботи з капiлярними колонками у запрограмованому режимi, в поеднанш з комп'-ютером. Колонка кварцова, кашлярна HP-5MS. Температура термостату — 50 °C у запрограмованому режимi 3°С/хв до 220 °C, газ-носiй — гелш. Температура детектора та випарювача — 250 °C. Швидкiсть потоку газу-но^ - 1 мл/хв.
Компоненти ефiрних олiй iдентифiкували за результатами порiвняння мас-спектрiв речовин, як1 видшили у процесi хроматографування, з даними бiблiотеки мас-спектрiв NIST02 (бтш нiж 174 000 речовин).
Бактерюстатичну активнiсть серiй ефiрних олiй деревш майже звичайного та деревш щетинистого вивчали бактерюлопчним методом до клжчних i музейних штамiв бактерш. Дослiдження виконали як1сним методом за допомогою паперових дисков, що просочеш ефiрною олiею. У дослщнш роботi використовували музейнi штами бактерш, а також збудники, котрi видшет з клiнiчного матерiалу вiд хворих та щентифжоваш за морфологiчними та патогенними ознаками.
Стерильнi паперовi диски змочували в ефiрнiй оли зпдно з нормами та помiщали в чашки Петр^ засiянi культурами бактерш на спещальш селективнi сере-довища Бейлi та «шоколадний агар». Через 24−48 год шкубацп у термостап при 36,7°С оцiнювали результати за утворенням зон затримки росту бактерш [6].
Результати та Тх обговорення
Ефiрнi оли з трави видiв роду Achillea L. мають рвдку консистенцш, вiд жовтуватого до зеленкувато-синього кольору, добре розчиняються у спирт етиловому, жир-них олiях, малорозчинш у водi. Попередне дослвдження полягало у визначенш характерних фiзико-хiмiчних констант за методиками Державно! фармакопее'- Украши (табл. 1).
Таблиця 1
Фiзико-хiмiчнi показники ефiрних олiй i3 трави Achillea setacea Waldst. et Kit., A. submillefolium Klok. et Krytzka, (x ± Л x), p=6
Фiзико-хiмiчнi показники Achillea setacea Waldst. et Kit. Achillea submillefolium Klok. et Krytzka
Густина (р20) 0,9120±0,0382 0,9108±0,0335
Показник заломлення (nD20) 1,4810±0,0105 1,4820±0,0106
Кислотне число (IA) 1,65±0,09 1,60±0,10
Число омилення (IS) 23,89±1,09 23,15±1,20
Ефiрне число (IE) 22,24±1,10 21,55±1,20
Гiдроксильне число (IOH) 69,35±2,21 68,22±2,19
Накопичення ефiрноl оли у травi д. щетинистого ста-новило вщ 2,00±0,03% до 2,50±0,03%. Нижчим було ll накопичення у травi д. майже звичайного — 2,00±0,06% до 2,45±0,03%.
Компонентний склад ефiрних олiй Achillea setacea Waldst. et Kit., A. submillefolium Klok. et Krytzka до-слщжували за методикою ХМС на мжрокашлярних колонках. У складi ефiрноl оли деревш щетинистого щентиф^вали 63 речовини iз вмютом бiльш нгж 0,1%, що становило 85,10% вiд загально! кiлькостi (табл. 2, рис. 1).
Таблиия 2
Компонентний склад ефiрноТ оли з трави Achillea setacea Waldst. et Kit., A. submillefolium Klok. et Krytzka, (x + Д x), p=6
Сполука Achillea setacea Waldst. et Kit. Achillea submillefolium Klok. et Krytzka
а-туйен 0,67±0,05 —
а-пiнен 0,23±0,02 0,76±0,06
Камфен 0,37±0,03 0,17±0,01
Сабiнен 0,27±0,02 1,27±0,11
?-пЫен 0,12±0,01 1,68±0,15
1-октен-3-ол 0,10±0,01
Мiрцен — 0,57±0,04
Иомоги-спирт 0,54±0,04 —
а-феландрен 0,10±0,01 —
а-терпЫен 0,37±0,03 0,28±0,02
п-цимол 1,79±0,12 0,87±0,06
1,8-цинеол 8,27±0,73 14,96±1,15
Y-терпiнен 0,51±0,04 0,60±0,05
Артемiзia-кетон 4,37±0,34 —
Артемiзia-cпирт 0,21±0,02 —
ТерпЫолен 0,20±0,01 0,16±0,01
Лiнaлоол 0,16±0,01 0,72±0,05
?-туйон 0,12±0,01 —
Цис-п-мент-2-ен-1-ол 0,25±0,02 0,17±0,01
4-ацетил-1-метил-циклогексан 0,15±0,01 —
Транс-п-мент-2-ен-1-ол 0,29±0,02 0,86±0,06
Камфора 1,60±0,11 3,42±0,30
п-мента-1,5-диен-8-ол 0,15±0,02 —
Сaбiнa-кетон 0,15±0,01 0,25±0,02
Цис-хризантемол 0,26±0,02 0,22±0,02
Борнеол 8,06±0,52 0,43±0,03
Продовження таблиц 2
Сполука Achillea setacea Waldst. et Kit. Achillea submillefolium Klok. et Krytzka
Терпiнен-4-ол 4,65±0,35 4,40±0,31
a-терпiнеол 1,57±0,12 4,36±0,30
Мiртенол — 0,26±0,02
Пiперитол 0,11 ±0,01 —
Монотерпеновий спирт 0,10±0,01 0,26±0,03
Фрагранол 0,30±0,02 —
Цис-карвеол 0,13±0,01 0,16±0,01
Карвон 0,12±0,01 —
Птеритон 1,58±0,10 —
Хризантенiлацетат — 0,46±0,03
Туйен-2чл-ацетат — 0,60±0,04
Борнiлацетат 0,82±0,06 0,65±0,05
СабЫтацетат — 5,02±0,38
Тимол 0,27±0,02 4,31 ±0,33
Карвакрол 0,34±0,03 0,64±0,05
п-мента-1,4-диен-7-ол ацетат 0,19±0,02 —
Лiратилпропiонат 0,16±0,01 —
Евгенол 0,35±0,03 0,22±0,02
а-кубенен — 0,16±0,01
Р-бурбонен — 0,16±0,01
Р-елемен — 0,34±0,03
Цис-жасмон 0,35±0,03 0,14±0,01
Карiофiлен 0,26±0,02 3,59±0,29
Гумулен — 0,55±0,05
Аромадендрен — 0,31±0,03
Y-кадЫен 0,13±0,01 —
Гермакрен D 0,38±0,02 4,21±0,35
P-селiнен — 0,23±0,02
а-агарофуран 1,65±0,12 0,33±0,03
Гермакрен, А — 0,17±0,01
Зiнгiберен 0,23±0,02 —
а-аморфен — 0,38±0,03
б-кадiнен 0,21±0,02 1,44±0,11
а-калакорен 0,17±0,01 0,17±0,02
Елемол 0,81 ±0,05 0,23±0,02
Бiсаболеноксид 0,44±0,04 —
Нерол щол — 2,38±0,19
Спатуленол 0,61 ±0,05 0,98±0,08
Карiофiленоксид 0,72±0,06 2,68±0,22
Вiрiдiфлорол — 1,62±0,13
Сальвiаль-4(14)-eн-1-он 0,21±0,02 0,19±0,02
ЗЫпберенол 0,11 ±0,01 0,65±0,05
Y-евдесмол — 1,19±0,09
Фарнезол 6,25±0,41
а-кадiнол — 1,16±0,10
Р-евдесмол 36,72±2,31 4,58±0,40
а-евдесмол 6,06 ± 0,16 7,62±0,72
8-епi-а-бiсаболол 0,44±0,03 —
а-бюаболол 0,13±0,01 0,69±0,05
Хамазулен 1,18±0,47 2,22±0,19
Y-костол 0,10±0,01 —
6-(1,5-диметил-4 гексент)-3-метил-2-циклогексен-1-он — 7,48±0,58
Фарнезтацетат 0,16±0,01 —
Гексагидро-фарнезiлацетат 0,13±0,01 —
Рис. 1. Хроматограма, яку отримали протягом хромато-мас-спектрометричного дослвдження ефipноl олп з трави Achillea setacea Waldst. et Kit.
У найбшьших концентращях у сировиш наявш 1,8-ци-неол (8,27±0,73%), apreMi3ia-KeTOH (4,37±0,34%), борне-ол (8,06±0,52%), TepniHeH-4-ол (4,65±0,35%), фарнезол (6,25±0,41%), ?-евдесмол (36,72±2,31%), а-евдесмол (6,06±0,16%).
В ефiрнiй олй'- деревiю майже звичайного щентифь кували та визначили вмют 57 речовин, що становило 77,03% вiд 1хньо1 загально1 кшькосп (табл. 2, рис. 2). У найбшьших концентращях сировина мiстилa 1,8-цинеол (14,96±1,15%), терпiнен-4-ол (4,40±0,31%), камфору (3,42±0,30%), а-терпiнеол (4,36±0,30%), сaбiнiлaцетaт (5,02±0,38%), тимол (4,31±0,33%), карь офiлен (3,59±0,29%), гермакрен D (4,21±0,35%), не-ролiдол (2,38±0,19%), кaрiофiленоксид (2,68±0,22%), 6-(1,5-диметил-4-гексенш)-3-метил-2-циклогексен-1-
он (7,48±0,56%), хамазулен (2,22±0,19%), ?-евдесмол (4,58±0,40%).
Протягом бактерюстатичних доcлiджень виявили, що ефipна олiя деревш майже звичайного мала виражену бактеpiоcтатичнy дiю на штами бактеpiй Staphylococcus aureus та мшст-флору 1. Зони затримки росту мшроор-ганiзмiв були в iнтеpвалi 9,0±1,9 та 9,0±3,0 мм {табл. 3).
Дещо нижчу бактеpiоcтатичнy активнicть виявили до таких штамiв бактеpiй, як Pseudomonas aeruginosa iз зоною затримки росту 8,0±0,5 мм, Streptococcus pyogenes (клш), де зона затримки росту становила 8,0±1,4 мм, та Escherichia coli (АТСС-25 922) iз зоною затримки росту 7,0±1,4 мм.
Помipнi зони затримки росту встановили серед таких культур бактерш, як Staphylococcus haemolyticus (клiн.),
Рис. 2. Хроматограма, яку отримали протягом хромато-мас-спектрометричного дослвдження ефiрноi олii з трави Achillea submillefolium Klok. et Krytzka.
Таблиця 3
Показники бактерюстатичноТ активност ефiрноi олп дерева майже звичайного та д. щетинистого на клiнiчних i музейних штамах бактерiй
Список лiтератури
1. Державна Фармакопея Украши / Держ. п-во «Науково-експертний фармакопейний центр». — 1-е вид. — Х.: Р1РЕГ, 2001. — 556 с.
2. Державна Фармакопея Украши. Доповнення 1 / Держ. п-во «Науково-експертний фармакопейний центр». — 1-е вид. — Х.: Р1РЕГ, 2004. — 520 с.
3. Державна Фармакопея Украши. Доповнення 2 / Держ. п-во «Науково-експертний фармакопейний центр». — 1-е вид. — Х.: Державне тдприемство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. — 620 с.
4. Круглов Д. С. Исследование специфической активности некоторых растительных экстрактов / Д. С. Круглов, М. А. Ханина, О. В. Третьякова // Успехи современного естествознания. — 2006. — № 5. — С. 50−51.
5. Кумышева Л. А. Противовоспалительная и антибактериальная активность некоторых лекарственных растений и их сборов — перспективных мукозопротекторов / Л. А. Кумышева // Растительные ресурсы. — 2009. — № 1.
— С. 126−137.
6. Медицинские лабораторные технологии: справочник / под ред. А. И. Карпищенко. — 2-е изд., перераб. и доп. -СПб.: Интермедика, 2002. -Т. 2. — 600 с.
7. Могирьова Л. А. Пошук нових бюлопчно активних ре-човин рослинного походження з антимжробною дieю / Л. А. Могирьова // Фармацевтичний журнал. — 2004.
— № 3. — С. 61−70.
Neisseria gonorrhoeae (клш.) i мшст-флори 2, де зони затримки росту становили 4,0±1,5 мм, 3,0±0,8 мм та 4,0±5,0 мм вщповщно.
Бактерюстатична дiя ефiрноi'- олп деревш щетинистого дещо менша та найбшьш виражена для мшст-флори 1 (9,0±3,5 мм), Streptococcus рyogenes клiн. (8,0±1,8 мм) та Staphylococcus haemolyticus клш. (7,0±0,5 мм). По-мiрнi зони затримки росту характерш для Escherichia coli (АТСС-25 922), Staphylococcus aureus (АТСС-25 923), мiкст-флори 2 -6,0±1,3 мм, 5,0±1,9 мм, 5,0±1,0 мм вщ-повщно.
Eфiрнi олй, котрi дослiджувaли, не виявляли актив-ностi до Bacillus subtilis, Staphylococcus saprophytiсus, Klebsiella pneumoniae, Enterococcus faecalis.
Висновки
1. Дослщили вмiст, фiзико-хiмiчнi показники ефiрноi'- олп деревш майже звичайного та деревш щетинистого. Накопичення ефiрноi олй у траы д. щетинистого стано-вило до 2,50±0,03%, у трaвi д. майже звичайного — до 2,45±0,03%.
2. 1дентиф^вали та визначили кшьшсний вмiст складу компонентiв ефiрних олш методом хромато-мас-спектрометри. У склaдi ефiрноi олп Achillea setacea Waldst. et Kit. щентиф^вали 63 речовини, Achillea submillefolium Klok. et Krytzka — 57 речовин, серед них переважають похвдш aзуленiв.
3. Eфiрнa олiя д. майже звичайного виявляе виражену бaктерiостaтичну aктивнiсть до Staphylococcus aureus, мшст-флори 1, Pseudomonas aeruginosa, Streptococcus рyogenes, Escherichia coli та бшьш активна у порiвняннi з ефiрною олiею д. щетинистого, що пов'-язано з б№шим вмiстом похвдних aзуленiв.
8. Тысячелистники / К. М. Сытник, А. Ф. Андрощук, М. В. Клоков и др. — К.: Наук. думка, 1984. — 272 с.
9. Черногород Л. Б. Эфирные масла видов рода Achillea (Asteraceae), содержащие фрагранол / Л. Б. Черногород, Б. А. Виноградов // Растительные ресурсы. — 2006. — Т. 42. — № 2. — С. 61−68.
10. Chemotypes in Achillea collina based on sesquiterpene lactone profile / M. Todorova, A. Trendafilova, B. Mikhova et al. // Phytochemistry. — 2007. — Vol. 68. — №. 13. -P. 1722−1730.
11. Ehrendorfer F. Multidisciplinary studies on Achillea sensu lato (Compositae — Anthemideae): new data on systematics and phylogeography / F. Ehrendorfer, Y. -P. Guo // Willdenowia. — 2006. — Vol. 36. — P. 69−87.
12. Sesquiterpenes and Flavonoid Aglycones from a Hungarian Taxon of the Achillea millefolium Group / S. Glasla, P. Mu-caji, I. Werner et al. // Z. Naturforsch. — 2002. — Vol. 57. -№ 11−12. — P. 976−982.
References
1. (2001) Derzhavna Farmakopeia Ukrainy [State Pharmacopoeia of Ukraine]. Kharkiv: RIREKH [in Ukrainian].
2. (2004) Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Dopovnennia 1 [State Pharmacopoeia of Ukraine. Addition 1 ]. Kharkiv: RIREKH [in Ukrainian].
3. (2008) Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Dopovnennia 2 [State Pharmacopoeia of Ukraine. Addition 2]. Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo & quot-Naukovo-ekspertnyi tsentr& quot- [in Ukrainian].
flocniflwyBaHi WTaMM Показник зони затримки росту, мм
Деревм майже звичайний Деревш щетинистий Контроль
Staphylococcus aureus (ATCC-25 923) 9,0±1,9 5,0±1,9 0
Escherichia coli (ATCC-25 922) 7,0±1,4 6,0±1,3 0
Pseudomonas aeruginosa (ATCC-7853) 8,0±0,5 0 0
Bacillus subtilis (ATCC-6633) 0 0 0
Staphylococcus saprophyticus (KniH.) 0 0 0
Staphylococcus haemolyticus (KniH.) 4,0±1,5 7,0±0,5 0
Streptococcus pyogenes (KniH.) 8,0±1,4 8,0±1,8 0
Klebsiella pneumoniae (KniH.) 0 0 0
Neisseria gonorrhoeae (KniH.) 3,0±0,8 0 0
Enterococcus faecalis (KniH.) 0 0 0
MiKCT-$nopa 1 (Enterococcus faecalis, Staphylococcus saprophyticus, Neisseria gonorrhoeae) 9,0±3,0 9,0±3,5 0
MiKCT-$nopa 2 (Klebsiella pneumoniae, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus haemolyticus) 4,0±5,0 5,0±1,0 0
4. Kruglov, D. S., Khanina, M. A., & amp- Tretiakova, O. V. (2006). Issledovanie specificheskoj aktivnosti nekotorykh rastitelnykh e'-kstraktov [Research of specific activity of some vegetative extracts]. Uspekhi sovremennogo estestvoznaniya, 5, 50−51 [in Russian].
5. Kumysheva, L. A. (2009). Protivovospalitelnaia i antibakte-rialnaia aktivnost nekotorykh lekarstvennykh rastenii i ikh sborov — perspektivnykh mukozoprotektorov [Anti-inflammatory and antimicrobial activity of some medicinal plants and infusions as prospective mucosoprotectors]. Rastitelnye resursy, 1, 126−137 [in Russian].
6. Karpishhenko, A. I. (Eds.) (2002). Medicinskie laboratornye tekhnologii [Medical Laboratory Technology] Saint Petersburg: Intermedika [in Russian].
7. Mohyrova, L. A. (2004). Poshuk novykh biolohichno ak-tyvnykh rechovyn roslynnoho pokhodzhennia z antymicrob-noiu diieiu [Search for new biologically active substances from medicinal plants with antimicrobial effect]. Farmatsevtychnyi zhurnal, 3, 61−70 [in Ukrainian].
8. Sytnik, K. V., Androshhuk, A. F., Klokov, M. V. Krickaia, L. I., Lebedeva, T. S., Ziman, S. N., et al. (1984). Tysyachelistniki [Yarrows]. Kyiv: Naukova Dumka [in Russian].
9. Chernogorod, L. B., & amp- Vinogradov, B. A. (2006). E'-firnye masla vidov roda Achillea (Asteraceae), soderzhashhie fra-granol [Essential oils of genus Achillea (Asteraceae) species containing fragranol]. Rastitelnye resursy, 2(42), 61−68 [in Russian].
10. Todorova, M., Trendafilova, A., Mikhova, B., Vitkova, A., & amp- Duddeck, H. (2007). Chemotypes in Achillea collina based on sesquiterpene lactone profile. Phytochemistry, 68(13), 1722−1730.
11. Ehrendorfer, F., & amp- Guo, Y. (2006). Multidisciplinary studies on Achillea sensu lato (Compositae-Anthemideae): new data on systematics and phylogeography. Willdenowia, 36(1), 69.
12. Glasla, S., Mucaji, P., Werner, I., Presser, A., & amp- Jurenitsch, J. (2002). Sesquiterpenes and Flavonoid Aglycones from a Hungarian Taxon of the Achillea millefolium Group. Z. Naturforsch, 11−12(57), 976−982.
BidoMocmi про aemopie:
Смойловська Г. П., к. фарм. н., ст. викладач каф. фармакогнози, фармацевтичноi ximii та технологи лшв ФПО, Зат^зький державний медичний ушверситет, E-mail: smoilovskaj@ukr. net.
Мазулш О. В., д. фарм. н., професор, зав. каф. фармакогнози, фармацевтичнл ximii та технологи лшв ФПО, Зап^зький державний медичний утверситет.
Светашов О. М., зав. клшчно^агностичнл лaборaторii № 2, КУ «Зат^зький обласний клiнiчний шкiрно-венерологiчний диспансер» ЗОР.
Надшшла в редaкцiю 31. 03. 2014 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой