Нетарифный протекционизм в странах ЕС и Украине

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЕКОНОМІКА міжнародні Економічні відносини
УДК 339.9. 012. 435
НЕТАРИФНИй ПРОТЕКЦІОНІЗМ У КРАЇНАХ ЄС ТА УКРАЇНІ
(r) 2014 МЕЛЬНИК т. М., ПУГАЧЕВСЬКА К. С.
УДК 339.9. 012. 435
Мельник т. М., пугачевська К. С. Нетарифний протекціонізм у країнах ЄС та Україні
Оцінено позиції Європейського Союзу як інтеграційного об'-єднання в міжнародній торгівлі, досліджено систему нетарифного регулювання у країнах ЄС і визначено ключові проблеми гармонізації українського законодавства до європейського у сфері нетарифного регулювання міжнародної торгівлі. Для оцінки масштабів застосування нетарифних заходів у зовнішній торгівлі проаналізовано індекс покриття та частоти використання нетарифних обмежень, динаміку ініційованих нетарифних заходів і товарну структуру їх розподілу, а також виявлено причини застосування нетарифних обмежень. Охарактеризовано систему технічного регулювання ЄС та оцінено основні кроки України на шляху до приведення вітчизняних стандартів у відповідність до європейських як необхідну умову для збільшення експорту вітчизняної продукції та підвищення її конкурентоспроможності. Перспектива подальших наукових досліджень у даному напрямку полягає у прогнозуванні впливу нетарифних обмежень на обсяги імпортних та експортних потоків у зовнішній торгівлі.
Ключові слова: Європейський Союз, нетарифне регулювання, зовнішня торгівля, протекціонізм, гармонізація законодавства, конкурентоспроможність продукції.
Рис.: 1. Табл.: 6. Бібл.: 10.
Мельник Тетяна Миколаївна — доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 2 156, Україна)
E-mail: t. melnik64@mail. ru
Пугачевська Катерина Сергіївна — аспірантка, кафедра міжнародної економіки, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 2 156, Україна)
E-mail: kpugachevska@gmail. com
УДК 339.9. 012. 435 Мельник Т. Н., Пугачевская Е. С. Нетарифный протекционизм в странах ЕС и Украине
Оценены позиции Европейского Союза как интеграционного объединения в международной торговле, исследована система нетарифного регулирования в странах ЕС и определены ключевые проблемы гармонизации украинского законодательства к европейскому в сфере нетарифного регулирования международной торговли. Для оценки масштабов применения нетарифных мер во внешней торговле проанализированы индекс покрытия и частоты использования нетарифных ограничений, динамика инициированных нетарифных мер и товарная структура их распределения, а также выявлены причины применения нетарифных ограничений. Охарактеризована система технического регулирования ЕС и оценены основные шаги Украины на пути к приведению отечественных стандартов в соответствие с европейскими как необходимое условие для увеличения экспорта отечественной продукции и повышения ее конкурентоспособности. Перспектива дальнейших научных исследований в данном направлении заключается в прогнозировании влияния нетарифных ограничений на объемы импортных и экспортных потоков во внешней торговле.
Ключевые слова: Европейский Союз, нетарифное регулирование, внешняя торговля, протекционизм, гармонизация законодательства, конкурентоспособность продукции.
Рис.: 1. Табл.: 6. Библ.: 10.
Мельник Татьяна Николаевна — доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой международной экономики, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 2 156, Украина)
E-mail: t. melnik64@mail. ru
Пугачевская Екатерина Сергеевна — аспирантка, кафедра международной экономики, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 2 156, Украина)
E-mail: kpugachevska@gmail. com
У другій половині минулого століття стали стрімко розвиватися процеси глобалізації господарського життя, що знаходить вираз у випереджаючих динаміку виробництва темпах міжнародного руху товарів, послуг і капіталу, посилюється взаємозв'-язок між національними господарствами. Як наслідок, формується від-
UDC 339.9. 012. 435
Melnyk T. M., Puhachevska K. S. Non-tariff Protectionism in EU Countries and Ukraine
The article assesses positions of the European Union as an integration association in international trade, studies the system of non-tariff regulation in EU countries and identifies key problems of harmonisation of the Ukrainian legislation to the European one in the sphere of non-tariff regulation of international trade. In order to assess scales of application of non-tariff measures in foreign trade, the article analyses the index of coverage and frequency of use of non-tariff restrictions, dynamics of initiated non-tariff measures and trade structure of their distribution, and also detects reasons of application of non-tariff restrictions. The article characterises the system of technical regulation of EU and assesses main steps of Ukraine on the way of bringing the domestic standards in correspondence with the European ones as a necessary condition for increase of export of domestic products and increase of its competitiveness. The prospect of further scientific studies in this direction lies in forecasting influence of non-tariff restrictions upon volumes of import and export flows in foreign trade.
Key words: European Union, non-tariff regulation, foreign trade, protectionism, harmonisation of legislation, competitiveness of products.
Pic.: 1. Tabl.: 6. Bibl.: 10.
Melnyk Tetyana M.- Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department, Department of International Economy, Kyiv National University of Trade and Economy (vul. Kioto, 19, Kyiv, 2 156, Ukraine)
E-mail: t. melnik64@mail. ru
Puhachevska Kateryna S.- Postgraduate Student, Department of International Economy, Kyiv National University of Trade and Economy (vul. Kioto, 19, Kyiv, 2 156, Ukraine)
E-mail: kpugachevska@gmail. com
носно цілісна економічна система, яка практично охоплює територію всієї планети і диктує правила гри національним господарствам.
Дослідження наукових розробок щодо впливу зовнішньої компоненти на економічне зростання свідчить, що наразі домінує теза, що зовнішня торгівля та її лібералізація
в цілому позитивно впливають на економічне зростання. Відмінним у поглядах є ставлення до того, на якому рівні економічного розвитку країна може відкрити свій внутрішній ринок. При цьому дискусії щодо макроекономічних ефектів лібералізації торгівлі є частиною проблеми, що полягає в суперечливому впливі на економічне зростання вільного транскордонного руху товарів, капіталу та праці.
Сучасна економічна система багато в чому визначається рамками, встановленими міжнародними організаціями, що регулюють діяльність у різних сферах. Лібералізація міжнародної торгівлі нині є об'-єктивним процесом, який безпосередньо пов'-язаний з поглибленням міжнародного поділу праці та інтернаціоналізацією національних економік, зниженням витрат за рахунок більш раціонального використання ресурсів, що відповідає інтересам крупних транснаціональних компаній.
Останніми роками використання тарифних заходів суттєво обмежується прийнятими угодами у межах торговельних організацій і союзів та спостерігається тенденція розширення практики використання саме нетарифних заходів регулювання, що пов'-язано, перш за все, з глобальними процесами лібералізації торгівлі та створенням Світової організації торгівлі (СОТ), членство у якій передбачає прийняття низки зобов'-язань щодо зниження чи повної відміни митних тарифів.
Незважаючи на те, що європейські стандарти відіграли значну роль у формуванні основних принципів і правил торгівлі СОТ, ставши базовими у відносинах із більшістю країн світу, зі створення Європейського Союзу (ЄС) інтереси останнього часто домінують при виборі способів та інструментів реалізації торговельних відносин ЄС з третіми країнами. Зокрема, цим зумовлено широке використання нетарифних обмежень у практиці міжнародної торгівлі ЄС, які дозволяють значною мірою уникнути встановлених СОТ правил і норм та створити найбільш сприятливі умови для національних виробників.
Водночас для України, котра прагне диверсифікува-ти географію експорту, постають питання про можливості
виходу вітчизняної продукції на нові ринки, що потребує приведення нормативно-правового забезпечення, зокрема у сфері стандартизації та сертифікації продукції, у відповідності до європейського, що й актуалізує дослідження проблем нетарифного регулювання торгівлі. Ці проблеми знайшли відображення в працях багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених і спеціалістів, зокрема, І. Дюмулена, В. Ідрісової, А. Мазаракі, Т. Мельник, В. Гейця, А. Шишаєва та ін. Питання вибору векторів економічної інтеграції досліджено в роботах І. Бураковського, В. Мовчан, І. Насадю-ка, І. Пузанова, Д. Покришки та ін.
Мета статті полягає в оцінці позицій Європейського Союзу як інтеграційного об'-єднання в міжнародній торгівлі, дослідженні системи нетарифного регулювання у країнах ЄС та визначенні ключових проблем гармонізації українського законодавства до європейського у сфері нетарифного регулювання міжнародної торгівлі.
Європейський Союз нині є одним із провідних учасників світової торгівлі та найбільш показовим прикла-домширокоїінтеграції, незважаючинадещоповільні-ше зростання конкурентоспроможності європейських компаній порівняно з Японією і США [8], що зумовлено постійним розширенням масштабів ЄС за рахунок нових членів, а також міжкраїновими відмінностями в рівнях розвитку економіки. Показники розвитку зовнішньоторговельного сектора ЄС вказують на його високу динамічність та гармонічне поєднання потоків експорту та імпорту (табл. 1).
Географічна структура зовнішньої торгівлі ЄС характеризується орієнтацією на торговельний обмін у рамках регіону. На взаємну торгівлю країн-членів припадає майже 60% усього торговельного обороту, що є наслідком, передусім, функціонування єдиного внутрішнього ринку, відсутністю тарифних і більшості нетарифних бар'-єрів, застосування єдиних стандартів, узгоджених податків, єдиних правил конкуренції й єдиної валюти [8].
Зазвичай, бар'-єри у міжнародній торгівлі умовно поділяють на дві групи, самостійні та виокремлені за природою
їаблиця 1
Індикатори розвитку зовнішньої торгівлі ЄС
показник 1960 1970 1980 1990 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Коефіцієнт зростання (1960 р. = 1,0)
Оборот, млрд дол 118 309 1801 3189 4956 8199 9328 10 870 12 117 9288 10 468 12 291 11 645 98,6
Експорт, млрд дол. 57 149 850 1564 2449 4066 4591 5347 5923 4597 5166 6076 5803 102,5
Імпорт, млрд дол. 62 160 951 1625 2507 4133 4737 5523 6193 4690 5302 6214 5842 94,9
Сальдо, млрд дол. -5 -11 -101 -61 -59 -68 -146 -176 0 г-^ 2 — -93 -136 -138 -39 Х
Коефіцієнт покриття імпорту експортом, % 0,92 0,93 0,89 0,96 0,98 0,98 0,97 0,97 0,96 0,98 0,97 0,98 0,99 Х
Частка експорту у світовому експорті, % 43,5 46,8 41,5 44,7 38,0 38,7 37,9 38,1 36,7 36,6 33,8 33,2 31,5 Х
Частка імпорту у світовому імпорті 44,2 45,1 45,6 45,1 37,7 38,4 38,3 38,8 37,6 37,0 34,4 33,7 31,6 Х
Розраховано авторами на основі [10].
ЕКОНОМІКА міжнародні Економічні відносини
ЕКОНОМІКА міжнародні економічні відносини
впливу на торговельні потоки. Перша група — це різні види природних бар'-єрів, передусім, географічна відстань між країнами, інфраструктура транспортування вантажів тощо. Однак завдяки посиленню глобалізації, технічному і технологічному прогресу вплив цих бар'-єрів на величину товаропотоків зменшуватиметься. Другу групу складають різні інструменти зовнішньоекономічної політики, що створюються урядами країн і безпосередньо впливають на рівень ввезення і вивезення товарів. До них належать усі використовувані заходи тарифного і нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Якщо 20 років тому середній рівень мит у світі досягав 50 -70% від вартості товару, то в останні роки ця величина зменшилась до 10 — 20% у країнах, що розвиваються, і до 3 — 5% в економічно розвинених країнах [5, с. 18].
Система нетарифного регулювання Європейського Союзу відображає прагнення європейських країн забезпечити конкурентоспроможність і подальше зміцнення позицій своїх компаній на світових ринках, економічну і продовольчу безпеку, а також захистити європейські компанії у «чутливих» секторах економіки, зокрема, у сільському господарстві, які мають важливе політичне значення і знаходяться під пильним контролем держав.
Використання нетарифного регулювання дозволяє проводити гнучку і цілеспрямовану політику як відносно окремих країн чи угруповань, так і окремих видів товарів. Нині активно використовується весь спектр нетарифних інструментів, які дозволені СОТ, причому на практиці вони часто залежать від різних політичних факторів.
Нетарифний захист окремих груп товарів зазвичай спрямований на зебезпечення конкурентних умов національних товаровиробників. Це стосується, передусім: заліза і сталі, на ринку яких національні виробники виступають як конкуренти і потребують протекціоніських заходів. Найбільшим захистом нетарифними обмеженнями у ЄС користуються готові вироби, зокрема одяг і текстиль, а також залізо і сталь. Слід також відмітити, що особливо високим рівнем захисту товарних ринків спостерігаєтья у Індії, де одяг та текстиль, продукція сільського господарства, машини і транспортні засоби характеризуються рівнем захисту у 80,58%, 42,24% і 28,11% відповідно, що пов'-язано з
захистом «молодих галузей», підтримкою їх на початкових етапах розвитку і неможливістю конкурувати з імпортними аналогами (табл. 2).
Нетарифні заходи включають широкий спектр інструментів, кожен з яких служить для різних цілей. Найчастіше застосовуються технічні бар'-єри, ними регулюються майже 2/3 міжнародної торгівлі. Контроль за цінами та кількісні обмеження застосовуються до 20% світової торгівлі.
Частота використання нетарифних обмежень варіює залежно від регіону світу. Так, якщо технічні бар'-єри і санітарні та фітосанітарні заходи широко використовуються усіма країнами світу, то, наприклад, країни Латинської Америки, Азії та Африки застосують також широкий спектр кількісних обмежень. У цілому спостерігається домінування технічних бар'-єрів у міжнародній торгівлі, зокрема особливо високим є індекс їх покриття (0,65) у країнах з високим рівнем доходів. В африканських країнах переважають технічні бар'-єри (індекс частоти становить 0,37) та передвідвантажувальні інспекції (0,25) (рис. 1).
Динаміка застосування нетарифних заходів (табл. 3) свідчить про зростання в 1,7 раза їх загальної кількості протягом досліджуваного періоду. Зокрема, майже втричі зросла кількість техічних бар'-єрів, водночас, спостерігалось зменшення кількості антидемпінгових заходів з 352 у 2001 р. до 213 у 2012 р. У цілому спостерігається тенденція до розширення кількості ініційованих нетарифних заходів з 1550 у 2001 р. до 2658 у 2012 р.
Обсяг нетарифних обмежень у різних секторах економіки залежить від технічних та економічних чинників. Приміром, деякі товари, зокрема сільськогосподарська продукція, виробництво електричного устаткування, жорстко регулюються з огляду на принципи захисту прав споживачів, охорони довкілля та технічнічні стандарти, інші товари за своєю природою менш підпадають під регулювання законодавчими та нормативними актами. У табл. 4 наведено показники частоти використання п'-яти видів не-тарифних обмежень для 14 товарних позицій. Проте у цілому призначення нетарифного заходу полягає в захисті національного товаровиробника та забезпеченні безпечності та якості продукції, що імпортується.
їаблиця 2
частка товарних позицій, до яких застосовується будь-який нетарифний захід відносно до усіх товарних позицій,
по кожній товарній групі, у %
товарна позиція Китай Японія США Канада Індія Гонконг Європейський Союз
Сировина 6,46 7,49 4,69 3,23 35,37 0,35 1,98
Продукція сільського господарства 7,30 7,69 4,56 3,52 42,24 0,41 2,30
Продукція добувних галузей 1,51 6,31 5,44 1,51 2,37 0,00 0,47
Готові вироби 8,00 5,08 5,23 20,89 27,18 0,49 10,77
Залізо і сталь 44,85 0,48 42,44 83,33 0,00 0,44 51,94
Хімічні товари 3,90 1,15 3,35 0,16 16,73 0,00 4,18
Інші напівфабрикати 1,36 0,64 4,59 1,47 28,18 0,08 0,86
Машини і транспортні засоби 14,02 0,05 5,18 0,11 28,11 0,00 2,41
Одяг і текстиль 2,85 23,06 1,13 81,26 80,58 0,00 87,21
Інші споживчі товари 5,05 0,68 0,92 0,35 61,17 0,00 4,82
Усі товари 7,62 5,61 5,08 16,88 34,66 0,08 5,79
Складено авторами на основі [10].
0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7
* Індекс покриття і Індекс частоти
Рис. 1. Індекси покриття та частоти використання нетарифних обмежень різними країнами [10]
Таблиця 3
Динаміка ініційованих нетарифних заходів впродовж 2001 — 2012 рр.
Показник 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Санітарні та фіто-санітарні заходи 623 608 687 612 648 898 848 888 737 1052 1007 849
Технічні бар'-єри 541 586 795 637 760 867 1027 1247 1486 1413 1216 1552
Антидемпінгові заходи 352 295 229 221 188 202 164 212 210 185 170 213
Компенсаційні заходи 22 8 14 10 6 8 11 16 28 10 25 23
Інші захисні заходи 12 34 15 14 7 13 8 10 25 10 11 21
Усього 1550 1531 1740 1494 1609 1988 2058 2373 2486 2670 2429 2658
Побудовано авторами на основі [9].
Таблиця 4
Частка товарних ліній, до яких застосовані нетарифні обмеження у міжнародній торгівлі у розрізі товарних позицій, %
Товарні позиції Нетарифні заходи
Санітарні та фітосанітарні заходи Технічні бар'-єри Передвідван- тажувальна інспекція Контроль за цінами Кількісні обмеження
1 2 3 4 5 6
Живі тварини 71,3 36,2 21,3 5,7 33,4
Овочі 69,2 31,7 24 3,6 27,1
Масло і жири 51,1 26,8 12,9 8 20,7
Харчові продукти 57 41,7 17,7 3,6 20,3
Мінеральні продукти 9,8 25,5 8,1 0,6 10,9
Хімічна продукція 11,3 35,8 6,8 1,7 19,6
Гума та пластик 1,2 24,1 5,7 0,8 6,3
ЕКОНОМІКА міжнародні економічні відносини
ЕКОНОМІКА міжнародні Економічні відносини
Закінчення табл. 4
1 2 3 4 5 6
Шкіра і хутро 12,8 23,7 9,9 0 12,9
Деревина 26,2 30,2 12,4 0,8 15,2
Папір 1,7 18,4 8,2 0,6 11,4
Текстиль 1,80 34,3 15,6 4,7 16,3
Взуття 0,7 38,8 16,7 3,3 17,9
Продукція машинобудування і електричне устаткування 1,1 20,8 8,2 0,8 13,1
Оптичне і медичне устаткування 0,4 20 7,9 0,2 8,1
Побудовано авторами на основі [10].
Дані табл. 4 свідчать, що найбільша частота використання санітарних і фітосанітарних заходів характерна переважно для продовольчої продукції і охоплює 60 — 70% товарних ліній за відповідними позиціями. Технічні бар'-єри значно менші за часткою покриття товарних ліній (20 -40%), але застосовуються до усіх товарних позицій. Кількісні обмеження застосовуються відносно рівномірно для досліджуваних товарних позицій, з деяким переважанням для продовольчої продукції (20 — 30%).
У практиці застосування нетарифних заходів країнами ЄС прослідковується загальносвітова тенденція домінування технічних бар'-єрів серед широкого кола заходів регулювання. Так, кількість ініційованих заходів становила 77 одиниць у 2012 р, з них було вжито лише один захід. Жорсткі вимоги щодо безпечності продукції зумовлюють активне використання санітарних і фітосанітарних заходів, кількість яких становила 31 у 2012 р. (табл. 5).
Використання у міжнародній торгівлі технічних бар'єрів створює перешкоди як для виходу української продукції на європейські та міжнародні ринки, так і для доступу вітчизняних споживачів до якісних іноземних продуктів. Механізми нівелювання технічних бар'єрів в торгівлі базуються на взаємному визнанні результатів оцінки відповідності, що може бути забезпечено тільки у результаті технічної гармонізації.
Така гармонізація досягається наявністю у країні сучасної системи технічного регулювання, яка б відповідала загальновизнаним міжнародним нормам і правилам, насамперед, СОТ і міжнародних організацій зі стандартизації - ISO, IEC, ITU. Основними складовими системи технічного регулювання є стандартизація, оцінка відповідно-
сті (сертифікація товарів, робіт, послуг), метрологія, акредитація органів з оцінки відповідності та випробувальних і калібрувальних лабораторій [9].
У Євросоюзі створено таку систему технічного регулювання, яка на сьогодні у світі визнається як найбільш ефективна модель для міжнародного співробітництва. Єдиний загальноєвропейський ринок було створено завдяки уніфікації (гармонізації) технічного регулювання як одного з основних елементів, що забезпечують вільне пересування товарів, капіталу і послуг.
Європейським Союзом, насамперед, було розроблено директиви за відповідними категоріями товарів (послуг) у межах суттєвих вимог до охорони здоров'-я і безпеки. На першому етапі (1973 — 1999 рр.) задекларовано 24 директиви, які стосувались низьковольтного устаткування (73/23/ ЄЕС), безпеки іграшок (88/378/ЄЕС), будівельних товарів (89/106/ЄЕС), медичного устаткування (93/42/ЄЕС), безпечності машинного устаткування (98/37/ЄЕС), радіоустаткування (1999/5/ЄС) та ін. У цей період у Європейському Союзі розшиоювались і традиційні стандарти, до них розроблялись і специфікації для окремих товарів [4, с. 67].
На сучасному етапі (2000 — 2012 рр.) продовжується процес розширення сфери застосування директив шляхом витіснення старих технічних специфікацій та розширення кола товарів (послуг), що підпадають під загальноєвропейське технічне регулювання.
На відміну від США і більшої частини інших держав Америки загальноєвропейська і національна системи технічного регулювання в рамках Європейського Союзу є централізованими, і технічне регулювання здійснюється трьома органами: Європейським комітетом із стандартизації (СБМ), Європейським комітетом з електротехнічних
Таблиця 5
Нетарифний протекціонізм країн ЄС, кількість заходів
Рік Антидемпінгові заходи Компенсаційні заходи Санітарні та фітосанітарні заходи Технічні бар'-єри
Ініційовані Діючі Відкликані Ініційовані Діючі Ініційо- вані Діючі Ініційо- вані Діючі
2008 18 16 18 2 1 19 8 67 2
2009 15 10 14 6 1 28 12 64 1
2010 17 7 25 4 3 24 14 50 3
2011 20 13 23 4 3 20 7 63 1
2012 14 5 26 6 1 31 15 77 1
Побудовано авторами на основі [9].
стандартів (СЕЫЕЬЕС) та Європейським інститутом телекомунікаційних стандартів (ЕТБІ). За умов, коли зазначені органи приступають до розробки директив, органи з технічного регулювання держав — членів ЄС зобов'-язані призупинити розробку власних (національних) стандартів. Це означає, що директиви, розроблені загальноєвропейськими органами технічного регулювання, мають пріоритет над національними стандартами.
Ефективність європейського підходу до технічного регулювання підтверджується наявністю угод про взаємне визнання результатів оцінки відповідності стандартів з такими країнами, як Японія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Швейцарія, Ізраїль. У країнах ЄС вільне переміщення товарів базується на основі «Нового підходу» до технічної гармонізації та стандартизації (прийнятий Радою Європи 7 травня 1985) і «Глобального підходу» у сфері оцінки відповідності (прийнятий Радою Європи 21 грудня 1989 р.). Такі підходи реалізуються через відповідні інструменти — директиви ЄС, які також затверджуються Радою Європи.
Країни ЄС є значним торговельним партнером України. У 2012 р. експорт з України до країн ЄС становив 17 081 млн дол., а частка у сумарному експорті - 24,8%. Імпорт з країн ЄС становив 26 156 млн дол., а частка у сумарному імпорті становила 30,9% (табл. 6). Крім того, станом на кінець 2012 р. країни ЄС забезпечували майже 79% обсягу прямих іноземних інвестицій (42 979 млн дол.), зокрема Кіпр — 40,2%, Німеччина — 14,7%, Нідерланди — 12,0, Австрія — 7,9% та Велика Британія — 5,9%.
Зі вступом у 2008 р. до Світової організації торгівлі Україна прийняла правила гри, які діють на світовому ринку, і, з метою подолання технічних бар'єрів у торгівлі з кра-
їнами — членами СОТ, взяла на себе зобов’язання до 2012 р. реформувати національну систему технічного регулювання за визнаною у світі європейською моделлю, гармонізувати її з нормами і правилами, прийнятими в країнах — членах ЄС.
Успішність діяльності підприємств різних галузей економіки на внутрішньому і зовнішньому ринках залежать від того, наскільки їх продукція чи послуги відповідають вимогам якості. Тому проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для усіх країн і підприємств і від її вирішення залежить ефективність національної економіки. Зі стандартизацією нерозривно пов'-язане управління якістю. Вплив стандартизації на підвищення якості продукції реалізується, як правило, через комплексну розробку стандартів на сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі, обладнання, готову продукції, а також встановлення у стандартах технологічних вимог і показників якості, єдиних методів випробовування і засобів контролю. Адже, лише випускаючи продукцію, яка відповідає європейським стандартам якості і безпеки, вітчизняні підприємства можуть розраховувати на збільшення експорту до ЄС, а також до багато інших країн.
Відповідно до взятих зобов'-язань щодо інституціо-нальних трансформацій у сфері технічного регулювання Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09. 12. 2010 р. № 1085/2010 [1] створено Державну службу технічного регулювання України, діяльність якої спрямовувалася та координувалась Кабінетом Міністрів України. Однак це порушувало зобов'-язання України перед СОТ відповідно до Угоди про технічні бар'-єри у торгівлі, оскільки організація була монопольною і користувалась законодавчим захистом від конкуренції. Тому відповідно до Указу Президента «Пи-
Таблиця 6
Зовнішня торгівля України з країнами ЄС
Рік Експорт, млн дол. Частка в сумарному експорті, % Імпорт, млн дол. частка в сумарному імпорті, % Сальдо, млн дол. Коефіцієнт покриття експорту
1996 3313,9 23,01 4492,2 25,52 -1178,3 0,74
1997 3483,2 24,47 5247,1 30,63 -1763,9 0,66
1998 3855,5 30,51 4829,5 32,91 -974 0,80
1999 3647,3 31,49 3452,5 29,14 194,8 1,06
2000 4561 31,30 4039,3 28,94 521,7 1,13
2001 5506,3 33,85 4748,1 30,10 758,2 1,16
2002 6376,2 35,51 5505,4 32,43 870,8 1,16
2003 8685,4 37,65 7864,5 34,16 820,9 1,10
2004 11 009,6 33,70 9547,4 32,93 1462,2 1,15
2005 10 233,4 29,90 12 191,9 33,74 -1958,5 0,84
2006 12 087,9 31,51 16 194,6 35,96 -4106,7 0,75
2007 13 916,4 28,23 22 218,7 36,65 -8302,3 0,63
2008 18 129,5 27,07 28 868,4 33,75 -10 738,9 0,63
2009 9499,3 23,93 15 392,7 33,88 -5893,4 0,62
2010 13 051,9 25,39 19 101,2 31,45 -6049,3 0,68
2011 17 970 26,27 25 752,9 31,17 -7782,9 0,70
2012 17 081,3 24,82 26 156,4 30,90 -9075,1 0,65
Розраховано авторами на основі [7].
ЕКОНОМІКА міжнародні економічні відносини
ЕКОНОМІКА міжнародні Економічні відносини
тання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 06. 04. 2011 р. № 370/2011 [2] виконання функцій технічного регулювання було покладено на ліквідовано Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державну ветеринарну і фітосанітарну службу України. Відповідно до указу було створено Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція) -центральний орган виконавчої влади, на який покладено функції реалізації державної політики з питань державного контролю у сфері захисту прав споживачів.
Указ Президента № 187/2012 про Національний план дій на 2012 р. щодо введення Програми економічних реформ на 2010 — 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» [3] передбачає прийняття не менше 80% національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, і скасування застарілих нормативних документів (ДСТУ та ГОСТ), які їм суперечать. Цим самим Указом відміняється обов’язкова державна реєстрація заводських технічних умов (ТУ), на яку вітчизняні виробники були змушені витрачати чималі кошти.
У запропонованій редакції Закону «Про стандартизацію» передбачено створення національного органу зі стандартизації, який не є органом державної влади. Крім того, передбачено скасування відомчих погоджень проектів національних стандартів та нормативно-правового регулювання відносин, пов’язаних із розробкою стандартів, що визначають діяльність підприємств (у т. ч. технічних умов).
З прийняттям Верховною Радою законів «Про стандартизацію», «Про підтвердження відповідності», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», національна система технічного регулювання повинна адаптуватися до міжнародних, у першу чергу, європейських вимог. Наразі європейські директиви впроваджуються в Україні як технічні регламенти. В Україні діє 44 технічних регламенти, що розроблені на основі директив ЄС. Вони стосуються медичних виробів, побутової хімії, засобів індивідуального захисту, обладнання та вимірювальних приладів, іграшок, піротехніки, катерів. Формально завдяки цій гармонізації українська продукція повинна визнаватися відповідною європейським технічним регламентам. Проте досі не всі національні стандарти адаптовані до норм Євросоюзу, що перешкоджає автоматичному визнанню відповідності української продукції нормам ЄС.
ВИСНОВКИ
Для досягнення можливості інтегрування до внутрішнього ринку Європейського Союзу з одночасним уникненням високих нетарифних обмежень у двосторонній торгівлі Україна зобов'-язана привести систему регулювання у відповідність до європейської, оскільки головними перешкодами у торгівлі, зокрема з ЄС, є не імпортні тарифи, а технічні бар'-єри і санітарні вимоги — вимоги до безпечності та якості продукції, її характеристик, процедури оцінки відповідності.
Завдяки повноправному членству в КО та ІЕС Україна має можливість враховувати інтереси національних виробників під час розроблення міжнародних стандартів з метою підвищення якості й конкурентоспроможності української продукції та захисту прав споживачів.
Крім того, участь українських технічних комісій у роботі CEN і CENELEC дає змогу українським фахівцям використовувати європейські стандарти та проекти стандартів під час розроблення національних стандартів, застосування яких можна сприймати як доказ відповідності вимогам технічних регламентів, розроблених на підставі європейських директив «Нового підходу».
Вигоди від гармонізації законодавства України з європейським не можуть бути відокремленим від оцінки витрат, які пов'-язані з реалізацією відповідних домовленостей. Перш за все, йдеться про потенційні витрати, пов'-язані із забезпеченням виконання зобов'-язань України, і про можливі витрати, зумовлені регуляторною адаптацією. ¦
ЛІТЕРАТУРА
1. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України 1085/2010 від 10. 10. 2010 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/1085/2010
2. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України 370/2011 від 18. 05. 2011 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/370/2011
3. Про Національний план дій на 2012 рік щодо введення Програми економічних реформ на 2010 — 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»: Указ Президента України № 187/2012 від 12. 03. 2012 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon3. rada. gov. ua/laws/show/187/2012
4. Економічний суверенітет держави та напрями його правового забезпечення: монографія / Ра ред. О. О. Ашуркова — НАН України, Ін-т економіко-правових досліджень. — Донецьк: Юго-Восток, 2012. — 406 с.
5. Идрисова В. В. Теоретические вопросы применения нетарифных мер регулирования во внешней торговле / В. В. Идрисова. — М.: Изд-во Института Гайдара, 2011. — 152 с.
6. Техническое регулирование: правовые аспекты: науч. -практ. пособие / [Калмыкова А. В. и др.] - отв. ред.: Ю. А. Тихомиров, В. Ю. Саламатов. — М.: Волтерс Клувер, 2010. — 384 с.
7. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua
8. Statistics / European Commission [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //epp. eurostat. ec. europa. eu/portal/ page/portal/eurostat/home/
9. Офіційний сайт Світової організації торгівлі [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. wto. org
10. Офіційний сайт ЮНКТАД [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http: //unctadstat. unctad. org/ReportFolders/ reportFolders. asp
REFERENCES
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http: //www. ukrstat.
gov. ua
Ekonomichnyi suverenitet derzhavy ta napriamy ioho pra-vovoho zabezpechennia [Economic sovereignty of the state and trends of its legal support]. Donetsk: Yuho-Vostok, 2012.
Idrisova, V. V. Teoreticheskie voprosy primeneniia netarifnykh mer regulirovaniia vo vneshney torgovle [Theoretical questions of application of non-tariff regulation measures in foreign trade]. Moscow: Institut Gaydara, 2011.
Kalmykova, A. V. Tekhnicheskoe regulirovanie: pravovye as-pekty [Technical regulation: legal aspects]. Moscow: Volters Kluver, 2010.
[Legal Act of Ukraine] (2012). http: //zakon3. rada. gov. ua/ laws/show/187/2012
[Legal Act of Ukraine] (2011). http: //zakon4. rada. gov. ua/ laws/show/370/2011
[Legal Act of Ukraine] (2010). http: //zakon2. rada. gov. ua/ laws/show/1085/2010
Ofitsiinyi sait Svitovoi orhanizatsii torhivli. www. wto. org Ofitsiinyi sait YuNKTAD. http: //unctadstat. unctad. org/Re-portFolders/reportFolders. as
Statistics / European Commission. http: //epp. eurostat. ec. europa. eu/portal/page/portal/eurostat/home/
УДК 338. 43+339. 5
совершенствование управления сельскохозяйственным комплексом ростовской области в условиях вступления РОССИИ в вто
(r) 2014 ПОЖИДАЕВА С. В.
УДК 338. 43+339. 5
Пожидаева С. В. Совершенствование управления сельскохозяйственным комплексом Ростовской области в условиях
вступления России в ВТО
В рамках управления Ростовской областью как регионом предложено пересмотреть все имеющиеся виды субсидий, направленных на развитие сельского хозяйства, так как соглашение ВТО по сельскому хозяйству обязывает страны классифицировать внутренние меры поддержки сельского хозяйства в соответствии с одной из четырех «корзин»: «зеленой», «голубой», «красной», «специального дифференцированного режима». Определена государственная поддержка как приоритетное направление поддержки сельхозпроизводителей Ростовской области и указаны основные меры такой поддержки, также выявлены основные проблемы в развитии агрокомплекса Ростовской области. В статье предлагаются мероприятия, способные нивелировать возможные негативные последствия от вступления в ВТО.
Ключевые слова: сельское хозяйство, Ростовская область, Всемирная торговая организация, субсидии, стратегия социально-экономического развития.
Библ.: 8.
Пожидаева Светлана Викторовна — кандидат экономических наук, доцент, кафедра экономики и предпринимательства, Ростовский государственный экономический университет (ул. Б. Садовая, 69, Ростов-на-Дону, 344 002, Россия)
УДК 338. 43+339.5 UDC 338. 43+339. 5
Пожидаева С. В. Удосконалення управління сільськогосподарським Pozhidaeva S. V. Improving Administration of the Agricultural Complex комплексом Ростовської області в умовах вступу Росії до СОТ of the Rostov Oblast under Conditions of Joining WTO by Russia
y рамках управління Ростовською областю як регіоном запропоновано The article offers, within the framework of administration of the Rostov oblast
переглянути всі наявні види субсиЩ спрямованих на розвиток сіль- as a region, to reconsider all existing types of subsidies, directed at develop-
ського господарства, оскільки угода СОТ по сільському господарству ment 0f agrjcuiture, since WTO agreement in the part of agriculture obliges
зобов'-язуе щкйт класифікувати внутрішні заходи підтримки сільсько- countries to classify internal measures ofsupport of agriculture in accordance
го господарства відповідно до одного з чотирьох «кошиків»: «зелено- with one of four «baskets»: «green», «blue», «red» and «of special differenti-
го», «блакитного», «червоного», «спеціального диференційованого
'- '-. «ated mode». The article identifies the state support as the priority direction
режиму». Визначено державну підтримку як пріоритетний напрям …. … of support of agricultural producers of the Rostov oblast and specifies main
підтримки сільгоспвиробників Ростовської області та вказані основні
,. .,, measures of this support and reveals main problems in development of the
заходи такої підтримки, також виявлені основні проблеми в розвитку J J
агрокомплексу Ростовської області. У статті пропонуються заходи, agrarian complex of the Rostov oblast The article offers measures, capable of
здатні нівелювати можливі негативні наслідки від вступу до СОТ. compensating possible negative consequences °f jdrng WVO.
Ключові слова:
сільське господарство, Ростовська область, Світова ор- Key words: agriculture, Rostov oblast, World Trade Organisation, subsidies,
ганізація торгівлі, субсидії, стратегія соціально-економічного розвитку. strategy of development.
Бібл.: 8. Bibl.: 8.
Пожидаєва Світлана Вікторівна — кандидат економічних наук, доцент, Pozhidaeva Svetlana V.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Pro-
кафедра економіки і підприємництва, Ростовський державний економіч- fessor, Department of Economics and Business, Rostov State Economic Uni-
ний університет (вул. В. Садова, 69, Ростов-на-Дону, 344 002, Росія) versity (ul. B. Sadovaya, 69, Rostov-na-Donu, 344 002, Russia)
Особое значение для современной России, страны с огромной территорией и чрезвычайно разнообразными географическими, природно-климатическими и экономическими условиями производства и жизни людей, является поступательное социально-экономическое развитие регионов. Проводимые в стране политические и экономические преобразования привели к росту роли регионов во всех сферах экономической жизни.
Ростовская область — развитый промышленно-аграрный регион Российской Федерации. Ведущие отрасли: машиностроение, пищевая и легкая промышленность. В области ведется добыча каменного угля, в частности,
антрацита. Основные направления растениеводства -производство зерна, подсолнечника, овощей и фруктов. В животноводстве развито мясомолочное направление, тонкорунное овцеводство, свиноводство, птицеводство и звероводство. Вступление России во всемирную торговую организацию неизбежно окажет влияние на различные сферы деятельности (промышленность, машиностроение и т. п.), в том числе и на сельское хозяйство. Поэтому разработка предложений, направленных на совершенствование управления сельскохозяйственным комплексом Ростовской области в условиях вступления России в ВТО является достаточно актуальной темой исследования.
ЕКОНОМІКА міжнародні Економічні відносини

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой