Понятия о физической культуре будущих педагогов

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Народное образование. Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ПОНЯТТЯ ПРО ФІЗИЧНУ КУЛЬТУРУМАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ
Кривенцова І.В.
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація. В підготовці вчителя будь-якої спеціальності важливе місце займає його власна фізична культура В статті обґрунтовується сутність і значення фізичної культури майбутніх педагогів. Наведені характеристика і особливості педагогічної праці. Визначені поняття загальної культурі, культури особистості, фізичної культури Зазначені складові фізичної культуриособистості вчителя і рівні розвитку його фізичної культури Розкриті шляхи формування фізичної культуримайбутніх педагогів.
Ключові слова: фізична культура студенти педагоги, фізичне виховання.
Аннотация. Кривенцова И. В. Понятия о физической культуре будущих педагогов. В подготовке учителя любой специальности важное место отводится физической культуре В статье обосновывается смысл и значение физической культуры будущих педагогов Характеризуются особенности педагогического труда. Определены понятия общей культуры, культурыличности учителя и уровни развития его физической культуры Раскрыты пути формирования физической культурыбудущихпедагогов
Ключевые слова: физическая культура студенты, педагоги, физическое воспитание.
Annotation. Kriventsova I.V. Conceptions of physical culture of future pedagogues. Physical culture takes a very important place in each teacher’s preparation. Here the sense and meaning of physical culture of future pedagogues are based. The peculiarities of pedagogical work are characterized. The conceptions of general culture, personal culture of a teacher and development level of his physical culture are defined. The ways of physical culture forming of future pedagogues are exposed.
Key words: physical culture, students, pedagogues, teachers, physical education.
Вступ
Постійне зростання негативного впливу екологічних факторів, шкідливих звичок, нераціонального харчування вимагає переосмислення ролі й сутності непрофесійної фізкультурної освіти. За період навчання в університетах кількість хворих студентів зростає у 2−3 рази, а кількість тих, які мають порушення постави досягає 80−90% їх загальної кількості. Протидією цим негативним наслідкам є фізкультурна освіта молоді, яка спрямована на формування фізичної культуриособистості.
Фізична культура як складова загальної культури суспільними проявами якої є фізичне виховання та масовий спорт, є важливим чинником здорового способу життя, профілактики захворювань, організації змістовного дозвілля, формування гуманістичних цінностей та створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини [б].
Саме випускники педагогічних навчальних закладів своєю професійною діяльністю закладають загальнокультурніцінності майбутніх поколінь у триєдиному процесі навчання, виховання і розвитку особистості На фоні різкого зниження загальної культурипедагогічних працівників все більше зростає потреба у формуванні її окремих складових, серед яких значну роль відіграє фізична культура
Питання формування фізичної культурилюдини і процесу фізичного виховання в умовах вищої професійної освіти досліджували такі автори: О. С. Куц Б.М. Шиян, М.В. Видрін, М.Я. Віленський, Р.С. Сафін, С.П. Євсєєв, Л.І. Лубишева Волоков В. Л. та ін., але всі дослідження потребують подальшого удосконаленнящодо з’ясування сутності фізичної культуривчителів та шляхів її формування у вищих навчальних закладах.
Робота виконана за планом НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою статті є обґрунтування сутності і значення фізичної культуримайбутніх педагогів.
Основними завданнями статті є:
1) обґрунтуватироль фізичної культурі-
2) визначити поняття фізичної культурі-
3) розкрити шляхи формування фізичної культуримайбутніх педагогів у ВНЗ.
Результати дослідження
Проблема формування культури завжди актуальна для філософів, політологів, соціологів, культурологів психологів і педагогів.
Відомо, що культура (від лат. cultura — вирощування, освіта, розвиток, шанування) історично обумовлює рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражених в типах і формах організації життя та діяльності людей, а також в створюваних ними матеріальних і духовних цінностях. Культура в більш вузькому сенсі, це сфера духовного життя людей Культуравключає в себе предметні результати діяльності людей, а також людські сили і здібності, які вона реалізує в діяльності (знання, вміння, навички, рівень інтелекту, морального та естетичного розвитку, світогляду, засоби і форми спілкування людей) [8].
У філософському розумінні термін «культура) тлумачиться як сукупність всіх видів перетворювальної діяльності людини і суспільства, а також результатів цієї діяльності [5,10]. Філософи поділяють культуру на
матеріальну (вся сукупність матеріальних благ і засоби їх виробництва) та духовну (сукупність всіх знань, всі форми мислення і усю сферу світогляду).
Педагоги поділяють культуруна особистісну і професійну.
Культураособистості вбирає в себе результати предметної діяльності, яка реалізується у знаннях, вміннях, навичках, світогляді, рівні морального, естетичного, фізичного розвитку, способах і формах спілкування [1,С. 31−32].
Загальна культураособистості вчителя передбачає переконання в соціальній значущості професії, потребі в педагогічній праці, розвинене почуття професійної гордості, працелюбство, працездатність, готовність швидко і якісно вирішувати професійні завдання, передавати свій опит, зацікавленість у досягненні педагогічної майстерності.
Складовою загальної культури особистості вчителя є його педагогічна культура, як специфічний прояв загальної культури в умовах педагогічного процесу. Синтезуючи в собі елементи свідомості і практичної діяльності, педагогічна культураскладається з світоглядної етичної, професійної, емоційної, естетичної, фізичної і гігієнічної сторін культури. Педагогічна культурапредставляє собою синтез психолого-педагогічних переконань і майстерності, загального розвитку і професійно-педагогічних якостей, педагогічної етики і системи багатогранних відносин, стилю діяльності і поведінки.
Професія педагога водночас виступає як розумова і фізична праця, яка поєднує і творчу, і організаторську, і дослідницьку діяльності. Жодна професія не дає такого всебічного розвитку особистості Педагог щоденно навчаючи, не тільки оцінює знання і вміння своїх учнів, але щохвилини отримує оцінки з боку своїх вихованців. Задовольнити дитячу та юнацьку допитливість практично не можливо, як що залишатися в рамках своєї навчальної дисципліни. Психологічні, фізіологічні та гігієнічні труднощі педагогічної праці роблять її значно складнішою, ніж працю в сфері матеріального виробництва і обслуговування Продукт діяльності вчителя «матеріалізується» в зовнішності дитини, її знаннях, вміннях та навичках, в рисах особистості, характері. У спішність вчительської діяльності залежить від взаємовідносин між вчителем і учнями. Підготовка такого фахівця, щоб він був авторитетом у будь якому питанні - головне завдання педагогічного ВНЗ. Педагог має можливість виховувати і освічувати лише до тих пір, доки сам працює над своїм вихованням і освітою, у тому числі над фізичною.
Педагогічна праця, її особливості висуває високі вимоги до стану здоров’я вчителя, його фізичній і психологічній підготовленості, до особливостей нейродинаміки і перед усім до сили нервової системи відносно збудження до рівноваги нервових процесів по силі та рухливості Вчителю необхідно мати високу працездатність, витримувати дію сильних подразників, вміти концентрувати свою увагу- проявляти терплячість, рівновагу, зібраність- бути витриманим і спокійним в умовах мінливої діяльності- рівно проявляти свої почуття, чітко говорити, вміти виразити свою думки і т. п.
В багатьох культурах та соціумах фізична культура і її духовний потенціал мали велике значення Розвиваючись людина завжди прагне удосконалюватисебе, наблизити своє життя до ідеалу, вести здоровий спосіб життя. За всі часи та епохи фізична культураі спорт складалася протягом багатьох століть.
КультурологРождєствєнский Ю.В. розглядає фізичну культуруяк виховну педагогічну дію, яка забезпечує соціалізацію душевних здібностей людини, гарантом її тілесної і душевної енергетики [7, С. 64]. Цей же автор наголошує: «Фізична культура підготовлює людину до будь-якого виду діяльності і саме тому є джерелом і основою педагогіки» [7, С. 71−72].
На думку Л.І. Ільїної, відношення до сутті фізичної культури повинно бути як до базової галузі загальної культурі, «відповідальної») за гармонізацію фізичних якостей, які дані людині природою, і соціальних, тих що регулюються тією сукупністю цінностей, які напрацювало суспільство [4, С. 18−19].
Ще відомий філософ С.І. Г ессен ставив питання «Чи є фізичне тіло — особливою цінністю у складі культурі, або, у поєднанні з терміном «фізичний», поняття освіта використовуєтьсяв іншому сенсі» [3, с. 358]. Природно, що людина повинна керувати власним тілом. Самокерування є проблемою моральною. Фізична освіта невід'ємна від розумової, трудової естетичної. На думку Г ессена С.І., освіта повинна не тільки залучати людину до культуриі її цінностей, вона має бути спрямована так, щоб під час цього залучення тіло збереглося, тобто підвищило свою працездатність. Моральна, наукова художняосвіта здійснюється лише на базі фізичної. Саме тому, для педагога-практика необхідно володіти фізичними і гігієнічними знаннями. Педагог повинен знати закони життя людського тіла і умови збереження ним його працездатності [3, С. 363].
Вчитель це особлива професія. Вона формує людину майбутнього, здійснює зв'-язок між поколіннями Любов’ю учителя виховується серце дитини, розумом учителя формується ум його учнів, переконання вчителя визначають переконання його вихованців.
Особистий вплив вчителя на учнів має найважливіше значення М. В. Ломоносов вважав, що педагоги — це люди, котрі повинні мати передові погляди, високу культуру: гарні знанні і повагу до дітей. К. Д. Ушинський зауважує: «Влив особистості вихователя на молоду душу складає ту виховну силу, яку не можна замінити ні підручниками, ні моральними сентенціями, ні системою покарання і заохочення) [9,С. 242]… «Тільки особистість може впливати на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна створити характер» [9,С. 265].
Фізична культурадля більшості вчителів ще не знайшла свого важливого місця у їх повсякденному житті. Вчительська праця (за винятком вчителів фізичної культурі) характеризується відсутністю фізичного компоненту
Для нормальної роботи мозку потрібно, щоб до нього поступали імпульси від різних систем організму, половина з них це м’язи. Рухи м’язів — джерело великої кількості нервових імпульсів, які підтримують мозок в нормальному робочому стані. Звідси видно, чому розумова праця залежить від загального стану здоров’я і яку величезну роль відіграє фізична культура До того ж, постійне зменшення пропріоцептивної сигналізації впродовж тривалого часу, веде до детренованості організму, зменшенню його пристосованих реакцій.
За схемою, яку наводять М.Я. Віленський і Р.С. Сафін, складовими фізичної культури особистості учителя, які визначають його професійно-педагогічну діяльність є [1, С. 34]:
1. Фізкультурно-спортивна діяльність (пізнавальна- пропагандистська- інструктивно-педагогічна- суддівська-
організаторська- самовдосконалення). Вона виявляється у вмінні організувати і займатися нею, а також характеризується наступними параметрами: інтенсивністю (частота проведення і затрати часу на заняття, їх регулярність) — видом участі (заняття окремими видами спорту, загальній фізичній підготовкою) — локалізацією (за місцем навчання, за місцем проживання) — формами організації (у групах, самостійно, з товаришами, з сім'єю) —
рівнем фізкультурно-спортивної діяльності (за державними програмами фізвиховання, масовою фізкультурою масовим спортом, спортом вищих досягнень).
2. Мотиваційно-ціннісні орієнтири. Виявляються у вмінні мотивувати свої інтереси, установки, переконання, потреби- прагнення досягти фізичної досконалості. Спирається на внутрішні, якби прихованими мотиви, які сприяють формуванню фізичної культуривчителя
3. Фізичне вдосконалення (рухові вміння- рухові навички- фізичний розвиток- фізична підготовленісті). Виявляється у власній фізичній досконалості де передбачається таке здоров’я і такий фізичний розвиток, які дозволяють особистості успішно брати участь в корисних для суспільства видах діяльності.
Ті ж автори виділяють наступні рівні розвитку фізичної культури особистості на основі її активності і самостійності на заняттях:
1. Ситуативний, певний інтерес і активність, які виникають в умовах незвичності, новизни, в силу ефекту копіювання.
2. Рівень початкової грамотності, засвоєння окремих елементів фізкультури повсякденно-побутового характеру особистої спрямованості
3. Рівень освіченості, пізнання суттєвих положень фізкультурі, інтерес до змісту фізкультурно-спортивної діяльності.
4. Рівень творчого використання засобів фізичної культурі, глибоке розуміння і переконаність в практичній необхідності для формування всебічно розвиненої особистості
Фізичне виховання у вищих навчальних закладах є найважливішим компонентом цілісного розвитку особистості студента Як важливий компонент загальної культурита професійної підготовки студентськоїмолоді на протязі усього терміну навчання фізичне виховання входить обов’язковим розділом до гуманітарного компоненту, значущість якого проявляється через гармонізацію духовних та фізичних сил, формування таких загальнолюдських цінностей, як здоров’я, фізичне та психічне благополуччі, фізичне вдосконалення [2, С. 12].
Фізична культураце компонент життєдіяльності особистості, один з ефективних засобів її реалізації. Заняття фізичною культурою і спортом сприяють фізичному розвитку, фізичній підготовленості людини, впливаючи на внутрішні системи і процеси його організму, розвиваючи і вдосконалюючи активну соціальну діяльність особистості. Також, заняття фізичною культуроюсприяють підвищенню загальної та спеціальної працездатності, соціальної і біологічної адаптації до умов сучасного виробництва і забезпечують необхідний в певних соціально-історичних умовах рівень соціально-біологічної готовності до найважливіших видів соціальної діяльності [1, С. 144−145].
Фізичне виховання молоді - це сукупність дій вихователя і вихованця, спрямованих на розвиток організму, зміцнення здоров’я, забезпечення гармонії «фізичного розвитку та духовного життя багатогранної діяльності людини» (В.О. Сухомлинський).
В професійній підготовці вчителя будь-якої спеціальності повинні мати місце знання і вміння, які необхідні для проведення різних форм фізичного виховання із дітьми. До таких форм відносяться: організація гігієнічної гімнастики, фізкультурної паузи, рухливих ігор, прогуляної- екскурсій, походів різних спортивних заходів на протязі всього навчання школярів і студентів. Випускники педагогічних навчальних закладів виконують функції класного керівника, вихователя груп продовженого дня, організатора виховної роботи, вихователя дитячого садка та ін. З урахуванням цього професійно-педагогічна фізична підготовка майбутніх педагогів повинна бути націленою на вирішення наступних завдань: 1. Розкрити студентам значення фізичного виховання у загальній системі освіти і виховання підростаючого покоління- 2. Навчити майбутніх педагогів правильному використанню засобів, методів і різноманітних організаційних форм фізичного виховання школярів, для того щоб сприяти зміцненню здоров’я, закалюванню, формуванню правильної постави- сприяти вихованню фізичних якостей- прищеплювати інтерес до систематичних занять фізичними вправами. 3. Заняття з фізичного виховання і його структураповинні бути спрямовані на формування у студентів позитивного ставлення до здорового способу життя і особливо, до гармонійного підвищення загальної культури.
Все це підтверджує думку, що особливою турботою майбутнього педагога повинно стати формування власної фізичної культуриі навички щодо формування культуриздоров’я майбутніх вихованців.
Висновки
1. Фізична культура є найважливішою складовою в системі загальнокультурних цінностей майбутнього педагога.
2. Фізична культурамайбутнього педагога — це сукупність всіх видів і цінностей фізкультурноспортивної діяльності, яка характеризується якісним рівнем фізичного розвитку і фізичної освіти, спрямованих на саморозвиток, зміцнення стану власного здоров’я і здоров’я учнів, дотримання здорового способу життя.
3. Основні шляхи формування фізичної культуримайбутніх педагогів:
— сформувати у вчителів ціннісну систему знань про здоров’я людини (всі питання психології, педагогіки, гігієни, етики, релігії), які в свою чергу знайдуть вираження у творчій педагогічної діяльності з користю для себе і суспільства-
— підвищити рівень готовності педагога до формування духовної, рефлексивної самосвідомості студентів Виховати в них такі якості як: відповідальність по відношенню до власного здоров’я і здоров’я тих хто навчається.
У подальших дослідженнях передбачається визначити роль фехтування в формуванні фізичної культури майбутніх вчителів.
Література:
1. Виленский М. Я., Сафин Р. С. Профессиональная направленность физического воспитания студентов педагогических специальностей: Учеб. пособ. — М.: Высшая школа, 1989. — 159 с.
2. Виноградов П. А., Душанин А. П., Жолдак В. И. Основы физической культуры — Челябинск: Урал Г АФК 199б. — 387с.
3. Г ессен С. И. Основы педагогики Введение в прикладную философию I ответственный редактор и составитель П. В. Алексеев. — М.: Школа-Пресс, 1995. — 394с.
4. Ильина А. А. К вопросу о профессионализме деятельности учителя физической культуры! Теория и практика физической культуры, 1994. — № 4. — С. 15−19
5. Краткий словарь по философии II под общ. ред. И. В. Блаубера Т.В. Копнина, И. К. Пантина. — М.: изд-во полит. лит-ры, 19бб. — С. 137−138
6. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту (затверджена Указом Президента України від 28. 09. 2004 року № 1148I2004). — К., 2004. — 1б с.
7. Рождественский Ю. В. Введение в культурологию — М.: Че РРО, 1995. — 240 с.
8. Советский энциклопедический словарь I Г лред. А.М. Прохоров- 3-е изд. — М.: Сов. энциклопедия 1984. -1б0с.
9. Ушинский К. Д. Избранные педагогические сочинения в 2-х т. — М.: Просвещение, 19б8. — 557 с.
10. Философский словарь I под ред. И. Т. Фролова — М.: изд-во полит. лит-ры, 1987. — С225−22б
Надійшла до редакції 18. 03. 2009р.
Y aroslavz@vk. kh. ua

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой