Нейропсихологические характеристики депрессии у пациентов с ревматоидным артритом

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 616. 72−002. 77−009. 7−06:616. 895. 4−036.1 ТКАЧЕНКО О.В., НАЙДЬОНОВА Ю.Л.
Нац/ональна медична академ/я п/слядипломно! ocBim iменi ПЛ. Шупика, кафедра неврологИ № 2, м. Ки1в
НЕЙРОПСИХОЛОПЧЫ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕПРЕСИ У ПАЩвНПВ ?3 РЕВМАТО1ДНИМ АРТРИТОМ
Резюме. Вступ. Ревматогдний артрит (РА) — одне з найбшьш частых автоiмуних ревматичнихзахворювань. Наявтсть депресивноI симптоматики разом 1з тяжким перебком ревматичного захворювання сприяе зростанню ризику втрати працездатностi. Мета: вивчення змш нейропсихологiчних показникв депреси у пацiентiв 1з РА, рiзних за тривалктю та характером переб^у захворювання. Матергал г методи. Нами було проведено обстеження 60 оабмолодого та середнього вшу, серед яких 40 пацiентiв 1з РА, а 20 становили контрольну групу практично здорових оаб. Середнш вк — 47,7 ± 10,8року. Пащенти з РА були подыеш на групи залежно вiд тривалостi та характеру переб^у захворювання. Уа пащенти пройшли клтко-неврологiчне, клтко-лабораторне i клтко-шструментальне обстеження, нейропсихологiчне тестування. Результати. Дат нейропсихологiчного тестування вказали, що у пацiентiв 1з серопозитивним варiантом переб^у переважав великий депресивний етзод на вiдмiну вiд пацiентiв серонегативног групи, у якш частше зустрiчався середнш депресивний етзод. При цьому в обстежених пацiентiв 1з РА загалом переважали прояви депреси у виглядi малого депресивного етзоду. Висновок. Серед пацiентiв, як хворли на РА менше шж 10 ро^в, стутнь вираженостi депреси мав кореляцшний зв'-язок середнього ступеня (г = 0,69 та г = 0,66) як у серопозитивних, так i у серонегативних пацiентiв.
При збыьшенш тривалостi захворювання та вку пацiентiв спостеркалась тенденщя до збльшення вираженостi тяжкостi депреси.
Ключовг слова: ревматогдний артрит, нейропсихологiчнi характеристики, депреая.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Ревмато! дний артрит (РА) — одне з найбшьш частих aBTOiMyH^ ревматичних захворювань [2]. За даними Всесвггаьо! оргашзаци охорони здоров'-я, поширешсть ще! патологи у свгтовш популяци становить приблизно 1%. Виявлено, що серед ошб, молодших за 35 роыв, поширешсть РА становить 0,38%, а втэм 55 роыв i бшьше — 1,4% [1]. Хрошчний прогресуючий переби захворювання i супутня пожиттева терашя супроводжу-ються розвитком необоротних ускладнень i побiчних ефектав, що проявляються, зокрема, в змш зовшшнос-ri, порушеннях сну, емоцшнш лабшьносп, фiзичному дискомфорта, обмеженш функцюнальних можливостей i суттевому попршенш якост життя [4]. Бшьше шж у третини пащентав iз РА виявлялись ознаки велико! депреси або дистими [5], тодi як поширешсть депреси у загальнш популяци становить 5−8% [3]. Наявшсть депресивно! симптоматики разом iз тяжким перебиом
ревматичного захворювання сприяе зростанню ризику втрати працездатность
РА мае риси психосоматично! патологи, при якш психолопчш та поведiнковi фактори можуть впливати на розвиток i подальший переби захворювання. Недо-статньо з'-ясованим виявився аспект впливу тривалостi захворювання на РА, активност запального процесу — на виражешсть депресивних розладiв.
Метою нашого дослiдження стало вивчення змш нейропсихолопчних показникiв депреси у пашенпв iз РА, рiзних за тривалютю та характером перебiгу за-хворювання.
Адреса для листування з авторами: Найдьонова Ю. Л. E-mail: Y ulik@mail. ru
© Ткаченко О. В., Найдьонова Ю. Л., 2015 © «М1жнародний неврологiчний журнал», 2015 © Заславський О. Ю., 2015
Оригшальш дослщження /Original Researches/
Матерiал та методи
Нами було проведено комплексне обстеження 60 ошб, серед яких 40 пащенпв iз РА, яш знаходились на лiкуваннi у ревматолопв, а 20 становили конт-рольну групу практично здорових оиб. Пащенти, якi хворiли на РА, залежно вщ активностi запального процесу були подшеш на 2 групи. До I групи увшшли серопозитивш пацiенти (СП) — 25 ошб, до II групи — серонегативш пацiенти (СН) — 15 оаб. Залежно вiд тривалостi захворювання в кожнш групi було 2 шдгрупи: з тривалiстю захворювання менше шж 10 рокiв та бiльше шж 10 рокiв. Так, СП пащенпв iз тривалiстю захворювання на РА менше шж 10 рокiв було 11, з тривалютю понад 10 рошв — 14 осiб. СН пащенпв з тривалiстю РА менше шж 10 рокiв було 4, а з тривалютю понад 10 рошв — 11. Обстеженi пащенти були молодого i середнього вiку. Середнiй вiк становив 47,7 ± 10,8 року. Осiб молодого вiку — 16 (40%), середнього вшу — 24 (60%). Серед пащенпв переважали жшки (37 ошб), вiдповiдно чоловiкiв було 3. Контрольну групу становили 20 практично здорових оаб порiвнянного вшу.
Уш зазначенi пацiенти пройшли клшшо-невро-логiчне, клiнiко-лабораторне i клшшо-шструмен-тальне обстеження, нейропсихологiчне тестування, що включало дослщження функцш уваги, депресп, самооцшки рiвня тривожностi, пам'-ятi, уваги, концентраций виконавчо! функцп, зорово-конструктив-них навичок.
Для оцшки тяжкостi депреси нами була вико-ристана шкала Гамiльтона, яка дозволяе оцiнити тяжкють депреси в динамiцi. Вона складаеться з 21 ознаки. Усi ознаки являють собою окремi прояви депресивного стану як групи симптомiв.
Статистична обробка проводилась методом опи-сово! статистики iз визначенням критерiю Стьюдента та коефiцiента кореляци за допомогою програмного забезпечення 81а11 811са 10.
Результати i обговорення
У вае! групи пащенпв, якi хворiли на ревмато-!дний артрит, були виявленi т чи iншi неврологiчнi прояви з боку як центрально!, так i периферично! нервово! системи. Так, у 36 (90%) з обстежених нами пащенпв, яш хворiли на РА, спостериалась шрамщ-на симптоматика, виняток становили 4 пащентки (10%), по 2 iз серонегативно! та серопозитивно! групи, що були молодшi вiд 35 рокiв. У 38 пащенпв (95%) iз РА був наявний вестибуло-мозочковий синдром, окрiм 2 осiб (5%) iз серонегативно! групи, якi хворши на РА менше нiж 10 рошв. У 21 пацiента (52,5%) вiдмiчались вегетативнi змiшанi, переважно симпатоадреналовi пароксизми. Серед них 15 оаб були iз серопозитивно! групи, а 6 — з серонегативно! Уш пащенти, яш страждали вщ вегетативних паро-ксизмiв, були жшочо! статi. Також у всiе! групи па-
iNJj
? Пащенти з великим депресивним етзодом
? Пацюнти з малим депресивним ешзодом
¦ Пащенти, у яких вщсутнм депресивний ешзод
Рисунок 1. Пор1вняльна характеристика структури депресивних розлад1 В у пац1ент1 В серопозитивноI (1) та серонегативноI (2) групи
щенпв (40 ошб) спостерiгався цефалгiчний синдром, 8 (20%) з обстежених нами оаб вiдмiчали зниження пам'-ятi, що характерно, вони були старшi за 45 роыв, 6 iз них — iз серопозитивно! групи. У 17 (42,5%) iз 40 пащенпв спостерiгались дисомнп незалежно вщ активностi та тривалостi запального процесу. Що сто-суеться змiн з боку периферичного вщдшу нервово! системи, то майже в уах пащенпв iз РА незалежно вiд активност та тривалостi запального процесу були полшевритичш змiни — 39 ошб (97,5%). Виняток — 1 пащентка серопозитивно! групи, яка хворша на РА менше 1 року i не мала порушень з боку периферично! нервово! системи (2,5%). Крiм того, в 1 пащентки з серопозитивно! групи, яка хворша на РА бшьше шж 10 роыв, спостериалась мононейропатiя у виглядi ураження п. и1пап8 (2,5%).
За результатами аналiзу отриманих нами даних щодо частоти депресивних розладiв, загалом переважали випадки iз середнiм депресивним епiзодом (18 пащенпв), великий депресивний епiзод спосте-рiгався у 14 пацiентiв, та у 8 пащенпв його не було.
Крiм того, було виявлено, що особи як iз серопозитивно!, так i серонегативно! групи мали великий депресивний ешзод — у 12 (48%) i 2 (13%) ошб вiдповiдно. Серед цих груп обстежених переважав малий депресивний ешзод, який зустрiчався в 11 (44%) пащенпв серопозитивно! та 7 (47%) пащенпв серонегативно! групи. Депресивний ешзод був вщсутнш у 2 (8%) та 6 (40%) пащенпв серопозитивно! та серонегативно! групи вщповщно. Рiзниця мiж кiлькiстю випадкiв великого депресивного етзоду i випадкiв нього у цих групах була статистично значуща (р = 0,024 та р = 0,014 вщповщно). Серед груп iз малим депресивним ешзо-дом рiзниця показникiв була статистично незначуща (р & gt- 0,05) (рис. 1).
24
М! жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224−0713
№ 6(76), 2015
fiNJj
Оригшальш дослщження /Original Researches/
Нами було встановлено, що серед пащенив серопозитивно! групи iз тривалiстю захворювання менше 10 рокiв, як i у тих, якi хворiли понад 10 роыв, спостерiгався великий депресивний ешзод у 6 осiб. Проте у пащенпв середнього вiку частота зус^чальносп великого депресивного епiзоду була бшьшою та спостерiгалась в 11 пащенпв, у той час як у пащенпв молодого вiку великий депресивний ешзод був у 7 випадках. Крiм того, нами було вiдмiчено, що у 4 iз 6 пащенпв, якi мали великий депресивний ешзод, були присутш антитша до циклiчного цитру-лМрованого пептиду. Рiзниця мiж показниками ше! групи була статистично не значуща (р & gt- 0,05). У груш пашенпв, якi хворiли на РА менше шж 10 рокiв, був виявлений середнш кореляцiйний зв'-язок мiж ви-раженiстю депресп та тривалютю захворювання на РА (г = 0,69), проте його статистична значущють не була шдтверджена (р & gt- 0,05).
У серонегативнш групi пащенпв серед тих, хто хворiв на РА бшьше нiж 10 роыв, частiше спостериав-ся малий депресивний ешзод — 5 оаб (45,5%), також у 5 ошб (45,5%) депресивний ешзод був вщсутнш. Лише в 1 пашента ше! групи був вiдмiчений великий депресивний ешзод. Щодо 4 пащенпв, якi хворiли на РА менше шж 10 рокiв, то малий депресивний ешзод спостериався у 2 пащенпв, в 1 був великий депресивний ешзод, ще в 1 пашента вш був вщсутнш. Також нами було вiдмiчено, що серед оаб середнього вiку частше зустрiчався малий депресивний епiзод, по-ширенiсть якого не залежала вщ тривалостi захворювання. Крiм того, ми звернули увагу на те, що серед пашенпв, яы хворши на РА бiльше 10 роыв (5 ошб), 4 були молодого вiку. Рiзниця мiж показниками в груш була статистично незначуща (р & gt- 0,05). Стушнь вираженост депресивних розладiв серед пацiентiв, якi хворши на РА менше шж 10 роыв, мав середнш
кореляцшний зв'-язок i3 тривалiстю захворювання (г = 0,66), статистично незначущий (р & gt- 0,05).
Висновки
1. В обстежених пашенпв iз РА загалом перева-жали прояви депресп у виглядi малого депресивного епiзоду.
2. Серед пашенпв, якi хворiли на РА менше шж 10 рокiв, стушнь вираженост депресп мав кореляцiйний зв'-язок середнього ступеня (г = 0,69 та г = 0,66) як у серопозитивних, так i у серонегативних пашенпв.
3. При збшьшенш тривалост захворювання та вшу пашенпв спостериалась тенденцiя до збшьшен-ня проявiв вираженостi тяжкостi депресГ!
Подальше вивчення впливу тривалост захворювання й активност запального процесу на вираже-шсть тривожно-депресивних розладiв у динамвд та при збiльшеннi виб1рки е перспективним.
Список лiтератури
1. Елисеев М. С. Современная ревматология/М.С. Елисеев, М. В. Мукагова, М. В. Барскова. — М.: Деком, 2011. — С. 35−37.
2. Насонов Е. Л. Ревматоидный артрит как общемедицинская проблема// Тер. архив. — 2004. — № 5. — С. 5−7.
3. Фофанова Ю. С., Лисицына Т. А., Зелтынь А. Е., Сера-вина О.Ф., Ковалевская О. Б., Вельтищев Д. Ю., Насонов Е. Л. Депрессивные расстройства у больных ревматоидным артритом // Научно-практическая ревматология. — 2009. — № 4. — С. 49−54.
4. Bisschop M.I., Kriegsman D.M.W., Beekman A.T.F., Deeg D.J.H. Chronic diseases and depression: the modifying role of psychosocial res-ources // Soc. Sci. Med. — 2004. — Vol. 59. — P. 721−733.
5. Frank R.G., Beck N.C., Parker J.C. et al. Depression in rheumatoid arthritis // J. Rheumatology. — 1988. — Vol. 15. — P. 920−925.
Отримано 25. 06. 15 Ш
Ткаченко Е. В., Найденова Ю. А.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. А. Шупика, кафедра неврологии № 2, г. Киев
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕПРЕССИИ У ПАЦИЕНТОВ С РЕВМАТОИДНЫМ АРТРИТОМ
Резюме. Введение. Ревматоидный артрит (РА) — одно из наиболее частых аутоиммунных ревматических заболеваний. Наличие депрессивной симптоматики наряду с тяжелым течением ревматического заболевания способствует повышению риска потери трудоспособности. Цель: изучение изменений нейропсихологических показателей депрессии у пациентов с РА, различных по длительности и характеру течения заболевания. Материал и методы. Нами было проведено обследование 60 лиц молодого и среднего возраста, среди которых 40 пациентов с РА, а 20 составили контрольную группу практически здоровых лиц. Средний возраст — 47,7 ± 10,8 года. Пациенты с РА были разделены на группы в зависимости от продолжительности и характера течения заболевания. Все пациенты прошли клинико-неврологическое, клинико-лабораторное и клинико-инструментальное обследование, нейропсихологическое
тестирование. Результаты. Данные нейропсихологического тестирования показали, что у пациентов с серопозитивным вариантом течения преобладал большой депрессивный эпизод в отличие от пациентов серонегативной группы, в которой чаще встречался средний депрессивный эпизод. При этом у обследованных пациентов с РА в целом преобладали проявления депрессии в виде малого депрессивного эпизода. Вывод. Среди пациентов, которые болели РА менее 10 лет, степень выраженности депрессии имела корреляционную связь средней степени (г = 0,69 и г = 0,66) как у серопозитивных, так и у серонегативных пациентов. При увеличении длительности заболевания и возраста пациентов наблюдалась тенденция к увеличению выраженности тяжести депрессии.
Ключевые слова: ревматоидный артрит, нейропсихологические характеристики, депрессия.
OpiiriHaAbHi AOCiiiflrneHHn /Original Researches/
liNJI
Tkachenko O.V., Naidenova Yu.L.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupik, Department of Neurology № 2, Kyiv, Ukraine
NEUROPSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF DEPRESSION IN PATIENTS WITH RHEUMATOID ARTHRITIS
Summary. Introduction. Rheumatoid arthritis is one of the most frequent autoimmune rheumatic diseases. The presence ofdepressive symptoms along with severe rheumatic disease contributes to the risk ofdisability. Purpose. To study changes of neuropsychological performance of depression in patients with rheumatoid arthritis depending on duration and severity of the disease course. Material and methods. We have examined 60 young and middle aged persons, among whom 40 patients with rheumatoid arthritis and 20 were in a control group ofhealthy individuals. The average age amounted to 47.7 ± 10.8 years old. The patients with rheumatoid arthritis were divided into groups depending on the duration and course of the disease. All patients were undergone clinical and neurological examination, neuropsy-chological testing, clinical and laboratory, clinical and instrumental
examinations. Results. Neuropsychological testing data indicated that among the patients with seropositive course gross depressive episode prevailed, unlike the patients ofseronegative group, where the moderate depressive episode normally occurred. Thus in the patients with rheumatoid arthritis depression mostly manifested as a small depressive episode. Conclusion. Among the patients suffered from rheumatoid arthritis least than 10 years, the severity of depression had average degree of correlation, r = 0. 69 and r = 0. 66, both among seropositive and seronegative patients. With increasing disease duration and age of patients a trend to enhancement of the severity of the depression manifestations was observed.
Key words: rheumatoid arthritis, neuropsychological parameters, depression.
26
MimHapoaHHH HeBponoriHHHH mypHan, ISSN 2224−0713
№ 6(76), 2015

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой