ПОРіВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНіСТЬ МЕТОДіВ ЕНДОСКОПіЧНОГО ГЕМОСТАЗУ ПРИ УСКЛАДНЕНіЙ КРОВОТЕЧЕЮ ВИРАЗКОВіЙ ХВОРОБі В ДіТЕЙ

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

vihovannya sport i Zdorov'-ya culture in Suchasnyj suspilstvi, 3, 106−109.
5. Liapin, V. P., Badalich, N. G., Shelyakina, E. A., Koro-tun, V. A. (1993). Change mechanism of the immune system in athletes during training process. J. Ecology of the industrial region of Donbass. Lugansk, 102−105.
6. Suzdalnitsky, R. S., Levando, V. A. (1998). Immunological aspects of sports activities man. J. Theory and Practice nat. culture, 10, 43−46.
7. Suzdalnitsky, R. S., Levando, V. A. (2003). New approaches to the understanding of sports stress immunodeficiencies. J. Theory and Practice nat. culture, 1, 18−22.
8. Tajmazov, V. A., Tsygan, V. N., Mokeeva, E. G. (2003). Sports and immunity. St. Petersburg, 200.
9. Khaitov, R. M. Pinegin, B. V., Istamov, H. I. (1995). Environmental Immunology. Moskov, 219.
10. Dobronravov, A. B., Tikhvinski, B., Khrushchev, S. V. (1991). Influence of systematic sports on the blood system of young sportsmen. J. Children'-s Sports Medicine, 158−168.
11. Zdrodovsky, P. F., Golinevich, E. M. (1972). Doctrine of Ricketts and rikketsiozah. Moscow, 494.
12. Pedersen, B. K. (2000). Exercise and cytokines. Immunology and Cell Biology, 78 (5), 532−535. doi: 10. 1111/ j. 1440−1711. 2000. t01−11-. x
13. Sorokim, O., Kozynets, G. P. (2009). Nutritional support for patients in critical condition J. Scientific-methodical Manual, 163.
14. Suzdalnitsky, R. S. Levando, V. A., Kassil, G. N. (1990). Stress and immune deficiencies in humans sports. J. Theory and Practice fiz. kultury, 6, 9−17.
15. Suzdalnitsky, R. S., Levando, V. A., Pertin, B. A. (1989). Temporary immunodifetsit caused by excessive exercise. J. Theory. And Scient. P. kultury, 2, 14−16.
16. Nazar, P. S., Osadcha, O. I., Shevchenko, O. O., Shmatova, O. O. (2012). Dynamics of lymphocytes and cellular immunity indexes athletes stayer in front adversarial and competitive periods. J. Olympic sport Physical culture, health nation in sovremennbih conditions, 256−260.
17. Nazar, P. S., Shevchenko, O. O., Osadcha, O. I., Le-von, M. M. (2013). Dynamics of pro- and anti-inflammatory cy-tokines in athletes stayer in various physical activities. J. Olympic sport Physical culture, health nation in modern conditions, 58−62.
18. Nazar, P. S., Shevchenko, O. A. (2013). Applied Immunology. Kyiv, 626.
19. Anokhin, P. K. (1975). Essays on the physiology of functional system. Moskov, 477.
20. Pasteur, E. W. (1989). Immunology workshop. Kiev, 304.
Дата надходженнярукопису 16. 04. 2015
Левон Марiя Михаатвна, кандидат медичних наук, доцент, кафедра оперативно! xipyprii'- та топогра-фiчно! анатомп, Нацюнальний медичний ушверситет iM. О. О. Богомольця, бул. Т. Шевченка, 13, м. Ки! в, Укра! на, 1 601 E-mail: masha_levon@mail. ru
Шевченко Олена Олександрiвна, доктор медичних наук, професор, кафедра оперативно! xipypri! та то-погpaфiчно! анатомп, Нацюнальний медичний ушверситет iм. О. О. Богомольця, бул. Т. Шевченка, 13, м. Ки! в, Укра! на, 1 601
Назар Павло Степанович, доктор медичних наук, професор, кафедра внутршшх, професшних та дитячих хвороб, Приватний вищий навчальний заклад «Ки!вський медичний ушверситет УАНМ», вул. Л. Толстого, 9, м. Ки! в, Укра! на, 1 004
Зшевич Яна Вiкторiвна, кандидат медичних наук, доцент, кафедра анатоми, фiзiологi! та спортивно! ме-дицини, Нацюнальний ушверситет фiзичного виховання та спорту Укра! ни, вул. Фiзкyльтypи, 1, м. Ки! в, Укра! на, 3 680
Осадча Оксана 1вашвна, кандидат бюлопчних наук, доцент, кафедра анатомп, фiзiологi! та спортивно! медицини, Нацюнальний ушверситет фiзичного виховання та спорту Укра! ни, вул. Фiзкyльтypи, 1, м. Ки! в, Укра! на, 3 680
УДК 616. 32/. 34−002. 44−005. 1−08−072. 1−053.2 DOI: 10. 15 587/2313−8416. 2015. 43 303
ПОР1ВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВН1СТЬ МЕТОД1 В ЕНДОСКОП1ЧНОГО ГЕМОСТАЗУ ПРИ УСКЛАДНЕН1Й КРОВОТЕЧЕЮ ВИРАЗКОВ1Й ХВОРОБ1 В Д1ТЕЙ
© С. О. Сокольник
Проанал1зовано 43 випадки кровотеч при виразковш xeopo6i в дтей та оцтено ефективтсть застосуван-ня ендоскопiчного гемостазу в комплексному лкувант захворювання. Доведено, що найбшьш ефективним е застосування аргон-плазмово'-1 коагуляцИ] яка дозволяе досягти стшкого гемостазу та знизити ризик виникнення повторно'-1 кровотечi
Ключовi слова: дiти, шлунково-кишкова кровотеча, виразкова хвороба, ендоскопiчний гемостаз
Aim. To compare the effectiveness of endoscopic hemostasis in complex treatment of gastrointestinal bleeding in children of Chernovtsy region with peptic ulcer disease.
Methods. 43 cases of bleeding in peptic ulcer disease in children are analyzed. For objectification of endoscopic picture in patients with gastroduodenal bleedings, J. Forrest classification was used. Argon plasma coagulation is undergone in order to stop the bleeding for 11 patients, for others — aminocaproic acid irrigation. Results. According to the J. Forrest classification, continued bleeding was diagnosed in 25.6% of patients, unstable hemostasis — in 51.2% of children, stable hemostasis — in 23.2% of patients. The severity of hemorrhage at admission: moderate — in 19 (44.2%) children, average — 21 (48.8%), heavy — 3 (7.0%) patients. All patients underwent a comprehensive treatment of peptic ulcer disease using drug therapy and endoscopic hemostasis. Using argon plasma coagulation, in contrast to the aminocaproic acid irrigation reduces the risk of rebleeding 0. 59 times when the number of patients who must be treated — 2. 99.
Conclusions. The most effective method of endoscopic hemostasis of bleeding in peptic ulcer disease in children is argon plasma coagulation, which allows you to achieve a stable hemostasis and reduce the risk of rebleeding Keywords: children, gastrointestinal bleeding, peptic ulcer, endoscopic hemostasis
1. Вступ
Шлунково-кишковi кровотечi (ШКК) — одна зi складних клшчних проблем абдомшально! хiрургil, оскшьки частота! х виникнення щорiчно зростае попри удосконалення метсдав дiагностики та л^вання. Незважаючи на те, що кровотечi в дггей менш розпов-сюджеш, шж у дорослих, крововтрата ними переноситься тяжче у зв'-язку з меншими компенсаторними можливостями дитячого оргашзму [1]. Встановлено, що у 50−75% випадшв причиною гостро! ШКК е ви-разкова хвороба (ВХ).
2. Обгрунтування дослщження
Хiрургами розробляються та постшно удоско-налюються рекомендаци щодо дiагностики та лшу-вання ШКК, доведено, що одним iз перспективних напрямшв полшшення результапв л^вання таких хворих е вдосконалення методiв неоперативного (ен-доскотчного та медикаментозного) гемостазу та прогнозування ризику рецидиву кровотечi [2]. Тому важливим е правильний пiдбiр ефективного методу ль кування в кожному конкретному випадку, результатом якого е досягнення стабiльного гемостазу.
Попри активне впровадження ендоскопiчних метсдов гемостазу в дорослих, у дитячш практицi! х застосування викликае багато дискусш у зв'-язку з ввд-сутнiстю достатньо! доказово! бази [1]. Проте, у ль тературi з'-являються все бiльше даних, як1 доводять необхiднiсть впровадження ендоскопiчних методiв л^вання кровотеч з верхнiх вiддiлiв шлунково-киш-кового тракту в дiтей [3].
1снуе безлiч способiв ендоскопiчного гемостазу (ш'-екцшний, електрокоагуляц1я, клiпування, лку-вання тощо), проте немае чпких даних про те, коли, при якому джерелi кровотечi, ступеню штенсивносп обгрунтовано застосування ендоскопiчного гемостазу та рiзних його методiв [6]. Не виршеш остаточнi питання, який саме метод ендоскотчного гемостазу повинен бути застосований при конкретному джерелi кровотечi та чи необхвдна комбшац1я методiв. Зберта-еться й вщкритим питання ендоскопiчного прогнозу рецидиву кровотечi [4, 5].
Мета дослiдження — порiвняти ефективнiсть методiв ендоскопiчного гемостазу в комплексному ль
куванш шлунково-кишкових кровотеч у дiтей Черш-вецько! областi, хворих на виразкову хворобу.
3. Матерiали i методи
Нами проведено ретроспективний аналiз юторш хвороб та проспективний аналiз результата лiкування (пiсля пiдписання шформовано1 згоди на участь у до-слвдженнях) 43 дiтей i3 ШКК при ВХ, яш перебували на л^ванш в хiрургiчному вiддiленнi мюько1 дитячо! клшчно1 лiкарнi м. Чернiвцi впродовж 2001−2014 рр.
Для об'-ективiзацil ендоскотчно! картини у хворих i3 ШКК використовували класифжацш J. Forrest: FI кровотеча, що тривае: F IA — щвкова кровотеча, F IB — просочування кровi, F 1х — шдлкан-ня з-шд щiльно фiксованого згустку, який неможливо видалити будь-яким шляхом, без верифжацп джерела кровотечi- F II кровотеча, що зупинилась: F IIA -«тромбована судина» (червона, чорна, бша) — утво-рення, що випинаеться над поверхнею дефекту сли-зово! оболонки, розмiром до 2 мм, F IIB фiксований згусток (червоний, чорний, бший) — утворення, що випинаеться над поверхнею дефекту слизово! оболонки, розмiром бiльше 2 мм, F IIC — дабш тромбо-ванi судини (чорнi точки) — FIII — кровотеча вщсут-ня: дефект тд фiбрином.
Зпдно класифтацп J. Forrest кровотечу, що тривае дiагностовано у 25,6% оаб, нестiйкий гемостаз -у 51,2% хворих, стшкий гемостаз — у 23,2% пащенпв.
Критерп включения дiтей у дослщження: ВХ, ускладнена ШКК- вш 7−18 рокiв- подписана шформо-вана згода на участь у дослвдженнях. Критери виклю-чення: неускладнена ВХ- вживання аитибактерiаль-них, антисекреторних, стеровдних засобiв впродовж останнього мiсяця- захворювання кровi та судин- участь пащенпв у iнших дослiджениях- наявнiсть хрошчно1 супутньо1 патологи, що може вплинути на можливiсть проведення запропонованого л^вання. Критери виходу пацiента з дослвдження: рiшення па-цiента припинити свою участь у дослвдженнях- недо-тримання пащентом рекомендацiй лiкаря- поява у про-цесi дослiджения критерив виключення.
Всiм пацiентам проведено комплексне л^ван-ня ВХ, що включало медикаментозну терапiю та ендо-скопiчний гемостаз. Останнш виконували з викорис-
танням двох методiв: зрошення е-амшокапроновою кислотою та аргон-плазмова коaгyляцiя (АПК). Залеж-но вiд методу ендоскотчного гемостазу в комплексному лГкуванш ШКК при ВХ дiти розподшеш на двi ль кyвaльнi групи: I (11 дiтей) — патента, яким проведено АПК- II (32 дитини) — хворГ, яким проведено зрошення амшокапроновою кислотою. Групи репрезентативш за вiком та статтю (р& gt-0,05). До першо! групи yвiйшли 5 пащенпв iз кровотечею, що тривае, 5 — з нестабшь-ним гемостазом та 1 — зi стабуним гемостазом- до друго! групи — ввдповщно 6, 17 та 9 хворих.
Вам дггям АПК проводилася через гнучкий ендоскопiчний зонд з використанням електрохГрурпч-ного апарату «EMED ES 350 argons» (Польща). Мож-ливiсть спалаху з виникненням електродуги обов'-яз-ково попередньо пеpевipялaся за межами ендоскопу, до введения зонда-електрода в пpосвiт шлунка чи дванадиятипало! кишки. Через iнстpyментaльний канал ендоскопа вводився зонд-електрод, через який до мiсця кpовотечi подавався iнеpтний газ аргон, який витiсняе кисень довкола раньового дефекту. Потуж-нiсть генератора струму високо! частоти виставлялася в межах 60−80 Гц. Вплив на джерело кpовотечi здш-снювали сеpiями коротких (1−3 секунди) експозицiй в pежимi пульсацп. Стpyмiнь аргоново! плазми швидко коагулював велику поверхню з утворенням тонкого шару (до 3 мм) надайного струпу. Задля уникнення глибоких некрозГв та пеpфоpaцi! стшки шлунка чи дванаде^^тло! кишки зонд-електрод тд час прове-дення процедури АПК, наближували до джерела кро-вотечi до моменту появи плазми на ввдстань не ближ-че 3−10 мм та не допускали прямого контакту його зГ стшкою органа. Осшльки аргон не пвдтримуе горшня, вгдбуваеться менше обвуглювання тканини, а дим практично вщсутнш. Безконтaктнiсть методу усувала ймовГршсть вщриву утвореного струпу тсля проведено! коaгyляцi!
При поступленш до стaцiонapy проводили оцш-ку тяжкосп крововтрати: помГрну стутнь дГагносто-вано у 19 (44,2%), середню — у 21 (48,8%), тяжку — у 3 (7,0%) хворих.
Обробка отриманих даних проводилась за допо-могою пакету комп'-ютерних програм «Statistica 6. 0». Оцшку ефективностi методiв лГкування проводили на основ! досягнення стшкосп гемостазу, розвитку рецидиву кровотечГ, часу pyбиювaния виразкового дефекту та оцшкою чутливосп (Se) та специфiчностi (Sp) методiв, розрахунку ешдемюлопчних показник1 В зни-ження ризику рецидиву кровотечГ (RRR) та шлькосп хворих, яких необхщно пролГкувати для отримання одного позитивного результату (NNT).
4. Результата дослвдження
Обтяжений генеалопчний анамнез дГагностова-но у 79,1% пащенпв, з них у 72,7% оаб I групи та у 81,2% дггей II групи (t=0,54, р& gt-0,05).
АналГз тривалосп виразкового анамнезу до виникиения ШКК в обстежених дггей показав, що у 23,2% хворих вш становив понад 3 роки, у 44,2% -вгд року до трьох та у 32,6% - до року. ВГропдно! рГз-
нищ в тривалосп виразкового анамнезу в групах по-рГвняння не виявлено (р& gt-0,05). СлГд також зазначити, що у 3 (7,0%) дней дiaгностовaно в анамнез! рецидив кровотечГ, це були дни з тривалим анамнезом захво-рювання.
Клiнiчнa картина ВХ в обох групах хворих характеризувалася нaявнiстю трьох основних син-дромГв: больового, диспепсичного та астеновегета-тивного. РГзницГ у частот! синдромГв захворювання м1ж групами спостереження не встановлено (t=0,52, р& gt-0,05- t=0,74, р& gt-0,05- 1=0,36, р& gt-0,05).
Проведення ендоскотчного досладження в дь тей Гз ШКК показало вГрогГдне переважання уражень слизово! оболонки ДПК над ураженнями слизово! оболонки шлунка (t=8,47, р& lt-0,05). Так, у 83,7% дней дГагностовано ВХ ДПК, у 13,9% хворих — ВХ шлунка та у 1 дитини — поеднану локалГзацш виразки.
РГзницГ у топографГчнш локалГзацп виразкового дефекту слизово! оболонки ДПК в групах порГв-няння не виявлено. У переважно! бГльшостГ пацГентГв обох груп Гз В Х ДПК (94,4%) дефект слизово! оболонки локалГзувався в цибулиш ДПК (21 (61,8%) -задня стГнка та 11 (32,3%) — передня стшка (t=2,54, р& lt-0,05), у 2 (5,9%) — «пощлунковГ виразки»), у реш-ти — в постбульбарному вщцш (t=16,46, р& lt-0,05). У всГх дней Гз В Х шлунка (3 особи I групи та 4 -II групи) виразковий дефект локалГзувався в препшо-ричному вГддГлГ.
У 3 (7,0%) обстежених дней дГагностовано велик! виразки (2 пащенти I групи та 1 дитина II групи), у решти — виразки середнього розмГру (у 81,8% оаб
I групи та у 96,9% - II групи, t=1,68, р& gt-0,05).
Helicobacter pylori дГагностовано у 81,4% обстежених: у 72,7% дней I групи та у 84,3% пащенпв
II групи (t=0,75, р& gt-0,05).
Отже, проведений аналГз клшГчно-ендоскошч-но! картини до лГкування показав, що групи порГвнян-ня за основними характеристиками не вГдрГзняються. Даний факт дозволяе бГльш об'-ективно оцГнити ефек-тивнГсть проведеного лГкування.
1 пащенту зГ стабГльним гемостазом, в анамнез! якого дГагностовано кровотечу, з метою профшактики рецидиву кровотечГ проведено АПК, рештГ — зрошення амшокапроновою кислотою.
Первинний ендоскотчний гемостаз досяг-нуто у вах хворих Гз кровотечами F I, F II. Однак, проведення повторно! ЕФГДС дГагностувало стш-кий гемостаз у 90,0% пащенпв I групи та лише у 56,5% хворих II групи (t=2,30, р& lt-0,05). Хворим з не-гативним ефектом було проведено повторш курси лГкування. Так, тсля повторного курсу АПК в дитини I групи (це був хлопчик з постбульбарним розташу-ванням виразки) досягнуто стшкий гемостаз. Проте, трьом хворим II групи ефект було досягнуто тсля проведення 3-х курав зрошування амшокапроновою кислотою.
Ускладнень в результат! проведення АПК в дь тей I групи не виявлено. При ЕФГДС на 28 добу у вах дней I групи та лише у 81,2% хворих II групи спосте-рпали загоення виразкового дефекту.
5. Обговорення результат
Результати проведених нами дослвджень показали, що ефектившсть ендоскопiчного гемостазу зале-жить вiд ряду факторiв, зокрема — активносп кровоте-чi, локалiзацil виразки, способу и зупинки.
Встановлено, що застосування АПК в якосп ендоскотчного гемостазу, на вiдмiну вiд зрошення амiнокапроновою кислотою, знижуе RRR кровотечi у 0,59 рази, NNT при цьому становить 2,99 (Se=40,9% та Sp=90,9%).
Аналiз ефективностi проведено1 терапи показав, що включення в комплексне лiкуваиия ускладнено1 ШКК ВХ АПК призводить до скорочення термiиу пере-бування на стащонарному лiкуваинi на (4,8±2,3) доби.
Ефектившсть застосування в якосп ендоскошчно-го гемостазу АПК п1дгверджена й дослвджгннями iнших вчених [6, 7], яш вказують на зниження ризику рецидиву виникнення кровотечi при використаинi даного методу.
Аналiзуючи отриманi нами даш, варто зазначи-ти, що АПК ефективна при кровотечах, що тривають, та при нестаб№ному гемостазi. У випадку неефек-тивносп первинного курсу, можливо варто застосо-вувати комбiнацiю дек1лькох методiв, на що вказуе й В. В. 1збицький та спiвавт. [3].
Деяш дослвдники [6] вважають недоцiльним застосування АПК у випадку стабшьного гемостазу, проте ми погоджуемося з думкою шших [5] про необ-хщшсть використання АПК в таких випадках з метою попередження рецидиву кровотеч^ особливо у пащен-тiв з обтяженим анамнезом.
Крiм того, слад вказати на ряд переваг АПК: е без-печним методом, оскшьки дозволяе запобити фшсуван-ню до електроду струпу та його ввдриву, коагулюючий ефект плазми легко птдяеться дозуванню, можливiсть забезпечення гемостазу в умовах складно1 топографiч-но-аиатомiчноl локалзаци джерела кровотечi, можли-вiсть проведення гемостазу в умовах активнох кровотеч!
6. Висновки
Порiвияльна оцiнка метода ендоскошчного гемостазу в комплексному лшуванш ускладнено1 шлун-ково-кишковою кровотечею виразково1 хвороби в дiтей показала, що найбшьш ефективним методом е застосування аргон-плазмово1 коагуляци, використання яко1 дозволяе швидше досягти стшкого гемостазу та вiро-пдно знизити ризик виникнення рецидиву кровотеч!
Л^ература
1. Запруднов, А. М. Желудочно-кишечные кровотечения у детей [Текст]: монография / А. М. Запруднов, К. И. Григорьев, А. Ф. Дронов. — М.: Медицина, 1998. — 207 с.
2. Laine L. Endoscopic therapy for bleeding ulcers: an evidence-based approach based on meta-analyses of randomized controlled trials [Text] / L. Laine, K. R. McQuaid // Clinical
Gastroenterology and Hepatology. — 2009. — Vol. 7, Issue 1. -P. 33−47. doi: 10. 1016/j. cgh. 2008. 08. 016
3. Избицкий, В. В. Комплексное эндоскопическое лечение острых желудочно-кишечных кровотечений язвенной этиологии [Текст] / В. В. Избицкий, С. Н. Гулевский // Запо-рож. мед. ж. — 2013. — № 3 (78). — С. 25−27.
4. Фомш, П. Д. Удосконалеш алгоритми дiагиосгики та лжування гостро! шлунково-кишково! кровотечi [Текст]: метод. рекомендаци / П. Д. Фомш та ш — Укрмедпатентш-форм МОЗ Украши. — К.: Б. в, 2012. — 108 с.
5. Фёдоров, Е. Д. Эффективность применения эндоскопической аргоноплазменной коагуляции в сравнении с биполярной диатермокоагуляцией при язвенных гаст-родуоденальных кровотечениях [Текст] / Е. Д. Фёдоров, О. И. Юдин, Д. Ю. Петров, М. В. Степнов, Е. В. Иванова // РЖГГК. — 2008. — № 6. — С. 33−37.
6. Бебуришвили, А. Г. Методы эндоскопического гемостаза при кровотечениях из верхних отделов желудочно-кишечного тракта [Текст]: метод. рекомендации / А. Г. Бебуришвили, В. В. Мандриков, А. Н. Акинчиц. — Волгоград, 2007. — 57 с.
7. Laine, L. Management of patients with ulcer bleeding [Text] / L. Laine, D. M. Jensen // The American Journal of Gastroenterology. — 2012. — Vol. 107, Issue 3. — Р. 345−360. doi: 10. 1038/ajg. 2011. 480
References
1. Zaprudnov, A. M., Grigor'-ev, K. I., Dronov, A. F. (1998). Zheludochno-kishechnye krovotechenija u detej [Gastrointestinal Bleeding in Children]. Moscow, Russia: Medicine, 207.
2. Laine, L., McQuaid, K. R. (2009). Endoscopic Therapy for Bleeding Ulcers: An Evidence-Based Approach Based on Meta-Analyses of Randomized Controlled Trials. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 7 (1), 33−47. doi: 10. 1016/ j. cgh. 2008. 08. 016
3. Izbickij, V. V., Gulevskij, S. N. (2013). Kompleksnoe jendoskopicheskoe lechenie ostryh zheludochno-kishechnyh krovotechenij jazvennoj jetiologii [Complex endoscopic treatment of acute gastrointestinal bleeding ulcer etiology]. Zaporozhye Medical Journal, 3 (78), 25−27.
4. Fomin, P. D. (2012). Udoskonaleni algoritmi diag-nostiki ta likuvannja gostroi shlunkovo-kishkovoi krovotechi: Metodichni rekomendacii [Improved algorithms for diagnosis and treatment of acute gastrointestinal bleeding: Guidelines]. Kyiv, Ukraine, 108.
5. Fjodorov, E. D., Judin, O. I., Petrov, D. Ju., Step-nov, M. V., Ivanova, E. V. (2008). Jeffektivnost'- primenenija jendoskopicheskoj argonoplazmennoj koaguljacii v sravnenii s bipoljarnoj diatermokoaguljaciej pri jazvennyh gastroduo-denal'-nyh krovotechenijah [The effectiveness of endoscopic argon plasma coagulation in comparison with bipolar diather-mocoagulation at ulcerative gastroduodenal bleeding]. Russian Journal of Gastroenterology, Hepatology and Coloproctology, 6, 33−37.
6. Beburishvili, A. G., Mandrikov, V. V., Akinchic, A. N. (2007). Metody jendoskopicheskogo gemostaza pri krovote-chenijah iz verhnih otdelov zheludochno-kishechnogo trakta [Methods of endoscopic hemostasis in bleeding from the upper gastrointestinal tract]. Volgograd, Russia, 57.
7. Laine, L., Jensen, D. M. (2012). Management of Patients With Ulcer Bleeding. Am J Gastroenterol, 107 (3), 345 360. doi: 10. 1038/ajg. 2011. 480
Рекомендовано до публтаци д-р мед. наук, професор Боднар Б. М.
Дата надходженнярукопису 16. 04. 2015
Сокольник Сергш Олександрович, кандидат медичних наук, доцент, кафедра дитячо1 хiрургil та отоларингологи, Буковинський державний медичний ушверситет, вул. Театральна площа, 2, м. Чершвщ, Украша, 58 002
E-mail: sers-doc@mail. ru

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой