Частота проявів стоматотоксичності при проведенні ІІІ циклу поліхіміотерапії у хворих на рак молочної залози

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

3. Гожая Л. Д. Влияние гальваноза на развитие кандидоза полости рта / Л. Д. Гожая, Я. М. Ножницкая, Т. Г. Исакова // Стоматология для всех. — 2007. — № 1. — С. 22−26.
4. Данилина Т. Ф. Литье в ортопедической стоматологи // Т. Ф. Данилина, В. Н. Наумова, А. В. Жидовинов — Волгоград: Изд-во Волг-ГМУ, — 2011. — 131 с.
5. Данилина Т. Ф. Гальваноз как фактор возникновения и развития передракових заболеваний слизистой оболочки полости рта / Т. Ф. Данилина, А. В. Жидовинов // Волгоградский научно-медицинский журнал. -2012. -№№ 3. -С. 37−39.
6. Исакова Т. Г. Диагностика, лечение и профилактика гальваноза при хроническом гастрите у лиц пожилого и старческого возраста: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня кандидата мед. наук. — Исакова Т. Г.- 2007.- 39 с.
7. Тимофеев А. А. Особенности диагностики, клинического течения и лечения пациентов с металлическими включениями в полости рта / А. А. Тимофеев // Современная стоматология. — 2006. — № 1. — С. 106−110.
8. Хавалюна Л. М. Гальваноз: утруднення в дiагностицi / Л. М. Хавалюна, I. I. Остапченко, Ю. В. Сенчакович // Актуальт проблеми сучасно! медицини. Вюник УМСА. — Полтава, — 2006. — Т. 6, Вип 3. — С. 68−73.
ГАЛЬВАНОЗ, ЕГО ПРОЯВЛЕНИЯ В ПОЛОСТИ РТА, ОСОБЕННОСТИ ОБСЛЕДОВАНИЯ БОЛЬНЫХ, ПРИНЦИПЫ ЛЕЧЕНИЯ И ПРОФИЛАКТИКИ
Скрипникова Т. П., Хавалкина Л. М., Иленко Н. Н.
Цель исследования — повышение уровня диагностики, эффективности лечения и профилактики больных с проявлениями гальваноза в полости рта. Обследовано 32 больных с металлическими включениями в полости рта (металлические коронки, амальгамовые пломбы, штифты) в возрасте от 25 до 68 лет. У всех пациентов, обратившихся за помощью, при измерении разности потенциалов металлических включений, было выявлено повышение потенциометрических показателей. Лечение больных гальванозом, в первую очередь, направлено на устранение причин основного заболевания и симптомов сопутствующей патологии. Разработан комплекс профилактических мероприятий.
Ключевые слова: гальваноз, разность потенцивлов металлических включений.
Стаття надшшла 21. 02. 2014 р.
GALVANOSIS, ITS MANIFESTATIONS IN THE ORAL CAVITY, ESPECIALLY INSPECTIONS PATIENTS, PRINCIPLES OF TREATMENT AND PREVENTION Skripnikova T.P., Havalkina L.M. Ilenko N.N.
The purpose of research — improving diagnosis, prevention and treatment effectiveness in patients with manifestations galvanosis in the mouth. We examined 32 patients with metallic inclusions in the oral cavity (metal crowns, amalgam fillings, pins) aged 25 to 68 years. All patients seeking help, when measuring the potential difference of metallic impurities were detected increase potentiometric indicators. Treatment of patients galvanosis, primarily aimed at addressing the causes and symptoms of the underlying disease comorbidity. A complex of preventive measures.
Key words: galvanosis difference potentsivlov metallic inclusions.
Рецензент Ткаченко П. 1.
УДК 616. 31:618. 19−006. 6+616−083.
ЧАСТОТА ПРОЯВ1 В СТОМАТОТОКСИЧНОСТ1 ПРИ ПРОВЕДЕНН1 III ЦИКЛУ ПОЛ1ХШЮТЕРАПП У ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНО1 ЗАЛОЗИ
Проведено вивчення впливу профшактичних ппетчних заходiв на прояв no6i4Hoi дп цитостатичного лкування в порожнит рота на пiдставi ощнювання даних опитування пащенток i вивчення стану слизово! оболонки ротово! порожнини пащенток тд час проведення III циклу полiхiмiотерапп.
yci онколопчт хворЦ яю брали участь у кйшчному дослщжент, були роздшет на двi групи. До груп 1 i 2 входило 26 та 63 пащентки вщповщно, хворих на РМЗ T1N0M0 — T2N1M0 стадш. В обох групах вк пащенток коливався в дiапазонi вщ 32 до76 роюв. Пащентки групи 1 лише чистили зуби 1 раз/добу будь-якими зубними пастами або зовам не застосовували ппетчт засоби. Пащентки групи 2 тд час проведення всього циклу ПХТ дотримувалися розробленого нами комплексу профшактичних ппетчних заходiв. Третш цикл ПХТ у хворих на РМЗ суттево впливае на стан оргатв ротово! порожнини -у 92,3% пащенток групи 1 виявлено ознаки побiчноi'- дп цитостатичного лкування в порожнит рота: хейл^ - 69,2%, мукозит — 73,0%, дисфункщя слинних залоз — 53,8%. Розроблений нами та застосований в грут порiвняння комплекс профшактичних ппетчних заходiв вiрогiдно знижуе частоту патолопчних проявiв в порожнит рота у пащенток групи 2 до 66,7%: хейл^ - 7,9%, мукозит — 50,8%. Але вш не впливае на частоту виникнення дисфункцп слинних залоз — 58,7%. Отриман нами дат свщчать про необхвдшсть подальшого вдосконалення методiв ппени у даного контингента хворих тд час проведення ПХТ.
IGii040Bi слова: рак молочно! залози, ротова порожнина, мукозит, xiMioTepanifl, профшактичт ririem4Hi заходи.
Робота е фрагментом НДР «Удосконалення та розробка нових iHdueidyan. i3oeaHux Memodie дiагностики та л^вання сmoмаmoлoгiчних захворювань у дтей та дорослих», № держ. реестрацн 0112U002382.
Остантм часом в1дм1чався зрют частоти онколопчно! захворюваносп, у тому числ1 на рак молочно! залози (РМЗ). Щороку бшьше 1,15 млн жшок у всьому свт захворюють на РМЗ, який складае майже чверть ус1х злоякюних пухлин у жшок [8].
У сучаснш онкологи х1мютератя (ХТ) е одним з найважливших компоненпв л1кування хворих
© Сухта 1.С., Соколова I.I. та ium, 2014 80
поряд з хiрургiчними методами i променевою тератею. Однак застосування протипухлинних препарапв часто супроводжуеться розвитком побiчних pеакцiй [1, 2].
Запалення слизово! оболонки шлунково-кишкового тракту — оpальний/алiментаpний мукозит -зайняв одну з перших позицш у пеpелiку побiчних pеакцiй цитостатично! терапп, який значно скоротився впродовж останнiх pокiв [6].
Стоматити виникають, як результат прямо! пошкоджуючо! дп цитостатишв i пpодуктiв! х розпаду на iнтенсивно пpолiфеpуючi клiтини слизово! оболонки порожнини рота (СОПР) (зазвичай в теpмiни вiд 5 до 16 дшв пiсля початку ХТ) i тривають 10−14 дшв шсля завершения циклу. Факторами, що сприяють розвитку мукозита в порожниш рота i його тpивалостi, е початковий стан мiсцево! мiкpофлоpи (недостатш ппешчш заходи), блювота (подразнююча дiя шлункового соку), токсична нейтpопенiя (абсолютне число нейтрофшв & lt- 1000 1 мм3) — на протжанш даного ускладнення несприятливо позначаються також лiтнiй вiк, кахекия, порушення вуглеводного (цукровий дiабет) та лшщного (ожиpiния) обмiиу, функцiонального стану печшки, нирок, гiпо- i диспpоте! немiя [1, 7].
Ефективнiсть лiкувания полягае не тшьки в отpимаииi позитивних, але i в зиижеииi piвня негативних ефектiв проведення цитостатично! терапп [3]. 1снують клiнiчиi рекомендацп, засноваш на результатах дослiджеиня 14 робочих груп, де пiдкpеслювався брак яшсних наукових публiкацiй з дано! проблеми, вiдповiдних вимогам доказово! медицини i лише невтiшно низький вiдсоток практикуючих лiкаpiв став! х використовувати у сво! й практищ [5].
Метою роботи було вивчення впливу пpофiлактичних ппешчних заходiв на прояв побiчно! дп цитостатичного лiкуваиня в поpожиинi рота на mдставi оцiиюваиня даних опитування пацiеиток i вивчення стану слизово! оболонки та оргашв порожнини рота пащенток, яким проводили III цикл полiхiмiотеpапi! (ПХТ).
Матерiал та методи дослщження. В основу даного до^дження покладено власш клiиiчнi спостереження за 89 пащетками, хворими на рак молочно! залози (РМЗ), яким в клшщ ДУ «1нститут медично! радюлогп iм. С.П. Григор'-ева Нацюнально! Академп медичних наук Украши», м. Харкова за перюд з 11. 2010 по 12. 2013 року було проведено комплексне лшування дано! патологи. Для достовipностi pезультатiв проведеного дослiджения взята однорвдна група пацiентiв: тiльки жiики зi злоякiсиим захворюванням молочно! залози, як отримували комбiноване лiкувания — радикальна мастектомiя за Мадденом та променева теpапiя, i 2 цикли ад'-ювантно! ПХТ вiдповiдно мiжнаpодиим стандартам за однаковою схемою [4].
У в"х хворих дiагноз РМЗ був верифшований моpфологiчно. Оикологiчнi хвоpi, як брали участь у клшчному дослiджениi, були роздшеш на двi групи. Пащентки групи 1 лише чистили зуби 1 раз/добу будь-якими зубними пастами або зовам не застосовували ппешчш засоби. Пащентки групи 2 шд час проведення всього циклу ПХТ дотримувалися розробленого нами комплексу профшактичних гiгiенiчиих заходiв. До групи 1 входило 26 пащенток, хворих на РМЗ TiN0M0 — T2NiM0 стадш, вiк яких коливався в дiапазонi вiд 35 до 72 рошв. Сеpеднiй вiк склав (54,1 ± 9,2) року. Медiана вiку доpiвнювала 55,5 року. До групи 2 було включено 63 пащентки, хворих на РМЗ T1N0M0 — T2N1M0 стадш, вш яких коливався в дiапазонi вiд 34 до 76 рошв. Середнш вiк склав (55,9 ± 1,1) року. Медiана вiку доpiвиювала 58,0 рошв.
Обстеження пащенток проводили перед початком i в кiидi III циклу ПХТ за загальноприйнятою схемою: опитування, огляд, перкуая, пальпацiя, теpмодiагностика та параклшчш методи обстеження. Стан слизово! оболонки порожнини рота оцшювали на mдставi огляду, звертаючи увагу на стутнь !! зволоження, наявнiсть гiпеpемi!, нальот! в, а також iиших елементiв ураження.
Прояв побiчно! д^! цитостатичного лшування в порожнин1 рота оцiиювали також на пiдставi даних опитування пащенток. Нами були розроблеш i роздаш анкети всiм пацiенткам, в яких детально ввдзначалися скарги протягом III циклу ПХТ.
Отримаш данi вносилися у спец1ально розроблену унiфiковаиу карту i в подальшому використовувалися для статистичного аналiзу. Статистична обробка отриманого матеpiалу проводилася за допомогою пакета програм STATISTICA.
Результати досл1дження та ix обговорення. Пiд час проведення III циклу ПХТ 24 (92,3%) з 26 пащенток групи 1, i 48 (76,1%) з 63 пащенток групи 2 мали piзнi скарги.
При поpiвияниi частоти виникнення i характеру скарг у пащенток обох груп на III цикт ПХТ було виявлено (рис. 1), що частота скарг на сухють в порожниш рота i спрагу збiльшувалася з 37,5 до 75,0% (p& lt-0,05), i з 50,0 до 60,4% (p& gt-0,05) вiдповiдно.
Скарги на наявнiсть виразок в поpожнинi рота в грут 2 знизились з 33,3 до 10,4% (p& lt-0,05), печiиня шнчика язика — з 12,5 до 6,3% (p& gt-0,05), наявн1сть трщин в куточках рота — з 37,5 до 4,2% (p& lt-0,05), сухiсть губ — з 54,1 до 6,3% (p& lt-0,05), запалення СОПР — з 16,7 до 12,5% (p& gt-0,05), запалення i кровоточивють ясен — з 29,1 до 10,4% (p& lt-0,05), набряклють тканин порожнини рота — з 25,0 до 6,3% (p& lt-0,05), пiноподiбна слина — з 29,1 до 4,2% (p& lt-0,05), змшу смакових вiдчуттiв — з 79,1 и 54,2% (p& lt-0,05), зниження апетиту — з 70,8 до 45,9% (p& lt-0,05). Слiд зазначити, що у групах поpiвияния не було виявлено вiдмiнностей при скаpзi на печiния всього язика — 12,5% (p& gt-0,05) у груш 1 i 2 вiдповiдно.
Рис. 1. Скарги иащеиток тд час проведення III циклу ПХТ.
Проведения III циклу ПХТ не супроводжувалося иаявнютю скарг на висипання на губах, болючють СО щш, набряклють язика, иалгт на язищ печшня ясенних сосочков. Пщ час об'-ективного досл1дження у 24 пащеиток групи 1 i 42 пащеиток групи 2 виявлено: сухють губ — у 13 (54,1) i 3 (6,3%) пащенток (p& lt-0,05), в област кутiв рота — трщини на тлi гшеремоваио! слизово! — у 9 (37,5) i 2 (4,8%) (p& lt-0,05), иаявиiстъ поодиноких виразок — у 8 (33,3%) i 5 (10,4%) (p& lt-0,05), тотальна гiперемiя i иабряклiстъ СОПР — у 7 (29,1%) i 6 (12,5%) пащенток. Також у грут 2 виявлено набряклють тканин порожнини рота — у 3 (6,3%) та кровоточивють ясенного края при доторкаит iнструментом у 5 (10,4%), що не було виявлено у грут 1. 1нших проявiв побiчио! дп цитостатичного лiкування в порожнинi рота виявлено не було.
60 50 40 30 20 10 0
54,1

6,3
20,9
I
+

50,0

4,8

45,8

20,9 !

+
Сухють губ Висипання на губах
Трщини в Налгт на язищ Набряклють кутах рота язика
Запалення СОПР
73,0
Рис. 2. Об'-ективт показники побiчно! дй цитостатичного давания в порожнинi рота у пащенток груп 1 i 2 тд час проведення III циклу ПХТ.
При огляд1 2 пащенток групи 1, як не мали скарг, на момент зашнчення II циклу ПХТ — стан оргатв ротово! порожнини не в1др1знявся вщ початкового. При огляд1 15 пащенток групи 2, як не мали скарг, на момент зашнчення III циклу ПХТ тшьки у 2 пащенток було виявлено бшястий налгт на спинщ язика, що не зтмаеться при пошкр1бувант шструментом, у решти — стан оргашв ротово! порожнини не в1др1знявся вщ початкового.
Таким чином, у хворих на рак мол очно! залози проведення профшактичних ппешчних заход1 В тд час проведення III циклу ПХТ в 7,9% (у 5 з 63 пащенток) супроводжувалося розвитком хейлпу (сухють губ, трщини в куточках рота), в 50,8% (у 32 з 63 пащенток) -мукозиту (запалення СОПР, запалення 1 кровоточивють ясен, набряклють тканин порожнини рота, наявнють ерозивних елеменпв) р1зного ступеня тяжкост (I — II ст.), 1 в 58,7% (у 37 з 63 пащенток) — дисфункщею слинних залоз (сухють в порожнит рота, спрага, наявнють тнопод1бно! слини) (рис. 3).
Хейлiт
Мукозит
Дисфунк^я слинних залоз
? 1 група
? 2 група
Рис. 3. Пор1вняльний анал1з иоб1чио! дй цитостатичного лжуваиия в иорожиит рота в групах 1 i 2 тд час проведения III циклу ПХТ.
При пор1вняльному анал1з1 патолопчних прояв1 В в порожниш рота виявлено, що у груш 2 застосування профшактичних ппешчних заход1 В сприяе достов1рному зниженню частоти виникнення хейлтв в 8,8 разу, мукозипв — в 1,4 разу, але р1вень виникнення дисфункцп слинних залоз достов1рно не змшився. Анал1зуючи отримаш нами дат можна зробити висновок, що застосування розробленого нами комплексу профшактичних ппешчних заход1 В сприяе достов1рному зниженню прояв1 В поб1чно! дп ПХТ в порожниш рота.
1. Третш цикл ПХТ у хворих на РМЗ суттево впливае на стан оргашв ротово! порожнини: у 92,3% пащенток групи 1 виявлено ознаки поб1чно! дп цитостатичного лшування в порожниш рота: хейлгг — в 69,2%, мукозит — 73,0%, дисфункщя слинних залоз — 53,8%.
2. Розроблений нами та застосований в грут пор1вняння комплекс профшактичних ппешчних заход1 В в1ропдно знижуе частоту патолопчних прояв1 В в порожниш рота у пащенток 2 групи до 66,7%: хейлгг -7,9%, мукозит — 50,8%. Але не впливае на частоту виникнення дисфункцп слинних залоз — 58,7%.
3. Отримаш нами дат св1дчать про необхвднють подальшого вдосконалення метод1 В ппени у даного контингента хворих шд час проведення ПХТ.
Перспективи подальших до^джень. Перспективтстъ даного дотдження полягае в тому, що вивчення особливостей стану слизовоХ оболонки ротовоХ порожнини i губ у пащенток, хворих на рак молочноХ залози, а також ефектившстъ застосування розробленого нами комплексу превентивних заходiв дозволить розробити комплекс патогенетично обумовлених терапевтичних заходiв, спрямованих на зниження побiчноХ ди ПХТ в порожниш рота.
1. Казюлин А. Н. Факторы риска и частота токсического поражения желудочно-кишечного тракта при проведении противоопухолевой химиотерапии рака молочной железы / А. Н. Казюлин, Ю. А. Кучерявый, Е. В. Гайдамак [и др.] - 2008. -URL: http: //www. mif-ua. com/archive/article/3980/ (дата обращения: 17. 08. 2013).
2. Миямото Кертис Т. Возможно ли снизить уровень заболеваемости и тяжести Орального мукозита / Кертис Т. Миямото // Touch Briefings. — 2007. Philadelphia, USA. — С. 18−21
3. Нуриева Н. С. Стоматологические осложнения, возникающие после проведения комплексного лечения злокачественных образований полости рта и глотки. / Н. С. Нуриева. // Стоматология. — 2012. — С. 35−39.
4. Переводчикова Н. И. Руководство по химиотерапии опухолевых заболеваний / Н. И. Переводчикова. — М.: Практическая медицина. -2005. — 704 с.
5. Поливиченко Е. В. Алиментарные мукозиты онкологических больных: новые пути натритивной поддержки / Е. В. Поливиченко // Лечащий врач: журнал практикующего врача. — 2009. — № 8. — С. 81−83.
6. Попруженко Т. В. Химиотерапевтический оральный мукозит: патобиология, лечение, профилактика. / Т. В. Попруженко, Т. Д. Углова, С. П. Борис. // Теория — практике. Стоматолог Инфо. — Харьков. — 2013. — № 3. — С. 14−20.
7. Телетаева Г. М. Профилактика и лечение желудочно-кишечных осложнений лекарственной терапии (тошнота и рвота, мукозиты, диарея) / Г. М. Телетаева // Практическая онкология. — 2009 — Т. 10, № 3. — С. 162−164.
8. Федоренко З. П. Бюлетень Нащонального канцер-реестру Украти / З. П. Федоренко. — К.: — 2011. — № 12. — 61 с.
ЧАСТОТА ПРОЯВЛЕНИИ СТОМАТОТОКСИЧНОСТИ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ III ЦИКЛА ПОЛИХИМИОТЕРАПИИ У БОЛЬНЫХ РАКОМ МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Сухина И. С., Соколова И. И., Ланько Л. Г.
Проведено изучение влияния профилактических гигиенических мероприятий на проявление побочного действия цитостатического лечения в полости рта на основании оценки данных опроса пациенток и изучения состояния слизистой оболочки ротовой полости пациенток при проведении III цикла полихимиотерапии. Все онкологические больные, которые принимали участие в клиническом исследовании, были разделены на две группы. В группы 1 и 2 входило 26 и 63 пациентки соответственно, больных РМЖ T1N0M0 — T2N1M0 стадий. В обеих группах возраст пациентов колебался в диапазоне от 32 до 76 лет.
Пациентки группы 1 только чистили зубы 1 раз/сутки любыми зубными пастами или вообще не применяли гигиенические средства. Пациентки группы 2 во время проведения всего цикла ПХТ придерживались разработанного нами комплекса профилактических гигиенических мероприятий. Третий цикл ПХТ у больных РМЖ существенно влияет на состояние органов полости рта — у 92,3% пациенток группы 1 обнаружены признаки побочного действия цитостатического лечения в полости рта: хейлит — 69,2%, мукозит — 73,0%, дисфункция слюнных желез — 53,8%. Разработанный нами и использованный в группе сравнения комплекс профилактических
INCIDENCE OF DENTAL TOXICITY DURING THE III CYCLE OF CHEMOTHERAPY IN BREAST CANCER PATIENTS Sukhina I.S., Sokolova I.I., Lan'-ko L. G
The study was focused on the impact of the preventive hygiene measures on the manifestation of the side effects of cytostatic treatment in the oral cavity based on the evaluation of the survey data of patients and the exploration of the oral mucosa status of patients in the course of the III cycle of chemotherapy. All participants of the clinical study were divided into two groups. Groups 1 and 2 of breast cancer patients with T1N0M0 — T2N1M0 stage included 26 and 63 patients, respectively. The age of the patients ranged from 32 do76 years in both groups.
Patients in Group 1 only brushed their teeth 1 time/day with any toothpaste, or didn'-t use any hygiene products at all. During the entire cycle of chemotherapy, Group 2 patients complied with a set of preventive hygiene measures, developed by us. Third cycle of chemotherapy in breast cancer patients significantly affects the condition of the oral cavity — 92.3% of patients in group 1 showed signs of the side effects of cytostatic treatment in the oral cavity: cheilitis — 69.2%, mucositis — 73.0%, salivary gland dysfunction -53.8%. The set of preventive hygiene measures developed by us was used in the comparison group to significantly
гигиенических мероприятий достоверно снижает частоту патологических проявлений в полости рта у пациенток группы 2 до 66,7%: хейлит — 7,9%, мукозит — 50,8%. Но он не оказывает влияния на частоту возникновения дисфункции слюнных желез -58,7%. Полученные нами данные свидетельствуют о необходимости дальнейшего совершенствования методов гигиены у данного контингента больных при проведении ПХТ.
Ключевые слова: рак молочной железы, ротовая полость, химиотерапия, профилактические гигиенические мероприятия.
Стаття надшшла 21. 02. 2014 р.
reduce the incidence of pathological manifestations in the oral cavity in group 2 patients to 66.7%: cheilitis — 7.9%, mucositis — 50.8%. But it has no effect on the incidence of salivary gland dysfunction — 58.7%. The data we obtained indicates the present need for further improvement of hygiene methods in this group of patients during chemotherapy.
Key words: breast cancer, oral cavity, chemotherapy, preventive hygiene measures.
Pe^roeHT KoBamoB G.B.
y^K 616. 316. 5−002. 1−053. 3/5:615
КОМПЛЕКСНЕ Л1КУВАННЯ ЗАГОСТРЕННЯ ХРОН1ЧНОГО ПАРЕНХ1МАТОЗНОГО
ПАРОТИТУУ Д1ТЕЙ
В представленш до публжацп статт наведено узагальнення результата по вивченню клiнiчних характеристик загострення хротчного паренхiматозного паротиту у д! тей при його неактивному перебiзi. Прослiдковано динамiчнi змiни клiтинного складу паротидного секрету в порiвняльному аспект в залежностi вiд форми препарату, що застосовувався для шстилящй в протокову систему.
Ключов1 слова: д1ти, хрошчний паренх1матозний паротит, л1зомуко! д.
В патогенез! хрошчного запалення привушних залоз значну роль ввдграе зменшення продукцп паротидного секрету! поява в ньому кл! тин запального ряду, затримка його евакуацп, що може бути обумовлено наявнютю супутн! х соматичних захворювань, порушенням! ннервацп, гормональною дисрегуляц! ею i т. п. Це сприяе накопиченню в систем! проток «бшкових пробок», порушення обм! ну м! неральних елеменпв, ферменпв, гормошв. В свою чергу, пригшчення секреци обумовлюе порушення процес! в травлення, попршуеться ппешчний стан порожнини рота, що збшьшуе можливють актив! заци штам! в м! крооргашзм!в вегетуючих в порожниш рота i попаданню! х через систему протошв в паренх! му залози [1, 2, 3, 4, 6, 10, 14].
Бшьшють дослщнишв вважають, що вираженють кл! н!чних прояв! в загострення мае прямий зв'-язок з фагоцитарною активн! стю гранулоципв, що знаходяться в секрет! привушних залоз. Зокрема, мова йде про зменшення! х фагоцитарно! активност! та фагоцитарного! ндексу. В свою чергу, антигени м! кробно! флори мають здатнють додатково викликати п! двищений хемотаксис лейкоципв. Тим паче, що виражена недостатнють фагоцитарно! активност! у д! тей супроводжуеться незавершеним фагоцитозом [9, 11, 12].З метою диференщально! д! агностики, встановлення нозолопчно! форми захворювання, оц! нки динам! ки патолопчного процесу та визначення ефективност! л! кування в повсякденн! й кл! н!чн!й практиц! досить широко звертаються до визначення клгтинного складу паротидного секрету [11, 12, 13].
В перюд загострення захворювання бшьшють автор! в рекомендують симптоматичне лшування, яке включае антибактер! альн!, г! посенсиб!л!зуюч!, загальнозмщнююч!, !мунокорегуюч! препарати. Досить велике значення в! дводиться м! сцевому медикаментозному л! куванню. Проводять бужування проток, !нстиляц! розчин! в антибютишв, фермент! в, бактер! офаг!в та! нш. [5, 7, 9, 11, 12].
Однак досл! дженнями встановлено, що багатьом! з них притаманш поб! чн! ефекти та! муносупресивш властивост!, як! обумовлен! !х прямою д! ею на! мунокомпетентн! клггини. Особливо цей вплив виражений на систему, яка регулюе р! вень л! зоциму. Ось чому кл! н!чн! спостереження вказують на те, що застосування багатьох препарат! в для л! кування запальних захворювань великих слинних залоз не завжди призводить до бажаного терапевтичного ефекту [9, 11, 12]. Тому для тдвищення ефективност! л! кування гострих «алоадентв ! загострень хрон! чних останн! м часом рекомендують застосовувати бюлопчно активн! ! поверхнево активн! засоби, в тому числ! ! л! зоцим [8, 12, 13].
Метою роботи було вивчення ефективност! внутр! шньопротокового введення л! зомуко!ду в комплексному лшуванш д! тей !з загостренням хрон! чного паренх! матозного паротиту з неактивним переб! гом.
Матерiал та методи дослщження. Нами було обстежен0 21 дитину в! ком в! д 2 до 14 рок! в в пер! од загострення паротиту. До складу досл! джень ув! йшли загально кл! н!чн! та приватн! методи досл! дження. Зокрема, вивчали кл! тинний склад паротидного секрету в розрахунку на одне поле зору, а для пор! вняння змш в структур! привушних слинних залоз проводили д! агностичне ультразвукове досл! дження у вс! х хворих та 10 практично здорових д! тей того ж вшу [12].
Кр! м класичного вар! анту л! кувальних заход! в додатково щоденно проводили шстиляцп в протокову систему л! зомуко!ду протягом 5 д! б з пор! внянням к! лькост! кл! тин в паротидному секрет! з
© Ткаченко П. 1., Лохматова Н. М. та ium., 2014

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой