ОБґРУНТУВАННЯ КРИТЕРіїВ ОЦіНКИ РУЙНУВАННЯ ЗРАЗКіВ МАТЕРіАЛУ ВИШИВАЛЬНИМИ ГОЛКАМИ

Тип работы:
Реферат
Предмет:
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

6. Сливкин, А. И. Полиурониды. Структура, свойства, применение (обзор) [Текст] / А. И. Сливкин // Вестник ВГУ. Серия: химия, биология. — 2000. — С. 30−46.
7. Kohn, R. Ion binding on polyuronates — alginate and pectin [Text] / R. Kohn // Pure and Applied Chemistry. — 1975. — Vol. 42, № 3. — P. 371−397. doi: 10. 1351/pac197542030371
8. Гликман, С. А. Природа и свойства пектиновых студней [Текст] / С. А. Гликман, С. И. Орлов //Сборн. материалов Всесоюз. совещ. по вопр. Техн. и химии пектина. — М., 1962. — С. 55−56.
9. Безусов, А. Т. Влияние способов деэтерификации пектиновых веществ на их растворимость в кислых середах [Текст] / А. Т. Безусов, И. А. Белоусова, Т. И. Никитчина // Нау-ково-виробничий журнал. Харчова наука i технолопя. — Одеса, 2008. — № 2(2). — С. 27−30.
10. Dangler, K. Texturing of gum and gel articles using classic apple pectin [Text] / Kai Dangler // Food Market and Tech-nol. — 1993. — Vol. 7, № 4. — P. 22−28.
11. Никитчина, Т. И. Влияние природы солей кальция на технологические свойства биохимически модифицированных пектинових веществ [Текст] / Т. И. Никитчина, А. Т. Без-усов // Научно-производственный журнал. Пищевая наука и технология. — Одеса, 2014. — № 4(29). — С. 18−22
12. Шкггчша, Т. I. Одержання пектинметилестераз з вiдходiв консервних шдприемств [Текст]: сборник материалов II Межнародной научно-практической конференции / Т. I. Шкггчша // Химия, био- i нанотехнологии, экология и экономика в пищевой и косметической промышленности. — Х.: НТУ «ХПИ», 2014. — С. 124−129.
ДОСЛЩЖЕННЯ ТЕХНОЛОПЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БiOXiMiЧHO МОДИФЖОВАНИХ ПЕКТИН0ВИХ РЕЧОВИН
У робот приведен! результати експериментальних досль джень по регулюванню розчинност модифшованих низько-етерифшованих пектинових речовин шляхом внесения ефек-торГв — юшв кальщю, яга дозволяють створювати структурш композици гелГв залежно вщ часу ферментативно! деетерифь кацп i масово! долГ пектинових речовин в розчиш.
Kлючовi слова: пектиновГ речовини, стушнь етерифшацп, солГ кальщю, ферментативна деетерифшащя, гелеутворення.
Никитчина Татьяна Ивановна, кандидат технических наук, кафедра биотехнологии, консервированных продуктов и напитков, Одесская национальная академия пищевых технологий, Украина, e-mail: nikitchinati@ukr. net.
НжШчта Тетяна 1ватвна, кандидат техшчних наук, кафедра бютехнологп, консервованих продуктiв i напогв, Одеська нащональна академ1я харчових технологш, Украта.
Nikitchina Tatiana, Odessa National Academy of Food Technologies, Ukraine, e-mail: nikitchinati@ukr. net
УДК 687. 03
DOI: 10. 15 587/2312−8372. 2015. 40 514
ОБГРУНТУВАННЯ КРИТЕРНВ ОЩНКИ РУЙНУВАННЯ ЗРАЗК1 В МАТЕР1АЛУ ВИШИВАЛЬНИМИ ГОЛКАМИ
В роботi приведет результати долджень, пов'-язат з обгрунтуванням критерпв оцтки руйнування зразтв матерiалу вишивальними голками № 75- 80- 90 i 100. Для ощнки ступеня руйнування проб використовувались тат критерп, як змта значеньрозривальниххарактеристик та коефщента повiтропроникностi.
Ключов1 слова: ступть руйнування матерiалу, плiвка, вишивальна голка, крок стiбка, критерп ощнки.
Ршка Г. А., МазнЕв С. 0., Мичко А. А.
1. Вступ
На сьогодтшнш день постае проблема передчасного руйнування дитячого одягу повсякденного призначення. На основi проведеного аналiзу вщносно умов та видiв п-рових розваг дией дошюльного вжу, характерних рухiв, активности юлькосп часу, вщведеного для прогулянок, мiсць 1х проведення, метрологiчних показникiв навко-лишнього середовища та iнше, можна стверджувати про наявшсть небезпечних факторiв побутового характеру в процеа вказано! дiяльностi. Ц1 фактори обгрунтовуються наявнiстю неконтрольованого та над^рного навантаження як на вирiб в цiлому, так i на його окремi деталi, що приводить до появи пружних, еластичних i пластичних деформацiй. Механiчнi фактори, яю оцiнюються значен-нями розривальних, роздиральних показниюв та стiйкiстю до стирання по площинi характеризуються, в основному, локальним впливом на текстильний матерiал. Це приводить до концентрацп та появи критичних деформацшних
напружень, яю обумовлюють руйнування виробiв в процесi 1х експлуатацп або передчасне зношування. Тому тдви-щення експлуатацiйних властивостей одягу повсякденного призначення для дией дошкiльного вжу засобами машинного вишивання е актуальною науковою задачею.
2. Анал1з лгтературних даних та постановка проблеми
В процес виконання роби, при з'-еднуваннi деталей текстильних виробiв швейною машиною обгрунтовано використовують оптимальний номер голки [1, 2]. Це, насамперед, пов'-язано з наявшстю теоретичних основ та об'-ективних експериментальних дослвджень у даному напрямку, яю проводились спещалктами-технологами на протязi багатьох рокiв. До цього додавались таю знання, як асортимент та природа швейних ниток, змша розривальних характеристик та стшюсть до стирання по площиш, температурнi границi використання в разi
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 2/4(22], 2015, © Pinna Г А., Мазнев E. ?., Мичко А. А.
39
э
синтетичних складових, вибiр режимiв з'-еднування деталей, до яких включають вид швейного виробу, номер голки i нитки, крок стiбка тощо [3−17].
Указаш особливостi були частково розглянутi i в ро-ботi [18], де були проведет експериментальш досль дження, результати яких сввдчать про те, що з'-еднування деталей крою, особливо виготовлених iз матерiалу з полiмерним покриттям за допомогою швейно'-1 машини приводить до його руйнування. Причому, стутнь руй-нування проби знаходиться в залежностi вiд номера голки при постшнш величинi кроку спбка, а також вiд його розмiру при постiйному значеннi дiаметра (номера) голки, суттево змшюючи такi 11 характеристики, як розривальне навантаження та коефщент повггро-проникност в порiвняннi з вихiдними показниками. Проте залишаеться не вивченим питання впливу ступеня руйнування матерiалу в процесi машинного вишивання.
3. 06'-ект, ц1ль та задач1 дослщження
Проведенi дослiдження ставили за мету обгрунтувати критерп ощнки руйнування зразкiв полiсилоксанового матерiалу вишивальними голками.
Об'-ект дослгдження — машинне вишивання. Предмет дослгдження — полшилоксанова (силiконова) плiвка, вишивальнi голки рiзного дiаметра.
Для досягнення поставлено'-! мети виршувалися на-ступнi задачi:
— розробити методику для проведення дослщжен-ня вах без винятку вказаних номерiв голок, що найбiльш часто використовуються у вишивальному процесi при зазначених кроках спбюв-
— провести теоретичну частину дослщження-
— провести експериментальну частину дослщження з використанням вишивально'-1 машини марки JANOME 350Е, указаних номерiв голок, крокiв спбюв та поль силоксаново'-1 плiвки (СП), яка буде слугувати фь зичною моделлю.
4. Матер1али та методи дослщження критерив оцшки руйнування зразмв матер1алу вишивальними голками
4.1. Проведення теоретично! частини дослщжень.
Для проведення теоретично'-! частини дослщжень бу-ла використана мШметрова стрiчка паперу розмь ром (50×200) мм, по шириш яко'-1 проводилися проколи голкою певного номеру при врахуванш кроку спбка «А», який дорiвнював 1, 2, 3 i 4 мм. Аналопчш закономiр-ностi були отримат i при вивченнi впливу вишиваль-них голок таких номерiв (дiаметрiв), як 75 (0,75 мм) — 80 (0,8 мм) — 90 (0,9 мм) i 100 (1,0 мм).
Оскшьки дiаметр голок був рiзний, то площа одного проколу So, обрахована за вiдомою формулою, а саме:
голки «d», а кiлькiсть проколiв при цьому залежатиме вiд кроку спбка, тобто:
=-
nd 2
M = A'-
(2)
де M — кшьюсть проколiв, шт- b — ширина зразка, мм- A — крок спбка, мм.
Наприклад, якщо взяти голку № 90, то Si = (0,9×50) = 0 45 мм², яка при, А = 1 мм зробить 50 проколiв, зруй-нувавши при цьому площу S2 в 32 мм², яка тдрахо-вуеться за формулою:
S2 = M х S0,
(3)
де S0 — площа одного проколу, мм2- M — кшьюсть про-колiв, шт.
Незруйнована площа S3, представлена рiзницею мiж S1 i S2, тобто: 45,0 — 32,0 = 13,0 мм².
Теоретичт дослщження за розробленою методикою були проведет для вах без винятку вказаних номерiв голок, що найбiльш часто використовуються у вишивальному процеа при зазначених кроках спбюв. Отримаш результати свiдчать про те, що найбшьший вплив на ступiнь руйнування виявляють голки, дiаметр яких зро-стае вiд 0,75 до 1,0 мм при постшному значеннi кроку спбка. Але, коли крок спбка змiнювати вiд 1 до 4 мм, то залежно вщ дiаметра голки, ступiнь руйнування проби рiзко зменшуеться, що обгрунтовуеться кiлькiстю проко-лiв (M) для окремо взятого випадку. Так, якщо дослщ-жувати вплив голки № 100 (d = 1,0 мм), то при крощ спбка, А = 1 мм i довжинi шва («b») 50 мм отримаемо 50 проколiв, яю зруйнують зразок площею 39,5 мм², а коли, А = 4 мм, то буде зроблено 12,5 проколiв, тобто у чотири рази менше, i площа руйнування дорiвнюватиме всього 9,86 мм², зменшившись теж у чотири рази.
Указаш закономiрностi, теоретично обгрунтоваш для всiх номерiв голок (табл. 1), пiдтверджують гшотезу про те, що площа руйнування зразка при конкретному Ii дiаметрi повнiстю залежить вщ кроку стiбка i може бути обрахована за формулою:
S2 =
nd 2b
JA'-
(4)
де d — дiаметр голки, мм- b — довжина шва, мм- А — крок спбка, мм.
Таблиця 1
Вплив вишивальних голок на змшу площ1 руйнування силшоново! проби в залежносп в1д! х номера (дааметра) та кроку спбка (теоретично)
(1)
де d — дiаметр голки, мм2.
Так, для голки № 75 So = 0,44 мм², а для голки № 90 S0 = 0,64 мм² i т. ш.
Загальна площа зразка Sj обгрунтовувалась постшною його шириною «b», що дорiвнюе 50 мм та дiаметром
Номер виши-вально! голки N (д1аметр d, мм) Крок спбка А, мм Площа проколу вщ номеру голки So, мм2 За-гальна площа проби Si, 2 мм Кшь-ШСтЬ проко-л1 В М, шт. Площа, зруй-нована голкою S2, мм2 Площа, незруй-нована голкою S3, мм2
75 (0,75) 1 0,44 37,5 50,0 22,0 15,5
2 25,0 11,0 26,5
3 16,7 7,35 30,15
4 12,5 5,5 32,0
40
технологический аудит и резервы производства — № 2/4(22], 2015
Закiнчення табл. 1
Номер виши-вально! голки N (дааметр d, мм) Крок спбка А, мм Площа проколу вщ номеру голки So, мм2 За-гальна площа проби Я 2 мм² Кшь-тсть проко-лiв М, шт. Площа, зруй-нована голкою S2, мм2 Площа, незруй-нована голкою S3, мм2
80 (0,8) 1 0,50 40,0 50,0 25,0 15,0
2 25,0 12,5 27,5
3 16,7 8,35 31,65
4 12,5 6,25 33,75
90 (0,9) 1 0,64 45,0 50,0 32,0 13,0
2 25,0 16,0 29,0
3 16,7 10,7 34,3
4 12,5 8,0 37,0
100 (1,0) 1 0,79 50,0 50,0 39,5 10,5
2 25,0 19,75 30,25
3 16,7 13,19 36,81
4 12,5 9,86 40,14
4.2. Проведения експериментально! частини досл^ джень. Аналогiчнi дослiдження були проведет з вико-ристанням вишивально! машини марки JANOME 350Е, указаних номерiв голок, крокiв стiбкiв та полкилокса-ново! плiвки (СП), яка слугувала фiзичною моделлю.
Експериментальнi данi показали, що змiна для всiх номерiв голок, в порiвняннi з теоретичними дослщження-ми, вiдбуваeться в процеа утворення проколiв. У зв'-язку з цим, зруйновану площу S2 доцшьно розраховувати за формулою (3), оскшьки кiлькiсть проколiв при конкретному крощ стiбка, буде залежати вщ морфолопчно-структурно! будови текстильного матерiалу, а також технiчноi можливостi вишивально! машини, про що свщ-чить проведений експеримент (табл. 2).
Таблиця 2
Вплив вишивальних голок на змшу пл? щi руйнування силшоново! проби в залежност вiд !'-х номера ^аметра) та кроку спбка (експериментально)
Номер вишиваль-но'- голки N (дааметр d, мм) Крок CTi6- ка А, мм Площа проколу вщ номеру голки 50, 2 мм² За-галь-на пло-ща проби 51, 2 мм² Експериментальна кшь-шсть проко-лiв М, шт. Площа, зруйнована голкою S2 Площа, незруйнова-на голкою S3
2 мм2% 2 мм2%
75 (0,75) 1 0,44 37,5 50,0 22,0 58,7 15,5 41,3
2 27,0 11,9 31,7 25,6 68,3
3 18,0 8,0 21,4 29,5 78,6
4 13,0 6,0 16,0 31,5 84,0
80 (0,8) 1 0,50 40,0 50,0 25,0 62,5 15,0 37,5
2 28,0 13,8 34,5 26,2 65,5
3 18,0 9,2 23,0 30,8 77,0
4 13,0 6,6 16,5 33,4 83,5
90 (0,9) 1 0,64 45,0 51,0 32,0 72,5 13,0 27,5
2 27,0 17,5 38,9 27,5 61,1
3 18,0 11,3 25,1 33,7 74,9
4 13,0 8,3 18,5 36,7 81,5
100 (1,0) 1 0,79 50 52,0 41,6 83,2 8,4 16,8
2 28,0 22,4 44,8 27,6 55,2
3 19,0 14,9 29,8 35,1 70,2
4 12,0 9,3 18,6 40,7 81,4
Виявлеш залежностi нами були проаналiзованi гра-фiчно (рис. 1).
23 20 17 14 II
3
=
й



^ 2
1

3& quot-
=
& amp-
32 28
Г 24
!& quot-я 20 j
-и& quot- 16 12
3 4
Крок стчбка А, мм



V 2

1 =5
3 4
Крок ст1бка А, мм
27
и 24
К с 21
tri
X Я Г 18

яз 15
и
О, 12
1
— 9
с
6


x
v
л
1

44 39 34 29 24 19 14 9
3 4
Крок ст|бка А, мм
ч
\
\ 2

1 N


3 4
Крок & lt-j: ibbj А, мм
Рис. 1. Залежшсть пл? щi руйнування проб пшпсилаксанавих (СП) мaтерiaлiв (1 — теоретична- 2 — експериментальна) вщ кроку спбка i номера (дааметра) голки: а — голка № 75 (Ы = 0,75 мм) — б — голка № 80 (Ы = 0,8 мм) — в — голка № 90 (Ы = 0,9 мм) —
г — голка № 100 (Ы = 1,0 мм)
а
в

Так, якщо узагальнити отриманi результати, то можна зробити висновок, що до найбшьшо'-! площi руйнування приводять усi взяп для експерименту голки при крощ стiбка, який дорiвнюe 1 мм, послвдовно зменшуючись вiд його зростаючого значення. Тому, наявнiсть руйнiвного фактора спбка очевидна i залежить як вщ номера (дь аметра) голки, так i вiд величини його кроку, А (мм).
Експерименти показали також, що, коли крок спбка дорiвнюe 1 або 4 мм, то стутнь руйнування зразюв голками № 75−80 i 90 номерiв спiвпадаe з теоретич-ними розрахунками i дорiвню-ють 22- 25- 1 32 мм² вщповщ-но (рис. 1, а, б). Але в тому раз^ коли крок спбка збiльшувати до 3 мм, то розбiжностi значень S2 мiж проведеними дослщжен-нями стають бшьш суттевими для всiх номерiв голок, особливо для № 100 (рис. 1, а, б). Таким чином, слщ зазначити, що змша величини плошд руйнування як вщ номера голки, так i вiд кроку спбка, знаходяться не в прямш, а в параболiчнiй залежностi, що свщчить про складнiсть процесу. Але проаналiзованi закономiр-ностi були отримаш тiльки при моделюваннi одного шва.
Результати
дослщження
критерй'-в оцшки
руйнування
зразмв матер1алу
вишивальними
голками
мали довжину по 100 мм на ввдсташ 10 мм один вщ одного (рис. 2, а), а десять швiв впоперек дорiвнювали його шириш (рис. 2, б).
Наступна iмiтацiя швiв (проколами машинною гол-кою без нитки) характеризуеться чотирма швами впо-довж проби по 100 мм та десятьма швами по 50 мм по Ii шириш при вказаних вщстанях (рис. 2, в). При цьому слщ зазначити, що процес утворення швiв на пробах починають вщ ix центральних лшш ab i cd, вщступивши по обидвi сторони на 10 мм.
рис. 2. Схема утворення швiв вишивальними голками на полiсилоксанових зразках: а — чотири шва по 100 мм вподовж проби- б — десять швiв по 50 мм впоперек проби- в — чотири шва по 100 мм вподовж проби та десять швiв по 50 мм впоперек проби- аЬ i сё — центральш лши проб
Враховуючи те, що вишивання це багатоспбковий технолопчний процес з наявнiстю значно1 кiлькостi проколiв М на одиницю площi матерiалу, нами були проведет дослщження, яю б максимально характери-зували вплив голки при дп вказаного фактору.
Експеримент, як i на першому етапi, проводили з використанням полшилоксанового зразка, товщина якого дорiвнюе 0,1 мм, а розривальне зусилля Рр при його розмiрi (50×200) мм — 83,0 Н. Робочий розмiр проби дорiвнював (50×100) мм i був обраний з таким розрахунком, щоб пiсля нанесення проколiв голкою 11 руйнiвний вплив ощнювати не тiльки кiлькiстю М та зруйнованою площею S2, але i такими достатньо шфор-мацiйними характеристиками, як змша розривального зусилля Рр вщ вихiдного (Н, %) та наявшсть при цьому повггропроникнення Кп (дм3/м2 с). Для утворення проколiв нами були обранi голки № 75 i 100, тобто п, якi вiдповiдно найбiльш та найменш використовують-ся при вишиванш. Утворення проколiв проводилось при крощ спбка вiд 1 до 4 мм (штервал — 1 мм), а для вивчення змши розривальних характеристик i коефiцiента повiтропроникностi використовувались прилади РТ-250М та ВПТМ-2М. Юльюсть швiв на пробах, вiрнiше 1х iмiтацiя, була задовiльною, але од-наковою, якi утворювались голками як вподовж, так i в впоперек зразкiв. Так, чотири шва вподовж СП
Експерименти, насамперед, були проведет з використанням голки № 75 при дотриманш рашше зазна-чених умов.
6. Обговорення результат1 В дослщження обгрунтування критерй'-в оцшки руйнування зразмв матер1алу вишивальними голками
Аналiз отриманих результатiв свiдчить про те, що змша значень рекомендованих авторами дано1 робо-ти контролюючих показникiв е суттевим, а тому таю фактори, як крок спбка, юльюсть проколiв на проб1 для iмiтацii швiв та 1х розмщення (вподовж, впоперек) слiд вважати впливовими, а вщтак обгрунтовани-ми. Так, якщо дослщжувати пробу, вподовж яко1 було утворено чотири шва по 100 мм спбком, що дорiвнюе одиницi, то сумарна юльюсть проколiв М становить 408 штук, яю приводять до руйнування плошд S2 розмiром 204 мм², появою повiтропроникнення (Кп = 8,3 дм3/м2 ¦ с) та зменшенням розривального навантаження вщ вихщ-ного (83,0 Н) на 12% (73,0 Н). Якщо спбок дорiв-нюе 2 мм, то вже при 208 проколах Кп = 7,7 дм3/м2 ¦с, зменшившись вiд попереднього значення на 7,2%, а Рр = 75,8 Н, тобто теж знизилось вщ вихщно'-! величини на 8,7%. В раз^ коли спбок 3 або 4 мм, то виявлеш
i 42
технологический аудит и резервы производства — № 2/4(22], 2015
3aKOHOMipHOCTi зберiгаються, яю можна охарактеризувати такими ознаками, як зменшення кiлькостi проколiв М вщ 136 до 104 штук, плошд S2, зруйновано! голкою вiд 68,0 до 52,0 мм², коефщенпв повиропроникносп вiд 7,3 до 7,0 дм3/м2 ¦ с, але при збшьшенш розривальних показникiв проб вiд 78,3 до 79,6 Н (табл. 3, табл. 4).
Таблиця 3
Змша показнитв коефщвнта повиропроникносп Кп (дм3/м2 ¦ с) проб пшпсилоксановт плшки (СП) в залежносп вiд кроку CTi6KiB та кiльк? стi швiв Т, утворених голкою № 75 (d = 0,75 мм)
Кшьтсть швiв на СП np^6i розмiром 50×100 мм, Т, шт Змша величини коефщвнта повиропроник-носп Кп (дм3/м2 ¦ с) вщ кроку спбтв, А (мм) та кшькосп проколiв М (шт)
1 2 3 4
Кп М Кп М Кп М Кп М
Чотири шва по 100 мм вподовж проби 8,3 408 7,7 208 7,3 136 7,0 104
Десять швш по 50 мм впоперек проби 16,2 510 13,4 260 12,0 170 10,8 130
Чотири шва по 100 мм вподовж i десять швш по 50 мм впоперек проби 20,5 918 16,2 468 15,3 306 14,7 234
Таблиця 4
Змша показнитв розривальних характеристик Рр (Н- %) проб пшriсил? ксан?в?i'- плшки (СП) в залежносп вщ краку спбтв та кiлькастi швiв Т, утворених галкаю № 75 (Ы = 0,75 мм)
Кшьтсть швiв на СП пробi розмiром 50×100 мм, Т, шт Змша величини розривальних характеристик Рр (Н, %) вщ кроку спбтв, А (мм) та кшькосп прокшпв М (шт)
1 2 3 4
Рр % Рр % Рр % Рр %
Чотири шва по 100 мм вподовж проби 73,0 -12,0 75,8 -8,7 78,3 -5,7 79,6 -4,0
Десять швiв по 50 мм впоперек проби 70,0 -15,7 74,0 -10,8 76,0 -8,4 77,0 -7,2
Чотири шва по 100 мм вподовж i десять швiв по 50 мм впоперек проби 57,0 -31,3 66,0 -20,5 72,0 -13,3 75,0 -9,6
Примггка: знак «-» — зменшення значення показника в п? рiвняннi з вихiдн? ю величиною
Десять швiв по 50 мм впоперек проби (рис. 2, б) утво-рюють 510 наскрiзних отворiв площею S2 = 255 мм², що становить 5,1% вщ загально! ii величини (S1 = 5000 мм2). Отримат результати експерименпв при, А = 1 мм в да-ному випадку максимальш за сво! м значенням, оскiльки при збшьшенш кроку стiбка спостерiгаeться наявшсть тенденцп до ix зменшення.
Найбшьш суттева змiна контролюючих характеристик спостеркаеться в тому випадку, коли вподовж проби були утвореш чотири шва по 100 мм, а впоперек — десять швiв по 50 мм, зпдно представлено! схеми (рис. 2, в). Юль-юсть проколiв М, в залежностi вщ кроку спбка А, можна розмiстити в такш послiдовностi: А1 = 918- А2 = 468- A3 = 306 i A4 = 234 шт. Зруйнована площа проб (S2) при цьому дорiвнюе вщповщно 459- 234- 153 i 117 мм².
Коефшдент повiтропроникностi також залежить вщ кроку стiбкiв, а саме зменшуючись при 1х збшьшен-нi. Так, якщо, А = 1 мм, то Кп = 20,5 дм3/м2 ¦ с, тобто його значення найбшьше, а, наприклад, при, А = 2 мм. Кп зменшуеться вщ попереднього на 4,3 дм3/м2 ¦ с, що складае 21%. Збiльшення розмiру стiбка до 3 i 4 мм приводить до зменшення значення коефщенпв повггропро-никностi в порiвняннi з, А = 1 мм на 25,4% (15,3 дм3/м2 ¦ с) та 28,3% (14,7 дм3/м2 ¦ с) вщповщно.
Якщо проаналiзувати даш про змшу розривальних показниюв, то найбiльше 1х зменшення вщ вихщно-го (83,0 Н) спостеркаеться, коли крок стiбка, А = 1 мм i становить 57,0 Н, зруйнувавшись на 31,3%. Суттева змша вщбуваеться коли, А = 2 мм, осюльки розривальне навантаження проб зменшуеться на 20,5% i дорiвнюе 66,0 Н вщ вихiдного. При кроцi спбка 3 i 4 мм про-цес руйнування проб теж вщбуваеться, але в меншому ступенi (табл. 3).
7. Висновки
В результат проведених дослщжень було встанов-лено, що:
1. Такий технолопчний процес, як машинне виши-вання, для частково! iмiтацii якого були використаш шви рiзно'-i кiлькостi та напрямку, утвореш на фiзичнiй моделi матерiалу голкою № 75 при змш кроку стiбкiв е взаемопов'-язаною багатофакторною функцiею, а за-пропонованi критерп оцiнки руйнування проб СП при проведенш даного процесу — коректними.
2. Площа руйнування зразюв при конкретному дь аметрi голки повшстю залежить вiд кроку стiбка.
3. До найбшьшо! площi руйнування приводять ус взятi для експерименту голки при крощ стiбка 1 мм, послщовно зменшуючись вiд його зростаючого значення.
4. Наявнiсть руйнiвного фактора спбка очевидна i залежить як вщ номера (дiаметра) голки, так i вiд величини його кроку, А (мм).
Дослiдження в даному напрямку тривають.
Лггература
1. Пищиков, В. О. Проектування швейних машин [Текст] /
B. О. Пищиков, Б. В. Орловський. — К.: Видавничо-поль граф1чний д1м «Формат», 2007. — 320 с.
2. Рябчиков, М. Л. Розрахунок та конструювання машин легко! промисловост [Текст] / М. Л. Рябчиков, I. Г. Дейнека. — Луганськ: СНУ? м. В. Даля, 2010. — 264 с.
3. Ршка, Г. А. Вплив вишивальних голок на площу руйнування матер1ал1 В [Текст]: тези доповщей М1жнародно! нау-ково-практично! конференци науково! молод1 та студенев, 26−27 вересня 2013 р. / Г. А. Ршка // Актуальш проблеми та перспективи розвитку сучасного матер1алознавства. — К.: КНУТД, 2013. — С. 82−84.
4. Кукин, Г. Н. Текстильное материаловедение [Текст] / Г. Н. Ку-кин, А. Н. Соловьев. — М.: Легкая индустрия, 1967. — Ч. 3. -
C. 243−248.
5. Беденко, В. Е. О тепловом воздействии на нитку в процессе высокоскоростного шитья [Текст] / В. Е. Беденко, М. И. Сухарев // Известия вузов. Технология легкой промышленности. — 1969. — № 5. — С. 115−119.
6. Белицин, М. Н. Влияние различных факторов на механические свойства синтетических нитей [Текст] / М. Н. Белицин //В кн.: Проблемы физико-химической механики волокнистых пористых дисперсных структур и материалов. — Рига: А Н Латв. ССР, 1968. — С. 44−52.
7. Белицин, М. Н. Швейные нитки из синтетических волокон [Текст] / М. Н. Белицин // Прядение. — 1964. — № 3. — С. 11−14.

8. Laughlin, R. D. Needle Temperature measurement by Infrared Pyro-metay [Text] / R. D. Laughlin // Textile Research Journal. — 1963. — Vol. 33, № 1. — P. 35−39. doi: 10. 1177/4 051 756 303 300 105
9. Moeller, F. Um die Hitzebarriere bei der Nahmaschinen [Text] / F. Moeller // Deutsche Nahmaschinen-Zeitung. — 1964. — Vol. 85, № 10. — P. 16−17.
10. Mattes, M. Die Abhandigkeit der Scheuerfestigkeit von der Drehung der Gespinste [Text] / M. Mattes, A. Keworkian // Melliand Textilberichte. — 1943. — № 24. — P. 56−64.
11. Nemeth, E. Prufung der Scheuerbestandigkeit von Nahzwirnen [Text] / Endre Nemeth // Faserforschung und Textiltech-nik. — 1962. — Vol. 13, № 8. — P. 364−369.
12. Nestler, R. Fadenzug kraftuntersuchungen an Industrie-Nahemaschinen [Text] / R. Nestler, R. Briehtswein // Bekleidung und Maschinwaren. — 1966. — № 2. — P. 3−7.
13. Smith, J. C. Stress-Strain Relationships in Yarns Subjected to Rapid Impact Loading: Part VIII: Shock Waves, Limiting Breaking Velocities, and Critical Velocities [Text] / Jack C. Smith, Josephine M. Blandford, Kathryn M. Towne // Textile Research Journal January. — 1962. — Vol. 32, № 1. — P. 67−76. doi: 10. 1177/4 051 756 203 200 109
14. Stein, W. Fadenbruche an Idustrienahmaschinen [Text] / W. Stein // Zeitschrift ges. Textilindustrie. — 1968. — Vol. 70, № 12. — P. 875−880.
15. Rormarionowski, W. Rdzeniowa Przedza [Text] / Wladislaw Ror-marionowski // Przeglad wlokien. — 1966. — Vol. 20, № 1. — P. 27.
16. Winkler, F. Scheuerprufund an Einzelfasern [Text] / F. Winkler // Faserforschung und Textilechnik. — 1956. — № 7. — P. 16−18.
17. Wiezlak, W. Badania Warunbow tworzenia sie petli w maszy-nach szuacych [Text] / W. Wiezlak, W. Nowacki // Odziez. — 1968. — Vol. 19, № 7. — P. 197−205.
1s. Михайлова, Н. В. Разработка изолирующей специальной одежды для очистки емкостей от агрессивных сред [Текст]: дис. … канд. техн. наук: 05. 19. 04 / Нина Васильевна Михайлова. — Хмельницкий, 2006. — 181 с.
ОБОСНОВАНИЕ КРИТЕРИЕВ ОЦЕНКИ РАЗРУШЕНИЯ ОБРАЗЦОВ МАТЕРИАЛА ВЫШИВАЛЬНЫМИ ИГЛАМИ
В работе приведены результаты исследований, связанные с обоснованием критериев оценки разрушения образцов мате-
риала вышивальными иглами № 75- 80- 90 и 100. Для оценки степени разрушения проб использовались такие критерии, как изменение значений разрывных характеристик и коэффициента воздухопроницаемости.
Ключевые слова: степень разрушения материала, пленка, вышивальная игла, шаг стежка, критерии оценки.
Ртка Галина Анатолпвна, старший викладач, заступник завГду-вача кафедри легког i харчовог промисловостi, СхГдноукрагнський нащональний утверситет ж. В. Даля, Северодонецьк, Украгна. Мазнев Свген Олександрович, кандидат технгчних наук, доцент, завгдувач кафедри легког i харчовог промисловостi, СхГдноукрагн-ський нащональний утверситет ж. В. Даля, Северодонецьк, Украгна.
Мичко Анатолт Андртович, доктор техтчних наук, профе-сор, кафедра легког i харчовог промисловостi, СхГдноукрагнський нащональний утверситет ж. В. Даля, Северодонецьк, Украгна.
Репка Галина Анатольевна, старший преподаватель, заместитель заведующего кафедрой легкой и пищевой промышленности, Восточноукраинский национальный университет им. В. Даля, Северодонецк, Украина.
Мазнев Евгений Александрович, кандидат технических наук, доцент, заведующий кафедрой легкой и пищевой промышленности, Восточноукраинский национальный университет им. В. Даля, Северодонецк, Украина.
Мычко Анатолий Андреевич, доктор технических наук, профессор, кафедра легкой и пищевой промышленности, Восточно-украинский национальный университет им. В. Даля, Северо-донецк, Украина.
Ripka Galina, Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Severodonetsk, Ukraine.
Mazniev Ievgen, Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Severodonetsk, Ukraine.
Mychko Anatoly, Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Severodonetsk, Ukraine
УДК 575. 224. 46 DOI: 10. 15 587/2312−8372. 2015. 40 552
отримання високоАктивних
СТРЕПТОМЩИН-РЕЗИСТЕНТНИХ ПРОДУЦЕНТА БАКТЕР1ОЛ1ЗИН1 В STREPTOMYCES ALBUS
Дослгджено та показано доцыьтсть застосуванняN-метил-Ы'--ттро-Ы-ттрозогуатдту (НГ), а також використання мутацш стшкостг до стрептомщину в селекщ продуцента бактерю-лтичного ферментного комплексу Streptomyces albus 2435. Встановлено умови мутагенног об-робки НГ та концентращя стрептомщину, що дали змогу отримати мутанти S. albus 105 i 107 з тдвищеною у 1,6 разiв здаттстю до синтезу бактерiолiзинiв.
Илпчов1 слова: Streptomyces albus 2435, надпродуцент, бактерiолiзини, селекщя, нтрозогуа-тдт, стрептомщин.
Громико О. М., Буцяк А. В., Федоренко В. О., Тодосшчук Т. С.
1. Вступ
Значна частина антимжробних субстанцш, що е сьо-годш основною препарапв для медицини, ветеринары та шших галузей, продукуеться мжрооргашзмами. Тому
продовжуються пошук нових продуценпв бактерiолiзинiв та роботи з тдвищення активност вщомих культур.
Традицшш методи селекцн мжробних продуценпв бюлопчно активних речовин лишаються актуальни-ми, оскшьки дають змогу отримувати надпродуценти
44 технологический аудит и резервы производства — № 2/4(22], 2015, © Громико О. М., Буцяк А. В. ,
Федоренко В. ?., Тодосшчук Т. С.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой