Обґрунтування вибору екстрагенту багатокомпонентної суміші лікарської рослинної сировини для лікування варикозної хвороби вен

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Фармакогнозія та хімія природних сполук
УДК615. 32:615. 451. 16:616. 14−002
С.А. Куценко
Обґрунтування вибору екстрагенту багатокомпонентної суміші лікарської рослинної сировини для лікування варикозної хвороби вен
Національний фармацевтичний університет, м. Харків
Ключові слова: екстрагент, лікарська рослинна сировина, подрібненість.
Ключевые слова: экстрагент, лекарственное растительное сырье, измельченность.
Key words: extractant, medicinal plant material, blending.
Наведено дані з теоретичного й експериментального обґрунтування вибору екстрагента біологічно активних речовин багатокомпонентної суміші лікарської рослинної сировини залежно від ступеня полярності. Визначено коефіцієнт гідрофільності лікарської рослинної сировини залежно від ступеня подрібнення. Показано доцільність використання малополярних розчинників у якості екстрагента.
Приведены данные по теоретическому и экспериментальному обоснованию выбора экстрагента биологически активных веществ многокомпонентной смеси лекарственного растительного сырья в зависимости от степени полярности. Определен коэффициент гидрофильности лекарственного растительного сырья в зависимости от степени измельчения. Показана целесообразность использования малополярных растворителей в качестве экстрагента.
The article presents data on the theoretical and experimental substantiation of the choice of solvent for extraction of biologically active substances from multicomponent mixtures of medicinal plants, depending on polarity. Hydrophilicity coefficient for medicinal plants subject to grade of comminution was determined. The expediency of low-polarity solvents usage for the extraction has been shown.
Останнім часом все більше уваги приділяється галеновим препаратам, лікувальна дія яких зумовлена комплексом біологічно активних речовин (БАР), що входять до складу лікарської рослинної сировини (ЛРС). На процес екстрагування рослинного матеріалу здійснює вплив ряд факторів, що необхідно враховувати при виборі умов екстрагування, — розмір і форма часток, ступень і характер подрібнення, різниця концентрацій, тривалість екстракції, гідродинаміка процесу, природа та в’язкість екстрагенту [3,7].
Для вилучення БАР з ЛРС застосовують різні екстрагенти, які розрізняють за в’язкістю, температурою кипіння, складом і ступенем полярності. Класифікацію екстрагентів за ступенем полярності наведено в таблиці 1 [6].
Проникнення екстрагента в сировину відбувається за рахунок капілярних сил. Проникненню сприяє те, що речовини, з яких складаються клітинні стінки, в основному, гідрофільні (є і гідрофобні ділянки).
Мета роботи
Для встановлення виду екстрагенту визначено ступень
гідрофільності ЛРС шляхом визначення змочування сировини полярними та неполярними рідинами [1].
Матеріали і методи дослідження
Об'єктами дослідження були плоди гіркокаштану кінського, софори японської, горобини звичайної, вівса посівного, листя ліщини, трави буркуну, чистотілу [5].
При екстрагуванні рослинного матеріалу велике значення має ступінь подрібнення сировини. Подрібнення дозволяє збільшити міжфазну поверхню ЛРС при введенні технологічного процесу, тим самим впливати на ступінь вилучення екстрактивних речовин і динаміку екстракції. Подрібнення ЛРС здійснювалось на лабораторному подрібнювачі (швидкість обертів 133 об/с). Необхідну дисперсність сировини досягали через 60−240 с подрібнення.
Сутність методу визначення гідрофільності матеріалу полягає в тому, що дві однакові наважки сировини вміщуються в два мірних циліндри об' ємом 10 см³ і ущільнюються в сухому стані до постійного об'єму.
Таблиця 1
Класифікація екстрагентів за ступенем полярності
Група розчинників Представники Діелектрична постійна
1. Полярні вода 78,3
гліцерин 64,1
спирт метиловий 37,9
2. Малополярні спирт етиловий 25,2
ацетон 20,7
спирт пропіловий 19,7
спирт бутиловий 17,7
дихлоретан 10,3
3. Неполярні оцтова кислота 6,2
етилацетат 6,0
хлороформ 4,7
етиловий ефір 4,2
чотирихлористий вуглець 2,2
10
© С. А. Куценко, 2012
Потім у перший циліндр заливають воду, а в другий -вуглеводневу рідину. Через 40−60 хв вимірюють питомий седиментаційний об' єм і розраховують коефіцієнт змочування за формулою:
К =? , а
де V — питомий седиментаційний об'єм у воді, см3-
V — питомий седиментаційний об ' єм у вуглеводневій рідині, см3.
При рівності питомих седиментаційних об'ємів коефіцієнт змочування К=1, що відповідає крайовому куту змочування 90°. При значеннях К& gt-1 поверхня сировини гідрофобна, при К& lt-1 — гідрофільна [1].
Результати та їх обговорення
На підставі даних спеціалізованої літератури визначено БАР кожного виду лікарської рослинної сировини, що входить до складу збору (табл. 2) [4].
За ступенем гідрофільності БАР розподіляють на 3 групи (табл. 3) [6]. Як видно з даних, наведених у таблиці, більшість БАР є гідрофільними або належать до змішаної групи, тому для екстрагування досліджуваної
суміші доцільно використовувати малополярні розчинники, що забезпечать більшу кількість екстрактивних речовин у витяжці.
Результати визначення гідрофільності матеріалу наведено у таблиці 4.
Отримані дані свідчать, що показники ступеня гідрофільності листів ліщини та трав буркуну, чистотілу практично не змінюються залежно від ступеня подрібнення. Цей факт можна пояснити малою товщиною листової пластинки, зменшення подрібненості якої незначно змінює загальну питому поверхню сировини, що відбивається на показниках гідрофільності.
Ступінь гідрофільності плодів навпаки залежить від розміру часток. При збільшенні їх розміру поверхня плодів отримує гідрофобні властивості. Вплив механічної дії на твердіший рослинний матеріал призводить до порушення характерної клітинної будови й утворення наскрізних пор. Наявність такого процесу пояснює проникність оболонок ЛРС для екстрагента та збільшення змочування.
Отже, при отриманні рослинного комплексу ангіо-протекторної дії для лікування варикозної хвороби вен доцільно використовувати як екстрагент водно-етанольні
Склад і властивості ЛРС, що входить до складу настойки
Таблиця 2
Сировина Склад БАР Терапевтична дія
Плоди гіркокаштана кумаринові глікозиди ескулін і фраксин, кверцетин, кемпферол, есцин, жирна олія (5−7%), дубильні речовини (1%), крохмаль (до 50%) венотонізуюча, посилює кровотік у судинах, протизапальна, антитромботична
Плоди софори японської значна кількість рутину, кемпферол-3-софорозидкверцитин тощо, флавоноїди капілярозміцнююча, кровоспинна, гіпотензивна
Плоди вівса крохмаль (до 60%), білкові речовини (до 16%), жирна олія (до 9%), вітаміни групи В, Е, холін, стерини, стероїдні сапоніни, органічні кислоти, кумарини протизапальна, жовчогінна, сечогінна, тонізуюча, імуностимулююча
Листя ліщини дубильні речовини (до 11%), флобафени, таніни, флавоноїди, алкалоїди, вітамін С протизапальна, кровоспинна, сечогінна, антитромботична
Плоди горобини фенольні сполуки (катехіни, антоціани, флавоноли), каротин, фолієва кислота, вітаміни С, К, Е, органічні кислоти тощо кровоспинна, сечогінна, протисклеротична, судинорозширювальна, регулює сольовий обмін, гіпотензивна, загальнозміцнююча
Трава буркуна кумарини (0,4−0,9%), мелілотин, кумарова і мелілотова кислота, мелілотозид, похідні пурину, жироподібні речовини (4,3%), білок (17,6%), ефірна олія (0,01%) протизапальна, спазмолітична, анальгетична, седативна, поліпшує реологічні властивості крові
Трава чистотілу алкалоїди (до 2,5%), органічні кислоти (до 4,32%), ефірна олія, сапоніни, вітамін С, каротин, флавоноїди, дубильні речовини, хелідонова кислота жовчогінна, спазмолітична, болезаспокійлива, протизапальна, сечогінна, репаративна
Таблиця 3
Класифікація БАР за ступенем гідрофільності
Розчинні у полярних розчинниках (гідрофільні) Змішані Розчинні в неполярних розчинниках (ліпофільні)
Солі алкалоїдів основи алкалоїдів жирні масла
Глікозиди агликони глікозидів
Дубильні речовини (гідролізовані) дубильні речовини (конденсовані) ефірні олії
Вуглеводи стероїдні сапоніни
Солі тритерпенових сапонінів тритерпенові смоли
Вітаміни сапоніни
Антибіотики кумарини жиророзчинні
фурокумарини вітаміни антибіотики вітаміни
Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики (2012), № 1 (8)
11
Таблиця 4
Коефіцієнт змочування ЛРС
Назва сировини Розмір часток, мм Питомий седиментаційний об'-єм, см3/г Коефіцієнт змочування, К Властивості поверхні
вода вуглеводнева рідина
Плоди гіркокаштана 1−3 3,52 4,05 0,87 гідрофільна
4−6 4,25 4,38 0,97 гідрофільна
7−10 5,04 3,91 1, 29 гідрофобна
Плоди софори японської 1−3 3,71 5,45 0,68 гідрофільна
4−6 5,56 5,67 0,98 гідрофільна
7−10 6,04 5,75 1, 05 гідрофобна
Плоди вівса 1−3 1,63 2,97 0,55 гідрофільна
4−6 2,07 3,05 0,68 гідрофільна
7−1 0 3,15 3,25 0,90 гідрофільна
Плоди горбини 1−3 2,55 3,70 0,69 гідрофільна
4−6 2,96 3,95 0,75 гідрофільна
7−1 0 3,30 4,05 0,82 гідрофільна
Трава буркуна 1−3 1,26 2,25 0,56 гідрофільна
4−6 1,38 2,33 0,59 гідрофільна
7−1 0 1, 52 2,41 0,63 гідрофільна
Листя ліщини 1−3 2,38 3,67 0,65 гідрофільна
4−6 2,52 3,71 0,68 гідрофільна
7−1 0 2,64 3,77 0,70 гідрофільна
Трава чистотілу 1−3 1,83 3,59 0,51 гідрофільна
4−6 1, 92 3,63 0,53 гідрофільна
7−1 0 2,02 3,67 0,55 гідрофільна
суміші, що належать до малополярних розчинників і здатні витягувати більшу кількість БАР, мають мікробіологічну стійкість, хімічну індиферентність відносно речовин, що витягуються, здатність до регенерації, вибіркову розчинність тощо. Отриманні дані свідчать про перспективність використання водно-етанольних сумішей як екстрагентів вилучення БАР збору для лікування варикозної хвороби вен.
Висновки
На підставі аналізу даних спеціалізованої літератури визначено склад біологічно активних речовин лікарської рослинної сировини, що входить до складу збору, вста-
новлено доцільність використання екстрагентів з групи малополярних розчинників.
Визначено коефіцієнт гідрофільності кожного виду сировини залежно від ступеня подрібнення. На підставі отриманих даних встановлено, що гідрофільність рослинного матеріалу практично не змінюється в сировині, що має пористу структуру. В плодах відзначено гідро-фобізацію поверхні при збільшенні розміру часток.
Показано доцільність подальших досліджень екстрактивної здатності водно-етанольних сумішей різної концентрації при отриманні вилучень БАР зі збору для лікування варикозної хвороби вен.
Список літератури
1. Аксельруд Г. А. Введение в капиллярно-химическую технологию / Г. А. Аксельруд, М. А. Альтшулер. — М.: Химия, 1983. — 264 с.
2. Аксельруд Г. А. Экстрагирование (система твердое тело -жидкость) / ГА. Аксельруд, В. М. Лысянский. — Л.: Химия, 1974. — 254 с.
3. Кравченко Н. В. Про співвідношення розмірів частинок при екстрагуванні суміші різних видів рослинної сировини, що входять у склад проносного збору // Фармацевтичний журнал. — 1978. — № 3. — С. 74−79.
4. Куценко С. А. Розробка підходів з вибору складу препарату на основі лікарської рослинної сировини для лікування варикозної хвороби вен / С. А. Куценко, О. А. Рубан, І.В. Ко-
валевська // Фітотерапія. Часопис. — 2011. — № 2. — С. 88−91.
5. Перспективы создания новых лекарственных форм для комплексного лечения хронической венозной недостаточности / Куценко С. А., Рубан Е. А, Ковалевская И. В. // Материалы науч. -практ. конф. «Интеграция образования, науки и производства в фармации, посвященная году гармонично развитого поколения"(19−20 октября 2010 г.). — Ташкент: ТФИ, 2010. — С. 268.
6. Понамарев В. Д. Экстрагирование растительного сырья / В. Д. Понамарев — М.: Медицина, 1976. — 202 с.
7. Хрещенюк С.І. Вплив способу подрібнення на процес екстрагуванні лікарської рослинної сировини / С.І. Хрещенюк, Г. О. Гончаренко, О. П. Прокопенко // Фармацевтичний журнал. — 1974. — № 2. — С. 61−63.
Відомості про автора:
Куценко С. А., к. фарм. н., асистент каф. заводської технології ліків НФаУ Адреса для листування:
Куценко Світлана Олександрівна. 61 146, м. Харків, вул. Блюхера, 4, каф. заводської технології ліків НФаУ Тел.: (0572) 67 91 51. E-mail: z1503k@yandex. ru
Надійшла в редакцію 10. 01. 2012 p.
12
Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики (2012), № 1 (8)

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой