Правовые основы сотрудничества Европейского Союза и Украины по вопросам гражданского правосудия

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Юридические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК: 347. 998. 2(061. 1СС+477) Владислава Павлiвна Пухаленко,
астрантка
Украшський державний ушверситет фтанЫв та мiжнaродно'-i торгiвлi,
м. Кигв
ПРАВОВ1 ОСНОВИ СП1ВРОБ1ТНИЦТВА СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАШИ З ПИТАНЬ ЦИВ1ЛЬНОГО ПРАВОСУДДЯ
У статп проаналiзовано основи спiвпрацi Свропейського Союзу та Украши у сферi судового спiвробiтництва у цивiльних i господарських справах. Визначено, що перспектива регулювання процесу визнання i виконання шоземних судових рiшень на рiвнi мiжнародного договору доволi сyмнiвна. Основною перепоною для цього e невщповщшсть укра'-1нсько'-1 судово'-1 системи eвропейським стандартам.
Ключовi слова: Свропейський Союз, судова ствпраця, спiвробiтництво СС з Украшою, цивiльнi i господарськi справи, визнання i виконання судових ршень.
Останшми роками частими стають вiзити украшських громадян до держав-членiв Свросоюзу, зростаe число шлюбiв украшщв з шоземними громадянами, непоодинокими e приватноправовi угоди за кордоном, вщповщно, збiльшyeться й кшьюсть транскордонних судових справ. З огляду на це зростаe потреба у ствроб^ницт Украши з державами -членами СС з метою полегшення процедури визнання та виконання ршень украшських сyдiв за кордоном та шоземних судових ршень в Укрш'-ш. Проте судова спiвпраця у цившьних справах мiж Свросоюзом i Украшою вiдбyваeться в основному в рамках Гаазько! конференцп з мiжнародного приватного права (rKMnn) (членами яко'-1 e i СС, i Украша), у тому числi шляхом тдписання та ратифшацп iснyючих конвенцiй, розроблених ГК1Ч1111. Miж Украшою та 13 державами-членами СС наразi дiють договори про правову допомогу стосовно цившьних справ, проте не у вах цих договорах e положення стосовно визнання й виконання судових ршень. Двостороннш договiр про правову допомогу у цившьних справах мiж СС та Украшою наразi не укладено через необхщшсть удосконалення украшського законодавства у цш сферi.
Правовi основи ствроб^ництва держав-членiв СС у судовш сферi дослiджено у багатьох працях eвропейських учених. Серед них, зокрема, пращ Mарселя Сторма (Marcel Storme), Сви Сторскрабб (Eva Storskrubb), Йорга Сладка (Jorg Sladic), Олександра Трунка (Alexander Trunk). В украшськш наущ питання визнання та виконання ршень iноземних сyдiв висвiтлювалися у роботах Фурси С. Я, Фединяк Г. С. та Фединяк Л. С., питання мiжнародно-правових аспек^в ствроб^ництва Свропейського Союзу з третсми крашами грунтовно вивчено у працях Mикieвич M. M., комплексно простiр свободи, безпеки та правосуддя СС розглянуто у монографп Mакарyхи З. M. та працях Myравйова В. I.
У зв'-язку з тим, що в украшськш наущ основна увага придiляeться питанням ствробггництва держав-члешв СС у кримшальних справах, а сфера цившьного правосуддя не отримye належно'-1 уваги, постаe необхiднiсть у всебiчномy комплексному аналiзi правового регулювання спiвробiтництва Свросоюзу й Украши саме у цившьних i господарських справах та ощнщ його можливих перспектив розвитку.
Зважаючи на те, що в умовах все бшьш взаeмозалежного свiтy ефективний розвиток Союзу та досягнення його цшей (у тому чист визначених ще в 1997 р. у ст. 2 Договору про Свропейський Союз (в редакци Амстердамського договору [10])) тдтримка та розвиток Союзу як простору свободи, безпеки та правосуддя можуть бути устшними, тшьки якщо вш спираeться на партнерство з тре^ми кра'-1'-нами. Прийнявши у 2005 р. Стратегию зовнiшнього вимiрy юстицй та внyтрiшнiх справ: глобальна свобода, безпека i правосуддя [9] та Стратепю зовшшшх зв'-язкiв у сферi судово'-1 спiвпрацi у цившьних справах [19] у
2008 р., €С ч^ко висловив намiр розвивати простiр свободи, безпеки та правосуддя не тшьки у рамках Союзу, а й поза його межами, встановивши цю сферу одним з головних прюритетив у сво1х зовнiшнiх вiдносинах.
Вiдносно Украши ще у 1991 р. Свросоюз прийняв Декларащю [14], в якiй закликав Украшу тдтримувати з СС вщкритий i конструктивний дiалог. Пiзнiше у 1994 р. було пщписано головний правовий акт, що визначав основи ствроб^ництва мiж СС та Украшою — Угоду про партнерство та ствроб^ництво мiж Украшою i Свропейськими Ствтовариствами та 11 державами-членами, яка набула чинност 1 березня 1998 р. I хоча в Угодi ствроб^ництво в сферi юстицп та внутршшх справ не згадувалось, включаючи конкретнi положення про судове ствроб^ництво у цивiльних справах [23], про цей напрям ствпращ йшла мова в шших актах, направлених на прискорення iмплементацп ще! Угоди. Зокрема, Стратепя штеграцп Украши до Свропейського Союзу, затверджена Указом Президента Украши вщ 11 червня 1998 р., мала забезпечити, серед шшого, входження нашо1 держави до европейського правового простору, одним з напрямюв галузевого ствробггництва Украши з СС зазначала ствроб^ництво у галузi юстицп. А Програма штеграцп Украши до Свропейського Союзу 2000 р. мютила цший роздiл «Правосуддя та внутрiшнi справи», в якому у пiдпунктi 15.4.1 «Правова допомога у цивiльних справах» як прюритет було передбачено консультацп з Сврокомiсiею (11 органами) щодо повноти перелiку нормативних актiв СС, а також щодо доцшьносп та порядку адаптацп положень цих акпв у законодавствi Украши, пiдвищення квашфшацп вiдповiдних спiвробiтникiв державних органiв з питань права СС у сферi надання правово'-1 допомоги у цившьних справах, а також 1х мовна тдготовка й iншi заходи у цш сферi.
Пiзнiше Свропейський Союз i Украша погодили стратегiчний документ, спрямований на розвиток партнерства та практичного ствроб^ництва мiж Свропейським Союзом, його крашами-членами, сусiднiми крашами — кандидатами на вступ до СС та Украшою в галузi юстици та внутршшх справ — План дш Свропейського Союзу в галузi юстицп та внутрiшнiх справ [3]. Цей План було погоджено на IV засщанш Ком^ету з питань ствробггництва мiж Украшою та СС 12 грудня 2001 р. у м. Киевг В ньому одшею зi сфер спiвробiтництва було визначено ствроб^ництво в сферi судочинства та посилення ролi судово'-1 влади, верховенства закону i покращення управлiння. Проте про конкретно судову ствпрацю у цившьних та господарських справах в ньому не йшлося. Були лише визначеш загальш положення щодо необхщносп створення мереж контактiв для швидкого обмiну iнформацiею про взаемну правову допомогу i спiвробiтництво у сферi судочинства- забезпечення освiти украшських суддiв з наголосом на права людини, захист особистих (персональних) даних, цившьне право- здiйснення боротьби з корупщею- популяризацiя принципiв кращого управлiння- забезпечення дотримання стандартив, установлених мiжнародними конвенщями, з наголосом на iмплементацiю та iншi заходи стосовно вае! системи судочинства.
Заклавши фундамент для такого ствроб^ництва мiж СС та Украшою в сферi правосуддя, План дiй 2001 р. було переглянуто з метою посилення у конкретний споаб ствробгтництва мiж Украшою та СС з урахуванням розвитку простору свободи, безпеки i юстици у СС та нового розширення кордошв, яке вiдбулося 1 травня 2004 р., тсля якого СС i Украша вперше стали межувати мiж собою як безпосередш сусiди.
Оновлений План дiй Украша — СС у сферi юстицп, свободи та безпеки [4], затверджений 18 червня 2007 р. на засщанш Ради з питань ствроб^ництва мiж Украшою та СС у м. Люксембург, наразi е основним документом, що регламентуе ствроб^ництво мiж Украшою та СС у сферi юстицп, свободи та безпеки. Також на основi цього Плану дш було розроблено План-графш його iмплементацп, затверджений на засiданнi Пiдкомiтету № 6 «Юстищя, свобода та безпека» Комiтету з питань спiвробiтництва мiж Украшою та СС.
Оновлений План дш вперше серед ряду погоджених завдань i напрямiв спiвробiтництва та iмплементацп зазначив посилення правового ствроб^ництва мiж СС i Украшою у цившьних справах. У цш сферi було визначено такi напрямки, як: сприяння
практичному втшенню правово'-1 допомоги у цивiльних справах- повна iмплементацiя Гаазько'-1 Конвенцп про 36ip доказiв (1970 р.) i Гаазько'-1 Конвенцп про використання документгв (1965 р.) — посилення ствроб^ництва у сферi захисту прав д^ей, у тому числi шляхом вивчення можливостей для приеднання до мiжнародних конвенцiй, зокрема щодо вiдповiдальностi батьюв, усиновлення, стягнення алiментiв i виконання ршень про утримання, а також заповтв та спадкоемства- забезпечення iмплементацii Гаазь^ Конвенцп 1980 р. про цившьш аспекти мiжнародного викрадення д^ей.
Таке розширення питань спiвпрацi було пов'-язано з розширенням кордонiв СС та початком амб^ного проекту, офщшно запущеного у 6ерезнi 2003 р. Президентом Комюп Романо Продi (Romano Prodi) [26, с. 3], в який серед шших держав включена була i Украша, — Свропейсько'-1 пол^ики сусщства, метою яко'-1 було створення «кола друзiв» (держав близьких з економiчноi, полiтичноi та цившзацшно!'- точки зору до СС) завдяки зменшенню вiдмiнностей, що iснують мiж СС та крашами-сусщами [1, с. 16].
Також необхщно вiдмiтити важливють процесу, що розпочався 22 ачня 2007 р., коли Радою мшю^в СС iз загальних питань та зовшшшх вiдносин було ухвалено проект мандату на переговори з Украшою щодо укладання ново'-1 посилено'-1 угоди, що мала замшити Угоду про партнерство та ствроб^ництво. У результат! 23 листопада 2009 р. на засщанш Ради з питань ствроб^ництва мiж Украшою та СС було ухвалено Порядок денний асощацп Украша — СС для тдготовки та сприяння iмплементацii Угоди про асощащю [5], що замiнив попереднiй План дш «Украша — Свропейський Союз» 2005 р. i став новим шструментом, який готував та спрямовував процеси, направлен на набуття чинност Угоди про асоцiацiю мiж Украшою та СС.
Порядок денний асощацп Украша — СС одним з прюритетсв ствроб^ництва у контексп зобов'-язань, викладених у переглянутому Плат дш Украша — СС у сферi юстицп, свободи i безпеки 2007 р., визначив необхщшсть просувати подальше судове ствробггництво мiж Украшою та СС у цившьних справах на основi юнуючих мiжнародних iнструментiв, а також проводити консультацп щодо подальшого поглиблення спiвро6iтництва у цiй сферi за допомогою спецiально визначених шструмешгв. У самiй же Угодi про асощащю [6] у ст. 24 «Правове ствроб^ництво» зазначалося, що сторони домовилися розвивати подальше судове ствроб^ництво мiж Украшою та СС у цившьних справах на основi вщповщних 6агатостороннiх правових документiв, зокрема конвенцш Гаазько'-1 конференцп з мiжнародного приватного права у сферах мiжнародного правового ствробггництва, судового процесу, а також захисту д^ей. I хоча ця Угода на самт «Схiдного партнерства» 29 листопада 2013 р. так i не була пщписана, оскшьки украшський уряд несподiвано заявив про призупинення тдготовки до асощацп з СС, сподiваемось, що це не е вщмовою вщ евроштеграцп, а просто питанням часу, i робота, розпочата для пщписання ще! Угоди, все ж буде продовжуватись. Тим паче, що у заключному акт щодо пщписання полiтичних положень Угоди про асощащю вщ 21 березня 2014 р. зазначено зобов'-язання тдписанпв здшснити пiдписання й укладання й шших роздшв Угоди, у тому чист роздiлу III «Юстицiя, свобода та безпека».
Слiд зауважити, що й зараз е можливють розвивати ствпрацю Украши та СС у сферi судового спiвро6iтництва у цившьних справах.
Для спрощення процедури визнання i виконання судових ршень мiж Украшою й державами-членами СС е декшька шляхiв для дiй: укладання двостороннього договору з питань судового ствроб^ництва та приеднання Украши до Луганськоi конвенцп'- про юрисдикщю, визнання та виконання судових ршень у цившьних i господарських справах.
Традицшно судове ствроб^ництво у цивiльних справах регулювалося угодами мiж державами-членами i третми крашами. Проте наразi виключна компетенщя укладати мiжнароднi угоди з третми крашами з питань, що здатн впливати на правила, встановлеш Регламентом № 44/2001 вiд 22 грудня 2000 р. про юрисдикщю, визнання та виконання судових ршень у цившьних i господарських справах [27], належить Союзу.
Одночасно з цим Регламент Ради № 664/2009 вщ 7 липня 2009 р. щодо встановлення порядку переговорiв i укладення угод мiж державами-членами та третими крашами, що стосуються юрисдикци, визнання i виконання судових ршень у шлюбно-сiмейних справах, справах щодо вщповщальносп батькiв i справах, що вщносяться до алiментних зобов'-язань, i права, що застосовусться до справ, пов'-язаних з алiментними зобов'-язаннями [12], передбачае певну процедуру укладання договору мiж окремими державами-членами СС та третсми крашами, зокрема де Ствтовариство не виявило намiру здшснювати свою зовнiшню компетенцiю укласти договiр. Хоча ця процедура й повинна розглядатись як винятковий захщ, у строго встановлених межах i часових рамках, вона дае можливють окремим державам-членам реалiзувати сво'-1 специфiчнi потреби у вщносинах з третьою крашою.
Незважаючи на те, що допоки не було укладено жодного двостороннього договору за процедурою, визначеною цим Регламентом, Украша, як i iншi трет! краши, мае юридичн можливосп для пiдписання таких договорiв у сферах, визначених Регламентом Ради № 664/2009, у майбутньому.
Для Украши це потенцшна можливють врегулювати вiдносини з державами-членами СС, в яких не застосовуються двi конвенци укладенi в рамках Гаазько'-1 конференци, до яких приедналася Украша (Конвенщя вiд 2 жовтня 1973 р. про визнання i приведення у виконання ршень, що стосуються алiментних зобов'-язань, що не дiе у Австри, Болгари, Хорвати, Кшр^ Угорщинi, 1рланди, Латви, Мальтi, Румуни, Словени, та Конвенцiя вiд 19 жовтня 1996 р. про юрисдикщю, право, що застосовуеться, визнання, виконання i ствпрацю у вщношент батьювсько!'- вщповщальносп та заходiв щодо захисту д^ей) та тими державами-членами, в яких щ конвенци були пщписаш, проте й досi не ратифшоваш (Бельгiя не ратифiкувала обидвi конвенци, Iталiя — Конвенцiю 1996 р.).
Дшсно, найбiльш ефективним з точки зору масштабу регулювання було б пщписання вщповщно!'- угоди мiж СС та державами Свропейсько'-1 полiтики сусщства (Украшою, Молдовою, Бiлорусiею, Грузiею, Вiрменiею та Азербайджаном), що справило б позитивний вплив на розвиток економiчних вщносин, що е однiею з цшей «Схщного партнерства» [7, с. 141]. Думки про розробку середньостроково'-1 стратеги задля майбутшх переговорiв про оновлення угод про партнерство та бажашсть включення в майбутнi угоди про партнерство також положень про полшшення правово'-1 допомоги висловлювались як науковцями [8, с. 33], так i в документах СС. Ще у 2006 р. Президiя запропонувала Ком^ету з цившьно-правових питань розглянути можливють включення, у разi потреби, загального положення про ствроб^ництво Сторiн у сферi судово'-1 ствпращ у цившьних справах в угодах, яю укладаються з третiми крашами [25]. Проте у повщомленш 2009 р., предметом якого було судове ствроб^ництво у цившьних справах в рамках угод СС про партнерство i ствробггництво [24], вщзначалося, що у низщ переговорiв з рiзними третiми кра'-1'-нами про укладення угод про партнерство i ствроб^ництво, де СС пропонуе включення положення про судове ствроб^ництво в питаннях цившьного права, важко визначити узгоджену концепщю. Адже делегащям держав-членiв СС в цшому не вистачае iнформацii про функцюнування судово'-1 системи вiдносно багатьох тре^х кра'-1'-н. А включення положень, що стосуються судового ствроб^ництва в питаннях цившьного права, таких як вручення докумешгв, ствпраця у питаннях захисту д^ей або визнання та виконання судових ршень, будуть вигщними тiльки тодi, коли всi сторони угоди рiвною мiрою здатнi гарантувати функцюнування судово! системи. Такi положення взагалi менш доречнi у раз^ якщо не можна обгрунтовано очшувати ефективного виконання угоди всiма партнерами. Крiм того, якщо укладання двостороншх конвенцiй обговорюеться з одним партнером, це може мати ефект залучення шших краш для пошуку шляхiв укладання аналогiчних угод i тим самим це може послабити багатосторонш системи, а саме Гаазьку конференщю. Тому пщписання багатосторонньоi угоди мiж СС та всiма краiнами «Схщного партнерства» наразi е маловiрогiдним.
Також мало шанав i на укладання в найближчому майбутньому хоча 6 двостороншх договорiв мiж СС та вщповщними третiми крашами.
Хоча про необхщшсть вивчення потенцшних можливостей щодо пщписання двостороннього договору про судове ствроб^ництво у цившьних i господарських справах мiж Украшою та СС йде мова у Робочому документ! Комсп щодо другох доповвд про iмплементацiю «Стратеги зовнiшнього вимiру юстицп та внутршшх справ: глобальна свобода, безпека i правосуддя» [11] та у звт оцiночноi мюп СС з питань правосуддя, свободи та безпеки в Укршш [15]. Проте щ документи датуються 2006 та 2008 роками, i о^м цих докумешгв у ходi дослiдження нам не вдалося знайти жодного документа, що свщчив би про наявшсть прогресу у цьому напрямку.
Це пов'-язано не тшьки з тим, що це достатньо нова сфера i наразi СС вщдае перевагу бшьш широкш спiвпрацi у цш сферi в рамках мiжнародних оргашзацш, а й з питанням довiри до правових систем третiх краш, для змiцнення якох недостатньо просто впровадження вiдповiдних правових документiв, заснованих на мiжнародних конвенщях, але й також необхщно, щоб ix установи, системи управлшня та адмiнiстративнi мехашзми вiдповiдали стандартам Союзу [20].
Саме тому найбшьша увага у документах СС, присвячених простору правосуддя стосовно Украши, надаеться саме змщненню судовоi системи i приведенню ii у вщповщнють з европейськими стандартами [21]. 1снуе гостра потреба в шклюзивнш реформi в Украш задля забезпечення незалежносп, неупередженостi та ефективностi судовоi влади як нарiжного каменю пол^ики реформ в Укршш [11], що вщповщае положенням Оновленого Плану дш Украша — СС у сферi юстицп, свободи та безпеки, який серед погоджених завдань i напрямiв ствроб^ництва у сферi юстицп визначив реформування судовоi системи для забезпечення ii незалежносп, неупередженостi i ефективносп та посилення правового спiвро6iтництва мiж СС i Украшою у цившьних i кримшальних справах.
Також Ощночна мiсiя СС з питань правосуддя, свободи та безпеки в Укршш [15, с. 18] зазначаючи, що судова гшка влади Украши залишаеться найслабшою гшкою, звернула увагу на вщсутшсть стратегiчного пiдxоду до реформи, сумшвну ступiнь незалежностi судовоi системи вщ виконавчоi влади, корупцiю в судовш системi, а також недостатнш рiвень професiйноi пiдготовки, особливо для нових суддiв, та низький рiвень юридичноi освiти в Украiнi.
Зважаючи на таку критичну оцшку судовоi системи Украiни, наразi неможливо говорити про наявшсть довiри до неi з боку держав-членiв СС, а вщповщно й про бажання сшвпрацювати у напрямку визнання та виконання на свош територii судових ршень, винесених в Украiнi, шляхом укладання мiжнародноi угоди про правову допомогу.
Також показовим е те, що у щорiчниx зв^ах про прогрес, досягнутий в iмплементацii Порядку денного асощацп Украша — СС [16] [17] [18], не зважаючи на наявшсть пункту про ствробггництво у сферi правосуддя, судова ствпраця в цившьних справах не згадуеться. Акцент зроблено на шш1 сфери ствроб1тництва та загальш зауваження, у тому чист щодо наявносп ви6Гркового правосуддя й необхщносп реформування судовоi системи Украши.
Тому подальшими прiоритетами для дш в Украiнi повинно бути змщнення стш6ГльностГ й ефективностi шститутв, що гарантують демократiю i верховенство закону [22] та «европеiзацii» украшських суд1 В [2]. ТГльки пГсля чого Украша може спод1ватись на проведення успГшних переговорiв щодо укладання м1жнародних угод про правову допомогу з Свросоюзом.
Тому нараз1 мшловГрогГдно спод1ватися на реалiзацiю наявних можливостей для укладання договор1 В з питань визнання i виконання шоземних судових ршень (договор1 В про правову допомогу) мГж СС та Украiною, приншймнГ до забезпечення в Украш справедливого судового розгляду вщповщно до европейських стандарт! в. Також, у зв'-язку з вщсутшстю пропозицп про прийняття регламенту щодо встановлення процедури для переговорiв i укладення угод мГж державами-членами СС i третгми краiнами про
юрисдикщю, визнання i виконання судових ршень в цившьних та господарських справах, тобто угод, що повшстю або частково входять до сфери застосування Регламенту № 44/2GG1 [13], мало надп на бажання окремих держав-члешв починати переговори щодо пщписання окремого двостороннього договору з Украшою з питань вже охоплених вщповщними регламентами у зв'-язку з наявшстю ризику впливу такого договору на законодавство СС.
Таким чином, пщсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що в найближчому майбутньому робота повинна бути зосереджена на ствпращ щодо покращення функцюнування судово'-1'- системи Украши та забезпеченш довiри з боку судових систем держав-члешв. Тшьки тсля цього може йти мова про укладання двостороннього договору про правову допомогу мiж Украшою та Свросоюзом, що буде включати питання визнання i виконання судових ршень в цившьних та господарських справах, одночасно з цим не буде встановлювати таку ушфшовану систему, як Луганська конвенщя про юрисдикщю та виконання судових ршень у цившьних i господарських справах. Адже цей варiант, за вщсутносп зазначеного вище Регламенту, е менш трудомютким, шж процес щодо укладання багатостороннього договору мiж СС та декшькома державами, включаючи Украшу.
Список лггератури: l. Свропейська пол^ика сусщства та Схщне партнерство: навч. -метод. поаб. / [уклад. Г. В. Бардакова, В. Л. Савченко]. — Донецьк: Дон. обл. центр перепщ. та пщв. калiф. прац. орг. держ. влади, орг. мюц. самовряд., держ. пщпр., установ i орг-цш, 2GG9. — 21 с. 2. Петров Р. А. Свропе! защя украшсько! судово! системи як складова евроштеграцшно! пол^ики Украши / Р. Петров // Право Украши. — 2G12. — № 1−2. — С. 3GG-3G6. 3. План дш Свропейського Союзу в галyзi юстицп та внутршшх справ вщ 12 грудня 2GG1 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу:
http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/994494. 4. План дш Украша — СС у сферi юстицп, свободи та безпеки вщ 18 червня 2007 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //zakon1. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=994956. 5. Порядок денний асощацп Украша — СС [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/994_99G. б. Угода про Асощащю мiж Украшою, з одта сторони, та Свропейським Союзом i його державами-членами, з iншоi сторони [Електронний ресурс] - Режим доступу:
http: //comeuroint. rada. gov. ua/komevroint/doccatalog/document?id=56 219. 7. Вопросы признания и приведения в исполнение иностранных судебных решений по хозяйственным спорам в международных договорах республики Беларусь / Авдеев Д. Д. // Теория и практика совершенствования законодательства и правоприменения: традиции и новации: мат. междунар. науч. конф. студ., магист. и аспир., Минск, 3G-31 окт. 2009 г. — Минск.: БГУ, 2010. — С. 139−141. S. Трунк А. Исключительная договорная компетенция Европейского сообщества в сфере правового сотрудничества по гражданским делам / А. Трунк // Российский юридический журнал. — 2GGB. — № 3. — С. 25 — 33. 9. A Strategy for the External Dimension of JHA: Global Freedom, Security and Justice № 14 366/3/05. — Brussels, 3G November 2GG5. — 29 р. lO. Amsterdam Treaty, 2 October 1997 // Official Journal C 34G of 1G. 11. 1997. ll. Commission staff working document Second progress report on the implementation of the & quot-Strategy for the External Dimension of JHA: Global Freedom, Security and Justice& quot- 9572/1/GB REV 1 LIMITE JAI 253 RELEX 325. — Brussels, G4. G9. 2GGB // SEC (2GGB) 24G9. l2. Council Regulation (EC) No 664/2GG9 of 7 July 2GG9 establishing a procedure for the negotiation and conclusion of agreements between Member States and third countries on particular matters concerning the law applicable to contractual and non-contractual obligations // Official Journal L 2GG of 31. G7. 2GG9. l3. Council Regulation (EC) № 44/2001 of 22 December 2000 on jurisdiction and the recognition and enforcement of judgments in civil and commercial matters // Official Journal L 12 of 16. G1. 2GG1. l4. Declaration sur l'-Ukraine Reunion ministerielle de CPE, Bruxelles, le 2 decembre 1991, cooperation politique europeenne, communication a la presse P. 124/91. l5. Final Report «EU Justice, Freedom and Security» Assessment Missions to Ukraine.
— May 2006. — 180 p. 16. Joint Staff Working Document Implementation of the European Neighbourhood Policy in Ukraine Progress in 2011 and recommendations for action. — Brussels, 15.5. 2012 // SWD (2012) 124 final. 17. Joint Staff Working Document Implementation of the European Neighbourhood Policy in Ukraine Progress in 2012 and recommendations for action. -Brussels, 20.3. 2013 // SWD (2013) 84 final. 18. Joint Staff Working Document Implementation of the European Neighbourhood Policy in Ukraine Progress in 2013 and recommendations for action.
— Brussels, 27.3. 2014 // SWD (2014) 96 final. 19. Note from Committee on Civil Law Matters (General Questions) of 7 May 2008 on the subject External relations strategy in the field of judicial cooperation in civil matters 9045/08 JUSTCIV 90 RELEX 275 JAI 217. 20. Note from General Secretariat of 23 April 1999 on the subject Analysis of material on judicial cooperation in civil matters in Hungary, Poland and Romania (revised document) 7202/99 LIMITE EVAL 25 ELARG 40 JUSTCIV 57. 21. Note from General Secretariat of the Council of 19 January 2010 on the subject Third Implementation Report of the & quot-Strategy for the External Dimension of JHA: Global Freedom, Security and Justice& quot- by the Council Secretariat Period of Reference: July 2008 -December 2009 5083/10 LIMITE JAIEX 6 RELEX 9 ASIM 6 CATS 6 JUSTCIV 9. 22. Note from General Secretariat of the Council of 20 February 2007 on the subject Aspects of judicial cooperation in civil matters in the framework of the Strategy for the External Dimension of JHA: Global Freedom, Security and Justice 6118/07 LIMITE JUSTCIV 22 RELEX 84 JAI 62. 23. Note from General Secretariat of the Council on the subject Aspects of judicial cooperation in civil matters in the framework of the Strategy for the External Dimension of JHA: Global Freedom, Security and Justice 6217/09 JUSTCIV 39 RELEX 116 JAI 68. 24. Note from the German delegation of 17 February 2009 on the subject Judicial cooperation in civil matters in the framework of partnership and cooperation agreements of the EU 6570/09 LIMITE JUSTCIV 44 JAIEX 11 RELEX 152. 25. Note from the incoming Presidency of 28 June 2006 on the subject Reference to judicial cooperation in civil matters in the framework of agreements to be concluded with third countries 10 912/06 JUSTCIV 153 RELEX 442. 26. Sevilay Kahraman The European Neighbourhood Policy: The European Union'-s New Engagement towards Wider Europe / Kahraman S. // Perceptions. — Winter 2005. — Vol. 10. — P. 1−28. 27. Summary of Opinion 1/03 of 7 February 2006 on the competence of the Community to conclude the new Lugano Convention on jurisdiction and the recognition and enforcement of judgments in civil and commercial matters.
— Legal Service of the European Commission. — April 2006.
ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ СОТРУДНИЧЕСТВА ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА И УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ ГРАЖДАНСКОГО ПРАВОСУДИЯ
Пухаленко В. П.
В статье проанализированы основы сотрудничества Европейского Союза и Украины в сфере судебного сотрудничества по гражданским и хозяйственным делам. Определено, что перспектива регулирования процесса признания и исполнения иностранных судебных решений на уровне международного договора довольно сомнительна. Основным препятствием для этого является несоответствие украинской судебной системы европейским стандартам.
Ключевые слова: Европейский Союз, судебное сотрудничество, сотрудничество ЕС с Украиной, гражданские и хозяйственные дела, признание и исполнение судебных решений.
LEGAL FRAMEWORK OF COOPERATION BETWEEN THE EUROPEAN UNION AND UKRAINE CONCERNING SOME ASPECTS OF CIVIL JUSTICE Pukhalenko V. P.
This article and analyzes the basis of cooperation of the European Union and Ukraine in the field of judicial cooperation in civil and commercial matters. It has been determined that the prospect of regulation the recognition and enforcement of foreign judgments at the level of an
international treaty rather questionable. The main obstacle to this is the discrepancy of Ukrainian judicial system to the European standards.
Key words: European Union, judicial cooperation, cooperation between the EU and Ukraine, civil and commercial matters, the recognition and enforcement of judgments.
Hadiumna dopeda^ii 02. 06. 2014p.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой