Образец Ренессанса в Днепропетровске (дом Андерегга)

Тип работы:
Реферат
Предмет:
История. Исторические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

muzeyiv u kulturnomu prostori Ukrayiny j svitu: stan, problemy, perspektyvy rozvytku muzejnoyi galuzi. (Zbirnyk materialiv zagaFnoukrayins'-koyi naukovoyi konferenciyi z problem muzeyeznavstva, prysvyachenoyi 160-richchyu zasnuvannya Dnipropetrovs'-kogo istorychnogo muzeyu im. D. I. Yavornnczkogo) Vyp. 11. — D.: Art-PRES, 2009. — 608 s. [Elektronnyj resurs]. — Rezhym dostupu: http: //museum. dp. ua/article0407. html
4. Skarby Dnipropetrovs'-kogo istorychnogo muzeyu im. D. I. Yavorny'-cz'-kogo [Treasures of Dnipropetrovsk Historical Museum of D. Yavornytsky] / AFbom.- D.: Art-PRES, 2005. — 320 p.
5. Fomenko I. Symvolika ukrayins'-kogo rushnyka [The symbolism of Ukrainian towel] / I. Fomenko // Narodne mystecztvo. — 1999. — № 3 — 4. [Elektronnyj resurs]. — Rezhym dostupu: http: // www. ridnamo da. com. ua/?p=1141
УДК 908: 721
ВЗ1РЕЦЬ РЕНЕСАНСУ В ДН1ПРОПЕТРОВСЬКУ (БУДИНОК АНДЕРЕГГА)
Н. Г. Омелян-Скирта, асист., Д. Провз, студ., Р. ЧуднЬвецъ, студ.
Клю^ов^ слова: ренесанс, архгтектура мгста, гсторичт будгвлг, архгтектурш особливостг, скульптура, композицгя мгста, повгтове земство, модерн, реставрацгя
Постановка проблеми. Знайомлячись з архгтектурою мюта, студент-архгтектор спостер1гае занедбанють юторичних буд1вель. Причина — недостатня увага до збереження юторично! архгтектурно! спадщини Дншропетровська 1, як наслщок, — втрата буд1вель. Це спричинюе порушення цшсност1 композицп мюта.
Мета статт — дослщити юторичне значения будинку та його архгтектурш особливост1 в контекст архгтектурно- юторично!'- спадщини Дшпропетровська. Для досягнення окреслено! мети поставимо такi завдання: розглянути юторю зведення та сощальне призначення буд1влц проанал1зувати? ндивщуальнють та ушкальнють будинку як архгтектурного об'-екта- визначити статус будшл1 в архгтектур! сучасного мюта
Виклад основного матер1алу. У Дншропетровську е багато споруд, якi не ттьки мають свою юторю та функцюнальне призначення, а й цкав1 архгтектурш особливостт Одшею з таких будшель е маеток Фердинанда Андерегга, зведений у стил Ренесанс.
Особливють цього напряму — надання формам антично! архгтектури, наприклад, симетри, про що наочно свщчать випадково збережеш зразки давньоримсько! архгтектури. Складна пропорщя середньов1чних буд1вель зм1нюеться впорядкованим розташуванням колон, пшястр 1 одв1рк1 В, на зм1ну несиметричним контурам приходить пшколо арки, швсфера купола, ншг Архгтектура знову стае ордерною (втрачена в архгтектур! В! зантшсько! !мпери), як то було в добу античности Першим представником цього напряму можна назвати Фшппо Брунеллескi, котрий працював у Флоренци (Тоскана), де розпочався процес вщродження античностт Пот1м вш поширився в? нш гталшськ! мюта, а також у кра! ни за Альпами — Францю, Н1меччину, Англго, Польщу та на частину Укра! ни, яка була в и склад!
Ренесанс в Украш як стиль поширився досить вчасно. Ренесансна архiтектура бшьше вщповщала давшм укра! нським традиц1ям старо! доби.
Розширився д1апазон скульптури: вона тюно перешлталася з тектон1кою буд1вель, тобто об'-ектною та рельефною архгтектурно-декоративною пластикою- паралельно розвивалася скульптура орнаментально-декоративна, сакральна й свгтська.
Водночас з архгтектурно-монументальним буд1вництвом набула розвитку монументальна пластика — екстер'-ери й? нтер'-ери церков, костел1 В, громадських, мщанських буд1вель. Створювалися численш високохудожш архгтектурно-скульптурш об'-екти. Скульптурне оздоблення в буд1влях — переважно фиурально-орнаментальне завершення фасад1 В аттиками, сюжетними рельефними вставками, фигурами в ншах.
Вз1рцями ренесансу у Дншропетровську е Дншропетровський коледж культури 1 мистецтв (архiтектор Д. С. Скоробагатов) (рис. 1) — будинок Андерегга (архгтектор невщомий) (рис. 2).
Рис. 1. пр. К Маркса 47 Рис. 2 вул. Артема 3 А
Псля скасування в 1861 рощ кршацтва в Роси впроваджуегься низка реформ, серед яких був i царський указ 1864 року про мiсцевi органи самоврядування, якими стали повiтовi та губернсью земства.
У Катеринославсьюй губерни вони з'-явилися у вереснi 1866 року: управа губернського земства розмютилася на розi Крутопрно! (Рогальова) i Ливарно!, а Катеринославського повiтового (у губерни було 8 повпових земств) — у будинку на розi Олександршсько! (Артема) i Полщейсько! (Шевченка) вулиць (рис. 3).
Останнiй будинок заслуговуе на те, щоб звернутися до його передюторп.
Рис. 3. Будинок Адерегга по вул. Артема 3А
На початку Х1Х ст. на цьому мющ (див. рис. 3) стояв дерев'-яний будинок iз мезонiном, п'-ятьма колонами та портиком, ям прикрашали вхщ. Належав вш губернському дворянському зiбранню, яке вщ1гравало значну роль у жигтi мюта.
У 1818 роцi пщ час перебування в Катеринославi великий князь Микола Павлович, майбутнiй шператор Роси Микола I, вщвщав примщення зiбрання. Обiзнаний в архiтекгурi, вiн, заходячи до будинку, помгтив серйозне порушення канонш — а саме п'-ять колон замiсть чотирьох — i звернув на це увагу очтьника дворянства.
Коли ж у 1825 рощ вщбувалася його коронацш та прийоми з цього приводу губернських делегацш, новий iмператор, маючи вщмшну пам'-ять, поцiкавився в катеринославського кершника дворянства про п'-яту колону. На що той в1дпов1 В, що тсля його зауваження 11 негайно прибрали, чим полестив монарше самолюбство.
У цьому ж будинку 1834 року була влаштована перша губернська бiблiотека. Але проiснувала вона там недовго, бо в 1839 рощ будинок згорш [4].
Через деякий час на цьому мющ було зведено iз цегли двоповерховий будинок, де на орендних умовах i поселилася управа Катеринославського повiтового земства.
На рубежi Х1Х — ХХ столгть примщення, яке належало Грекову, уже не задовольняло зростакга масштаби д1яльносп повгтового земства (та й орендна плата була обтяжливою), 1 1904 року за 75 тисяч рублш було придбано двоповерховий будинок у власника цегельного заводу Андеррега (ймов1рно, вихщця з британцв, рис. 4, 5).
«5


Рис. 4. Тавро «FA» (Катеринославський завод Рис. 5. Росшськомовне тавро «АНДЕРЕГГ» Андерегга)
Будинок було споруджено в 90-х роках Х1Х ст. невщомим архитектором у стил ренесанс. Вш розташований напроти попереднього поселення земства, тобто на роз1 Олександршсько! (Артема) та Полщейсько! (Шевченка) вулиць [1].
Двоповерховий маеток 1з нап1вп1двальним поверхом прикрашала багата лтнина та скульптурне оформления фасад1 В. Ус стши оздоблеш каменями з грубо отесаною лицьовою поверхнею, тобто рустоваиi- вкна обрамлеиi пилястрами коринфського типу, а балкони прикрашеш ажурними гратами.
Рис. 6. Будинок Андерегга по вул. Артема 3 А
Це була одна з найбшьш вишуканих буд1вель свого часу. Зр1заний у бк перехрестя кут спочатку прикрашала невелика шатрова башта (рис. 6). На першому поверс будинку було влаштоване нап1вциркульне вкно, на другому — лоджш з балконом 1 скульптурами двох кар1атид (рис. 7, 8). Вхщ до буд1вл1 прикрашали дв1 невелик скульптури лежачих лев1 В, як були прибраш на початку 1950-х рок1 В. 1з вулищ Артема в стш фасаду е дв1 ншт У нш на другому поверс розташована скульптура, а нша першого поверху пустуе — можливо, колись у нш теж була якась скульптура (рис. 9, 10) [3].
Рис. 7 — 10. Зовншне оздоблення будинку Андерегга
Не менш вишукана будИвля i зсередини — примИщення прикрашенi багатими лИпними орнаментами по стелi та стИнах (рис. 11, 12, 13).
Рис. 11 — 13. Внутршне оздоблення будинку Андерегга
У 1912 рощ внаслИдок нового зростання обсягу вирИшуваних повiговим земством пигань до його будинку було зроблено прибудову в стилИ модерн.
Пiсля встановлення Радянсько1'- влади та замИни земств политичною системою Рад господарем будинку повИтового земства спочатку став артилерiйський дивИзИон, а в 1922 роцi в ньому розмiстилася спецiалiзована венерологiчна полИклИнИка, реорганiзована 1923 року в губернський, потИм окружний, а з 1933 року — обласний шкiрно-венерологiчний диспансер [9].
У зв'-язку з тим, що пращвники диспансеру не тИльки займалися лИкувально-профИлактичною дiяльнiстю, а й проводили активну науково-дослИдницьку роботу, диспансер у 1932 рощ було перетворено на фИлИю ХаркИвського украх'-нського науково-дослИдного шкИрно-венерологiчного iнстигуту (проИснував до 1941 року).
ПИд час Велико1 Вiтчизняноi вiйни бiльшiсть пращвникИв диспансеру служила в Радянськ1й Арми. Будинок руйнацiй не зазнав, але диспансер в окупованому мiстi було закрито, його устаткування рiшенням мюько1'- управи передано ИншИй лiкарнi, у самому ж примщенш розмiстилася нИмецька установа.
ПИсля звИльнення мiста в жовтнИ 1943 року дИяльнИсть диспансеру було вИдновлено.
Понад двадцять рокИв (1957 — 1978) диспансер слугував клИнИчною базою кафедри шкИрних i венеричних захворювань ДнИпропетровського медИнституту.
Що ж стосуеться самого будинку, то вИн, за винятком знесеноi невелик кутовоi вежИ, незважаючи на всИ катаклИзми в краiнi в ХХ ст., зберИгся без Истотних змИн.
Висновки. На жаль, унИкальна будИвля довгий час залишалася без серйозноi уваги та ремонту. РИк за роком споруда ставала ще бИльш занедбаною: обсипалася штукатурка зИ стИн,
вщвалилися фрагменти лшнини. У жалюгщному стан балкони та скульптури маетку. Найсумнише те, що в останш роки навпъ на тримальних стенах буд1вл1 з'-явилися трищини
На сьогодш служби шмрно-венеролопчного диспансеру вщселеш. Схоже, мюька влада нарешп усвщомила, що буднвлю термшово необх1дно ремонтувати. Будинок обнесено стр1чками, що нагадуе про реконструкцию. Але ремонтш роботи тут поки навпъ не розпочиналися, i неведомо, коли на них знайдуться кошти. Поки залишаеться лише сподшатися, що ровесник XIX стор1ччя все ж буде вщреставрований i неодмшно стане аритектурною окрасою нашого мюта.
Пам'-ятки архгтектури та мютобудування складають невщ'-емну частину культури укра! нського народу на вах етапах його сощального та духовного розвитку. Недарма кажуть, що народ, котрий не знае та не поважае свою юторю, не мае майбутнього. З огляду на юнуючу ситуацию, необхвдно зупинити подальше попршення стану забудови, щоб зберегти ункальне юторичне та арх1тектурне мюьке середовище. I це можливо шляхом упровадження невщкладних ефективних заходив за умови державно! пщтримки.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Вулищ i площ1 Дншропетровська / Б. Я. Брккер, О. В. Кузьмина, I. Н. Трало, Г. I. Шевченко / За загал. ред. Г. I. Шевченко. — Д.: Промшь, 1967.
2. Весь Екатеринослав. Довщник. — 1912 рнк.
3. Днепропетровск. Архитекторы / Н. П. Андрущенко, М. Э. Кавун, Н. А. Лопатюк и др. Под общ. ред. Н. Н. Кондель-Перминовой. — К.: Видавничий будинок А+С, 2006.
4. Гуляев Г. И. Очерки истории Екатеринослава. (А так ли это было?). В 2 кн. Кн 2 (1887 -2006) / Г. И. Гуляев, В. И. Большаков, В. С. Мороз. — Д.: ПГАСА, 2007.
5. Кавун М. Э. Формирование исторического центра Екатеринослава в конце XVIII -первой половине XIX вв. // З минувшини Подшпров'-я: Зб. матер. наук. конф., присв. М1жн. Дню музегв, 17 травня 1994 р. — Д.: ВПОП «Дшпро», 1995.
6. Машуков В. Д. Воспоминания о городе Екатеринославе (1886 — 1910 годы) / В. Д. Машуков. — Екатеринослав, 1910.
7. Старостш В. Столиця степового краю. Днтропетровськ: Нариси з ютори мюта / В. Старостин. — Д.: Дшпрокнига, 2004.
8. Фоменко А. Дшпропетровськ: минуле i сучасне / А. Фоменко. — Д., 2001.
9. Яворницький Д. I. !сторш мюта Катеринослава [Пер. А. В. Гладкого] За виданням: Яворницкий Д. И. История города Екатеринослава. — 2-е изд., доп. — Д.: Сч, 1996.
SUMMARY
Statement of the problem. Getting acquainted with the architecture of the city, architecture students watching neglect of historical buildings. The reason — lack of attention to preserve the historical architectural heritage of Dnepropetrovsk, and as a consequence — loss of buildings. This leads to disruption of the integrity of the composition of the city.
The aim of the paper is explore the historical significance of the building and its architectural features in the context of the architectural heritage of Dnepropetrovsk.
Conclusions. Unfortunately, the unique building has long been without serious attention and repair. Year after year the building became even more neglected, crumbling plaster of the walls, fragments of stucco fell off in a pickle balconies and sculptures estate. The saddest thing is that in recent years, even in load-bearing walls of the building cracks.
Today life STI clinic resettled. It seems that the city authorities finally realized that the building is urgently needed repair. House surrounded by ribbons, reminiscent of the reconstruction. But while repairs are not even rozpochynalysya, and who knows when they will be found funds. While there is only hope that contemporary nineteenth century still be restored and will certainly become an architectural adornment of our city.
Architecture and urban planning are an integral part of the holistic development of Ukrainian culture at all stages of social and spiritual development. No wonder they say that people who do not know and do not respect their history has no future. Given the current situation, it is necessary to stop
further deterioration of the building in order to preserve the unique historic and architectural urban environment. This is possible by introducing effective emergency measures provided state support.
REFERENCES
1. Vulytsi i ploshchi Dnipropetrovs'-ka / B. Ya Brikker, O. V. Kuz'-mina, I. N. Tralo, H. I. Shevchenko- Za zahal. red. H. I. Shevchenko. — D.: Promin'-, 1967.
2. Ves'- Ekaterynoslav. Dovidnyk. — 1912 rik.
3. Dnepropetrovsk. Arkhytektorbi / N.P. Andrushchenko, M. E. Kavun, N. A. Lopatyuk y dr. Za zah. red. N. N. Kondel'--Permynovoy. — K.: Vydavnychyy budynok A+S, 2006.
4. Hulyaev H. Y. Ocherky ystoryy Ekaterynoslava. (A tak ly эto bbilo?). V 2 kn. Kn. 2 (1887 -2006) / H. Y. Hulyaev, V. Y. Bol'-shakov, V. S. Moroz. — D.: PHASA, 2007.
5. Kavun M. E. Formyrovanye ystorycheskoho tsentra Ekaterynoslava v kontse KhVIII — pervoy polovyne KhIKh vv. // Z mynuvshyny Podniprov'-ya: Zb. materialiv nauk. konf., prysv. Mizhn. Dnyu muzeyiv, 17 travnya 1994 r. — D.: VPOP «Dnipro», 1995.
6. Mashukov V. D. Vospomynanyya o horode Ekaterynoslave (1886−1910 hodbi) / V. D. Mashukov. — Ekaterynoslav, 1910.
7. Starostin V. Stolytsya stepovoho krayu. Dnipropetrovs'-k: Narysy z istoriyi mista / V. Starostin. — D.: Dniproknyha, 2004.
8. Fomenko A. Dnipropetrovs'-k: mynule i suchasne. / A. Fomenko. — D., 2001.
9. Yavornyts'-kyy D. I. Istoriya mista Katerynoslava: [Pereklad A. V. Hladkoho] Za vydannyam: Yavornytskyy D. Y. Ystoryya horoda Ekaterynoslava. — 2-ge yzd., dop. — D.: Sich, 1996.
УДК 908: 721
БУДИНОК ЯК 1СТОРИЧНА Ц1НН1СТЬ М1СТА
Н. Г. Омелян-Скирта, асист., С. Левювсъка, студ.
Клю^ов^ слова: будинок, архгтектурш об'-екти, модерн, архгтектурне ршення, неокласицизм, сталтсъкий неокласицизм, планомгрна забудова мгста
Постановка проблеми. Серед багатьох юторичних архпекгурних об'-екгш мiста е таю, що заслуговують на особливу увагу. Кожен iз них — це iсторiя, культура, великий телектуальний внесок конкретного творця. Але часто поза увагою фахiвцiв залишаються справдi цiннi та унiкальнi об'-екти з точки зору архпектурних рiшень. Таю будiвлi зникають з мапи мюта, тому це питання й на сьогодш залишаеться актуальним.
Анал1з публшацш. Питання щодо заснування та розбудови мюта Катеринослава досить грунтовно висвгглене в художнш, науковiй, публiцистичнiй лiтературi [1- 2- 7]. Ретельно було дослщжено вплив модерних вiянь на архитектуру мiста [6- 7].
Мета сгагт — дослщити значимiсть будинку як iсторичноi цiнностi для мюта. Для досягнення окреслено! мети поставимо такi завдання: проаналiзувати архiтекгурний Катеринослав iз 1913 року- з'-ясувати появу назв вул. Шевченка та Гоголя- з'-ясувати стиль об'-екга та розвигок цього стилю в Украiнi та мютц проаналiзувати сучасний стан споруди- порiвняти з минулими роками
Виклад магер1алу. Катеринослав був заснований в 1777 рощ Азовським губернатором В. Г. Чертковим, який у середиш лiта обрав дшянку для мюта на лшому березi Днiпра. Вибiр був украй невдалим, бо, розташована в низиш, вона майже вся щовесни затоплювалася.
Потьомкiн наказав «…через незручнють поселення нинiшнього мiста, перенести його на пщвищену д^нку». Вщповщно до цього наказу, мiсто було перенесене в с. Новi Кайдаки, а згодом, у 1787 рощ почали розбудову там, де ми його бачимо ниш [3].
У загальних рисах Катеринослав мав той европейський характер, який був пригаманним усш населеним пунктам молодо! Новоросн. Цi риси впадали в око пршжджим iз Центрально! Роси: незначна юлькють церков, невизначена, i нерщко навiть iз натяками на готичну чи сучасну архiтекгуру, архiтекгура будшель [4].
Центральна магiстраль мiста — проспект шеш К. Маркса — одна з найстарших вулиць. Час його заснування можна вважати початком будшницгва Катеринослава на правому березi Днiпра. У 1790 — 1792 роках вщомий зодчий I. С. Старов розробив проект планування мюта,

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой