Преимущества арт-терапии как средства адаптации детей младшего школьного возраста в условиях учебно-воспитательного процесса

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Физическая культура и спорт


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Zakharova T.A.
H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
SOCIALIZATION OF THE PRESCHOOL CHILD AS A FACTOR OF DEVELOPMENT OF COMPETENCE OF THE FUTURE PERSONALITY
Summary
The article analyses theoretical and methodological material for the socialization of the child. The essence of the concept of «socialization», psycho-pedagogical aspects of the adaptation process of preschooler in society, the basic approaches to the process of socialization of the child of preschool age are revealed.
Keywords: socialization of preschool child, child development, socialization approaches, socio-pedagogical problem.
УДК 371. 398
ПЕРЕВАГИ АРТ-ТЕРАПН ЯК ЗАСОБУ АДАПТАЦП Д1ТЕЙ МОЛОДШОГО ШК1ЛЬНОГО В1КУ ДО УМОВ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Костшов В. О.
Миколашська фГлГя Кшвського нацюнального ушверситету культури i мистецтв
У статт проаналiзовано переваги використання арт-терапп серед дГтей у сощально-психолопчному напрямГ Автор виокремлюе особливостi застосування арт-терапii для пiдвищення рiвня адаптацп дiтей молодшого шкiльного вiку як до умов навчально-виховного процесу, так i до навколишнього середовища в цГлому.
Ключовi слова: арт-терапiя, адаптащя, молодший шкiльний вiк, навчально-виховний процес, творчГсть.
S
а & lt-
2 п
о
и §
И
с
Постановка проблеми. Сучасний освггнш процес, впровадження нових навчальних програм вимагае нових пiдходiв, форм, методiв та технологш виховання, розвитку й навчання дггей. Сьогодш змют освгти ускладнюеться, акцентуеться увага на розвитку творчих, штелектуальних здь бностей дiтей, а у разi потреби, корекцii емоцшно-вольовоi та руховоi сфер. Таким чином, традицшш методи навчання й виховання змшюють нов!, штер-активнi методи, як спрямованнi на активiзацiю тз-навального розвитку дитини.
Навчальний процес мае створювати та забезпе-чувати оптимальнi умови для того, щоб дгти молодшого дошкГльного вшу могли максимально реалГзу-вати своi природш можливост, допомогти тзнати себе i навколишнш свгт. Тому, все частше вГтчиз-няш педагоги та психологи, наголошують на тому, що з метою розвитку дитячих здГбностей, приско-рення адаптацп, зниження в окремих дггей гшерак-тивност, замкнутост та вдосконалення координацп рухГв дрiбноi моторики варто впроваджувати шно-вацшну технолопю — арт-тератю.
Анал1з останшх дослвджень i публшацш. Дана проблема е предметом полГфундаментальних досль джень спещалютв багатьох галузей наукового зна-ння. КрГзь призму педагопки, психологii, фГлосо-фii, соцюлогп вщбуваеться теоретичне осмислення головних концептуальних лшш проблеми, а також апробуються ушверсальш технологii з метою емт-ричного дослщження цього феномена (I. Бех, С. Бол-твець, Г. Бондаренко, Т. 1лляшенко, О. Хохлша та ш.). В Украiнi питання впливу арт-терапп на дГтей дослщжують багато вчених-теоретиюв та практиюв (Г. Батищева, О. Вознесенська, Н. Волкова, В. Газо-лишин, Н. Ещенко, О. Пилипенко, Н. Полякова, Н. Простакова, О. Пинчук, А. Чуприков, Т. Яценко та ш.). Росшсью вчеш А. Копитш, О. Свистовська уза-
гальнили основш принципи i робочГ прийоми використання арт-терапп в робот з дгтьми як засобу розвитку певних особистсних якостей i вмшь, запропонували тдходи до дГагностики i корекцii емоцшних розладГв у дггей та пщлгтюв. О. Серова обГрунтувала ефектившсть творчих методик у самотзнанш i особистсному ростГ
Мета роботи. Метою цiеi статт е загальний огляд теоретичних основ терапп за допомогою образотворчого мистецтва, узагальнений аналГз особливостей та виокремлення переваг арт-терапп як засобу адаптацп дггей молодшого шкГльного вшу до навчально-виховного процесу.
Виклад основного матерiалу. Термш арт-тератя став використовуватися в нашш краiнi порГвняно недавно, i в переклад! з англiйськоi означае «лжування, засноване на заняттях худож-ньою творчГстю», хоча як засГб лжування душ! пластичш мистецтва були вщом1 задовго до виник-нення поняття про терапевтичш методи. КрашД зразки архГтектури, культових споруд, релтйного живопису та скульптури були завжди спрямоваш на оздоровлення душГ, народження свГтлих почут-тГв, позбавлення деструктивних Гмпульив i сташв. Варто зазначити, що в Украшу арт-тератя як заиб адаптацii використовуеться не тривалий час i переживае перюд становлення. НайбГльш роз-винут так! напрями арт-терапп як Гзотератя та танцювально-руховий пщхщ. В Украiнi, порГвняно з Захщною Свропою та Америкою, арт-тератею бГльше щкавляться не лжар^ а педагоги та психологи-практики.
Спочатку арт-тератя виникла в контекст! теоретичних Гдей З. Фрейда [1] i К. Юнга, а в подаль-шому набувала бГльш широку концептуальну базу, включаючи гумашстичш моделГ розвитку особис-тост К. Роджерса i А. Маслоу.
© Костжов В. О., 2015
На думку Юнга, мистецтво, особливо арт-тератя, що використовуе мистецтво, в значнш мiрi полегшують процес шдивщуалiзацп саморозвитку особистост на основi встановлення зрiлого балансу мiж несвiдомим i свiдомим «Я». За М. Лiбманом, арт-терапiя — це використання засобiв мистецтва для передачi почуттiв та iнших проявiв психiки людини з метою змши структури 11 свiтовiдчуття [2, с. 8].
Теоретичш основи терапп за допомогою образот-ворчого мистецтва виходять з поглядiв З. Фрейда [1], анал^ично! психологи К. Юнга, який вико-ристовував власне малювання для пщтвердження зв'-язку з мисленням та мовою. Дитинство — перiод штенсивного становлення фiзiологiчних i психiч-них функцш. «Дитина мислить формами, фарбами, звуками, вщчуттями» — вважав К. Ушинський, закликаючи дорослих опиратися на щ особливостi дитячого мислення. Вщомо, що чим менша дитина, тим вона емоцшшше сприймае оточуючий свгг, тим бiльший «емоцiйний дискомфорт», який, як правило, щезае тд впливом позитивних емоцiй, дже-релом яких може i повинна бути арт-тератя.
В енциклопедп сощально! роботи зазначено, що «арт-терапiя — це способи i технологи реабшггацп людей засобами мистецтва i образотворчо1 дiяль-ностi» [3, с. 34].
На думку А. Копитша, арт-терапiя здатна про-стими засобами актуалiзувати внутршнш потен-цiал кожно! дитини, сприяти зщленню i встанов-ленню гармони особистост, формувати II творчу позищю. При цьому дитина навчаеться стлкува-тися з навколишнiм свiтом на рiвнi екосистеми, використовуючи образотворчi, руховi та звуковi засоби [2, с. 125]. Таким чином, арт-тератя воло-дiе очевидними перевагами перед шшими формами психотерапевтично! роботи:
— Арт-тератя е засобом переважно невербального стлкування. Це робить п особливо цшною для тих, хто недостатньо добре володiе мовою, вiдчувае трудношД в словесному описi сво! х переживань.
— Арт-тератя е засобом вшьного самовира-ження i самопiзнання. Вона мае «iнсайт-орiентова-ний» характер, надае атмосферу довiр'-я, високо! терпимостi i уваги до внутрiшнього свiту дитини.
— Арт-терапiя заснована на моб^зацп творчого потенцiалу дитини, внутрiшнiх механiзмiв саморе-гуляцп i зцiлення [2, с. 257].
На сьогодшшнш день юнуе багато сфер, де застосовують арт-терапiю, а п вивченням займа-ються як психологи, психотерапевти, так i педагоги та працiвники сощально! сфери. У рамках нашого дослщження заслуговуе на увагу праця К. Уелсбi [4], де охарактеризовано досвщ роботи Лондон-сько! школи для дiвчаток. За словами автора, арт-терапевтична робота в школi дае змогу пщвищити значимiсть проблеми психiчного здоров'-я учнiв i сприяе кращому розумiнню! х потреб педагогами. У мiру вдосконалення форм арт-терапевтично! роботи в школi у спецiалiстiв з'-явилася можлив^ть надавати учням допомогу на рiзних етапах розви-тку у них тих чи шших емоцшних i поведiнкових порушень. Це призвело до того, що з плином часу помiтно скоротилося число дiвчаток, якi потребу-ють психотерапевтично! допомоги, а також кшь-юсть учнiв, що виключаються зi школи [4, с. 161].
Аналiзуючи дану роботу, ми у свою чергу дшшли висновку про те, що арт-тератя може бути використана в системi загально! освгги i виступати в якост ефективного засобу допомоги невстигаю-чим та дiтям, як опинилися в складних життевих обставинах.
Росшсьт вченi А. Копитiн, О. Свистовська уза-гальнили основнi принципи i робочi прийоми використання арт-терапп в роботi з дiтьми i пiдлiтками як засобу розвитку певних особистсних якостей i вмiнь, запропонували пщходи до дiагностики i корекцп емоцiйних розладiв у дiтей та пщлгг-кiв- О. Серова обфунтувала ефективнiсть творчих методик у самотзнанш i особистiсному ростi.
Проаналiзувавши роботи О. I. Копитша [5] та Л. Д. ЛебедевоI [6], видшимо найбшьш науково аргументованi та значутД переваги арт-терапiI:
1. Арт-терапiя створюе позитивний емоцшний настрiй у грут, формуе активну життеву позицiю, впевнешсть у сво! х силах.
2. Арт-тератя, в межах яко! клiенти мають можлив^ть спiлкуватися невербально, полегшуе процес комушкацп з однолiтками, соцiальним педагогом, психологом.
3. Змщнюе культурну iдентичнiсть дитини, сприяе подоланню мовного бар'-еру.
4. Надае можливють звернутися до тих реаль-них проблем або фантазш, яю з яких-небудь причин важко обговорювати вербально.
5. Дае можливють на символiчному рiвнi експе-риментувати з рiзними почуттями, дослщжувати i виражати! х у сощально прийнятiй формi.
6. Арт-тератя — ушкальна можливiсть для дослщження особистост. Дозволяе пропрацювати думки i емоцiI, якi людина тримае в собi.
7. Розвивае почуття внутршнього контролю.
8. Пiдвищуе адаптацiйнi здатност людини до повсякденного життя i школи.
9. Ефективна в корекцп рiзних вiдхилень i пору-шень особистсного розвитку. Спираеться на здоровий потенщал особистостi.
10. Творча дiяльнiсть як могутнiй засiб збли-ження людей стае своерiдним «мостом» мiж соцi-альним педагогом та клiентом.
Таким чином, можна виокремити наступш осо-бливостi арт-терапiI як засобу адаптацп дiтей молодшого шкшьного вiку до умов навчально-виховного процесу:
Арт-терапгя як засгб самовираження. При-йнято, що в процеи комунiкацiI люди зазвичай користуються вербальними каналами. Проте е ситу-ацп, коли вербальний спосiб взаемодiI е неможли-вим (через фiзичнi вади, страх чи невмшня висло-вити свою думку у словах). В цей момент незамшною стае арт-тератя, яка використовуе мову вiзуаль-но!, пластичноI, аудiальноI експресп.
Арт-тератя як засгб вгльного самовираження й самотзнання е шструментом дослщження й гар-монiзацiI тих сторш внутрiшнього свiту дитини, для вираження яких немае адекватних вербальних засо-бiв. Тому часто арт-терапiя стае единим способом «зв'-язку» мiж дитиною та суспшьством, соцiаль-ним педагогом. Заняття творчютю дае можливiсть дитинi зрозумгги й оцiнити сво! почуття, спогади, образи майбутнього, знайти час для вщновлення життевих сил та для стлкування iз собою. У ходi арт-терапевтично! роботи створюються додатковi можливост для внутрiшньоособистiстноI комунi-кацiI, перехщ на глибшi рiвнi взаемодiI з проявом внутршшх (у тому чи^ неусвiдомлюваних) меха-нiзмiв органiзацiI поведшки, вiдбуваеться звiль-нення вiд впроваджених домшуючою культурою й iдеологiею поведшки й освоення тих ролей, яю най-бiльше вiдповiдають глибиннiй природ^ потребам i напрямам розвитку дитини.
Арт-тератя як творчгсть. У будь-якш сферi людсько! дiяльностi необхiднi вмiння приймати творчi ршення. Достатнiй рiвень креативностi дае
S & lt-
о и
г|
и
С
можливiсть знаходити ефективш рiшення й сприяе особистш самореалiзацiI та зростанню. Творчiсть -це вихщ за рамки знань, подолання та звшьнення вiд обмежень. Творчий процес е процесом ство-рення принципово нового продукту, а креатив-шсть — спроможшсть вiдмовитися вщ стереотипних моделей мислення та дп.
Арт-терапгя як задоволення. Вiдомо, що твор-чiсть нерозривно пов'-язана з поняттям задоволення. Тому арт-тератя завжди дае високий позитивний емоцiйний заряд i е найбiльш безболiсним способом виршення проблем.
Арт-терапгя як навчання. Щкавим фактом е те, що мистецтво — е ушкальним способом передачi людського досвiду. Сьогоднi в наущ стосовно цього питання виокремлюють окреме поняття — арт-педагогiка. Образ стае шструментом спiлкування, а заняття образотворчою творчютю активiзують i збагачують комушкативш та креативнi можливостi дитини, сприяють виробленню широкого спектру нових способiв спiлкування, орiентацiI на мiжосо-бистiсну взаемодiю.
Арт-терапгя як гра. Дiяльнiсть, заснована на власнiй художнш творчостi, е для бiльшостi дггей незвичною, новою, недослiдженою, пов'-язаною зi спогадами. Кожен у дитинствi малюе, лшить та грае. Гра спрямована не на результат, а саме на процес, це — единий вид людсько! дiяльностi, орь ентований на сам процес. Крiм того, й гра, й ритуал м^тять суто терапевтичний елемент: все можливо потрiбна нестандартшсть, несподiванiсть, орип-нальшсть. Дитина стае вiльною вiд звичайних для життя форм та способiв поведшки.
Арт-терапгя як метод зцшення. Для початку слщ зауважити, що зцшення неодмшно пов'-язане з духовною цшюшстю, гармонiею духу та тша. Мис-тецтво психотерапевтичне за своею природою та
сутнiстю, тому що воно займаеться проблемами пристосування «Я» дитини до навколишньо! реальности сенсу юнування цього «Я» або внутршшм буттям дитини. Символiчна мова образотворчого мистецтва найбшьш адекватна для вираження несвщомого. Спираючись на трансцендентнi влас-тивостi символiв та власний творчий потенщал, дитини може досягти самозцшення. Символiчнi образи мiстять у собi способи вирiшення внутрш-нiх конфлжтв особистостi [7, с. 10−12].
Висновки. Арт-тератя — один iз методiв роботи, який використовуе можливостi мистецтва для досягнення позитивних змш в штелектуальному, соцiальному, емоцiйному й особистсному розви-тку дитини. Творчий характер занять допомагае дитинi вiдкрити в собi щось нове, краще розумiти себе, розвивати сво! вiдносини з шшими людьми та навколишнiм середовищем. Арт-тератя творчим самовираженням не лiкувальна, а цшюща: вона спрямована не на лжвщащю тих чи iнших симп-томiв i станiв, а на розвиток дитиною вщносин — iз собою та свiтом.
Арт-терапiя е найбшьш давньою та природною формою корекцп емоцiйного стану, якою можна користуватися для зняття психiчноI напруги, для того, щоб заспоко! тися чи просто зосередитися. Враховуючи вищевикладене, можна з впевнешстю стверджувати, що арт-тератя — це ефективний зашб адаптацп дитини молодшого шкiльного вiку до умов навчально-виховного процесу. Це заиб який дае можливiсть дитинi висловити та вщтворити вну-трiшнi почуття, переживання, сумтви, конфлiкти та сподiвання, користуючись принципом особис-тiсно зорiентованого пiдходу до виховання дiтей. Слщ творчо опрацювати та використовувати шно-вацшш технологiI з метою адаптацп дггей до умов навчально-виховного процесу та подальшого життя.
Список лггератури:
1. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции / З. Фрейд. — М.: Наука, 1989. — 456 с.
2. Практикум по арт-терапии / Под ред. А. И. Копытина. — СПб.: Питер, 2000. — 448 с.
3. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б. Д. Карвосарского. — СПб.: Питер, 1999. — 398 с.
4. Уэлсби К. Часть целого: арт-терапия в школе / К. Уэлсби // Арт-терапия / сост. и общая редакция А. И. Копытин. -СПб.: Питер, 2001. — С. 160−181.
5. Арт-терапия / сост. и общая редакция А. И. Копытин. — СПб.: Питер, 2001. — 320 с.
6. Лебедева Л. Д. Практика арт-терапии: подходы, диагностика, система занятий / Л. Д. Лебедева. — СПб.: Речь, 2003. — 256 с.
7. Вознесенська О. I. Особливосп арт-терапп як методу / О. I. Вознесенська // Психолог. — 2005. — № 10. — С. 5−8.
Костиков В. А.
Николаевский филиал
Киевского национального университета культуры и искусств
ПРЕИМУЩЕСТВА АРТ-ТЕРАПИИ КАК СРЕДСТВА АДАПТАЦИИ ДЕТЕЙ МЛАДШЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА В УСЛОВИЯХ УЧЕБНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА
Аннотация
В статье проанализированы преимущества использования арт-терапии среди детей в социально-психологическом направлении. Автор выделяет особенности применения арт-терапии для повышения уровня адаптации детей младшего школьного возраста как к условиям учебно-воспитательного процесса, так и к окружающей среде в целом. Ключевые слова: арт-терапия, адаптация, младший школьный возраст, учебно-воспитательный процесс, творчество.
Kostikov V.O.
Mykolaiv branch of Kyiv National University of Culture and Arts
THE ADVANTAGES OF ART-THERAPY AS A MEANS OF ADAPTATION OF PRIMARY SCHOOLS CHILDREN IN CONDITIONS OF THE EDUCATIONAL PROCESS
Summary
The article analyzes the advantages of art therapy in children in social and psychological direction. The author singles out features of the use of art therapy for improvement and adaptation of primary school children to the conditions of the educational process and the environment in general.
Keywords: art therapy, adaptation, primary school age, educational process, art.
УДК [378: 37. 013]:004:373. 2
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВИХОВАТЕЛ1В ДО ПРОЕКТУВАННЯ КОМП'-ЮТЕРНИХ ДИДАКТИЧНИХ 1ГОР ДЛЯ ДОШК1ЛЬНИК1В
Куземко Л. В., Кузавка 1.В.
Кшвський ушверситет iMeHi Бориса Гршченка
Стаття присвячена проблем1 професшно! тдготовки вихователiв дошкшьних навчальних закладiв з урахуванням сучасних тенденцш оновлення з]шсту i технологш дошшльно! освiти. Розкрито основнi вимоги до знань та умшь вихо-вателiв щодо впровадження комп'-ютерних технологш у роботу з дггьми дошкшьного вiку та механiзми ix формування. ОбГрунтовано педагогiчнi умови ixньоi тдготовки до проектування комп'-ютерних дидактичних шор i вправ. Ключовi слова: дидактичш iгри, комп'-ютернi теxнологii, проектування, педагопчш умови, професiйна пiдготовка.
Постановка проблеми. Процеси шформатиза-цii та комп'-ютеризацп, як проникають у всi сфери життя сустльства, обумовлюють змiни у подходах до органiзацii пiзнавальноi дiяльностi дiтей починаючи з дошкшьного вiку. Сучаснi iнформацiйнi теxнологii вщкривають перед педагогами абсолютно новi можливост у застосуваннi комп'-ютерних iгор та вправ у системi дидактичних засобiв дошEiльниx навчальних заEладiв. Потребу у '-?хньому застосу-ваннi в дошкшьному вiцi доводять сучаснi досл^ дження науковщв та нормативнi документи в галузi дошEiльноi освiти. У Концепцп Державноi цiльовоi програми розвитку дошкiльноi освiти на перiод до 20l7 року зазначено, що «Основною проблемою, яка не дозволяе виконувати вимог Базового компонента е незадовiльний стан матерiально-теxнiчного та навчально-методичного забезпечення, недостатня EiльEiсть xудожньоi лггератури та електронних iнформацiйниx ресурсiв у дошкшьних навчальних закладах, а також недостатнш рiвень EвалiфiEацii педагогiчниx кадрiв» [4]. Отже, нинi дуже гостро постала проблема комп'-ютеризацп дошкiльноi освгги i проблема яEiсноi пiдготовEи фаxiвцiв саме у сферi проектування комп'-ютерних дидактичнихор i вправ для дошкiльникiв.
Анал1з останшх дослвджень i публiкацiй. Досль дження росiйсьEиx та украшських вчених (А. Бiрю-кович, Ю. Горвиць, С. Дяченко, I. Мардарова, В. Моторша, С. Новосьоловоi та iн.) свiдчать, що використання комп'-ютера в дошEiльному вiцi мож-ливе i необxiдне, воно сприяе тдвищенню iнтересу до навчання, його ефективноста, розвивае дитину всебiчно. Використання у дошкшьному навчаль-ному закладi комп'-ютерних теxнологiй сприяе пере-творенню предметно-розвивального середовища
дитини, створюе нов^ науково обфунтоваш засоби для ii розвитку, вдосконалюе форми i методи роботи з дггьми. Впровадження комп'-ютерних програм та мультимедшних теxнологiй у практику дошкiльноi освiти дае змогу: поеднати шновацшш дидаEтичнi фунEцii комп'-ютера з можливостями традицшних засобiв навчання- збагатити i наповнити навчальний процес новими формами роботи, варiативно застосу-вати вiзуально-графiчнi форми навчання- створити шновацшш методики, що сприятимуть бшьш ефек-тивному засвоенню знань дiтьми дошкшьного вiку.
Аналiз наукових джерел засвщчив, що проблема вдосконалення професiйноi тдготовки майбут-нix педагогiв з дошкiльноi освiти до застосування iнформацiйниx технологш розглядалася украш-ськими вченими в рiзниx аспектах: пiдготовEи до застосування шновацшних теxнологiй у дошкшь-них навчальних закладах (I. Дичкiвська) — подготовка майбутнix виxователiв до формування основ комп'-ютерноi грамотностi старших дошкiльникiв (С. Дяченко) — пiдготовEа майбутнix виxователiв до використання комп'-ютерних теxнологiй в оргаш-зацii пiзнавальноi дiяльностi старших дошкшь-ниEiв (I. Мардарова) — формування готовност май-бутнix педагогiв до використання комп'-ютерних шформацшних теxнологiй у професшнш дiяльностi (О. Разинкша) — подготовку майбутнix педагогiв до використання аудiовiзуальниx i комп'-ютерних тех-нологiй (О. Трофимов). Разом з тим, в педагопчнш наущ процес пiдготовки виxователiв дошкiльниx навчальних закладiв до проектування комп'-ютерних дидактичнихор i вправ для дошкшьниюв залиша-еться недостатньо вивченим.
Видiлення не inipiiiiciiiix ранiше частин загаль-ноЧ проблеми. Актуальнiсть означеноi проблеми
S
а & lt-
к
F
п
о и
?3
и с
© Куземко Л. В., Кузавка I.B., 2015

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой