История застройки Екатеринославской губернии конца XIX в

Тип работы:
Реферат
Предмет:
История. Исторические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

2. Данил юк А. Г. Украшська хата / А. Г. Данилюк. — К.: Наук. думка, 1991. — 110 с.
3. Самойлович В. П. Украшське народне житло (кшець Х1Х — початок ХХ ст.) / В. П. Самойлович. — К.: Наукова думка, 1972. — 56 с.
4. Эванс Я. Дом из самана. Философия и практика / Я. Эванс, М. Дж. Смит, Л. Смайли- пер. с англ. — К.: Вид-во ПП «ni!», 2004. — 337 с.
5. Макдональд С. Стройте дом из соломенных блоков: практ. рук. / С. Макдоналд, М. Мирман. — Минск, 1996. — 60 с.
6. Лапин Ю. Экожилье — ключ к будущему / Ю. Лапин. — М., 1998. — 160 с.
SUMMARY
Problem statement. Daubed house during centuries was traditional dwelling in central and eastern parts of Ukraine. Such type of buildings became popular today for use as village cottages, tourist houses, restaurants and even decorative construcions. They give comfort and unique atmosphere that is differ from any contemporary dwelling. Modern daubed house, that is constructed with apllication of new technologies, has modern design, which connect the spirit of the past and utilityof the present time.
The analysis of recent research. The research of the ukrainian houses'- building, especialy of the features of houses'- regional types, carried out outstanding scientists and etnographers. On of them is A. Danylyuk, who made important contribution to development of ethnography [1]. In our time it appears more and more yong scientists of architectural heritage which offer application of innovations. In particular, new works on thechnology of house building.
Research objective. To analyse main tradions of house building in steppe region, to discover the features of technologies of houses'- building up and to point out the types of buildings which are popular in modern building industry.
Conclusions. Most popular types of buildings in steppe region were Daubed house and adobe house during centuries. In time the details of building technologies have changed, but the materials stayed invariable. Because of natural oigin the material used in construction of such houses have the unique operational, economic and ecological attributes. Such building are true discovery for destroyed eastern regions in conditions of economical crisis and bad ecological situation.
REFERENCES
1. Danylyuk A. G. Davnia architektura ukrainskogo sela. Etnografichnyi narys. — K.: Tehnika, 2008. — 256 s.
2. Danylyuk A. G. Ukrainska hata / A. G. Danylyuk. — K.: Naukova dumka, 1991. — 110 s.
3. Samoylovych V. P. Ukrainske narodne zytlo (kinec XIX — pochatok XX st.) / V. P. Samoylovych. — K.: Naukova dumka, 1972. — 56 s.
4. Evans Ya. Dom is samana Filosofiya i praktika / Ya. Evans, M. J. Smit, L. Smaili- perevod s angl. — K.: Pi!, 2004. — 337 s.
5. Makdonald S. Stroite dom iz solomennyh blokov: prakt. ruk. / S. Makdonald, M. Mirman. -Minsk, 1996. — 60 s.
6. Lapin Yu. Ekozilye — klyuch k budushchemu / Yu. Lapin. — M., 1998. — 160 s.
УДК 908: 728
1СТОР1Я ЗАБУДОВИ КАТЕРИНОСЛАВСЬКО1 ГУБЕРНП К1НЦЯ XIX СТОЛ1ТТЯ
В. С. Сгорова, асист., О. Холявченко, студ.
Клю^ов^ слова: Катеринославсъка губершя- укратсъка хата- розташування поселень- ттер'-ер та екстер'-ер будинкгв- запорхзъкий, грецъкий та нмецъкий типи хат- плетено -мазанковг, лампачевг, глинобитш хати
Постановка проблемы. Для гарного ознайомлення iз забудовою Катеринославсько! губерни наприкшщ XIX ст. замало розглянути лише деклька будинкш та низку архпектурних характеристик. Адже забудову мют треба обов'-язково вивчати комплексно та на юторичному тлг Тому наше завдання — надати опис архпектурно! юторп губерни, розглядаючи тогочасне
рiзнонацiональне населения Катеринослава, з'-ясувати змшу окремих стилш та конструкцш будинкш. Тшьки дослщжуючи забудову на юторичному тл1, можиа иадати ш яскравих певиих рис.
Анал1з публжацш. Украшсью поселення, а також украiиськi хати подшяються на рiзиi типи залежно вщ розташування на теригорii сучасиоi Украши. З давиiх част залишилися книжки, що описують поселення, хати, подвiр'-я украiицiв рiзиих регiоиiв. Найбшьше iиформацii знаходимо про захiдиi, швденш та цеитральиi регiоии Украши. А ось вщомостей про схiдиi та пшденш регiоии замало, хоча дещо все ж маемо. Про заснування мiста Катеринослава можна прочитати у кний Д. I. Яворницького [4], особливост архiтектури нашо1'- губернii вивчав С. Б. Ревський [3], простежити iсторiю заснування i розвитку Дшпропетровська з давнiх часiв i до наших дню можна в юторичному нарис М. Е. Кавуна [2]. Та найбшьш детально i послщовно iсторiю забудови Катеринославсько1'- губернii описано у звгп ведомого харкiвського етнографа Василя Бабенка [1], який на запрошення Д. I. Яворницького збирав етнографiчний матерiал Катеринославсько1'- губернii. Зiбраний матерiал став основою етнографiчноi виставки на XIII Археологiчному з'-iздi.
Метою статт стало прагнення вщкривати i пiзнавати неповторнi особливостi будшництва споруд нашо1'- губернii, п багату юторичну спадщину, яка е для нас зв'-язком iз минулим, з нашим нацюнальним корiнням.
Виклад магер1алу. Корiннi мешканцi Катеринославсько1'- губернii — це в минулому запорожцi та вихiццi з сусщнк земель. Були також i шмщ-колонюти, яких депортували для заселення краю, нащадки греюв та албаицiв, поляки, евреьколонюти та греки, яких переселили з Криму. Така етиiчна картина склалася у XVIII столiттi.
Через злиття рiзиих культур наш регiон та його народнють модериiзувались i пщдалися культурному впливу. Так, дерев'-яиi знаряддя пращ замшили на залiзнi, дерев'-яш вози — на вози шмецького типу, хати стали бшьш просторими, вщбулося перетворення у модi — одяг iз просторого змiиився на бшьш приталений, з'-явилися костюми.
Поселення в Катеринославськш губернii розташовувалися залежно вщ природних умов. Спочатку вони з'-являлися бшя рiчок, потiм бшя балок i на схилах, а далi — в степових районах бшя пщземних вод.
Поселення бшя рiчок найчастiше мали неправильне розташування вулиць та головних площ, а на балках i в степах — бшьш правильний план мютечок. Була головна вулиця, головна площа iз церквою, у серединi мюта — базар. А вщ центру вже вщдалялись маленью вулички.
У результат iсторичних подiй склалися рiзнi типи будiвель, що вщповщали основним нацiональностям: запорiзький, нiмецький (колонiальиий) та грецький.
Запорiзький тип — хаотичний та невпорядкований. Цьому сприяло бажання украiицiв будувати сво! садиби за власним баченням. Щоб дiйти до центру мюта, треба було об^и безлiч маленьких та кривеньких вуличок, а було й таке, що центрально!'- площi або вулицi не було взагал!
Нiмецький тип, навпаки, був прикладом правильного розташування вулиць, провулкш i площ на европейський лад. Було видно бшьш широку головну вулицю та другорядш. Також на вулицях розмiщували лiхтарi, мости, тротуари та иавiть скульптури. ВЫ садиби виконанi в одному стил та за схожим плануванням.
Грецький тип був бшьш-менш правильного планування з головною вулицею та виконаний в одному арх1тектурному стил!
Кожне дворище християнина дшилося на двiр, невелику галявину та город. А двiр подшявся на подвiр'-я та загороду. До подвiр'-я належали хата, сара1'-, амбари або комори. До загороди — мюце для худоби. Також були ворота на вулицю та на город. Увесь дшр та садиба мали форму прямокутника, коротка сторона якого розмiщена з вулищ. Праворуч вщ хати iнодi були квiтник та криниця. Навпроти хати — конюшня чи свинарник.
Имецький тип двору бшьш упорядкований. Вщомо, що бiля хати i до городу ставили конюшню чи свинарник, а часом гад одним дахом амбари та сара! Також була криниця, але вона стояла бшя воргт, що ведуть до городу.
Грецью садиби, на вщмшу вщ iнших двох типiв, мали лгтш кухш. 1х називали & lt-шбарки". Навпроти хати — сара1'- та загороди. А кринищ ставили тшьки на вулицi.
Усi типи хат за виробництвом можна подшити на:
— плетено-мазанковц популярнi в украшцш-
— глинобитнi i лампачевi — найпопулярн^ у грекiв i шмцш-
— кам'-ян — бшьш HOBi будiвлi-
— дерев'-яш, якi належать до давншого перiоду та зустрiчаються зрщка.
Для побуцови плетено-мазанкових хат укопували в землю 12 стовпш для одинарно! хатини i 18 — 20 для подвшно! Промiжковi стовпи служили у той же час i лутками, або одвiрками у вкнах i дверях. Простiнки заплiтали хворостинням або оббивали планками i3 двох бок1 В стовпiв. Так1 стiни нас^зь забивали глиною i3 сухим гноем, попм змазували всерецинi, а зовт пригладжували лопатою i вибiлювали крейдою. Такого типу стши зверху трималися зв'-язками в один або два вшщ, а на них уже клали сволоки i стелю.
Глинобитш хати були популярними у всш губерни. Будуючи хати таким способом, люди викопували у цворi глибоку яму — глинище, звщки i добували глину, яку потiм змшували з водою, сухим гноем або старим очеретом i добре перемшували все це ногами. Пот1м перемшану глину викладали великими шматками в ряди. Спершу викладали перший шар, якому давали можливють п^дсохнути, а пот1м клали другий ряд i так далц доки не вивершать стши. Для вкон i дверей залишали вiльнi пром1жки. Пот1м стши вигладжували лопатами i зверху клали зв'-язку в один вiнець, на котрий пот1м крiпився дах.
Лампачевi стши клали з велико! цегли, вироблено! теж iз глини або просто iз землi та висушеного на сонщ очерету. Цi цеглини скрiплювали глиною, а пот1м обмазували. Лутки iз дерева для вкон i дверей, як в першому i другому варiангах, робили шзшше.
Кам'-янi буцiвлi зводили з пщанику i клали найчастше без усякого цементу, глини, а пот1м добре змазували й обмазували глиною. Шзнш будiвлi цього типу зустрiчались лише там, де добували дикий камж, який був дуже дорогим.
Вконнищ найчастiше були одностулковими. Найпопулярнш кольори, якими фарбували вiкна, були сишй, жовтий та зелений. Двостулковi вконнищ ставили лише заможн сiм'-!.
Дверi були у всiх однаковими, одностулковими. Але у шмцш цверi дтились наполовину i можна було зачинити нижню частину вщ худоби, а верхню вщкрити i використовувати як ще одне вiкно.
Запорiзька хата складалася iз тепло! житлово! одше! або двох кiмнат, iз сшей i комори. Старовинний, простiший тип хат, майже завжди складався з одше! житлово! кiмнати, сiней i комори. А сучасний, новий тип — iз двох i бшьше теплих кiмнат.
Нiмецький цiм мав сiни з одним або двома виходами, чисту кмнату, в iнший бiк — кухню. Iноцi в цих юмнатах вщдшяли спальню та щальню. 1з кухнi робили часто окремий хщ у конюшню.
Грецька хата подшялася на сiни, чисту юмнату та житлову кмнату. Як уже зазначалося, кухнi iноцi робили у дворi — !х називали & lt-тбарки".
Отже, вивчаючи особливостi хатобудування на Катеринославщинi кiнця XIX ст., ми зясували, що iснували три типи будшель: запорiзький, який майже не зберкся, нiмецький та грецький, якi подекуди зустрiчаються i зараз. Ниш традицшш украiHськi хати, зразки народно! аритектури, досить важко побачити в наших селах — зрозумшо, прогрес. Але, йдучи в ногу з часом, все ж таки не слщ забувати про самобутн укра! нськ1 звича! щодо будування житла. Мiсто Катеринослав, а нинi Дшпропетровськ, подекуди, на щастя, зберегло сво! основнi трацицi! хатобудування, незважаючи на модернзацго та вплив iнших народностей.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Бабенко В. А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края. Днепропетровский национальный исторический музей им. Д. И. Яворницкого. — Харьков, 2013.
— 152 с.
2. Кавун М. Е. Дшпропетровськ: вiхи ютори: [1сторич. нарис1. — Д., 2001. — 255 с.
3. Ревский С. Б. Екатеринослав Кильченский. Историко-архитектурный очерк. — Д., 1974.
— 96 с.
4. Яворницкий Д. И. История города Екатеринослава. — 2-е изд., доп. — Д., 1996. — 277 с.
SUMMARY
Problem statement. It'-s not enough to consider only a few hauses and a number of architectural features for a good introduction of construction in Ekaterinoslav province late XIX century. It should always de considered in a comrehensive and the historical background. Therefore, our task is to
provide a description of the architectural history of the province, considering of various national population of Katerynoslav, find some change in styles and designs of buildings. We can provide it some amazing features only by examining historical construction of buildings in the background.
The purpose of writing was the desire to learn and discover the unique features of our constructions inprovince, for its rich historical heritage, which is our link with the past, with our national roots.
Analysis publications. Ukrainian settlement and Ukrainian house are shared in different types. It depends on the location in Ukraine. Since ancient times, were books that describe the settlement house, Ukrainian yards in different regions. Most of the information found on the western, southern and central regions of Ukraine. But the data on the eastern and southern regions is small, although some still have. On the foundation of the city Katerynoslav can be read in the DI Yavornytsky [4], especially the architecture of our province studied SB Revskyy [3], trace the history of the founding and development of Dnipropetrovsk from ancient times to the present day can be a historical essay M. E. cucumis [2]. But the most detailed and consistent story building Ekaterinoslav province described in the ethnographic record known Kharkov ethnographer VasylBabenko [1], which at the invitation of DI Yavornytsky collected ethnographic material Katerynoslavs'-ka province. The material collected was the basis of ethnographic exhibition at the Archaeological Congress XIII.
Conclusion. Thus, studying the features hatobuduvannyaKaterynoslav end of XIX century. We found out that there were three types of buildings: Zaporozhye, which almost did not survive, German and Greek, which sometimes occur now. Today, traditional Ukrainian house, samples of architecture, it is difficult to see in our villages — clear progress. However, in keeping with the times, yet not forgetting the original Ukrainian customs on housing construction. City LOTS, now Dnipropetrovsk, sometimes fortunately retained their basic traditions hatobuduvannya despite modernization and the influence of other nationalities.
REFERENCES
1. Babenko V. A. Etnograficheskiy ocherk narodnogo byita Ekaterinoslavskogokraya. Dnepropetrovskiy natsionalnyiy istoricheskiy muzeyim. D. I. Yavornitskogo. — HarkIv, 2013. — 152 s.
2. Kavun M. E. Dnipropetrovsk: vihi istoriyi: [Istorich. naris]. — D., 2001. — 255 s.
3. Revskiy S. B. Ekaterinoslav Kilchenskiy. Istoriko-arhitekturnyiyocherk. — D., 1974. — 96 s.
4. Yavornitskiy D. I. Istoriya goroda Ekaterinoslava. — 2-e izd., dop. — D., 1996. — 277 s.
УДК 72. 03(477. 63): 908
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАБУДОВИ КАТЕРИНОСЛАВА В КШЦ1 XVIII — XIX ст.: КРА6ЗНАВЧ1 СТУДП
В. А. Бабенко, к. I н., доц., А. Зюзя, студ.
Клю^ов^ слова: бароко, класицизм, цегляний стиль, генетичний код мСта, архтектурна спадщина
Постановка проблеми. кторш будь-якого мюта, його вулиць, площ та будинкш — це та галузь науки, яка здатна оргашчно поеднати минуле, сучасне та майбутне. Вщродження юторично1'- пам'-ятц духовност i нацюнально1'- гщност е на сьогодш найважлившою складовою юторично1'- науки. Вщновлення юторичного середовища сво! х мют, збереження первюного вигляду не ттьки окремих районш мюта, а й окремих будинкш та фрагмент мае надзвичайно велике значення для самого юнування генетичного коду мюта, закладеного в структуру його юторично1'- забудови. Саме тому дослщження поставлено1'- проблеми надзвичайно важливе з точки зору юторично1'- та архп, ектурно1'- спадщини.
Анашз попереднк дослщжень. Iсторiю Катеринослава дослщжували вiцомi краезиавцi, зокрема: Д. I. Яворницький [20], В. Пiменов [10], М. Шатров [18], В. С. Старостш [16], Г. I. Гуляев, В. I. Большаков, В. С. Мороз [2- 3- 4]. У роки незалежност з'-являються жш юторичш дослщження ютори^ нацюнального унiверсигету, обласного архiву та iсторичного музею [6- 15]. Особливу увагу забудовi мюта та його архйектурному стилю придшив вщомий архiтектор, професор ПДАБА С. Б. Ревський. У 1970 — 1980 рр. вийшли його науковi працi, присвячеиi забудовi Катеринослава-Дшпропетровська [12- 13]. До цiеi важливо1'- теми, особливо

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой