Динамика основных показателей жизнедеятельности детей с церебральным параличом под действием методов физической реабилитации

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Динаміка основних показників життєдіяльності дітей з церебральним паралічем
• • • і • •• • •••
під дією методів фізичної реабілітації
'-Казакова С.М., '-Казаков Є.О., 2Чорна Т.Г., 2Можейко Т.В.
1Запорізький національний університет, економіко-гуманітарний факультет в м. Мелітополі 2Центр соціальної реабілітації дітей -інвалідів Мелітопольської міської ради Запорізької області
Анотації:
Показано, що комплексна програма фізичної реабілітації покращує процес формування рухових здібностей та сенсорних систем у дітей, страждаючих на церебральний параліч. У експерименті приймали участь 38 клієнтів у віці раннього дитинства (Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів м. Мелітополя).
Доведено, що застосування індивідуальних комплексних програм з фізичної реабілітації збільшило рухову активність дітей на 2025%, гостроту зору на 45−50%, слуху — 20−25%, тактильну чутливість — на 10−15%. Розроблені рекомендації для батьків дітей цієї нозології.
Ключові слова:
комплексна програма фізичної реабілітації, церебральний параліч, Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів.
Казакова С. М., Казаков Е. О., Чорная Т. Г., Можейко Т. В. Динамика основных показателей жизнедеятельности детей с церебральным параличом под действием методов физической реабилитации. Показано, что комплексная программа физической реабилитации улучшает процесс формирования двигательных способностей и сенсорных систем у детей, страдающих церебральным параличом. В эксперименте принимали участие 38 клиентов в возрасте раннего детства (Центр социальной реабилитации детей-инвалидов г. Мелитополя). Доказано, что применение индивидуальных комплексных программ физической реабилитации увеличили двигательную активность детей на 20−25%, остроту зрения на 45−50%, слуха — 20−25%, тактильную чувствительность — на 10−15%. Разработаны рекомендации для родителей детей этой нозологии.
комплексная программа физической реабилитации, церебральный паралич, Центр социальной реабилитации детей-инвалидов.
Kazakova S.M., Kazakov E.O., Chornaya T.G., Mozheiko T.V. Dynamics of the basic indexes of vital functions of children with a cerebral paralysis under the action of methods of physical rehabilitation. It is shown that the complex program of physical rehabilitation improves the process of forming motor abilities and sensory systems for children, suffering a cerebral paralysis. The experiment involved 38 clients between the ages of early childhood (Center of social rehabilitation of disabled children of Melitopol). Proved that the use complex individual physical rehabilitation programs have increased the motor activity of children by 20−25%, visual acuity in 45−50% hearing loss — 20−25%, tactile sensitivity — 10−15%. The recommendations for parents of children in this nosology.
complex program of physical rehabilitation, cerebral paralysis, Center of social rehabilitation.
Вступ.
В більшості країн світу проблема реабілітації дітей-інвалідів — одна з ключових у реалізації державних соціальних програм. Згідно сучасних уявлень, реабілітаційний процес потрібно розглядати як системний, комплексний, багатокомпонентний та багаторівневий вплив на пацієнта. Тому, перед медико-біологічною, соціальною, психологічною науками стоїть задача не лише у розробці нових реабілітаційних технологій, а й у необхідності створення цілісного реабілітаційного простору, всі фактори якого були б направлені на компенсацію розладів, які є в організмі, оптимізацію особистісного та соціального функціонування пацієнтів [5].
Дитячий церебральний параліч — це важке захворювання нервової системи, яке нерідко призводить до інвалідності. За останні роки воно стало одним з найпоширеніших захворювань нервової системи у дітей. В середньому 6 з 1000 новонароджених страждають церебральним паралічем (від 5 до 9 в різних регіонах країни) [3, 5].
Виділяють 5 форм цього захворювання: спастична диплегія, подвійна гемиплегія, гемипаретична, гіпер-кінетична та атонічно-астатична [1]. Для всіх форм характерні рухові порушення рефлекторного характеру. Рухи можливі, але вони не управляються дитиною. Присутні компенсаторні рухи і руховий стереотип, порушена координація, підвищений м’язовий тонус [7].
Методів відновлювального лікування для дітей з церебральним паралічем на сьогодні дуже багато. Але різноманітні підходи, тактика та методика реа© Казакова С. М., Казаков Є.О., Чорна Т. Г. ,
Можейко Т. В., 2011
білітаційних програм не завжди дозволяють досягнути високої ефективності лікування, що зумовлено значними порушеннями нервової системи при цьому захворюванні. Тому, поряд з проблемою збільшення ефективності відновлювального лікування при ДЦП завжди є актуальна проблема психолого-педагогічної корекції, розвитку особистості дитини та її соціальної адаптації. Всі ці вимоги можна задовольнити лише у державних центрах реабілітації дітей-інвалідів, які мають фахівців з педагогіки та психології, фізреабілі-тологів, соціальних працівників, оснащених сучасними технічними засобами, що дозволяють комплексно проводити всі види реабілітації.
Виходячи з вищесказаного, дослідження з впливу фізреабілітаційних програм на динаміку розвитку опорно-рухового та сенсорного апарату дітей з церебральним паралічем є доволі актуальними.
Тема виконувалась у рамках програми: педагогічні та медико-біологічні аспекти життєдіяльності людини в реальних умовах зовнішнього середовища та можливості корекції психосоматичного здоров’я. ДРН № 0102и7 830.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження — проаналізувати сучасні методи комплексної реабілітації дітей-інвалідів, хворих на церебральний параліч, розкрити вплив методів фізичної реабілітації на розвиток рухових і сенсорних здібностей у дітей з ЦП. Для виконання мети були поставлені наступні задачі:
1) дослідити методи реабілітації дітей з церебральним паралічем в Центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів-
2) оцінити динаміку розвитку рухових навичок, сен-
сорних систем до і після реабілітаційних дій.
Для виконання мети та задач дослідження використовувались наступні методи:
• теоретичний аналіз та узагальнення даних наукової літератури за останні 10 років-
• експериментальні методи за методиками [2, 7].
Дослідницька частина роботи виконувалася в Центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів м. Мелітополя. В обстеженнях взяло участь 38 дітей у віці раннього дитинства (2−4 роки).
Комплексна реабілітаційна програма включала в себе: Лікувальну фізичну культуру [2], яка проводилася щодня протягом декількох місяців, курси масажу
[1], вертикалізації дитини в динамічному параподіу-мі, лікувальне плавання [4], заняття на багатофункціональному реабілітаційному обладнанні «Альма», заняття в сенсорній кімнаті та малювання [5].
Результати дослідження.
Фізичне виховання дітей з церебральним паралічем відрізняється своєрідністю. Специфічні особливості розвитку моторики дітей з ЦП вимагають розробки методів і прийомів їх фізичного виховання
[2]. Процес постановки тіла людини у вертикальному положенні контролюється складною системою різних функціональних систем головного і спинного мозку, що розвиваються поступово. Угасання тонічних і становлення настановних рефлексів відбувається у визначений термін і з визначеною послідовністю, причому в дітей з церебральним паралічем ці терміни значно затримані [4].
Параподій — вид стабілізуючого ортезу з великою основою (конструкція для підтримки тіла, контролювання рухів). Цей пристрій призначено для пацієнтів, страждаючих паралічем нижніх кінцівок та тулуба [6].
Заняття в положенні стоячи в динамічному пара-подіумі дозволили поступово підготувати опорно-руховий апарат дитини до несення вертикального навантаження, для мобілізації контрактур нижніх суглобів та виконання загально-розвиваючих вправ, дихальної гімнастики.
Наявність багатофункціонального реабілітаційного обладнання «Альма» у Центрі, допомогло розкрити нові можливості в заняттях з ЛФК та реабілітації дітей.
Вправи, які проводились на знаряддях: сухий басейн, «Гральний лабіринт», килимок «Топ-топ», тренажер «Перекотиполе», набивні сенсорні м’ячі, дозволили покращити тактильну чутливість, стимулювали пропріорецептори, сприяли розвитку фізичних якостей, вплинули на розслаблення гіпертонуса м’язів, сприяли збільшенню рухливості хребта і суглобів, верхніх і нижніх кінцівок.
Заняття лікувальним плаванням сприяли вгасанню патологічних тонічних рефлексів і становленню настановних, поліпшили гемодинаміку в м'-язах, збільшили обсяг активних рухів та зміцнили опорно-руховий апарат.
Навчання дитини різним руховим навичкам, таким як повзання, повороти, утримання прямої спини при сидінні, вставання, присідання, різні переступання у воді були сполучені з безпосереднім мовним емоцій-
ним контактом з дитиною. Тобто, крім рухових задач дитині пред'-являлися вимоги для стимуляції мовної активності.
Аналіз отриманих результатів (рис. 1) показує, що дані заходи покращили моторику дітей, особливо кінцівок. Так, у вересні 2009 року після реабілітації, рух кінцівок збільшився на 5−7%, у січні - на 7- 9%, у травні - на 9−10%. А взагалі за 2009 рік, коли діти пройшли тричі курс реабілітації, то рухливість верхніх та нижніх кінцівок збільшилась з даними до реабілітації на 12,5% (р& lt-0,01).
За 2010 рік ці діти також пройшли тричі курс реабілітації завдяки цьому збільшилась рухливість кінцівок в порівнянні з 2009 роком на 20−25% (р& gt-0,05).
Порівняння цього показника у дітей з ЦП до та після проходження реабілітації у Центрі дають можливість зробити висновок, що постійна спланована реабілітація дітей дозволяє збільшити рухливість кінцівок майже у 2 рази.
Для розвитку у дітей з церебральним паралічем в Центрі широко використовуються сенсорні кімнати і сенсорні стимулюючі прилади.
Корекційно-реабілітаційні заняття в сенсорній кімнаті направлені на: нормалізацію порушеного м’язового тонусу (зниження тонусу, зменшення спастичності м’язів), зняття психічної і емоційної напруги, стимуляції всіх сенсорних процесів, розвитку мови і корекції мовних порушень, розвитку загальної і дрібною моторики і корекції рухових порушень.
Сенсорна кімната дала можливість подавати стимули різної модальності - зорової, слухової, тактильної - і використовувати цю стимуляцію тривалий час. Поєднання музики, кольору, запахів надавали різну дію на психічний і емоційний стан дитини — тонізуючи, стимулюючи, зміцнюючи, поновлюючи, заспокоюючи, розслабляючи. В умовах сенсорної кімнати використовувався масований потік інформації на різні аналізатори. Спостереження за розвитком тактильної чутливо сті у дітей з церебральним паралічем при роботі в сенсорній кімнаті показало, що у них поступово розвивалося поняття про тверді і м’які предмети, шорсткі і гладкі, які можна відчувати. Вправи, що проводилися в сенсорній кімнаті дозволили не тільки розвивати тактильну чутливість, але і моторику кистей і пальців рук.
Наші дослідження також показали, що використовування сенсорних кімнат у лікуванні дітей з ЦП дуже ефективні для розвитку зорових, слухових, тактильних аналізаторів.
Визначення гостроти зору (рис. 2) показало, що до експерименту у дітей в основному цей показник коливався в межах 0,14−0,16 (Р), після експерименту даний показник збільшився і досяг рівня 0,30±0,01 (р& lt-0,01), тобто покращився на половину.
Переважна більшість дітей з ЦП до початку навчання малюванню знаходилася на найнижчому рівні образотворчої діяльності. Їх графічна діяльність носила характер дообразотворчого черкання. Тому діти на первинному етапі навчання потребували:
%
60
50
40
30
20
10
Рис. 1. Зміни показників рухової активності
0
діоптрії Р)
0,35
Рис. 2. Зміна гостроти зору у дітей з церебральним паралічем
Рівень
образотворчої
діяльності
достатній
середній _
низький
вересень січень травень вересень січень травень
найнижчий _ 2 О О (О 2 О о
Рис. 3. Рівень образотворчої діяльності
виховання інтересу до ізодіятельності, збагачення уявлень про предмети зображення, формування навичок аналізу предметів, що зображуються, освоєння площини листа паперу-
формування правильного захоплення і утримання олівця в кисті, засвоєння найпростіших технічних прийомів зображення (закрашення площини листа, проведення прямих ліній в заданому напрямі, мочан-ня пензлика і т.д.).
Наші дослідження (рис. 3) показали, що заняття з малювання у більшості дітей сприяли кращому розвитку їх моторики, сенсорних систем, пізнанню навколишнього світу, а значить і адекватної поведінки.
Висновки.
Отримані результати показали, що застосування індивідуальних комплексних програм з фізичної реабілітації дітей, які використовуються в Центрі дозволили поліпшити стан здоров'-я дітей, збільшили їх рухову активність на 20−25%, розвиток сенсорних систем, а саме гостроту зору на 45−50%, слуху — 2025%, тактильну чутливість на 10−15%. Рекомендовано батькам дітей з церебральним паралічем проходити постійно курси реабілітації в Центрі, який обладнаний всіма технічними засобами та має спеціалістів з досвідом роботи з дітьми, хворими на дане захворювання.
Перспективи дослідження. Розробити методи і удосконалити засоби фізичної реабілітації дітей, які страждають на церебральний параліч, щодо набуття ними необхідних рухових та сенсорних навичок для адаптації у соціумі.
Література:
1. Абатуров О.Є. Значения мас

Статистика по статье
  • 36
    читатели
  • 6
    скачивания
  • 0
    в избранном
  • 0
    соц. сети

Ключевые слова
  • КОМПЛЕКСНАЯ ПРОГРАММА ФИЗИЧЕСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ,
  • ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ,
  • ЦЕНТР СОЦИАЛЬНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ ДЕТЕЙ-ИНВАЛИДОВ,
  • КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА ФіЗИЧНОї РЕАБіЛіТАЦії,
  • ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ ПАРАЛіЧ,
  • ЦЕНТР СОЦіАЛЬНОї РЕАБіЛіТАЦії ДіТЕЙ-іНВАЛіДіВ,
  • COMPLEX PROGRAM OF PHYSICAL REHABILITATION,
  • CEREBRAL PARALYSIS,
  • CENTER OF SOCIAL REHABILITATION

Аннотация
научной статьи
по медицине и здравоохранению, автор научной работы & mdash- Казакова Светлана Михайловна, Казаков Евгений Александрович, Черная Татьяна Георгиевна, Можейко Татьяна Владимировна

Показано, что комплексная программа физической реабилитации улучшает процесс формирования двигательных способностей и сенсорных систем у детей, страдающих церебральным параличом. В эксперименте принимали участие 38 клиентов в возрасте раннего детства (Центр социальной реабилитации детей-инвалидов г. Мелитополя). Доказано, что применение индивидуальных комплексных программ физической реабилитации увеличили двигательную активность детей на 20−25%, остроту зрения на 45−50%, слуха 20−25%, тактильную чувствительность на 10−15%. Разработаны рекомендации для родителей детей этой нозологии.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой