Применение концепции безусловного дохода в экономике Украины

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Список використаних джерел
1. Мережа податкового права Щомiсячний податковий звп& quot- [Елек-тронний ресурс] // taxjustice — Режим доступу до ресурсу: http: //www. taxjustice. net/2014/11/24/tjns-monthly-taxcast-november-2015/.
2. Петленко Ю. В. Особливост оргашзацп фiнансiв штегрованих корпоративних структур / Юлiя Володимирiвна Петленко. // Свiт фЫан-ав. — № 4. — С. 54−62.
3. Джон Ю. С. Економка державного сектору / Юджин СтглЩ Джон. — Москва: МГУ: ИНФРА-М, 1997. — 720 с.
4. Ведров О. Псок крiзь пальц: офшори в украТнськй i свгтовш економiцi [Електронний ресурс] / Олексш Ведров // Журнал социально!'- критики & quot-Сптьне"-. — 2013. — Режим доступу до ресурсу: http: //commons. com. ua/ pisok-kriz-paltsi-ofshori-v-ukrayinsk.
5. Великий тлумачний словник сучасноТ украТнськоТ мови (з дод. i допов.) / Уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. — К.- 1рпшь: ВТФ & quot-Перун"-, 2005. — 1728 с.
6. Мозговий О. М. Мiжнароднi фЫанси / О. М. Мозговий, Т. е. Оболенська, Т.В. МуЫець // Навч. пстаб. — К.: КНЕУ, 2005. — 557 с. [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http: //buklib. net/books/23 650/
7. Юхименко П. 1. Теорiя фiнансiв / П. 1. Юхименко [та Ы. ]- заг. ред. В. М. Федосов, С. 1. Юрiй. //- К.: Центр учбовоТ лiтератури, 2010. — 576 с.
8. Електронний каталог США[Електронний ресурс]: [база даних мютить детальну шформацю про державних та федеральних полiтикiв, державну дiяльнiсть] - Електронш данi про Федеральний Бюджет США
// InsideGov — Режим доступу до ресурсу: http: //federal-budget. insidegov. com/l/38/1936.
9. Закон Укра'-ши & quot-Про промислово-фiнансовi групи в УкраТш& quot- вiд 21. 11. 1995 № 437/95-ВР. Втратив чиннiсть. [Електронний ресурс] -Режим доступу до ресурсу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/437/95-%D0%B2%D1%80
10. Кравчук О. Укра'-на офшорна. lсторiя формування вгтчизняно'-'-'- моделi економiки [Електронний ресурс] / О. Кравчук// Журнал со^ально'-'-'- критики & quot-Спiльне"-. — 2013. — Режим доступу до ресурсу: http: //commons. com. ua/ ukrayina-ofshorna-istoriya-formuvannya-vitchiznyanoyi-modeli-ekonomiki/
11. Закон Укра'-ни & quot-Про внесення змЫ до деяких законодавчих ак-тiв Укра'-ни щодо запобгання негативному впливу на стабтьнють& quot- вiд 04. 07. 2014 № 1586-VII. [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http: //zakon1. rada. gov. ua/laws/show/1586−18
12. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра'-ни & quot-Про перелiк офшо-рних зон& quot- вiд 23. 02. 2011 № 143-р. [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/143−2011-%D1%80
13. Податковий кодекс Укра'-ни [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http: //zakon5. rada. gov. ua/laws/show/2755−17
14. Petlenko Yu. Institutional Analysis Of Finance Vertically Integrated Structure In Ukraine // Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2014, 154. http: //dx. doi. org/10. 17 721/1728−2667. 2014/154−1/14
Надшшла до редколегп 10. 12. 15
Ю. Петленко, канд. экон. наук, доц., А. Иванов, экономист
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ОФШОРИЗАЦИЯ КАК ОСНОВНАЯ ПРОБЛЕМА НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ ИНТЕГРИРОВАННЫХ КОРПОРАТИВНЫХ СТРУКТУР
В статье проанализированы и систематизированы условия деятельности интегрированных корпоративных структур в странах и на территориях действия специальных, так называемых офшорных, юрисдикций, которые нацелены на снижение уровня налогообложения. Также наработаны предложения по урегулированию процессов переливания капитала с помощью офшорных схем с целью предохранения от налогового мошенничества.
Ключевые слова. Офшор- интегрированная корпоративная структура- перераспределение капитала- налоговая оптимизация.
Y. Petlenko, PhD in Economics, Associate Professor, A. Ivanov, economist
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
OFFSHORIZATION AS MAIN PROBLEM OF HOLDING GROUPS TAXATION
At this article, we have analyzed and systematized the conditions of holdings'- activity to reduce the taxation level in countries and on the territory of special, so-called offshore, jurisdiction. In addition, we have made a suggestionhow to regulatean offshore capital flows inorder to prevent from tax frauds.
Key words. Offshore- holding company capital redistribution- tax optimization.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016- 1 (178): 29−34
УДК 338. 24. 01
JEL H55
DOI: http: //dx. doi. org/10. 17 721/1728−2667. 2016/178−1Z5
А. Ставицький, канд. екон. наук, доц.
КиТвський нацюнальний ужверситет 1мен1 Тараса Шевченка, КиТв
ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦП БЕЗУМОВНОГО ДОХОДУ В ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ
У роботi проанал/'-зована концепця безумовного доходу, якав рядi кра/н Свропейського Союзу розглядаеться як замна сучаснй системi соцального забезпечення. За допомогою моделi рацюнального iндивiду показано, що за наяв-ност/'- гарантованого доходу iндивiд буде обирати бльш високооплачувану роботу з бльшою ефективнстю прац. Здйснено розрахунки витрат для впровадження подiбноl системи в Укран, вказано на першочерговi кроки, що потрi-бно здйснити для успшно/ реалiзацil реформы.
Ключовi слова: iндивiд, безумовний дохiд, рацiональнiсть, соцальна сфера, зарплата, мотиваця.
Вступ. Система мотивацп людини до прац1 завжди викликала жвав1 дискуси серед вчених. Протягом вс1еТ ютори людства були розглянут та впроваджен р1зно-машты системи оплати прац1, пенс1йного чи соц1ально-го забезпечення, проте жодна з них не визнаеться вче-ними щеальною на практицк
З одного боку, ця проблема розглядаеться як м1кро-економ1чна задача, розв'-язок якоТ потр1бно шукати на кожному пщприемств1 Ыдивщуально. З шшого боку, суттева соц1ал1зац1я сучасних держав, необхщнють пщ-тримки адекватного р1вня життя вимагае розгляду цього питання на макроеконом1чному р1вн1. Слщ вщзначити, що ц1 р1вн1 е достатньо пов'-язаними при формуванн економ1чноТ пол1тики.
Наприклад, у краТнах европейського союзу були створен! умови для ефективноТ роботи висококвал1ф1-кованих прац1вник1 В, що забезпечуе високий р1вень життя для вс1еТ краТни. Це дозволяе розвивати та за-безпечувати значн виплати по безробггтю, страхуван-ню вщ нещасних випадш, тощо, що залучае до краТн додаткових м1грант1 В, знижуе стимули якюно працювати через зменшення страху втратити роботу. Соц1альна направленють европейських краТн вщзначае, що в су-часних умовах конкурентного господарювання продов-ження под1бноТ економ1чноТ пол1тики не е можливим.
Досвщ США свщчить, що вщсутнють значних вида-тюв на соц1альне забезпечення суттево мотивуе роботу персоналу, що дозволяе значно пщвищити продук-
© Ставицький А., 2016
тивнiсть працi. Однак, при втратi роботи, неможливос-тi м'- отримати виникають проблеми, пов'-язанi з нерiв-нiстю доходiв: формування со^альних сегментiв на-селення, якi живуть, фактично, в окремих квазьмютах чи нав^ь квазi-державах. Зростаюча соцiальна напру-га в такому випадку шяк не сприяе формуванню стш-коТ моделi мотивацп працi.
Аналiз останшх дослiджень i nублiкацiй. Остан-нiм часом проблема нерiвностi доходiв у свтовш еко-номiцi набувае все бтьшого значення, зокрема, у мате-рiалах Давоського форуму-2016 [1] було вщзначено, що наслiдком нерiвностi доходiв населення стае пануюча iдеологiя популiзму, що в свою, чергу, призводить до наростаючих дисбалансiв в економщ^ вiйськових з^к-нень та формування тотал^арних режимiв.
Серед крамн Оргашза^я економiчного ствробп& quot-ниц-тва та розвиткунайменший рiвень нерiвностi був зафк-сований у Дани, Словаччин та Словенп, а найвищий -у Мексищ Туреччинi та США [2]. Проте, у 2012 роц близько чверт всього населення СС мали загрозу бщ-ностi (пiд загрозою бщносл за даними Свростату розу-мiеться стан, за якого проживаючi особи мають серед-ньозважений дохiд на члена ам'-Т менше, нiж 60% сере-дньо-медiанного доходу у розпорядженн по всiй краТы), причому частка таких оаб зростае приблизно на 0,2% кожного року. 17% населення СС-28 були пщ загрозою доходном бщносл, тобто сума Тх доходiв пiсля виплати податкiв та отримання со^альних трансфертiв була нижча за прожитковий мУмум.
Нерiвнiсть доходiв створюе не тiльки соцiальнi проблеми. Наприклад, у роботi [3] вщзначено, що неможли-во прогнозувати економiчне зростання без розгляду фактору економiчноТ нерiвностi, оскiльки у середньостроко-вiй перспективi зростання нерiвностi сприяе гальмуван-ню економiчного зростання. Варто зазначити, що нерiв-нiсть доходiв не може бути подолана швидко, хоча у ко-роткостроковiй перспективi можна досягти певного еко-номiчного зростання. Внаслiдок цього висновку постае питання про доцтьнють використання тих чи Ыших засо-бiв перерозподту доходiв, Тх ефективностi на практицк
У наступнiй роботi цих же авторiв було встановлено, що в середньому перерозподт через бюджет призводить до бтьш високих темтв економiчного зростання, оскiльки воно допомагае зменшити нерiвнiсть [4]. Вна-слщок цього вченi бiльше не пщтримують ппотезу про те, що низьк обсяги перерозподiлу сприяють економiч-ному зростанню, як це вiдзначалося ще 10−15 роюв тому, а тому з етичноТ точки зору немае виправдання ви-сокого ступеня нерiвностi в краТнах свiту.
Дослщження iндiйських штатiв протягом 20 042 009 роюв показало, що збiльшення со^альних видат-кiв на 1% вщ ВВП призводить до зменшення рiвня бщ-ностi на 0,5%[5].
Мета статт полягае у аналiзi концепцп безумного доходу з точки зору рацюнального iндивiду, а також можливост застосування ц1еТ концепцп в умовах украТ-нськот економiки.
Основна частина.
Концеnцiя безумовного доходу. Враховуючи наведений огляд, стае очевидним, що уряди европейсь-ких краТн просто вимушенi намагатися боротися зi зрос-таючою нерiвнiстю. Серед найперших пропозицiй, якi висувалися вченими, були вказан [6]:
• пщвищення податкiв на майно-
• прогресивн податки на доходи фiзичних осiб-
• введення податкiв на спадщину та подарунки майна-
• розширення доступу бщних сiмей до освiти та охорони здоров'-я-
• пщвищення адресности соцiальних виплат-
• збтьшення стимулiв до працi.
Однак, серед запропонованих дш не вказано, як са-ме досягти поставлено! мети в умовах корупцп чи не-ефективного використання бюджетних коштiв, що можна часто спостер^ати в УкраТнк Свропейськi краТни також, хоча у набагато меншм степени зустрiчаються з цим явищем, а тому намагаються знайти шше ршення.
Частина урядiв почали розглядати так звану конце-пцiю безумовного основного доходу, згщно з якою кожному члену сптьноти регулярно виплачуеться певна сума грошей незалежно вщ рiвня доходу та зайнятостi. Хоча ця щея була народжена у юнц 18 ст., особливо актуальною вона стала у перюд ВеликоТ депресп. Проте вона так i не була реалiзована на практик у той час. Головною метою впровадження безумного доходу е, безумовно, виршення проблеми бщносл, економiчноТ нерiвностi, технологiчного безробiття, а також значного скорочення адмЫютрування соцiальних програм, вщмь ни чисельних перевiрок, зникнення корупцп при розпо-дiлi соцiальних птьг. Ще однiею перевагою такого пщ-ходу мае стати бiльш втьний вибiр робочого мiсця лю-диною, а значить, i бiльш гнучке прилаштування суспь льства до умов ринку, бтьшу ефективнiсть роботи.
Звичайно, що така система на даний момент не може бути повнютю реалiзована у чистому вигляд^ оскть-ки цеспровокуе величезну ктькють мiгрантiв, спричи-нить структурнi змши в економiцi краТни, яка започаткуе ц змiни. Проте першi кроки у напрямi запровадження цих змЫ вже зроблено. Наприклад, у 2009 роц у певних регiонах НамiбiТ вже запроваджували, хоча лише на 2 роки, концепцiю безумовного доходу. Результати були визнан достатньо позитивними: у репош було вщмь чено зменшення рiвня злочинностi, пщвищення рiвня вiдвiдуваностi в школах, зменшення бщносл [7].
У канадському Онтарю та нiдерландському Утрехтi запущено з 2016 року плотн проекти, згщно з яким всi громадяни отримують фксовану щомiсячну суму, що гарантуе Тм мiнiмальний адекватний рiвень життя. Дею-лька краТн збираються реалiзувати цю iдею в обсязi ваеТ держави. Зокрема, у ФiнляндiТ вщповщний законопроект знаходиться на розглядi парламенту, а у Швейцарп за-плановано референдум з цього приводу влггку 2016 року. Якщо референдум матиме позитивний результат, то вже з 2017 року кожен громадян Швейцарп отримувати-ме щомюячно 2 500 швейцарських франюв (2 250 евро), а кожна дитина — 625 франш Враховуючи, що у цм краТн проживае близько 8,3 млн. оаб, можна приблизно очкувати, що видатки заею програмою становитимуть близько 200 млрд. франш на рк. При цьому поточний бюджет Швейцарп складае лише 220 млрд. франш, таким чином, фактично повнютю будуть закрит вс со^а-льнi програми та фЫансування Тх адмiнiстрування.
Швидке розповсюдження iдеТ безумновного доходу ставить питання щодо стимулiв надалi працювати. За соцюлопчними опитуваннями у Швейцари, близько 90% опитаних продовжать працювати на тм самiй роботi, ще 8% змЫять роботу, 2% не будуть працювати у випадку запровадження новоТ системи. Проте ц дан е лише думкою респондентiв, чи будуть вони вщповщати реа-лiям, покаже лише час.
Модель рацюнального шдивща та безумовний Дохiд.
З науковоТ точки зору слiд поставити питання у бтьш широкому контекстгяк саме зароб^на плата може стимулювати працю людини, якщо у державi реаль зована концепцiя безумного доходу? Для вщповд на це питання варто розробити та оцЫити модель, що зможе пояснити устремлшня Ыдивща.
Звичайно, що будувати модель необхщно на 0CH0Bi стандартного MiKp0eK0H0Mi4H0r0anapaTy. Зокрема, бу-демо розглядати рацюнального iндивiда, який точно знае своТ уподобання, може порiвняти набори товарiв, використовуючи своТ вподобання, завжди вибирае на-бiр товарiв, який найкраще задовольняе його вподобання. Осктьки абсолютна бтьшють людей намагаеть-ся знайти саме оптимальний стан для себе, то таке припущення е досить лопчним.
Також будемо виходити з того, що шдивщ у кожний момент часу намагаеться максимiзyвати свою функ^ю корисност за умови бюджетних обмежень: U (х1, x2,…, xn) ^ max (p, x)& lt- b '-
де U — фyнкцiя корисносл iндивiда- x1t x2, ¦¦¦ xn — набори товарiв, послуг, факторiв, що визначають кориснiсть iндивiда. При цьому, будемо розглядати не ттьки ма-терiальнi товари, а й Д що не мають виключно матерь ального характеру, наприклад, втьний час iндивiда, рiвень розваг шдивща, тощо- р — вектор цш на товари, послуги, фактори- b — бюджет iндивiда.
Розглянемо випадок, коли кориснють iндивiда буде залежати вщ двох найважливiших параметрiв: рiвня споживання х, що буде вимiрюватися у грошових оди-ницях, та втьного часу iндивiдy. Не секрет, що люди подтяються на дегалька категорiй в залежностi вiд сво-го ставлення до працi. Наприклад, частина оаб вважае працю за важкий тягар, працюючи лише в силу необ-хщност отримувати матерiальнi блага. Чим бiльшою е ктькють вiдпрацьованих годин, тим нижчою е кориснють шдивща. Для частини оаб праця е необхiднiстю, без якоТ вони не можуть професшно та духовно зроста-ти. Тому до певноТ кiлькостi вiдпрацьованих годин Тх кориснiсть буде зростати, пюля якоТ буде переважати втомленiсть вщ роботи, що буде зменшувати загальну кориснють. Нарешт третя група людей насттьки люб-лять працю, що починають отримувати задоволення лише пiсля роботи впродовж певного часу. На практик зуст^чаються всi три типи людей, а тому необхщно запропонувати такий вигляд функцп корисност1, який може поеднати вс розглянyтi випадки.
Така модель мае використовувати функцю корисно-стi у формi Р. Стоуна [8], в якост факторiв мають бути врахован рiвень споживання та обсяг втьного часу, а також схильнють шдивща до споживання (а) та вщпо-чинку (1 -а) вщповщно:
р (x, y) = (x — a) a (d — y)1-а ^ max a & lt- x & lt- (1 -r)qy + r 0 & lt- y & lt- d 0 & lt- а & lt- 1 0 & lt- у & lt- 1
У цш моделi d позначае межу фiзичних можливос-тей, тобто максимальний обсяг годин, як iндивiд може вщпрацювати протягом певного перiодy- a — мУмаль-но допустимий рiвень споживання для шдивща протягом певного перюду- q — ставка заробпшоТ плати за одну вщпрацьовану годину- y — iнтенсивнiсть пращ тобто вибрана оптимально (на думку шдивща) ктькють годин, яга вш бажае присвятити пращ x — сума коштiв, що направлена шдивщом на споживання благ, r — дода-тковi виплати шдивщу, наприклад, що показують безу-мовний дохщ або дохiд за депозитами- y — ставка пода-тку, що мае сплачувати шдивщ.
Друга нерiвнiсть моделi визначае бюджетне обме-ження iндивiда: з одного боку шдивщ не може спожива-
ти менше за прожитковий м^мум, з шшого боку — не може споживати бтьше, нiж всi його доходи у певному перюдк Як бачимо, модель дозволяе гнучко визначати бажання шдивща працювати. На практик, величина уфактично позначае, скiльки годин шдивщ буде працювати ефективно, а решту часу вш буде симулювати свою активнють. Наприклад, якщо у шдивща 8-годинний робочий день, а його оптимальне значення у=6, то вш працюватиме ефективно лише 75% часу.
Три останн нерiвностi моделi визначають, що шдивщ не може працювати бiльше межi фiзичних можливо-стей, вiн завжди частково розподтяе своТ бажання мiж споживанням та вiдпочинком, держава не може встано-влювати податок вище 100% вщ суми доходiв. За цих умов достатньо легко знайти оптимальну величину трудовоТ активности шдивща, максимiзуючи його функ-цiю корисностг
(1 -г)я
Отримана велична показуе, що оптимальна трудова активнiсть iндивiда суттево залежить його схильностi до споживання, додаткових доходiв (г) та ставки заробпшоТ плати (д). Неважко показати, що при зростанш схильно-ст до споживання (а)зростае значення функцп корис-ностi, тобто прагнення до прац через збiльшення споживання громадян збагачуе державу, саме зеТ причини розвинул краТни будують суспiльство споживання, всiлякими рекламними, маркетинговими та iншими за-собами намагаючись збтьшити рiвеньау iндивiдiв. Так само видно, що при зростанш межi фiзичних можливос-тей б, збтьшуеться функцiя корисностi iндивiда, а також багатство держави. Внаслщок цього краТн вигiдно розвивати медицину, пропагандувати здоровий споаб життя, адже держава хворих людей не може бути бага-тою. Збтьшення прожиткового мiнiмуму стимулюе ш-дивiда працювати бтьше, а тому високий прожитковий м^мум характерний для розвинених краТн з високою продуктивнiстю працi. Зростання ставки зароб^ноТ плати мае неоднозначний ефект на поведшку шдивща, що залежить вщ його умов юнування. Зокрема, якщо вiн мае додатга^ доходи (г) бiльшi за прожитковий мУмум (г & gt- а), то збiльшення ставки (д) буде спонукати шдивь да працювати менше, проте при вщсутност великих доходiв, iндивiд змушений працювати бтьше за певний бажаний рiвень аб.
Тепер розглянемо, як наявнють додаткових доходiв впливае на стимулювання прац iндивiда. Розглянемо особу, що працюе до 14 годин на добу, отримуючи заро-бпшу плату у розмiрi 400 грн. /год. Якщо у шдивща немае власноТ квартири, то вш повинен ТТ знiмати, витрачаючи частину зароблених грошей, якщо ж квартира в нього вже е, то суму, е^валентну вартосл найму квартири, можна розглядати як додатковий дохщ. На рис. 1 зобра-жена трудова активнють шдивща у першому випадку: чим бiльшi податга^ збори в краТы, тим бтьше вимуше-на працювати особа для покриття своТх витрат. Як бачимо, теоретичною точкою перелому для шдивща е ставка податку 82%, пюля якоТ вш перестае працювати легально. На рис. 2 зображена трудова активнють у друпй си-туацп, коли у шдивща е додатковий дохщ. У цьому випадку збтьшення податкових зборiв дестимулюе трудову активнють, але перестае людина працювати при вищш ставц оподаткування (приблизно 92%). В цтому, можна зробити висновок, що бтьш багал люди можуть дозво-лити працювати саме у свое задоволення, а тому Тх на-багато складнше експлуатувати.
Рис. 1. Залежнiсть трудовоТ активностi iндивiда вiд ставки податку у випадку вщсутносл додаткових доходiв
Джерело: розраховано автором.
Рис. 2. Залежжсть трудовоТ акгивностi iндивiда вщ ставки податку у випадку наявностi додаткових доходiв
Джерело: розраховано автором
В ц1лому, можна вщзначити таку законом1рнють: вс1 Ыдивщи будуть намагатися працювати у довгостроковм перспектив! на бажаному р1вн1 ad, але у короткостро-ковому перюд1 Тх трудова активн1сть буде суттево за-лежати в1д наявного додаткового доходу. Чим б1льш1
доходи мае шдивщ, тим б1льша ставка зароб1тноТ плати буде стимулювати його розпочати роботу. В той же час, вщсутнють додаткових доход1 В гарантуе високу зайня-тють населення за низьких зароб1тних плат (рис. 3).
Рис. 3. Залежнiсть трудовоТ активностi iндивiда вщ додаткових доходiв
Джерело: розраховано автором на основ! [8].
Застосування висновмв модел1 до економ1ки УкраТ'-ни. Анал1з модел1 св1дчить, що наявнють додаткових доход1 В не ттьки сприяе б1льш ефективному залу-ченню 1ндив1д1 В до прац1, але й е беззаперечним фактором гарантування свободи? ндивщв, збтьшення вза-емоповаги м1ж ними. Таким чином, сама? дея безумного доходу, яку розповсюджують европейськ1 краТни, мае не ттьки економ1чну, але й пол1тичну, психолопчну складов!, як! будуть впливати на ментал! тет всього народу. Для украТнського населення такий вплив був би над-звичайно доцтьним через значну? нертн!сть людей, боязнь змшювати роботу, вибирати св1й економнний шлях не в угоду батькам чи знайомим, а для себе. Так! дм могли б суттево зм! нити поняття ефективност! прац1 в УкраТш, п! двищити попит на якюну осв! ту, нов! техно-лог1Т, що може спричинити структуры змЫи украТнськоТ економ! ки. З ц1еТ причини необхщно досл! дити, чи мож-ливо в принцип! реалЬувати цю? дею в нашм краТ'-н1.
За даними НБУ [9]за пер! од 2011−105 р1к на статт & quot-Оплата прац1 ! нарахування на заробп& quot-ну плату& quot- та & quot-Соц!альне забезпечення& quot- витрачаеться в1д 52,4 до 60,7% вскк видатк! в Зведеного бюджету краТни. Чисель-но у 2015 роц1 ц! видатки склали 356 млрд. грн. Слщ зазначити, що йдеться про стат! за економнною класи-ф!кац!ею, тобто витрати, що пов'-язан саме з виплатами особам у грошовм чи негрошов! й формах. При переход! до новоТ системи соц! ального забезпечення частина зароб! тних плат не буде просто виплачуватися через непотр^нють певних оргашв адм! н!стрування.
Також не варто забувати, що бтьша частина птьг за новоТ системи втрачае сенс, а тому частина коштю за статтями & quot-Використання товаре ! послуг& quot- (142,6 млрд. грн.) та & quot-Поточн трансферти& quot- (27,2 млрд. грн.) також може бути використана для фшансування безумовного доходу.
Кр1м цього, значна частка фшансування населення здмснювалася через Пенс! йний фонд УкраТни, який у 2014 роц1 здмснив виплат пенс! й р! зним категор! ям населення на 240 млрд. грн, в тому числ! за рахунок дер-жавноТ субвенц! Т 74 млрд. грн [10]. Дан! за 2015 р1к ще не опублковаш, але можна очкувати, що вони будуть приблизно на 15% вищими. Таким чином, загалом по кра-Ты перерозподтяеться 356+1. 15*(240−74)=556 млрд. грн. Очевидно, що далеко не вс1 ц! кошти можна направити на виплати безумовного доходу, осктьки при цьому втрачаеться р! зниця у вже призначених пенсах. Проте, за даними Пенсмного фонду УкраТни з 12,3 млн. пенсь онер! в лише близько 560 тис. отримували пенаю, вище 1762 грн., ! лише близько 2 тис.- вище 2600 грн. Таким чином, для початкових розрахунгав рЬницею в призначених пенсах можна знехтувати.
Кр1м цього, виплати за новою системою можна про-фшансувати за рахунок зменшення на вщповщну суму фонду оплати прац1 пщприемств за вс! ма видами гос-
подарськоТ д! яльност! 1ншими словами, можна включи-ти до розрахованоТ суми ще мУмальну зароб! тну плату, яка виплачуеться 18,1 млн. зареестрованих осб На 1. 01. 2016 м^мальна зароб! тна плата становила 1378 грн, тобто 300 млрд. грн. у рнному обчисленнк
Таким чином, при переход! до новоТ схеми соц! аль-ного забезпечення можна акумулювати вщ 856 до 1020 млрд. грн в цшах 2015 року. За даними ДержавноТ служби статистики УкраТни [11] загальна чисельнють населення УкраТни на 1. 01. 2016 становить 42,7597 млн. оаб, в т. ч. 7,6147 млн. дп& quot-ей вком до 17 рогав. Якщо використовувати пропозицп Швейцари, зг! дно з якими фшансування д! тей становить 25% вщ ф! нансування дорослоТ людини, то в украТнських реал! ях можна очку-вати щомюячноТ'- виплати приблизно в1д 1928 до 2297 грн. на одну особу та вщ 482 до 574 грн. на одну ди-тину без змЫи структури бюджету та податковоТ системи.
Очевидно, що так! суми е недостатыми, щоб? ндивь ди реально могли замислитися про бтьш ефективне планування свое трудовоТ активность В той же час слщ вщзначити, що УкраТна на сьогодн! мае найнижчий рь вень зарплат у европ! через високий рюень т! ньовоТ економ! ки, яка сягае бтя половини ВВП. Тому, в першу чергу, необхщно досягти зростання рюня зароб! тних плат за рахунок детУзацп зароб! тних плат, вщновлен-ня зростання економ! ки. Лише пюля таких крок! в можна буде розглянути можпивють переходу до новоТ системи соц! ального забезпечення.
Пор! вняння зароб! тних плат у краТнах-сусщах до-зволяе засвщчити, що адекватним р! внем мае бути се-редня зароб! тна плата на р1вн1 400 дол. США, що вщпо-в!дае приблизно 90% аналогнноТ виплати у Болгар! Т, Румун1Т, Туреччиш. Враховуючи поточний обм! нний курс нацюнальноТ валюти, перех! д до? нфляц!йного таргету-вання, зростання економ! ки з 2016 року, очкуваний прир! ст зароб! тноТ плати та? нш! фактори, можна вважа-ти, що вказаний р! вень буде досягнуто приблизно за 59 роюв, п! сля яких можна буде розглядати можливють переходу до новоТ системи.
Висновки та дискуЫя. Фшансування соц! альноТ сфери залишаеться складним питанням у сучаснш еко-ном1ц1. Необхщнють забезпечення адекватного р! вня життя за обмежених ресурса ставить перед урядами складне питання щодо надання вщповщних виплат найбтьш незахищеним верствам населення. На жаль, ?снуе дуже багато бажаючих у тому чи? ншому ступеш скористатися можливостями соц! альноТ системи без вщповщних прав. Пщвищення контролю використання ресурсв, доступу ос! б до соцальноТ сфери лише п1д-вищують адмшютративш видатки держави, не розв'-я-зуючи глобальних проблем. Зокрема, зростаюча нерю-н!сть доход! в нав! ть у розвинутих краТнах св! дчить, що? снуюч! правила не в змоз! зупинити розшарування на-
селення, яке призводить до со^альних BM6yxiB, зни-ження рiвня довiри, а й, вiдповiдно, терористичних ак-TiB, вiйн та шших глобальних проблем.
Одним з виходiв з такоТ ситyацii може бути введення концепцп безумного доходу, який би замшив Bei iснyючi со^альш пiльги, соцiальнi пенси, мiнiмальний рiвень заробiтноi плати. Оскiльки такi виплати отримують всi громадяни кражи, то зникае необхiднiсть контролю за доступом до таких витрат, що суттево пщвищуе ефек-тивнiсть Тх використання. Не менш важливим аспектом е те, тага виплати дшсно створюють со^ально-орiентоване сyспiльство, оскiльки суттево вирiвнюються доходи найбiднiших верств. В той же час ыяк не обме-жуеться бажання iндивiдiв до додаткових доходiв, що мотивуе працювати людей на тих видах роботи, що дають шдивщам максимальне задоволення.
У робот за допомогою моделi проiлюстровано, як саме наявнiсть гарантованого доходу впливае на бажання шдивща працювати. Зокрема доведено, що якщо вш мае додатга^ доходи бiльшi за прожитковий м^мум, то зростання ставки зароб^ноТ плати буде спонукати шдивща працювати менше, проте при вщ-сутност великих доходiв, iндивiд змушений працювати бiльше за певний бажаний рiвень. Це означае, що на-явнiсть гарантованих доходiв змiнюватиме менталiтет людей, роблячи Тх бiльш вiльними, причому не тiльки економiчно, а й у полiтичномy аспектi, що досить актуально для нашо'-1'- краТни.
Розрахунки запропонованих змш для економiки Украши показали, що при зам^ мiнiмальних пенсш, мiнiмальних зарплат, повноТ монетизацii птьг можна розраховувати на гарантованi щомюячш виплати вiд 1928 до 2297 грн. на одну особу та вщ 482 до 574 грн. на одну дитину без змши структури бюджету. Очевидно, що така б змша мала не просто ефект вщ пщви-щення ефективност витрачання бюджетних коштiв, а й мала б мультиплкативний ефект для економк за ра-хунок змши та оптимiзацii структури споживання насе-лення, пiдвищення конкуренцп на вах ринках за реального споживача з грошима, зниження боротьби за отримання державних кош^в через тендери.
В той же час не можна сказати, що УкраТна готова негайно перейти до новоТ моделк Спочатку необхщно досягти прозорих та зрозумтих правил гри на вах ринках, яга пов'-язан з неефективним використанням бюджетних коштв. В першу чергу йдеться про врегулю-вання ситуацп на ринках медичних послуг, освп& quot-шх по-слуг, адмiнiстрyвання податковоТ сфери. Очевидно, що якщо залишиться суттева корупцшна складова, то будь-якi реформи будуть втрачати сенс. Лише пюля завер-шення медичноТ та осв^ньоТ реформи, монетизацiТ бь льшостi птьг, судовоТ реформи можна приступати до замши системи со^ального забезпечення. Проте вщ-кладати цю змiнy бтьше, шж на 10 рокiв буде нерацю-нальним з економiчноТ точки зору.
Список використаних джерел
1. Samans, R. The Inclusive Growth and Development Report 2015 [Електр. ресурс]/ Richard Samans, Jennifer Blanke, Gemma Corrigan, Margareta Drzeniek. — World Economic Forum. — Режим доступу: http: //www3. weforum. org/docs/WEF_Forum_IncGrwth. pdf
2. OECD (2016), Income inequality (indicator). doi: 10. 1787/ 459aa7f1-en (Accessed on 28 March 2016)
3. Berg, A. G. Inequality and Unsustainable Growth: Two Sides of the Same Coin? [Електр. ресурс]// Andrew G. Berg and Jonathan D. Ostry / International Monetary Fund, Research Department. — April 8, 2011. — Режим доступу: http: //www. imf. org/external/pubs/ft/sdn/2011/sdn1108. pdf
http: //dx. doi. org/10. 5089/9 781 463 926 564. 006_
4. Ostry, J.D. Redistribution, Inequality, and Growth / Jonathan D. Ostry, Andrew Berg, Charalambos G. Tsangarides // International Monetary Fund, Research Department. — April, 2014.
5. Anand, R. India: Defining and Explaining Inclusive Growth and Poverty Reduction /Rahul Anand, Volodymyr Tulin, Naresh Kumar // IMF Working Paper, Asia and Pacific Department. — April 2014.
6. IMF POLICY PAPER: Fiscal Policy And Income Inequality [Електр. Ресурс.] - Режим доступу: http: //www. imf. org/external/np/pp/eng/ 2014/12 314. pdf
7. Basic Income Grant Pilot Project. Assessment Report, April 2009 [Електр. Ресурс]. 2009). — Режим доступу: http: //www. bignam. org/ Publications/BIG_Assessment_report_08b. pdf
8. Бакаев О. О. Основи м1кроеконом1ки: Навч. ПоЫбник. / Бакаев О. О., Карагодова О. О., Кутах Ю. О. — К.: КУЕТТ, 2004 р. — 267 с.
9. Зведений бюджет УкраТни [Електр. Ресурс] - Режим доступу: www. www. bank. gov. ua/doccatalog/document?id=23 473 384
10. Звп& quot- про виконання бюджету за 2014 р1к. [Електр. Ресурс] - Пе-нсшний фонд УкраТни. Режим доступу: http: //www. pfu. gov. ua/pfu/ doccatalog/document?id=227 018
11. Державна служба статистики УкраТни. [Електр. Ресурс]. — Режим доступу: http: //ukrstat. gov. ua/
Надшшла до редколегп 24. 12. 15
А. Ставицкий, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ПРИМЕНЕНИЕ КОНЦЕПЦИИ БЕЗУСЛОВНОГО ДОХОДА В ЭКОНОМИКЕ УКРАИНЫ
В работе проанализирована концепция безусловного дохода, которая в ряде стран Европейского Союза рассматривается как замена современной системе социального обеспечения. С помощью модели рационального индивида показано, что при наличии гарантированного дохода индивид будет выбирать более высокооплачиваемую работу с большей эффективностью. Осуществлены расчеты затрат для внедрения подобной системы для Украины, указано на первоочередные шаги, которые необходимо осуществить для успешной реализации реформы.
Ключевые слова: индивид, безусловный доход, рациональность, социальная сфера, зарплата, мотива^я.
A. Stavytskyy, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
APPLICATION OF THE BASIC INCOME CONCEPT IN UKRAINIAN ECONOMY
Finance for the social sphere remains a great challenge in modern economy. The necessity of adequate living standards under limited resources raises a complicated problem for governments to provide appropriate distributing mechanism among the most vulnerable sections of the population. The paper analysed the concept of absolute basic income, which in some EU countries is considered as a substitution for a modern system of social security.
Inequality of incomes creates not only a social problem but it is also an obstacle in the way of economic growth. It leads to the conclusion that government should provide some strategy to avoid high inequality. The model of rational individual with certain basic income is under investigation. The analysis of the model suggests that the presence of additional income not only facilitates more effective involvement of individuals to work, but it is a sort of indisputable factor for guaranteeing freedom of individuals and increasing their mutual respect. Thus, the idea of basic income, which spreads among European countries, has not only economic, but also political and psychological components that may affect the mentality of people in future.
It is demonstrated that the transition to a new social security schemes in Ukraine can accumulate from 856 to 1020 bln. UAH in 2015 prices. It can provide guaranteed monthly payments from 1928 to 2297 UAH per capita and from 482 to 574 USD per child without changing the structure of the budget in case of replacement minimum pensions, minimum wages and full monetization of privileges. Obviously, such strategy not only would improve the efficiency of budget spending, but also produce a multiplier effect on the economy by changing and optimizing the consumption patterns of the population, increasing the competition in all markets for a real consumer. It has a chance of reducing the struggle to obtain state funds through tenders. However, the transition to the new system can be implemented only after reforms in health, education, judicial systems, monetization of most privileges.
Keywords: individual, basic income, rationality, social economics, salary, motivation.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой