Применение метода трансплантации эмбриональной нервной ткани для активизации регенераторных процессов в спинном мозге после его травматического повреждения

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Оглядов1 статт1
УДК 616. 832−001−089. 843:611−013. 7/. 8−018.8.
Застосування методу трансплантацп ембрюнально! нервово! тканини для актив! зацп регенераторних процес! в в спинному мозку п! сля його травматичного пошкодження (огляд л! тератури)
Цимбалюк В.1., Ям! нський Ю.Я.
Ключовгёлова: травма спинного мозку, еморгональна нервова тканина, трансплантация.
Проблема в! дновлення функц! й спинного мозку п! сля його травматичного пошкодження е одн! ею з найбшьш складних в сучаснм медицин! Висока смертн! сть, тяжка! нвал!дизац!я хворих з спинальною травмою, велик! витрати на медичну та соц! альну реабштацю зумов-люють медико-соц!альне значення проблеми л! кування пошкодження спинного мозку. На сьо-годн! не! снуе ефективних способгв в! дновлення пров! дност! спинного мозку п! сля його травматичного пошкодження, що спонукае до пошуку нових, нетрадиц! йних методгв вир! шення ц! е! проблеми.
П! сля травми спинного мозку виникае цша низка складних патоф! з!олог!чних процесгв. За часом виникнення ! походженням! х подшяють на первинн! ! вторинн! [1, 3, 4, 8, 28, 61]. До первинних нейропатолог! чних фактор! в при травм! спинного мозку належать [1, 3, 4, 8, 28, 61]: травматичне пошкодження волокон, судинн! ушкодження, компрес! ю, травматичний крово-вилив. Следом за первинними виникають вторинн! (терм!н вторинне пошкодження спинного мозку вперше у 1911 р. вв! в ЛНеп), як правило б! льш тяжк!, змши спинного мозку: набряк, вторинне порушення спинального кровооб! гу, вто-ринний некроз, дем! елш!зац1я спинальних про-в!дник!в, порушення лжвороциркуляцп, рубцеве переродження спинного мозку, утворення г! дро-м!ел!тичних к! ст та шш! [1, 17, 54].
З первинних патоф! з!олог!чних процес! в, що виникають при травм! спинного мозку, першим е пошкодження цитоскелету [3]. Перероз-тягнення аксон! в внасл! док впливу травмуючо-го агента (ним можуть бути р! зн! частини по-шкодженого хребця) спричиняе пряме пошкодження! х мембран, зменшення кшькост! м! крот-
рубочок, накопичення внутр! шньокл!тинного Са2+, що, в свою чергу, зумовлюе активацию ферменту п! д назвою кальпейн, який викликае цитол! з [3, 8, 33, 48].
В! дразу п! сля травми спинного мозку запус-каеться найбшьш рання й ун! версальна тканин-на реакция на дю пошкоджуючих агентгв — за-палення [4, 31, 48]. Хоча запалення е провщним механ! змом в санацп вогнища пошкодження, над-лишкова запальна реакция зумовлюе вторинне пошкодження кл! тин через гтерпродукц! ю мед-!атор!в запалення ! г! перерг!чн! кл! тинн! реакц!!. Мед! атори запалення не т! льки спричиняють вторинний некроз нейрон! в, але й! ндукують в! дстрочену програмовану загибель кл! тин — апоптоз [3, 36, 46, 72].
Одним з найважлив! ших первинних нейро-патоф!з!олог!чних чинник! в при травм! спинного мозку е його компрес! я зм! щеними частина-ми пошкодженого хребця. Нав! ть за невелико! компрес! спинного мозку значно знижуеться спинно-мозковий кровоток [10, 51], що компен-суеться механ! змами вазодилатац! чи утворен-ням артер! альних колатералей на р! вн! вогни-ща ураження. З порушенням спинномозкового кровотоку виникае кисневе голодування спинного мозку, що е причиною метабол! чних роз-лад!в — обм! н речовин при цьому в! дбуваеть-ся шляхом анаеробного гл! кол!зу з утворенням велико! к! лькост! недоокислених продукт! в, що, в свою чергу, зумовлюе паретичну вазодила-тац!ю у вогнищ! ураження й пошкодження кл! тинних мембран [17, 31]. При цьому змен-шуеться кшьк! сть калю в кл! тинах ! збшьшуеть-ся — поза ними, що сприяе зб! льшенню к! лькост! р! дини позакл! тинно !, як насл! док, набряку спинного мозку. Судинне походження
набряку спинного мозку доведене експеримен-тально, з використанням методу флуоресцентно! м! кроскопп [51]. При зменшенн! к! лькост! кал! ю в кл! тин! порушуеться функция калм-натр!евого насосу, а отже, пров! дн!сть нерво-вих волокон.
Доведено, що зм! ни обману кальц! ю в! д!гра-ють важливу роль у патоф! з!олог!чному каскад! кл! тинних зм! н, що спричиняють загибель нейрон! в ! дегенерац! ю п! сля травматичного по-шкодження спинного мозку [33, 74]. Пошкод-ження кл! тинних мембран, що виникае вторин-но при травм! спинного мозку, зумовлюе нако-пичення кальц! ю внутр! шньокл!тинно. Кальц! й е вторинним месенджером м! ж мембраною ! ферментними системами кл! тини, м! ж мембраною ! генним апаратом. За умови пщвищен-ня вм! сту кальц! ю в кл! тинах в! н адсорбуеться мембранами м! тохондр!й з наступним блоку-ванням дихального ланцюга електрон! в [3, 31]. Кр! м того, збшьшення внутр! шньокл!тинного кальц! ю зумовлюе активац! ю ферменту п! д на-звою кальпейн, який викликае л! зис цитоске-лету.
Ще одним чинником, що зумовлюе пору-шення пров! дност! спинного мозку п! сля трав-ми, е дем! ел!н!зац!я нервових волокон. Саме м! ел!нова оболонка е тим анатом! чним субстратом, який необх! дний для швидкого проведен-ня !мпульс!в по нервових пров! дниках [4, 8, 74]. 1снуе к! лька гипотез щодо механ! зму дем! е-лш!зацп нервових волокон при травматичному пошкодженн! спинного мозку[19, 46, 74]. За од-н!ею з них [74], при травматичному пошкодженш м! ел!ново! оболонки в орган! зм! виникае аутодеструктивний процес, що полягае в ут-воренн! антит! л до продукт! в розпаду м! ел!ну. Вже через 24 год п! сля травми спинного мозку в зон! пошкодження за участю системи комплементу активуються м! крогл!оцити, як!, пе-ретворюючись на макрофаги, активно погли-нають детрит. Концентрац! я антит! л до м! ел!ну в зон! пошкодження дуже висока, ! в окремих випадках (при порушенн! розп! знавання) вони руйнують неушкоджену м! ел!нову оболонку, що веде до збшьшення тканинного некрозу [65, 74].
П! сля д! травмуючого агента в б! льш!ст! пошкоджених волокон спинного мозку дорос-лих, на в! дм!ну в! д ембр! ональних волокон або волокон периферично! нервово! системи, виникае аксотомш [74]. При цьому йде процес де-генерацп та дем! ел!н!зацп аксона дистальн! ше м! сця пошкодження за типом валеровсько! де-
генерац!!, як це в! дбуваеться при пошкодженн! периферичних нерв! в, ! висхщно!, ретроградно! дегенерац! в проксимальному к! нц! аксона на 2 — 3 сегменти вище м! сця травми [14, 19]. Ретроградне пошкодження нейрон! в центрально! нервово! системи п! сля травми! х аксонгв у дорослих ссавцгв доведено в експеримент! [14, 37, 39, 48]. Аксотом! я може спричинити повну дегенерац! ю з наступним некрозом нейрона або викликати в ньому лише дистроф! чн! зм! ни. У дистроф! чно зм! нених нейронах в подальшому процес може йти двома шляхами: дистроф! чн! зм! ни можуть поглиблюватись, що з часом зу-мовлюе атроф! ю кл! тини, або навпаки йде про-цес в! дновлення кл! тинних елемент! в ! регене-рац!я пошкодженого аксона. Доведено, що аксотомш виступае! ндуктором апоптозу кл! тин [74]. Для в! дновлення нейрону необх! дна на-явн!сть факторгв росту [23, 38]. При пошкод-женн! спинальних пров! дник!в виникають зм! ни в тшах нейронгв ЦНС [75]. При цьому залежно в! д наявност! ! концентрац! фактор! в росту в ЦНС ц! зм! ни в т! л! нейрона можуть вести до його загибел! або бути лише дистроф! чними з можлив! стю подальшого в! дновлення нейрона. Отже, наявн! сть чи в! дсутн!сть нейротроф! ч-них факторгв е визначальною для переживання пошкоджених нейрон! в ! !х подальшо! регене-рацп. Численними експериментальними роботами [36, 38, 75] доведено, що саме нейротро-ф!чний фактор, джерелом якого може бути ембр! ональна нервова тканина (ЕНТ), запоб! гае ретроградн! й загибел! центральних нейрон! в. Кр! м того, нейротроф! чний фактор стимулюе регенераторн! процеси в пошкодженому спинному мозку, що проявляеться посиленням ре-генерац! пошкодених аксонгв ! колатерального спраутингу — непошкоджених [53, 56, 67]. П! д час досл! дження природи нейротроф! чних фак-тор!в було встановлено [58], що вони мають б! лкову природу, синтезуються в т! л! нейрона ! рухаються вздовж аксона в напрямку до його закшчення ! до кл! тини-м!шен! Напрямок руху нейротроф! чних пептид! в не залежить в! д на-прямку проведення! мпульсу по нерву. Передача нейротроф! чних фактор! в по нерву пере-риваеться при розрив! зв'-язку нейрона з кл! ти-нами-м!шенями. В р! зних вщдшах ЦНС ! пери-ферично! нервово! системи нейротроф! чн! фак-тори мають р! зну молекулярну масу [23, 75], тобто для кожного вщдшу нервово! системи е св! й специф! чний нейротроф! чний фактор, який стимулюе ! п! дтримуе р! ст нейронгв [22].
П! сля пошкодження волокон спинного моз-ку для в! дновлення його функцп необхщн! три етапн! процеси: нейрони повинн! пережити по-шкодження, пошкоджен! аксони повинн! реге-нерувати через спраутинг ! видовження ! доро-сти до таргерних зон, сформувати синапси в цих зонах [41, 71, 74]. Переживання спиналь-них аксон! в, що зазнали травми, залежить в! д багатьох фактор! в. Одним з них е вщстань м! ж м! сцем травми ! т! лом пошкодженого аксона, чим ця в! дстань б! льша, тим краще переживае травму нейрон [74]. 1ншим важливим чинником для переживання нейрона е наявн! сть фактор! в росту [38, 72]. Пептидн! нейротроф! чн! факто-ри росту, що включають фактор росту нерв! в, основний фактор росту ф! бробласт!в, цил! ар-ний нейротроф! чний фактор, нейротроф! чний фактор головного мозку, нейротроп! н-3 [23, 38, 68], функц! онують в мозку для п! дтримки ней-ронального виживання, !ндукують спраутинг нейронгв, забезпечують напрямок! х росту [14, 47]. За травматичного пошкодження спинного мозку зм! нюеться сп! вв!дношення фактор! в росту, вони дуже швидко виснажуються [23, 70].
1снуе багато гтотез [3, 17, 27, 61, 64] сто-совно причин, як! перешкоджають регенерац! нервових пров! дник!в у пошкодженому спинному мозку. На думку деяких досл! дник!в [13], затримка росту аксон! в в травмованому спинному мозку зумовлена негативною д! ею х! м!чних фактор! в, що м! стяться в спинномозков! й р! дин! ! пошкоджених тканинах спинного мозку. Одним з найважлив! ших фактор! в, який пере-шкоджае регенерац! при травм! спинного мозку [3, 17, 64], е утворення на м! сц! травми грубого сполучнотканинного рубця, що ство-рюе механ! чну перепону подальшому росту нервових волокон. В експеримент! п! сля пере-р!зання спинного мозку у риб [37] виявлений феномен «!нг!б!торного контакту». В контрольной груп! у риб через 1,5 м! с з'-являлись перш! рухи хвоста, а через 3 м! с рухи в! дновлювались на 55%. В! дновлення спинного мозку в! дбувалось шляхом утворення синапс! в м! ж перес! ченими к! нцями аксона. В шшм груп! м! ж кшцями пе-рес!ченого аксона вм! щували тефлонову пластинку. В ц! й груп! в! дновлення рух! в не в! дбу-лося, значно пригн! чувався р! ст аксон! в, а на! х проксимальних к! нцях формувалися синапси по один б! к в! д тефлону. 1ншим важливим фактором, що упов! льнюе регенерац! ю аксон! в спинного мозку, е наявн! сть м! ел!ну ! продукт! в його розпаду в м! сц! пошкодження [74]. Вста-
новлена оберненопропорц! йна залежн! сть м! ж к! льк!стю м! елшу ! ргвнем б! лка росту (ОЛР-43). Швидкий р! ст нервових волокон в молодому орган! зм!, що росте, ! пов! льний — в до-рослому пов'-язаний з в! дпов!дно низьким ! ви-соким вм! стом м! ел!ну в ЦНС. Це твердження доведено в експеримент! в досл! д! т уйго [74]. При додаванн! до суспенз! нейронгв ЦНС, що активно росли в живильному середовищ!, ол!-годендроцит!в (як!, як в! домо, виробляють м! ел!н) повн! стю припинявся р! ст нейрон! в. Ре-зультати цього експерименту корелюють з да-ними шших дослщнишв [72], як! виявили, що нейрони, пересаджен! в пошкоджений спинний мозок, росли т! льки в с! ру речовину ! обминали б! лу речовину, що наштовхнуло досл! дник!в на думку про наявн! сть в б! л!й речовин! фак-тор!в, як! !нг!бують р! ст аксон! в. Тканина спинного мозку ембр! она ! тварин у ранньому пост-натальному пер! од! б! дна на м! елш ! мае високу здатн! сть до регенерац! п! сля пошкодження [73, 78].
Регенерац! я спинальних пров! дник!в йде дво-ма шляхами: видовження пошкоджених аксонгв ! колатеральний спраутинг — непошкоджених [14, 19, 27, 37]. Явище колатерального спрау-тингу полягае в утворенн! на аксон! б! чних ви-рост!в, що мають здатн! сть до подальшого росту ! формування синапс! в в зон! пошкодження. Вперше спраутинг описаний в 1911 роц! Иашоп ! Сада1 [36, 79], як! в експеримент! на тваринах виявили формування нових вирост! в аксон! в ! р! ст конусу аксона п! сля гострого перес! чення спинного мозку. Виявлена перманентна пам'-ять регенеруючих аксон! в [19]. В експериментах на ссавцях було встановлено, що новоутворен!, в результат! спраутингу, аксональн! вирости ре!-ннервують виб! рково т! льки функц! онально спо-рщнен! з «материнським» нейроном кл! тини, чи дистальн! к! нц! пошкоджених аксон! в, тобто регенеруюч! аксони мають перманентну пам'--ять [19, 37].
Ре! ннервац!я пошкоджених нервових волокон в! дбуваеться шляхом утворення синапсгв дендритичного типу [37]. Доведено [19], що, не-зважаючи на несприятлив! умови, що виника-ють в тканин! ЦНС п! сля пошкодження, у ссавц! в можуть утворюватися нов! м! жнейро-нальн! синаптичн! зв'-язки. Ц! синапси форму-ють як колатеральн! в! дростки, так ! регене-руюч! аксонами. Проблемою залишаеться спе-циф!чн!сть утворених синапс! в. Вважають [14, 19, 36, 49], що деаферентована поверхня ней-
porn е шльним cтимyлoм для pocтy oтoчyючиx aкcoнiв. Poзпiзнaвaння клiтин-мiшeнeй зyмoв-лeнe xiмiчними влacтивocтями cepeдoвищa на-вкoлo дeaфepeнтoвaнoгo нeйpoнa. Cпpямoвaний picт peгeнepyючиx нepвoвиx вoлoкoн дo ix кш^-вoi мiшeнi зyмoвлeний пocтiйнoю oцiнкoю мiкpo-oтoчeння кoнycaми pocтy aкcoнiв [14]. Mixpoo-тoчeнням е мiжклiтинний мaтpикc, i icнye тав-нa cпopiднeнicть мiж кoнycoм pocтy нepвoвoгo вiдpocткa i кoмпoнeнтaми мiжклiтиннoгo мат-pикcy.
Чиcлeннi cпpoби вiднoвлeння пpoвiднocтi cпиннoгo мoзкy шляxoм зшивaння tore кшцш пpи aнaтoмiчнoмy пepepивi [10, 11, 15, 28, 29, 40, 44, 62], фopмyвaння oбxiдниx шляxiв отин-нoмoзкoвoi iннepвaцii [16, 17], мeтoдoм oмeн-тoмieлoпeкcii [50], eлeктpocтимyляцii ot^to-гo мoзкy в eкcпepимeнтi [9, 18] нe дали бажа-ниx peзyльтaтiв. Ha думку бaгaтьox вчeниx [20, 22, 24, 35, 43, 56, 58], тpaнcплaнтaцiя eмбpio-нaльнoi нepвoвoi ткaнини (TEHT) е oдним з дieвиx cпocoбiв вiднoвлeння пpoвiднocтi шиналь-ниx aкcoнiв пюля ix пoшкoджeння.
Пepшi cпpoби пepecaдки мoзкoвoi ткaнини зpoблeнi щe та пoчaткy XX cтoлiття [36, 38, 48]. Пepecaджyючи кopy гoлoвнoгo мoзкy дo-pocлиx твapин, вчeнi дмшли виcнoвкy пpo бeз-peзyльтaтнicть тpaнcплaнтaцii в гoлoвний мo-зoк дopocлиx ccaвцiв. Oпиcaнi явищa дeгeнepaцii i товто'-! peзopбцii тpaнcплaнтoвaниx шмaтoчкiв мoзкy i yтвopeння кicт в дшянщ дeфeктy. Ho-вим кpoкoм в нeйpoтpaнcплaнтoлoгii cтaлo ви-кopиcтaння в я^ел iмплaнтaтy EHT [20,43]. B eкcпepимeнтi нa щypax лiнii Bicrap у 8-дeннo-гo eмбpioнa бpaли дiлянкy дopcaльнoi кopи i пepecaджyвaли ii в мoзoчoк 10-дeнним щypя-тaм. Peципieнтiв забивали в piзнi cтpoки дo 60 днiв толя o^pa^i, пicля чoгo пpoвoдили ricTO-лoгiчнe дocлiджeння пpeпapaтiв мoзкy [43]. B peзyльтaтi бyлo вcтaнoвлeнo, шр тpaнcплaн-тат нe poзпaдaвcя на чacтини, a збepiгaвcя в тканиш мoзoчкa як eдинe цiлe. Tpaнcплaнтaт дифepeнцiювaвcя як тканина кopи вeликиx пiвкyль, cклaдaвcя з пipaмiдниx клгтин, вщзна-чали picт aкcoнiв в мoзoчoк. Oтжe, пpи TEHT тpaнcплaнтaт нe тiльки pocтe i дифepeнцiюeть-ch, a й вcтyпae в iнтeгpaльнi зв'-язки з мoзкoм peципieнтa. Tкaнини тpaнcплaнтaтa i peципieн-та нe змiшyвaлиcя, кoжнa мала cвoю влacнy apxiтeктoнiкy. Haвiть у твapин, якиx yмepтв-ляли чepeз 2 pora пicля пepecaдки EHT, тpaнc-плaнтaти виглядали цiлкoм нopмaльнo.rni дocлiдники [23] в eкcпepимeнтi дoвeли, щo пpи
пepecaдцi EHT дopocлим твapинaм cпocтepiгa-ли тi ж peзyльтaти, щo й у мoлoдиx, пpи u^o-му пiддocлiднi твapини нe вiдpiзнялиcя вiд тан-тpoльниx, вoни нopмaльнo iли, пили, cпapю-вaлиcь i пpинocили пoтoмcтвo. Taro? бyлo вста-нoвлeнo, щo важливим фaктopoм для rnpe?^ вання i пoдaльшoгo pocтy тpaнcплaнтaтa е вж дoнopa [23, 55, 59]. Пpи дocлiджeннi poлi цьoгo чинника aвтopи виxoдили з дaниx пpo ricTOre-нeз нeoкopтeкcy, який у щ^ю пoчинaeтьcя на 15 — 16-ту дoбy i зaкiнчyeтьcя на 21 — 22-шу дoбy вaгiтнocтi [43]. B eкcпepимeнтi бyлo вста-нoвлeнo, щo, чим мoлoдшa тканина дoнopa, тим в бiльшoмy oбcязi вoнa poзвивaлacь. Taк, тpaнc-плантат вщ E15 щypa збiльшyвaвcя в poзмipi у 21 paз, в той чac як вiд E21 — вcьoгo у 2 paзи. Oi вiдмiннocтi визнaчaютьcя eмбpioгeнeзoм тpaнcплaнтaтiв. Hepвoвa тканина, oтpимaнa вiд E15 щypiв, мicтилa в ocнoвнoмy нeйpoeпiтeлi-альш клiтини, якi пpoдoвжyвaли пpoлiфepy-вати пюля тpaнcплaнтaцii, щo визнaчaлo вe-ликий poзмip тpaнcплaнтaтiв. Hepвoвa тканина вщ E21 щypiв мicтилa в ocнoвнoмy нeйpoблac-ти, якi бeз пpoлiфepaцii дифepeнцiювaлиcя пicля тpaнcплaнтaцii, тому тpaнcплaнтaти нe-знaчнo збiльшyвaлиcя в poзмipax [22, 23].
Kлiтиннийлад тpaнcплaнтaтa визначаеть-ch дoнopcькoю ткани^ю, тoбтo пpи тpaнcплaн-тац^ тканини мoзoчкa клiтини тpaнcплaнтaтy дифepeнцiюютьcя в тканину мoзoчкa, пpи тpaнcплaнтaцii нeoкopтeкcy — в тканину вiдпo-вiднoi дiлянки кopи гoлoвнoгo мoзкy [22, 23].й пpoцec вiдбyвaeтьcя нeзaлeжнo вiд тoгo, в яку дшянку мoзкy пepecaджeнo EHT. Taким читом, бyлo вcтaнoвлeнo, щo ocнoвнa фopмa i xapaктep нeйpoнiв в тpaнcплaнтaтax cyвopo дeтepмiнoвaнi i нe зaлeжaть вiд мicцeвиx yмoв в гoлoвнoмy мoзкy peципieнтa.
Пpи пepecaдцi в мoзoчoк нoвoнapoджeниx e6O дopocлиx щypiв нeoкopтeкcy E15 щypiв, щo cклaдaвcя з нeйpoeпiтeлiю, вiн poзвивaeть-ch в тpи фази: пpoлiфepaцiя, мiгpaцiя i дифe-peнцiювaння [43]. Hepвoвi тpaнcплaнтaти E22 щypiв, щo cклaдaлиcя з нeйpoблacтiв, пpoxo-дили в ocнoвнoмy тiльки тpeтю фазу. Пpи пe-pecaдцi мiчeнoi тканини штоками eмбpioнiв щypa [66] в гiпoкaмп дopocлиx щypiв бyлo вcтa-нoвлeнo, щo мaлi пipaмiднi i гpaнyляpнi клiти-ни зyбчacтoi звивини poзвивaютьcя так, як вoни poзвивaлиcь в нopмaльнoмy oнтoгeнeзi. Miчeнi клiтини глп тpaнcплaнтaтa пpoтягoм 2-x мic м^ув^и в тканини peципieнтa. Taким читом,
глiaльнi клггини тpaнcплaнтaтa пpoявляють вeликy мiгpaцiйнy здaтнicть.
Baжливoю пpoблeмoю тpaнcплaнтoлoгii, щo щe дo кнця ж виpiшeнa нa дaний чac, е rnwo-лaння нecyмicнocтi ткaнин тд чac aлoтpaнcп-лaнтaцii. Hepвoвa ткaнинa — cильний aнтигeн. Heзвaжaючи нa цe, пpи aлoтpaнcплaнтaцii eм-бpioнaльнa ткaнинa мoзкy нe peзopбyeтьcя i те вiдтopгaeтьcя в мoзкy ccaвцiв. Bci дocлiдники, щo зaймaютьcя тpaнcплaнтaцieю ткaнини мoз-ку y ccaвцiв, ввaжaють, щo гoлoвний мoзoк, як i rnpe. o^ кaмepa oкa, яечго aбo кicткoвo-мoзкoвa пopoжнинa, — ^ iмyнoлoгiчнo rap^ вiлeйoвaнe" мю^, зaxищeнe вiд дii iмyнниx отл opгaнiзмy. Ha думку бaгaтьox aвтopiв [30, 32], ця «пpивiлeйoвaнicть» мoзкy е нe aбcoлютнoю. B eкcпepимeнтi дocлiдники ввoдили пoдpiбнe-ну i диcoцiйoвaнy eмбpioнaльнy cepoтoнiнepгi-чну ткaнинy швa в гiпoкaмп aбo cepepprn мoзoк дopocлиx щypiв i зя дoпoмoгoю мeтoдy iмyнox-iмiчнoгo зaбapвлeння cпeцифiчнo пoмiчaли acr-poцити янтитшями глiaльнoгo фiбpиляpнoгo киcлoгo бiлкa [32]. Tpaнcплaнтaти oтoчyвaлиcь oбiдкoм мiчeниx acтpoцитiв, пpoтe ix нe бyлo в cepeдинi тpaнcплaнтaтa. Taким чинoм, aлoтpaн-cплaнтaцiя EHT в гoлoвний мoзoк дopocлиx щypiв, з oднoгo 6o^, зyмoвлюe пeвнy iмyннy peaкцiю acтpoцитiв ня тpaнcплaнтaт, з mrno-го — дoпycкae йoгo збepeжeння в життездят-нoмy cтaнi пpoтягoм вcьoгo життя твapини. «Пpивiлeйoвaнicть» мoзкy визнaчaeтьcя тpьoмa ocнoвними чинникями: eкcпpecieю тpaнcплaн-тaтoм aнтигeнiв, piвнeм йoгo вacкyляpизaцii, тpивaлicтю пopyшeння гeмaтoeнцeфaлiчнoгo бя-p'-epy. Bнyтpiшньoмoзкoвi тpaнcплaнтaти вiдтop-гaютьcя пpи пepecaдцi пoпepeдньo ceнcибiлiзo-вяним aбo iмyнiзoвaним peципieнтaм [21, 69]. «Пpивiлeйoвaнicть» мoзкy е нacлiдкoм тездят-нocтi ceнcибiлiзoвaниx лiмфoцитiв пocтyпaти з пepифepii в цe мicцe aбo нaявнocтi iмyнocyп-pecopib в мoзкy. Дeякi дocлiдники ввaжaють [30], щo iмyннa cиcтeмa мoжe впливяти ня функцю гoлoвнoгo мoзкy i, нявпяки, ЦИ^ мoжe впли-вяти ня iмyннy cиcтeмy. ЦHC фyнцioнaльнo зя-xищeнa гeмaтoeнцeфaлiчним бap'-epoм. 3a тев-ниx yмoв, нaпpиклaд, пpи тpaвмi, тpaнcплaн-тaцii в мoзoк, гeмaтoeнцeфaлiчний бap'-ep то-pyшyeтьcя, щo cпpичиняe дo пpoникнeння чe-peз ньoгo aнтигeннoгo мaтepiaлy. Iмyннi cили дють в гoлoвнoмy мoзкy чepeз aнтитiлa i тен-cибiлiзoвaнi лiмфoцити, якиx в нopмi в гoлoв-нoмy мoзкy е дyжe нeбaгaтo, пpoтe вoни е. Фя-гoцитoз пpи пoшкoджeннi мoзкy здiйcнюeтьcя
зя дoпoмoгoю мoнoцитapнo-мaкpoфaгaльнoi от-cтeми [63]. Hepвoвa cиcтeмa впливяе ня iмyннy чepeз ^м^тичн нepви ня лiмфтичнi вузли, a тягож чepeз eндoкpиннy peгyляцiю. Bлacнe взяе-мoдiя ЦHC i iмyннoi cиcтeми opгaнiзмy еи-читею iмyнoлoгiчнoi «пpивiлeйoвaнocтi» гoлoв-нoгo i cпиннoгo мoзкy. Уcпix тpaнcплaнтaцii дo-cягaeтьcя тим, щo для пepecaдки бepyть EHT, якя cклaдaeтьcя з клiтин-пoпepeдниць i вiдзнa-чaeтьcявитокими aнтигeнними влacтивocтя-ми [22, 23]. Kpiм тoгo, EHT пpитaмaннi oco6-ливi фiзioлoгiчнi влacтивocтi, зoкpeмa, глiкoлiз, a нe aepoбнe диxaння, шр poбить ii бiльш pe-зиcтeнтнoю дo киcнeвoгo гoлoдyвaння пiд чac тpaнcплaнтaцii, кoли ня дocить тpивaлий чac пpипиняeтьcя нopмaльнe кpoвoпocтaчaння, жив-лeння тя диxaння тpaнcплaнтaтa.му пopy-шeння гeмaтoeнцeфaлiчнoгo бap'-epy тд чac ви-кoнaння oпepaцii те cпpичиняe зaгибeлi eмбpi-oнaльнoгo тpaнcплaнтaтa, a кoли ocтaннiй ди-фepeнцiюeтьcя i нябувяе влacтивocтeй зpiлoi нepвoвoi ткянини, гeмaтoeнцeфaлiчний бap'-ep вжe вщтевлюе cвoю цiлicть i зaxиcнi влacти-вocтi пpoти чyжoгo aнтигeнy. Beликe знaчeння мяе тaкoж тe, щo клiтини тpaнcплaнтaтa, щo дифepeнцiюютьcя, всту^ю^ в iнтeгpaльний зв'-язoк з нepвoвими клiтинaми мoзкy peципie-нтя i opгaнiчнo вxoдять дo cклaдy ткянин.
Iмyнoлoгiчнa «пpивiлeйoвaнicть» мoзкy дoзвo-ляе здiйcнювaти ycпiшнy пepecaдкy EHT шля-xoм aлo- i тав^ь кceнoтpaнcплaнтaцii [7, 22, 23, 30].
Bивчeний вплив TEHT ня мexaнiчнo ypa-жeнi дiлянки гoлoвнoгo мoзкy пpи eкcпepимeн-тaльнiй чepeпнo-мoзкoвiй тpaвмi [25]. Bивчaю-чи кoмпeнcaтopнo-вiднoвний вплив нeйpoтpaн-cплaнтaцii пpи eкcпepимeнтaльнoмy зaбoi гo-лoвнoгo мoзкy, aвтopи дшшли виcнoвкy, щo aлoгeннa EHT, iмплaнтoвaнa в зoнy зaбoю, yc-тшге пepeживaлa i збepiгaлa фyнкцioнaльнy aктивнicть, знaчнo змeншyвaлa, чepeз дiю тей-poтpoфiчнoгo фaктopy, пepифoкaльнy зoнy ня-бpякy i пpиcкopювaлa peгeнepaтopнi пpoцecи в гoлoвнoмy мoзкy i, як нacлiдoк, знaчнo змeн-шувяля пicляoпepaцiйнy cмepтнicть пiддocлiд-ниx твapин.
Or? e, EHT мoжe бути пepecaджeнoю в ЦЫ^ peципieнтa, пepeживaти тям i бути здяттею дo пoдaльшoгo pocry i дифepeнцiювaння. Hacтyпнi дocлiджeння в гaлyзi нeйpoтpaнcплaнтaцii були пpиcвячeнi вивчeнню взaeмoдii нepвoвoi cиcтe-ми peципieнтa з iмплaнтaтoм. 3a дяними бягя-тьox дocлiджeнь [5, 35, ЗВ, 43, 58], 60ho дoвe-
дено, що ЕНТ виконуе в ЦНС рецитента замь сну, нейротроф1чну функцп, а також запобггае формуванню сполучнотканинного рубця на меж1 м1ж трансплантатом i тканиною мозку реципь ента. При ТЕНТ в спинний мозок використову-ють в основному нейротрофiчну дiю ЕНТ, а також 11 здатнiсть запобкати утворенню сполучнотканинного рубця в мющ травми [6, 14, 20, 23, 70].
Одна з перших робп з ТЕНТ в спинний мозок виконана Hallas [53]. Автор? мплантував в шийш сегменти штактного спинного мозку або в мюце його поперечного натврозачення у до-рослих щур1 В тканину кори мозку Е15 щур1 В. Через 90 дiб трансплантати без утворення рубця iнтегрувались з тканиною спинного мозку господаря i повнютю заповнювали дшянку дефекту. Волокна переаченого спинного мозку пересжали межу з трансплантатом, проростали його i росли далi в спинному мозку по ходу його провщнишв. Трансплантат мютив пiрамiднi i зiрчастi клiтини, а також 1х аксони. У контрольна груш в мющ переачення спинного мозку формувався грубий рубець, проводники спинного мозку не регенерували. ferni дослщ-ники робили невелику порожнину (^аметром 1 мм) в цен^ сiроi речовини в нижньогрудному вщдш спинного мозку дорослих щур1 В або суб-пiально видаляли третину дорсолатерально! речовини [23]. В порожнини пересаджували тка-нини голубо! плями або стовбура мозку вщ Е16 — Е17 щурiв. Трансплантати без рубц1 В повнютю зливались з тканиною спинного мозку i вщновлювали його цiлiснiсть. Через 3 — 6 мю пюля операцп з використанням методу мун-но! флюоресценцii в спинному мозку були ви-явленi норадренергiчнi i ненорадренерпчш ней-рони i аксони. Отже, трансплантащя тканини голубо! плями в мюце пошкодження спинного мозку у дорослих шурiв забезпечувала його без-рубцеве вiдновлення i регенеращю провiдникiв.
Дорослим щурам здiйснювали адренерпчну денервацю спинного мозку, пiсля чого в нього iмплантували культури ембрюнальних норад-реналiнсинтезуючих клiтин [64]. Тваринам одше! групи пересаджували багату на норадреналш ембрiональну тканину ЦНС (тканину синьо! плями) — друго! групи — теж багату на адреналш ембрюнальну тканину надниркових залоз. У ходi експерименту було виявлено вщновлення си-наптично! передачi в спинному мозку реците-нта пiсля трансплантацп ЕНТ синьо! плями. В якоеп критерiiв вiдновлення синаптично! пе-
редачi вивчали вiдновлення рухiв у дослщних тварин i вмiст норадренал1ну в речовиш спинного мозку. Шсля пересадки ЕНТ вмiст норад-реналшу збiльшувався на 60 — 80%, i вщнов-лювалися рухи у тварин. Шсля iмплантацii ем-брюнально! тканини наднирникових залоз вмiст норадреналшу збiльшувався лише на 10 — 15%, вщновлення рухiв не спостерц-али. Отже, ЕНТ синьо! плями не тшьки переживае в спинному мозку рецитента, а й успiшно диференцюеться i функцiонуe, виконуючи гуморальну функцда, притаманну клiтинам цiei тканини в доросло-му органiзмi.
Дослiдженi тривалють перiоду переживан-ня i диференцдавання трансплантата ЕНТ в спинному мозку рецитента i морфолопчш зм1ни в ньому в рiзнi перiоди його функцюнування [59]. В поперекове потовщення спинного мозку дорослих щурiв iмплантували ЕНТ спинного мозку Е14 щурiв. При цьому пересiкали чет-вертий i п'-ятий поперековi корiнцi i сполуча-ли !х з трансплантатом. Морфолопчне дослiд-ження трансплантата проводили з 1-i по 365-ту добу пюля операцп, при цьому регенеру-ючi аксони мiтили з використанням iмуногiсто-хiмiчного методу. Ембрiональний спинний мозок переживав i рю в спинному мозку рецитента у 90% тварин. Протягом двох тижнiв трансплантат складався з окремих нейрошв, ней-роглii, гематогенних кл^ин з значними мiжклiтинними просторами мiж ними. До 12 тиж трансплантат морфологiчно дозрiвав, збiльшу-вався, пересаджеш нейрони стали щiльно з'-еднаш, практично зникли мiжклiтиннi про-стори i осколки мieлiну, якi виявляли в 1-й тиждень пiсля трансплантацп. Пюля 12 тиж трансплантат морфолопчно i за розмiрами не змшювався до кiнця перiоду дослiдження. Реге-нерацiя дорсальних корiнцiв в трансплантат починалася через 24 год шсля операцп. Мieлiнiзацiя аксонiв в межах трансплантата починалась з 2-го тижня. Шльшсть аксошв, що вросли в трансплантат, збшьшувалась до 12 тиж i далi залишалась незмшною. Отже, трансплантати ембрiонального спинного мозку переживали в спинному мозку рецитента, росли i розвивалися протягом 12 тиж, що сприяло ре-генерацп дорсальних спинномозкових коршщв в трансплантат, мieлiнiзацii i вщновленню пош-коджених спшальних аксонiв. При цьому врос-тання дорсальних корiнцiв в трансплантат вщбувалося лише в перiод росту i диференць ювання iмплантованоi ЕНТ.
B eкcпepимeнтi ня щypax B.S. Bregman [38] дocлiджyвaв нacтyпнe: чи мoжyть вoлoкнa тш-кoджeнoгoинтего мoзкy з йoгo пpoкcимaль-^'-i кyкcи пpopocтaти кpiзь тpaнcплaнтaт EHT i poem дaлi в дистяльну кyкcy? Дocлiджeння пpoвoдили з викopиcтaнням флюopecцeнтнoгo фapбyвaння cпиннoмoзкoвиx вoлoкoн. Пpиo-му бpaли дo увяги тe, щo пiд чac фapбyвaння aкcoнiв нeйpoнa бapвник paзoм з aкcoплaзмoю дocягae тiлa нeйpoнa. B eкcпepимeнтi викopиc-тoвyвaли двя типи бapвникiв: гoлyбий i жoв-тий. u^m^" вiкoм 4 В гoд зд^нюняли гемь ceкцiю cпиннoгo мoзкy i в мю^ пoшкoджeння ввoдили шлубий бapвник. Чepeз 3 — 6 год (пк: ля тoгo, як отиняльш пpoвiдники пoглинyли шлу-бий бapвник) джepeлo гoлyбoгo бapвникa в шин-нoмy мoзкy бyлo ycyнyтo шляxoм acпipaцii, a мicцe пoшкoджeння poзшиpeнe бiльшe гемь ceкцii. Пicля u^ore в мicцe пoшкoджeння мплян-тувяли EHT cпиннoгo мoзкy вiд E14 щypят. Tвa-pинaм, щo пepeжили 3 — 6 тиж тотя orn-paцii, ввoдили жoвтий бapвник кayдaльнiшe тpaнcплaнтaтa. Heйpoни, aкcoни, якиx нe pere-нepyвaли i те пpopocтaли диcтaльнiшe тpaнc-плянтятя, твинш були мicтити тiльки голу-бий бapвник, нeйpoни peгeнepyючиx aкcoнiв — мяти пoдвiйнe зaбapвлeння. Пiд чac e^mp^ мeнтy зняйшли щe й тpeтiй тип нeйpoнiв, ня-звaниx пoвiльнo-peгeнepyючими, вoни мicтили тiльки жoвтий бapвник. Пiд чac дocлiджeння нeйpoнiв ceнcoмoтopнoi кopи i чepвoнoгoopa в ceнcoмoтopнiй кopi виявляли тшьки жoвтi (тoбтo пoвiльнo-peгeнepyючi) нeйpoни. Ix жoв-тe зaбapвлeння cвiдчилo, щo вoни пpopocтaли тpaнcплaнтaт i pocли кayдaльнiшe. B чepвoнo-муqpi мicтилиcь пoдвiйнo зaбapвлeнi нeйpo-ни. Oтжe, cпiнaльнi вoлoкнa пicля пoшкoджeн-ня cпиннoгo мoзкy i зямшрння йoгo пoшкoджe-нoi чacтини тpaнcплaнтaтoм EHT, peгeнepyють i, пpopocтaючи кpiзь тpaнcплaнтaт, пpoдoвжy-ють pocти кayдaльнiшe. Цe пoлoжeння, з вита-pиcтaнням мeтoдy peecтpaцii визвaниx пoтeнц-iaлiв, в eкcпepимeнтi дoвeдeнe й шшими дocл-iдникaми [57].
B eкcпepимeнтaльнiй poбoтi ня щypax вив-чeнa зaлeжнicть peзyльтaтiв зacтocyвaння TEHT для peгeнepaцii дopcaльниx кopiнцiв в отинний мoзoк вiд гicтoлoгiчнoгo cклaдy тpaнcплaнтaтa [45, 52, 5В]. B ягост! iмплaнтaтy зacтocoвyвaли EHT cпиннoгo мoзкy, гiпoкaмпy i oкципiтaль-нoi ^p^ Пicля вiдciчeння дopcaльнoгo кopiнця вщ cпиннoгo мoзкy в ньoмy шляxoм acпipaцii фopмyвaли пopoжнинy, яку зaпoвнювaли EHT,
пicля чoгo в пopoжнинy iмплaнтyвaли вiдciчe-ний кopiнeць. B ycix cпocтepeжeнняx EHT те-peживaлa в cпиннoмy мoзкy peципieнтa. Пpи викopиcтaннi eмбpioнaльнoгo cпиннoгo мoзкy мiчeнi зя дoпoмoгoю iмyнoгicтoxiмiчнoгo мeтoдy кopiнцeвi aкcoни пpopocтaли кpiзь тpaнcплaн-тят i фopмyвaли дepeвoпoдiбнi cплeтiння ня-вкoлo дeндpитiв cпинaльниx мoтoнeйpoнiв. Пpи зacтocyвaннi тpaнcплaнтaтiв eмбpioнaльнoгo гiпoкaмпy i oкципiтaльнoi кopи тeж cпocтepi-гяли пpopocтaння кopiнцeвиx aкcoнiв в шин-ний мoзoк, пpoтe дaлi вoни дифyзнo пoшиpю-вaлиcь в шинтему мoзкy, нe yтвopюючи cплe-тeнь. Aвтopи дiйшли виcнoвкy, щo для вщтев-лeння пoшкoджeниx peфлeктopниx дуг в шин-нoмy мoзкy няйбшьш дoцiльнoю е тpaнcплaн-тaцiя eмбpioнaльнoгo cпиннoгo мoзкy. Бaгaтo вчeниx ввяжяють, щo пpи нeйpoтpaнcплaнтaцii нaйбiльш дoцiльним е викopиcтaння oднopiдниx з таянитою peципieнтa eмбpioнaльниx ткянин [23, 53, 55].
Biднoвлeння cпиннoмoзкoвиx вoлoкoн пюля ix пoшкoджeння йдe двoмa шляxaми [12, 19, 74] - ^ кoлaтepaльний cпpayтинг нeyшкoд-жeниx нeйpoнiв i peгeнepaцiя — пoшкoджeниx. Пepecaджyючи в cпинний мoзoк дopocлиx щypiв пicля йoгo пoшкoджeння piзнi типи EHT, дocл-iдники вивчяли вплив piзниx типiв EHT ня cпociб вiднoвлeння cпинaльниx aкcoнiв [38]. Шд чac eкcпepимeнтy пoшкoджyвaли (шляxoм ге-мiceкцii aбo пoвнoгo пepeciчeння) отинний мo-зoк щypiв, i в мю^ пoшкoджeння iмплaнтyвa-ли EHT m^TOro мoзкy, кopи гoлoвнoгo мoзкy i гiпoкaмпy. Пoшкoджeнi cпинaльнi вoлoкнa дoб-pe pocтyть кpiзь тpaнcплaнтaт eмбpioнaльнoгo cпиннoгo мoзкy i в more i зoвciм нe pocтyть пpи тpaнcплaнтaцii в cпинний мoзoк eмбpio-нaльнoгo нeoкopтeкcy aбo гiпoкaмпy. Пpoтe, бyлo пoмiчeнo, щo тpaнcплaнтaцiя в пoшкoджeний cпинний мoзoк щypiв нeцiльoвиx iмплaнтaтiв (нeoкopтeкcy i гiпoкaмпy) cтимyлюe кoлaтepaль-ний cпpayтинг нeyшкoджeниx aкcoнiв [36]. Oтжe, cпpayтинг i picr пoшкoджeниx aкcoнiв вимягя-ють piзниx yмoв для ix стимуляци. Tpaнcплaн-тaцiя в мicцe пoшкoджeння cпиннoгo мoзкy eм-бpioнaльнoгoинтего мoзкy cтимyлюe picт пo-шкoджeниx aкcoнiв, a нeцiльoвиx iмплaн-тяпв — кoлaтepaльний cпpayтинг [36].
У дocлiдax in vitro дoвeдeнo, щo нeoкop-тeкc cпpияe aктивiзaцii eмбpioнaльнoi ткянини cпиннoгo мoзкy i збшьшуе видiлeння нeю нeй-poтpoфiчнoгo фaктopy, щo мoжe бути ii? oep-iднoю пiдгoтoвкoю дo iмплaнтaцii в отинний
мозок рецитента [68, 76, 77]. При трансплантацп в пошкоджений спинний мозок ЕНТ кори головного мозку, зм1шано1 з подр1бненим пе-риферичним нервом дорослих тварин, вщзна-чене краще вщновлення провщност спиналь-них аксошв, н! ж при застосуванш тшьки трансплантату ЕНТ [60, 79].
В ряд1 експериментальних роб1т [23, 34, 42] доведено, що клггини ЕНТ здатш мцрувати в дшянку пошкодження ЦНС. Особливо це сто-суеться гл1альних клггин трансплантата. Ця здатнють ембрюнальних клггин може бути ви-користана для лжування дем1елш1зуючих зах-ворювань ЦНС. В експеримент встановлено, що мотонейрони ембрюнального спинного мозку ма-ють здатшсть м1грувати в зони пошкодження передних роггв спинного мозку i замщати втра-чеш мотонейрони [42].
На сьогоднгшнш день в Кшвському шсти-тул нейрохiрургii iм. акад. А. П. Ромоданова АМН Украши зробленi першi кроки з впровадження методу ТЕНТ в клшчну практику. У клiнiцi вiдновноi нейрохiрургii отриманi обнадiйливi ре-зультати при застосуванш ЕНТ для хiрургiч-ного лжування паркiнсонiзму [2], дитячого церебрального паралiчу [26], апалiчного синдрому, наслщ^ тяжкоi травми головного мозку. В експериментах доведена висока ефективнють застосування ЕНТ при лжуванш наслiдкiв 1ше-мiчного церебрального шсульту, епiлепсii. Хо-рошi результати ТЕНТ в пошкоджений спинний мозок в експеримент дозволяють сподiва-тися, що впровадження цього методу в комплекс реконструктивно-вщновних операцiй при ускладненiй травмi хребта стане одним з важ-ливих крокiв в розв'-язаннi проблеми вщнов-лення провiдностi спинного мозку тсля його травматичного пошкодження.
Список л^ератури
1. Агапесов А. Г. Заболевания и повреждения позвоночника и спинного мозга. — М.: Медицина, 1985. — 450 с. 2 Бехтерева Н. П., Гилерович Е. Г., Гурчин Ф. А. О трансплантации эмбриональных нервных тканей в лечении паркинсонизма// Журн. невропатологии и психиарии. — 1990. — Т. 90, № 11. — С. 10 — 13.
3. Борщенко I.A., Басков A.B. Некоторые аспекты па-
тофизиологии травматического повреждения и регенерации спинного мозга// Вопр. нейрохирургии. — 2000. — №"3. — С. 28 — 31.
4. Брехов А. Н. Морфофункциональный анализ реге-
нерации центральной нервной системы у млеко-
питающих// Всесоюз. съезд АГЭ. — Винница, 1986. — С. 134.
5. Быстрот, И.П., Отеллин B.A., Вежба-Бобрович Т.
Структурная организация суспензионных трансплантатов среднего мозга эмбрионов человека в мозге крыс// Цитология. — 1997. — Т. 39, № 7. — С. 560 — 565.
6. Виноградов О. С. Проблема трансплантации в цент-
ральную нервную систему млекопитающих // Журн. высшей нервной деятельности. — 1985. — Т. 35, № 1. — С. 132 — 138.
7. Грищенко В. И. Юрченко Т.Н., Снурников А. С. Низ-
котемпературное хранение эмбриональной и фе-топлацентарной ткани в Украинском банке биологических объектов// Междунар. мед. журн. — 1999. — Т. 5, № 2. — С. 113 — 115.
8. Грищенкова Л. Н., Олешкевич Ф. В., Семейко Л. Н.
Травма спинного мозга: современные представления о механизмах повреждения, регенерации и путях их коррекции// Вопр. нейрохирургии. — 1997. — № 3. — С. 37 — 44.
9. Епифанов В. А. Реабилитация больных с травмой
позвоночника и спинного мозга// Сов. медицина. — 1988. — № 1. — С. 98 — 102.
10. Зозуля Ю. П., Полщук M.G. Дiагностика та лшу-вальна тактика в гострий перюд хребетно-спин-номозковоi травми// Бюл. Укр. Асощацп нейро-хiрургiв. — 1997. — № 3. — С. 47 — 49.
11. Зозуля Ю. А., Цимейко О. А., Цимбалюк В. И. Нейрохирургия. — К.: Киев, 1991. — 320 с.
12. Зяблов В. И. Проблемные вопросы регенерации нервной системы. — Симферополь, 1986. — 50 с.
13. Зяблов В. И., Лысенко В. В. Структурно-функциональная характеристика эмбрионального неокор-текса крыс, трансплантированного в зону травмы спинного мозга собак// Материалы 11 съезда травматологов-ортопедов Украины. — Х., 1991. — С. 167 — 168.
14. Карлсон Б. M. Регенерация. — М.: Медицина, 1986. — 260 с.
15. Корж А. А., Зяблов В. И., Филипенко В. А. Возможность восстановления функции после полного перерыва спинного мозга и пути достижения этой цели: Обзор пробл. // Ортопедия, травматология, протезирование. — 1987. — № 3. — С. 34 — 38.
16. Корж А. А., Продан А. И., Грунтовский Г. Х. Технические особенности укорочения позвоночного столба и реконструкции спинного мозга в эксперименте и клинике// Ортопедия, травматология, протезирование. — 1988. — № 3. — С.1 — 4.
17. Лившиц А. В. Хирургия спинного мозга. — М.: Медицина, 1990. — 350 с.
18. Лившиц А. В. Электростимуляция спинного мозга// Вопр. нейрохирургии. — 1997. — № 5. -
С. 7 — 13.
19. Немечек С. Введение в нейробиологию. — Прага: Avicenum, 1978. — 413 с.
20. Отеллин В. А., Петрова Е. С. Строение длительно живущих трансплантатов эмбриональных закладок центральной нервной системы крыс// Морфология. — 1998. — Т. 113, № 2. — С. 39 — 43.
21. Отеллин В. А., Петрова Е. С. Гистогенез аллотранс-плантатов эмбрионального неокортекса крыс при действии циклоспорина А// Цитология. — 1996. — Т. 38, № 7. — С. 696 — 700.
22. Полежаев Л. В., Александрова М. А. Трансплантация ткани мозга в норме и при патологии. — М.: Медицина, 1986. — 270 с.
23. Полежаев Л. В., Александрова М. А, Витвицкий В. Н., Черкасова Л. В. Трансплантация ткани мозга в биологии и медицине. — М.: Медицина, 1993. — 346 с.
24. Сипитый В. И., Чмут В. А., Егоркина О. В. и др. Ре-конструктивно-восстановительные операции при травматическом повреждении спинного мозга и его корешков// Бюл. Укр. Асощацп нейро-х!рург1 В. — 1998. — № 6. — С. 147−148.
25. Цимбалюк В. 1, Сулйй М. М, Лузан Б. М. та т. Вплив трансплантацп ембрюнально! нервово! тканини на регенеращю периферичних нерв1в// Бюл. Укр. Асощацп нейрох1рурпв. — 1998. — № 7. -
С. 17−21.
26. Суфианов А. А. Возможности хирургического лечения сирингомиелии путём трансплантации эмбриональной нервной ткани: Автореф. дис… канд-
. мед. наук. — СПб., 1994. — 25с.
27. Шеперд Г. Нейробиология: Пер. с англ. — М.: Медицина, 1987. — Т.2. — С. 260−265.
28. Якунов В. А., Король А. П., Сон А. С. Выбор метода хирургического лечения при острой травме позвоночника и спинного мозга// Бюл. Укр. Асощацп нейрох1рурпв. — 1997. — № 3. — С. 55.
29. Янковский А. М., Земский Г. В., Сергеев В. А. Тактика хирургического лечения позвоночно-спинно-мозговой травмы в остром периоде// Вопр. нейрохирургии. — 2000. — № 1. — С. 10−12.
30. Aarly J.A. The immune system and the nervous system// J. Neurol. — 1983. — V. 229. — P. 137−154.
31. Anderson K.K. Spinal cord injury and protection/Ann. Emerg. Med. — 1985. — V. 14, N 8. — Р. 816−821.
32. Azmitia E. C, Whitaker P.M. Formation of a glial scar following microinjection of fetal neurons into the hipocampus or midbrain on the adult rat: an im-munocytochemical study// Neurosci. Lett. — 1983. — V. 38, N 2. — Р. 145−150.
33. Balentine J.K. Pathology of experimental spinal cord trauma. The necrotic lesion as a function of vascular injury// Lab. Invest. — 1978. — V. 39 — P. 236 — 253.
34. Baron-Van Evercooren A, Kuhamel-Clerin E., Boutry J.M. et al. Pathways of migration of transplanted Schwann cells in the demyelinated mouse spinal cord// Neurosci. Res. — 1993. — V. 35, N 4. — P. 428−438.
35. Bernstein J.J., Goldberg W.J. Experimental spinal cord transplantation as a mechanism of spinal cord regeneration// Paraplegia — 1995. — V. 33. — P. 250−253.
36. Bernstein-Goral H. Diener P. S., Bregman B.S. Regenerating and sprouting axons differ in their requirements for growth after injury// Exp. Neurol. — 1997. — V. 148, N 1. — P. 51−72.
37. Bregman B.S. Regeneration in the spinal cord// Curr. Kpin. Neurobiol. — 1998. — V. 8. — P. 800−807.
38. Bregman B. S, Broud E., MacAtee M. Transplants and neurotrophic factor prevent atrophy of mature CNS neurons after spinal cord injury// Exp. Neurol. — 1998. — V 149. — P. 13−27.
39. Broud E, McAtee M., Kelley M.S., Bregman B.S. C-Jun expression in adult rat dorsal root ganglion neurons: differential response after central or peripheral axotomy// Exp. Neurol. — 1997. — V. 148, N 1. — P. 367−377.
40. Carlson S. A., SundinT. Reconstruction of afferent and efferent pathways to the urinary bladder in two paraplegic patients// Spine. — 1980. — V. 5. — P. 37−41.
41. Chauhan N.B., Figlewicz H.M., Khan T. Carbon filaments direct the growth of postlesional plastic axons after spinal cord injury// Int. J. Kev. Neurosci. — 1999. — V. 17, N 3. — P. 255−264
42. Clowry G., Sieradzan K., Verbova G. Grafts of embryonic tissue into spinal cord: a possible strategy for treating neuromuscular disorders / / Neuromusc. Kisord. — 1991. — V. 1, N 2. — P. 87−92
43. Das G.D. Nevral transplantation in the spinal cord of the adult mammal. // Experientia. — 1979. — V. 35. — P. 143−153.
44. Derlon J.M., Roy-Camille R., Lechevalier B. Delayed spinal cord anastomosis// Spinal Cord Reconstruction/ Ed. C.C. Kao, R.P. Bunge, P.J. Reier. — N. Y.: Raven Press, 1983. — P. 223−232.
45. Duncan I.D., Aguayo A.J., Bunge R.P., Wood P.K. Transplantation of rat Schwann cell grown in tissue culture into the mouse spinal cord// J. Neurol. Sci. — 1981. — V. 49. — P. 241−252.
46. Dyer J.K., Bourque J.A., Steeves J.D. Regeneration of brainstem-spinal axons after lesion and immunological disraption of mielin in adult rat// Exp. Neurol. — 1998. — V. 154. — P. 12 — 22.
47. Eiji Senoo, Norihiko Tamaky, Etsuko Fugimoto, Chi-zuka Ide. Effects of prelesioned peripheral nerve graft on nerve regeneration in the rat spinal cord// Neurosurgery. — 1998. — V. 42, N 6. — P. 1347- 1357.
48. Fawcett J.W. Spinal cord repair: from experimental models to human application // Spinal cord. — 1998. — V. 36. — P. 811−817.
49. Geny C., Naimi-Sadaoui S., Belkadi A.E., Jeny R. et al. Microglial chimaerism in human xenografts to the rat brain// Brain Res. Bull. — 1995. — V. 38, N 4. — P. 383−391.
50. Goldsmith H.S., Steward E, Chen W., Kucrett S. Application of intact omentum to the normal and traumatized spinal cord// In: Spinal Cord Reconstruction / Ed. C.C. Kao, R.P. Bunge, P.J. Reier. — N. Y. — Raven Press — 1983. — P. 235−244.
51. Griffiths I.R. Vasogenic edema following acute and chronic spinal cord compression in the dog// J. Neu-rosurg. — 1975. — V. 42. — P. 155−165.
52 Guest J.K. Rao A., olson k., Bunge M.B. The ability of human Schwann cell grafts to promote regeneration in the transected nude rat spinal cord // Exp. Neurol. — 1997. — V. 148. — P. 502−522.
53. Hallas B.H. Transplantation into the mammalian adult spinal cord // Experientia. — 1982. — V. 38, N 6. — P. 699−701.
54. Hill C. E., Beattie M.S., Bresnahan J.C. Regeneration and sprouting of identified descending supraspin al axons after contusive spinal cord injury in the rat// Exp. Neurol. — 2001. — V. 171, N 1. — P. 153- 169.
55. Hine R.J. Transplanted cerebellar tissue in the rat: its growth and afferents// Anat. Rec. — 1977. — V. 187. — P. 605.
56. Horvat J.C. Reconstruction of the spinal cord and its motor connections using embryonal nervous tissue transplantation and peri pheral nerve autotransplantation. A study in the adult rat. // Neurochirurgie. — 1991. — V. 37, N 5. — P. 303−311.
57. Houle J. K, Skinner R.K., Garcia-Rill E., Turner K.L. Synaptic evoked potentials from regenerating dorsal root axons within fetal spinal cord tissue trans-plants// Exp. Neurol. — 1996. — V. 139, N 2. — P. 278−290.
58. Itoh Y, Mizoi K., Tessler A. Embrionic central nervous system transplants mediate adult dorsal root regeneration into host spin al cord// Neurosur-gery. — 1999. — V. 45, N 4. — P. 848−855.
59. Itoh Y, Sugawara T, Kowada M, Tessler A. Time course of dorsal root axon regeneration into transplants of fetal spinal cord: I. A light microscopic study. // J. Comp. Neurol. — 1992. — V. 323, N2. — P. 198- 208.
60. Kao C.C. Comparison of healing process in transected spinal cord grafted with autogencus brain tissue, sciatic nerve, and nodose ganglion// Exp. Neu-rol. — 1974. — V. 44. — P. 424 — 439.
61. Khalili A., Hamash M. Spinal cord regeneration: New experimental approach// Paraplegia. — 1988. — V. 26, N 5. — P. 310 — 316.
62. Krishnan R.V., Muthusamy R., Sankar V. Spinal cord injury repair research: a new combination treatment strategy// Int. J. Neurosci. — 2001. — V. 108. — P. 201−207.
63. Lazar K.A., Ellegata K.B. et al. Modulation of macrophage and microglial responses to axonal injury in peripheral and central nervous systems// Neurosurgery. — 1999. — V. 45, N 3. — P. 593 — 600.
64. Leanza G., Cataudella T., Kimauro R. et al. Release
properties and functional integration of noradren-ergic-rich tissue grafted to the denervated spinal cord of the adult rat// Eur J. Neurosci. — 1999. — V. 11, N 5. — P. 1789−1799.
65. Van de Meent H., Frank P. T, Lankhorst A.J. Benefical effects of the Melanocortin a-melanocyte stimulating hormone on clinical and neurophysiological recovery after experimental spinal cord injury// Neurosurgery. — 1997. — V. 40, N 1. — P. 122- 131.
66. Misiewicz B., Poltorak M., Raybourne R.B. et al. In-tracerebroventricular transplantation of embryonic neuron al tissue from inflammatory resistant into inflammatory susceptible rats suppresses specific components of inflammation// Exp. Neurol. — 1997. — V. 146, N 2. — P. 305 — 314.
67. Namiki J., Tator C.H. Cell proliferation and nestin expression in the ependyma of the adult rat spin al cord after injury// J. Neuropathol. Exp. Neurol. — 1999. — V. 58. — P. 489−498.
68. Palmer M.R., Henschen A., Trok K et al. Functional innervation of spinal cord tissue by fetal neocorti-cal grafts in oculo: an electrophysiological study// Exp. Brain Res. — 1991. — V. 87, N 1. — P. 96- 107.
69. Perlow M.J. The brain and subarachnoid space as possible sites for endocrine tissue transplantation// Brain Res. Bull. — 1980. — V. 6. — P. 171−176.
70. Rabchevsky A.G., Streit W.J. Grafting of cultured microglial cells into the lesioned spinal cord of adult rats enhances neurite outgrowth// J. Neurosci. Res. — 1997. — V. 47. — P. 34−48.
71. Rapalino k, Lvelan G.J., Lazarov-Spiegler k, Agranov E. Implantation of stimulated homologous macrophages results in partial recovery of paraplegic rats// Nat. Med. — 1998. — V. 4. — P. 814−821.
72. Schwab M.E., Bartholdi K. Regeneration and regeneration of axons in the lesioned spinal cord// Phys-iol. Rev. — 1996. — V. 76. — P. 319 — 370.
73. Shapiro S. Neurotransmission by neurons that use serotonin, noradrenaline, glutamate, glycine, y-aminobutyric acid in the normal and injured spinal cord// Neurosurgery. — 1997. V. 40, N 1. — P. 168−177.
74. Tatagiba M., Brysamle Ch., Schwab M.E. Regeneration of axons in the adult mammalian central nervous system// Neurosurgery. — 1997. — V. 40, N 3. — P. 541−547.
75. Tuszynski M.H., Gage F.H. Maintaining the neuronal phenotype after injury in the adult CNS. Neuro-trophic factors, axonal growth substrates, and gene therapy// Mol. Neurobiol. — 1995. — V. 10, N 3. — P. 151−167.
76. Tuszynski M.H., Peterson K.A., Ray J. et al. Fibrob-lasts genetically modified to produce nerve growth factor induce robust neuritic ingrowth after grafting to the spinal cord// Exp. Neurol. — 1994. — V. 126, N 1. — P. 1−14.
77. Wang J.J., Chuah M.I. Effects of astrocyte implantation into the hemisected adult rat spinal cord// Neurocience. — 1995. — V. 65. — P. 973−981.
78. Whittemore S.R. Neuronal replacement strategies for spinal cord injury// J. Neurotrauma. — 1999. — V. 16, N 8. — P. 667−673.
79. Zurita M, Vaquero J., oya S. Grafting of neural tissue in chronically injured spinal cord: influence of the donor tissue on regenerative activity// Surg. Neurol. — 2000. — V. 54. — P. 11 125.
Применение метода трансплантации эмбриональной нервной ткани для активизации регенераторных процессов в спинном мозге после его травматического повреждения
Цымбалюк В. И., Яминский Ю Я.
Представлены современные взгляды на патогенез травматической болезни спинного мозга. На основании литературных данных приведено патогенетическое обоснование применения метода трансплантации эмбриональной нервной ткани при травме спинного мозга.
Application of embrional nervous tissue transplantation for functions restoration of injured spinal cord.
Tsimbalyuk V.I., Yaminskiy Yu.
In these work are submitted the modern views on a pathogenesis of spinal cord injury and are given the substantiation of the method of a transplantation embrional nervous tissue for spinal cord injury treatment.
KOMEHTAP
до cmammi Цимбалюка B.I., Ямнського Ю. Я. «Застосування методу трансплантацп ембр'-юнально)'- нервово!'- тканини для активзацП'- регенераторних процес/в в спинному мозку псля його травматичного по-шкодження».
Огляд л1тератури присвячений актуальнш проблем! — вщновленню структури та функци спинного мозку при його травматичному ураженш. В статт висв1тлеж результати експериментальних та клшнних дослщжень в цьо-му напрямку — морфофункцюнальш основи втрати функци спинного мозку, методи ix корекци. Анал1зуються роботи, присвячен трансплантаци ембрюнально'-|'- нервово'-|'- тканини з метою вщновлення структури та функци мозку. Детально анал1зуються дат про вплив трансплантовано'- нервово'- тканини на структуру аксожв, нейро-нальних та гл1альних кл1тин спинного мозку. Автори видтяють перспективы напрямки таких дослщжень, обгрун-товують можливють клшнного застосування методики нейротрансплантаци для вщновлення функци травмова-ного спинного мозку. Робота е важливою, пщсумовуе досягнення з цю проблеми на сьогодж.
Канд. мед. наук Слинько G.I. зав. клжкою патологи хребта та спинного мозку 1нституту нейрохгрургИ iм. акад. А. П. Ромоданова АМН Украти.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой