Изучение влияния занятий плаванием на развитие навыков самообслуживания умственно отсталых подростков

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Народное образование. Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ЗАНЯТЬ ПЛАВАННЯМ НА РОЗВИТОК НАВИКІВ САМООБСЛУГОВУВАННЯ
РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ПІДЛІТКІВ
Коштур Я. Є.
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка
Анотація. В статті обґрунтована необхідність корекційної роботи з розумово відсталими підлітками та доведено ефективність занять плаванням на розвиток навиків самообслуговування. Залучення розумово відсталих підлітків до систематичних занять плаванням дало можливість опанувати широким арсеналом навичок самообслуговування Заняття з плавання необхідно внести у програму з фізичного виховання підлітків 11−14 років з легким ступенем розумової відсталості. Заняття плаванням можуть бути організовані також після завершення уроків. Навчання в школі-інтернаті полегшує проведення таких занять.
Ключові слова: розумово відсталі підлітки, плавання, навики самообслуговування.
Аннотация. Коштур Я. Е. Изучение влияния занятий плаванием на развитие навыков самообслуживания умственно отсталых подростков. В статье обоснована необходимость коррекционной работы с умственно отсталыми подростками и доказана эффективность занятий плаванием на развитие навыков самообслуживания Привлечение умственно отсталых подростков к систематическим занятиям плаванием дало возможность овладеть широким арсеналом навыков самообслуживания Занятия по плаванию необходимо внести в программу по физическому воспитанию подростков 11−14 лет с легкой степенью умственной отсталости. Занятия плаванием могут быть организованы также после завершения уроков Обучение в школе-интернате облегчает проведение таких занятий.
Ключевые слова: умственно отсталые подростки, плавание, навыки самообслуживания.
Annotation. Koshtur Y.E. Studying of influence of employment by swimming on development of skills of self-service of mentally retarded teenagers. In the article is proved necessity of correctional work with mentally retarded teenagers and efficiency of employment by swimming on development of skills of self-service. Engaging mentally retarded teenagers to systematic occupations by float has enabled to seize a wide arsenal of skills of self-service. On float it is necessary to bring in occupations to the program on physical training of teenagers of 11−14 years with a mild degree of a mental retardation. Occupations by float can be organized also after completion of lessons. Learning in a school — boarding school facilitates holding such occupations.
Key words: mentally retarded teenagers, swimming, skills of self-service.
Вступ.
У дослідженнях останніх років в Україні відзначається тенденція зростання кількості дітей з відхиленнями фізичного та психічного здоров’я, які зумовлюються екологічними, економічними, соціальними, психологічними та іншими чинниками. Частку серед цих дітей займають діти з розумовими вадами.
Аналіз літературних джерел свідчить, що для повноцінного розвитку даної категорії дітей потрібна правильно організована корекційно-педагогічна робота, яка була б спрямована на корекцію недоліків у психічному і фізичному розвитку [4, 5]. У зв’язку з цим особливого значення набувають корекційно-розвивальні заняття, серед яких й заняття фізичною культурою
Фізичне виховання здійснюється у тісному зв’язку з розумовим, моральним, естетичним вихованням та професійно-трудовим навчанням, займає одне з найважливіших місць у підготовці учнів з порушеннями інтелекту до самостійного життя та виробничої праці, виховує рухову грамотність та особистісні якості, сприяє соціальній адаптації та інтеграції в суспільство [7].
Вдосконаленню методики проведення уроків з фізичної культуриу допоміжній школі присвячено достатньо досліджень. Роботами Т. Білоус (2000), В.І.Г рицюк (2000), С. Б. Раку (1997) та інших переконливо доведено, що система фізичного виховання у допоміжних школах має достатньо великі невикористані резерви. Тому, актуальним залишається пошук нових підходів до процесу фізичного виховання, які дозволять найбільш ефективно вирішувати завдання корекції психофізичного розвитку підлітків з легкою формою розумової відсталості.
Ряд науковців вважають, що плавання та його засоби в силу виражених дій водного середовища є важливим компонентом фізичного виховання дітей, як з нормальним розвитком, так й з обмеженими можливостями [1, 3, б та інші].
Враховуючи оздоровче, лікувальне та велике прикладне значення, плаванню відводиться важливе місце в програмах фізичного виховання загальноосвітніх шкіл. Однак, у зв’язку з відсутністю басейнів у допоміжних школах заняття з плавання, як правило, в них замінюються іншими видами програми з фізичної культури Ця нерівноцінна заміна призводить до того, що більша частина розумово відсталих дітей та підлітків не засвоюють навик плавання в період навчання в школі В наступні роки більша частина з них також не зможе навчитися плавати, так як у багатьох басейнах країни немає організованих груп з навчання плаванню осіб даної категорії Тому навчання плаванню розумово відсталих учнів, на наш погляд, повинно стати обов’язковим видом програми з фізичної культури допоміжних шкіл. Але для вирішення цієї задачі необхідний пошук нових організаційно-методичних форм, які дозволили б не лише успішно оволодіти навиком плавання, але й вирішувати завдання, які спрямовані на корекцію психофізичного розвитку розумово відсталих учнів.
Науковуроботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Сумськогодержавного педагогічного університету імені А. С. Макаренка «Організаційно-методичні основи використання корекційних занять плаванням у фізичному вихованні розумово відсталих підлітків» (номер державної реєстрації 0107U002257).
© Коштур Я.Є., 2009
Формулювання цілей роботи.
Метою нашої роботи є вивчення впливу занять плаванням на розвиток навичок самообслуговуванняу підлітків 11−14 років з легким ступенем розумової відсталості.
У зв’язку з цим були поставлені наступні завдання: визначення специфічних особливостей сформованості навичок самообслуговуванняу розумово відсталих підлітків 11−14 років- підбір завдань, які забезпечать розвиток навичок самообслуговування, та перевірка їх ефективності.
Для вирішення поставлених завдань було застосовано наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, анкетування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що порушення психомоторики у розумово відсталих дітей проявляється у недостатній здібності до тонких диференційованих рухів пальців рук [2, В]. Це насамперед проявляється в порушенні деяких навичок самообслуговування Тому, для визначення готовності розумово відсталих підлітків до виконання дій самообслуговуванняпередбачалося виявлення кількісної інформації шляхом анкетування батьків розумово відсталих підлітків. Показники, що увійшли до розробленої нами анкети, відображають рівень володіння розумово відсталими підлітками основними навиками особистої гігієни та самообслуговування і, тим самим, вказують на міру можливості їхнього відносно самостійного існування.
У дослідженні взяло участь 11б підлітків у віці 11−14 років з легким ступенем розумової відсталості, яких у відповідності із віковими групами, було поділено на чотири відносно однорідні групи (дві контрольні та дві експериментальні). До І контрольної групи (КГ1) увійшло 28 підлітків у віці 11−12 років (1б хлопців та 12 дівчат), до ІІ контрольної (КГ2) — 30 підлітків у віці 13−14 років (17 хлопців та 12 дівчат), до І експериментальної групи (ЕК1) увійшло 30 підлітків 11−12 років (17 хлопців та 13 дівчат) та до ІІ експериментальної (ЕГ2) — 2 В підлітків 13−14 років (17 хлопців та 12 дівчат).
Розподіл розумово відсталих підлітків на чотири групи (дві експериментальні і дві контрольні) давав можливість провести експеримент в однакових для підлітків умовах, з’ясувати ефективність корекційних занять з плавання та отримати більш чітку інформації про динаміку розвитку їх навиків самообслуговування
Результати досліджень та їх обговорення.
Аналіз навиків самообслуговування у розумово відсталих підлітків показав незадовільний стан їх сформованості.
Так, на початку експерименту спостереження за рухами розумово відсталих підлітків при одяганні та взуванні показали, що багато хто з них не можуть правильно організувати рухові дії, не вміють правильно прийняти зручну позу, неспритно володіють руками та погано забезпечують їх взаємодію. Підліткам важко виконати дії, які пов’язані з ізольованими рухами пальців рук, а саме: застібати ґудзики, зав’язувати шнурки, заплітати волосся, відкривати і закривати крани у душі, митися милом і мочалкою. Вони мало маніпулюють пальцями, а роблять рухи переважно усією кистю. При цьому виявляється підвищена напруга м’язів рук і погана координація рухів. У одних підлітків рухові акти бідні, повільні і мляві. Інші діти, навпаки, відрізняються безглуздою метушливістю, наявністю зайвих рухів, які не мають відношення до справи.
Отримані результати пояснюються тим, що батьки дітей з розумовою відсталістю не сприяють вихованню в них самостійності. Через їх моторну незграбність, ослабленість і відставання у розвитку, батьки вдаються до надмірної опіки та обслуговуваннядитини. Часто таким дітям не дається розумна самостійність, батьки знімають з них навіть елементарні обов’язки по самообслуговуванню, намагаючись задовольнити різноманітні побажання своїх дітей. Тим самим вони позбавляють своїх дітей можливості навчитися самостійно користуватися речами, долати труднощі регулювати свої дії вольових зусиль.
Однак, для сформованості навичок самообслуговування та розвитку цих особистісних якостей необхідна цілеспрямована корекційно-розвивальна педагогічна робота. Саме заняття плаванням та санітарно-гігієнічні вимоги до них потребують від розумово відсталих підлітків необхідності опанування широким арсеналом навичок самообслуговуванні, які необхідні для забезпечення відносно незалежного проживання.
Для реалізації цієї мети була розроблена експериментальна методика з плавання для розумово відсталих підлітків, яка пройшла апробацію впродовж 2005−200б рр.
Протягом року з експериментальними групами проводилися корекційні заняття з плавання за розробленою нами методикою Експериментальна методика передбачала застосування засобів з плавання, які були модифіковані з урахуванням недоліків у розвитку підлітків. Так, для розумово відсталих дітей рекомендувалисьзагальнорозвиваючи вправи на суші та у воді, які проводилися під музичний супровід, вправи для освоєння з водою, вправи для вивчення техніки спортивних способів плавання. Велике значення в корекційній роботі нами приділялось вправам у воді з додаванням завдань математичного характеру, діставанням дрібних предметів зі дна басейну, зборка деталей конструкторау воді та ін. Крім того, для дітей були рекомендовані ігри у воді та стрибки у воду, яки сприяли розвитку пізнавальних процесів, фізичних та особистісних якостей розумово відсталих підлітків.
Великого значення під час застосування методики з плавання ми надавали вихованню навичок особистої гігієни та самообслуговуванні, які необхідні під час проходу у басейн. За допомогою занять плаванням у досліджуваних формувалися основні показники самообслуговуванні, а саме: розумово відсталі підлітки вчилися самостійно або з незначною допомогою роздягатися, одягатися, перевдягатися у відповідний вид одягу, користуватисяроздягальнями, туалетами, душовими кабінками та митися, складати речі, сушити волосся, розчісуватися піклуватися за особистою спортивною формою та речами тощо.
Контрольні групи займались за нині діючою програмою з фізичного виховання для допоміжних шкіл [1б5].
На початку експерименту та після його завершення батькам розумово відсталих підлітків була запропонована анкета, яка дозволила виявити зміни у сформованості навиків самообслуговування та встановити різницю між показниками експериментальних та контрольних груп досліджуваних.
Результати педагогічного експерименту сформованості показників готовності розумово відсталих підлітків до виконання дій самообслуговуваннявказують на доцільність впровадження запропонованої нами методики
Так, рівень сформованості вміння роздягатися та одягатися дітей з експериментальної групи наприкінці експерименту засвідчив позитивні зміни в розвитку цього компоненту. Кількість хлопців і дівчат 11−12 років ЕГ1, які одягаються та роздягаються без сторонньої допомоги і додаткового інструктування зросла відповідно на 35,29% і 38,47% та становила 58,82% і 53,85% підлітків. У віковій групі 13−14 років ЕГ2 цей показник також зріс на 47,0б% і 41, б7% та становив відповідно 70,59% хлопців і бб, б7% дівчат. Підлітки після експериментального навчання вже могли самостійно і правильно застібати ґудзики, зав’язувати шнурки, одягати гумові шапочки, дівчата купальники, а також колготки У КГ1 цей показник також зріс на б, 25% і становив 31,25% хлопців- у дівчат КГ1 (25,00%) позитивних змін щодо покращення сформованості даного показника не спостерігалося, про що свідчить результат 0%. В КГ2 кількість дітей, які самостійно роздягаються і одягаються склала 47,0б% хлопців і 33,33% дівчат, різниця збільшилась відповідно на 11,77% і 8,33%.
Кількість підлітків, які роздягаються і одягаються з частковою допомогою в ЕГ1 становила 41,18% хлопців і 4б, 15% дівчат, різниця зменшилась в бік покращення відповідно на 35,29% та 38,47%- в ЕГ2 — 29,41% хлопців і 33,33% дівчат, а отже різниця зменшилась відповідно на 47,0б% і 41, б7%. В КГ1 б8,75% хлопців виконують вивчаючий показник з частковою допомогою, різниця зменшилась на б, 25%- у дівчат КГ1 (75,00%) позитивних змін щодо покращення сформованості даного показника не спостерігалося, про що свідчить результат 0%. В КГ2 до цієї категорії підлітків віднесено 52,94% хлопців і бб, б7% дівчат, різниця зменшилася відповідно на 11,77% і 8,33%.
В усіх експериментальних і контрольних групах підлітків, які роздягаються і одягаються з допомогою дорослого виявлено не було
Значні зміни в експериментальних групах відбулися й щодо вміння користуватисядушем.
Результати формувального експерименту показали, що самостійне виконання цього вміння вже виявили 35,29% хлопців і 38,4б% дівчат з ЕГ1, тобто різниця збільшилася відповідно на 29,41% і 38,4б%- 52,94% хлопців і 58,33% дівчат з ЕГ2, отже різниця збільшилась відповідно на 47,0б% і 50,00%. Підлітки експериментальних груп правильно відкривають і закривають крани у душі, а також самостійно регулюють температуру води. Кількість підлітків КГ1, які самостійно виконують це вміння склало 12,50% хлопців і 1б, б7% дівчат, різниця при цьому збільшилась відповідно лише на б, 25% та 8,34%- в КГ2 29,41% хлопців і 25,00% дівчат — різниця зросла відповідно на 11,7б% і 8,33%.
Кількість підлітків, які з частковою допомогою користуютьсядушем в ЕГ1 становила б4,71% хлопців і б1,54% дівчат, різниця зменшилася відповідно до 23,53% і 30,77%- в ЕГ2 становила 47,0б% хлопців і 41, б7 дівчат — різниця відповідно зменшилася до 41,18% і 41, бб%. Кількість підлітків в КГ1 становила 81,25% хлопців і 75,00% дівчат, в КГ2
— відповідно 70,59% і бб, б7%. Результати в КГ1 покращилися на б, 25% у хлопців і 8,33% у дівчат- в КГ2 — відповідно на 11,7б% і 8,33%.
В ЕГ1 та ЕГ2 підлітків, які з допомогою дорослого користувалися душем не було, відповідно різниця зменшилася на 5,88% у хлопців ЕГ1, 7, б9% у дівчат ЕГ1, 5,88% у хлопців ЕГ2 та 8,33% у дівчат ЕГ2. Вміння з допомогою користуватисядушем спостерігалося у б, 25% хлопців КГ1 і по 8,33% дівчат КГ1 та КГ2, у хлопців КГ2 цей показник не виявлено. Приріст вивчаючого показника наприкінці експерименту в КГ1 та КГ2 як у хлопців, так і у дівчат дорівнював 0%.
Аналізуючи зміни показників вміння митися, ми також спостерігали значне покращення результатів у підлітків з легким ступенем розумової відсталості в експериментальних групах.
Зокрема, вміння без допомоги та додаткового інструктування митися під душем виявлено в 23,53% хлопців і 23,08% дівчат ЕГ1- в ЕГ2 — 35,29% у хлопців і 33,33% у дівчат. Різниця збільшилася: в ЕГ1 — 23,53% у хлопців і 23,08% у дівчат- в ЕГ2 — 35,29% у хлопців і 33,33% у дівчат. Підлітки експериментальних груп показали достатнє вміння митися під душем та користуватися милом з мочалкою. В КГ1 цей показник не виявлено, як і на констатувальномуетапі- кількість підлітків в КГ2 збільшилась на 5,88% хлопців та 8,33% дівчат і склала відповідно 5,88% і 8,33%.
Кількість підлітків, які з частковою допомогою милися під душем, в ЕГ1 становила 7б, 47% хлопців і 7б, 92% дівчат, різниця зменшилася відповідно на 17, б5% і 7, б9%- в ЕГ2 — б4,71% хлопців і бб, б7% дівчат, різниця зменшилася відповідно на 29,41% і 1б, бб%. Кількість підлітків в КГ1 становила 93,75% хлопців, різниця зросла на б, 25%- дівчат КГ1 — 91, б7%, але різниця дорівнювала 0%- в КГ2 — 88,24% хлопців і 83,33% дівчат, різниця зменшилася відповідно на 5,88% і 8,34%. У цих дітей спостерігалися незначні помилки під час миття, а саме: під час намилювання падало мило тощо.
Підлітків, які з допомогою милися під душем в експериментальних групах не було Результати в ЕГ1 покращилися на 5,88% у хлопців і 15,39% у дівчат- в ЕГ2 — 5,88% у хлопців і 1б, б7% у дівчат. В КГ1 кількість підлітків становила б, 25% хлопців і 8,33% дівчат- в КГ2 — 5,88% хлопців і 8,33% дівчат. Результати покращилися в КГ1 у хлопців на б, 25%, у хлопців КГ2 та у дівчат ЕГ2 і КГ2 приріст показників дорівнював 0%.
Значних змін зазнали також показники вміння розумово відсталими підлітками експериментальних груп витиратися рушником
Так, вміння самостійно витиратися рушником продемонстрували88,24% хлопців і 92,31% дівчат з ЕГ1, різниця зросла відповідно на 41,18% і 4б, 1б%- в ЕГ2 — 94,12% хлопців і 91, б7% дівчат, різниця зросла відповідно на 47,0б% і
50,00%. В КГ1 це вміння продемонстрували 56,25% хлопців і 41,67% дівчат, різниця зросла відповідно на 12,50% і 8,34%- в КГ2 — 70,59% хлопців і 58,33% дівчат, різниця зросла відповідно на 17,65% і 8,33%.
Кількість підлітків, які з частковою допомогою та додатковим інструктуванням виконували вивчаючий показник, становить 11,76% хлопців ЕГ1 і 7,69% дівчат ЕГ1, а також 5,88% хлопців ЕГ2 і 8,33% дівчат ЕГ2. Різниця в ЕГ1 зменшилася відповідно до 41,18% і 46,16%, а в ЕГ2 — до 47,06% і 50,00%. Кількість підлітків в КГ1 становила 43,75% хлопців і 58,33% дівчат, а також в КГ2 — 29,41% хлопців і 41,67% дівчат. Різниця в КГ1 зменшилася відповідно до 12,50% і 8,34%, а в ЕГ2 — до 17,65% і 8,33%.
Підлітків, які з допомогою дорослого витиралися рушником в експериментальних і контрольних групах не
було
Не менш суттєво вплинули заняття плаванням і на показники вміння доглядати за волоссям підлітків експериментальних груп.
Як бачимо, вміння без допомоги доглядати за волоссям в ЕГ1 продемонстрували 100,00% хлопців і 15,38% дівчат- в ЕГ2 — 100,00% хлопців і 25,00% дівчат. Приріст показників наприкінці експерименту склав: в ЕГ1 — 11,76% у хлопців і 7,69% у дівчат, в ЕГ2 — 5,88% у хлопців і 16,67% у дівчат. Кількість підлітків КГ1 склала 93,75% хлопців і 8,33% дівчат, КГ2 — відповідно 100,00% і 16,67%. Приріст показників в контрольних групах дорівнювався 0%. Ці дані свідчать про позитивний вплив занять плаванням на розвиток вміння доглядати за власним волоссям підлітків з експериментальних груп. Труднощі по догляду за волоссям спостерігалися в тих хлопців і дівчат, які мали довгі волосся. Наприкінці експерименту дівчата впевнено розчісували волосся, сушили їх та заплітали. Кількість хлопців, які вміють доглядати за волоссям без допомоги збільшилась за рахунок стрижки волосся.
Хлопців, які б доглядали за волоссям з частковою допомогою та додатковим інструктуванням, в ЕГ1 та ЕГ2 не виявлено- дівчата в ЕГ1 склали 76,92%, а в ЕГ2 — 75,00%. Результати покращилися на 11,76% у хлопців ЕГ1 та 5,88% у хлопців ЕГ2- у дівчат ЕГ1 різниця збільшилась на 23,07%, а у дівчат ЕГ2 — на 16,67%. Кількість підлітків, які продемонстрували даний навик становила в КГ1 6,25% хлопців та 58,33% дівчат- в КГ2 — 0% хлопців і 58,33% дівчат. Різниця у хлопців КГ1 та КГ2 спостерігалася 0%, у дівчат КГ1 та КГ2 різниця зросла на 8,33%.
Підлітків, які б доглядали з допомогою дорослого за волоссям серед хлопців експериментальних і контрольних груп, а також дівчат ЕГ2 не виявлено- дівчата в ЕГ1 склали 7,69% від загальної кількості, дівчата в КГ1 — 33,33%, дівчата КГ2 — 25,00%. Аналізуючи зміни показників у кожній групі, ми визначили, що у хлопців експериментальних і контрольних груп різниця зменшилась на 0%, у дівчат ЕГ1 — 30,91%, дівчат ЕГ2 — 33,33%, дівчат КГ1 та КГ2 -відповідно на 8,34% та 8,33%.
Результати оцінювання вміння доглядати за власним одягом і речами показали покращення у підлітків експериментальних груп.
Кількість підлітків, які засвідчили вміння самостійно доглядати за власним одягом і речами, в ЕГ1 збільшилася і склала 58,82% хлопців і 61,54% дівчат- в ЕГ2 — 88,24% хлопців і 75,00% дівчат. Аналіз різниці показників в кожній групі засвідчив, що в ЕГ1 приріст склав 52,94% у хлопців і 53,85% у дівчат- в ЕГ2 — 58,83% у хлопців і 58,33% у дівчат. Ці підлітки правильно та охайно складали свій одяг в роздягальні, вдома сушили свої плавальні речі та складали їх в пакети. Кількість підлітків, віднесених до цієї категорії, в КГ1 дорівнювала 12,50% хлопців і 25,00% дівчат- в КГ2 — відповідно 47,06% і 41,67%. Різниця показників в кожній групі склала: в КГ1 — 12,50% у хлопців і 16,67% у дівчат, В КГ2 — відповідно 17,65% і 16,67%.
Кількість підлітків, які доглядають за власним одягом і речами з частковою допомогою дорослого в ЕГ1 становила 41,18% хлопців і 38,46% дівчат, різниця склала відповідно 47,06% і 53,85%- в ЕГ2 — 11,76% хлопців і 25,00% дівчат, різниця відповідно 58,83% і 58,33%. Кількість підлітків, які оволоділи даним навиком в КГ1 становила 87,50% хлопців і 75,00% дівчат, різниця відповідно 12,50% і 16,67%- в КГ2 — 52,94% хлопців і 58,33% дівчат, різниця відповідно 17,65% і 16,67%.
Підлітків, які з допомогою дорослого доглядають за власним одягом і речами в експериментальних і контрольних групах не було Результати підлітків наприкінці експерименту у хлопців ЕГ1 покращилися на 5,88%, в інших досліджуваних групах на 0%.
Таким чином, запроваджена експериментальна методика проведення занять з плавання показала високі результати щодо розвитку навичок самообслуговування у підлітків експериментальних груп з легким ступенем розумової відсталості. Залучення розумово відсталих підлітків до систематичних занять плаванням та дотримання санітарно-гігієнічних вимог до них, дало можливість опанувати широким арсеналом навичок самообслуговуванні, що вказує на зростання їх можливості до відносно незалежного проживання.
Дані формувального етапу дослідження переконливо свідчить про те, що впроваджена експериментальна методика з плавання значно покращила рівень готовності розумово відсталих підлітків з експериментальних груп до виконання дій самообслуговуванняпорівняно з підлітками цієї ж категорії контрольних груп
Висновки.
Таким чином, запроваджена експериментальна методика проведення занять з плавання показала високі результати щодо розвитку навичок самообслуговування у підлітків експериментальних груп з легким ступенем розумової відсталості. Залучення розумово відсталих підлітків до систематичних занять плаванням та дотримання санітарно-гігієнічних вимог до них дало можливість опанувати широким арсеналом навичок самообслуговуванні, що вказує на зростання їх можливості до відносно незалежного проживання.
Тому, заняття з плавання необхідно внести у програму з фізичного виховання підлітків 11−14 років з легким ступенем розумової відсталості допоміжних шкіл. Заняття плаванням можуть бути організовані також після завершення уроків. В школах, де відсутні плавальні басейни, заняття можна проводити в плавальних басейнах, які
знаходяться поблизу, або проводити заняття в літній період на відкритому водоймище в спеціально обладнаному
місці. Навчання в школі-інтернаті полегшує проведення таких занять.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем корекції психофізичного
розвитку розумово відсталих підлітків.
Література:
1. Биканов С. Р. Плавання в школі: навч-метод посіб. для вчителів фізичної культуризагальноосвітніх шкіл / С. Р. Биканов. — Вінниця, 1999. — 99 с.
2. Висковатов Ю. И. Физическая культураи спорт во вспомогательной школе / Ю. И. Висковатов В.В. Шелковникова И. Н. Чабан. — Одесса, 1998. — 80 с.
3. Гончар И. Л. Преемственность обучения и совершенствования плавания учащихся 4−11 классов общеобразовательной школы / И.Л.Г ончар // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук пр. / Під ред. С.С. Єрмакова — Х.: ХХПІ, 2000. — № 12. — С. 15−21.
4. Діти з особливими потребами у загальноосвітньому просторі: початкова ланка / За ред. В.І. Бондаря, В. В. Засенка.
— К.: 2004. — С. 113−115.
5. Дмитриев А. А. Коррекционно-педагогическая работа по развитию двигательной сферы учащихся с нарушением интеллектуального развития: Учеб. пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательство Московского психолого-социального института- Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2004. — 224 с.
6. Дмитриев А. А. Физическая культурав специальном образовании: учеб. пособие [для студ высших пед. учеб. заведений] / А. А. Дмитриев. — М.: Издательский центр «Академия», 2002. — 176 с.
7. Самыличев А. С. Об изменениях в физическом воспитании учащихся вспомогательных школ / А. С. Самыличев // Дефектология — 1992. — № 1. — С. 44.
8. Чудная Р. В. Адаптивное физическое воспитание / Р. В. Чудная — К.: Науковадумка, 2000. — 360 с.
Надійшла до редакції 02. 12. 2008 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой