Эффективность использования переменного магнитного поля и липосомальных растворов антибиотиков в комплексном хирургическом лечении гнойных ран у детей

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 615. 849. 11 +615. 451. 1]:616 — 001. 4−002. 3−089 ] -053.2 О. В. Cnaxi1, О. П. Пахольчук2
Ефективнють використання змшного MarHiTHoro поля i лтосомальних розчинiв aнтибioтикiв у комплексному xipypri4HOMy лiкувaннi гнiйних ран у д^ей
1Запор1'-зький державний медичний унверситет, 2КЗ «Запор'-зька обласна клiнiчна дитяча лкарня» ЗОР Ключовi слова: нагноення, dimu, лшування, магнтотерапгя, лгпосоми, розчини.
Лжування гншних ран — одна з актуальних проблем xipyprii дитячого вшу. З метою анал1зу результапв лшування гншних ран i3 використанням змшного магнггного поля i лiпосомальниx розчинв антибiотикiв обстежили i лiкyвали 68 дней вiком вiд 5 до 16 рокш. Контроль ранового процесу здшснювали шляхом дослiдження мазкiв-вiдбиткiв. Анатз морфолопчно1 картини показав, що кшькють нейтpофiльниx лейкоцитiв на 1−2 день лжування становила переважну бiльшiсть клггин ранового ексудату. До 4−5 дня лшування серед-ня кiлькiсть нейтрофшш зменшилась до 0−50 в тол зору. У препаратах iз ран у хворих, яш отримували лжування за запропонованою схемою, макрофаги з'-являлись уже на 3 день. Це свiдчить про такi властивостi змшного магнггного поля в комплексi з лшосомальними розчинами антибiотикiв, як протизапальна i стимулююча процеси репараци, тим самим суттево пiдвищyючи ефективнiсть xipypгiчного лжування.
Эффективность использования переменного магнитного поля и липосомальных растворов антибиотиков
в комплексном хирургическом лечении гнойных ран у детей
О. В. Спахи, А. П. Пахольчук
Лечение гнойных ран — одна из актуальных проблем хирургии детского возраста. С целью анализа результатов лечения гнойных ран с использованием переменного магнитного поля и липосомальных растворов антибиотиков обследовали и лечили 68 детей в возрасте от 5 до 16 лет. Контроль раневого процесса осуществляли путем исследования мазков-отпечатков. Анализ морфологической картины показал, что количество нейтрофильных лейкоцитов на 1−2 день лечения составляло подавляющее большинство клеток раневого экссудата. До 4−5 дня лечения среднее количество нейтрофилов уменьшилось до 0−50 в поле зрения. В препаратах из ран больных, которые получали лечение по предложенной схеме, макрофаги появлялись уже на 3 день. Это свидетельствует о таких свойствах переменного магнитного поля в комплексе с липосомальными растворами антибиотиков, как противовоспалительное и стимулирующее процессы репарации, что существенно повышает эффективность хирургического лечения.
Ключевые слова: нагноение, дети, лечение, магнитотерапия, липосомы, растворы.
Запорожский медицинский журнал. — 2014. — № 5 (86). — С. 59−61

Efficiency of the use of an alternating magnetic field and liposomal antibiotic solutions in complex surgical
treatment of purulent wounds in children
O.V. Spakhi, A.P. Paholchuk
Aim. Results of treatment of 68 patients with purulent wounds of various locations were assessed. Control of wound healing was performed by smears-prints.
Methods and results. Analysis of morphological picture showed that the number of neutrophilic leukocytes in 1−2 day treatment constituted the majority of wound exudate cells. Up to 4 to 5 day treatment the average neutrophil count decreased to 0−50 in sight. In specimens from wounds in patients with proposed treatment of macrophages appeared on the 3rd day, in contrast to the control group in which they were largely isolated until the 7th day.
Conclusion. Based on these data, we can assert anti-inflammatory, repair stimulating properties of an alternating magnetic field in combination with liposomal antibiotic solution.
Key words: Supperation, Therapy, Magnetic Field Therapy, Liposomes, Solutions.
Zaporozhye medical journal 2014- № 5 (86): 59−61
Лiкування гншних ран — актуальна проблема хирурги дитячого в^, що зумовлена частотою ще! патологи у структурi первинного звертання i збшьшенням шлькосп шфекцп в галузi хiрургiчного втручання. Певну роль ввдь грають також поява штамiв мiкробiв, що е стшкими до антибютишв, зниження реактивносп, вплив зовшшнього середовища [1,2,4]. Це зумовлюе необхвдшсть тдвищення ефективносп терапп гншно-запальних процеав шляхом використання комбшованих методiв лшування [3,5,6,9].
Тривале лшування, значш матерiальнi витрати, част ускладнення, косметичш дефекти актуалiзують пошук нових шляхiв, а також удосконалення наявних способiв лшування таких хворих [11−13]. Тому тактика хiрургiчного
© О. В. Cnaxi, О. П. Пахольчук, 2014
лшування гншних ран iз використанням методiв додатко-вого впливу на ранову поверхню постшно розвиваеться й удосконалюеться.
Осшльки ранова шфекщя е одшею з основних причин незадов№них результата лшування ввдкритих пошкоджень м'-яких тканин, актуальшсть оптимiзацil мюцево! терапи гншних ран не викликае сумнiвiв.
Складний патогенез ранового процесу зумовлюе необхвдшсть комплексного впливу на рiзнi його стаду& quot-. В останш роки все бшьшу увагу клшщиспв привертають перспективи використання змшного магштного поля i лшосомальних розчишв при л^ванш запальних процеав м'-яких тканин. Фосфатидилхолiновi лшосоми нормалiзують тканинне
дихання, ввдновлюють актившсть клгтин ендотелш, тд-тримують актившсть антиоксидантних систем, характеризуются мембранопротекторною д1ею, пригшчують рют умовно-патогенно1 мшрофлори [7,8]. Разом i3 позитивними ефектами змiнного магштного поля на перебiг ранового процесу це забезпечуе iндукцiю санацiйних i репаративних реакцiй органiзму в шсщ пошкодження тканин. Однак ефективнiсть використання цих методiв лiкування шфшо-ваних i гншних ран у практищ дитячо1 хiрургii не вивчена.
Мета роботи
Аналiз результатiв лiкування гншних ран iз використан-ням змшного магнiтного поля i лiпосомальних розчишв антибiотикiв.
Пацieнти i методи дослщження
Вивчили результати лiкування 68 дней вiком вiд 5 до 16 рошв iз гнiйними ранами. У кишчт спостереження включили хворих iз гнiйними ранами пiсля розтину абсцесiв, флегмон, лiмфаденiтiв рiзноi локалiзацii. Основна група складалась iз 36, контрольна — iз 32 оаб. Групи порiвняння були статистично однорвдш за характером ран, вiком паць eнтiв i тривалiстю захворювання.
У вах дiтей лiкування гнiйних ран грунтувалось на загальноприйнятих принципах терапи гостроi гнiйноi ш-фекцп i спрямовувалось на корекцш порушень гемостазу, елiмiнацiю збудника iнфекцii, стимулювання процеив репаративноi регенераци. Крiм загальноприйнятих методiв лiкування на рани хворих основно1'- групи впливали змiнним магнiтним полем iз частотою 50 Гц i величиною магштно1'- iндукцii в 10мТл протягом 10 хвилин у першш фазi й об-робляли лшосомальним розчином у другiй фазi ранового процесу. Як джерело магштного поля використовували апарат «Мавр-2». Лiпосомальний антибактерiальний роз-чин готували перед застосуванням шляхом змiшування та iнтенсивного струшування протягом 20 хвилин 500 мг антибактер! ального препарату «Цефтриаксон» в 5 мл 0,9% розчиш натрш хлориду i 500 мг лшосомального препарату «Лшш» в 50 мл 0,9% розчину натрш хлориду до утворення однорщно1'- суспензii. Контроль перебйу ранового процесу здiйснювали через дослщження мазшв-вщбитшв за методом М.В. Покровсько1, М. С. Макарова в модифшацп Д. М. Штейберга (на 1, 3, 7, 10 добу перебування у стацю-нарi). Дослвджували так! показники: к1льк1сть нейтрофiлiв, характеристика фагоцитозу, а також шш! клтшнш елементи кров! i сполучноi тканини, як1 беруть участь у реалiзацii ранового процесу (еозинофши, плазмоцити, л! мфоцити, моноцити, макрофаги, ф! бробласти).
Кшьшсш дан! статистично опрацьовували й розраховува-ли в! ропдшсть вщмшностей результапв! з застосуванням програм Microsoft Office Excel, Statistica.1.0.
Статистичну! мов!ршсть р! зниц абсолютних величин ошнювали за формулою визначення t-критерiю Стьюдента з використанням його стандартних значень, значущють р! зниць вщносних величин визначали методом кутового перетворення Фшера.
Дов! рчий штервал для середшх значень показнишв об-числили для р& lt-0,05.
© О. В. Cnaxi, О. П. Пахольчук, 2014
Результати та ix обговорення
Анал! з морфологiчноi картини показав, що пом! рна шль-к1сть еритроципв у препаратах! з ран хворих обох груп збе-рталась до 4−5 дня л! кування. Нейтроф! льш лейкоцити на
1−2 день л! кування становили переважну бшьшстъ клгган ранового ексудату i займали вщ чверп до половини поля зору в мазках-вщбитках з уах ран. До 4−5 дня лшування середня к1льк1сть нейтрофшв зменшилась до 0−50 у пол! зору, а в ранах пащенпв контрольноi групи к1льк1сть лей-коципв залишалась незмшною. 3i зменшенням середньоi кшькосп нейтрофшв у препаратах! з ран хворих основноi групи зменшувався стутнь 1х збереження, що свщчило про зменшення запалення, припинення додаткового ви-ходу лейкоципв у порожнину рани, здшснення ними сво1х функцш, розпад i фагоцитоз макрофагами. Останш при л! куванш за запропонованою схемою з'-являлись у препарат! вже на 2−3 день i до 3−4 доби. У контрольнш груп! кшьшсть макрофапв залишалась незмшною i становила до 1−2 клгтин у препарат!, зрщка до 3−5 клгтин на 7−10 день л! кування. Надал! (4−5 доба) кшьшсть макрофапв в основнш груп! зменшувалась, що сввдчило про завершення перюду очищення.
Зрщка пщ час мшроскопп у препаратах! з ран хворих, як отримували лшування за загальноприйнятою схемою, до кшця терапи вщзначали бактерп. У пашенпв основноi групи шд час цитолопчних дослщжень 1х не виявляли вже тсля 3 дня лшування. Вмют ф! брину в мазках-вщбитках !з ран хворих контрольноi групи пом! рний, трохи збшь-шувався до 10 дня. У препаратах! з ран пащенлв основноi групи аналопчне зб! льшення середнього вмюту ф! брину вщзначено на 5−7 добу, а надал його кшьшсть поступово зменшувалась. Ф! бробласти в кшькосп 1−2 вщзначали з
2−3 дня в основнш груп!, а при л! куванш ран за загально-прийнятими методами — тшьки на 7−10 добу лшування.
Вщсоток деструкцu'- лейкоципв у мазках-вщбитках зменшувався як в основнш, так i в контрольнш групах хворих (табл. 1). На 3, 7, 10 добу ранового процесу отримали вь ропдт дан!, що свщчать про зменшення вщсотка деструкцu'- лейкоципв.
Таблиця 1
Динамжа 3mih кiлькостi деструктивних форм лейкоципв
TepMiH лшування Основна група Контрольна група
1 доба 97,86% 98,29%
3 доба 82,84%* 96,34%*
7 доба 24,58%* 34,89%*
10 доба 2,5%* 5,32%*
Примтка: * - р! вень значущосп вщмшностей — р& lt-0,05.
Фагоцитарний шдекс i фагоцитарна актившсть ютотно не змшювались, що можна пояснити бактерицидною д! ею змшного магштного поля i лшосомального антибактерь ального розчину.
ISSN 2306−4145 ЗАПОРОЖСКИЙ МЕДИЦИНСКИЙ ЖУРНАЛ № 5 (86) 2014
Вщзначили вiрогiдне (р& lt-0,05) зниження шлькосп неза-вершеного i збоченого видiв фагоцитозу щодо завершеного в основнш групi в порiвняннi з контрольною на 3 i 10 добу ранового процесу.
Так, на третю добу завершений фагоцитоз в основнш груш становив 28,32%, у груш контролю — 8,87% (р& lt-0,05). Незавершений фагоцитоз виявляли рщше в основнш груш (18,92%), шж у контрольнш (23,33%), частота дегенеративного фагоцитозу також була iстотно (р& lt-0,05) нижче у хворих основно! групи i становила 56,76%, а в груш порiвняння — 72,22% (р& lt-0,05).
На 10 добу ранового процесу також ввдзначено вiрогiдне збiльшення частоти завершеного фагоцитозу в основнш гру-п щодо контрольно! (91,67% i 58,14% ввдповщно, р& lt-0,05).
Список лiтератури
1. Антасаров Е. А. Влияние озона на динамику перекисного окисления липидов, антиоксидантную систему, эндогенную интоксикацию у больных перитонитом / Е. А. Антасаров, А. И. Корабельников, А. В. Оспанов // Тезисы докладов II Всерос. конф. — Н. Новгород, 2000. — С. 74−75.
2. Белокуров Ю. Н. Озонотерапия гнойных ран / Ю. Н. Белокуров, В. В. Молодкин // Тезисы докладов II Всерос. конф. — Н. Новгород, 1995. — С. 29−30.
3. Лечение гнойных ран с применением многокомпонентных мазей на основе энтеросгеля / [А.Ю. Григорьян, А. И. Бежин, Т. А. Панкрушева и др.] // Сибирский медицинский журнал.
— 2011. — № 12(107). — С. 12−16.
4. Ерюхин И. А. Хирургические инфекции: руководство / под ред. И. А. Ерюхин, Б. Р. Гельфанда, С. А. Шляпникова. — СПб.: Питер, 2003. — 864 с.
5. Способ оценивания процесса загноения гнойной раны / С. Г. Измайлов, В. В. Бесчастный, A.A. Ботяков и др. // Амбулаторная хирургия. — 2004. — № 4. — С. 89−90.
6. Современные взгляды на патогенез и лечение гнойных ран / О. Э. Луцевич, О. Б. Тамразова, А. Ю. Шикунова и др. // Хирургия. — 2011. — № 5. — С. 72−77.
7. Оборотова Н. А. Липосомы как транспортное средство для доставки биологически активних молекул / Н. А. Оборотова, Е. В. Толчева // Российский биотерапевтический журнал. -2006. — № 1. — С. 54−61.
8. Пашков Е. П. Действие липосом и липосомальной формы цефтриаксона на заживление кожной раны у крыс / Е. П. Пашков, В. И. Швец, Г. М. Сорокоумова и др. // Антибиотики и химиотерапия. — 2009. — № 5−6. — С. 25−30.
9. Привольнев В. В. Основные принципы местного лечения ран и раневой инфекции / В. В. Привольнев, Е. В. Каракулина // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия.
— 2011. — № 3. — С. 214−222.
10. Verrazzo G. Hyperbaric oxygen, oxygen-ozone therapy and reologic parameters of blood in patients with peripheral occlusive arterial disease / G. Verrazzo, L. Coppola, C. Luongo // Undersea and Hyper-baric Medicine. — 1995. — Vol. 22. — № 1. — P. 17−22.
11. Drosou A. Antiseptics on wounds: An area of controversy / A. Drosou, A. Falabella, R.S. Kirsner // Wounds. — 2003. -Vol. 15(5). — Р. 149−166.
12. Falanga V. The chronic wound: Failure to heal / V. Falanga // Cutaneous Wound Healing. — 2001. — Р. 155−164.
13. Saxena V. Vacuum-assisted closure: microdeformations of wounds and cell proliferation / V. Saxena // Plast Reconstr Surg. — 2004.
— Vol. 114(5). — Р. 1086−1096.
References
1. Antasarov, E. A., Korabelnikov, A. I., & amp- Ospanov, А. V. (2000) Vliyanie ozona na dinamiku perekisnogo okisleniya lipidov, antioksidantnuyu sistemu, e'-ndogennuyu intoksikaciyu u bol'-nykh peritonitom [The influence of ozone on the dynamics of lipid
Незавершений фагоцитоз в основнш груш спостертали рвдше (8,3% проти 26,92%, p& lt-0,05). Дегенеративна фагоцитарна актившсть в основнш груш на 10 добу не виявлена, ii частота в контрольнш груш становила 13,46%.
Висновки
1. Динамта змш морфолопчних характеристик секрету гншних ран у дггей сввдчить про суттеву протизапальну i стимулюючу репаративш процеси ди мюцевого застосу-вання змшного магштного поля i лшосомальннх розчишв антибютишв.
2. Використання змшного магнiтного поля у поеднанш з лшосомальними розчинами антибютишв у комплексному лшуванш шфшованих i гншних ран у дней суттево пвдви-щуе ефектившсть xipypгiчного лшування.
peroxidation, antioxidant system, endogenous intoxication in patients with peritonitis]. Abstracts of Papers 2nd All-Russian Conference, (p. 74−75). Nizhny Novgorod. [in Russian].
2. Belokurov, Ju. N., & amp- Molodkin, V. V. (1995) Ozonoterapiya gnojnykh ran [Ozone therapy of purulent wounds]. Abstracts of Papers 2nd All-Russian Conference. (p. 29−30). Nizhny Novgorod. [in Russian].
3. Grigoryan, A. Y., Bezhin, A. I., Pankrusheva, T. A., Ivanov, A. V., Zhilyaeva, L. V., Kobzareva, E. V. (2011) Lechenie gnojnykh ran s primeneniem mnogokomponentnykh mazej na osnove e'-nterosgelya [Treatment of purulent wounds by using multicomponent ointments based on enterosgel]. Sibirskij medicinskij zhurnal, 12(107), 12−16. [in Russian].
4. Eryukhin, I. A., Gelfand, B. R., & amp- Shlyapnikova, S. A. (Eds.), (2003) Hirurgicheskie infekcii [Surgical Infection] Saint Petersburg: Piter. [in Russian].
5. Izmailov, S. G., Beschastnyj, V. V., Botyakov, A. A., et al. (2004) Sposob ocenivaniya processa zagnoeniya gnojnoj rany [Method assess the healing of purulent wounds]. Ambulatornaya khirurgiya, 4, 89−90. [in Russian].
6. Lutsevich, O. E., Tamrazova, O. B., Shikunova, A. Iu., Pleshkov, A. S., Ismailov, G. I-O., Vorotilov, Iu. V., Tolstykh, P. I. (2011) Sovremennye vzglyady na patogenez i lechenie gnojnykh ran [Pathogenesis of septic wounds]. Hirurgiya, 5, 72−77. [in Russian].
7. Oborotova, N. A. & amp- Tolcheva, E. V. (2006) Liposomy kak transportnoe sredstvo dlya dostavki biologicheski aktivnykh molekul [Liposomes as vehicles for the delivery of biologically active molecules]. Rossijskij bioterapevticheskij zhurnal, 1, 54−61. [in Russian].
8. Kurilko, N. L., Kiyamov, A. K., Ivanova, M. A., Pashkov, E. P., Aleksandrov, M. T., Sorokoumova, G. M., & amp- Shvets, V. I. (2009) Dejstvie liposom i liposomal'-noj formy ceftriaksona na zazhivlenie kozhnoj rany u krys [Impact of Liposomes and Ceftriaxone-Entrapped Liposomes on Skin Wound Healing in Rats]. Antibiotiki i khimioterapiya, 5−6, 25−30. [in Russian].
9. Privolnev, V. V., Karakulina, E. V. (2011) Osnovnye principy mestnogo lecheniya ran i ranevoj infekcii [Basic Principles of the Local Treatment of Wounds and Wound Infection]. Klinicheskaya mikrobiologiya i antimikrobnaya khimioterapiya, 3, 214−222. [in Russian].
10. Verrazzo, G., Coppola, L., & amp- Luongo, C. (1995) Hyperbaric oxygen, oxygen-ozone therapy and reologic parameters of blood in patients with peripheral occlusive arterial disease. Undersea and Hyper-baric Medicine, 22(1), 17−22.
11. Drosou, A., Falabella, A., & amp- Kirsner, R. S. (2003) Antiseptics on wounds: An area of controversy. Wounds, 15(5), 149−166.
12. Falanga, V. (2001) The chronic wound: Failure to heal. Cutaneous Wound Healing, 155−164.
13. Saxena, V. (2004) Vacuum-assisted closure: microdeformations of wounds and cell proliferation. Plast Reconstr Surg, 114(5), 1086−1096.
BidoMocmi про aemopie:
Cnaxi О.В., д. мед. н., професор каф. дитячо! xipyprii та анестезюлогп, Зат^зький державний медичний утверситет, E-mail: spakhi@mail. ru.
Пахольчук О. П., лжар-ординатор, КЗ «Зат^зька обласна клтчна дитяча лжарня» ЗОР.
Поступила в редакцию 20. 06. 2014 г.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой