Принципы реализации функций омбудсмена в зарубежных странах: сравнительный аспект

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Юридические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

national authorities in their specific control actions. They are caused by the powers as are prescribed by the Constitution of Ukraine, laws that determine the order control activity and its legal consequences. Forms of state control in the oil and gas sector is a test, inspection, audit, monitoring, inspection and licensing.
Choosing forms of control occurs within the outlined its powers or expressly provided in the law.
The most common form of state control is a check. They have their own characteristics and variations and effect of this form of control is required a solution that takes a body of state control.
Scheduled inspections conducted by bodies of state control in accordance with the annual plan audits. Unscheduled — based on the appeal (statement, complaint) from citizen, legal person on the realization of low-quality petroleum products.
Inspection is an important form of state control in the oil and gas sector. It is characterized by operational efficiency of the inspector'-s action, their sufficient powers to quickly and effectively eliminate shortcomings and achieve positive results.
Revision is the form of control over financial and economic activity of enterprises, institutions, organizations in the oil and gas sector of Ukraine, compliance with the legislation on financial issues, reliability of accounting and reporting method of exposing shortages, embezzlement, theft and appropriated funds and property, prevent financial abuse of surveillance which provides a general introduction to the activities of the audited entity to provide information needed to assess his condition.
Observations relating to control measures as the results it did not apply sanctions to the audited entity.
Supervision belongs to preventive control measures because the influence measures are not applied by results of its carrying out to under control subjects.
Keywords: form of state control- test- inspection- revision- observation- examination- licensing.
УДК 342. 7(477)+342. 72/73(438)(043. 5)
С. В. Банах
ПРИНЦИПИ РЕАЛ13АЦП ФУНКЦ1Й ОМБУДСМАНА У ЗАРУБ1ЖНИХ KPAIHAX: ПОРШНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ
У cmammi анал1зуютъся основт загалът принципы реал1зацИ покладених на омбудсмана функцт, незалежно eid способу закртлення правового статусу омбудсмана та сфери його компетенции Розглядаютъся так принципы, як незалежтстъ, законтстъ, принцип полтичног нейmрaлъноcmi, вiдкриmоcmi та публiчноcmi, безперервноcmi його функцюнування та деяк wrni.
Ключов1 слова: права людини, омбудсман, функци омбудсмана, принципи функцюнування, принцип незaлежноcmi, принцип зaконноcmi, полтична нейтралътстъ, cубcидiaрнicmъ.
Постановка проблеми. Права людини i громадянина знаходяться в центр! уваги кожно! демократично!, правово! держави. Для! х захисту створюеться вщповщна система, котра включае у себе судов! та позасудов! способи захисту прав i законних штереав людини. При цьому у демократичних i правових державах особлива увага придшяеться розвитку й удосконаленню д! яльносп саме позасудово! системи захисту, до котро! вщносяться нацюнальш правозахисш шститути.
1нститут омбудсмана також належить до нацюнальних шститупв i3 сприяння та захисту прав людини i став невщ'-емним елементом та впливовими учасником системи захисту прав людини. У зв'-язку з цим даний шститут повинен вiдповiдати мiжнародним стандартам формування дiяльностi нацiональних правозахисних установ, вироблених i прийнятих на нарадi представниюв нацiональних правозахисних iнститутiв, котра проходила в 1991 рощ у Парижi тд егiдою генерально! асамбле! ООН i котрi отримали назву «Паризьких принцитв». В подальшому вони були затверджеш резолюцieю № 1992/54 Комюп з прав людини ООН i резолющею № 48/134 Генерально! Асамбле! ООН [8, с. 369]. Особливий наголос «Паризью принципи» роблять на незалежностi зазначених установ вщ державно! влади, вщкритосп й транспарентностi! хньо! дiяльностi. Про принципи дiяльностi омбудсманiв йдеться й у резолюцп 80(1999) Конгресу мюцевих та регiональних влад Ради Свропи «Про роль уповноважених/омбудсманiв у захист прав громадян».
Метою даног роботы е розгляд деяких основних принцитв функцiонування iнституту омбудсмана, котрi визначають найбшьш суттевi риси й ознаки його дiяльностi i на основi котрих здiйснюеться регламентацiя правового статусу омбудсмана.
Аналгз останнгх дослгдженъ i публгкацт. Становлення i розвиток iнституту омбудсмана у свт розглядаеться у багатьох наукових працях як зарубiжних, так i вiтчизняних науковцiв, таких як В. Бойцова, П. Бромхед, В. Емiх, Н. Хаманева, О. Марцеляк, Н. Наушк та iнших. Однак, в даних роботах, на нашу думку, недостатньо придшено уваги розкриттю принцитв функцюнування омбудсманiв як засадових тдвалин його дiяльностi. Представлена робота е спробою заповнити iснуючi прогалини у дослщженш деяких принципiв функцюнування даного шституту з точки зору вщповщносп! х мiжнародним стандартам та европейсько! практики у галузi захисту прав людини.
Виклад основного Mamepiany. Вщповщно до мiжнародних стандартiв, в основi реалiзацii функцiй омбудсмана повиннi бути покладеш правовi, iдеологiчнi й етичнi принципи, яю вирiзняють даний iнститут серед шших подiбних iнститутiв захисту прав громадян. Саме можливють керуватися не лише правовими нормами, а й правовими й моральними принципами та щеалами справедливости надае змогу омбудсмановi розглядати дiяльнiсть державних органiв, оргашв управлiння та! х посадових оаб не тiльки з точки зору вщповщносп! х закону, а комплексно з урахуванням принцитв людяност й доцшьносп! х дiй.
Як вщомо, принципи — це засадничi, керiвнi положення, що визначають найбiльш суш^ риси й ознаки дiяльностi будь-якого органу та основт вимоги, котрi висуваються до його дiяльностi. Це стосуеться й принцитв функцюнування шституту омбудсмана, про що неодноразово зазначалося у юридичнш л^ературь Наприклад, Н. Наушк визначае принципи як синтезуючi засади, об'-еднувальт зв'-язки, щеолопчну основу виникнення, становлення i функцiонування певних шститупв, у тому числi шституту омбудсмана [7, с. 7].
А Ю. Спичак, дослщжуючи особливостi шституту омбудсмана краш Схiдноi Свропи, визначае його функцюнальт принципи як засадничi пiдвалини юридичного характеру, що охороняються державою i правом, на основi яких здiйснюеться регламентацiя правового статусу омбудсмана, а також реалiзацiя його повноважень, i видiляе такi принципи 1'-хньо'-1'- дiяльностi, як: незалежнiсть- безперервтсть функцiонування- полiтична нейтральнiсть- конституцiйнiсть i законнiсть- повага гiдностi особистостi- вщкритють- конфiденцiйнiсть розслiдувань- субсидiарнiсть i неантаготстичне ставлення до пiдконтрольних органiв публiчноi влади [10, с. 11].
На думку А. Семеново!, до принцитв дiяльностi омбудсманiв належать:
нeзaлeжнicть, дocтyпнicть (iнфopмaцiйнa, opгaнiзaцiйнa), oпepaтивнicть, зaкoннicть, cпpaвeдливicть, глacнicть, взaeмoдiя з iншими дepжaвними opгaнaми, щo зaбeзпeчyють пpaвa i cвoбoди людини i гpoмaдянинa, вiдпoвiднicть пocтaвлeниx пepeд oмбyдcмaнoм зaвдaнь i нaдaниx йoмy пoвнoвaжeнь [9, c. 9].
H. №улш пpoпoнye клacифiкyвaти пpинципи дiяльнocтi oмбyдcмaнiв, пoдiляючи ix нa зaгaльнi (гyмaнiзмy, зaкoннocтi, нeзaлeжнocтi, дeмoкpaтизмy, piвнocтi) тa cпeцiaльнi пpинципи (caмocтiйнocтi, вибopнocтi, нeдoтopкaннocтi, дeпoлiтизoвaнocтi, нecyмicнocтi пocaд, cyбcидiapнocтi, oб'-eктивнocтi й нeyпepeджeнocтi, oбoв'-язкoвocтi cпiвпpaцi, в^^итое! i глacнocтi, кoнфiдeнцiйнocтi вiдoмocтeй щoдo ocoби y cпpaвi, пpoфecioнaлiзмy) [7, c. 8].
B цiлoмy пoгoджyючиcь з нaвeдeними клacифiкaцiями, cлiд дoдaти дo ниx пpинципи, кoтpi влacтивi нe тiльки пapлaмeнтcьким oмбyдcмaнaм зaгaльнoi юpиcдикцii, a й iншим видaм oмбyдcмaнiв. Cлyшнoю з цьoгo пpивoдy e пpoпoзицiя Л. Гoляк, кoтpa пpoпoнye дoдaти дo зaгaльниxинцитв дiяльнocтi oмбyдcмaнa cпeцiaльнi, щo влacтивi oкpeмим видaм cпeцiaлiзoвaниx oмбyдcмaнiв, зoкpeмa, пpинципи: вiднocнoi caмocтiйнocтi- пoпepeджeння диcкpимiнaцii, пoвaги дo тpaдицiй i звичшв (нaпpиклaд, для oмбyдcмaнiв iз зaxиcтy пpaв нaцioнaльниx мeншин), piвнoгo пoвoджeння (для oмбyдcмaнiв iз piвниx мoжливocтeй), мoжливocтi cyмiщeння пocaд [3, c. 55−56].
Cepeд пpинципiв peaлiзaцii функцш oмбyдcмaнa ocoбливe мicцe пociдae пpинцип нeзaлeжнocтi. Biдпoвiднo дo нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, щo визнaчaють пpaвoвий cтaтyc oмбyдcмaнiв, пpинцип нeзaлeжнocтi пoлягae в тому, щo oмбyдcмaн здiйcнюe cвoi функцп y мeжax cвoei кoмпeтeнцii нeзaлeжнo вiд opгaнiв дepжaвнoi влaди i yпpaвлiння, opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння, гpoмaдcькиx тa пoлiтичниx opгaнiзaцiй. Пoдiбнi визнaчeння пpинципy нeзaлeжнocтi пpoпoнyютьcя бaгaтьмa тау^вцями. Taк, A. Ceмeнoвa ввaжaeинцип нeзaлeжнocтi нaйвaжливiшим пpинципoм eфeктивнoгo фyнкцioнyвaння oмбyдcмaнiв i виoкpeмлюe тpи cклaдoвi нeзaлeжнocтi: iнcтитyцioнaльнy (щo гapaнтyeтьcя зaкpiплeнням y зaкoнi нeзaлeжнocтi й да пiдзвiтнocтi oмбyдcмaнiв тa вiднeceння ix дo вищиx дepжaвниx пocaд) — функцютальну (щo гapaнтyeтьcя зa дoпoмoгoю зaкoнoдaвчoгo зaкpiплeння нeдoпycтимocтi втpyчaння в х^ню дiяльнicть, дocтaтньoгo фiнaнcoвoгo i мaтepiaльнo-тexнiчнoгo зaбeзпeчeння, гapaнтiй нeдoтopкaннocтi) — пepcoнaльнyo визнaчaeтьcя пpoцeдypoю виcyвaння, пpизнaчeння тa звiльнeння з пocaди) [9, c. 12−14]. Ha ташу думку, тaкe визнaчeння пpинципy нeзaлeжнocтi пpитaмaннe для фyнкцioнyвaння пapлaмeнтcькиx oмбyдcмaнiв зaгaльнoi тa cпeцiaльнoi кoмпeтeнцii. Дo iншиx видiв oмбyдcмaнiв, кoтpi пpизнaчaютьcя y мeжax oкpeмиx opгaнiв yпpaвлiння чи opгaнiзaцii, дaнe визнaчeння вiдпoвiдae чacткoвo, o^^m тaкoгo виду oмбyдcмaни мoжyть бути дo пeвнoi мipи зaлeжними вщ opгaнy, який ix пpизнaчae, тa, зaзвичaй, нe нaлeжaти дo вищиx дepжaвниx пocaд.
Ha думку Ю. Cпичaк пpинцип нeзaлeжнocтi oмбyдcмaнa пoлягae в тoмy, щo oмбyдcмaн тд чac здiйcнeння cвoix фyнкцiй пiдпopядкoвyeтьcя лишe зaкoнoвi, мiжнapoдним cтaндapтaм y cфepi пpaв людини тa кepyeтьcя внyтpiшнiми пepeкoнaннями [10, c. 8−14].
инцип нeзaлeжнocтi зaбeзпeчye мoжливicть зaкoнoдaвчo гapaнтyвaти caмocтiйнicть oмбyдcмaнa пiд чac викoнaння пoклaдeниx нa ньoгo функцш. Зaкoнoдaвcтвo piзниxшн зaкpiплюe низку rapa^m нeзaлeжнocтi oмбyдcмaнiв, зoкpeмa, тaкиx як iмyнiтeт- зaбopoнa зaймaти пocaди дepжaвнoгo cлyжбoвця тa бpaти yчacть y пpeдcтaвницькиx opгaнax- зaбopoнa зaймaтиcя пiдпpиeмницькoю тa iншoю oплaчyвaнoю дiяльнicтю, зa виняткoм виклaдaцькoi, нayкoвoi тa твopчoi дiяльнocтi- мaтepiaльнi тa фiнaнcoвi rapa^riL Цe пoяcнюeтьcя тим, щo, зaxищaючи пpaвa людини, oмбyдcмaн мae бути мaкcимaльнo зaxищeний вiд мoжливocтi зacтocyвaння дo ньoгo дepжaвнoгo пpимycy.
Ba^™icib нeзaлeжнocтi oмбyдcмaнa пiдкpecлюe i О. Mapкeлoвa, якa, дocлiджyючи пpaвoвий cтaтyc peгioнaльниx oмбyдcмaнiв Pociйcькoi фeдepaцii, зaзнaчae, щo пpинцип нeзaлeжнocтi й нeпiдпopядкoвaнocтi oмбyдcмaнa зaкpiплeнo y вiдпoвiдниx зaкoнax бaгaтьox cyб'-eктiв Pociйcькoi Фeдepaцii, тaкиx, нaпpиклaд, як Pecпyблiкa Taтapcтaн, Kaлiнiнгpaдcькoi, Keмepoвcькoi, Пepмcькoi, Caмapcькoi, Capaтoвcькoi, Cмoлeнcькoi oблacтeй, мicтa Caнкт-Пeтepбypгy тa iншиx [6, c. 29].
K. Зaкoмopнa тaкoж зaзнaчae, щo oднieю з вaжливиx cпiльниx oзнaк шституту oмбyдcмaнa e йoгo нeзaлeжнicть, я^ гapaнтyeтьcя: зaбopoнoю бyдь-якoмy opгaнy втpyчaтиcя в дiяльнicть oмбyдcмaнa- нaдaнням oмбyдcмaнy cвoбoди в пpийняттi piшeнь y cпpaвi- yпoдiбнeнням пpaвoвoгo cтaтycy oмбyдcмaнa cтaтycoвi пocaдoвoi ocoби виcoкoгo pa^y- зaкpiплeнням юpидичнoi вiдпoвiдaльнocтi кoжнoгo зa нaклeп тa oбpaзи, щo були зaвдaнi oмбyдcмaнy- пoшиpeнням нa oмбyдcмaнa дeпyтaтcькoгo iмyнiтeтy тa iндeмнiтeтy- вимoгoю збepiгaти нecyмicнicть пocaд- мaтepiaльнo — пocтiйнoю тa виcoкoю зapoбiтнoю плaтoю i пeнcieю [5, c. 8].
Для зaбeзпeчeння нeзaлeжнocтi oмбyдcмaнayrye i пpинцип пoлiтичнoi нeйтpaльнocтi oмбyдcмaнa, кoтpий зaбopoняe йoмy зaймaтиcя пoлiтичнoю дiяльнicтю, бути члeнoм пoлiтичнoi rap^i'- чи iншoгo гpoмaдcькoгo oб'-eднaння, яте мae пeвнi пoлiтичнi цiлi. Aпoлiтичнicть oмбyдcмaнa пoвиннa пpocлiдкoвyвaтиcь в ycix йoгo дiяx i виcлoвлювaнняx. Вш пoвинeн кepyвaтиcя виключнo iдeeюioprnery пpaв людини, a нe пoлiтичними iнтepecaми. Цю думку пiдтpимyють i iншi нayкoвцi. Taк, E. Mapкeлoвa тaкoж ввaжae oдним iз гoлoвниx пpинципiв тa oзнaкoю пpaвoвoгo cтaтycy oмбyдcмaнa йoгo дeпoлiтизoвaнicть, якa дoзвoляe yникaти кoлiзiй iнтepeciв oмбyдcмaнa тд чac здiйcнeння ним cвoix пoвнoвaжeнь тa вyзькo пoлiтичниx iнтepeciв, i пiдкpecлюe, щo y бiльшocтi зaкoнiв, щo peгyлюють дiяльнicть oмбyдcмaнa, зaкpiплeнo нopми пpo тe, щo вш нe мae пpaвa зaймaтиcя пoлiтичнoю дiяльнicтю, бути члeнoм пoлiтичнoi rap^ чи гpoмaдcькoгo oб'-eднaння, якe мae пoлiтичнy мeтy, xoчa в дeякиx зaкoнax, нaпpиклaд, зaкoнax пpo Упoвнoвaжeнoгo з пpaв людини Boлгoгpaдcькoi, Mocкoвcькoi oблacтeй, Caнкт-Пeтepбypгy нopми, якi б oбмeжyвaли пoлiтичнy дiяльнicть Упoвнoвaжeнoгo, вдаутш [6, c. 30−31].
Aктyaльним для peaлiзaцii фyнкцiй oмбyдcмaнa eинцип кoнcтитyцiйнocтi i зaкoннocтi, кoтpий пepeдбaчae, щo oмбyдcмaн y cвoiй дiяльнocтi кepyeтьcя нopмaми Koнcтитyцii тa зaкoнaми дepжaви пpo пpaвa людини, a тaкoж вiдпoвiдними нopмaми мiжнapoднoгo пpaвa. Caмa дiяльнicть тaкoж мae здiйcнювaтиcя зaкoнними мeтoдaми i пpoтiкaти y зaкoнниx фopмax. Дaний пpинцип зaкpiплeнo, пepeвaжнo, в ycix зaкoнoдaвчиx a^ax пpo пpaвoвий cтaтyc oмбyдcмaнa да тiльки зaгaльнoi, a й cпeцiaльнoi кoмпeтeнцii, i нe лишe та нaцioнaльнoмy, a й нa peгioнaльнoмy тa мyнiципaльнoмy piвняx. Haпpиклaд, y Зaкoнi Mocкoвcькoi oблacтi вiд 12. 01. 2001 p. «Qpo Упoвнoвaжeнoгo з пpaв людини y Mocкoвcькiй oблacтi», в Пoлoжeннio Упoвнoвaжeнoгo (кoмicapa) з пpaв дитини ^шв^^ oблacтi PФ, в Зaкoнi Boлгoгpaдcькoi oблacтi PФ «Qpo Упoвнoвaжeнoгo з пpaв дитини y Boлгoгpaдcькiй oблacтi» вiд 7. 12. 2006 po^, в Зaкoнi Kpacнoдapcькoгo кpaю «Qpo Упoвнoвaжeнoгo з пpaв дитини y Kpacнoдapcькoмy ^ai» тa в бaгaтьox iншиx [1, c. 31−49]. Ocoбливe знaчeння пpинцип зaкoннocтi нaбyвae в cyчacний пepioд, кoли вiдбyвaeтьcя peфopмyвaння пpaвoвoi cиcтeми нaшoiшни.
инцип пoвaги дo гiднocтi ocoбиcтocтi й тepпимocтi e нacлiдкoм пpинципy кoнcтитyцiйнocтi й зaкoннocтi, a тaкoж пocepeдницькoi poлi дaнoгo iнcтитyтy мiж дepжaвoю тa гpoмaдянcьким cycпiльcтвoм, xoчa i ^ зaкpiплeний y зaкoнoдaвcтвi бaгaтьox дepжaв. Пpo йoгo icнyвaння мoжнa cyдити, rpyнтyючиcь нa aнaлiзi зaкoнoдaвчo зaкpiплeниx пpaвил, якi зaбeзпeчyють дocтyпнicть зaxиcтy, щo нaдae oмбyдcмaн, a тaкoж oбoв'-язoк oмбyдcмaнa дaвaти вiдпoвiдь нa кoжнe нaдicлaнe йoмy
звернення [2, с. 8−10]. На нашу думку, зазначений принци сприяе забезпеченню дов! ри до даного! нституту, покращенню соц! ально-пол!тичного кл! мату у сусп! льств!
До принцип! в реал! зац! функц! й омбудсмана належить також принцип безперервност! його функцюнування. Цей принцип передбачае, що нав! ть запровадження у краш! надзвичайного чи военного стану не припиняе й не призупиняе д! яльност! омбудсмана та не обмежуе його компетенц!!. В! н також означае, що сплив повноважень законодавчого органу, який призначив омбудсмана, а також його розпуск не тягнуть за собою припинення повноважень омбудсмана.
Принцип в! дкритост! та публ! чност! омбудсмана полягае в тому, що омбудсман публ! куе для широко! громадськост! результати свое! д! яльност! (щор!чн! та спец! альн! допов! д!), сво! рекомендац!!, а також результати! х розгляду державними органами, органами м! сцевого самоврядування, посадовими особами. Цей принцип е необх! дним для гарантування дов! ри сусп! льства, стимулювання активност! громадян, коли порушен! 1'-хн! права, залучення засоб! в масово! !нформацп не лише для розповсюдження шформацп, а й для допомоги у процес! перев! рки. Хоча нормативн! р! шення в р! зних кра! нах е неоднаковими (в деяких кра! нах результати д! яльност! омбудсмана обов'-язково публ! куються у засобах масово! !нформацп, а в! нших — це даеться на розсуд шституту), практика св! дчить про те, що переважно цей п! дх!д застосовують у випадку, коли адмш! страц!я в! дмовляеться сприйняти направлен! омбудсманом рекомендац!!. У таких випадках засоби масово! !нформацп використовують як можлив! сть тиску на порушник! в. Зазначений принцип, на нашу думку, сп! вв!дноситься !з принципом демократизму, котрий передбачае широке залучення громадськост! до обговорень проблемних питань у сфер! захисту прав людини.
1ншим не менш важливим принципом реал! зац! функц! й омбудсмана е принцип субсид! арност!, котрий полягае в тому, що д! яльн!сть р! зних омбудсман! в не п! дм!нюе ! не в! дм!няе д! яльн!сть !нших правозахисних! нститут!в. Одним! з його насл! дк!в е принцип неантагон! стичних в! дносин омбудсмана з державними органами у форм! надання органам чи особам публ! чно! влади можливост! добров! льно виправити допущен! порушення прав ! свобод! ндив!да. Лише у випадку, якщо в! дпов!дн! заходи не приймаються, омбудсман повинен актив! зувати вплив [9, с. 9−17]. Принцип субсид! арност!, на нашу думку, включае у себе також взаемний ц! льовий вплив один на одного омбудсмана й! нших правозахисних механ! зм!в з метою п! двищення ефективност! виконання покладених на них функц! й, взаемодопомогу ! взаемний контроль, сп! вроб!тництво у вир! шенн! правових, соц! альних, економ! чних та! нших проблем тощо.
Принцип в! льного доступу до! нформац!!, як правило, врегульований на законодавчому р! вн! й передбачае право мати доступ до будь-яко! !нформац!!, в! дв!дувати установи тощо. Ефективне проведення розсл! дувань омбудсман! в багато в чому залежить саме в! д права на доступ до! нформац!!.
Принцип зв! тност! може бути вт! лений у р! зн! форми: щор! чн! зв! ти та допов! д! про д! яльн!сть !нституту, спец! альн! допов! д!, узагальнен! !нформац! тощо.
Окр! м зазначених, при зд! йсненн! сво! х функц! й омбудсман керуеться й! ншими не менш важливими принципами. На нашу думку, до таких принцип! в ц! лком можна в! днести ! принципи, вироблен! европейським омбудсманом для посадових ос! б Свропейського Союзу, котрих вони повинн! дотримуватися у сво! й д! яльност! При! х вироблен!, за словами Н. Д! амандуроса, бралися до уваги найкращ! практики в кра! нах-членах €С ! результати консультац! й з европейською мережею омбудсман! в. До зазначених принцип! в належать:
— прихильнiсть iдеям Свропейського Союзу — посадовi особи повиннi приймати ршення й давати рекомендацп тшьки виходячи з iнтересiв СС та його громадян та прагнути вщповщати найвищим професшним стандартам-
— чесшсть — посадовi особи повиннi керуватися загальноприйнятими правилами поведшки й поводити себе таким чином, шби знаходяться тд ретельним громадським наглядом, не повинш пов'-язувати себе будь-якими фшансовим чи iншими зобов'-язаннями, котрi можуть вплинути на виконання ними сво! х функцш-
— об'-ективнiсть — повинш бути неупередженими, не допускати дискримшащю, керуватися доказами i готовими вислухати рiзнi думки, визнавати й виправляти помилки-
— повага до шших — повинш з повагою ставитися один до одного та до громадян, бути ввiчливими, готовими до ствроб^ництва та допомоги.
— прозорють — повинш вести належний облш свое! дiяльностi та в^ати громадський контроль i перевiрку 1'-хшх дiй [4, с. 1].
Висновки. Таким чином, ус перелiченi i та iншi принципи реалiзацii функцiй омбудсмана можна назвати взаемопов'-язаними, оскшьки вони можуть дiяти лише у взаемодп один з одним. 1х можна вважати загальними для вах омбудсманiв незалежно вщ способу призначення i функцюнальних обов'-язкiв. Дотримання зазначених принципiв мае велике теоретичне й практичне значення для функцюнування шституту омбудсмана i сприяють результативностi й ефективностi його дiяльностi у сферi забезпечення та захисту прав людини i громадянина та, у кшцевому результатi, побудовi демократично! правово! держави i громадянського суспшьства.
Список використано? лггератури
1. Бардиер Г. Л. Институт уполномоченного по правам человека в субъекте Российской Федерации: учеб. пособ. / Г. Л. Бардиер, Е. Л. Бестужев, И. Ф. Вершинина- под ред. А. Ю. Сунгурова. — СПб.: Норма, 2003. — 311 с.
2. Вершинина И. Ф. Институт Уполномоченного по правам человека в субъектах Российской Федерации: конституционно-правовое исследование: автореф. … канд. юр. наук, спец. 12. 00. 02. «Конституционное право, муниципальное право» / Ирина Федоровна Вершинина- Российская академия государственной службы при Президенте Российской Федерации. — Москва, 2009. — 25 с.
3. Голяк Л. В. 1нститут спецiалiзованого омбудсмана: св^овий досвщ оргашзацп та дiяльностi: моногр. / Л. В. Голяк. — Львiв: ЗУКЦ, 2011. — 304 с.
4. Диамандурос Н. Пять принципов государственной службы [Электронный ресурс] / Н. Диамандурос. — Режим доступа: www. ombudsman. europa. eu
5. Закоморна К. О. 1нститут омбудсмана як зааб забезпечення прав i свобод людини та громадянина (порiвняльно-правовий аналiз): автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12. 00. 02 «Конституцшне право- мунщипальне право» / Катерина Олександрiвна Закоморна- Ушверситет внутршшх справ МВС Украши. — Харюв, 2000. — 19 с.
6. Маркелова Е. Г. Анализ нормативных актов в сфере правового регулирования института Уполномоченного по права человека в субъектах Российской Федерации / Е. Г. Маркелова // Институт Омбудсмана как институт государственной правозащиты: российский и международный опыт: сб. ст. / под ред. А. Ю. Сунгурова. — СПб.: Норма, 2007. — C. 29−57.
7. Наушк Н. С. 1нститут омбудсмана в Укрш'-ш та Республщ Польща: порiвняльне дослщження: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12. 00. 02 «Конституцшне право- мушципальне право» / Наталiя Степашвна Наушк- 1н-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украши. — К., 2007. — 19 с.
8. Принципы, касающиеся статуса национальных учреждений, занимающихся поощрением и защитой прав человека [Парижские принципы] Приложение к
резолюции 48/134 Генеральной Ассамблеи ООН от 20. 12. 1993 г. [Электронный ресурс] / сайт Организации Объединенный наций. — Режим доступа: http: //www. un. org/russian/documen/convents/paris. htm.
9. Семенова А. Ю. Уполномоченные по правам человека в механизме обеспечения прав и свобод человека и гражданина в Российской Федерации: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12. 00. 02 «Конституционное право- муниципальное право» / Анастасия Юрьевна Семенова- Тюменский государственный университет. — Тюмень, 2006. — 27 с.
10. Спичак Ю. Г. Институт омбудсмана в государствах Восточной Европы: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12. 00. 02 «Конституционное право- муниципальное право» / Юлия Георгиевна Спичак- Российский университет дружбы народов. — М., 2006. — 24 с.
Стаття надшшла до редакцп 21. 06. 2014 р.
S. V. Banakh
PRINCIPLES OF REALIZATION OF THE OMBUDSMAN FUNCTIONS IN FOREIGN COUNTRIES: A COMPARATIVE ANALYSIS
Aim and vision is: to provide an independent, high quality complaint handling service that rights individual wrongs, drives improvements in public service and informs public policy. Independence: In the exercise of her/his duties, an ombudsman is independent in structure and function. Ombudsman are open, honest and straightforward in all our dealings, and use time, money and resources effectively: he are consistent and transparent in our actions and decisions- he take responsibility for our actions and hold ourselves accountable for all that we do- he treat people fairly.
Ombudsman Principles: Neutrality and Impartiality: An ombudsman is a designated neutral and does not take the side of any party in a conflict. An ombudsman does not make decisions, create or change policies or mandate actions. An ombudsman reviews each situation objectively and treats all parties equally. Confidentiality: An ombudsman does not keep records for any party. She/he does not disclose information about individual cases or visits from employees without permission from the employee and cannot be compelled to testify about concerns brought to her/his attention. (The only exceptions, at the sole discretion of an ombudsman, are when there is imminent threat of serious harm.) _ Informality: An ombudsman, as an informal resource, does not participate in any formal adjudicative or administrative procedure relating to concerns brought to his/her attention.
Keywords: human rights, Ombudsman, function ombudsman, Ombudsman Principles, neutrality and impartiality, confidentiality, informality.
УДК 341. 174 (045)
I. О. Гоша
ВПЛИВ ГЛОБАЛ13АЦП НА РОЗВИТОК КОНСТИТУЦ1ЙНОГО ПРАВА У КОНТЕКСТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВРОПЕЙСЬКИХ ПРАВОВИХ СТАНДАРТ1В
У cmammi розглядаютъся питання впливу глобaлiзaцiг на розвиток конституцтного права у конmекcmi забезпечення европейсъких правових cmaндaрmiв у сучаснихумовах европейсъког мiждержaвно'-г ттеграци.
Доведено, що сучасний розвиток Украгни щлковито вiдбувaemъcя в дуЫ глобaлiзaцiйних процеЫв, одним з на^дшв яких е ствпраця з Свропейсъким Союзом, яка в свою чергу, вимагае в якоcmi беззаперечног умови проведення робт по гармотзацИ законодавства.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой