Приобретательная давность как основание возникновения права собственности на движимое имущество в Украине

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Юридические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

€вгешя Валермвна Гузь,
асЫрантка
Нацональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харш
УДК 347. 214.1 (477)
НАБУВАЛЬНА ДАВН1СТЬ ЯК П1ДСТАВА ВИНИКНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТ1 НА РУХОМЕ МАЙНО В УКРА1Н1
У статтi дослiджено проблему використання iнституту набувально1 давностi як шдстави виникнення права власностi на рухоме майно за Цивiльним кодексом Украши. Визначено основнi елементи змiсту даного права, юридичш пiдстави для його виникнення. Також вияв-лено прогалини украшського цивiльного законодавства, колiзii норм цього шституту, запро-поновано шляхи виршення виникаючих суперечностей у правовому регулюванш даного елемента майнових ввдиосин.
Ключов1 слова: набувальна давнiсть, право власносп, рухоме майно, пiдстави, володшня, добросовiснiсть.
Право власност — центральний шститут будь-якоi цивiльно-правовоi сис-теми, а шдстави набуття права власност^ якими е передбаченi законом юридичш факти, за наявност яких особа набувае майно (стае його власником), е шдставою виникнення права власность
Одним iз способiв набуття речових прав е набувальна давшсть, порядок реалiзацii яко!'- визначений ст. 344 Цившьного кодексу Украши (далi — ЦК).
Слiд зазначити, що на практицi застосування цiеi статт ускладнене, що пов'-язано з труднощами доведення позивачами свого права на придбання майна зпдно зi всiма необхiдними умовами, закрiпленими у ст. 344 ЦК. Сут-тевi проблеми виникають у зв'-язку з набуттям права власност на рухоме майно внаслвдок набувально1'- давностi, оскiльки численш об'-екти речових прав мають рiзну цiннiсть, можуть потрапляти у володшня рiзними шляхами, а дане право може виникати внаслвдок рiзних обставин.
Проблемам набувально!'- давностi як шдстави набуття права власност при-свячеш роботи украшських учених О. Головкша, В. Маковiй, М. Проскурова,
6. Харитонова, О. Харитоново!, В. Цшало, О. Яворсько! та ш, як у сво! х роботах розглядають рiзнi аспекти набувально! давностi як способу набуття речових прав, звертають увагу на те, що набувальна давнiсть — порiвняно нове поняття для цивiльного права Укра! ни [9]. 1нститут набувально! давност е практично недослiдженим у нащональному законодавствi, на цей момент немае фунда-ментальних праць, присвячених цьому питанню [4].
У той же час аналiз наукових дослiджень у названих авторiв дае пiдстави стверджувати, що набувальна давшсть мае найважливше значення для набуття права власност на рухомi речi. Цей шститут цивiльного права регулюе одно-рщш вiдносини з приводу майна, дае можливкть надати пiсля спливу певного промiжку часу у власнiсть майно у випадках, коли у зв'-язку зi спливом часу докази законной його набуття зникли або знищились [2].
Окрiм того, вченi вказують, що набувальна давнiсть е засобом реалiзащ! правосуб'-ектностi учасникiв цивiльного обороту, мае правовстановлююче значення, дисциплшуючий i стимулюючий вплив у системi правового регулю-вання цивiльного обороту.
У центрi уваги дослiдникiв сьогодш перебувають питання реалiзацГi набувально! давност на нерухоме майно. Проте проблемам, пов'-язаним з речо-вими правами на рухоме майно, вггчизняш цивтсти не придiляють значно! уваги. Тому у цш статтi спробуемо розглянути набувальну давшсть як шдставу набуття права власност на рухоме майно.
Набувальна давшсть як шдстава виникнення права власност е складним (пов'-язаним) юридичним явищем, являе собою системну сукупшсть юридич-них факив (юридичний склад), що е шдставою для виникнення речового права у певного суб'-екта цившьних правовiдносин на пiдставi давностi володiння, вiдкритостi володшня у поеднаннi iз добросовiснiстю, ввдкритютю та безпе-рервнiстю такого володшня.
Право власност за давнiстю володшня насамперед може виникнути на придатне для володшня майно, що належить до будь-яко! форми власносп, крiм того майна, яке вилучено з цившьного обороту. За давшстю володшня не можуть набуватися безтшесш реч^ що не е предметом права власносп, тому позивач не вправi посилатися на добросовiснiсть придбання у власшсть, наприклад, торгiвельного знака або шшого права на результат штелектуально! власностi, як i на частку в статутному капiталi господарського об'-екта. Разом з тим, положення Цившьного кодексу Укра! ни (ст. 190 ЦК, ч. 4 ст. 344 ЦК) дають шдстави стверджувати, що щнш папери, як в документарнш, так i бездо-кументарнiй формi, можуть бути предметом, на який виникае право власност в силу набувально! давност [7].
Закршлення iнституту набувально! давност покликане усунути юридичну невизначешсть поняття фактичного володiння майном, ввести в господарський об^ майно, яке тимчасово вилучене з нього. Давшсне володшня, щоб бути шд-ставою виникнення права власност на рухоме майно, мае не тшьки тривати протягом певного часу, але й мати визначене чинним законодавством смислове навантаження [2- 3- 4].
Враховуючи вказане, особливий штерес у юрисив викликають пра-вовi категорii добросовiсностi, вiдкритостi та безперервност володiння, якi е згiдно з чинним украшським законодавством умовами, що дають пiдстави для того, щоб володiння могло трансформуватися в право власност вщпо-вiдно до ст. 344 ЦК.
Зазначимо, що таке право було вщоме ще римському праву, в якому була закршлена норма, зпдно з якою вщсутшсть до6ро!'- совiстi не вважалася шдста-вою для набуття право власност на майно за критерiем давнини [5].
Ниш добросовкшсть е одним з основоположних принцишв цивiльного законодавства, поряд iз справедливiстю i розумшстю (ст. 3 ЦК). Оскiльки щ поняття е не тiльки правовою категорiею, але й фiлософською, етичною, то, як здаеться, юридичний аспект буде у цьому разi штегруючим. Тому единого, всеосяжного визначення цих понять практично розробити неможливо, проте деяк вихвдш положення, як б мала можливкть використовувати судова практика, мають бути.
Законодавець не вказав, що саме слвд розум^и пiд термiном «добросовк-шсть володiння за набувальною давшстю», який саме сенс сюди вкладався? Осюльки втизняний ЦК е фактичною рецепщею римського приватного права з врахуванням нацюнальних особливостей, та умова про добросовк-нiсть е вiдомою в римському приватному правi умовою про добру совкть. Так, вiдсутнiсть правовстановлюючого документа, ще не вказуе на недобро-совкшсть власника.
Чи потрiбно для визнання власника добросовiсним, щоб вш протягом усього термiну давност володiння не знав i не повинен був знати про вщсут-шсть у нього права власносп? Напевно, нi, iнакше дiя шституту набувальноi давностi втратить свое значення. Судова практика, на нашу думку, повинна враховувати добросовкшсть тшьки на момент передачi фактичному власни-ковi майна (речi), тобто на початковий момент, який включатиметься в повний строк давносп володшня, визначений законом. Разом з тим, незаконний влас-ник протягом усього володшня майном мае бути впевнений, що на це майно не претендують iншi особи, i вш отримав це майно на шдставах, достатшх для того, щоб мати право власносп на нього. Для визнання власника добросовк-ним вважаемо достатшм, щоб вш не придбав майно злочинним шляхом або способом, який завщомо суперечить основам правопорядку i моральность
Вихвдними положеннями для доповнення значення поняття «добросо-вiснiсть», на нашу думку, можна узяти критерii щодо набувача (ст. 330 ЦК), власника (ст. 390 ЦК), особи, яка виготовила рухому рiч шляхом переробки матерiалу, який 1и не належить (ст. 332 ЦК) та шших (стата 212, 1215 ЦК). Аналiз зазначених статей, в яких йдеться про недобросовкних учаснишв цивiльних правовщносин, уможливлюе висновок, що людину слвд вважати добросовiсною у разi, коли вона дiе без намiру заподiяти шкоду iншiй особi, а також не допускае легковажноси або самовпевненост^ або необережностi по вiдношенню до можливосп заподiяти збиток [7].
Безперечний системний зв'-язок з критерiем добросовкност власника за давшстю володшня мають положення ст. 388 ЦК, зпдно з якими добросо-вкним набувачем е особа, яка не знала i не могла знати, що набувае майно у особи, що не мае права його вщчужувати. Звичайно, маеться на увазi позищя тшьки особи, ввд яко! набувач отримав майно i при цьому не вимагаеться, щоб набувач дослщжував усi попереднi угоди. Разом з тим, якщо в силу закону так угоди були неможливими, то набувач це повинен знати (повинен був знати) i в цьому випадку добросовiсностi бути не може, осюльки помилка в розумшш закону не веде до добросовкность
Тобто, добросовiснiсть може бути лише результатом фактично! помилки. Наприклад, у судовш практицi зустрiчаються численнi випадки, коли вщчу-жуеться майно, яке знаходиться шд судовим арештом. Тод^ якщо набувач не знав i не мiг знати, що таке майно перебувае пщ арештом, якщо такий арешт не був доведений до ввдома третiх осiб, а продавець приховав цей факт при продажу чи не знав про нього, то така омана полягае у незнанш факту про накладення арешту, а не в незнанш закону, який забороняе ввдчу-ження арештованого майна.
Практично важливим е питання про тягар доведення добросовкноси, осшльки вщповвдно до п. 6. ст. 3 ЦК для шституту набувально! давност (як i для iнших iнститутiв цивильного права) найважливiшою е презумпцiя добросовкност [7].
За змiстом ст. 344 ЦК власник за давшстю володшня (чи незаконний власник) не мае жодного права на майно, а лише намагаеться набути таке право [7]. Тому набувач повинен довести, що вш не знав i не мк знати про те, що майно придбане у особи, що не мала права на його ввдчуження. При цьому в судовому спорi слвд врахувати i встановлювати характер володшня (добро-совкне i недобросовiсне) з урахуванням обставин справи, з якими виникло володшня чужим майном. Це е важливим для судово! практики, осюльки в цивильному процес вiдоме таке поняття, як негативш факти, якi зазвичай виходять за рамки обов'-язшв з доказування. Таким негативним фактом для набувача, безперечно, е доказування того, що вш не знав i не мк знати про перешкоди у придбанш майна, оскiльки йому це невипдно доводити, разом з тим, щ факти вiн зобов'-язаний довести у разi пред'-явлення такого позову, i суд цi докази повинен оцiнити.
Наступною умовою, встановленою законодавцем для придбання права власностi на пiдставi ст. 344 ЦК, е вщкриткть володiння. Особа повинна воло-дiти майном вщкрито, не приховуючи факт володiння, i довести цю обста-вину. У римському правi вiдкритiсть володiння за давшстю мала поеднуватися з шшою його характеристикою — володшням рiччю як своею. Зазначена обста-вина не е такою, що мае доводитися спещально позивачами за правилами ст. 344 ЦК, проте вона пов'-язана з ч^ким розумшням ввдкритосп [7]. Це озна-чае, що власник не просто уповноважений, але зобов'-язаний вщноситися до об'-екта володшня як власник, якщо вш бажае зберегти незаперечний статус
власника за давшстю, що дозволяе йому шсля закшчення встановленого законом строку набувальноi давност фактично перетворитися у власника. Дока-зами ставлення до майна як його власника можуть бути, наприклад, таю дп власника, як ремонт речi за свш рахунок, страхування майна, передача майна на зберкання шшим особам тощо. Разом з тим сам по собi факт користування майном не тягне за собою застосування набувальноi давность
На нашу думку, незаконний власник також мае право вимагати ввдшко-дування шкоди, завданоi майну, ввд особи, яка завдала такоi шкоди, що одно-часно не позбавляе можливост титульного власника у межах зобов'-язального права вимагати ввд незаконного власника в майбутньому повернення кош^в, отриманих у результат незаконного володшня майном.
Що стосуеться вимоги безперервность то воно вiдображае внутршне ставлення власника до об'-екта свого володшня, тобто бажання волод^и майном безперервно у встановлений законом строк з метою набуття права влас-ност на нього. Якщо буде встановлено, що протягом цього термшу власник з власноi волi усувався ввд фактичного володiння майном, вш втрачае право на набуття права власность
Щоб стати пiдставою для набуття права власность вiдкрите i безперервне володiння рухомим майном повинно становити у звичайних випадках п'-ять рошв (ч. 1 ст. 344), та п'-ять роюв, якщо особа володiе майном на пiдставi договору, а власник майна не пред'-явив вимог до його повернення (ч. 3 ст. 344) [7].
Однак у цш конструкцп, як видаеться, закладеш певш суперечность Наприклад, у випадку, якщо власник майна помер, а його спадкоемщ не знали про кнування договору, то сумшвним здаеться придбання права влас-ност за цiею пiдставою. На нашу думку, в обов'-язки сторони договору, яка претендуе на майно, необхвдно поставити з'-ясування обставин, як е шдста-вою для неможливост пред'-явити вимогу на майно, також претендент на майно повинен сповктити про свш намiр заволод^и ним у^х зацiкавлених учасникiв цих правоввдносин.
Актуальне й питання, з якого моменту вщраховуеться цей термiн, i питання про спiввiдношення строку набувальноi давностi з термiном позовно!'- давность У сучаснш доктринi цивiльного права кнують рiзнi точки зору на цю проблему [8], але законодавцем чггко визначено, що строк набувально!'- давност починаеться з часу спливу позовно!'- давностi за вшдикацшною вимогою власника пiсля закшчення строку договору (ч. 3 ст. 344 ЦК). Таким чином, термш давност володiння для особи, яка заволодша майном на пiдставi договору з його власником, становить 8 роюв (5 рокiв — термш набувально!'- давностi + 3 роки — термш позовно!'- давноси).
Також вiдповiдно до ч. 4 ст. 344 ЦК Укра'-ни право власност за набуваль-ною давшстю на майно, зокрема на транспортш засоби, цшш папери, набу-ваеться за ршенням суду [7]. Як випливае з ще!'- статтi, право набувально!'- давностi на основi ршення суду поширюеться виключно на транспортш засоби
i щнш папери, що, мабуть, пов'-язано з! х ввдносно високою вартктю в пор1в-нянш з iншими видами рухомого майна.
Разом з цим кнують i iншi об'-екти рухомого майна, яы мають високу цiну й цшшсть, наприклад, коштовностi, валютнi цiнностi, антикварiат, права ште-лектуально! власностi тощо, яю в деяких випадках можуть перевищувати за своею цшою цшу автомобiлiв, цiнних паперiв.
У цьому зв'-язку дощльно зробити до стати уточнення, вказавши, що «право власност за набувальною давнiстю на рухоме майно набуваеться за р1шенням суду, якщо його варткть перевищуе 10 м1шмальних зароб1т-них плат на момент подачi заяви до суду про набуття права власностЬ» (у 2014 р. ця сума складае 12 180,00 грн). Як здаеться, таке уточнення мае принципове значення для того, щоб право власност набувалося у законному i беззаперечному порядку, а судова практика в цьому аспект отримала ч1тк1 орiентири з приводу визнання права власност на рухоме майно, при-дбане внаслвдок набувально! давностi.
Пiдсумовуючи, слщ зауважити, що набувальна давнiсть являе собою один iз способiв набуття права власност на рухоме майно, даний спос1б регулюеться ст. 344 ЦК. Умовним для набуття права власност на рухомi речi за зазначеною шдставою е добросовiснiсть володшня, вiдкритiсть володiння, давнiсть та без-перервнiсть володiння. Але це право потребуе певного уточнення з точки зору його практично! реалiзацfi. У першу чергу мова мае йти про змшу певних умов набуття права власност у судовому порядку вщносно рухомих речей, а також про необхщшсть удосконалення порядку набуття права власност на рухоме майно, не затребуване в термш зпдно з договором. Ми переконаш, що щ уточнення здатш зробити шститут набувально! давностi бiльш дiевим, сам же порядок набуття права власност у цих випадках бшьш прозорим i беззаперечним.
Список лггератури: 1. Воротна Н. В. Набуття права власност на знахщку за цившьним правом Укра! ни: дис. … канд. юрид. наук / Н. В. Ворошна. — Одеса, 2010. — 216 с. 2. Головюн О. Набувальна давтсть як споаб набуття права власносп на майно / О. Головюн // В1сн. Нац. акад. прокуратури Укра! ни. — 2014. — № 3(36). — С. 42−48. 3. Маковш В. П. Набувальна давтсть у цившьному прав1: автореф. дис. … канд. юрид. наук / В. П. Маковш. — Харюв, 2007. — 20 с. 4. Проскуров М. Право набувально! давносп як шститут права власносп в англосаксонськш систем! права / М. Проскуров. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //irbis-nbuv. gov. ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis64. exe? C21COM=2&-I21DBN=UJRN&-P21DBN=UJRN&-Z21ID= & amp-IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&-Image_file_name=PDF/Nzizvru_20141_10. pdf. 5. Пiдопри-гора О. А. Римське право: тдручник / О. А. Шдопригора, 6. О. Харитонов. — К.: Юршком 1нтер, 2003. — 512 с. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //uch. pp. ua/zbook/pravo/ rympr/rympravo-123. html. 6. Харитонов 6. Проблемы питання набуття та припинення права власносп за цившьним законодавством Укра! ни / 6. Харитонов, О. Харитонова // Право Укра-!ни. — 2011. — № 5. — С. 60−68. 7. Цившьний кодекс Укра! ни вiд 16. 01. 2003 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //meget. kiev. ua/kodeks/grazdanskiy-kodeks/. 8. Щкало В. Давтсть у цившьних правоввдносинах: дис. … канд. юрид. наук / В. Щкало. — Львiв, 2003. — 193 с. 9. Яворська О. С. Набуття права власносп за давшстю володшня / О. С. Яворська // Про-блеми державотворення i захисту прав людини в Укра! ш: матерiали II регюн. наук. конф. (лют. 1996 р.). — Львiв, ЛДУ, 1996. — С. 108−110.
ПРИОБРЕТАТЕЛЬНАЯ ДАВНОСТЬ КАК ОСНОВАНИЕ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ПРАВА СОБСТВЕННОСТИ НА ДВИЖИМОЕ ИМУЩЕСТВО В УКРАИНЕ
Гузь Е. В.
В статье исследована проблема использования института приобретательной давности как основания возникновения права собственности на движимое имущество согласно Гражданского кодекса Украины. Определены основные элементы содержания данного права, юридические основания для его возникновения. Также выявлены пробелы украинского гражданского законодательства, коллизии норм данного института, предложены пути решения возникающих противоречий в правовом регулировании этого элемента имущественных отношений.
Ключевые слова: приобретательная давность, право собственности, движимое имущество, основания, владение, добросовестность.
PURCHASE ON LIMITATION PERIOD AS THE BASIS OF OWNERSHIP RIGHT ON MOVABLE PROPERTY IN UKRAINE Guz I. V.
The article deals with the problem of using the Institute of purchase on limitation period as the basis of the right of ownership to movable property. This legal right is considered by the example of the Civil code of Ukraine. The author defines the basic elements of the content of this right, the legal grounds for its occurrence. Also identify gaps Ukrainian civil legislation, the Colosseum rules of the institution, proposed solutions to the contradictions that arise in the legal regulation of this elementa property relations.
Key words: purchase on limitation period, the right of property, movable property, grounds, possession, honesty.
Надшшла до редколегп 08. 09. 2014 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой