Эффект от создания и использования операционного резервного фонда предприятия

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

I. Падерш
академж АЕН Украти О. Лисенко
м. Днтропетровськ
ЕФЕКТ В1Д СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАЦ1ЙНОГО РЕЗЕРВНОГО ФОНДУ ПЩПРИСМСТВА
З метою зростання економiчно! ефективностi операщйно! щяльносп п1дприемств пропонуеться створення та використання на падпремствах операцiйного резервного фонду. Цей фонд створюеться за рахунок чистого операцшного прибутку пдприемства одноразово чи накопичувальним способом та нарощуеться у кожному операцшному перiодi у розрахованих межах. Розрахунок обсягу операцiйного резервного фонду залежить вщ витрат минулого перюду та вщ об'-ему чистого прибутку пдприемства.
Прибуток е одним з основних джерел фiнансування шдприемств. О^м того, прибуток е абсолютним показником результата операцшно! дiяльностi пдпри-емств [1 с. 10]. Уставний та додатковий каптал i резерви неможливо використати задля нарахування дивiдендiв. Диввденди нараховуються на прибуток. В баланс прибуток присутнiй у впглад нерозподшеного прибутку, а також присутнiй завуальовано у виглядi створених за його рахунок фонда та резервiв. Також прибуток — це джерело зростання ринково! вартостi п1дприемства. Чистий прибуток, скорегований на амортизацiйнi вщрахування — це грошовий попк на певному кроцi розрахунку, тобто реальнi грошовi кошти, якими оперуе п1дприемство в операцшному перюду Тому резервуван-ня та створення операцiйного резервного фонду е ефек-тивним засобом, який змiцнюе фiнансову стiйкiсть пдп-риемства та сприяе пiдвищенню його ринково! вартосп
Дослiдженням використання резервних фондiв, ре-зервуванню кошпв на забезпечення операцiйного перю-ду та розрахунку ефекту ввд використання операцiйних резервних фонда присвячеш роботи як впчизняних (В.В. Ковалев, Н. П. Лутчин, А. К. Миронюк, Б. С. Москаль и др.), так i закордонних вчених (И. Ансофф, Дж. Кот-лер, Р. Минцберг, Дж. Фостер, Э. Хелферт, Ч. Т. Хонгрен та ш.). Вважаеться, що резервування е ефективним засобом, який змiцнюе фiнансову стшшсть п1дприемства та сприяе пдвищенню його ринково! вартосп. З проведе-них ранiше дослщжень можна зробити висновок, що пи-тання нестачi грошових коштiв всерединi виробничого перiоду завжди вирiшувалось розмiщенням на розрахун-ковому рахунку певно! суми (цiльового сальдо грошових кошпв). Для забезпечення витрат ьго перiоду цих кошпв може бути недостатньо.? ситуацп, коли виникае ча-совий розрив мiж необхiднiстю обов'-язкових виплат та ввдтермшуванням платеж1 В. Таку нестачу грошових кошпв вiдновлюють дек1лькома засобами: нарощуванням суми цiльового сальдо грошових кошпв на розрахунко-вому рахунку та вилученням коштiв iз страхового запасу швидколшвщних активiв. Ще таку проблему можна вирiшувати завдяки створенню операцiйного резервного фонду, розмiр якого е гнучким, розрахованим на перюд i на пiдставi даних i-1 перiоду [2, с. 40].
Ефект вщ створення та використання операцшного резервного фонду можна ощнити за результатами дяль-носп Щдприемства за певн перiоди. Але, чи можна оцши-ти ефект ввд використання операцiйного резервного фонду за наявний операцiйний перiод, чи, навпъ, за майбутнiй операцiйний перiод у чпко визначених межах. Чи буде розрахований чистий прибуток та вщносш показники рен-табельносп показниками ефекту та ефективносп викори-
стання операцшного резервного фонду? Може бути досль дження змiн обсягу грошового потоку, яю виникають завдяки корегуванню операцiйного грошового потоку на обсяг вщновлення операцiйного резервного фонду, будуть наявно свщчши про ефект ввд використання операцшно-го резервного фонду пдприемства. В данiй роботi запро-поновано пдхт до вирiшення ще! проблеми. Мета роботи — дослвдити, як1 iснують показники ефекту та ефективнос-т! створення та використання операцшного резервного фонду пдприемства. Запропонувати математичний розрахунок ефекту ввд створення та використання операцiйного резервного фонду пдприемства.
Власний кап1тал в пасивi балансу пдприемства вщображаеться в роздал «Каптал i резервна». Власний каптал можна трактувати як аналог довгостроково! заборгованносп пдприемства перед власниками. Основними статтями цього рздлу балансу е уставний, додатковий та резервний каптал, а також нерозподалений прибуток [3, с. 777]. Уставний каптал формуеться при первинному iнвестуваннi кошпв ц як правило, складаеться з двох частин: часткового кап1талу у вигляда прившейованих акцiй та часткового капталу у виглящ звичайних акцш. Додатковий кап1тал — це сума дооцшок основних засобiв та рiзниця в продаж1 акцш по щнам, яки перевищують номiнальну варпсть при формуванн уставного кап1талу. За цим джерелом стоять власники звичайних акцш. Резервний каптал вщображае сформованi за рахунок чистого прибутку резерви пдприемства, за цим джерелом також стоять власники звичайних акцш. Уставний каптал е гаранпею штереав стороннх оаб. Резервний кап1тал — це своерщний дубль уставного кап1талу, утворений шляхом перекидання частини нерозподiленого чистого прибутку в резерв, напрямки використання якого обмежен [3 с. 780]. Поява статп «Резерви» в балансi не супроводжуеться рухом реальних грошових потокв, це — штучна бухгалтерська операця, передбачена законодавством. Резервний кап1тал представлено двома основними статтями: резерви, яю створенi у вiдповiдностi до законодавства, та резерви, що створенi у вщповщносп до установчих документа пдприемства. Формування резервного кап1талу вщбуваеться шляхом обов'-язкових щорiчних ввдрахувань вщ чистого прибутку до досягнення! ми встановленого розмiру. Розмiр цих вщрахувань також визначаеться в уставi, але не може бути меньш за 5% ввд чистого прибутку, тобто прибутку, який залишаеться п1сля розрахунк1 В з бюджетом по налогах. В свиовш практищ формування резервних фондiв всередиш пдприемства е способом зниження негативних наслвдюв настання ризикових подiй. При визначенп необхвдного розмiру резервних фонда, наприклад, iноземнi компанi! виходять з рiзних крнтерi! в. Деяк1 компанi! формують так1 страховi фонди у розмiрi 1% ввд вартосп актнвiв, деяк — у розмiрi 1−5% ввд обсягу продаж, iншi — у розмiрi 3−5% ввд виплат акцiонерiв [4, с. 108]. Але джерелом вщпкодування витрат вщ ризик1 В е чистий прибуток пдприемства. Враховуючи ва цi умови, можна поставнтн запитання: як оцiннтн ефект вщ створення та використання операцшного резервного фонду? Чи мае чистий прибуток ввд операцшно! щяльносп характеризувати ефект ввд створення операцiйного
Ф 2013/№ 2
121
резервного фонду? Можливо краще застосовувати систему вщносних показник1 В оц1нювання ефективносп роботи щдприемства? Чи характеристикою використання операцшного резервного фонду буде скорегований на осяг вщновлення операц1йного резервного фонду операщйний грошовий полк чи скореговане сальдо операцшного грошового потоку за n перюдав.
Оцшкою ефекту в1д створення i використання операцшного резервного фонду щдприемства може бути [5, с. 380]:
— додатковий валовий чи чистий прибуток-
— прирют ринково! вартостi пiдприeмства-
— розмiр чистого грошового потоку.
Для того, щоб розрахувати i проаналiзувати ц1 положення, звернемося до математично! моделi операцшного резервного фонду [2, с. 42]. Необхвдною умовою створення операцшного резервного фонду тдприемства ORF е додатне сальдо грошового потоку на кожному крощ розрахунку чи на бшьшосп крошв розраху-нку Dp & gt- 0, (ZDPi & gt-0) i е [1,n]. О^м того, для створення математично! моделi операцiйного резервного фонду треба проаналiзувати, як математичну функцю f (Z) зна-чення витрат щдприемства Z за n перiодiв. Джерело да-них — балансова документацiя щдприемства. До област значень f (Z) запропоновано застосувати принцип аналь тичного щдходу «вартосп грошей у чаа», який, як правило, не використовуеться для дослвдження балансових даних [6 с. 250]. Отримано, виконуючи ди по аналоги, умовнi коефiцiенти приросту на крощ розрахунку i:
7 — 7
_ _ 7i 7i-1.
Zi = 7
Назвемо: zi — умовна норма приросту витрат.
Розмiр операцiйного резервного фонду запропоновано розраховувати таким чином [2 с. 44]:
ORF = 2*o *7,. _! 1 + z = eo, 5i — коефщент, який в лiтературi названо «сила зростання». Розраховуеться вiн по таблицях значень експоненщально! функцп. Тодi математична модель опе-рацiйного резервного фонду виглядае таким чином:
'-ORF = 2* o7 ,
Таблиця 1
Показники операщйно! дiяльностi пiдприeмства та вщносш показники ефективностi операщйно! дiяльностi
DR & gt- 0
Першд 1 2 3 4 5 6 Сума
Дохiд Di 136,300 148,000 160,800 174,800 189,900 206,400
Витрати Z? 118,500 128,800 139,900 152,100 165,200 179,600
Придбан-ня обладнання — - 25. 000 — - -
S? 0,080 0,090 0,090 0,090 0,090 0,090
ORFi+1=2S Z? 17,500 18,960 23,184 25,180 27,378 29,730
PN? 17,800 19,200 20,900 22,700 24,700 26,800
DP? (сальдо ДП) 6,900 7,200 -17,100 8,400 9,300 9,900 EDPi =24. 600
A ORF? (вщнов-лення РФ) 2,360 -3,740 17,020 7,400 -0,610 -9,240 EAORFi =13. 190
ROS? 0. 130 0. 129 0. 129 0. 129 0. 130 0. 140
ROCC? 0. 150 0. 149 0. 149 0. 149 0. 149 0. 149
Створення операцшного резервного фонду розгля-нуто на конкретному прикладi [3 с. 463]. Початковий резервний фонд шдприемства створено у розмiрi 100 тис. грн. Корекщя початкового резервного фонду здш-снюеться наприкiнцi перiоду в один рш. Рiвень шфлящ! — 5% в мюяць. Залишок грошових кошпв на початок першого мiсяця — сума 10 тис. грн. Ще! суми недостат-ньо для безперебшно! роботи шдприемства. Тому керь вництво виршило цiльовий залишок грошових кошпв мати у розмiрi 18 тис. грн. Його розмiр у наступних перiодах зростае пропорцiйно темпам шфляцп. В тре-тьому виробничому перiодi шдприемство купуе облад-нання на суму 25 тис. грн. за кошти, яш забезпечують даний операцшний перiод. В Таблицi 1 наведет зна-чення доходу Б1″ витрат Z1″ чистого нерозподiленого прибутку РЭД, а також наведено розрахований обсяг операцшного резервного фонду ОКР1. Обсяг операцшного резервного фонду наступного перюду ОКР1+1 розраховуеться на основi даних перiоду 1. По кожному операцшному перiоду наведено значення 51 сили зростання, знайдеш по таблицях експоненщально! функцп. Також показан суми для вiдновлення використаних грошових коштiв i досягнення розрахованого на майбу-тнiй перiод рiвня операцiйного резервного фонду ДОЯР^ (Таблиця 1).
Аналiзуючи наведений вище приклад, можна побачити, що математичний ряд, який xapaKTepI3ye прибуток пiдприeмствa PN?, не ввдображае ефект вiд створення i використання оперaцiйного резервного фонду шдприемства. Вш, нaвiть, не вщображае того факту, що шдприемство у третьому мiсяцi придбало облад-нання на 25 тис. грн. за рахунок оперaцiйних витрат, хоча лопчно було б створити накопичувальний фонд i придбати обладнання пiсля отримання на ньому необхвдш суми, яка була б сформована щомюячним ввдрахуванням певних сум з чистого прибутку шдприемства. Ще тдприемству можна було б обрахувати можливють використання банк1вського кредиту. Тобто, розмiр чистого прибутку за певнi перюди не може характеризувати ефект ввд створення та використання оперaцiйного резервного фонду.
Внутршню ефективнiсть роботи шдприемства також можна ощнити системою вщносних показник1 В. Нaйбiльш повну характеристику ефективносп фiнaнсово! дiяльностi надае система коефщенпв рентaбельностi (прибутковосп), тобто спiввiдношення показнишв ефекту та витрат [5, с. 381]. Цд коефiцieнти характеризують спроможтсть щдприемства генерувати необхвдний прибуток в процеа виробничо! даяльносп. Виходячи з наявних даних (Табл. 1), немае можливосп розрахувати коефiцieнти економiчно! та фшансово! прибутковосп. Можна розрахувати таю коефщенти [5, с. 150]:
1. Коефщент рентaбельностi реaлiзaцi! продукцп ROS. Вш хaрaктерiзye прибутковють операцшно! дДяльносп щдприемства:
PN.
ROS = PN^ '- D
PNj — сума чистого прибутку, отриманого вдд операцшно]. '- дДяльносл пiдприeмствa за перюд i-
Di — Об'-ем реaлiзaцil продукцй'- за перiод i. 2. Коефщент рентaбельностi поточних витрат ROCC. Вш хaрaктерiзye рiвень прибутку на одиницю витрат при здiйсненнi операцшно! дДяльносп щдприемства:
PN
ROCC. = -N
'- Z'-
PNi — сума чистого прибутку, отриманого вДд оперaцiйно! дДяльносл шдприемства за перюд i-
Zi — сума операцшнш витрат пвдприемства за перюд i.
Розраховат коефiцieнти ROS i ROCC наведет в Таблиц 1. Але коефщенти ROS i ROCC не ввдображають
≠i
факт закупДвлД обладнання пддприемством у третьому мДсяцД року i тимчасову втрату платоспроможносп i лДквддностД. Також, можна побачити, що ц1 коефiцieнти не характерiзують ефектДв вдд створення та використання операц1йного резервного фонду.
Якщо продовжити фiнансовий анал1з дальноси пддп-риемства, то можна зазначити, що створення операцшного резервного фонду вплине на таю показники дiяльностi пдд-приемства як лiквiднiсть та платоспроможнiсть [3, с. 370]. Лжшдтсть — це здаттсть будь-якого активу швидко тран-сформуватись у грошовi кошти. Операщйний резервний фонд — це грошi на окремому рахунку, як1 використову-ються пддприемством швидко i у будь-який час. Тобто лДк-вддтсть пддприемства зб1льшигься на розм1р операцшного резервного фонду. Платоспроможтсть — здаттсть пддпри-емства без порушень виконувати графiк погашення корот-кострокових заборгованостей. Операц1йний резервний фонд створено саме з ц1ею метою i задля цього запропоно-вано його використання. ОкрДм того, створення операцДй-ного резервного фонду вплине на фДнансову стшюсть пДд-приемства. Тому що фДнансова стДйюсть пддприемства — це ефективна структура джерел фДнансування виробничо! дД-яльностД, яка забезпечуе отримання максимального прибу-тку. Окрiм того, важливою умовою фДнансово! стiйкостi е те, що сума накопиченого сальдо грошового потоку (за всДма напрямками даяльносп) та фiнансових резервДв повинна бути додатною[7, с. 239]. НаявнДсть та використання операцшного резервного фонду зменшуе таку статтю балансу як «Короткостроковi зобов'-язання», але зб1льшуе у таких самих розмДрах статтю «Резерви». Тим самим збДль-шуеться розм1р власного кап1талу пддприемства. I, хоча операщя резервування не створюе додаткових грошових потокiв, зменшення боргiв по короткостроковим зо-бов'-язанням, приведе до росту кап1талу власникДв. Розмiр пасиву балансу не буде змшено, але кошти перерозподД-ляться за вддповддними сталями. Крiм того, пддприемство вирiшуе проблеми з браком кошпв задля операц1йно1 дДя-льностД власними зусиллями, i це буде сприяти зростанню його ринково! привабливостД та ринково! вартостД.
Але прибуток пддприемства, хоча це тiлъки розрахун-ковий показник, буде вддображати змДни у операц1йному резервному фонд1. НедолДк коштпв в операц1йному перiодi, який закриваеться з операц1йного резервного фонду, та зростання обсягДв операцшного резервного фонду буде компенсуватися за рахунок чистого прибутку пддприемст-ва за минулий перiод. Це означае, що обсяг чистого грошового потоку буде скориговано на обсяг вддновлення операцшного резервного фонду за перДод. А обсяг сумар-ного чистого грошового потоку буде скориговано на обсяг сумарного вддновлення операцшного резервного фонду за перюди, як1 розглядаються. Тому пропонуеться ефект вдд створення та використання операцшного резервного фонду оцшювати як рiзницю обсягу сумарного чистого грошового потоку та обсягу сумарного вддновлення операцшного резервного фонду у розрахованому розмДрД. Для успДшно працюючого, фiнансово стшкого пддприемства ця рiзниця повинна бути додатною, тобто:
Тщ -? АОЩ & gt- 0
1=1 1=1
За даними наведеними та розрахованими в табли-цi 1 ефект вiд створення та використання операцшного резервного фонду е додатним. Можна говорити, що пД-дприемство працюе успiшно.
-Т АОЩ = 24. 600−13. 19 = 11. 41
1=1 1=1
тому, можна вважати, що створення операцшного резервного фонду е ефективним i буде сприяти пддвищенню
лДквддносп, платоспроможностi, фДнансово! стшкосп пД-дприемства та зростанню його ринково! вартостД.
Проведенi дослiдження дозволяють зробити певнД висновки:
1. Розм1р чистого прибутку за певш перюди не може характеризувати ефект вдд створення та використання операцшного резервного фонду, тому що вДн не враховуе можливД непередбаченД витрати операц1йного перiоду. Система коефщентДв рентабелъностi (прибутковостД), тобто сп1вв1дношення показникДв ефекту та витрат, також не може надати оц1нку ефективностД вдд створення та використання операцшного резервного фонду, тому що цД коефщенти теж не враховують можливД непередбачет витрати операцшного перДоду.
2. Створення операцшного резервного фонду вплине на таю показники дДяльносп шдприемства як лДквДднДсть та платоспроможшсть шдприемства. ЛДквД-днДсть пддприемства збДльшиться на розмДр операцДйно-го резервного фонду. ПДдприемство отримае змогу вча-сно сплачувати грошД по короткостроковим заборгова-ностям, що е змiцненням його платоспроможносп.
3. Наявнiсть та використання операцшного резервного фонду зменшуе таку статтю балансу як «Корот-костроковД зобов'-язання», але збiльшуе у таких самих розмiрах статтю «Резерви». Тим самим збiлъшуеться розмДр власного капталу пiдприемства. I, хоча операцДя резервування не створюе додаткових грошових потокДв, зменшення боргДв по короткостроковим зобов'-язанням, приведе до росту капталу власник1 В. РозмДр пасиву балансу не буде змшено, але кошти перерозподДляться за вДдповДдними статтями. КрДм того, шдприемство ви-рiшуе проблеми з браком коштДв задля операцiйно! дДя-льностД власними зусиллями, Д це сприятиме зростанню його ринково! привабливостД та ринково! вартостД.
4. Пропонуеться ефект вдд створення та використання операцшного резервного фонду оцДнювати як рД-зницю обсягу сумарного чистого грошового потоку та обсягу сумарного вДдновлення операцшного резервного фонду. Якщо ця рДзниця е додатною, то створення та використання операцшного резервного фонду е ефективним.
5. Ефект вДд створення та використання операцшного резервного фонду, розрахований у наведеному в роботД прикладД е додатним та дорДвнюе 11,41 тис. грн., що свддчить про ефективне використання операцшного резервного фонду.
Список джерел
1. Бланк И. А. Управление прибылью / И. А. Бланк. — К.: Ника-Центр, «Эдьга», 2002. — 423 с.
2. Лысенко Е. В. Методологический подход к определению величины и динамики внутреннего резервного фонда предприятия [Текст] / Е. В. Лысенко // Интегрированные основы инновационного и устойчивого развития экономики: сборник научных статей / под ред. В. М. Володина. -Пенза: Приволжский дом знаний, 2013. — С. 40−49.
3. Ковалев В. В. Финансовый менеджмент. Теория и практика
[2-е изд., перераб. и доп.] / В. В. Ковалев. — М.: Велби, Проспект, 2007. — 1024 с.
4. Тян Р. Б., Ватченко О. Б., 1схаков Э.Ш., Оскома О. В. Про-ектний аналДз: Навчальний посДбник / Р. Б. Тян, О. Б. Ватченко, ?.Ш. 1схаков, О. В. Оскома. — ДнДпропетровськ: ДДФА, 2009. — 244 с.
5. Бланк И. А. Словарь — справочник финансового менеджера / И. А. Бланк. — К.: Ника-Центр, 1998. — 480 с.
6. Хелферт Э. Техника финансового анализа [10-е изд.] / Хел-ферт Э. — СПб.: Питер, 2003. — 640 с.
7. Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент: В 2-х т. / Ю. Бригхем, Л. Гапенски [Пер. с англ. под ред. В.В. Ковалева]. — СПб.: Экономическая школа, 1997.
2013/№ 2
123

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой