Кластерный подход к реализации государственных и региональных целевых программ в энергосбережении

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 338. 24:332. 1:658. 26 Михайло Айзжович Юдш,
канд. екон. наук
1нститут проблем ринку та економшо-еколопчних дослвджень НАН Укра! ни, Одеса
КЛАСТЕРНИЙ П1ДХ1Д ДО РЕАЛВАЦП ДЕРЖАВНИХ ТА РЕГ1ОНАЛЬНИХ Ц1ЛЬОВИХ ПРОГРАМ В ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕНН1
Виршення проблеми стимулювання енергозбереження вимагае комплексного тд-ходу до И розв'-язання. Необхщними е економ1чш, пол1тичш та сощальш мехашзми стимулювання енергозбереження на регюнальному р1вш. Органи державного управлшня повинш залучити до здшснення основних заход1 В щодо розв'-язання (мш1мзацл негативного впливу) проблеми енергозбереження фшансово-кредитш
шституци (в тому числ1 комерцшш банки) та державш фонди, як працюють у сфер1 надання фшансово-кредитно! тдтримки суб'-ектам шдприемницько! д1яльност1 та населенню- державш та громадсью асощативш структури, яю займаються питаннями енергозбереження- шдпри-емницью структури, яю працюють у сфер1 енергозбереження та науков1 шституци- засоби масово! шформаци тощо.
Ефективним шструментом до виршення комплексно! задач!
енергозбереження в областях Украши, як свщчить св1товий досвщ, е формування кластер1 В енергозбереження. Вщповщно до теори конкурентних переваг кластери впливають на конкурентоспроможшсть трьома способами: 1) за допомогою шдвищення продуктивност ф1рм { галузей, яю входять до них- 2) за допомогою шдвищення сприйнятливост до шновацш, яю забезпечують зростання виробництва- 3) за допомогою стимулювання шновацшного менеджменту та розширення кордошв кластера [1, 239−242- 2, 3].
Сфера енергозбереження в Укра! ш е достатньо законодавчо врегульованою: 8 Закошв Укра! ни, 5 Указ1 В Президента, 30 Постанов та 17 Розпоряджень Кабшету Мшютр1 В Украши. Кр1м того, в Укра! ш прийнято Державну цшьову програму енергоефективносп, 15 галузевих та 27
регюнальних програм енергоефективностг Проте низький р1вень частки альтернативних джерел палива в енергетичному баланс Укра! ни та енергоефективност ставить шд сумшв питання щодо д1евост1 закршлених законодавчо стимул1 В та мехашзм1 В енергозбереження.
Як свщчить свгговий досвщ [4], одним? з сучасних ефективних шструменпв реал1-заци програм у сфер1 енергозбереження е кластери. Проблематика формування та функщонування кластер1 В в економщ дослщжена I отримала наукове обгрунтування у працях як в1тчизняних учених: М. П. Войнаренка, В.1. Дубницького, О. А. Срмаково!, Н.А. М1кули, В. М. Осипова, С. 1. Соколенка, так { заруб1жних: М. Енрайта, П. Кругмана, М. Портера, Р. Хасанова та ш. Питання застосування кластерних шструменпв у сфер1 енергозбереження е перспективним, проте недостатньо дослщженим.
Мета статп — обгрунтувати доцшьшсть застосування кластерного тдходу до реал1заци державних та регюнальних цшьових програм в енергозбереженш
?деолопя кластера енергозбереження полягае у виробнищга електрично! енерги тепла за допомогою когенерацшних установок, що як паливо використовують поновлюваш види енергоноспв, таю як: бюпаливо походженням з рослинного масла, бюгаз за рахунок утил1заци вщход1 В тваринного 1 рослинного походження, твердих побутових вщход1 В, дегазацшний шахтний газ метан та шш1 альтернативш види палива. У рамках кластера об'-еднаються виробник когенерацшних установок — ТДВ «Первомайськдизельмаш», постачальники енергетично! сировини для переробки в установщ, споживач1
(c)М.А. Юдш, 2011
електроенерги i тепла (див. рисунок). Реатзащя даного проекту дозволить знизити енергетичну залежшсть кра! ни вiд iмпортних енергоносив, знизити шкiдливi викиди в атмосферу, використовувати великий спектр альтернативних видiв палива, майже в три рази знизити витрати на електроенерпю, питома вага яких,
наприклад, тiльки в теплоенергетищ у середньому становить до 40% тарифу на послуги тепло- i гарячого водопостачання для населення, знизити втрати при транспортуванш енергоносив завдяки розташуванню джерела енерги
безпосередньо бшя споживача.
спецiалiзованi кредитнi установи
органи центральнот та мкцевот влади
технопарк
установи професшнот освiти (кадри, технологи)
науково-дослщш установи
1
Рисунок. Структура кластера енергозбереження на основг когенерацИ
Застосування кластерного пiдходу в сферi енергозбереження забезпечить отримання синергетичного ефекту вiд державних заходiв стимулювання
енергозбереження, серед яких можна виокремити:
надання цшьово! фшансово-кредитно! шдтримки виробникам та споживачам ресурсоекономних технологш (включаючи вiдшкодування частини вiдсоткових ставок за комерцшними кредитами, майнова фшансова порука при одержаннi кредиту без
наявност (частково! наявностi) застави тощо) —
цiльове фiнансування (часткове фiнансування) шновацшних проектiв у сферi розробки та впровадження
енергозберiгаючих технологiй у
промисловоси, житлово-комунальнiй сферi та побутовому секторц
механiзми податково! полiтики, введення «зелених тарифiв», енергетичних чи екологiчних податюв за видами та обсягами споживання енергоресурсiв тощо.
Функщонування кластера в регюш забезпечить узгоджешсть дiй органiв влади, виробникiв i споживачiв тепла та електро-енерги. Це у свою чергу забезпечить побудову стратегiчних та програмних документ на реальних проблемах енергозбереження в регюш, дозволить вщслщковувати ефективнiсть тих чи шших iнструментiв державно! полггики у цiй сферi, що забезпечить шдвищення дieвостi цiльових програм та стратегш, перехiд вiд галузевого до штегрованого планування.
Дiяльнiсть даного кластера забезпечить утилiзацiю вiдходiв сiльгосппiдприeмств, шдприемств харчово! промисловостi, побутових вiдходiв, шахтного газу тощо. На сьогодшшнш день рiвень залученостi вiдновлювальних джерел енерги, в тому чи^ i бюпалива, в енергетичному балансi Укра! ни не перевищуе 1%.
Основна маса сировини для бiопалива в Укра! ш утатзуеться без будь-якого подальшого використання. Крiм того, технологи енергетичного використання бюмаси знаходяться на початковiй стади розвитку, але мають великий потенцiал для широкого впровадження i комерщалiзащl у найближчому майбутньому. Проте саме цей ресурс мае потужний потенщал для енергозбереження. На сьогодш Укра! на споживае бюмасу переважно у виглядi деревного палива — близько 1 млн. т у.п. /рш при традицшному спалюванш дров для опалення приватних будинюв, а також у понад 1 000 котлiв на пiдприемствах люово! та деревообробно! галузей Укра! ни. Крiм того, майже на всiх великих олiеекстракцiйних заводах працюють котли на лушпинш соняшника (загалом порядку 15 одиниць). С лише кшька прикладiв впровадження бiогазових установок та систем збору i угатзацл газу звалищ.
Основними складовими потенцiалу е сшьськогосподарсью вiдходи та енергетичнi культури. Серед сшьськогосподарських вiдходiв найбiльший економiчний потенщал мають вщходи виробництва соняшника (стебла, кошики, лушпиння) та кукурудзи на зерно (стебла, листя, стрижш качанiв). Далi за обсягом — солома зернових культур та
pinaKy. Економiчний потенцiал енергетичних культур бшьший, нiж сiльськогосподapських вiдходiв. BiH включае не тiльки 6ioMacy культур як таких, але у випадку pinaKy i кукурудзи перерахований також на обсяг бюдизеля (плюс солома) та бюгазу.
Розподiлення енергетичного
потенщалу бiомaси по областях Украши е неpiвномipним. Це залежить вiд ступеня розвитку сiльського та лiсового господарств та ряду шших фaктоpiв. Найбшьший потенцiaл припадае на Полтавську, Дшпропетровську та Хapкiвськy облaстi.
Украша володiе значним потенцiaлом бiомaси, доступно! для виробництва енерги. Зпдно з експертними ощнками, виконани-ми за офщшними статистичними даними 2007 р., теоретичний потенцiaл бiомaси в Укpaiнi складае близько 50 млн. т у.п., технiчно досяжний — 36 млн. т у.п., економiчно доцiльний — 27 млн. т у.п.
З огляду на тепершнш piвень загального споживання первинних енергоносив в Украш (210,7 млн. т у.п. у 2007 р.) економiчний потенщал бюмаси може задовольнити до 13% потреби Украши в енерги, в тому чи^ замшити близько 33% загального обсягу споживання природного газу (68 млрд. м3 у 2007 р.) [5,124−126].
При функщонуванш меpежi клaстеpiв енергозбереження, яка охоплюватиме усю теpитоpiю Укpaiни, можливим стане формування електpонноi бази
постачальниюв сировини для бiопaливa, що допоможить 1 м знаходити споживaчiв для побiчноi пpодyкцii свого виробництва.
Слiд зазначити, що на сьогодш вщновлювальш джерела енерги, в тому чи^ бюпаливо, як правило, доpожчi поpiвняно з великою енергетикою. Саме тому краши GC здiйснюють послiдовнy полiтикy щодо ix запровадження, законодавчо визначаючи обов'-язковi обсяги ix використання. В умовах стшкого зростання св^ових цiн на пaливно-енеpгетичнi ресурси вщновлювальш джерела енерг^'- стають дедaлi рентабельшшими.
Зростання попиту на бiопaливо завдяки формуванню кластера aктивiзyе та заохотить до розвитку шдприемства з виробництва
бюпалива, а це веде за собою створення нових робочих мiсць у регюш.
Кластер енергозбереження на основi когенераци сприятливо впливае i на еколопчну ситуацiю в регiонi, що разом i3 отриманням населенням бшьш дешевого тепла та електроенерги сприяе пiдвищенню якостi життя населення дано! територи.
Основними перешкодами для широкого використання рiзних видiв вiдновлювальних джерел енерги е умовно високi початковi iнвестицiйнi затрати, а також недовiра з боку iнвесторiв, урядiв i користувачiв. Формування кластера енергозбереження сприятливо впливатиме на залучення «зелених швестицш», у тому числi й шоземних, у сферу енергоефективностi та вщновлювальних джерел енерги.
Вiдкриються новi можливостi у залученнi мiжнародно! техшчно! допомоги та мiжнародних грантiв, пропозицш
мiжнародних фiнансових органiзацiй (Мiжнародного банку реконструкци i розвитку, Свропейського банку
реконструкци i розвитку, Свропейського швестицшного банку), iнших зарубiжних органiзацiй, фоцщв тощо, що особливо актуально в умовах обмеженост фiнансових ресурсiв державного та мюцевих бюджетiв. Це дасть поштовх для розвитку новiтнiх технологш у сферi енергозбереження, технологiчного трансферу з краlн-донорiв.
Дiяльнiсть у рамках кластера науково-дослiдних установ забезпечить тюну взаемодiю мiж наукою та бiзнесом, науковi розробки будуть здшснюватись за принципом «вiд технологiчного запиту», тобто виходячи iз конкретних потреб виробництва, а не навпаки, коли науковi дослщження здiйснюються окремо вщ потреб та запитiв бiзнесу, !х кiнцевого споживача, у результатi чого виникае проблема! х практичного впровадження, i дуже часто науковi розробки так i залишаються на рiвнi теоретичних концепцiй. Роль вищих навчальних закладiв полягае у пiдготовцi спецiалiзованих кадрiв, а також розповсюдженнi знань i нових технологiй у сферi енергозбереження
У рамках кластера, як правило, функцюнуе спецiалiзована кредитно-
фшансова установа, що полегшуе пiльгове кредитування суб'-екпв господарювання у певнiй сферь Держава також мае спiвпрацювати з банками для розробки «м'-яких» кредшгв з незначним вiдсотком iнтересу, для споживачiв, що вживають заходiв для збшьшення енергоефективностi. Капiтал мобiлiзуеться банювською структурою згiдно з традицiйними методами на нацюнальному або мiжнародному ринках. У кра! нах GC, що вводять такий тип фшансово! пiдтримки, банк, що надае кредити, належить або держав^ або Нацiональному центральному банку. Отже, цей шструмент пiдконтрольний держава Декiлька банкiв у Gвропi надають таю позики для робiт з шдвищення енергоефективностi, особливо у
будiвельному секторi. Найяскравiшим прикладом е Kreditanstalt fur Wiederaufbau -Нацюнальний банк реконструкци та розвитку у Шмеччиш, що е ключовою ф^урою чотирьох програм зменшення кiлькостi СО2. У рамках цих програм банк пропонуе довгостроковi кредити з низькими вщсотками.
Через те що кластер енергозбереження нерозривно пов'-язаний iз новими технолопями, особливо! важливостi набувае включення до кластера технопаркових структур як шновацшно! площадки для розробки та впровадження нов^шх технологiй енергозбереження.
Формування регюнальних кластерiв енергозбереження вщповщае полiтицi адаптаци норм вiтчизняного
енергозбереження до вимог, що ддать у рамках Свропейського Союзу, зокрема необхщне усунення критично! залежностi вiтчизняно! економши вiд iмпортних поставок енергоносив, змши структури енергетичного балансу шляхом зменшення в ньому частки традицiйних енергоносив та замiни! х на енергоноси, отримуванi з вiдновлювальних джерел, зменшення антропогенного та техногенного
навантаження на довкiлля Укра! ни.
Враховуючи евроштеграцшш процеси в Укра! нi, важливим е i орiентир на стратепчш напрями у сферi
енергоефективностi, напрацьоваш у GC.
Зокрема, Свропейська Комюя розпочала розробку ново1'- стратеги сталого зростання. ii метою е виведення Свропи iз кризи i пiдготовкa економiки GC до трьох основних довгострокових виклиюв: сталого зростання, ресурсозбереження та постapiння населення. Стpaтегiя отримала назву «Свропа-2020» i за основу розвиту взяла посилення конкурентоспроможност евpопейськоi
економiки через шноваци та зелене зростання. Стратепя «Свропа-2020» встановлюе три взaемопов'-язaнi та взaемопiдсилюючi пpiоpитети: а) розумне зростання — розвиток економши, що базуеться на знаннях та iнновaцiяx як ключових елементах конкypентоздaтностi- б) стале зростання — розвиток ресурсоощаднох, низько-вyглецевоi та конкypентноi економiки- в) шклюзивне зростання -сприяння розвитку соцiaльнооpiентовaноi i теpитоpiaльно единоi економiки з високим показником зайнятосп. Усiм цим прюритетам вiдповiдaе концепцiя кластеризаци енергозбереження в Укршш.
Впровадження в практику концепцп кластера енергозбереження в Украш на основi когенерацп потребуе корегування pегiонaльниx програм енергозбереження на основi кластерного пiдxодy. Застосування кластерного тдходу вже зайняло одне iз ключових мюць у стpaтегiяx сощально-економiчного та iнновaцiйного розвитку Украши та ii регюшв, зокрема у Державнш стратеги pегiонaльного розвитку до 2015 р., Державнш цшьовш економiчнiй пpогpaмi «Створення в Укpaiнi iнновaцiйноi шфраструктури на 2009−2013 pp. "-, Концепцп деpжaвноi pегiонaльноi полiтики, Концепцп деpжaвноi пpомисловоi полiтики та iн. [7, с. 365−367].
Висновки. Кластерний тдхвд у сфеpi енергозбереження мае стати прюритетним напрямком деpжaвноi pегyлятоpноi полiтики у цш сфеpi, тому що вш забезпечуе pеaлiзaцiю стpaтегiчниx цiлей державних програмних докyментiв у сфеpi енергозбереження, встановленню дiaлогy мiж ключовими гравцями енергоринку pегiонy, дае змогу отримати синергетичний ефект вщ державних зaxодiв стимулювання енергозбереження.
На даному етaпi необхщною е розробка pегiонaльноi доктрини енергозбереження на основi кластерного пiдxодy, до якоi мають бути зaлyченi yd зaцiкaвленi сторони, зокрема представники центральних та мiсцевиx оpгaнiв влади, бiзнесy та нayковцi.
Л^ература
1. Портер М. Конкуренция / Майкл Портер [пер. с англ.]. — М. :Издательский дом «Вильямс», 2006. — 608 с.
2. Войнаренко М. Кластери як полюси зростання конкурентоспроможносп репошв / Михайло Войнаренко // Економют. — 2008. -№ 10. -С. 27−30.
3. Осипов В. М. Перспективи створення морегосподарського кластера в Укра! ш / В. М. Осипов, О. А. Ермакова // Економша i прогнозування. — 2009. — № 3. -С. 111−122.
4. Соколенко С. 1. Кластери в глобаль-нш економщ / С. I. Соколенко. — К.: Логос, 2004. — 848 с.
5. Переосмислення ступеня вщпов& gt- дальносп перед майбутшм: Нащональна до-повщь з питань реалiзацil державно! пол& gt- тики у сферi енергоефективностi за 2009 рш / М. Пашкевич, В. Григоровський, В. Гавриленко, Л. Гальперша, Д. Гулевець [та ш.] - К.: НАЕР-НАУ, 2010. — 254 с.
6. About the Europe 2020 Strategy / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http: //www. eu2020regions. eu/node/6.
7. Ермакова О. А. Проблеми державного регулювання кластерно! пол^ики в Укра! ш / О. А. Ермакова // Економша: проблеми теорi! та практики: зб. наук. праць. — Вип. 255: в 9 т, т. 2. -Дшпропетровськ: ДНУ, 2009. — С. 365−370.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой