Клиническая эффективность применения внутривенного иммуноглобулина у беременных с внутриутробной инфекцией

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Орипнальш AOOAiAKeHHq AW гуцу г_Ь'- г гщ- г
Original Researches Мнфектология
УДК 615. 27:616. 62−022−08
ЩЕНКО О.Л., КРОХМАЛЬ 1.П., СЕРПСНКО С.М., КОВТОНЮКI.O. ДЗ «Луганський державний медичний унверситет»
КЛ^ЧНА ЕФЕКТИВНЮТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ВНУТРШНЬОВЕННОГО iМУНОГЛОБУЛiНУ У ВАПТНИХ З ВНУТРШНЬОУТРОБНОЮ iНФЕКЦieЮ
Резюме. Проблема внутрШньоутробно! iнфекцii (ВУ1) i в наш час не втрачае свое! актуальност'-?. Неефек-тивнсть лiкування це! патологи пов'-язана з фiзюлопчним зниженням '-мун'-тету у таких пац'-: енток. Нами запропоновано додаткове використання внутрiшньовенного iмуноглобулiнудля лiкування ваптних з ВУ1. Обстежено 75 па^енток iз ВУ1, що була д1агностована в них протягом II триместру. I групу становили 40 оаб, як отримували загальноприйняте лiкування, II групу сформували 35жнок, як додатково отримува-ли внутрiшньовенний '-муноглобул'-н. На фонi ВУI перебiг ваптност характеризувався пщвищенням ча-стоти загрози П переривання та передчасних полопв, гестоз^в i плацентарно! дисфункци, у пологах були бльш поширеними передчасний розрив плодових оболонок / дистрес плода. У таких па^енток плацен-ти мали як ультразвуков!, так / пстолопчнi ознаки iнфiкування. Серед новонароджених було стотне зро-стання частоти патологи, пов'-язано!з реал'-зац'-ею внутрiшньоутробного iнфiкування. Додаткове засто-сування препарату внутрiшньовенного iмуноглобулiну при лiкуваннi ВУI протягом II триместру ваптност порiвняно iз загальноприйнятою терапею призводить до вiрогiдного зниження частоти як акушерських ускладнень, так / перинатально! патологи.
Ключовi слова: внутрiшньовенний iмуноглобулiн, внутрiшньоутробна iнфекцiя, ускладнення ваптносл, патолопя новонароджених.
Вступ
У наш час, за даними багатьох дослщниюв, спосте-риаеться убшвггарна тенденщя до шдвищення частоти встановлення у новонароджених внутрiшньоутробного шфшування, що значною мiрою сприяе попршенню показниыв малюково! захворюваносп та смертност [1, 4]. Виявлення ознак внутршньоутробно! шфек-Щ1 (ВУ1) у ваптних внаслщок и здатност шщшвати етюпатогенетичш мехашзми настання шшо! патологи гестацшного процесу часто поеднуеться з розвитком низки ускладнень ваптносл та полопв [7].
Сучасна актуальнють вивчення проблеми дiа-гностики, лшування та профилактики ВУ1 зумовлена багатьма причинами. По-перше, протягом останшх роыв завдяки використанню бiльш шформативних лабораторних методiв i розширенню спектра досль джуваних збудниюв пiдвищуеться частота виявлення дано! патологи. По-друге, зростае шфшованють самих жшок дiтородного вку цитомегаловiрусною, герпетич-ною, ентеровiрусною, хламщйною, мiкоплазмовою та грибковою iнфекцiями, яю спричиняють внутршньо-утробну контамiнацiю плода. По-трете, утруднена дiа-гностика ВУ1, оскiльки iнфекцiйний процес у матерi часто мае безсимптомний перебiг або минае в легкш формi, а у новонародженого ця патологiя часто прихо-вуеться маскою внутршньоутробно! гшотрофи, асфк: -сй та навiть пологово! травми [8].
Захворювання плода та новонародженого може зумовлюватися не лише прямою дieю збудника, але й адитивною iнфекцieю, iнтоксикацieю, iмунолоriч-ними змшами, порушеннями обмiну речовин у матерь Сьогодш у структурi малюково! захворюваностi та смертностi причини, пов'-язаш з ВУ1, посiдають 1-ше — 3-те мiсця. Останне зумовлюе й велику сощ-альну значимють дано! проблеми [3].
Фiзiологiчне пригшчення iмунолоriчно! реактив-ностi, що вщбуваеться пiд час вагiтностi, у свою чергу, веде до того, що в цей перюд спроби л^вання ВУ1 ста-ють менш ефективними. Тому для полшшення результату протшнфекцшно! терапй'- все частiше додатково до традицшних засобiв застосовуються iмуномодулюючi препарати рiзного механiзму дц [2].
Нашу увагу привернула перспектива iмунотропно-го впливу при лiкуваннi ВУ1 у вагiтних за допомогою внутршньовенного iмуноглобулiну (iмуноглобулiн
Адреса для листування з авторами: 1щенко Ольга Леонщвна E-mail: lv1953@mail. ru
© 1щенко О.Л., Крохмаль 1.П., Серг1енко С.М. ,
Ковтонюк I.O., 2016 © «Актуальна шфектологш», 2016 © Заславський О. Ю., 2016
людини нормальний рiдкий для внутрiшньовенного введення). Внутршньовенш iмуноглобулiни — це ль карськi препарати, що мiстять переважно iмуноглобу-лiни класу G, яы добуваються з плазми кровi багатьох (порядку тисяч^ донорiв. Тому цей препарат е сушш-шю антитл до велико! кiлькостi антигенiв, з якими стикались цi особи. Висока ефективнють препарату за-безпечуеться швидким i стовiдсотковим надходженням антитiл до кровотоку. Застосування лшарського засобу не протипоказане при ваптность 6 окремi публiкацii щодо використання його при лшуванш невиношу-вання вагiтностi та шфекцшних захворювань статевих шлямв [5, 6].
Метою роботи було визначення ктшчно! ефектив-ностi застосування внутршньовенного iмуноглобулiну у вагiтних з ВУ1 за аналiзом у них частоти й характеру акушерсько! та перинатально! патологи.
Матерiали та методи
Шд нашим спостереженням перебувало 75 па-цiенток з ознаками ВУ1, виявленими протягом II триместру ваптносп, вшом вiд 20 до 35 роыв. За-лежно вiд методу лшування вагiтнi були розподiленi на двi групи: 40 жiнок, якi вщмовились вiд лшуван-ня ВУ1 запропонованим засобом, становили I групу- 35 оаб, яы отримували терапiю внутршньовенним iмуноглобулiном, увiйшли до II групи. Запропоно-ваний засiб був застосований за шструкшею шляхом крапельно! шфузи разово! дози 25 мл з повторними введеннями через добу тричц лшування проводили у термшах 22−25 тижнiв. Група порiвняння була сформована з 50 ваптних — соматично здорових i без ознак ВУГ Групи виявилися порiвнянними за серед-нiм вiком i паритетом.
В умовах акушерського стацюнару вс вагiтнi були обстеженi вiдповiдно до стандартного протоколу (наказ МОЗ Укра! ни № 620 вщ 29. 12. 2003 р.). Додатково проводились кардiотокографiя, ультразвуковi фето- та плацентометрiя, допплерографiчне визначення швид-костей кровотоку у судинах пуповини та плода. Стан плода в анте-, штра- та постнатальному перiодах оць нювався за стандартними показниками.
Статистична обробка кшшчного матерiалу про-водилася згiдно з рекомендащями О.П. Мiнцера. Математичний аналiз включав обробку вае! бази даних з частотним аналiзом дискретних i безперерв-них значень. Аналiз взаемозв'-язкiв мiж явищами проводився з розрахунком коефщента кореляцп г i кореляцiйного вщношення t. Вiрогiднiсть вщмш-ностi пар середшх обчислювалась за допомогою критерив Стьюдента [9].
Результати та обговорення
При aнaлiзi перебiгу вагiтностi в обстежених пащ-енток з ВУ! нами було встановлено, що протягом II триместру найбтьш поширеними ускладненнями були загроза переривання вaгiтностi та aнемiя, частота яких вiдповiдно у 3,0 та 2,0 раза перевищувала аналопчш показники групи порiвняння (табл. 1).
Також була виявлена виражена залежшсть частки пaцiенток iз розвитком вказаних вщхилень перебь гу ваптносп пiсля лiкувaння ВУI вiд обраного обсягу терапевтичних зaходiв. Так, поширешсть загрози ми-мовiльного аборту в I груш перевищувала аналопчний показник II групи в 1,7 раза, а анеми — в 1,23 раза. Шс-ля застосування внутршньовенного iмуноглобулiну значно рiдше, нiж при загальноприйнятому лiкувaннi, реестрували розвиток загострення екстрагештально! патологи iнших систем i дисбiозу пiхви — вiдповiдно у 2,6 та 1,9 раза.
Найбтьш поширеними гестацшними ускладненнями у пащенток з ВУI у III тримесщ вaгiтностi були aнемiя, плацентарна дисфункцiя, загроза передчасних пологiв i прееклaмпсiя легкого та помiрного ступеня. При цьому частота анеми серед ваптних iз ВУI була ви-щою за aнaлогiчний показник у груш порiвняння лише в 1,25 раза, в той час як гестоз i загроза переривання ваптносп на фош ВУI дiaгностувaлись удвiчi чaстiше, а плацентарна дисфункцiя — в 1,77 раза, шж у здорових ваптних. Така тенденщя цтком узгоджуеться iз зaгaльновiдомими поглядами про вплив iнфекцiйного фактора на переби вaгiтностi та, зокрема, його роль в шщаци передчасних полопв.
На частоту розвитку гестaцiйних ускладнень у III триместрi суттево впливало обрання методу лiкувaн-ня ВУГ. Пiсля застосування внутрiшньовенного iму-ноглобулiну частота виявлення анемГ! була в 1,3 раза меншою, нiж при традицшному лiкувaннi, плацен-тарно! дисфункцп — в 1,2 раза. Загроза передчасних полопв — в 1,7 раза, шж у I груш. Шсля використання у терапи ВУI внутрiшньовенного iмуноглобулiну в од-ше! пaцiентки таки вiдбулися передчaснi пологи, при цьому серед жшок, яы отримували трaдицiйне лiку-вання, таких випадыв було два, що за частотою бть-ше в 1,8 раза.
З вищевикладеного випливае, що серед ваптних iз ВУI термiновi пологи мали мiсце у 72 випадках (96,0%), при цьому вони супроводжувалися високим рiвнем рiзних ускладнень (табл. 2). Основними! х вaрiaнтaми були передчасний розрив плодових оболонок (з пере-вищенням частоти серед здорових родть у 2,9 раза), а також аномали пологово! дiяльностi та дистрес плода (кратшсть перевищення поширеностi серед групи по-рiвняння становила вiдповiдно 2,1 та 2,8 раза). Останш два види ускладнень стали й основними показаннями до абдомшального розродження, частота якого удвiчi була бiльшою в пащенток, яы мали ВУТ.
Була встановлена ютотна рiзниця частоти ускладнень у пологах залежно вiд методу лшування ВУI у II тримес^ (табл. 2). Пiсля використання внутршньо-венного iмуноглобулiну в комплекснiй терапи ВУI по-ширенiсть передчасного розриву плодових оболонок була нижчою, шж пiсля загальноприйнятого лiкувaн-ня в 1,6 раза. Це, на нашу думку, пов'-язано з бтьш повноцшною санащею, в тому числi й оргашв репро-дуктивно! системи, та елiмiнaцiею з пологового тракту збудниыв iнфекцiйного процесу, якому придiляеться суттеве значення як етюлопчному фактору даного
ускладнення пологiв. Зменшення частки родiль з ано-малiями пологово! дiяльностi серед пащенток II групи в 1,8 раза порiвняно з у I групою, ми намагаемось пояс-нити перш за все норматзащею гормонопродукуючо! функци плаценти (оск1льки нами була зареестрована значно менша поширенiсть патолопчних морфолопч-них змiн у плацент за результатами як сонографiчного обстеження, так i гiстологiчного дослiдження). Покра-щення морфо-функцiонального стану плаценти вна-слiдок додаткового застосування внутрiшньовенного iмуноглобулiну дозволило скоротити частоту розвитку дистресу плода серед ошб II групи в 1,5 раза порiвняно з показником I групи. Зниження частоти ускладнених полопв у пiдсумку сприяло зменшенню частоти оперативного розродження в 1,6 раза при лшуванш ВУI за-пропонованим методом.
Сонографiчне обстеження вагiтних дозволило вста-новити, що найбiльш поширеними морфологiчними змшами у плацентi, якi, ймовiрно, були тдГрунтям розвитку фетоплацентарно! дисфункци, у ваптних iз ВУI були гiперплазiя плаценти, и передчасне дозрiван-ня та формування кальцинатав- частота таких випадыв перевищувала аналогiчнi показники серед здорових ваптних вiдповiдно у 2,4- 1,4 та 1,2 раза (табл. 3). Застосування при лшуванш ВУ! внутршньовенного iмуно-
глобулiну призводило до зниження частки таких змш порiвняно з даними I групи.
Формування у плацента ыст i розширення мГжвор-синкового простору (МВП) ми розглядали з певною вiрогiднiстю як непрямi ознаки матково-плодово'-1 ш-фекцй'-. Цi патологiчнi змiни зус^чалися у пацieнток, якi використовували внутршньовенний Гмуногло-булiн пiд час лшування ВУ1, частiше, нiж у здорових вагггних, лише у 2,1 раза. У той час як серед жшок, яы вщмовились вщ лшування, кратнiсть зростання поширеностi цих ознак становила в1дпов1дно 3,1 та 2,5 раза. Така рГзниця може свичити ще й про протек-тивний вплив 1муноглобушшв на фетоплацентарний комплекс при ВУ1.
Вищевикладене положення шдтверджувалось i результатами пстолопчного дослiдження послщв (табл. 4). Найбiльш частою патолопею тканини плаценти було 11 жирове переродження, що зустрiчалось у жшок ушх груп, але у пащенток з ВУ1 воно рееструва-лося в 1,4 раза частше, шж у здорових. При цьому в тих ошб, яи отримували лише традицiйне лiкування, частка тако! патологй'- була бтьшою в 1,5 раза, шж у жь нок, яким додатково призначався внутрiшньовенний 1муноглобулш. Аналогiчна тенденцiя спостерiгалася й щодо визначення ознак iнтервiлузиту.
Таблиця 1. Ускладнення переб'-1гу ваптност'-1 в обстежених пац1енток (% (абс.))
Ускладнення Групи
Порiвняння (n = 50) 1 (n = 40) II (n = 35)
II триместр
Анемт ваптних 8,0 (4) 17,5 (7)** 14,3 (5)'-
Загроза переривання ваптност 4,0 (2) 15,0 (6)** 8,6 (3)'-
Загострення екстрагеытально'-'-'- патологй'- 0 (0) 22,5 (9) 8,6 (3)'-'-
Порушення бюценозу статевих шляхiв 14,0 (7) 52,5 (21)*** 34,3 (12)'-'-
III триместр
Анемiя ваптних 16,0 (8) 22,55 (9) 17,1 (6)'-
Плацентарна дисфунк^я 12,0 (6) 25,0 (10)** 17,1 (6)'-'-
зы гестози 8,0 (4) 20,0 (8)** 11,4 (4)'-'-
Загроза передчасних полопв 6,0 (3) 15,0 (6)** 8,6 (3)'-'-
Передчасн пологи 0,0 (0) 5,0 (2) 2,9 (1)'-'-
Ускладнення Групи
Порiвняння (n = 50) I (n = 38) II (n = 34)
Передчасний розрив плодових оболонок 8,0 (4) 28,9 (11)*** 17,6 (6)'-'-'-
Аномалп пологово! дiяльностi 6,0 (3) 15,8 (6)** 8,8 (3)'-'-
Дистрес плода 4,0 (2) 13,2 (5)** 8,8 (3)'-'-'-
Кесарiв розтин 8,0 (4) 18,4 (7)** 11,8 (4)'-'-
Примтки: тут i в ус'-х наведених таблицях: в'-рогщнсть вщм1нност1 вд показника групи порiвняння:
* - при P & lt- 0,05- ** - P & lt- 0,01- *** - P & lt- 0,001- вiрогiднiсть вщмнносл вд показника I групи:
• - приP & lt- 0,05- & quot- - P & lt- 0,01- - P & lt- 0,001.
Таблиця 2. Ускладнення перебгу термiнових полопв в обстежених пащенток (% (абс.))
Також у представниць усiх груп у плацентах вщ-значався децидугт Проте шсля лiкування запропо-нованою схемою терапи частота ще1 патологи була меншою, нiж пiсля загальноприйнятого лшуван-ня, в 1,7 раза. Хорюамнюшт, фунiкулiт i плацентит рееструвалися лише в ошб, що мали ВУ1, — вщповщ-но 4,0- 4,0 та 1,3% жшок. При цьому лише в I груш були випадки плацентиту, а поширешсть у нш хорю-амнiонiту та фушкулггу була бiльшою, нiж у II груш, в 1,7 раза.
Наявшсть iстотних вщмшностей з боку морфологи плаценти у жшок рiзних груп можна розгля-дати як пiдГрунтя неоднакового перебиу раннього перiоду адаптаци у доношених новонароджених серед пацieнток, яш спостерiгалися. Нас шкави-ли перш за все прояви реалiзацil матково-плодо-во1 шфекцп. Найбiльш поширеною патолопею у новонароджених вiд жiнок, як перенесли ВУ1 (з кратнiстю перевищення аналогiчних показникiв у здорових породшь вiдповiдно в 7,6 та 5,6 раза) були диспептичш розлади та гiпертермiя, майже удвiчi частiше в них реестрували тахiкардiю, жовтяницю та кон'-юнктивп& quot- (табл. 5).
Серед немовлят у жшок групи порiвняння не було жодного випадку легенево'-1 й невролопчно! патологи, а при переб^у вагiтностi на фонi ВУ1 вщзначали настання дихальних розладiв у 8,3%
випадшв, пневмони — 1,4%, перинатально! ен-цефалопати — 4,1%, порушень гемолшвородина-мши — 2,8% i гепатоспленомегали — у 5,6% ви-падкiв.
На рiвень захворюваностi новонароджених впливав метод лшування ВУ1 у ваптних. Так, усi випадки пневмони, перинатально]^ енцефалопати та порушень гемолшвородинамши дiагностували-ся лише в малюшв матерiв I групи. У II груш нео-натальна захворюванiсть на кон'-юнктивп i дакрю-цистит була нижчою в 1,6 та 1,5 раза, тахiкардiя й гiпертермiя зустрiчалися рiдше — у 2,2 та 2,7, синдром дихальних розладiв — в 1,8, диспепая, жовтяниця та спленомегалiя — вiдповiдно в 1,6- 1,2 та 2,6 раза.
При бактерюлопчному дослiдженнi вщокремлю-ваного з очей i вух новонароджених патогенна й умов-но-патогенна мшрофлора була видiлена майже в по-ловини немовлят у I груш i лише у 3 малююв (8,8%) матерiв з II групи (Р & lt- 0,001). Лейкоцитарний шдекс штоксикаци у першому кшшчному аналiзi кровi ново-народженого дорiвнював у середньому 1,41 ± 0,03 та 0,91 ± 0,042 вщповщно у I та II групах (Р & lt- 0,01) при значенш 1,01 ± 0,027 у груш порiвняння. С-реактив-ний бiлок у кровi був наявним у 23,6% новонароджених I групи, тсда як у II груш — ттьки в 11,7% обсте-жених (Р & lt- 0,001).
Таблиця 3. Сонограф1чн1 ознаки дисфункци фетоплацентарного комплексу в обстежених пац'-енток (% (абс.))
Ознаки Групи
Порiвняння (п = 50) 1 (п = 40) II (п = 35)
Гiперплазiя плаценти 4,0 (2) 10,0 (4)*** 8,6 (3)& quot-
Гiпоплазiя плаценти 2,0 (1) 7,5 (3)*** 5,7 (2) —
Перезрiвання плаценти 8,0(4) 12,5 (5)** 8,6 (3)& quot-
Кальцинати в плацент 8,0 (4) 10,0 (4)** 8,6 (3)& quot-
Кюти в плацент 4,0 (2) 12,5 (5)*** 8,6 (3)& quot-
Розширення МВП 4,0 (2) 10,0 (4)*** 8,6 (3)& quot-
Багатоводдя 6,0 (3) 7,5(3)** 5,7 (2)& quot-
Маловоддя 4,0 (2) 7,5 (3)** 5,7 (2)& quot-
Порушення кровотоку 4,0 (2) 12,5 (5)*** 5,7 (2)& quot-
Ретардащя плода 0,0 (0) 7,5 (3) 2,9 (1)& quot-
Таблиця 4. Пстолопчнi ознаки матково-плодовоI шфекцп в обстежених па^енток (% (абс.))
Ознаки Групи
Порiвняння (п = 50) 1 (п = 40) II (п = 35)
Жирове переродження 10,0 (5) 17,5 (7)*** 11,4 (4)'-& quot-
Хорюамнюыт 0,0 (0) 5,0 (2) 2,9 (1)& quot-
Децидут 2,0 (1) 5,0 (2)*** 2,9 (1)'-'-'-
1нтервтузит 2,0 (1) 7,5 (3)*** 2,7 (2)& quot-
Фунiкулiт 0,0 (0) 2,0 (2) 2,9 (1)'-
Плацентит 0,0 (0) 2,5 (1) 0,0 (0)
Таблиця 5. Ознаки внутр1шньоутробного? нф1кування удоношених новонароджених (% (абс.))
Ускладнення Групи
Порiвняння (n = 50) 1 (n = 38) II (n = 34)
Тахiкардiя 4,0 (2) 13,2 (5)** 5,9 (2)'-'-
Ппертермня 2,0 (1) 15,8 (6)*** 5,9 (2)'-'-'-
Диспептичн розлади 2,0 (1) 18,4 (7)*** 11,8 (4)'-
Жовтяниця 12,0 (6) 18,4 (7)*** 14,7 (5)'-
Гепатоспленомегалiя 0,0 (0) 7,9 (3)*** 2,9 (1)'-
Синдром дихальних розла^в 0,0 (0) 10,5 (4)*** 5,9 (2)'-
Пневмоыя 0,0 (0) 2,6 (1)*** 0,0 (0)'-'-'-
Порушення гемолквородинамки 0,0 (0) 5,3 (2)*** 0,0 (0)'-'-'-
Перинатальна енцефалопа™ 0,0 (0) 7,9 (3)*** 0,0 (0)'-'-'-
Кон'-юнктив^ 10,0 (5) 18,4 (7)* 11,8 (4)'-'-
Дакрюцистит 6,0 (3) 13,2 (5)* 8,8 (3)'-
Висновки
nepe6ir гестацшного процесу на фош ВУ1 веде до пiдвищення частоти ускладнень BariTHOCTi (перш за все загрози переривання та передчасних полопв, гестозiв i плацентарно!'- дисфункцй'-), а у пологах — до зростання виникнення передчасного розриву плодових оболонок i дистресу плода. У таких пащенток в багатьох випад-ках плаценти мають як ультрaзвуковi, так i гiстологiчнi ознаки iнфiкувaння. Розвиток протягом ваптносп ВУ1 супроводжуеться значним поширенням серед новонароджених наслщыв шфекцшно!'- патологй'-.
Додаткове застосування внутршньовенного iмуноглобулiну при лiкувaннi ВУ1 протягом II триместру ваптносп порiвняно iз загальноприйнятим лiкувaнням призводить до вiрогiдного зниження частоти як акушерських ускладнень, так i перинатально! патологй'-.
Список лператури
1. Архипова Н. А. AnaMi3 перебiгу вагimносmi, перина-тальних утрат i стану надання cneu, iaMi3oeami медичноi до-помоги вагтним i3 захворюваннями нирок / Н. А. Архипова, 1.М. Грицай, О. О. Данилшв // Здоровье женщины. — 2009. — № 3(39). — С. 55−58.
2. Краснопольский В. П. Система иммунокоррекции при хронических инфекционно-воспалительных заболеваниях у беременных / В. П. Краснопольский, Т. Г. Тареева, В. В. Малиновская // Российский вестник акушера-гинеколога. — 2004. — № 1. — С. 36−38.
3. Никонов А. П. Инфекции в акушерстве и гинекологии. Практическое руководство по диагностике и антимикробной химиотерапии [методические рекомендации]/А.П. Никонов, О. Р. Асцатурова // Инфекции и антимикробная терапия. — 2004. — Т. 6, № 3. — С. 65−72.
4. Сидорова И. С. Внутриутробная инфекция. Ведение беременности, родов и послеродового периода / Сидорова И. С., Макаров И. О., Матвиенко Н. А. — М.: МЕДпресс-информ, 2012. — 160 с.
5. амрок В.В. Особливостi лiкувальноi тактики у вагт-них з ктмжо-цервжальною недостаттстю на фонi тапа-рантних форм тфекцп/В.В. амрок, С.С. авцов//Актуальная инфектология. — 2013. — № 1(1). — С. 53−55.
6. Судома 1.О. Зв'-язок стану периферичного мунтету у пащенток з безплiддям i3результативнстю програм екстра-корпорального заплiднення та мкце iмунокоригуючоiтерапй'- в комплекс засобiв покращення результативностi лкування / 1.О. Судома, В. П. Чернишов // Клшчна фармаця. — 2005. — № 9(3). — С. 15−20.
7. Сухих Г. Т. Иммунология беременности / Г. Т. Сухих, Л. В. Ванько. — М.: Медицина, 2003. — 420 с.
8. Цинзерлинг В. А. Перинатальные инфекции. Вопросы патогенеза, морфологической диагностики и клинико-морфологи-ческих сопоставлений [практическое руководство] / В. А. Цинзерлинг, В. Ф. Мельникова. — СПб.: Медицина, 2002. — 352 с.
9. Юнкеров В. И. Математико-статистическая обработка данных медицинских исследований / В. И. Юнкеров. — СПб.: Изд-во ВМедА, 2002. — 266с.
Отримано 28. 01. 16 Ш
Ищенко О. Л., Крохмаль И. П., Сергиенко С. Н., Ковтонюк И. А. ГУ «Луганский государственный медицинский университет»
КЛИНИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ВНУТРИВЕННОГО ИММУНОГЛОБУЛИНА У БЕРЕМЕННЫХ
С ВНУТРИУТРОБНОЙ ИНФЕКЦИЕЙ
Резюме. Проблема внутриутробной инфекции (ВУИ) и в дополнительное использование внутривенного иммуногло-настоящее время не теряет своей актуальности. Неэффектив- булина для лечения беременных с ВУИ. Были обследованы ность лечения этой патологии связана с физиологическим 75 пациенток с ВУИ, которая была диагностирована у них на снижением иммунитета у таких пациенток. Нами предложено протяжении II триместра. I группу составили 40 лиц, которые
получали общепринятое лечение, II группу сформировали 35 женщин, которые дополнительно получали внутривенно иммуноглобулин. На фоне ВУИ течение беременности характеризовалось повышением частоты угрозы ее прерывания и преждевременных родов, гестозов и плацентарной дисфункции, в родах были более распространенными преждевременный разрыв плодовых оболочек и дистресс плода. У таких пациенток плаценты имели как ультразвуковые, так и гистологические признаки инфицирования. Среди новорожденных было существенное возрастание частоты патологии, связанной с реа-
лизацией внутриутробного инфицирования. Дополнительное применение препарата внутривенного иммуноглобулина при лечении ВУИ на протяжении II триместра беременности по сравнению с общепринятой терапией приводит к достоверному снижению частоты как акушерских осложнений, так и перинатальной патологии.
Ключевые слова: внутривенный иммуноглобулин, внутриутробная инфекция, осложнения беременности, патология новорожденных.
Ishchenko O.L., KrokhmalI.P., Serhiienko S.M., KovtoniukI.O. State Institution «Luhansk State Medical University», Luhansk, Ukraine
CLINICAL EFFICIENCY OF APPLICATION OF INTRAVENOUS IMMUNOGLOBULIN IN PREGNANT WOMEN WITH
INTRAUTERINE INFECTION
Summary. The problem of intrauterine infection (IUI) is still relevant today. Ineffective treatment of this pathology is associated with physiological decline of the immunity in these patients. We have proposed the additional use of intravenous immunoglobulin for the treatment of pregnant women with IUI. There were examined 75 patients with IUI, which was diagnosed in the II trimester. The I group consisted of 40 individuals who received conventional treatment, the II group was formed from 35 women who additionally received intravenous immunoglobulin. On the background of IUI, pregnancy was characterized by an increased incidence of threatened miscarriage and premature labor, gestosis and placental dysfunction-
during delivery, premature rupture of amniotic membrane and fetal distress were more common. These patients had placenta with both ultrasonic and histological signs of infection. Among newborns, there was a significant increase in the incidence of pathology associated with intrauterine infection. Additional use of intravenous immunoglobulin in the treatment of IUI during the II trimester of pregnancy in comparison with conventional therapy leads to a significant reduction in the incidence ofboth obstetric complications and perinatal pathology.
Key words: intravenous immunoglobulin, intrauterine infection, pregnancy complications, neonatal pathology.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой