Экономика ХХI века на базе инновационных технологий

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 338. 33
A.I. Пляскша
EKOHOMIKA XXI СТОЛ1ТТЯ НА БА311ННОВАЦ1ЙНИХ
ТЕХНОЛОГШ
Вид? лен о основш особливостi та eidMinnocmi мережево'-1 економти. Проансипзовано мюце,
яке займае мережева форма в ряду ринкових та iсрархЫиих форм. Розглянуто особливостi
характеру зв'-язк1 В та механизму координаци дЫльностi властивих мережевоI економти.
Вступ. Сучасж досягнення жформацжних та комужкацжних технологий призвели до формування глобального електронного середовища в економ1чнж д1яльносп, що, у свою чергу, вщкрило Hoei можливост1 для оргажзацжного та жститушонального дизайну в 6i3Heci й? нших сферах сошально-економ1чноУ д1яльност! людини. Подальший розвиток та глобал1зажя жформацжних технологж сформували яюсш модиф! кацп у внутршньо ф1рмовому npocropi нашональних економж i в м1жнародному економ1чному середовищк
Мережева економ1ка (networked economy) часто поеднуеться 3i словом & quot-глобальна"-. У глобальнж мережевШ економщ компанп чи ждивщи, що знаходяться в будь-якж точщ економ1чно'-У системи, можуть контактувати легко та з мпимальними витратами з жшими компажями чи? ндивщами. I це сприяе розвитку людства. Проте, це впливае на розпад & quot-староУ"- економ1чноУ системи та становления новоУ, бшьш сучасноУ економжи на 6a3i жновацжних технологж.
Анал1з дослщжень i публ1кацш. Публжацж, присвячених осмисленню того, що вшбуваеться становления новоУ форми економ1чного порядку з позицж економнноУ теорп, иоки не так i багато. Тим не менш, глобальна мережива економжа вже е статистично зареестрованим фактом i досить ч1тко прослщжуються процеси, як1 постжно тдсилюють н вплив на св1товий розвиток. P.I. Цвилев [1, с. 136] пов'-язуе виникнення глобально'-)'- мереженоУ економжи з розвитком жформацжних технологж, що призводить до еволюжУ сучасних економ1чних систем, розвитку неринкових мехажзм1 В регулювання та мережевих оргажзацжних структур.
Мета CTarri. Дана сгаття ставить своею метою показати феномен виникнення глобальноУ мереженоУ економ1ки i розглянути ключов1 моменти формування мережевих форм економ1чного управл1ння, як! ?стотно вщр1зняються в1двщомих ринкових та? ерархшних форм.
Виклад основного матер1алу. Видтяють юлька процеав, що пщсилюють позицн глобальноУ мереженоУ економжи:
• осюльки глобальна мережива економжа може знаходитися тшьки в жформацШно-комужкацжному середовигщ, створюваноУ глобальною мережею 1нтернет, то базовою умовою и? снування е розвиток i поширення 1нтернет-технолопй-
• привабливють i результативжсть глобальноУ мереженоУ економжи залежить вщ наявност1 в Н1Й критичноУ маси економ1чних агетчв та вщповщно'-У ?нфраструктури, яка робить можливим Ух д1яльжсть [2]-
• нов1 можливосп глобальних комунжацж м1ж людьми дають Ум нов1? нструменти для реоргашзацп форм УхньоУ сжльноУ д1яльностк Масовою практикою е вллення принцитв при модержзацп дпочих або створення нових оргажзацж, що дае Ум новоУ якосп, завдяки чому вони вже не можуть бути вщнесеж Hi до iepapxi4Ho'-i, Hi до ринковоУ форми-
• pi3Hi види економшноУ? нфраструктури стають бшьш ефективними, коли починають користуватися можливостями 1нтернет-технологж. Це призводить до модержзацп? нфраструктури в eKOHOMiui та створення мережевих жститужйних структур.
Першим процесом, який створюе техтчж умови для формування i розширення масштабт глобальноУ мережевоУ економжи, е розвиток та поширення 1нтернет-технологж. Найбшьш використовуваж види 1нтернет-технолопУ складаються з коигпв оперативного обмжу та розповсюдження жформажУ (текстова, звукова, вщео, елекгронна пошта, rpynoei дискусжж форуми), 3aco6iB створення та ждтримки жформацжних pecypcie (веб-сторжок) в мереж! 1нтернет [3]. U, i 6a30Bi Texni4ni засоби постжно розвиваються, а безперервне зниження щн на Ух придбання та використання шдвищуе доступжсть 1нтернет-технолопй.
Серед нових вид1 В 1нтернет-технолопй великий вплив на глобальну мережеву економжу мають: засоби груповоУ роботи географ1чно розподшених учасниюв сжльноУ д1яльносп [4], як дозволять економити кошти, пов'-язаж з територ1альним перемиценням людей- технолопя & quot-?нтелектуального агента& quot-, що створюе ефект постШноУ присутност1 в мереж1 жформацжного робота, запрограмованого на 36ip та фшьтрацио необхшноУ жформацп, пошук людей та оргажзацж, проведения певноУ стад1У переговор1 В з? нтелектуальними агентами? нших учасник1 В економ1ки [5].
Другим процесом формування глобально!'- мереженоУ економжи е перенесения в електронне середовище мереяа 1нтернет р1зних вид1 В сощально-економ1чноУ д1яльностк
Трет1м процесом формування глобально}'- мереженоУ економжи е процес перетворення традишйних оргашзашй в мережив1 структури. Ц1 пронеси опановують всю? ерарх1чну вертикаль в економЫ (мережива модершзашя зачтае як нижшй ртень, що складаеться з окремих ффм, так 1 утвореш ними фшансово-промислов1 групи, мшнародш об'-еднання, цш ринки).
На пракгищ, процес мережевоУ модержзацн? снуючих оргатзашй, як правило, означае активне використання шформацшних технологж I зменшення частки традишйних? ерарх1чних форм управлшня за рахунок тдвшцення частки колективних форм. При створенш нових мережевих форм оргашзацп, а також при модершзацп? снуючих, розробники ор1ентуються на основш потеншйш переваги:
1. Економ1я на перемиценнях (пщключення до мереж1 1нтернет практично з будь-якоУ точки, зменшення обмежуючих фактор1 В р1зного географтного положения учасниюв спшьноУ д1яльност1).
2. Внутр1шньо-ф1рмовий ?нформащйний прост1р (лететь в опублжувант? нформашУ, доступ до створених шформацшних ресурав, низью витрати на формування та шдтримку внутршнього шформащйного середовища оргашзацГУ).
3. Колективне формування? нформашйних ресурЫв (простота ! оперативнють обм1ну повщомленнями для груп будь-якого розм1ру, шдвищення ступеня участ1 вах сп1вроб1тник1 В у формуванш внутршиього? нформащйного середовища оргашзацп).
4. Внутр1шньо-ф1рмова координащя (полшшення можливост1 для координацп спшьноУ д1яльност1 груп людей).
Четвертий процес формування глобальноУ мережевоУ економжи — це створення мережевих вар1ант1 В & quot-горизонтальних"- економ1чних структур, ям обслуговують всю р1зномаштнють оргашзашй в економщг Економ1чш & quot-горизонтальш структури& quot- називають шетитуцшними структурами, що? нтерпретуються як системи угод м1ж бшьшою частиною члешв суспшьства, ям визначають загальш правила для типових вид1 В взаемодш людей в суспшьствк До таких структур належать: торговельна, фшансова? нфраструктури, система трудових вщносин, юридична система. Головним дточими елементами горизонтальних структур е зв'-язки м1ж Ухшми окремими ланками (едиш правила роботи вах ланок. Фактично, горизонтальш структури в економщ1 вже являють собою мереж1 зв'-язмв, ям з перенесениям в середовище мереж1 1нтернет отримують можливють працювати бшьш ефективно.
Якщо глобальна мережива економжа — це ямсно нова форма економ1чного порядку, яка починае витюняти? ерарх1чт 1 ринков1 форми з обслуговування економ) чних вщносин в сусшльств1, то вщ економ1чноУ теорп потр1бш вщповш на там питания: Що, у зв'-язку з цим, змшиться у звичному нам евт? В ямй м1р1 1 за якими параметрами глобальна мережива економжа буде вщр1знятися вщ того, що вже знайомо про сучасш можливост1 економжи? Чи е необхщшеть у змЫ традишйних уявлень про природу властивост! економ1чних систем, чи буде потр1бно модифжащя теоретичного? нструментарпо для анал1зу нових явищ?
Нов1 особливост1 глобальноУ мереженоУ економжи вимагають врахування у практичнш д1яльност1 нових мометтв:
1. Електронш чти стр1мко дешевшають ! проникають всюди. Глобальна мережива економжа залучае все нових учаснимв: програмш агенти, роботи, прилади та машини, мшьярд1 В людей. I ва учасники пов'-язаш м1ж собою.
2. У глобальшй мережевш економщ1 цшшеть продукте пращ випливае з Ух множинносп. Поява в мереж1 не багатьох додаткових об'-екпв су гтево збшыиуе позитивний ефекг для вах користувач1 В.
3. Цшшеть учасл в глобальшй мережевш економщ1 зростае експоненщально вщ зростання числа учасниюв. Це зростання & quot-засмоктуе"- в глобальну мереживу економ1ку все нових 1 нових учасникт.
4. Будь-який експонентний р1ст мае & quot-точку перелому& quot-, теля якоУ зростання б1знесу, виробництва чи самоУ мереж1 перетворюеться на лавинопод1бну под1ю. Притаманн1 Г'-МЕ низьк1 пост1йн1 витрати, несуттев1 граничш витрати 1 швидке розповсюдження продукщУ зменшують часовий? нтервал, який потр1бно пройти до початку швидкого зростання в? ндустр1альнш економ1ц1.
5. Основний закон роботи глобальноУ мережевоУ економжи — це закон зростаючоУ в1ддачк Але на вщм1ну в1д шдустр1альноУ економ! ки, де зростання в1ддач1 е результатом величезних зусиль пщприемства, мережеве збшьшення в1ддач1 створюеться вс1ею мережею 1'- розподшяеться в н1й пж ус1ма учасниками.
6. Пост1йно дешевшають чти, що волод1ють високою яюстю та продуктивн1стю, ! розростаеться мережа. Це призводить до створення б1льш досконалих верс1й мережних глобальних комуткацш.
7. Вщсутн1сть ч1ткого центру 1 ч1тких меж, характерних для мереж1, супроводжуеться ентуз1азмом користувач1 В по вщношенню до & quot-в1дкритоУ арх1тектури& quot- 1 впливае на перемщення фокусу компан1й з максим1защУ власне внутр1шнього прибутку на максим! зашю ?нфраструктури в ц1лому.
8. Р1зномаштна, ?нтерактивна, пластична глобальна мережива економжа нагадуе бюсистему, в якш виникають та зникають noei mini, конкурента виявляються то попереду тебе, то позаду.
9. Вщбуваеться замодення & quot-важких i матер1альних& quot- субстанци & quot-легкими та? нформацшними& quot-, тобто замвдення традишйних MaTepianiB надлегкими з вбудованими електронними чшами, завдяки чому pe4i як би втрачають масу, & quot-розумшшають"-, обмшюються? нформашею, легко управляються i стають членами глобально!'- мережевоУ економжи.
10. Не юнуе р1вноваги в систем! та HOBi види постшно замщають cTapi, перебуваючи у взаемодп з навколишшм середовищем. Старе швидко руйнуеться i виникае: нове, i так знову i знову.
11. Зростання технолопУ не призводить до зростання продуктивность Вим1ряти традицшними м1рками продуктившсть вщкритпв i творчосп неможливо.
Висновки. Можна очжувати, що в найближчому майбутньому для основноУ маси населения у краУнах з дом1нуючою глобальною мережевою економжою життя стане дешевше, i буде давати бшьше можливостей для самореал1зацп людей. 3? ншого боку, конкуреншя стане жорстюшою i зажадае додаткових зусиль для освоения нових принцишв виживання в глобальну мереживу економшу. З'-являеться новий чинник сошально-економ1чно! нер1вност1: Ti, хто мають кращий доступ до мереж1 i краще адаптоваш до и особливостей, мають переваги над шшими.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Цвылев Р. И. Постиндустриальное развития. Уроки для России — М.: Вид-во Наука, 1996.
— 206 с.
2. Encyclopedia of the New Economy, WIRED May, 1998, http: //www. hotwired. com/special/ene/
3. Паринов С. И. Основные Интернет-технологии, 1997, http: //rvles. ieie. nsc. ru/parinov/in-tech. htm
4. Autonomous Agents, http: //www. isi. edu/isd/AA97/related-sites. html
5. Computer-Supported Cooperative Work, http: //www. usabilityfirst. com/cscw. html
ПЛЯСК1НА Альона IropiBHa- к.е.н., старший викладач кафедри зовшшньоеконом! чноУ д! яльносл факультету м1жнародних економ1чних вщносин Херсонського нацюнального техшчного ушверситету.
HayKOBi? нтереси:
— сучасне? нформашйне суспшьство.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой