Электронная логистика как составляющая современного бизнеса

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 004. 7:658. 7
ЕЛЕКТРОИИА ЛОПСТИКА ЯК СКЛАДОВА СУНАСИОГО Б13НЕСУ
© 2014
СК1ЦЬК0 В. I.
УДК 004. 7:658. 7
Скiцько В. I. Електронна логiстика як складова сучасного 6i3Hecy
Бурхливий розвиток НформацШно-телекомунЫацшнихзасоб'-в i технологй прив'-в до переосмислення усталених понять та появи нових дефЫцш в економцi, зокрема, «електронна логстика». ?'-рунтуючись на проведених дослдженнях, запропоновано nid електронною логстикою розумiти тдсистему менеджменту щодо прогнозування, планування, прийняття ршень, координаци та контролю електронних iнформацiйних потошв за допомогою шформацшно-телекомункацшних систем i технологй iз застосуванням математичних метод'-в i моделей (в узгоджент з ма-тер'-шльними, сервкними, ф'-шансовими потоками та потоком ттелектуально-трудових ресурав) на макро-, мезо-, мiкроекономiчному р'-внях. Визначено та розкрито так принципи електронноi логстики: системшсть, комплексшсть забезпечення, науковсть, конкреттсть, конструктивисту надшшсть, вар'-шнтшсть. У межах електронноJ логктики вир'-шуеться низка задач, яш, зокрема, пов'-язат з виникненням, пошуком, анал'-вом, перетворенням, збер'-ганням, передачею (розповсюдженням) iнформацi? в електроннш формi. Визначено функци електронноJ логктики. Розглянуто напрями мiжнародних стандарт'-в '-дентиф'-шаци продукци в електроннш логстиц^ розвиток яких здшснюеться за такими на-прямками: штрихове кодування продукцИ- електронний обмн даними- глобальна мережа синхрошзаци даних- електронний код продукци. Ключов'-! слова: електронна логстика, штрихове кодування, електронний обмн даними, глобальна мережа синхрошзаци даних. Шл.: 21.
Скцько Володимир 1ванович — кандидат економчних наук, доцент, докторант, кафедра економко-математичного моделювання, Кивський на-цональний економiчний ушверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки1 В, 3 068, Украна) E-mail: skitsko. kneu@gmail. com
УДК 004. 7:658.7 Скицко В. И. Электронная логистика как составляющая современного бизнеса
Бурное развитие информационно-телекоммуникационных средств и технологий привело к переосмыслению устоявшихся понятий и появлению новых дефиниций в экономике, в частности, «электронная логистика». Основываясь на проведенных исследованиях, предложено под электронной логистикой понимать подсистему менеджмента по прогнозированию, планированию, принятию решений, координации и контролю электронных информационных потоков с помощью информационно-телекоммуникационных систем и технологий с применением математических методов и моделей (в согласовании с материальными, сервисными, финансовыми потоками и потоком интеллектуально-трудовых ресурсов) на макро-, мезо-, микроэкономическом уровнях. Определены и раскрыты такие принципы электронной логистики: системность, комплексность обеспечения, научность, конкретность, конструктивность, надежность, вариантность. В рамках электронной логистики решается ряд задач, которые, в частности, связанные с возникновением, поиском, анализом, преобразованием, хранением, передачей (распространением) информации в электронной форме. Определены функции электронной логистики. Рассмотрены направления международных стандартов идентификации продукции в электронной логистике, развитие которых осуществляется по следующим направлениям: штриховое кодирование продукции- электронный обмен данными- глобальная сеть синхронизации данных- электронный код продукции. Ключевые слова: электронная логистика, штриховое кодирование, электронный обмен данными, глобальная сеть синхронизации данных. Библ.: 21.
Скицко Владимир Иванович — кандидат экономических наук, доцент, докторант, кафедра экономико-математического моделирования, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 3 068, Украина) E-mail: skitsko. kneu@gmail. com
UDC 004. 7:658.7 Skitsko V. I. Electronic Logistics as a Component of Modern Business
The rapid development of informational and telecommunicational tools caused a shift in existing concepts and became and became an origin of new definitions in economy, including the & quot-electronic logistics& quot-. The study offers to understand the electronic logistics as a subsystem of management designed for prognostics, planning, decision taking, coordination and control over informational flows using informational and telecommunicational systems and technologies, as well as mathematical methods and models (in coordination with economic, service, financial flows, as well as with the flow of intellectual and labor resources) on macro-, meso- and microeconomic levels. It defines and explains such concepts of electronic logistics as consistency, composite of material support, scientific character, concreteness, constructive nature, reliability and variability. The electronic logistics resolves a set of problems concerned with origination, search, analysis, transformation, storage and transmission (distribution) of electronic information. The study also defines the functions of electronic logistics. It analyzes the development trends of international standards of product identification within the frameworks of electronic logistics: barcoding of products, electronic data exchange, global network of data synchronization and electronic product codes. Key words: electronic logistics, barcoding, electronic data exchange, network of data synchronization. Bibl.: 21.
Skitsko Volodymyr I. — Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Department of economic and mathematical modeling, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 3 068, Ukraine) E-mail: skitsko. kneu@gmail. com
Cтрiмкий розвиток шформацшних технологш при-вiв до переосмислення усталених понять та появи нових дефшщш в економщ, зокрема, «електронна комерщя», «електронна торпвля», «електронш грошЬ» «електронний тдпис» тощо. Важливкть та неминучкть таких змш в Украши тдтверджуе той факт, що Верховна Рада Украши 3 червня 2014 р. прийняла в першому читанш Закон «Про електронну комерщю» [1]. Якщо у процеа до-
ставки продукци до споживача кардинальних змш не в^-буваеться на фiзичному ршш (товар все так само потребуе упакування та перевезення рiзним транспортом до мюця призначення, час на перевезення автомобкем з одного мк-ця в шше суттево не змшився за останш десятилитя), то шформацшна складова цього процесу змшюеться з кож-ним роком, зокрема, усе бкьше паперовi нош шформаци замщаються електронними, а час отримання будь-яко! ш-
формацГ! скорочуеться. 1ншими словами, вiдбуваються по-стiйнi змiни характеристик iнформацiйного потоку, який супроводжуе матерiальний потiк в лопстичнш системi.
Iнформацiя iз простих вГдомостей про щось пере-творилася на повноцшну продукцiю, яка може приносити додатковий прибуток тдприемству. Належна органiзацiя шформацшно! взаемодГ! пiдприемства iз контрагентами (споживачами, постачальниками, перевiзниками, банками та шшими) дозволяе йому (тдприемству) тдвищити власну конкурентоспроможнiсть. Управлшня шформацш-ними потоками належить до царини шформацшно! лопс-тики. Але на сьогодт все частiше використовуеться термш «електронна логiстика», до сфери дiяльностi яко! також вiдносяться шформацшш потоки. У зв'-язку з цим виникла необхГдшсть щодо обГрунтованого визначення поняття електронно! логiстики, формулювання ц концептуальних засад та функцiй, методологiчного апарату тощо.
Наразi Грунтовних дослГджень проблем електронно! логiстики обмаль. У бГльшост випадкГв це дослiдження, в яких розглядаються питання, що можна вiднести до сфери електронно! логГстики, але термш «електронна лопсти-ка» в таких роботах не вживаеться. Такi дослдження про-вадили Арнольд М., Гаджинський А. М, 1щенко В. А., Нагь на О. К., Окландер М. А., Сергеев В. I, Хесс1г К. та iншi [2 — 6]. Термш «електронна лопстика» (англ. E-Logistics) вживають у сво! х роботах насамперед шоземш та кГлька вiтчизняних нау-ковцiв i практикiв, зокрема: Гунасекаран А., Букреев М., Гiрна О. Б., Чухрай Н. I., Лян-Цзе Чжан, Генрi Чанг та iншi [7 — 12].
Ознайомлення з дослГдженнями зазначених вище та шших авторiв дозволяе дiйти висновку про багатограншсть, важливiсть та актуальнiсть розглядувано! у статтi пробле-ми та кнування низки недостатньо дослiджених аспектГв, зокрема, потребуе уточнень та формулювання термшоло-гiчний апарат, концептуальнi та методолопчш основи електронно! лопстики. КрГм того, iснуе необхiднiсть у розробщ та впровадженi економiко-математичних методГв i моделей, за допомогою яких можна здшснювати ефективне управлшня електронними iнформацiйними потоками тощо.
Мета статт полягае в аналiзi та уточненн кнуючо! термшологГ! електронно! лопстики, и сутностi, концептуальних засад та методологiчного апарату за сучасних умов ведення бiзнесу.
Сучасний бiзнес i життя важко уявити без новггнк iнформацiйних i комунiкацiйних технолоий, якi дозволяють швидко та надшно обмiнюватися ш-формацiею з метою прискорення вГдповГдних виробничих процесiв тдприемства та звичайних д1й людей. Напри-клад, звичним стало отримання тдприемством вiд поста-чальника накладно!, окрГм паперового, також i в електро-нному виглядi. За вiдповiдних можливостей програмного забезпечення це дозволяе автоматично заносити дат про продукщю (назва товару, назва виробника, цша, кГль-исть, термiн зберiгання i т. п.) до системи тдприемства, що економить час на здшснення тако! операцГ! ПрацГвни-кам пiдприемства залишаеться лише перевiрити вГдповГд-нiсть фГзично! наявностi продукцй до документiв i внести за потреби необхiднi дат у систему. КомпанГ!, якi спеща-лiзуються на експрес-доставцi, широко використовують штрих-кодування вантажiв, що скорочуе час обробки ш-формацГ! пiд час! х проходження вiд мiсця вГдправлення до отримувача. Звичною послугою для споживачiв таких ком-панiй стала можливкть вiдстеження руху вантажу на сайт
компанГ! За допомогою смартфошв та iнтернету можна здiйснити покупки квитив до театру без вГдвГдування каси: споживач самостiйно обирае мкця, здiйснюе оплату за допомогою банивсько! картки, а при входГ до театру показуе лише штрих-код квитка (школи навiть просто з екрану пристрою, не роздруковуючи його). Усе бГльше банкГв надають послугу iнтернет-банкiнгу, яка дозволяе споживачу без вГд-вiдування установи здшснювати рГзн банкiвськi операцГ!, проте низка операцш все ще потребуе вГдвГдування офГсу банку, зокрема, внесення готГвки на рахунок, але й тд час ще! операцГ! спiлкування Гз працiвником (кассиром) банку не е обов'-язковим, !! можна здГйснити за допомогою термь налГв самообслуговування.
Використання сучасних ГнформацГйних та комунша-цшних технологГй в аналГзГ, обробцГ, передачГ шфор-мацГ! сприяе спрощенню, прискоренню та зменшен-ню вартостГ традицшних процесГв як у бГзнесГ, так Г в по-всякденному життГ, з метою задоволення потреб спожива-чГв. Процеси управлГння ГнформацГею для рГзних ситуацГй е рГзними, але суть такого управлГння залишаеться незмш-ною: оперативне надання повно! та достовГрно! ГнформацГ! в потрГбному мгсщ за мГнГмальних витрат на !! отримання з метою прийняття вГдповГдних обГрунтованих рГшень, що е метою функцюнування шформацшно! логГстики. На сьо-годнГ Гснують рГзнГ трактування ГнформацГйно! логГстики, узагальнюючи дослГдження яких дае можливкть дГйти на-ступного висновку. Одш автори до сфери впливу ГнформацГйно! логГстики вГдносять тГльки ГнформацГйнГ системи пГдприемства та все, що пов'-язано з! хшм функцюнуван-ням, ГншГ — управлГння ГнформацГею (шформацшними потоками, якГ супроводжують матерГальний потГк).
На нашу думку, шформацшна логктика тдприемства — це тдсистема менеджменту пГдприемства, яка орга-шзовуе ГнформацГйнГ потоки, що впливають на результати лопстичних операцш пГдприемства. Метою ГнформацГйно! логГстики е оргашзащя передачГ та наявшсть необхГдно! ГнформацГ! належно! якостГ необхГдного змГсту в потрГбному мГсцГ та часГ для необхГдно! особи, що приймае ршення, за мГнГмальних витрат. Цього можна досягти за допомогою впровадження на тдприемствГ вГдповГдно! ГнформацГйно! системи, яка являе собою сукупшсть штелектуально-трудових ресурсГв (персонал пГдприемства, який безпосе-редньо працюе Гз комп'-ютерною програмою — системою управлГння пГдприемства), матерГального забезпечення (комп'-ютери, мережГ, ноутбуки та ГншГ техшчш засоби), програмного забезпечення (безпосередньо сама система управлГння тдприемством та, можливо, програмне середо-вище, в якому цю систему розроблено), шформацшного забезпечення (рГзш довГдники, класифГкатори тощо), матема-тичного забезпечення (економГко-математичнГ методи та моделГ, якГ використовуються у комп'-ютернш програмГ для вирГшення низки задач управлГння тдприемством).
1нформацшна система пГдприемства е тдГрунтям його ГнформацГйно! логГстики. Розвиток засобГв розробки програмного забезпечення, комп'-ютерно! графГки та дизайну, мережевих технологГй та системного адмшстрування, з одного боку, Г змши потреб тдприемств Г його контрагента — з Гншого, зумовлюють постГйнГ змГни ГнформацГйно! системи пГдприемства. На сьогодт практично кожен мае мобГльний телефон Гз можливГстю доступу до 1нтернету, а будь-який сучасний смартфон, планшет, чи ноутбук, якщо його перенести в минуле на 20 рокГв назад, буде найпотуж-
ншою обчислювальною технiкою того часу. Якщо поршняти обсяги iнформацГ?, яка збер1гаеться на паперових носiях та на електронних, то безумовно таке поршняння буде на користь останнк. KpiM того, використання електронних носив шформаци, за умови використання в^пов^них iнформацiйних за-собш, робить 11 практично миттево доступною адресанту.
Такий розвиток технологiй зумовив як змши окремих бiзнес-процесiв пiдприемств, так i появу нових форм вiдносин, в яких використовуються шформацшно-телекомунiкацiйнi системи, зокрема 1нтернет. У цих системах шформащя представляеться в електроннш формi, яка виступае як «спойб документування шформаци, що озна-чае створення, запис, передачу або збереження шформаци у цифровш чи шшш нематерiальнiй формi за допомогою електронних, магштних, електромагнiтних, оптичних або шших засобш, що застосовуються до вщьорення, передачi чи зберiгання шформаци» [1]. Електронна форма представ-лення шформаци зумовила виникнення ряду понять: електронна пошта, електронне повiдомлення, електронний тд-пис, електронна торгшля, електронна закупшля, електронне постачання, електронна лопстика тощо. Якщо однi поняття вже для нас стали звичними, зокрема, електронна пошта чи електронне пов^омлення, то iншi — ткьки починають вхо-дити в наше життя, зокрема, це електронна лопстика.
Електронну лопстику можна трактувати як деяку складну систему, в якш функцюнують лопстичш провай-дери третього рiвня (англ. Third Party Logistics Providers -3PL), що забезпечують управлiння запасами на складах та перевезення продукцп кiнцевому споживачевi за допомогою електронного обмшу даними (англ. Electronic data interchange — EDI), 1нтернету, бездротових i мобкьних ко-мунiкацiйних технологiй, Всесвiтня паутина (англ. World Wide Web — WWW), радючастотно!ентифжацп (англ. Radio Frequency IDentification — RFID) з метою надання до-даткових лоистичних послуг кiнцевому споживача за принципом единого вшна [12]. Шд електронною логiстикою ро-зумiють окремi функцй процесу управлiння логiстичним ланцюгом, що пов'-язаш з електронними шформацшними потоками [8, 9]. Згiдно з шшим концептуальним положен-ням електронну лопстику можна визначити як мехашзм автоматизацп, який забезпечуе iнтегрований комплексний шдид в управлiннi ланцюгом поставок серед учасниив логiстичних процесш [11]. У [12] електронну лопстику на-зивають iнтернеторiентованою логiстикою (англ. Internet-Enabled Logistics). Зазвичай процеси електронно! лоистики включають такi складовi частини [11]: вимоги (в електрон-ному поданш), якi висунутi кiнцевим споживачем щодо виконання замовлення- транспортування вантажiв (замов-лень) — можливiсть вiдстеження перемщення вантажу (замовлення). Таким чином, можна дшти висновку, що суть електронно! лопстики «полягае в ефективному управлшш iнформацiею та спiвпрацi уск учасникш ланцюга поставок на пiдставi швидко! та докладно! передачi шформацшного потоку з пунктiв роздрiбно! торивл^ якi пересилають данi в узгодженому шформацшному стандартi до постачальни-ка — виробника вих^но! сировини» [7]. 1нколи електронну логiстику, за аналоиею iз iнформацiйною логiстикою, ви-значають як мехашзм використання та оргашзаци шфор-мацiйних технологiй та математичних методш у лопстич-нiй системi пiдприемства.
Спираючись на проведенi досл1дження, вважаемо за до-цкьне запропонувати таке визначення електронно! логiстики.
Електронна логктика — це тдсистема менеджменту щодо прогнозування, планування, прийняття ршень, коор-динацп та контролю електронних шформацшних потокiв за допомогою шформацшно-телекомунжацшних систем i технологiй i3 застосуванням математичних методiв i моделей (в узгоджеш i3 матерiальними, сервюними, фшансови-ми потоками та потоком штелектуально-трудових ресур-сгв) на макро-, мезо-, мiкроекономiчному рiвнях.
Для електронно! лоистики мають виконуватися за-гальноприйнят основнi правила логiстики «7R» (потрГб-на продукцiя — Right product, потрiбна кiлькiсть — Right quantity, узгоджений час — Right time, узгоджене мюце -Right place, узгоджена цша — Right cost, потрiбна якiсть -Right condition, потрiбний споживач — Right customer). Тоб-то мета електронно! лопстики полягае у сприянш доставки потрiбноi продукцп у потрiбнiй кiлькостi належно! якостi за узгодженою цiною в узгоджене мкце та час потрiбному споживачевi. Поняття електронно! логiстики можна засто-совувати тiльки до тих суб'-ектш економiки, якi у свош дь яльностi використовують iнформацiйно-телекомунiкацiйнi системи та технологи.
Одшею з в^мшностей електронно! логiстики вiд ш-ших видгв логiстики е те, що вона, як правило, не обмежена тГльки одним тдприемством. Для ii виникнення та функцiонування потрiбна наявнiсть компанiй, що надають шформацшно-телекомушкацшш послуги та вiдповiдний зв'-язок (оператори мобГльного зв'-язку, провай-дери тощо). Безперечно, на великому пiдприемствi можна побудувати автономну (без шдключення до глобально! мережГ) комп'-ютерну мережу та мережу зв'-язку (без залу-чення оператора мобГльного зв'-язку) i говорити в цьому ви-падку, що межами функщонування електронно! логiстики е тГльки це пiдприемство, але таке навряд чи можливо.
Використовуючи положення, що зазначеш в [3], ви-окремимо такi принципи електронно! лопстики:
1) системтсть. Уа дц, що пов'-язаш iз прогнозуван-ням, плануванням, управлшням, координацiею та контролем за електронними шформацшними потоками на уск етапах! х проходження в лопстичнш системi (по лоис-тичному ланцюгу поставок) повиннГ здiйснюватися як су-цГльний процес вГдповГдного ргвня, у межах якого кожен Гз учасникгв процесу узгоджуе сво! дп з Гншими для досягнен-ня загально! мети електронно! логГстики-
2) комплекстсть забезпечення. Формування комплексу фшансового, ГнформацГйного, матерГального, штелек-туально-трудового та Гншого забезпечення протГкання електронних шформацшних потокгв в умовах невизначеностГ, конфлГктностГ ринку та зумовленого ними ризику за раху-нок, зокрема, взаемоди з рГзними компашями (наприклад, компанГями, якГ надають доступ до 1нтернету рГзними способами, послуги розмщення сайту в 1нтернетГ тощо) —
3) науковкть. Використання сучасного наукового ш-струментарГю (зокрема, економжо-математичних методгв i моделей) i новишх технологГй в електроннГй логГстицГ, а та-кож постГйне пГдвищення квалГфГкацГ! персоналу-
4) конкретнкть. Електронш ГнформацГйнГ потоки мають нести тГльки необхГдну та достатню ГнформацГю для досягнення кшцево! мети електронно! логГстики з наймен-шими витратами на використання усГх ресурсГв-
5) конструктивтсть. ПостГйний мониторинг електронних ГнформацГйних потокГв та оперативна! х змГна у разГ потреби-
6) надштсть. Забезпечення безв^мовно! роботи техшчних пристро! в, якi задiянi в передаванш електрон-них iнформацiйних потокiв без втрат шформаци на висо-гай швидкостi-
7) BapiaHmmcmb. Можливiсть внесення оперативних змiн у електроннi шформацшш потоки або шляхи '-ix про-тiкання за потреби без значних втрат (матерiальниx, у часi, тощо) для досягнення ^н^во! мети електронно! логiстики, ураховуючи збурення в соцiально-економiчному середовищ1.
У межах електронно! лопстики вирiшуeться низка задач, якi, зокрема, пов'-язаш iз виникненням, пошуком, анамзом, перетворенням, збер1ганням, передачею (розпо-всюдженням) шформаци в електроннiй формi.
До функцш електронно'-1 логiстики можна взнести, зокрема, таке: 1) формування шформацшного середови-ща мiж учасниками (контрагентами) лопстичного ланцю-га поставок продукци чи надання послуг (виробниками, дистриб'-юторами, перевiзниками, компанiями, що надають шформацшно-телекомушкацшш послуги та зв'-язок, спожи-вачами, банками), а також його анамз, впровадження необ-xiдниx змiн з метою тдтримки сучасних тенденцiй ведення бiзнесу та використання iнформацiйниx технологш- 2) ви-значення характеристик електронних шформацшних пото-к1в- 3) формування вимог i потреб до компанш, що надають iнформацiйно-телекомунiкацiйнi послуги та в^пов^ний зв'-язок- 4) органiзацiя використання мiжнародниx стандар-тiвентифжаци продукци- 5) тдтримка коректно'-1 та надш-но'-1 роботи, розвиток iнформацiйноl системи тдприемства- 6) збiр, аналiз, збериання, перетворення та органiзацiя пе-ремщення шформаци в електронному видi- 7) вiдбiр необ-xiдниx даних для прийняття управлшських рiшень.
Методичним шдГрунтям електронно! логiстики е ll мгжнародш стандарти, метою використання яких е, зокрема, зменшення помилок в обмшш шфор-мацiею мiж учасниками лопстичних систем будь-якого р1вня щодо продукци (ll характеристик, вiдвантаження, оплати, тощо). На сьогодш розвиток таких стандартш здш-снюеться за такими напрямками [9]: штрихове кодування продукци- електронний обмш даними (англ. Electronic Data Interchange — EDI) — глобальна мережа синхрошзаци даних (англ. Global Data Synchronization Network — GDSN) — електронний код продукци (англ. Electronic Product Code — EPC).
Штрихове кодування продукци представляе собою чорно-бке зображення геометричних фи^р, яке наноситься на упаковку та зчитуеться спещальними приладами з метою отримання шформаци в електроннш формi щодо продукци. Наприклад, у супермаркетi автоматично дода-еться iнформацiю про товар до чеку покупця, коли кассир скануе такий штрих-код. Це дозволяе зменшити ильгасть помилок вводу шформаци та час обслуговування покупця касиром. Для кодування невеликоi кiлькостi шформаци ви-користовують лiнiйний спосiб (у виглядi полосок, якi зчи-туються горизонтально), а для великоi — двомiрний спосiб (зчитування здiйснюеться горизонтально та вертикально).
До лшшних в^носять такi коди:
1) «европейський номер товару» (англ. European Article Number — EAN), в якому розрiзняють EAN-8 (для кодування використовуеться посл^овшсть iз 8 цифр), EAN-13 (для кодування використовуеться посл^овшсть iз 13 цифр) та EAN-128 (для кодування використовуеться до-вкьна кiлькiсть букв та цифр) —
2) «ушверсальний код товару» (англ. Universal Product Code — UPC), в якому розрiзняють повний код (UPC-A),
в якому використовуеться послГдовшсть i3 12 цифр, i ско-рочений код (UPC-E) i3 8 цифр. Дописавши нуль напередi перед цифрами в UPC-A, отримуемо EAN-13. Кодування цифр в EAN та UPC е однаковим-
3) код 128 (Code 128) е кодом змшно'-1 довжини, за до-помогою якого можна кодувати букви латинсько'-1 алфавiту, цифри та спещальш символи. Кодуе всi 128 знаки Американ-ського стандартного коду для шформацшного обмшу (англ. American Standard Code for Information Interchange — ASCII) —
4) код ITF-14 (Interleaved 2 of 5) використовуе симво-лжу, яка дозволяе кодувати цифри двома полосами п'-яти рiзноi ширини. Використовуеться для групово'-1 (не роз-дрiбноi) транспортно'-1 упаковки.
1снують iншi лiнiйнi коди, зокрема, UCC/EAN-128 (що е разновидом Code 128), Code 39, Pharmacode One-Track, Pharmacode Two-Track тощо.
Мгжнародною органiзацiею, що унормовуе питання стандартизаци штрихового кодування, е GS1, яка мае на-цюнальш представництва в 150 крашах. Зокрема, в Украь нi таким представником е Асощащя Товарно'-1 Нумераци Украши «ДжiЕс1 Украша», яка на основi «Положення про штрихове кодування товарiв та участь у всесвггнш системi GS1 в Украiнi» [14], що Грунтуеться на низцi Закон1 В Украши, Державних Стандартах Украши, нормативно-технiчноi документаци Асоцiацii та шших нормативно-правових документiв, дозволяе отримати таи Гдентифжатори для суб'-ектiв господарювання [13]: коди для продукци — гло-бальний номер товару (англ. Global Trade Item Number -GTIN), який е наступником код1 В EAN та UPC- глобальш номери розташування учасник1 В логiстичного ланцюга -торгових партнерiв та к пiдроздiлiв (англ. Global Location Number — GLN) —ентифшащя логiстичних одиниць — се-рiйний номер транспортного пакування (англ. Serial Shipping Container Code — SSCC) — всесвггнш Гдентифжатор зво-ротнього iнвентарного майна (англ. Global Returnable Asset Identifier — GRAI) — всесвгтнш iндивiдуальний iдентифiкатор iнвентарного майна (англ. Global Individual Asset Identifier -GIAI) — всесвинш номер стосунк1 В, пов'-язаних Гз наданням послуг (англ. Global Service Relations Number — GSRN) — всес-витнш Гдентифжатор типу документу (англ. Global Document Type Identifier — GDTI).
1снуе низка двомГрних код1 В, до яких вГдносять: Aztec code (зокрема, використовуеться для електронних квит-к1 В на замзницях та авГа), MaxiCode, ShotCode, Ez code, Micro QR code, QR code, Data Matrix, Microsoft Tag (HCCB), MicroPDF417, PDF417, Codablock-F, BeeTagg [15], яга в^зня-ються м1ж собою розмГрами рисунку, обсягом шформаци та вГдповГдно розмГром файлу, глобальшстю розповсюдження.
Електронний обмш даними (англ. Electronic Data Interchange — EDI) здшснюеться мГж комп'-ютерними
програмами за мшмального втручання людини. Використання EDI дозволяе скоротити ккьгасть помилок i час опрацювання супровГдних докуменпв на продукцш, що дозволяе тдвищити швидгасть протжання матерГаль-ного потоку в лопстичнш системь 1снують «Правила ООН електронного обмшу даними в управлшш, торпвлГ та тран-спортЬ& gt- (англ. United Nations rules EDI For Administration, Commerce and Transport — UN/EDIFACT), яга мають реко-мендацшний характер '-гх використання насамперед на мГж-народному р1вш сп1вробГтництва [16, 17]. Типовими типами електронних докуменпв е каталог товар1 В (PRICAT), за-молення (ORDER), вГдповГдь на замовлення/тдтвердження
замовлення (ORDRSP), пов^омлення про в^вантаження (DESADV), повiдомлення про прийом (RECADV), накладна (DELNOT), повiдомлення про повернення (RETANN), ш-струкцiя пакування (INSDES), рахунок-фактура (INVOIC), акт звiрки взаеморозрахункiв (COACSU), звiт про швента-ризацiю (INVRPT), звiт про продаж (SLSRPT) та iншi [18].
1снують спецiалiзованi EDI-провайдери (оператори електронного документооброту), зокрема в Укра! ш однь ею з таких компанш е «Comarch EDI» [18]. Офщшне шд-ключення до глобально! мережi синхронiзацi! даних GSRN через спещамзоваш компанп-провайдери дозволяе отри-мувати актуальну iнформацiю про рiзну продукщю у свь тi, яка е точною та в^пов^ае установленим мiжнародним стандартам.
Електронний код продукцп називають штрих-кодом майбутнього поколiння, який мiстить шформащю про характеристики продукцп та збер! гаеться на засобi радiочастотно!ентифжацп (RFID), який генеруе сигнал, що може бути зчи-таний спещальним пристроем на вiдстанi до 3 метрш.
Використання у дiяльностi зазначених вище засобiв iдентифiкацi! не е обов'-язковим, але вони значно покращу-ють функцiонування логiстично! системи будь-якого ршня. Окрiм того, iде! та принципи, якг в них закладеш, деякi вь тчизнянi локальнi компанп запозичили для власних потреб. Наприклад, купуючи товар в певнiй мережi роздрiбно! тор-гiвлi, аптечнiй мережi чи у книжковому магазинi, можемо зауважити на упаковщ товару два штрих-коди: один — код GTIN, який нанесений у типографи, та розмщення якого на упаковцi розроблялось дизайнерами, а шший — внутршнш штрих-код iз зазначеною цiною та назвою товару, який нанесено за допомогою принтеру на клаптик паперу та при-кле!но до упаковки, саме який i скануеться тд час здшснен-ня покупки. Цей спойб iдентифiкацi! продукцп викорис-товуеться в тому разi, коли у продажу е упаковки одного й того самого найменування товару за рiзними цшами.
Складовими частинами електронно! лопстики, без яких вона не буде електронною i яи суттево впливають на !! розвиток, е шформацшна система пiдприемства та шформацшно-телекомунжацшш мережi, органiзацi! та управлшня якими присвячено досить велика ильисть ро-бiт, зокрема [3, 5, 6, 11, 19, 20].
Сутшсть електронно! лопстики актуальна не пль-ки в ситуацп фiзичного постачанш продукцп вiд виробника до споживача через ланцюг шших ор-гашзацш, !! можна вiднести й до ситуацш, якi пов'-язанi iз оргашзащею iнформацiйних потоив в електронному видi для вирiшення проблем та задач компанш, яи у сво! й ро-ботi використовують 1нтернет. Це можуть бути телерадю-компанп, компанп з продажу бкетш на рiзнi театральш та концертнi заходи, кiнотеатри, компанп з продажу квитив на автобуси, авiа- та залiзничний транспорт, банки тощо. У цих ситуацiях виникають специфiчнi задачi органiзацi! та управлшня шформащею в електронному видГ.
Розглянемо, як приклад, продаж квитив на транспорт, що являе собою перелж таких дш: обрання маршруту та часу подорож^ ви6Гр найкращого варiанту Гз можли-вих за рГзними критерГями (цГна, комфортшсть, тривалГсть подорожГ тощо), вибГр способу оплати, отримання квитив. На сьогодш всГ цГ дГ! звичайний споживач може здшснити, не виходячи Гз дому та не телефонуючи агенту з продажу квиткш, за допомогою ноутбуку чи смартфону, тдключен-ня до 1нтернету, банкшсько! карточки та принтеру. Разом
з тим, чим бГльш яисно та бiльше (шформацшних) послуг споживач отримуе на сайт компанГ! (якi допомагають йому прийняти ршення), тим складнiшою е оргашзащя шфор-мацiйних потокiв в електронному видь
Наприклад, коли споживач купуе авiаквиток не на сайтi конкретно! авiакомпанi!, а на спецiалiзованих платформах — сервюах он-лайн бронювання, то вiн, обравши критерГ! пошуку, отримуе в результатi список усГх можли-вих варiантiв свое! подорож^ якi вiдрiзняються, зокрема, авiакомпанiею, цшою, умовами повернення квитка тощо. Для цього таи платформи повинш миттево збирати шформащю щодо наявносп в! льних мiсць з iнформацiйних систем рiзних авiакомпанiй. Пiсля вибору споживача, надси-лаеться вiдповiдна шформащя до iнформацiйно! системи обрано! авiакомпанi! про резервування мiсця та очжування оплати. Оплата може бути здшснена на сайтi, зокрема, за допомогою банивсько! карточки, що також потребуе в^-повiдного пiдключення та обмшу даними з процесiнговим центром платежiв. Пiсля здiйснення оплати вiдбуваеть-ся остаточна кутвля квитка, який в роздрукованому ви-глядi, крiм вих^них даних подорожi, буде також мктити штрих-код, який зчитуеться спецiальним приладом тд час посадки на лпак. Отже, невелика кiлькiсть дiй споживача зумовлюе велику кiлькiсть операцiй щодо управлшня в^-повiдними електронними шформацшними потоками.
Для прогнозування, планування, прийняття ршень, координацГ! та контролю електронних шформацшних потоков мають використовуватися економiко-математичнi моделi, якГ побудованi, наприклад, на шдГрунп iнструмен-тарiю теорп нечiтких множини та нечiтко! лоики, штучних нейронних мереж, генетичних алгоритмiв, коеволюц!!, синергетики тощо. Зокрема, у [21] запропоновано побудову лопстичних шформацшно-програмних модулГв на основГ лопко-часових функцГй.
ВИСНОВКИ
Ведення бiзнесу зазнае суттевих змш, зокрема, шляхом широкого використання шформацшно-телекомунжацшних засобiв г технологш, якГ зумовлюють появу нових понять та змшу традицГйних, зокрема, з'-явилось таке поняття, як електронна лопстика, яке ще рокГв десять назад не було у вжитку. У роботГ нами запропоновано авторське означен-ня електронно! лопстики, окреслеш !& quot-! принципи, завдання та функцГ! Показано, що основою електронно! лопстики е мГжнародш стандарти ГдентифжацГ! товару.
Значущсть електронно! логГстики з кожним роком тГльки буде зростати через бурхливий розвиток Гнфор-мацГйно-телекомунГкацГйних засобГв Г технологш. Тому юнуе потреба в подальших, бГльш Грунтовних наукових Г практич-них дослГдженнях рГзних проблем електронно! логГстики, зокрема, вбачаеться за доцГльне дослГдити проблему аналГзу та оцшювання ризикГв в електроннГй лопстищ. ¦
Л1ТЕРАТУРА
1. Проект Закону про електронну комер^ю [Електроний ресурс]. — Режим доступу: http: //w1. c1. rada. gov. ua/pls/zweb2/ webproc41?pf3511=47 409
2. Окландер М. А. Лопстика: пщручник / М. А. Оклан-дер. — К.: Центр навчально! лiтератури, 2008. — 346 с.
3. Гаджинский А. М. Логистика: учебник / А. М. Гаджин-ский. — 16-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2008. — 484 с.
4. Сергеев В. И. Логистика в бизнесе: учебник для студ. экон. и инж. -экон. вузов / В. И. Сергеев. — М.: ИНФРА-М, 2001. -607 с. — (Серия «Высшее образование»).
5. Нагина Е. К. Информационная логистика. Теория и практика / Е. К. Нагина, В. А. Ищенко. — Воронеж, 2007. — 87 с.
6. Хэссиг К. Информационная логистика и менеджмент потока работ / К. Хэссиг, М. Арнольд // Теория и практика управления. — 1997. — № 5 [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http: //vasilievaa. narod. ru/ptpu/175_97. htm
7. Чухрай Н. I. Розвиток лопстики в умовах Е-економки / Н. I. Чухрай, О. Б. Прна // Вкник Нацюнального уыверситету «Львiвська полггехнка». Лопстика. — 2008. — № 623. — С. 272 -278 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //vlp. com. ua/ files/393. pdf
8. Букреев М. Б. Электронная логистика в торговле, часть 1 / М. Б. Букреев // Технологический портал для магазинов, 2006, январь [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http: //retail-tech. ru/food/articles/1699/29 010/
9. Букреев М. Б. Электронная логистика в торговле, часть 2 / М. Б. Букреев // Технологический портал для магазинов, 2006, июнь [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http: // retail-tech. ru/food/articles/1699/29 009/
10. Букреев М. Б. Электронная логистика в торговле, часть 3 / М. Б. Букреев // Технологический портал для магазинов, 2006, август [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http: //retail-tech. ru/food/articles/1699/29 016/
11. Liang-Jie Zhang. ELPIF: An E-Logistics Processes Integration Framework Based on Web Services / Liang-Jie Zhang, Pooja Yadav, Henry Chang, Rama Akkiraju, Tian Chao, David Flaxer, Jun-Jang Jeng [Electronic resource]. — Mode of access: http: //research-er. watson. ibm. com/researcher/files/us-bth/zhang. pdf
12. Gunasekaran A. Developing an E-logistics System: A case study / A. Gunasekaran, E. W. T. Ngai, T. C. E. Cheng // International Journal of Logistics: Research & amp- Applications. — 2007. -Vol. 10, №. 4. — Pp. 333 — 349 [Electronic resource]. — Mode of access: http: //repository. lib. polyu. edu. hk/jspui/handle/10 397/1150
13. Офщшний сайт Асо^аци ТоварноТ Нумераци Укра-Тни «ДжiЕс1 УкраТна» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. gs1ua. org/uk. csp
14. Положення про штрихове кодування та участь у всес-вггнш сипемн GS1 // Офщшний сайт Асо^ацп ТоварноТ Нумераци УкраТни «ДжiЕс1 УкраТна» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. gs1ua. org/files/gs1ua/Polozhennya. pdf
15. Сравнение характеристик штрих-кодов [Електро-нний ресурс]. — Режим доступу: http: //ru. wikipedia. org/wiki/ Сравнение_характеристик_штрихкодов
16. Букреев М. Б. EDI. Электронный обмен данными, часть 1 / М. Б. Букреев // Технологический портал для магазинов, 2006, октябрь [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http: //retail-tech. ru/food/articles/1699/29 015/
17. United Nations rules EDI For Administration, Commerce and Transport (UN/EDIFACT) // United Nations Economic Commission for Europe [Electronic resource]. — Mode of access: http: //www. unece. org/trade/untdid/welcome. html
18. Офщшний сайт компанГТ «Comarch EDI» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. comarchedi. com. ua/
19. Оргаыза^я та проектування лопстичних систем: пщ-ручник / За ред. проф. М. П. Денисенка, проф. П. Р. Лековця, проф. Л. I. МихайловоТ. — К.: Центр навчальноТ лгератури, 2010. — 336 с.
20. Качуровський В. €. 1нформацшна лопстика / В. ?. Ка-чуровський // Вкник Нацюнального ушверситету «Львiвська полггехшка». Серiя «Лопстика». — 2010. — № 690. — С. 53 — 59 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //archive. nbuv. gov. ua/portal/natural/vnulp/Logistyka/2010690/10. pdf
21. Качуровський В. €. Створення лопстичних шформа-цшно-програмних модулiв на основi лопко-часових функцш /
B. ?. Качуровський, Л. О. Волонтир // Вкник Нацюнального ушверситету «Львiвська полггехнка». Лопстика, 2008. — № 633. -
C. 294 — 300 Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //vlp. com. ua/files/422. pdf
REFERENCES
Bukreev, M. B. & quot-Elektronnaia logistika v torgovle, chast 1& quot- [E-commerce Logistics, Part 1]. http: //retail-tech. ru/food/ articles/1699/29 010/
Bukreev, M. B. & quot-Elektronnaia logistika v torgovle, chast 2& quot- [E-commerce Logistics, Part 2]. http: //retail-tech. ru/food/ articles/1699/29 009/
Bukreev, M. B. & quot-Elektronnaia logistika v torgovle, chast 3& quot- [E-commerce Logistics, Part 3]. http: //retail-tech. ru/food/ articles/1699/29 016/
Bukreev, M. B. & quot-EDI. Elektronnyy obmen dannymi, chast 1& quot- [EDI. Electronic data interchange, part 1]. http: //retail-tech. ru/food/ articles/1699/29 015/
Chukhrai, N. I., and Hirna, O. B. & quot-Rozvytok lohistyky v umo-vakh E-ekonomiky& quot- [The development of logistics in terms of e-economy]. http: //vlp. com. ua/files/393. pdf
Gadzhinskiy, A. M. Logistika [Logistics]. Moscow: Dashkov i Ko, 2008.
Gunasekaran, A., T. Ngai, E. W., and E. Cheng, T. C. & quot-Developing an E-logistics System: A case study& quot- http: //repository. lib. polyu. edu. hk/jspui/handle/10 397/1150
Khessig, K., and Arnold, M. & quot-Informatsionnaia logistika i menedzhment potoka rabot& quot- [Information logistics and workflow management]. http: //vasilievaa. narod. ru/ptpu/175_97. htm
Kachurovskyi, V. IE. & quot-Informatsiina lohistyka& quot- [Information Logistics]. http: //archive. nbuv. gov. ua/portal/natural/vnulp/ Logistyka/2010690/10. pdf
Kachurovskyi, V. IE., and Volontyr, L. O. & quot-Stvorennia lohistych-nykh informatsiino-prohramnykh moduliv na osnovi lohiko-cha-sovykh funktsii& quot- [Creation of logistics information and software modules based on logical and temporal features]. http: //vlp. com. ua/files/422. pdf
[Legal Act of Ukraine]. http: //w1. c1. rada. gov. ua/pls/zweb2/ webproc41?pf3511=47 409
Nagina, E. K., and Ishchenko, V. A. Informatsionnaia logis-tika. Teoriia i praktika [Information logistics. Theory and practice]. Voronezh, 2007.
Ofitsiinyi sait Asotsiatsii Tovarnoi Numeratsii Ukrainy «DzhiEs1 Ukraina». http: //www. gs1ua. org/uk. csp
Ofitsiinyi sait kompanii «Comarch EDI». http: //www. co-marchedi. com. ua/
Orhanizatsiia ta proektuvannia lohistychnykh system [Organization and design of logistics systems]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2010.
Oklander, M. A. Lohistyka [Logistics]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2008.
& quot-Polozhennia pro shtrykhove koduvannia ta uchast u vses-vitnii systemi GS1& quot- [The provisions of barcoding and participation in the World System GS1]. Ofitsiinyi sait Asotsiatsii Tovarnoi Numeratsii Ukrainy «DzhiEs1 Ukraina». http: //www. gs1ua. org/files/gs1ua/ Polozhennya. pdf
& quot-Sravnenie kharakteristik shtrikh-kodov& quot- [Comparison of characteristics of barcodes]. http: //ru. wikipedia. org/wiki/CpaBHe-HMe_xapaKTepMCTMK_WTpuxKOflOB
Sergeev, V. I. Logistika v biznese [Logistics business]. Moscow: INFRA-M, 2001.
& quot-United Nations rules EDI For Administration, Commerce and Transport (UN/EDIFACT)& quot- http: //www. unece. org/trade/unt-did/welcome. html
Zhang, L. -J., Yadav, P., and Chang, H. & quot-ELPIF: An E-Logistics Processes Integration Framework Based on Web Services& quot- http: // researcher. watson. ibm. com/researcher/files/us-bth/zhang. pdf

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой