Оптимизация деятельности компаній по созданию электронного информационного продукта

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 330. 341. 1
К. В. НАЛИВАЙЧЕНКО (Кримський економiчний шститут КНЕУ iM. В. Гетьмана, Омферополь)
ОПТИМ1ЗАЦ1Я Д1ЯЛЬНОСТ1 КОМПАН1Й ЩОДО СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ПРОДУКТУ
У статп розглядаються сучасш процеси шформатизаци дшльносп б1знес-компанш. Узагальнено напра-цювання свггових компанш, що створюють шформацшш технологи у глобальному шформацшному середо-вищ1: найбшьш ефективним е електронний шформацшний продукт, який мютить ушверсальний алгоритм його розробки. З'-ясовано, що ф1рми вщдають перевагу ввдкритим програмним кодам.
Ключовi слова: електронний шформацшний продукт- алгоритм розробки- програмне забезпечення- гло-бал1зацш шформацшного суспшьства
Вступ
Роль шформатизаци в економiчному розвитку сучасних нацiональних компанiй стае все бшьш вагомою. Процеси шформатизаци знаходяться пiд впливом зростаючих соцiально-економiчних потреб. Тому очевидна тенденцiя росту обсягу продукци шформацш-них технологш у нацiональних компанiях та потреба оптишзацп iх дiяльностi щодо ство-рення електронного iнформацiйного продукту.
Аналiз останшх публiкацiй та постановка завдання
Проблеми впровадження електронного ш-формацшного продукту в бiзнес — компани та можливостi 1х подальшого розвитку в цьому планi дослiджувалися закордонними та вггчиз-няними вченими Л. С. Винариком, А. Н. Щед-ршим, Н. Ф. Васильевим [1, с. 56−58, 93−96, 134−137], Ф. Котлером [2, с. 36−37, 57−58, 202, 412−414], А. М. Березою [3, с. 40−45, 89−91], I. Т. Балабановим [4, с. 39−42, 120−123, 162−164].
Однак ця тема потребуе детального аналiзу для виявлення нових сучасних можливостей розвитку електронного шформацшного продукту в нацюнальнш компани в умовах глобал& gt- заци електронних технологш та ошташзаци д& gt- яльносп цих компанiй у розвитку шформацшного суспшьства.
Результати дослщження
Компани з виробництва iнформацiйних технологш займають все бiльшу шшу на свiтовому товарному ринку. За даними прогнозiв провщно! мiжнародноl маркетингово! компанil Forrester Research кiлькiсть персональних ком-п'-ютерiв у свiтi досягла одного мшьярда вже до кшця 2008 року, i двох мiльярдiв досягне до
2015 року. Прогноз Forrester Research грунту-еться на припущенш, що з 2010 по 2015 р. зага-льна кшьюсть персональних комп'-ютерiв у свi-ri щорiчно збiльшуватиметься на 12%.
Одною з подiбних компанiй е компашя Cisco — створювач потужно! комунiкацiйноl платформи, що веде новаторську роботу за де-кiлькома напрямами: розробляе новi технологil, доробляе вже створенi, сприяе розповсюджен-ню нових технологiй на ринку шформацшних технологiй. Компанiя впроваджуе новi бiзнес-моделi, розвиток партнерських вiдношень з iн-шими компашями та органiзацiями. 1ншим яск-равим прикладом е мiжнародна компанiя Novell, що поставляе програмне забезпечення, послуги техшчно! шдтримки, консалтингу та навчання. Технологiями Novell зараз користу-ються бшьш шж 80% з 500 крупшших компа-нiй у свт. Продукти Novell успiшно викорис-товуються на бiльш нiж 3,8 млн серверiв, допо-магаючи у пращ понад 80 млн чоловш [5].
Розглядаючи можливосп оптимiзацil дiяль-ностi компанiй, що займаються розробкою ш-формацiйних технологiй, з урахуванням iдей з цього питання А. Н. Щедрша [6], дамо наступ-не визначення електронного iнформацiйного продукту. Електронний шформацшний продукт е електронною документованою шформащею, шдготовленою i призначеною для задоволення потреб користувача.
Звiдси органiчно випкае визначення понят-тя електронно! шформацшно! послуги. Елект-ронна iнформацiйна послуга — обслуговування i надання у розпорядження користувача електронних шформацшних продукпв.
Електронний шформацшний продукт не мае вщчутно! матерiальноl форми i незмiнного ви-гляду. Це справляе специфiчний вплив на схему конкурентно! боротьби у цш сферi. Для вигра-шного становища мiжнародноl компани на рин-
© К. В. Наливайченко, 2012
ку перед yciM вона повинна розробити ушкаль-ний продукт, чи продукт, що мае деяю ушкаль-ш риси, якi приваблюють користyвачiв всього свггу. Яскравим прикладом цього е розробка та вдосконалення пошукових систем у глобальнш iнформацiйнiй мережi 1нтернет. Новою хвилею у цiй галyзi е поява так званих вiзyальних пошукових систем у глобальному шформацшному середовищi (Quintura, KartOO, Ujiko, Mnemo, WebBrain та iн.), яю дають альтернативний по-шуковий штерфейс, нелiнiйне представлення даних у вигщщ деяких асоцiативних понять, синонiмiв пошукових запипв, семантичних вщ-носин мiж посиланнями. 1ншим прикладом е розроблена калiфорнiйською фiрмою Medstory медична пошукова система, яка розбивае шфо-рмащю на групи за клiнiчними дослщженнями, процедурами, iнформацiею про особисте здо-ров'-я, дiагнозами та симптомами. Бiзнес-компани можуть отримати перевагу перед конкурентами не тшьки в результат доступу до ново! шфраструктурно! технологи, але i за ра-хунок бiльш далекоглядного ii використовуван-ня. На раннiх стадiях розвитку технологи зви-чайно вiдсyтня повна i докладна iнформацiя про ii можливостi. Передовий досвiд ще не описаний i не отримав широкого розповсюдження у свт. Компанiям доводиться експериментувати
i вчитися на власних помилках. Компашям, яким першими вдаеться вщкрити способи найефективнiшого використовування технологи, гарантований серйозний yспiх на мiжнарод-ному ринку. У мiрy розвитку шфраструктури yспiх супроводитиме не тшьки тим компашям, яю iнстинктивно прагнуть iнновацiй, а i тим, яю yмiють рацiонально планувати i квалiфiковано використовувати IT. Так, мiжнародна компашя Apple з виробу всесвiтньо розповсюджуваного програмного забезпечення за результатами 2007 фшансового року досягла доходу у 5,26 млрд дол. США, ii чистий прибуток склав 770 млн дол., чи 87 ценив у перерахунку на одну акщю [7].
При сучасних реалiях стае очевидним, що найефективнiшою буде робота •па компани або
ii пiдроздiлy, що створюе електронний шфор-мацiйний продукт, де е ушверсальний алгоритм його розробки з можливютю легкого перенаст-роювання при необхiдностi. На наш погляд, цей алгоритм можна представити у виглядi наступ-них кроюв:
1) Проведення економiчного аналiзy i на його основi прогнозування, бажано з математич-ним моделюванням економiчноi дiяльностi компанii для ухвалення рiшення про те, який
електронний шформацшний продукт для дано! компанп слiд розробляти з перспективою на майбутне-
2) Основою продукту повинна бути мова, за допомогою яко! будуеться ядро програми. Зна-ючи цю мову, легше буде здшснити саму пере-будову програмного забезпечення при змш постановки задачi-
3) Необхщно передбачити автоматизацiю процесу створення електронного шформацш-ного продукту. Якщо один i той же блок зустрь чаеться у декiлькох мюцях програми, краще автоматизувати сам набiр, звернення до 1нтер-нет, розробити визначення конструктора, кла-сiв-
4) Програма повинна бути адитивною мо-деллю. Кожнiй частинi програми належно бути в змозi працювати самостшно i спiльно з шши-ми програмами. Наприклад, при злитп компа-нiй, !х програмне забезпечення мае шдсумову-ватися з окремих частин, при цьому не повинно виникати нi яких конфлшив-
5) Компанii, що створюе програмне забезпечення, належить мати мережу сервюних центрiв, кожний з яких зобов'-язаний виконува-ти обслуговування лише одного типу функцш. Дiяльнiсть цих центрiв не повинна перетинати-ся. Один з центрiв мае виконувати роботу з прогнозу нових вимог до програмного забезпе-чення.
Якщо компашя не в змозi знайти свою шшу на ринку, то! й приходиться вдаватися до ме-тодiв цiновоi конкурентно! боротьби. Iнодi всесвггньо вiдомими компанiями розповсю-джуеться безкоштовне програмне забезпечення, оскiльки розглядаеться як тдрив позицiй конкурентiв.
Сучасш реалii пiдказують, що не можна проводити повно! аналогii мiж вартютю продукту матерiального виробництва й вартютю програмного забезпечення [8]. Неможливо розгля-дати щну програмного продукту як данють. Динамiка змши цiни залежить не тiльки вщ ю-лькостi працi, вкладено! в його створення. У цьому випадку немаловажним фактором при визначенш щни товару е супровiд програмного забезпечення.
Практика використання програмного забез-печення в мiжнародних компанiях показала, що в багатьох випадках неприступнiсть розши-фровки програмного коду створюе непереборш перешкоди для нормального функцiонування технолопчного встаткування. Якщо в цьому випадку не передбачений постiйний зв'-язок з розроблювачами програмного забезпечення, то
цша програмного продукту стае близько! до нульового значення. У свiтовiй практищ все частiше фiрми, що здобувають iнформацiйнi технологii, стали вiддавати бшьшу перевагу вiдкритим програмним кодам. У зв'-язку з цим назрша необхщнють рiшення задачi про дощ-льнють створення вiдкритого програмного коду передовими 1Т-компашями та вiльного його розповсюдження по всьому свiтовому економ& gt- чному середовищь
1снуе безлiч висловлень «за» й «проти» вщ-критостi програмного коду. Думки iз цього приводу неодноразово публшувалися вченими, що займаються дослiдженням в областi утво-рення програмного забезпечення [9].
З цього приводу вщзначимо, що Уряд Вели-кобритани спiльно з мiжнародною компашею IBM i Нацiональним обчислювальним центром (National Computing Centre) просуватиме про-грами open source. Задачею новоi органiзацii, яка отримала назву National Open Centre (NOC), буде встановлення бiльш тiсноi спiвпрацi мiж виробниками вщкритого ПЗ i тими, хто ним ко-ристуеться — комерцшними, державними i осв& gt- тнiми установами. Для цього NOC проводитиме рiзнi дослщження i органiзовуватиме конференций Крiм того, центр займеться розробкою рiз-них вiдкритих стандартiв, яю згодом викорис-товуватимуться в усьому Cвросоюзi.
За замовленням Cвропейськоi комюи було проведено дослiдження, в якому значиться, що використовування open source приносить кра1-нам Свросоюзу до 2 млрд евро на рш [10]. Прикладом використання вщкритого коду як методу конкурентно!'- боротьби е те, що мiжнародна компашя Linux вдалася до цього засобу боротьби за ринок електронних шформацшних проду-кпв для подолання монополiзму Microsoft i на-ближаеться до перемоги на Куб^ у Венесуелi, в Кита^ Бразилн, Норвегii [10]. Перевагу Linux при установщ ОС на сво1х ПК отдают таю най-бiльшi мiжнароднi компанii, як Hewlett-Packard, Dell. Крiм того, намiчаеться активне використовування як замша юнуючих операцiйних систем реального часу (RTOS) [7].
На наш погляд, вщкритий код при реалiзацii нового програмного забезпечення необхщний у таких випадках:
• характеристики надшносп, стабшьнос-тi, масштабованостi е критичними характеристиками програмного забезпечен-ня-
• правильнють проектування й реалiзацii програмного забезпечення не може з
легкiстю бути перевiрена iншими засо-бами,м незалежно! експертизи-
• програмне забезпечення е критичним для користувача в керуванш його бiзне-сом-
• програмне забезпечення формуе або пiдтримуе загальну iнфраструктуру комп'-ютерних систем i комушкацш-
• програмне забезпечення поширюеться серед компанiй зi слабкими можливос-тями спiлкування з розроблювачами програмного продукту-
• програмне забезпечення орiентоване в тому чи^ на користувачiв, у яких не е технiчноi можливостi його установки на досить новому обладнанш-
• виникають утруднення в реоргашзаци роботи технiчноi пiдтримки програмного забезпечення.
Якщо орендна плата за секретш бiти вище, нiж вщдача вiд вiдкритостi вихiдного коду, стае економiчно доцiльною закритiсть вихiдних тек-стiв. У тих же випадках, коли вигоди вщ вщ-критост коду бiльше, чим орендна плата за та-емнiсть, мае сенс вщкрити вихiдний код.
Вiддачу вщ вiдкритостi коду важче вимiряти й пророчити, чим орендну плату за таемнють бiтiв, а це говорить про те, що набагато часпше очшуваний доход недооцiнюеться, нiж ощню-еться занадто високо. Як приклад приведемо дiяльнiсть виробника апаратних засобiв ЕОМ. У цьому випадку вщкриття коду може зробити вiдомою важливу iнформацiю про те, як пра-цюе встаткування розроблювача. Якщо рашше на розробку драйвера йшло 3. .5 рокiв, то сьо-годнi цей час настшьки скоротився, що кошю-вання стало не вигiдним для конкурент. З iншого боку, вщкрип тексти найменш придатнi компанii в наступних випадках:
• компанiя е единим власником програм-но! технологи, що приносить доход-
• програмне забезпечення вщносно не-вiдчутне до помилок-
• правильнють коду легко може бути пе-ревiреною шшими засобами, крiм незалежно! експертизи коду-
• програмне забезпечення е некритичним для бiзнесу-
• програмне забезпечення не збшьшуе ю-тотно свою цшнють через спiльну роботу над ним або шляхом повсюдного поширення.
У перспективi розвитку виробництва по розробщ програм будуть складатися двi альте-рнативи — створення вщкритого й створення
зaкpитoгo гаду. Якщo цiннicть викopиcтaння нepoзкpитoгo aлгopитмy a6o тexнoлoгii бyдe дocить виcoкoю, витpaти, пoв'-язaнi з нeнaдiйнi-cтю, будуть дocить низькими, a prom^ гов'-я-зaнi з мoнoпoлieю пocтaчaльникa нa мiжнapoд-нoмy pинкy, — дocить тepпимими, тo cпoживaчi пpoдoвжaть плaтити зa зaкpитi пpoгpaми. Цe, нaйбiльшe iмoвipнo, зaлишитьcя вipним для caмocтiйниx вepтикaльниx pинкiв дoдaткiв, толи pинoк кoнкpeтнoгo тoвapy oбмeжeний, aлe бiльшicть cпoживaчiв та цьoмy pинкy мaють пoтpeбy в дaнoмy тoвapi, дe eфeкти вщ cпiльнoi poзpoбки cлaбкi.
Бaзи дaниx, iнcтpyмeнтiв для пpoгpaмyвaн-ня, a6o пpoгpaм виcoкoгo piвня для кoнфiгypa-ц^'- нaбopy пpoтoкoлiв дoдaткiв будуть бiльшe змiшaними. Maють пpoгpaми iз цiei кaтeгopii тeндeнцiю бути зaкpитими a6o вiдкpитими, iмoвipнo, бyдe зaлeжaти вiд вapтocтi вiдмoв, пpи цьoмy бiльшa вapтicть пpoгpaми cтвopюe тдак iз бoкy yчacникiв pинкy, cпpямoвaний нa тe, щoб змycити виpoбникa дo вiдкpитocтi.
Moжнa poзpaxoвyвaти m тe, щo виpoбницт-вo пpoгpaм у цiлoмy зaлишитьcя ид^^мни-цьким, are з нoвими нiшaми, щo пocтiйнo вщ-кpивaютьcя нa пpиклaднoмy кiнцi й oбмeжeн-ням тpивaлocтi життя для мoнoпoлii зaкpитoi iнтeлeктyaльнoi влacнocтi, у мipy тoгo, як ii ви-poби пoпaдaють у цю iнфpacтpyктypy. Уce 6i-льшe виcoкoякicнi пpoгpaми cтaнyть пocтiйнo дocтyпними для викopиcтaння й cтвopeння ш-виx нa ixнiй ocнoвi.
Bиxoдячи з мipкyвaнь, пpeдcтaвлeниx вищe, мoжнa cклacти cxeмy для cтpaтeгii нaцioнaльнoi кoмпaнii вибopy вiдкpитoгo, aбo зaкpитoгo кoдy пpи нaпиcaннi нoвoi пpoгpaми. Пpи цьoмy го-виннi бути пpoвeдeнi poзpaxyнки вигiднocтi вибopy того aбo iншoгo шляxy. Bизнaчaютьcя вш пepeвaги й нeдoлiки вибopy cтpaтeгii вщго-вiднo для виpoбникa й cпoживaчa пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння. Бyдyeтьcя тaблиця xaparcrep^-тик. Хapaктepиcтикa e пoзитивнoю, якщo вoнa вкaзye нa дoцiльнicть тoгo, щoб пpoгpaмний кoд був в^д^нтим, i нeгaтивнoю в iншoмy ви-пaдкy. Koжнa кoмпaнiя квинта виpiшити, якi xapaктepиcтики для rei e нaйбiльш вaжливими, a яю — дpyгopядними.
Тaкoж нeoбxiднo дaти oцiнкy дiяльнocтi кoмпaнii вiдпoвiднo дo кoжнoi xapaктepиcтики. Для цьoгo ввoдитьcя бaльнa шкaлa. Пepeвaж-ним xapaктepиcтикaм пpивлacнюютьcя гозити-внi бaли, a xapaктepиcтикaм, щo визнaчaють нeдoлiки oбpaнoi cтpaтeгii, пpивлacнюютьcя бaли з жгативним знaкoм. Пicля пiдcyмoвy-
вaння вж бaлiв дiйдeмo виcнoвкy пpo тe, чи дoцiльнo зaлишaти вiдкpитим пpoгpaмний кoд.
Хiд фopмaлiзoвaнoгo piшeння дaнoi пpoблe-ми пpeдcтaвимo у вигщщ нacтyпнoi тaбл. 1.
Тaким чивдм кoмпaнiя виявляe, чи мae ce? пpидбaвaти тoй чи iнший eлeктpoнний iнфop-мaцiйний пpoдyкт, кopиcтaтиcя eлeктpoннoю iнфopмaцiйнoю пocлyгoю, нa якиx yмoвax, в якoi кoмпaнii.
Пpoцeнтнe cпiввiднoшeння eлeктpoнниx ш-фopмaцiйниx пocлyг у вapтicнoмy вимipi для кoжнoгo виду дiяльнocтi нaцioнaльнoi кoмпaнii зaлeжить вщ ii типу i ocнoвнoгo poдy дiяль-нocтi.
Чepeз вeликий готш iнфopмaцii пoтpiбнa ii yнiфiкaцiя.
Зaвдяки викopиcтaнню yнiфiкoвaниx дoкy-мeнтiв пiдвищyeтьcя швидкicть oбpoбки iнфo-pмaцii, пoлiпшyeтьcя ixня читaбeльнicть, шд-вищyeтьcя зpyчнicть викopиcтaння, paцioнaлi-зyeтьcя дoкyмeнтooбiг, дoкyмeнти нaдaютьcя у фopмi, щo вiдпoвiдae пpaвилaм дepжaвниx cтaндapтiв.
У тaкoмy видi iнфopмaцiя бiльш paцioнaль-ш збepiгaeтьcя в пaм'-ятi ЕОМ (p?. 1).
Пpи cтвopeннi eлeктpoннoгo iнфopмaцiйнo-гo пpoдyктy кepiвництвo кoмпaнii вcтae пepeд вибopoм — cтвopювaти того влacнopyчнo, aбo звepтaтиcя дo гостуг вiдпoвiдниx фipм-виpoбникiв тaкoгo виду пpoдyктiв.
Ha дaний чac кoлo тaкиx фipм знaчнo poз-шиpилocя, cпeктp нaдaниx eлeктpoнниx iнфop-мaцiйниx пocлyг виpic. Бaгaтo з цж фipм дocя-гли вeликиx poзмipiв.
Яcкpaвим пpиклaдoм цьoгo e кopпopaцiя «Iнфopмaцiйнi тexнoлoгii». Kopпopaцieю бyлo впpoвaджeнo iнфopмaцiйнy cиcтeмy «IT-пiдпpиeмcтвo» [11] у poбoтy ВАТ «Carnex-пpoм». Ця cиcтeмa e iнcтpyмeнтapieм для pi-шeння oблiкoвиx i yпpaвлiнcькиx зaцaч. Зaвдя-ки 1и m зaвoдi ocвoeнo oптимiзoвaнi бiзнec-npo^OT. З'-явилacя мoжливicть кopиcтyвaтиcя oблiкoвoю i бyxгaлтepcькoю iнфopмaцieю в pe-aльнoмy мacштaбi чacy yciм, кoмy вoнao6-xiднa. Зapaз кopпopaцiя зaймaeтьcя впpoвa-джeнням ERP-cиcтeм, дoмaгaючиcь збiльшyвa-ти кiлькicть мacштaбниx пpoeктiв, кшькють peaльнo пpaцюючиx кopиcтyвaчiв cиcтeми, стушнь зaвepшeнocтi тa кoмплeкcнocтi пpoeктy.
Beликиx ycпixiв нa pинкy eлeктpoнниx ш-фopмaцiйниx пpoдyктiв дocяглa мiжнapoднaмшия Microsoft, якa зapaз пpocyвae чepeз cвoix cepтифiкoвaниx мiжнapoдниx пapтнepiв шву бaгaтoфyнкцioнaльнy cиcтeмy yпpaвлiння бiзнecoм Microsoft Dinamics. У цiй cиcтeмi го-
Рис. 1. Структура зовшшньо! пам яти ЕОМ для збереження шформаци
ю
VO
ширено можливост для бiзнес-аналiзу, фшан-сового та лопстичного менеджменту, здiйснено тюну iнтеграцiю офiсних та бiзнес-додаткiв, з'-явилась можливють створювати зручне вiрту-альне робоче мiсце для кожного сшвроб^ника.
Зараз програмнi рiшення Microsoft Dynamics використають бшьш шж 300 тис. ктенпв у всьому свiтi. Мiжнародна мережа продажiв мае понад 9000 партнерiв у 132 кра! нах свггу [12].
Таблиця 1
Виб1р компашею-розроблювачем програмного забезпечення стратеги щодо в1дкритост1 програмного коду
№ п/п Виробник програми Бал Споживач програми Бал
1. Р1вень в1дм1нност1 цши продажу з в^дкритим та закритим кодом Над1йн1сть, стабшьшсть, масштабо-ван1сть системи
2. Перспективн1сть розробки програмного забезпечення у даному напрям1 Р1вень легкосп перев1рки системи
3. Наявнють 1нтелектуального потенц1а-лу у компани Можлив1сть сп1лкування з виробни-ками системи
4. Складшсть технологи розшифрування алгоритму програмного продукту Можлив1сть адаптацИ п1д застарше технолог1чне обладнання
5. Бажання компани вести тдтримку програмного забезпечення Р1вень чутливост1 до помилок
6. П1дтримка загально!'- структури кому-н1кац1й Необхщшсть сум1сно! роботи над програмним забезпеченням
7. Ун1кальн1сть технолог^ створення програмного забезпечення Р1вень критичност1 в управл1нн1 б1з-несом
Вагомих здобуткiв при створенш бiзнес-додаткiв досягла всесв^ньовщома вироб-ництвом iнформацiйних продуктiв компашя Oracle [13].
Сьогоднi близько 2000 шдприемств енерге-тично! галузi усшшно використовують цi про-дукти. Новим ршенням Oracle для енергетич-них компанш стала система «Електроенергети-ка. Будiвництво, модернiзацiя, ремонт i техшч-не обслуговування». Ця система створена на основi сукупного мiжнародного досвщу авто-матизаци бiзнес-процесiв для енергетичних пiдприемств i збiрного досвiду росшських енергетичних пiдприемств.
На пострадянському просторi широкого ви-користання сво! х електронних iнформацiйних продуктiв з планування, управлшня фiнансами, виробництвом, логiстикою, взаемостосунками з Рентами, персоналом, задач бухгалтерського облiку домоглася росiйська корпорацiя «Галактика». Широковщомим свiтовим постачальни-ком електронних ршень для бiзнес аналiзу е компанiя Business Objects, яка нещодавно випу-стила нову версш пакета Business Objects Crystal Decisions для потреб малого та середнього бiзнесу.
Необхiдно вiдзначити, що якщо рашше створюванi електроннi iнформацiйнi продукти
служили для автоматизаци адмiнiстративноl дiяльностi, то зараз вони вийшли за межi офю-них структур i почали впроваджуватися у виро-бничих цехах. Одним з таких прикладiв е сум& gt- сна розробка компашями Cisco та IBM розпод& gt- льчих мереж для енергетичних компанш.
Теоретично електронний шформацшний продукт може приймати необмежену кiлькiсть форм для виршення необмежено! кiлькостi задач. Якщо компани випдшше набувати програмне забезпечення у сторонньо! оргашзаци, то програмiсти, що залишилися у штатi компа-нiй, займаються його обслуговуванням, вдос-коналенням i усуненням помилок. Зовнiшнi консультанти при виконанш замовлень звичай-но «шдганяють» стандартнi програми до потреб окремих споживачiв на основi використо-вування стандартизованих засобiв змiни конф& gt- гурацil.
Висновки
У процесi проведеного дослщження виявле-но, що процесам глобалiзацil iнформацiйних процесiв сприяе розвиток та розповсюдження свггових мереж. Зростае зв'-язок мiж рiзними регiонами свiту, завдячуючи розповсюдженню телекомушкацшних послуг. Проаналiзовано дiяльнiсть свiтових органiзацiй, якi грають ве-
лику роль у прогресивному розвитку шформа-цшного суспшьства.
Виявлено, що шструментами боротьби за ринок iнформацiйних технологш у свiтi е вщ-крите розповсюдження iнформацiйноi системи компанii. При сучасних реатях стае очевид-ним, що найефектившшою буде робота тiеi компанii або ii пiдроздiлу, що створюе електро-нний iнформацiйний продукт, де е ушверсаль-ний алгоритм його розробки з можливютю легкого перенастроювання за необхiдностi. На ви-рiшення питань створення такого ушверсально-го алгоритму мають бути направлеш подальшi дослiдження цiеi проблеми.
Б1БЛЮГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК:
1. Винарик, Л. С. Онлайновый электронный рынок: становление, проблемы: монография [Текст] / Л. С. Винарик, А. Н. Щедрин, Н. Ф. Васильев. — Донецк: Ин-т экономики пром-сти, 2003. — 176 с.
2. Котлер, Ф. Маркетинг менеджмент [Текст] / Ф. Котлер.- СПб.: Питер, — 11-е изд. — (Серия «Теория и практика менеджмента»). — 2004. -800 с.
3. Береза, А. М. Електронна комерщя: навч. поаб. [Текст] / А. М. Береза. — К.: КНЕУ, 2002. -246 с.
4. Балабанов, И. Т. Электронная коммерция [Текст] / И. Т. Балабанов — СПб.: Питер, 2001. -124 с.
5. Информация о компаниях и ее продуктах [Текст] // Сб. журнала «Корпоративные системы». — К., 2007. — С. 15.
6. Щедрин, А. Н. Электронные информационные ресурсы в информационной экономике [Текст] / А. Н. Щедрин. — Донецк: Ин-т экономики пром-сти, 2003. — 232 с.
7. Кучеренко, С. Что такое Wi-Max? [Текст] / С. Кучеренко // ComputerWorld/Украина. -2007. — № 26. — С. 24−25.
8. Пономарёва, К. В. Информационное обеспечение АСУ [Текст] / К. В. Пономарева, Л. Г. Кузь -мин. — М.: Высш. шк., 1991. — 224 с.
9. Сайт компани АБ-Система виробника програм-них продукпв [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: http: //www. ab-system. dp. ua
10. Сайт онлайнового видання «Открытые системы» [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: http: //www. osp. ru/
11. Лизун, А. 1Т-предприятие. Автоматизация без компромиссов [Текст] / А. Лизун // Computerworld. — 2005. — № 48(525). — 5 декабря. — С. 25.
12. Хоникатт, Дж. Использование Internet [Текст] / Дж. Хоникатт: [пер. с англ.]. — 2-е изд. — К.: Диалектика, 1999. — 322 с.
13. World Intellectual Property Organization. Electronic Commerce Programs and Activities [Electron. resource]. — Access mode: http: //www. wipo. int/about-wipo/ru/ what_is_wipo. html
Надшшла до редколегп 05. 12. 2011.
Прийнята до друку 14. 12. 2011.
Е. В. НАЛИВАЙЧЕНКО
ОПТИМИЗАЦИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ КОМПАН1Й ПО СОЗДАНИЮ ЭЛЕКТРОННОГО ИНФОРМАЦИОННОГО ПРОДУКТА
В статье рассматриваются современные процессы информатизации деятельности бизнес-компаний. Обобщены наработки мировых компаний, которые создают информационные технологии в глобальной информационной среде: наиболее эффективным является электронный информационный продукт, который содержит универсальный алгоритм его разработки. Выяснено, что фирмы отдают преимущество открытым программным кодам.
Ключевые слова: электронный информационный продукт- алгоритм разработки- программное обеспечение- глобализация информационного общества
K. V. NALIVAYCHENKO
OPTIMIZATION OF COMPANIES'- ACTIVITY ON DEVELOPMENT OF ELECTRONIC PRODUCT
The article considers modern processes of informatization of activity for business companies. There are generalized the makes of world companies, which create information technologies in global information environment: the electronic information product containing an universal development algorithm for it, is most effective. It is found that companies prefer opened program codes.
Keywords: electronic information product- development algorithm- computer software- globalization of information society

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой