Эпидемиология черепно-мозговой травмы, сочетанной с алкогольной интоксикацией, в г. Львове

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Украгнський нейрохгрурггчний журнал, № 4, 2006
27
УДК 616. 831−001−036. 2−02:616. 89−008. 441. 13−099
ЕпщемюлоНя черепно-мозково'-1 травми, поеднано'-1 з алкогольною штоксикащею, у м. Львов1
Шевага В. М., Чмшъ Л. Р.
Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет 1 м. Данила Галицького
П! д час проведения досл! дження виявлена значна частота виникнення черепно-мозково'-1 травми (ЧМТ) на тл! алкогольного сп'-ян!ння (АС), яка становить 12,1% у структур! нейро-травми, переважання ЧМТ у чолов! к!в, п! двищення 11 тяжкост! Встановлено нер! вном!рне поширення & quot-п'-яно'-1"- ЧМТ серед потертлих р! зного в! ку (переважно в! д 19 до 60 рок! в) та залежн! сть в! д характеру травмуючого чинника. Виявлен! сезонн! та добов! етдемюлог! чн! особливост! ЧМТ на тл! алкогольно'-1 штоксикацп, що набувають характеру законом! рност! 3 використанням! нтегрального анал! зу в соц! ально-часов!й систем! координат створений усереднений статистичний портрет потерп! лого з ЧМТ на тл! алкогольного сп'-ян!ння, характерний для м. Львова, що мае прогностичне значення.
Ключов1 слова: черепно-мозкова травма, нейротравматизм, алкоголъне сп'-ятння, етдемюлог1я, сезонна хронодинамша, добова хронодинамша.
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) на тл! алкогольного сп'-ян!ння (так звана & quot-п'-яна"- ЧМТ+АС) е надзвичайно актуальною соц! альною та кл! н!ч-ною проблемою [5−9,11]. Алкогольна! нтоксикац!я як потужний ет! отропний чинник виникнення нейротравми суттево впливае на клш! чн! ознаки ЧМТ та динам! ку ii переб! гу, створюючи значн! трудношд д! агностики та подальшоi л! куваль-но'- тактики [2, 3, 6, 7]. Поширення & quot-п'-яно'-"- ЧМТ серед населення (за даними проведеного досл! дження, б! льш н! ж у 20% потерпших ЧМТ виникае в стан! АС) зумовлюе необх! дн!сть детального вивчення проблеми не лише в кл! н!ч-ному, а й етдемюлопчному аспект!
Метою досл! дження е комплексне вивчення еп! демюлог!чних особливостей поширення ЧМТ на тл! АС серед населення м. Львова.
Матер1али i методи дослвдження. Проведене комплексне етдемюлопчне досл! дження з анал!-зом ус! х випадк! в ЧМТ по Львову за 1999−2003 рр. (7529 потерпших). Для збереження та опра-цювання шформацп використано спец! ально створену на баз! Microsoft-Excel програму & quot-Еп!д-ЧМТ"- з граф! чним компонентом (карта м! ста). На п! дстав! даного досл! дження проведений всеб! чний шльшсний анал! з поширення ЧМТ+АС серед населення м. Львова з використанням екстенсивних коефщ! ент!в, визначенням (де це
можливо в рамках досл! дження) коеф! ц!ентщ кореляцп та? х в! рог!дност! [2, 5].
Результати та ix обговорення. За даними проведеного досл! дження, ЧМТ+АС виникла у 1661 потершлого (22,1% у загальн! й структур! нейротравми). Серед потершлих з нейрот-равмою АС виявлене у 1497 (35,1%) чолов! к!в та 164 (10,2%) ж! нок. Частота ЧМТ+АС за тяжкого переб! гу становила 29,8%, легкого — 20,8% та середньо'- тяжкост! — 21,5% (табл. 1).
Шд час анал! зу частоти виникнення ЧМТ+АС у потертлих р! зного вшу виявлений високий показник (у середньому 27%) практично в ус! х групах, за винятком двох: до 18 рошв (1%) та старше 70 рошв (14,5%) (разом 59 потертлих з усього масиву нейротравми — табл. 2). Отже, ЧМТ+АС виникае переважно у потершлих молодого та середнього вшу, тобто, найбшьш соц! ально активно'-! категорп населення — в! ком в! д 19 до 60 рошв були 1479 (19,6%) потерпших з ЧМТ+АС.
Шд час анал! зу сезонно'- та добово'- хроно-динам!ки ЧМТ+АС встановлен! ешдемюлог! чн! особливост! (табл. 3). Так, максимальна частота ЧМТ+АС в! дзначена у листопад! (26,9%) та грудн! (25,3%), а також у кв! тн! (24,9%), червн! (25,4%) ! серпн! (25,7%), шо принципово не сп! в-
Таблиця 1. Сшввщношення випадкiв ЧМТ та ЧМТ+АС залежно вiд тяжкостi травми
Вид травми Тяжесть ЧМТ
легка середньоi тяжкост тяжка Разом
абс. % абс. % абс. % абс. %
ЧМТ 4707 79,2 427 78,5 734 70,2 5868 77,9
ЧМТ+АС 1233 20,8 117 21,5 311 29,8 1661 22,1
Загалом 5940 100 544 100 1045 100 7529 100
Таблиця 2. Сшввщношення випадшв ЧМТ та ЧМТ+АС залежно вщ вшу потершлих
Вид травми Bie потершлих, рок1в
до 18 19−29 30−39 40−49 50−59 60−69 старше 70
абс. % аб % ас. % ас. % ас. % абс. % абс. %
ЧМТ 1003 99 1861 78,9 959 73,9 826 67,7 536 68,5 394 76,2 289 85,5
ЧМТ+АС 10 1 499 21,1 339 26,1 394 32,3 247 31,5 123 23,8 49 14,5
Загалом 1013 100 2360 100 1298 100 1220 100 783 100 517 100 338 100
Таблиця 3. Сшввщношення випадшв ЧМТ та ЧМТ+АС по мгёяцях року
М^яць ЧМТ ЧМТ+АС Разом
абс. % абс. % абс. %
Очень 579 80,8 138 19,2 717 100
Лютий 445 81,1 104 18,9 549 100
Березень 492 78,3 136 21,7 628 100
Квггень 486 75,1 161 24.9 647 100
Травень 562 80,9 133 19,1 695 100
Червень 441 74,6 150 25,4 591 100
Липень 607 83,8 117 16,2 724 100
Серпень 447 74,3 155 25,7 602 100
Вересень 527 79,6 135 20,4 662 100
Жовтень 476 76,5 146 23,5 622 100
Листопад 421 73,1 158 26,9 576 100
Грудень 385 74,6 131 25,4 516 100
падае з загальною сезонного хронодинамшою нейротравматизму (з & quot-пшами"- у липш — 9,8% в1д загально! кшькосл ЧМТ та ичш — 9,6% i мшмальним показником у грудш — 6,8%).
При спiвставленнi уявно! криво! добово! хронодинамiки ЧМТ+АС залежно вщ перiоду доби (рис. 1) з вщповщною кривою — & quot-синусо!-дою"- нейротавми в цiлому (рис. 2) ввдзначене змiщення першо! вщносно друго! у середньому на 4−6 год вперед (так, тдвищення рiвня загаль-ного нейротравматизму спостерiгали з 17-I години, ЧМТ+АС — з 21-I години- пiковим перю-дом були вiдповiдно 21. 00−23. 00 та 3. 00−5. 0
Ця епiдемiологiчна закономiрнiсть, очевидно, зумовлена етапнютю та особливiстю клiнiчного переб^у АС у людини, а саме поступовим прогре-суванням алкогольно! штоксикацп та появою вщ-повiдних клИчних ознак, тривалiстю дп алкоголю на оргашзм залежно вiд ступеня сп'-яншня та iн.
Проте, слiд зауважити, що добова хроноди-намiка ЧМТ+АС ввдповвдае загальнiй тенден-цii, оскшьки 27% вiд загально! кiлькостi ЧМТ протягом 22-I години — це 186 потершлих, а, вiдповiдно, 50,6% протягом 5-I години — лише 43 (табл. 4). Це значною мiрою стосуеться також сезонно! хронодинамши.
Пiд час аналiзу спiввiдношення ЧМТ+АС — травмуючий чинник встановлено виражену неоднорвднють цiei залежностi (табл. 5).
Отже, мiнiмальну частоту ЧМТ+АС спос-терiгають в групi & quot-дитяча травма& quot- (1%). Досить високий показник ЧМТ+АС (11,6%) при вироб-ничiй травмь Звертае увагу доволi низька частота ЧМТ+АС шд час кримiнальноi травми (27,7%), хоча за кшькютю ця група посвдае перше мiсце. ЧМТ+АС переважала у групах & quot-смерть на мющ& quot- (зiбранi спостереження, коли смерть потерпшого наступила на мiсцi поди або по дорозi до лшувального закладу — 41,6%) та & quot-шше"-(нез'-ясована причина травми — 64,4%). Висош показники при цьому пояснюються тим, що через виражену алкогольну штоксикащю та, часто, вщсутнють супроводжуючих оиб чи свiдкiв подii збирання травматичного анамнезу неможливе. Оскiльки максимальнi показники в групах & quot-смерть на мющ& quot- та & quot-шше"- суттево корелюють з хронодинамшою кримшально! травми, скоення протиправних дш, очевидно, е однieю з основних причин нейротравматизму у цих групах (так, у 29,2% спостережень смери на мющ ii причиною було вбивство) [9].
Отже, штегруючи ви наведенi епiдемiоло-гiчнi особливоси ЧМТ+АС, можна зробити вис-новок, що потерпший — це переважно молодий або середнього вiку чоловш з невстановленим або кримiнальним травматичним анамнезом, травмований, найiмовiрнiше, в перюд вiд 17-! до 3-! години. Найбшьшо! частоти звертання
Епгдемгологгя черепно-мозковог травми, поеднаног з алкогольною гнтоксикацгею, у м. Лъвовг
29
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Час, год
Рис. 1. Частота ЧМТ+АС по годинах протягом доби.
Час, год
Рис. 2. Частота ЧМТ по годинах протягом доби.
Таблиця 4. Сшввщношення випадшв ЧМТ та ЧМТ+АС протягом доби
Година доби ЧМТ ЧМТ+АС Разом
абс. % абс. % абс. %
1 218 60,7 141 39,3 359 100
2 151 66,2 77 33,8 228 100
3 104 65 56 35 160 100
4 56 58,3 40 41,7 96 100
5 42 49,4 43 50,6 85 100
6 48 69,6 21 30,4 69 100
7 62 68,1 29 31,9 91 100
8 145 83,3 29 16,7 174 100
9 165 86,8 25 13,2 190 100
10 202 91 20 9 222 100
11 188 85,5 32 14,5 220 100
12 226 76,6 32 12,4 258 100
13 218 87,6 31 12,4 249 100
14 236 32,1 48 16,9 284 100
15 250 87,1 37 12,9 287 100
16 340 86,7 52 13,3 392 100
17 289 82,8 60 17,2 349 100
18 430 83,8 83 16,2 513 100
19 386 80,1 93 19,9 479 100
20 496 82,8 103 17,2 599 100
21 311 78,1 107 21,9 488 100
22 503 73 186 27 689 100
23 485 72,8 181 27,2 666 100
24 247 64,7 135 35,3 382 100
Таблиця 5. Сшввщношення випадшв ЧМТ та ЧМТ+АС залежно вщ характеру травмуючого чинника
Характер травми ЧМТ ЧМТ+АС Разом
абс. % абс. % абс. %
Виробнича 114 88,4 15 11,6 129 100
Побутова 1397 82,3 291 17,7 1690 100
Кримь нальна 2277 77,3 670 22,7 2947 100
Внаслщок дорожньо-транспорт-но1 пригоди 598 84,6 109 15,4 707 100
Шд час нападу епшепсп 66 86,8 10 13,2 76 100
Дитяча 981 99 9 1 990 100
Смерть на мющ 206 58,4 147 41,6 353 100
1нше 227 35,6 410 64,4 637 100
до лшувального закладу або госттал! зацп таких потерпших (вщносно загально! кшькоста протягом мюяця) слщ очшувати в листопад! — грудш, а також у червш i серпш. Наведен! результати слщ мати на уваз! тд час оргашзацп роботи ней-рох!рурпчно1 та реашмацшно! служб, а також спец! ал!зованих в! дд!лень, палат для динам! чного спостереження та дезинтоксикацшно! терапп хворих з АС (за ?х наявност у стацюнарЦ.
Список л1тератури
1. Журавлева К. И. Статистика в здравоохранении.
— М.: Медицина, 1981. — 176 с.
2. Земская А. Г., Педаченко Г. А., Полищук Н. Е., Рябуха Н. П. Клиника, диагностика и лечение черепно-мозговой травмы, сопровождающейся алкогольной интоксикацией: Учеб. пособие для врачей-курсантов. — Л.: ГИДУВ, 1984. — 21 с.
3. Клиническое руководство по черепно-мозговой травме / Ю. С. Бродский, Г. А. Педаченко, Н. Е. Полищук и др.- Под ред. А. Н. Коновалова. — М.: Антидор, 2001. — Т.2. — 675 с.
4. Мшцер О. П. Оброблення клШчних i експеримен-тальних даних у медициш: Навч. посiбник. — К.: Вища шк., 2003. — 350 с.
5. Морозов А. Н. Клинико-эпидемиологические особенности острой черепно-мозговой травмы и повышение эффективности специализированной нейрохирургической помощи в Украине: Автореф. дис… д-ра мед. наук. — К., 1999. — 29 с.
6. Полищук Н. Е., Педаченко Г. А., Полишук Л. Л. Алкогольная интоксикация в клинике неотложной нейрохирургии и неврологии. — К., 2000.
— 206 с.
7. Ромоданов А. П., Педаченко Г. П., Полищук Н. Е. Черепно-мозговая травма при алкогольной интоксикации. — К.: Здоровья, 1982. — 189 с.
8. Чмшь Л. Р. Ешдемюлопчш особливост добово! хронодинамши черепно-мозково! травми у м. Львовi // Практ. медицина. — 2005. — Т. 11, № 3.
— С. 87−91.
9. Шевага В. М., Паенок А. В. Захворювання нервово! системи. — Л.: Свггоч, 2004. — 520 с.
10. Sallee P., Moore M., Johnson M. Traumatic brain injuries in Alaska, 1996−1998 // Alaska Med.
— 2000. — V. 42, N.2. — P. 37−40.
11. Schootman M., Fuortes L.J. Ambulatory care for traumatic brain injuries in the USA, 1995−1997 // Brain Injury. — 2000. — V. 14, N4. — P. 373−381.
Эпидемиология черепно-мозговой травмы, сочетанной с алкогольной интоксикацией, в г. Львове Шевага В. Н., Чмиль Л. Р.
В ходе проведенного исследования установлена значительная частота возникновения черепно-мозговой травмы (ЧМТ) на фоне алкогольного опьянения (12,1% в структуре нейротравмы), преобладание среди пострадавших мужчин, увеличение ее тяжести. Отмечена неравномерность распределения & quot-пьяной"- ЧМТ у пострадавших разного возраста и зависимость от характера травмирующего фактора. Обнаружены сезонные и суточные эпидемиологические особенности нейротравмы на фоне алкогольной интоксикации, которые приобретают характер закономерностей. С использованием интегрального анализа в социально-временной системе координат создан усредненный статистический портрет пострадавшего с ЧМТ на фоне алкогольного опьянения, характерный для Львова, что имеет прогностическое значение.
Epidemiology of cranial cerebral trauma with alcoholic intoxication, in Lvov Shevaga V.N., Chmihl L.R.
In the course of conducted research, the sufficient percentage of brain injuries (BI), arising from the strong alcohol intoxication (12,1% of the total brain injuries amount), sufficient preponderance of men and increasing of the brain injuries severity have been revealed. The irregularity of & quot-drynk BI& quot- distribution among different age groups and dependence on traumatic factors were determined. The season and daily epidemiological brain injuries against the alcoholic intoxication peculiarities have been determined. As a result of integral analysis in social temporal coordinate system, an averaged statistic portrait of patients against the alcoholic intoxication, peculiar to Lviv, has been created, that has a prognostic value.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой