Этапы развития теории и практики опеки и воспитания детей-сирот в деятельности благотворительных обществ Польши (XIX - начало ХХ века)

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Народное образование. Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ность, чистота, точность, выразительность, богатство). Правильно и хорошо развитая речь служит одним из важнейших средств активной деятельности человека в современном обществе.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Камболов Т. Т. Приоритеты национального образования в Северной Осетии. [Электронный ресурс] http: // www. darial-online. ru/20024/kambol. shtml
2. Коменский Ян Амос: Учитель учителей («Материнская школа», «Великая дидактика» и др. про-
изв. с сокращ.). — М.: Карапуз, 2009. — 288 с.
3. Мамедзаде Р. Р. Образовательная программа по родному языку как фактор развития умственной деятельности учащихся начальных классов // Вектор науки Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2014. № 2. С. 134−137.
4. Сидакова Д. Р. Современные социальные функции осетинского языка // Работы центра социологических исследований Северо-Осетинского института гуманитарных исследований. — Владикавказ, 1999. С. 13−31.
PRACTICE-ORIENTED APPROACH TO THE DEVELOPMENT OF EDUCATIONAL AND METHODICAL COMPLEX ON THE OSSETIAN LANGUAGE
© 2014
B.T. Dzusova, candidate of pedagogical sciences, associate professor of russian and ossetian philology L.A. Hamikoeva, a graduate student of the department of russian and ossetian philology
North-Ossetian State Pedagogical Institute, Vladikavkaz (Russia)
Annotation: This paper briefly describes the implementation of a practice-oriented approach to the development of educational and methodical complex on the Ossetian language with a view to creating a culture of speech of students in grades 1−4. This formulation of the problem, according to the author, not only to create an effective system of education in the national language, but also have a huge positive impact on the success of the overall state of the national schools, for a total linguistic situation.
Keywords: training complex, mother-tongue education, communication skills, the learning process.
УДК 376/6/09 (438)
ЭТАПЫ РАЗВИТИЯ ТЕОРИИ И ПРАКТИКИ ОПЕКИ И ВОСПИТАНИЯ ДЕТЕЙ-СИРОТ В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ БЛАГОТВОРИТЕЛЬНЫХ ОБЩЕСТВ ПОЛЬШИ (XIX — НАЧАЛО ХХ В.)
© 2014
К. А. Дзюбинская, преподаватель кафедры украинского и иностранных языков
Львовский национальный университет ветеринарной медицины биотехнологий
имени С. З. Гжицкого (Украина)
Аннотация: Рассмотрены этапы развития теорий и практики опеки и воспитания детей-сирот в деятельности благотворительных обществ. Раскрыто содержание и направления попечительской деятельности над детьми. Охарактеризовано многообразную деятельность обществ, которая сосредоточивалась на открытии воспитательных учреждений.
Ключевые слова: опека, воспитание, дети-сироты, благотворительные общества, Польша.
Постановка науковог проблеми та П значения. Одним iз ключових питань сьогодення в европейських кранах залишаеться проблема отки та виховання дпей-сиргг i дггей, позбавлених батьшвського тклування. Соцiально-економiчнi перемши та пов'-язаш з ними труднощi зумовлюють новi житт^ потреби И грома-дян. Дотльшсть дослвдження откунсько-виховно! дгяльносп благодшних товариств на теренах Польщi зу-мовлена низкою суперечностей мiж: традицшним декла-руванням необхвдносп отки та виховання дней у ам'-! i зростанням сирпства у сучасному суспшьствц викори-станням державно! допомоги i реальними можливостя-ми забезпечення сиргт життево необхвдними потребами- новащями у системi державно! отки та посиленням откунсько-виховно! дгяльносп благодшних оргатзацш i товариств- значними перспективами впроваджен-ня польського ошкунського досвщу до европейських едукацшних процеав та реальними можливостями й алгоритмами! х реалiзацi!'- в укра! нському освгтньому просторг
Анализ остантх дослгджень з ц1ег проблеми. В умовах сьогодення ця проблема знайшла часткове висвплення у наукових працях I. Зверево! [1], Б. Ступарика [2], О. Сухомлинськао! [3], М. Чепшь [4], С. Бадора [5], А. Кельм [6], С. Кот [7] та ш. Значна увага придшена юторико-педагопчним та сотально-педагопчним аспектам отки i виховання. Аналiз i узагальнен-ня педагопчно! лператури, юторико-педагопчних дослщжень засвiдчуе, що теор! я та практика виховання дiтей-сирiт у дгяльносп благодiйних товариств Польщi е маловщомою в Укра! т. Внесок благодшних товариств,
дгяльтсть яких у сферi опiки i виховання е значущим, потребуе вивчення та популяризацп.
Мета статт1 — визначити етапи у розвитку теори i практики отки й виховання датей-сири1 у дгяльносп благодiйних товариств (Вiленського, Варшавського, Калюького, Крашвського, Люблiнського, Радомського, Росiйського) у цариш виховання дiтей-сирiт на теренах Польщi упродовж 1807 — 1918 рр., розкрити й узагальни-ти змют та основнi напрями! хньо! дiяльностi.
Виклад основного матергалу й обтрунтування отри-манихрезультат1 В дослгдження. Традици благодшносп протягом столiть формувалися пiд впливом дер-жави i церкви, на громадських засадах i приватнiй iнiцiативi. Соцiально-економiчний та полпичний розви-ток суспiльства у кшщ XVIII — упродовж XIX ст. для польського народу був надзвичайно важким. Державна политика у соцiальнiй сферi рiзних держав на польських землях тд прусською та австрiйською владами знач-но вiдрiзнялася. Характерним для перюду Королiвства Польського (1815−1905) е розв'-язання сотально-педагогiчних проблем, турбота про сирiт i заснування благодшних товариств на польських землях.
У розвитку теори i практики отки й виховання дпей-сиргт у дгяльносп благодiйних товариств Польщi у XIX — початку XX ст. можна видiлити такi чотири етапи.
Перший етап — 1807−1832 — пошук iнституцiйних форм опiки та змюту виховання дiтей-сирiт. Цей етап характеризуеться створенням благодiйних товариств (Вшенське (1807), Мiнське (1811), Варшавське (1814), Люблшське (1815), Крашвське (1816), Калюьке (1825)). Найбiльше! х було у Польському Королiвствi. У роки
найбгльшого народного утиску там гснували: Вгленське благодiйне товариство, Люблiнське благодшне това-риство, ?врейське благодiйне товариство, Росгйське благодiйне товариство Польського Королiвства, Благодiйне товариство у Радомi, Кельцьке благодшне товариство, Товариство тдтримки бгдних у Седльцах, Калiське благодiйне товариство, Пабiанiцьке христи-янське благодiйне товариство. 1хньою спiльною метою було забезпечення опiки дiтям-сиротам.
В гсторп ошкунсько! педагогiки Польщi вагоме мiсце посгдае виховна дiяльнiсть першого благодiйного това-риства на польських землях — Вгленського благодiйного товариства створеного у 1807 р. Товариство стало прикладом для наступних благодшних закладгв у великих захiдних губернiях i у Польському Королiвствi [8, с. 1112].
Восени 1814 р. розпочало дiяльнiсть Варшавське благодiйне товариство, яке упродовж сто рокгв займа-лося проблемами дггей-сиргг [9, с. 124]. У 1838 р. за-сновано вiддiл опiки над малозабезпеченими дiтьми при Варшавському благодiйному товариствг, дiяльнiсть якого була спрямована на заснування захоронок, бу-динку для сиргг, початково! школи тощо. Товариство органгзовувало рiзнi форми допомоги дням-сиротам. У межах свое! дiяльностi створювало ясла, захоронки, будинок сирiт для хлопщв, будинок сирiт для дiвчат, швейнi для дiвчат, майстернi для хлопщв, а також забез-печувало освiтню й матерiальну пгдтримку.
У Х1Х ст. на теренах Захвдно! Свропи популярнос-тi набула отка над малими дiтьми у формi захоронок, як1 тдтримувало товариство. Першi захорони на територп Варшави з'-явилися у 1838 р. за тдтримки Т. Янгковського, який походив з мщансько1 сгм'-1 та за-ймався торгiвельною справою [10, с. 521].
Характерним е подолання дитячо! безпритульностi, влаштування i полгпшення матерiальних умов, пошук i заснування закладгв опiки для дiтей-сирiт (ясел, захоронок, будинкгв сирiт, притулив тощо), налагодження ошкунсько-виховно1 роботи. Прюритетним стала опiка, зорiентована на ошкунсьш установи, як1 забезпечува-ли соцгальне виховання. У вихованнi звернуто увагу на реалiзацiю 1де! гуманiзму, пошук змгсту i методiв виховання, доцшьшсть використання методики взаемного навчання Белл-Ланкастера.
Початок Х1Х ст. у Польщi характеризуемся також виникненням i функцiонуванням благодшних това-риств, асоцiацiй, приватних фондiв. 1хня дiяльнiсть у галузi ошки та виховання дiтей, соцiальних сири- дiтей, позбавлених батькгвського пiклування, привертае до себе особливу увагу. У результата воен (1792, 1806, 1809, 1813) збгльшилася кшьшсть жебракгв, хворих, дiтей-сирiт, що вимагало створення оргашзацш, як б розв'-язували суспiльнi проблеми i забезпечували сирiт найнеобхiднiшими засобами.
У рiзних окупацiйних зонах польськг фундацп й оргашзацп керувалися вгдповгдними нормами Австрiйського чи Нгмецького Цивгльного Кодексу або царськими указами ввд 1871 р. Законодавство суттево вiдрiзнялося, що стосувалося & quot-не тiльки характеру фундацгй, але й сфери нагляду органiв державно1 адштстрацп: в колишнгй австрiйськiй i росiйськiй ча-стинах з широкими повноваженнями державное'- влади i слабким державним наглядом у прусськгй& quot- [11, с. 36].
Виникнення i розвиток благодiйних товариств вгдбувався пiд впливом суспiльно-полiтичних, соцгально-економiчних та культурно-освiтнiх процесiв. Проблеми ошки й виховання дггей-сирп'- посгли чiльне мiсце у дiяльностi громадських дiячiв i педагогiв Польщi Х1Х — початку ХХ ст., сучасних украшських та зарубiжних науковцiв. Вивчення досвiду Польщi у сферi ошки свгдчить про И власний шлях у твореннг опгкунсько-виховно1 системи, своергднг переваги цiнностей, що ви-пливають iз нацiонального культурного i суспiльного доробку. Однак попри розгалужену мережу благодiйних 86
товариств, вони все-таки не могли охопити своею пiдтримкою всiх, хто И потребував. Благодiйництво, на жаль, не змогло лг^гдувати негативнi наслгдки кашталгзацп економiчних вiдносин, а лише певною мiрою пом'-якшувало соцiальнi суперечностг. Водночас, об'-еднання у доброчиннi товариства на нацюнальнш основi з метою проведення спшьно1 дiяльностi сприяло формуванню почуття взаемопiдтримки.
Другий етап — 1832−1879 — консолгдащя опгкунсько-виховно1 дiяльностi благодiйних товариств пiд патронатом Головно1 ошкунсько1 ради, яка функцюнувала упродовж 1832−1879, 1915−1920 i 1940−1945 рр. Це була суспгльна органiзацiя, метою яко1 була допомога голо-дним, бiдним людям, протидiя смертностi i сирiтству. Рада дiяла на пiдставi власного статуту, мала правила внутргшнього розпорядку i розбудовану органiзацiйну структуру (загальне зiбрання — наглядова рада — управ-лгння — секретарiат — вiддiли i секци — ради вiддiлiв -бюро), а також фши (територiальнi i мiсцевi опiкунськi ради) [12, с. 33]. У 1859 р. отримала право контролю над всгма ошкунськими закладами.
Для цього етапу характерним е вдосконалення правових засад ошки. Здшснюються заходи iз попере-дження безпритульностi. Займаючи центральне мгсце серед опiкунських iнституцiй, рада взяла на себе роль координатора сусшльно1 дiяльностi, пiдтримувала тiснi контакти з гншими товариствами, спiвпрацювала з вла-дою, самоврядуванням i костелом у сферi опiки та виховання дггей-сирп'-. Основними напрямами дiяльностi вгддглу ошки, який мав вагоме значения для роботи уае1 ради, були: оргатзацшний (дослгдження стану опгки над дгтьми у державг (стан здоров'-я, побутовг умови), оргашзащя опгкунсько-виховних закладгв- згромаджен-ня г розподгл коштгв на опгкунську дгяльнгсть) — виховний (опрацювання методгв виховання г навчання у захорон-ках г початкових школах- дослгдження стану науково1 допомоги, педагопчно1 лгтератури, створення бгблготек, видавництво методичних матергалгв) — тспекцшно-тструкторський ('-опрацювання шструкцш, правил внутргшнього розпорядку для установ г персоналу, правових норм ошки) — г1г1ен1чно-медичний (популяризацгя ппешчних г виховних знань- квалГфГкацгя г тдготовка педагоггчних та медичних пращвникгв). Прюритетним е
виховання працею г через працю, формування характеру-
У друггй половинг Х1Х ст. дгяльнгсть захоронок вг-дггравала важливу роль у пгдготовцг дгтей до школи, г навгть священики заохочували сво1х вгрян, вгдправляти дгтей до цих закладгв. У 1862 р. на 3958 дгтей, якг пе-ребували в захоронках Товариства, припадало 68 сиргт. З 1857 р. до захоронк впроваджено початкове навчан-ня, де, кргм урокгв Святого Письма, навчали елементгв арифметики, географи, природи, фгзичнг вправи, у мгс-тах знайомили з вгдповгдним ремеслом. Важливим був факт, що навчання дгтей вгдбувалося польською мовою на елементарному ргвнг, а часом — г на професгйному. Однак, навчання читання г письма польською мовою було нелегальним, забороненим царською владою пгсля розгрому сгчневого повстання. & quot-Вихователг, якг прийма-ли до захоронок старших дгтей, вчили! х польсько1 мови г лгтератури, молодших навчали вчителг, якг офщшно виконували роль помгчниць& quot- [13, с. 155−157].
На основг критичного вивчення дгяльностг благодшних товариств визначено 1хш головнг завдання: забезпечення необхгдних умов для проживання, навчан-ня та оргашзацп вгльного часу. Дгяльнгсть благодшних товариств у сферг ошки упродовж Х1Х — початку ХХ ст. була ргзномангтною г багатогранною, залишила свгй слгд в гсторп краю та ошкунськш педагопщ Товариства були численними, добре органгзованими, мали сво1 статути, кошти для проведення дгяльностг Програма Товариства була чгтко продуманою вгд початку до кгнця, що не втратило актуальностг г сьогоднг. 1дея гумангзму була й залишаеться ключовою у наданнг всебгчнох опгки дгтям
в откунсько-виховних установах i школах. Откунсько-виховна дiяльнiсть благодiйних товариств збагатила педагогiчну думку, представила традици отки та виховання як суттеву частину польсько! народно! педагопки. Недолiком була вiдсутнiсть едино! системи отки i виховання, осшльки кожне товариство i кожен заклад працю-вав за iндивiдуальним планом.
Змют опiки i виховання дггей у дiяльностi благодiйних товариств визначався нормативно-правовою базою й актуальним законодавством. Перша третина Х1Х ст. характеризуеться виникненням опiкунських установ, за-початкуванням дидактичних аспектiв, теоретичних роз-робок отки i виховання догей-сирт Еволюцюнували iнституцiйнi форми опiки — вщ простих до бiльш склад-них, ввд к1льк1сних показник1 В до яшсного наповнення змiсту! хньо! дiяльностi, що внесло змiни до процесу виховання i навчання. У 50-х рр. Х1Х ст. захоронки ви-никли як опiкунськi установи, до яких приймали дiтей вiком вiд трьох до семи рошв, в яких основна увага акцентувалася на релпшно-моральне виховання. У 60-х рр. захоронки виконували функцй'- опiкунськоi установи i початковоi школи. Вони приймали дней вiком 12 — 14 рошв на цшодобове утримання, забезпечували органiзацiю навчально-виховного процесу за чинни-ми програмами початково! школи, сприяли пiзнанню внутрiшнього свiту дитини. Незважаючи на русифiкацiю i германiзацiю освгга у Польщi, опiкунсько-виховнi за-клади вiдiграли вагому роль у патрютичному вихованнi молодi. 1снувало чiтке розмежування опiки i виховання над дпъми з огляду на нацюнальшсть та релiгiю. 1снували заклади, призначет тiльки для дiтей поляков, або евре! в, або рос1ян. Притулки реалiзували програ-ми навчання польською мовою, незважаючи на забо-рону влади, новаторськ виховнi програми, поеднуючи професшну пiдготовку молодi з вихованням, опертим на активносл i самоврядностi молодо
Третiй етап — 1881−1914 — вдосконалення змiсту i форм виховання та отки над сиротами. Вщбуваеться вдосконалення форм откунсько-виховно! дiяльностi, враховуються вiковi та iндивiдуальнi здiбностi дитини. Простежуються тенденци залучення широких шл громадськостi до розв'-язання проблем ошки над дгтьми-сиротами, спрощення механiзму ввдкриття благодiйних товариств, вдосконалення змюту виховно! роботи, прове-дення рекреацiйноi дiяльностi. Налагоджено професiйну освпу, медичну опiку дiтей-сирiт. Змiст виховання розглядаеться як процес формування особистосп, в якому визначальними е загальнолюдсьш та нацiональнi цiнностi. Завершилося створення цiлiсноi системи опiки i виховання датей-сирт
У 1893 р. у Краковi утворили притулок фонду князя Олександра Любомирського для порятунку осиротших i покинутих хлопцiв вiд восьми до вЫмнадцяти рокiв [14, с. 110]. Першочергово приймали круглих сиргт, а при наявностi вiльних мюць — дiтей, позбавлених батьк^в^^ отки. До закладу приймали тшьки хлоптв польськоi нацiональностi i католицького вiросповiдання вщ 8 до 15 рошв.
Не зважаючи на велику шльшсть закладiв, будинкiв для сирiт i захоронок у Польщ^ так i в? врош iснувала тенденцiя до розмщення сирiт у прийомних ам'-ях. Це було зумовлено високим рiвнем смертностi дiтей у цих закладах. У розмщенш дитини до прийомноi сiм'-i сприяла сиротинська рада при mim. Пщ час пруськоi окупаци члени цiеi ради займалися пошуком опiкунiв для сирiт, а згодом контролювали iхню працю, за що прийомш батьки отримували заробiтну плату. Беручи до уваги таку практику, заклащв цiлковитоi опiки було не-багато (у 1913 р. — 18 установ) [15, с. 6].
Упродовж дослщжуваного перюду основними на-прямами дiяльностi благодiйних товариств Польщi у сферi опiки та виховання дпей-сиргт були:
а) откунська, що передбачала надання дiтям побутовоi, корекцiйноi, профiлактичноi i медично-
терапевтично! допомоги, яка не тшьки впливала на iх фiзичний розвиток але й допомагала ш знайти вiдповiдне мюце у суспiльствi та шдготуватися до самостшного життя- опрацювання правових норм отки- досл1дження стану ошки над дпъми у державi (стан здоров'-я, побутовi умови) — орган1зац1ю опiкунсько-виховних заклащв- згро-мадження i розподiл кошпв на опiкунську дiяльнiсть-
б) виховна — сконцентрована на розробцi змюту виховання й обгрунтуваннi форм i методiв виховання та навчання в ошкунсько-виховних установах, дослщженш стану науково-методичноi допомоги, створеннi бiблiотек, популяризаци гiгiенiчних i виховних знань. Змiст виховання охоплював так1 напрями: моральне, релiгiйне, народне, фiзичне, естетичне, iнтелектуальне, трудове. 1дея любовi була основною засадою дiяльностi товариств.
в) освтньо-культурна д1яльшсть як складова культурного процесу на польських землях, що визначи-лася у конкретнш роботi, змiстом якоi було надання дiтям початковоi i професiйноi освiти, яка б забезпе-чувала кращi можливостi на ринку працц подготовка педагогiчних та медичних працiвникiв для роботи з дпъми.
Четвертий етап — 1914−1918 — згортання откунсько-виховноi дiяльностi благодшних товариств. У 1914 р. припинили юнування Варшавське, Калiське i Люблшське благодiйнi товариства, у 1918 — Крашвське. Для Радомського i Росшського благодiйних товариств роки вiйни були перюдом застою у? хнт дiяльностi.
Висновки i перспективи подальших досл1джень. Ддяльшсть благодiйних товариств Польщi у галузi опiки над дiтьми-сиротами упродовж Х1Х — на початку ХХ ст. е сввдченням пошушв власного шляху у твореннi опiкунсько-виховноi системи, який опираеться на нацюнальш i культурнi цiнностi, суспiльний досввд, яскравим проявом громадськоi самодiяльностi та соцiальноi творчостi на засадах милосердя i гуманiзму. Виокремленi нами чотири етапи розвитку теорй i практики отки й виховання дпей-сирп'- у д1яльносп благодiйних товариств Польщi е св1дченням еволюцiйного шляху iхнього розвитку, удосконалення змiсту та основних напрямiв дiяльностi у царинi виховання дггей-сирп'- упродовж 1807−1918 рр. Подальшого досл1дження потребуе опiкунсько-виховна дiяльнiсть релiгiйних органiзацiй, асоцiацiй i фундацш щодо виховання безпритульних i морально занедбаних дней на польських землях у другш половинi Х1Х ст., оргашзацшно-методичш засади управлiння педагогiчним персоналом у Будинках сири краiн Захiдноi Свропи. Наукового вивчення заслуговуе проблема функцюнування благодiйних товариств у европейських крашах.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Зверева I. Д. Доброчиншсть в освт // Енциклопедiя освiти. Акад. пед. наук Украши / гол. ред. В. Г. Кремень. Кшв.: Юрiнком 1нтер, 2008. С. 222−223.
2. Ступарик Б. М. Опiкунсько-виховна функцiя школи // Обри. 2001. № 1(12). С. 5−7.
3. Нариси ютори украшського шюльництва (1905−1933) / за ред. О. В. Сухомлинськог Кшв: Залови- 1996. 304 с.
4. Чепшь М. М. Теоретико-методолопчш аспекти опiки i виховання: зютавний аналiз // Опiка i виховання дней. Iсторiя i сучасшсть: зб. наук. праць / за ред. М. Четль. Дрогобич: Редакцiйно-видавничий вiддiл Дрогобицького державного педагопчного унiверситету iменi 1вана Франка, 2010. С. 42−51.
5. Бадора С. Теорiя i практика опiкунства в Польщi / Сильвiя Бадора. — 1вано-Франшвськ: Б.в., 2000. — 252 с.
6. Kelm A. Formy opieki nad dzieckiem w Polsce Ludowej / Albin Kelm. — 2-e wyd., zm. — Warszawa: WSiP, 1983. — 285 s.
7. Kot S. Historia wychowania. T. II. Warszawa: Zak, 1995. 378 s.
8. Korybut-Marciniak M. Towarzystwa Dobroczynne
w pierwszej polowie XIX wieku w guberniach polnocno- ria, teoria, terminologia. Olsztyn: Wydaw. Uniwersytetu
-zachodnich Cesarstwa Rosyjskiego // Dobroczynnosc Warminsko-Mazurskiego, 2002. 207 s.
i pomoc spoleczna na ziemiach polskich w XIX, XX i na 13. Markiewiczowa H. DzialalnosC opiekunczo-wycho-
pocz^tku XXI wieku, red. M. Przenioslo. Kielce: Kieleckie wawcza Wilenskiego Towarzystwa Dobroczynnosci 1807-
Towarzystwo Naukowe, 2000. S. 39−56. 1830. Warszawa: Wydaw. Akademii Pedagogiki Specjalnej,
9. Kcpski Cz. Towarzystwa dobroczynnosci w 2010. 176 s.
Krolestwie Polskim (1815 — 1914). Lublin: Wydaw. UMCS, 14. Meissner-Lozinska J. Placowki opieki nad dziecmi w
1993. 282 s. Krakowie w okresie autonomii galicyjskie // Opieka nad dzie-
10. Polski Slownik Biograficzny. Т. 10. Krakow: Polska ckiem w Galicji / red. A. Meissner. Rzeszow: Wydawnictwo Akademia Umiejctnosci, 1948. S. 521. Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2002.S. 94−113.
11. Izdebski H. Fundacje i Stowarzyszenia. Warszawa: 15. Wilczynski S. Opieka spoleczna nad niemowlc-Transit, 1997. 296 s. ciem, dzieckiem i mlodziez^ w Wielkopolsce. Poznan:
12. D^browski Z. Pedagogika opiekuncza: histo- Wydawnictwo & quot-Nowego Kuriera& quot-, 1927. 130 s.
ЕТАПИ РОЗВИТКУ ТЕОРП I ПРАКТИКИ ОП1КИ Й ВИХОВАННЯ Д1ТЕЙ-СИР1Т У Д1ЯЛЬНОСТ1 БЛАГОД1ЙНИХ ТОВАРИСТВ ПОЛЬЩ1 (XIX — початок ХХ ст.)
© 2014
Х. А. Дзюбинська, викладач кафедри украшсько1 та шоземно1 мов
Львгвський нащональний утверситет ветеринарноХмедицини i бготехнологШ 1мен1 С .З. Гжицького (Украта)
Аннотацiя: Розглянуто етапи розвитку теорш i практики ошки й виховання дгтей-сиргт у д1яльносп благодшних товариств. Розкрито змют та напрями опiкунськоi дiяльностi над дгтьми. Охарактеризовано 6агатоманiтну дiяль-шсть товариств, яка зосереджувалася на вщкритл виховних установ.
Ключовi слова: отка, виховання, дiти-сироти, 6лагодiйнi товариства, Польща.
STAGES OF THE DEVELOPMENT OF THEORY AND PRACTICE OF GUARDIANSHIP AND EDUCATION OF ORPHANS IN THE ACTIVITY OF CHARITABLE SOCIETIES
OF POLAND (XIX — XX centuries)
© 2014
K.A. Dzyubynska, teacher of the Ukrainian and Foreign Languages Department
Lviv National Stepan-Gzhytskyj-University of Veterinary Medicine and Biotechnology (Ukraine)
Annotation: Attention is concentrated on stages of the development of theory and practices of guardianship and education of orphans in the activities of charitable societies. The content and direction of the tutorial activity of children are showed. There are characterized diverse society activities which were concentrating upon foundation of new establishments.
Keywords: guardianship, education, orphans, charitable societies, Poland.
УДК 37. 088
МАРКЕТИНГ ПЕРСОНАЛА ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ КАК МЕХАНИЗМ РЕАЛИЗАЦИИ СИСТЕМЫ СТРАТЕГИЧЕСКОГО ПАРТНЕРСТВА
© 2014
И. А. Донина, кандидат педагогических наук, доцент кафедры профессионального педагогического
образования и социального управления
Новгородский государственный университет имени Ярослава Мудрого, Великий Новгород (Россия)
Ю. А. Ситникова, заместитель директора по УВР Гимназия № 52, Санкт-Петербург (Россия)
Аннотация: Маркетинговый подход к управлению кадровыми ресурсами общеобразовательной организации предполагает воздействие на ее реальный или потенциальный педагогический персонал с целью создания условий для достижения стоящих перед организацией задач за счет реализации системы стратегического партнерства.
Ключевые слова: Управление кадровыми ресурсами, общеобразовательная организация, маркетинг персонала, социальный заказ государства и общества, маркетинговое исследование, удовлетворенность педагогических кадров.
Педагогические кадры — это стратегический ресурс, процесс формирования, распределения, перераспределена котором основаны все успехи и надежды общеоб- ния кадров на уровне организации, на создание условий разовательной организации, это люди с их целями, для использования профессиональных качеств кадровых потребностями и проблемами. Как отмечает М.М. ресурсов с целью обеспечения эффективного функцио-Поташник, «управление кадровыми ресурсами общеоб- нирования организации» [2, 46]. Объектом управления разовательной организации предполагает воздействие кадровыми ресурсами является человек, а предметом на реальный или потенциальный педагогический персо- - его профессиональные возможности в организации и нал с целью создания условий для нормального функци- социальная среда, которая обеспечивает их эффектив онирования, развития и эффективного использования ное формирование и развитие в интересах организации потенциала работников общеобразовательной органи- и самого человека [2, 7].
зации. Управление кадровыми ресурсами — это особая В управлении кадровыми ресурсами значительную деятельность, в которой посредством планирования, роль играет маркетинг персонала. Е. Л. Богданова в сво-организации и контроля обеспечивается совместная дея- ей книге «Маркетинговая концепция организации пер-тельность, направленная на достижение целей развития сонал — менеджмента и конкурентоспособной рабочей организации» [1, 24]. Это «системное, планомерно ор- силы» характеризует данное понятие так: «Маркетинг ганизованное воздействие с помощью взаимосвязанных персонала — вид управленческой деятельности, направ-организационно-экономических и социальных мер на ленной на долговременное обеспечение организации ка-

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой