Конституционное обеспечение национального института локальной демократии в Украине

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Юридические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

anti-corruption policy, which, within its competence, draft anti-corruption legal acts, proposes such acts developed by other entities of the state anti-corruption policy, provides support during their consideration and adoption in parliament, the Secretariat of the President of Ukraine, Government etc. ensures the formation of sectoral anti-corruption policy by defining its content, activities and methods of implementation, involve the public in these processes.
MIA is one of the main actors implementing the state anti-corruption policy. It includes established appropriate structures that are assigned responsibilities for the prevention, detection, suppression of corruption offenses- implement legal liability on persons guilty of committing. They interact with other law enforcement agencies, state and local governments that oppose or are involved in combating corruption at all levels, to prevent corrupt acts in the middle of the MIA- participating in legal education and the education of the population- perform other tasks prescribed anti-corruption legislation.
Important role in the implementation of anti-corruption activities play a Minister of the Interior, the Ministry Collegium, Board (Main Board) Ministry of Internal Affairs of Ukraine in the areas of Anti-Corruption Bureau for Main Board Combating Organized Crime, state service undertaken against economic crime units, internal security personnel departments and heads of departments and the police.
Activities to create and implement Internal Affairs of Ukraine the state anti-corruption policy promote higher education system and the Research Institute of Ministry of Interior, as well as some civil society.
Keywords: state anti-corruption policy, corruption, Ministry of Internal Affairs of Ukraine.
УДК 342. 4(045)
с. с. Квач
конституцшне забезпечення нацюналыюго 1нституту
локально! демократп в украпп
В cmammi розглянупп питания конституцтного забезпечення тституту локальноi демократа в Украш. Автор розглядае питания ствв1дношення понять «Конституг0я» та «Основнгт Закон». В pooomi внкладено результата системного анал1зу положенъ конституци та виявлено и роль в становленм та фупкгиопувапш тституту лпсцевого самоврядування.
Автор звертае увагу на важливу роль, крт мунщипально-правових конституцтних норм, «непрофтьних» положенъ конституци в забезпечент Оииьноспи лпсгцевого самоврядування в Украш. Робота також ащентуе увагу на важливе Micife в систем! ?нституцпшого забезпечення пронесу конститугцюнал1загци муниципального права Конституцтного Суду Украти.
Автор тдкреслюе установчий характер Конституци, як основного джерела naifiопального права, що саме встановлюе питания ствв1дношення eciei системи джерел naif i опального муниципального права.
На практичному npumadi доводиться, що сьогодт потребують удосконалення KOHcmumyifiiiHi положения вЮносно врегулювання т/тань iepapxii джерел муниципального права.
K. uonoei слова: конституция, лпсцеве самоврядування, конститугцюнал1загц1я м1сцевого самоврядування, конституцтт положения про Micifeee самоврядування.
Постановка проблема. На початку нашого дослщження хочемо звернути увагу на той факт, що поняття Конститущя та Основний Закон не е тотожними та не завжди
Конститущя е Основним законом. Наприклад, Основним законом у мусульманському прав1 е Коран, проте вш ш в якому раз1 не може бути визнаний Конститущею. Бшып за це, визнавати 1 Конститущю Украши Основним Законом, на нашу думку потр1бно певною м1рою вщносно. По-перше, вони е р1зними за походженням, адже конститущя на вщмшу вщ закону походить вщ народу, а не вщ державно! влади [1, с. 49]. По-друге, якщо Конститущю Украши була б визнана законом (нехай навпъ Основним), то, враховуючи принцип примату м1жнародного права, за юридичною силою вона була б повинна поступитися м1жнародним договорам. Проте в сучасних дослщженнях наведеш тер мши використовуються практично як синошми.
Внклад основного материалу. Конститущя Украши закршлюе форму правлшня, державнш лад, державний устрш, виборчу систему, основш права та обов'-язки громадян. Сформулюемо особлив1 ознаки, що вщр1зняють Конститущю Украши вщ шших джерел мунщипального права:
1. серед у ах шших нормативно-правових акпв Конститущя Украши мае найвищу юридичну силу. Тобто, будь-яи правила, що встановлюються в держав1 у вигляд1 норм права на будь-якому р1вш не повинш суперечити й положениям, звщки можна говорити, що Конститущя в УкраТш виступае у рол1 Основного закону-
2. Конститущя мае особливий змют 1 форму. В п нормах закр1плен1 тшьки найбшып важлив1 юридичн1 положена стосовно оргашзацй м1сцевого самоврядування в Украши, яю мають установчий характер-
3. в буд1вл1 системи джерел мун1ципального права, Конститущя Украши виконуе роль своерщного фундаменту та е актом установчого характеру. Це можна побачити виходячи з наступних положень:
• вщповщно до статп 8 Конституцп, закони та шип нормативно-правов1 акти приймаються на основ1 Конституцп Украши-
• саме Конститущя встановлюе види нормативно-правових акпв, що мають юридичну силу-
• Конститущя зобов'-язуе законодавця приймати спещальш закони для визначення певних питань-
• Конститущя встановлюе? ерарх1ю нормативних акпв-
4. для Конституцп характерною е змютовна стабшьнють — незм1нн1сть положень протягом тривалого часу в силу того, що вона волод1е спещальними гаранпями стаб1льност1. Ц1 гарант1Т обумовлеш процесуальними особливостями прийняття та змши тексту Конституц1Т.
На нашу думку, саме враховуючи вказаш характеры! риси Конституцп, сучасш вчен1 конститущонал1сти видшяють п як особливе джерело мунщипального права. Так, Ю. М. Тодика визначае Конституц1ю Украши як единий нормативно-правовий акт, що мае особлив1 юридичш властивост1, за допомогою якого Украшський народ виражае свою суверенну волю, утверджуе основш принципи державного та суспшьного ладу, визначае систему 1 структуру державно! влади та мюцевого самоврядування [2, с. 9−13]. В. Ф. Погоршко називае Конститущю Украши прюритетним джерелом мун1ципального права [3, с. 17].
Визнання Конститущею Украши мюцевого самоврядування, та закршлення в шй засад його здшснення, говорить про особливе ставлення суспшьства до цього? нституту. Конституц1йно-правова легал1защя м1сцевого самоврядування вказуе на визнання 1 гарантування державою його як шституту врегулювання суспшьних в1дносин та за своею сутнютю е необхщною умовою його виникнення 1 функцюнування, як регулятора питань оргашзац1'-1 життед1яльносп на м1сцевому р1вн1 та децентрал1зацп державного управл1ння [4].
Останшм часом з'-являються дисертац1йн1 дослщження, в яких автори вивчають
роль Конституцп як джерела мунщипального права, серед яких щкавою на наш погляд е робота Ю. В. Дел1я. Вш дослщив вплив Конституцй на формування права мюцевого самоврядування через шститут прав, свобод та обов'-язюв людпнп i громадянина. BiH також зробпв впсновок, що на формування правовщносин таких суб'-екпв, як територ1альна громада, сшьський, селищний, мюький голова винятковий установчий характер мала Конститущя Украши, осюльки до й прийняття цих суб'-екпв в УкраТш просто не юнувало [5, с. 7].
Загалом, в Конституцп Украши мютиться бшып за двадцять статей, яю в той чи шшш Mipi торкаються питань мюцевого самоврядування. При цьому, найбшып важливе значения мають положения статей 7, 13, 140, 142 та 143.
Зробивши анал1з норм Конституцп, що легал1зують шститут локально! демократп можемо констатувати наступне.
По-перше в них на piBHi Основного Закону держави визнаеться мюцеве самоврядування, як один з трьох конституцшних способ1 В здшснення влади народом Украши (безпосередньо, через органи державно! влади, через органи мюцевого самоврядування).
По-друге, вщбуваеться конституцюнал1защя основних конституцшних принцишв здшснення мюцевого самоврядування. Ми видшяемо таю основш конституцшш принципи, як: принцип прюритету прав i свобод громадян, принцип автономно! правотворчосп суб'-екпв мюцевого самоврядування, законносп, децентрал1зацп, територ1альносп, виборносп та строковосп.
По-трете, на piBHi Основного Закону закладено процес формування конституцшних засад юридичного, полггичного, фшансово-економ1чного та судового гарантування мюцевого самоврядування. Гарантй м1сцевого самоврядування представляють собою сукупнють засоб1 В та умов, яи забезпечують процес самооргашзацй та функщонування м1сцевих громад по виршенню питань локального значения. Не викликаю сумшву, що саме конституц1йн1 гарантй е найбшьш важливими гаранпями здшснення мюцевого самоврядування в УкраТш. Вони виступають як правов! засоби забезпечення д1яльносп мюцевого самоврядування i е головною умовою повного i ефективного виконання ним сво! х завдань i функц1й.
По-четверте, деяк1 з конституцшних норм мають банкетний характер, а отже, вони закладають право Bi пщстави та обумовлюють законодавче врегулювання питань функщонування шституту м1сцевого самоврядування. Таю норми розширюють роль конституцп в систем! джерел мунщипального права та, по cyri, здшснюють процес конституцюнал1зацй мунщипального законодавства. Серед оргашчних закошв, якч реал1зують вказаш конституц1йн1 вимоги можна вщнести зокрема Закон Украши «Про столицю Украши — мюто-герой Кшв» [6], «Про всеукра! нський та мюцев1 референдуми» в1д 3 липня 1991 року [7], «Про службу в органах мюцевого самоврядування» вщ 07 червня 2001 року [8], Закон Украши «Про асощацй оргашв мюцевого самоврядування» вщ 16 квггня 2009 року [9], Закон Украши «Про порядок обчислення скликань представницьких оргашв мюцевого самоврядування (рад)» вщ 24 червня 2004 року [10] та деяю iHini.
По-п'-яте, мунщипальш норми Конституцп Украши кореспондуються i3 вимогами рекомендащйного характеру (вони можуть бути виконаш на законодавчому piBHi) до Основного Закону закладеними Свропейською харпею мюцевого самоврядування. Харпя передбачае три основних вимоги: закршлення на piBHi Основного Закону принципу мюцевого самоврядування- визначення на piBHi конституцй головних повноваження i функщй мюцевих властей- конституцшна легал1защя можливосп здшснення адмшютративного нагляду за м1сцевими властями.
KpiM того, важливе м1сце в процесах конститущйного врегулювання
мунщипально-правових вщносин займають, умовно говорячи, «непрофшьш» норми Основного Закону. Маються на уваз1, зокрема, норми Конституцп Украши про права людини, яи значною м1рою обумовлюють мунщипально-правовий статус людини та громадянина, конституцшш норми, щодо встановлення адмшютративно-територ1ального устрою, яю визначають територ! альш межп юрисдикцп оргашв мюцевого та регюнального самоврядування, норми про конституцшне закршлення судово! влади, яка вщграе важливу роль у гарантуванш мюцевого самоврядування та багато шших. Кр1м того, на формування шстатуту локально! демократа значний вплив мають й загальш конституцшш принципи й конституцшна доктрина, яю знаходять свое воображения у всьому масив! конституцшно-правових норм.
Особливе мюце в процесах конституцюнал1зацп мунщипального права займають акти Конститущ иного суду Украши. За категор1ями справ, !х можна подшита на три групи:
1. Рппення щодо конституцшносп закошв, чинних м1жнародних договор1 В та шших правових акпв-
2. Висновки щодо офщшного тлумачення Конституци та закошв Украши.
3. Висновки щодо вщповщносп Конституцп Украши тих м1жнародних договор1 В, що вносяться до Верховно! Ради Украши, вщповщно до процедури ратифкаци.
Можемо констатувати, що акти першоТ групи мають охоронний характер та направлеш на усунення невщповщностей норм правового масиву системи мунщипального права Основному Закону Украши.
Основним завданням докуменпв другоТ групи е встановлення точного юридичного значения, а в деяких випадках 1 уточнения положень Конституцп Украши. Враховуючи, що щ акти не е процесуально самостшними (тобто, не можуть використовуватись без посилання на вщповщну норму Конституцп), та мають ознаки спшьш? з Конституцшними положениями (мають найвищу юридичну силу, не можуть бути оскаржеш), вважаемо, що в систем! мунщипального права щ акти необхщно розглядати як доповнення до Конституцп Украши.
Виникнення акпв третьо! групи пов'-язано ?з особливим статусом м1жнародних договор1 В, бо вони едиш серед джерел мунщипального права проходять перев1рку на конституцшшсть ще до набрання юридично! сили. При цьому, слщ зазначити, що у раз1 прийняття Конституц1йним Судом висновку про суперечнють положень Основного Закону та договору, наслщком може бути як вщмова в ратифкацп, так ! в1дповщно до статп 9 Конституц1! Укра! ни, порушена процедури прийняття змш до Основного Закону.
Звщси випливае, що Конституц1йний Суд Украши впливае на процеси конституцюнал1зацп р1зних сусп1льних? нститут1 В (у тому числ1? нституту локально! демократп) за допомогою р1зних засоб1в:
1. Конституцшне тлумачення мунщипально-правових норм, за допомогою якого:
A) уточнюеться нормативний змют статп закону-
Б) долаеться кол1з1я м1ж дек1лькома нормами шляхом пошуку балансу м1ж конкуруючими конституц1йними ц1нностями, що мютиться в них-
B) виявляються системш, !ерарх1чш зв'-язки та залежносп м1ж окремими нормами р1зних правових шститупв-
Г) надаеться новий сучасний змют норм! закону.
2. Конституцшне корегування правозастосовно! практики, що придае «неконституцшний» сенс нормам галузевого законодавства.
3. Виявлення конституцшно! природи юридичних? нститупв, яи безпосередньо не закршлеш в конституц1ях держав, у тому чист на баз! загальноприйнятих принцишв та
норм 1УПжнародного права, що виявляються складовою частиною нашоТ правово! системи, ?мплементацп м1жнародних конституцшно-правових стандарт! в в нащональне законодавство.
4. Тлумачення норм само! конституцп, за допомогою чого забезпечуеться конституцшна ощнка, обгрунтування галузевого законодавства та одночасно -розвиток, перетворення змюту самих конституцшних норм без змши тексту вщповщних конституцшних статей [11, с. 62].
Яскравим прикладом таких акпв Конститущ иного Суду виступае Р1шення Конститущ иного Суду Украши вщ 9 лютого 2000 року № 1-рп/2000 [12], яке мютить результата конституцшно! експертизи п'-ятнадцяти статей Закону Украши «Про мюцеве самоврядування в Укра! ш». Правовим наслщком прийняття вказаного акту стала втрата чинносп положения частини третьо! статп 79, щодо дострокового припинення повноважень сшьського, селищного, мюького голови за ршенням вщповщно! ради «в шших випадках», тобто з пщстав, не передбачених частиною другою ще! статп.
Кр1м того, на конституцюнал1защю нащонального? нституту локально! демократа важливий вплив мае установчий характер Конституцп, як основного джерела нащонального права, що саме встановлюе питания сшввщношення ваеТ системи джерел нащонального мунщипального права. Так, Конститущя закршлюе перелш питань, що повинш бути врегульованими виключно на законодавчому р1вш, визнае ратис]лкован1 м1жнародн1 договори частиною нащонального законодавства, закршлюе певний перелж питань, яи в1дносяться до компетенцй вищих оргашв та посадових оаб державно! влади, компетенц1! м1сцевого самоврядування та можуть регулюватись! х в1дпов1дними актами.
При цьому, говорячи про сшввщношення джерел мунщипального права необхщно звернути увагу на той факт, що й до сьогодш не врегульованим належним чином залишаеться питания сшввщношення м1жнародних договор1 В? з законами, що приймаються на загальноукрашському референдум! 3 одного боку, виходячи? з принципу примату м1жнародного права необхщно визнавати м1жнародний догов1р прюритетним по вщношенню до будь-якого закону. 3 шшого боку, необхщно враховувати, що предметом всеукрашського референдуму виступають:
• затвердження Конституцп Украши, й окремих положень-
• внесения змш ! доповнень до Конституц1! Украши-
• прийняття ршень, яи визначають основний змют Конституцй Украши, закошв Укра! ни та? нших правових акпв.
Це вказуе, в першу чергу про статус таких закошв, як прюритетних по вщношенню до будь-яких джерел права.
До того ж, вщповщно до статп 8 Закону Украши «Про м1жнародш договори Украши», згода Украши на обов'-язковють для не! м1жнародного договору може надаватися шляхом пщписання, ратифжацй, затвердження, прийняття договору, приеднання до договору. Будь-яка з зазначених процедур виконуеться вщ? меш народу Украши вщповщними органами державно! влади, тод1 як ршення що приймаються на референдум!, походять вщ народу безпосередньо. В цьому сена, слушною виглядае позищя, за якою необхщно було б визнавати ршення референдум1 В вищими за 1УПжнародш договори Украши.
Безумовно, така проблема не мае сьогодш практичного значения, проте теоретичне виршення цього питания може охоронити вщ можливого виникнення кол1зй у майбутньому. Сл1д констатувати, що техшчно? снуе два можливих вар1анту розв'-язання поставлено! проблеми:
1. Визнання безумовного примату м? ж нар од, но го права над будь-яким законом Украши. В цьому випадку ми погоджуемося на певне звуження демократичних прав
громадянина, замють цього отримуемо стабшьнють м1жнародно-правових вщносин з нашими? ноземними партнерами.
2. Непорушнють демократичних принцишв здшснення влади в кра! ш та визнання результат! в прямого волевиявлення народу Украши — найпотужшшим за юридичною силою джерелом права. В цьому раз! ми можемо отримати певш проблеми з виконанням зобов'-язань по м1жнародним договорам, адже вщповщно до статп 27, Вщенсько! конвенцп про право м1жнародних договор1 В (1969 р.), держава-учасник не може посилатись на положения свого внутршнього права як на виправдання для невиконання ним договору [13].
На наше глибоке переконання враховуючи визнання евроштеграци прюритетним напрямком розвитку Украши, перший з наведених вар1аипв розв'-язання можливих кол1зш виглядае бшып прийнятним. Вщповщш положения, на нашу думку повинш бути вщображенш у тексп Конституцп.
Висновки. Отже, проанал1зувавши питания конститущ иного забезпечення шституту локально! демократ!!, можемо зробити наступи! висновки:
1. На р1вш Основного Закону Украши не тшьки визнаеться мюцеве самоврядування, а й формуються конституцшш засади його функцюнування (у тому чист через конституцшш норми, що направлен! на врегулювання шших шститупв).
2. В систем! джерел мушципального права Конститущя виступае в рол1 нормативно-правового акту установчого характеру, який волод1е особливими ознаками та встановлюе вихщш дат початку! побудови-
3. Основний Закон забезпечуе конституцюнал! защю принцишв функцюнування мюцевого самоврядуванга.
4. В процесах конституцюнал! зацп мун1ципального правопорядку важливе мюце займають конституц1йн! юридичн!, пол! тичн1, ф! нансово-економ!чн! та судов! гарант!!.
5. В питаниях конституцшного забезпечення м! сцевого самоврядування важливе мюце займае (напевно найвища шститущя в систем! конституцшного забезпечення) Конституцшний Суд Украши.
6. Потребують подалыпого удосконалення конституцшш положения вщносно врегулювання питань? ерархп джерел мун1ципального права.
Список використано? л1тератури
1. Шевчук С. В. Основи конститущйно! юриспруденцп / С. В Шевчук. — Харю в: Консум, 2002. — 294 с.
2. Тодыка Ю. Н. Конституция Украины — основной закон государства и общества / Ю. Н. Тодыка. — Харьков: Одюсей, 2001. — 382 с.
3. Мушципальне право Украши: шдручник / за ред. В. Ф. Погоршка, О. Ф. Фрицького.
— К.: Юршком 1нтер, 2006. — 592 с.
4. ДроботГ Стан конституцшно-правового гарантування мюцевого самоврядування: заруб1жний досвщ [Електронний ресурс] / I. Дробот // Демократичне врядування. — 2008
— Вип. 1. — Режим доступу:
http: //www. nbuv. gov. ua/e-journals/DeVr/2008−01/I_Drobot. pdf- Дата доступу 15. 05. 2010.
5. Дел? я Ю. В. Правов1 основи мюцевого самоврядування в Укра! ш: проблеми теори та практики: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12. 00. 02 «Конституцшне право- мунщипальне право» / Ю. В. Дел1я. — К., 2003. — 14 с.
6. Про столицю Украши — мюто-герой Кшв: Закон Украши: прийнятий Верховною Радою Украши 15 ачня, 1999р. // Вщомосп Верховно! Ради Украши. — 1999. — № 11. -Ст. 79.
7. Про всеукрашський та мюцев! референдуми: Закон Украши: прийнятий Верховною Радою Украши 3 липня 1991 р. // Вщомосп Верховно! Ради Украши. — 1991. — № 33. -Ст. 443.
8. Про службу в органах мюцевого самоврядування: Закон Украши: прийнятий Верховною Радою Украшн 7 червня, 2001р. // Вщомосп Верховно! Ради Украши. -2001. -№ 33. — Ст. 175.
9. Про асощацп оргашв мюцевого самоврядування: Закон Украши: прийнятий Верховною Радою Украши 16 квггня 2009 р. // Вщомосп Верховно! Ради Украши. -2009. — № 38. — Ст. 534.
10. Про порядок обчислення скликань представницьких оргашв мюцевого самоврядування (рад): Закон Украши: прийнятий Верховною Радою Украши 24 червня 2004 р. // Вщомосп Верховно! Ради Украши. — 2004. — № 45. — Ст. 504.
11. Надежин Н. Н. Тенденции унификации международного и нацюнального права в современных условиях формирования единого экономического пространства / Н. Н. Надежин // Общество и право. — 2008. — № 2. — С. 60−67
12. Ршення Конституцшного Суду Украши № 1-рп/2000 вщ 09 лютого 2000 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http: //zakonl. rada. gov. ua/laws/ show/v001 р710−00.
13. Вщенська конвенщя про право м1жнародних договор1 В вщ 23 травня 1969 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/995118
Стаття надшита до редакци 30. 11. 2013 р. S. S. Kvach
CONSTITUTIONAL BASIS OF NATIONAL INSTITUTE OF LOCAL GOVERNMENT IN UKRAINE
The article tackles the problem of constitutional support for the Institute of local democracy in Ukraine. The author analyses correlation between the notions of Constitution and The Main Law. The article represents the results of systemic analysis of the main constitutional regulations and determines their role in the formation and functioning of local governments.
The author attracts special attention not only to the Municipal Law, but also to so-called «non-profile» constitutional regulations in Ukraine. The work also focuses on the importance of guaranteeing of the process of concordance between the Municipal law of the Constitutional Court of Ukraine with its Constitution. The author stresses institutional character of the Constitution as the main source of National Law, that determines correlation between the whole system of sources of the National Municipal Law. With the help of a practical example the author proves that nowadays Constitutional regulations concerning the hierarchy of sources of Municipal Law need improvement.
Keywords: constitution, local government, constitutional regulations in local government.
УДК 342. 56
I. В. Костюк
КРИТЕРП КЛАСИФ1КАЦП КОНСТИТУЦ1ЙНО-ПРАВОВИХ ПРИНЦИП1 В ОРГАН13АЦ11 ТА Д1ЯЛЫЮСТ1 ВИЩИХ СУД1 В ЗАГАЛЫЮ1 ЮРИСДИКЦП
В науковт cmammi запропоновано розкрнття крнтерИв класнфтацп конституцтно-правовах принципе оргатзацп та diwibHOcmi ешцих cydie загальног юрисдикгщ, зокрема Вигцого спег0ал1зоеаного суду з розгляду циетъних та кримтальних справ. Осюльки система конституцпто-правових пранцатв оргатзагщ i dimbHOcmi вшцих cydie загалъног юрисдищИ як i система прннцнтв правосуддя у нормативному

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой