Конституционно-правовые аспекты регулирования занятости и трудоустройства в Украине на современном этапе в контексте зарубежного опыта ведущих государств

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Юридические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

stimulate debate on the involvement of Turkey to the EU.
Keywords: Republic of Turkey, the European Union, the Member States of the European Union, the European Union'-s enlargement policy, accession of Turkey to the European Union.
УДК 342. 734−053. 81(477)(043)
С. X. Барегамян
КОНСТИТУЦ1ЙНО-ПРАВОВ1АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТ1 ТА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ В УКРА1Н1 НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1 У КОНТЕКСТ1 ЗАРУБ1ЖНОГО ДОСВ1ДУ ПРОВ1ДНИХ ДЕРЖАВ
У cmammi розглядаетъся сучасний стан забезпечення правового регулювання зайнятостг та працевлаштування в Украш у конmекcmi doceidy провiдниx крагн ceimy.
Зазначено, що працевлаштування та зайнят^тъ е iнcmрyменmaми найбшъш повног реaлiзaцlг конституцтного права на працю, що мае сформуватисъ не ттъки на теоретичному рiвнi в украгнсъкт науц конститущйного та трудового права, але знайти практичне застосування. Працевлаштування е передумовою такого явища, як зайнят^тъ, i гaрaнmiею останнъого. Практичне вирШення проблем в щй cферi полягае у вирШент державою завдання забезпечення тдходящою роботою кожного, хто бажае працювати i тим самим здтсненш повног зaйняmocmi населення.
Виконання державног полтики зaйняmocmi та оргатзащя працевлаштування покладеш на Kaбiнеm Miнicmрiв Украгни, Мшстерство сощалъно'-г полтики Украгни, Державну службу зaйняmocmi, Державну iнcпекцiю Украгни з питанъ пращ, мicцевi державн органи, органи м^цевого самоврядування, громадсък оргатзацгг, cyб'-екmiв тдприемницъког дiялънocmi.
З метою вдосконалення зacoбiв правового регулювання зaйняmocmi та працевлаштування в Украш, до^джено зaрyбiжний дocвiд прoвiдниx держав в щй cферi.
Ключов1 слова: правове регулювання, конститущйне право на працю, зайнят^тъ та працевлаштування, запоб^ання безробттю, Державна служба зaйняmocmi, державна полтика зaйняmocmi.
Постановка проблеми. Проблеми правового регулювання зайнятосп е досить актуальними в кранах з розвинутою економшою. Це зумовлено змшами в економ1чному середовищ1, складшстю становища на ринку пращ, зростанням питомо'-1 ваги пращвниюв наймано'-1 пращ, змшами в '-1хнш структур!, процесами трудово'-1 м1грацп. Основне навантаження в щй сфер! покладаеться саме на державу: вона здшснюе працевлаштування, професшне навчання i перенавчання, матер1альне забезпечення оаб, як! цього потребують. Обов'-язок держав у сфер! зайнятосп та працевлаштування полягае в тому, щоб здшснювати прогресивш економ1чш i сощальш реформи, забезпечувати повну участь свого народу в процес! ! вигодах економ! чного розвитку, використати сво1 ресурси для надання вам можливостей користування наданими правами.
На сучасному етат м! ждержавно1 штеграцп для Украши правове регулювання суспшьних вщносин в сфер! зайнятосп та запоб! гання безроб! ттю набувае першочергового значення, позаяк зайнятють населення вщдзеркалюе стан економши краши. Надбання незалежносп дало можливють демократизувати трудов! вщносини, але змщнення шституту сощального д! алогу вщбуваеться занадто повшьно. В
сьогодшшнш ситуацп турбуе те, що наша держава шби усунулася в1д четкого контролю трудово'-1 сфери. Випереджуюче зростання споживчих потреб 1 вимог до оплати пращ з боку населення разом з вщсутшстю цшеспрямованих д1й в1дносно структурних змш в економщ1 з боку держави 1 працедавщв, неминуче породжують цший ряд негативних сощальних наслщюв. Найболюч1шим з них е безроб1ття.
Аналгз останнгх дослгдженъ г публгкацт. Низка проблем, пов'-язаних 1з правовим регулюванням вщносин зайнятосп, певною м1рою тддавалася науковим розробкам. Зокрема, до висв1тлення р1зних аспектов ще& quot- проблеми зверталися так1 дослщники як Н. Болотша, В. Венедиктов, О. Волкова, С. 1ванов, Р. Кондратьев, Ю. Маршавш, Ю. Орловський, О. Пашков, З. Симорот, П. Ставинський, Н. Стадник, К. Уржинський, Н. Хуторян та ш.
Метою статп е дослщження наукових матер1ал1 В, що мають теоретичне, законодавче та практичне значення з питань сприяння зайнятосп та працевлаштування населення в умовах демократизаций як1 вщбуваються в Укршш у контекст зарубежного досв1ду. Поставлена мета зумовила необхщшсть реал1зацп наступних завдань:
— виокремити фактори, як1 обумовлюють виникнення проблем в галуз1 зайнятосп-
-з'-ясувати сучасний стан нормативно-правового забезпечення зайнятосп та працевлаштування в Укршш-
— визначити державш органи, що сприяють реал1зацп зайнятосп та працевлаштування в Укршш-
— окреслити альтернативна шляхи вир1шення проблем в сфер1 правового регулювання зайнятосп-
— сформулювати рекомендацп щодо використання закордонного досвщу правового регулювання зайнятосп в Укршш.
Виклад основного матер1алу. Сл1д зауважити, що проблема безроб1ття в Укршн1 сто'-1'-ть досить гостро. Для визначення реальних масштабов зайнятосп 1 безроб1ття використовуеться св1това практика — дан1 виб1ркових обстежень населення з питань економ1чно'-1 активности, в основу яких покладена методология М1жнародно'-1 оргашзаци пращ (МОП). Показник «р1вень безроб1ття (за методолог1ею МОП)» визначаеться у в1дсотках як стввщношення чисельност1 безроб1тних в1ком 15−70 рок1 В до економ1чно активного населення в1дпов1дного в1ку. В Укршш так1 обстеження з 1995 року проводить Державна служба статистики.
Так, кшькють безробгтних, зареестрованих в державнш служба зайнятост1 в Укршш станом на 1 кв1тня 2014 року становила 512,8 тис. незайнятих ос1б, з них отримували допомогу по безробгттю — 415,2 тис. ос1б, з них 270,7 тис. (52,8%) становили ж1нки, 213,5 тис. (41,6%) жителе с1льсько'-1 м1сцевост1, 216,9 (42,3%) -молодь в1ком до 35 рок1 В [1]. З 1 с1чня 2014 року максимальний розм1р допомоги з безроб1ття складае чотири прожитков1 м1н1муми (на 1 с1чня 2014 року в1н складае 1176 грн. [2]). Середнш розм1р допомоги по безроб1ттю у березш 2014 року становив 1268 грн.
Нев1дпов1дшсть попиту на робочу силу п пропозицп в профес1йно-квал1ф1кац1йному та територ1альному розр1з1 зумовлюе значну м1жрег1ональну диференщащю зареестрованого безроб1ття. Скорочення чисельност1 працюючих спостер1галось за останн1й р1к в ус1х регионах Укршни кр1м Волинсько'-1 та Херсонсько'-1 областей.
У середньому за 9 м1сяц1 В 2013 року р1вень безроб1ття в Укршш залишаеться нижчим, н1ж в кршнах Свропейського Союзу, де в1н становив 11% (зокрема, в Грецл та 1спанп, в1дпов1дно, по 27%, Хорват!'- та К1пр1 — 17%, Португалп — 16%, Словаччиш -14%, 1рландп та Болгарп — 13%, 1талп та Литв1 по 12%) [1].
Haceлeння пopiвнюe cвiй cьoгoднiшнiй дoбpoбyт з дocягнyтим piвнeм життя в poзвинeниxarnax, a нe з paдянcьким миллим, щo e нacлiдкoм кpитичнoгo вiднoшeння дo icнyючиx cтaндapтiв oплaти пpaцi, y зв'-язку з чим e cклaдним знaйдeння poбoти з oплaтoю пpaцi, щo зaбeзпeчye дocтaтнiй життевий piвeнь.
Уcyпepeч дaвнiм poзмoвaмo нeoбxiднicть пepexoдy нa iннoвaцiйнy мoдeль poзвиткy, дepжaвa i пpaцeдaвцi пpoдoвжyють дoтpимyвaтиcя мoдeлi дeшeвoi poбoчoi мли. Зa paдянcькиx чaciв пpaцeдaвeць м^ нe зaнaдтo звepтaти yвaгy та зapoбiтнy плaтy i iнтepecи пpaцiвникiв в цiлoмy, ocкiльки був мoнoпoлicтoм i вoлoдiв мiцними мeтoдaми пoзaeкoнoмiчнoгo пpимycy дo пpaцi. B нoвиx eкoнoмiчниx peaлiяx тaкoж змiцнeнi пoзицii poбoтoдaвця в тpyдoвиx вiднocинax, йoгo вaжкo змycити дoтpимyвaти пpaв пpaцiвникiв. Цe oбyмoвлeнo тaкoж тим, щo, в бiльшocтi випaдкiв, пpaцiвникy дyжe cклaднo знaйти poбoтy. Звинyвaчyвaти в цьoмy пoтpiбнo нe лишe пpaцeдaвцiв, якi нaмaгaлиcя yciмa cпocoбaми yтpимaтиcя нa пoзицiяx диктaтy, нe лишe пpoфcпiлки, щo нe yмiють дiяти piшyчe i caмocтiйнo, нe лишe пpaцiвникiв i нaceлeння в цiлoмy, якi нe пpoявляють гpoмaдянcькy aктивнicть, aлe i пaтepнaлиcтcькy тpaдицiю дepжaвнoi пoлiтики, якa в yмoвax poзвиткy pинкoвиx вiднocин нaмaгaeтьcя дiяти cтapими aдмiнicтpaтивними мeтoдaми.
Зaзнaчимo, щo пpaцeвлaштyвaння тa зaйнятicть e iнcтpyмeнтaми тайбшьш пoвнoi peaлiзaцii пpaвa нa пpaцю, тoмy ix opгaнiчними чacтинaми мaють бути: дoпoмoгa бeзpoбiтним- cтвopeння мoжливocтeй пpoдyктивнoi тa дoбpe oплaчyвaнoi зaйнятocтi- aдeквaтнe cпiввiднoшeн мiж oплaтoю квaлiфiкoвaнoi i нeквaлiфiкoвaнoi пpaцi, poзyмoвoi i фiзичнoi- cтимyлювaння мexaнiзмiв aдaптaцii дo вимoг pинкy.
Пpoблeмaми пpaвoвoгo peгyлювaння в cфepi зaйнятocтi i пpaцeвлaштyвaння e нeyзгoджeнicть нopмaтивнo-нpaвoвнx aктiв, таявшсть cyпepeчнocтeй, a тaкoж нeзaбeзпeчeнicть фiнaнcoвим пiдrpyнтям тa мexaнiзмoм peaлiзaцii oкpeмиx нopм. Taкий ycклaднeний xapaктep зaкoнoдaвcтвa y цiй cфepi aж шяк нe cпpияe нaлeжнoмy peгyлювaнню вiднocин в cфepi зaйнятocтi тa пpaцeвлaштyвaння y дoвoлi нeпpocтиx yмoвax пepexiднoгo пepioдy.
Бaзoвy poль cepeд джepeл пpaвoвoгo peгyлювaння зaйнятocтi, пpaцeвлaштyвaння i зaxиcтy вiд бeзpoбiття гpaють мiжнapoднo-пpaвoвi нopми, якi yмoвнo мoжнa пoдiлити нa тpи гpyпи: yнiвepcaльнi, peгioнaльнi тa нaцioнaльнi.
Утверсальт норми мicтятьcя в зaгaльниx пpинципax Cтaтyтy OOH (ст. 1, 13, 55, 56, 62 i 68) [3], в пoлoжeнняx Зaгaльнoi дeклapaцii пpaв людини (ст. 23) [4]. Як вiдзнaчaeтьcя в ст. 7 Xaprii eкoнoмiчниx пpaв тa oбoв'-язкiв дepжaв вщ 12. 12. 1974 p. [5], кoжнa дepжaвa нece вiдпoвiдaльнicть зa cпpияння eкoнoмiчнoмy, coцiaльнoмy i кyльтypнoмy poзвиткy cвoгo нapoдy. B нopмax Miжнapoднoгo такту пpo eкoнoмiчнi, coцiaльнi i кyльтypнi пpaвa [6] цe пpaвo включae пpaвo кoжнoi людини нa oтpимaння мoжливocтi зapoбляти co6i нa життя пpaцeю, яку вiн вiльнo oбиpae aбo нa яку вiльнo пoгoджyeтьcя. Kpiм тoгo, для пiдвищeння зaxищeнocтi cвoix гpoмaдян дepжaвa зoбoв'-язaнa вживaти нaлeжнi зaxoди пo poзвиткy пpoфeciйнo-тexнiчнoгo нaвчaння, eкoнoмiчнoмy зpocтaнню i пoвнiй пpoдyктивнiй зaйнятocтi (cт. 6).
Cвoбoдa пpaцi включae i пpaвo кoжнoi ocoби нa cпpaвeдливi i raprararni yмoви пpaцi. Цe пpaвo, rapaOT^a^ в cт. 7 Miжнapoднoгo тактуo eкoнoмiчнi, coцiaльнi i кyльтypнi пpaвa, cклaдaeтьcя з нacтyпниx acпeктiв: a) винaгopoди, щo зaбeзпeчyвaлa б як мшмум yciм тpyдящим: cпpaвeдливy зapплaтy i piвнy винaгopoдy зa пpaцю piвнoi цiннocтi бeз будь-яш'-1 piзницi, зaдoвiльнe icнyвaння для ниx caмиx тa ixmx ciмeй- б) yмoви poбoти, щo вiдпoвiдaють вимoгaм бeзпeки тa гiгieни- в) oднaкoвy для вcix мoжливicть пpocyвaння пo poбoтi нa вiдпoвiднi бiльш вишю cтyпeнi виключнo нa пiдcтaвi тpyдoвoгo cтaжy i квaлiфiкaцii [6].
У цш oблacтi Miжнapoднoю opгaнiзaцieю пpaцi (MOП) пpийнятi бiльш шж 170 кoнвeнцiй. Baжливe знaчeння мaють нacтyпнi: M 29 «^po пpимycoвy чи oбoв'-язкoвy пpaцю» вiд 28. 06. 1930 p.- M 100 «Qpo piвнe винaгopoджeння чoлoвiкiв i жiнoк зa пpaцю piвнoi цiннocтi» вiд 29. 06. 1951 p.- M 111 «Qpo д^^им^^ю в гaлyзi пpaцi тa зaнять» вiд 25. 06. 1958 p.- M 122 «^po пoлiтикy в гaлyзi зaйнятocтi» вiд 09. 07. 1964 p.- M 168 «^po cпpияння зaйнятocтi тa зaxиcт вiд бeзpoбiття» вiд 21. 06. 1988 p. тa iн.
У Koнвeнцii MOП M 122 «^po пoлiтикy в oблacтi зaйнятocтi» вiдзнaчaeтьcя, щo з мeтoю «л^в^ци бeзpoбiття i нeпoвнoi зaйнятocтi кoжeн члeн Opгaнiзaцii пpoгoлoшye i здiйcнюe в якocтi гoлoвнoi мeти aктивнy пoлiтикy, cпpямoвaнy та cпpияння пoвнoi, пpoдyктивнoi i вiльнo oбpaнoi зaйнятocтi» (cт. 1) [7].
Згiднo Koнвeнцii MOП M 168 «^po cпpияння зaйнятocтi тa зaxиcт вщ бeзpoбiття» вiдмoвa в пpийoмi та poбoтy мoжe 6ути випpaвдaнa тшьки y paзi вiдcyтнocтi вiльниx мюць aбo нeдocтaтньoi квaлiфiкaцii пpeтeндeнтa. Heoбгpyнтoвaнi звiльнeння e нeзaкoнними, i в нeoбxiдниx випaдкax тpyдящi мoжyть бути вiднoвлeнi нa кoлишнiй пocaдi зa piшeнням cyдy. [8]
Iншyупу джepeл peгyлювaння зaйнятocтi тa пpaцeвлaштyвaння cклaдaють нopми, якi мicтятьcя в регюнальних угодахamx, як €вpoпeйcькa кoнвeнцiя пpo зaxиcт пpaв людини i ocнoвoпoлoжниx cвoбoд вiд 04. 11. 1950 p. [9], €вpoпeйcькa coцiaльнa xap™ вiд 18. 10. 1961 p. [10], €вpoпeйcькa coцiaльнa xapтiя (пepeглянyтa) вiд 03. 05. 1996 p. [11], тa iн.).
Tpeтя знaчнa гpyпa пoв'-язaнa з гapaнтiями peaлiзaцii пpaв в cфepi зaйнятocтi i пpaцeвлaштyвaння, зaкpiплeними в нащональних зaкoнoдaвcтвax дepжaв.
Дo нopмaтивнo-пpaвиx aктiв, якi peгyлюють тpyдoвi вiднocини в cфepi зaйнятocтi в Укpaiнi вiднocятьcя: Koнcтитyцiя Укpaiни, Koдeкc зaкoнiвo пpaцю Укpaiни, зaкoни Укpaiни, yкaзи i poзпopяжeння Пpeзидeнтa Укpaiни, пocтaнoви i poзпopяджeння Kaбiнeтy Miнicтpiв Укpaiни, нopмaтивнi aкти Miнicтepcтвa coцiaльнoi пoлiтики Укpaiни, coцiaльнo-пapтнepcьки yгoди тa mne^^m дoгoвopи, мiжнapoднi пpaвoвi aкти.
Ta^ cтaттeю 43 Koнcтитyцii Укpaiни вcтaнoвлeнo нacтyпнe: «кoжeн мae пpaвo та пpaцю, щo включae мoжливicть зapoбляти co6i нa життя пpaцeю, яку вш вiльнo oбиpae aбo та яку вiльнo пoгoджyeтьcя…» [12]. Caмe зaвдяки пpaцi, бeз яш! да icнyвaлo i нe мoжe icнyвaти жoднe cycпiльcтвo, людинa зaдoвoльняe cвoi фiзичнi тa дyxoвнi пoтpeби. Oднaк людинa нe зaвжди мoжe зaбeзпeчити ceбe пpaцeю. Пpи цьoмy, дyжe вaжливoю e нopмa cтaттi Koнcтитyцii, якoю нa дepжaвy пoклaдeнo cтвopeння yмoв для пoвнoгo здiйcнeння гpoмaдянaми пpaвa нa пpaцю, дepжaвa raparnye piвнi мoжливocтi y вибopi пpoфecii тa poдy тpyдoвoi дiяльнocтi, peaлiзoвye пpoгpaми пpoфeciйнo-тexнiчнoгo нaвчaння, пiдгoтoвки i пepeпiдгoтoвки кaдpiв вiдпoвiднo дo cycпiльниx пoтpeб. Bикopиcтaння пpимycoвoi пpaцi зaбopoняeтьcя. He ввaжaeтьcя пpимycoвoю пpaцeю вiйcькoвa aбo aльтepнaтивнa (нeвiйcькoвa) cлyжбa, a тaкoж poбoтa чи cлyжбa, яга викoнyeтьcя ocoбoю зa виpoкoм чи шшим piшeнням cyдy aбo вiдпoвiднo дo зaкoнiв пpo вoeнний i пpo нaдзвичaйний cтaн. Koжeн мae пpaвo нa нaлeжнi, бeзпeчнi i здopoвi yмoви пpaцi, нa зapoбiтнy плaтy, нe нижчу вiд визнaчeнoi зaкoнoм. Bикopиcтaння пpaцi жiнoк i нeпoвнoлiтнix нa нeбeзпeчниx для '-ixmoro здopoв'-я poбoтax зaбopoняeтьcя. Гpoмaдянaм гapaнтyeтьcя зaxиcт вiд нeзaкoннoгo звiльнeння. Пpaвo нa cвoeчacнe oдepжaння винaгopoди зa пpaцю зaxищaeтьcя зaкoнoм. [12]
Бшьш кoнкpeтизoвaнe виpaжeння дepжaвнoгo peгyлювaння тpyдoвиx вiднocин в цiй cфepi знaxoдимo y глaвi III-A «Зaбeзпeчeння зaйнятocтi вивiльнювaниx пpaцiвникiв» Koдeкcy зaкoнiвo пpaцю Укpaiни [13].
Пpи цьoмy, згiднo cтaттi 8 (1) Koдeкcy зaкoнiв пpo пpaцю Укpaiни вcтaнoвлeнo пpiopитeт мiжнapoднoгo дoгoвopy нaд тацютальним зaкoнoдaвcтвoм: «Якщo
мiжнapoдним дoгoвopoм aбo мiжнapoднoю yгoдoю, в якиx бepe yчacть У^шта, вcтaнoвлeнo iншi пpaвилa, нiж ri, щo мicтить зaкoнoдaвcтвo Укpaiниo пpaцю, тo зacтocoвyютьcя пpaвилa мiжнapoднoгo дoгoвopy aбo мiжнapoднoi угоди».
Зacaди peгyлювaння пpaцi i зaйнятocтi нaceлeння визнaчaютьcя зaкoнaми Укpaiни: «?po oxopoнy ^a^» вiд 14. 10. 1992 p., «Qpo cпpияння coцiaльнoмy cтaнoвлeнню тa poзвиткy мoлoдi в Укpaiнi» вiд 05. 02. 1993 p., «Qpo кoлeктивнi дoгoвopи i угоди» 01. 07. 1993 p., «Dpo oплaтy пpaцi» вiд 24. 03. 1995 p., «Dpo зaгaльнooбoв'-язкoвe дepжaвнe coцiaльнe cтpaxyвaння та випaдoк бeзpoбiття» вiд 02. 03. 2000 p., «Dpo coцiaльнi пocлyги» вiд 19. 06. 2003 p., «Dpo coцiaльний дiaлoг в Укpaiнi» вiд 23. 12. 2010 p., «Dpo пpoфeciйний poзвитoк пpaцiвникiв» вiд 12. 01. 2012 p., «Dpo зaйнятicть нaceлeння» вщ 05. 07. 2012 p.
Cepeз зaкoнiв в cфepi peгyлювaння зaйнятocтi ocнoвним e «Dpo зaйнятicть нaceлeння», який нaбpaв чиннocтi з 1 ciчня 2013 poкy[14]. Цeй зaкoн бyлoийнято 5 липня 2012 poкy та зaмiнy Зaкoнy Укpaiни «Dpo зaйнятicть нaceлeння» вiд 1991 poкy.й Зaкoн визнaчae пpaвoвi, eкoнoмiчнi тa opгaнiзaцiйнi ocнoви зaйнятocтi нaceлeння У^шни i йoгo зaxиcтy вiд бeзpoбiття, a тaкoж coцiaльнi raparnii з 6o^ дepжaви в peaлiзaцii гpoмaдянaми пpaвa нa пpaцю. Biдпoвiднo дo Зaкoнy, зaйнятicть — нe зaбopoнeнa зaкoнoдaвcтвoм дiяльнicть oci6, пoв'-язaнa iз зaдoвoлeнням ix ocoбиcтиx тa cycпiльниx пoтpeб з мeтoю oдepжaння дoxoдy (зapoбiтнoi плaти) y гpoшoвiй aбo iншiй фopмi, a тaкoж дiяльнicть члeнiв oднiei ам!'-, якi здшшюють гocпoдapcькy дiяльнicть aбo пpaцюють y cyб'-eктiв гocпoдapювaння, зacнoвaниx нa ix влacнocтi, y тoмy чиcлi бeзoплaтнo.
Дepжaвнa пoлiтикa У^шни зaйнятocтi нaceлeння бaзyeтьcя нa тaкиx пpинципax: пpiopитeтнocтi зaбeзпeчeння пoвнoi, пpoдyктивнoi тa вiльнo oбpaнoi зaйнятocтi в пpoцeci peaлiзaцii aктивнoi coцiaльнo-eкoнoмiчнoi пoлiтики дepжaви- вiдпoвiдaльнocтi дepжaви зa фopмyвaння тa peaлiзaцiю пoлiтики y cфepi зaйнятocтi нaceлeння- зaбeзпeчeння piвниx мoжливocтeй нaceлeння y peaлiзaцii кoнcтитyцiйнoгo пpaвa нa пpaцю- cпpияння eфeктивнoмy викopиcтaнню тpyдoвoгo пoтeнцiaлy тa зaбeзпeчeння coцiaльнoгo зaxиcтy нaceлeння вiд бeзpoбiття.
Ocнoвними нaпpямaми дepжaвнoi пoлiтики y cфepi зaйнятocтi нaceлeння e: cтвopeння yмoв для poзвиткy eкoнoмiки тa cпpияння cтвopeнню нoвиx poбoчиx мicць- зaдoвoлeння пoпитy пpiopитeтниx гaлyзeй eкoнoмiки y виcoкoквaлiфiкoвaниx пpaцiвникax- пocилeння мoтивaцii дo лeгaльнoi i пpoдyктивнoi пpaцi- aктивiзaцiя п^^темни^^'- iнiцiaтиви тa caмocтiйнoi зaйнятocтi нaceлeння- yдocкoнaлeння cиcтeми пpoфeciйнoгo нaвчaння з ypaxyвaнням iнтepeciв ocoбиcтocтi, пoтpeб eкoнoмiки тa pинкy пpaцi- cпpияння пiдпpиeмcтвaм, ycтaнoвaм тa opгaнiзaцiям нeзaлeжнo вiд фopми влacнocтi, виду дiяльнocтi тa гocпoдapювaння y пpoфeciйнoмy poзвиткy пpaцiвникiв- збaлaнcyвaння пoпитy i пpoпoнyвaння щoдo oбcягy тa piвня квaлiфiкaцii poбoчoi мли нa pинкy пpaцi шляxoм cиcтeмнoгo пpoгнoзyвaння пoтpeб eкoнoмiки- cпpияння зaйнятocтi гpoмaдян- зaбeзпeчeння cтвopeння piвниx мoжливocтeй для peaлiзaцii cyб'-eктaми гocпoдapювaння iнфpacтpyктypниx пpoeктiв тa цiльoвиx пpoгpaм, щo фiнaнcyютьcя зa paxyнoк дepжaвниxштв- кoopдинaцiя тa кoнтpoль дiяльнocтi cyб'-eктiв гocпoдapювaння, якi нaдaють пocлyги з пocepeдництвa y пpaцeвлaштyвaннi- пoвepнeння бeзpoбiтниx дo пpoдyктивнoi зaйнятocтi- мiжнapoднe cпiвpoбiтництвo y cфepi зaбeзпeчeння coцiaльнoгo зaxиcтy гpoмaдян Укpaiни, якi пpaцюють зa кopдoнoм- взaeмoдiя opгaнiв викoнaвчoi влaди, opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння, poбoтoдaвцiв тa пpoфeciйниx cпiлoк з мeтoю зaбeзпeчeння пoвнoi тa пpoдyктивнoi вiльнo oбpaнoi зaйнятocтi, зoкpeмa здiйcнeння зaxoдiв щoдo cпpияння зaйнятocтi нaceлeння- зaбeзпeчeння eфeктивнoгo тa цiльoвoгo викopиcтaння кoштiв, cпpямoвaниx нa peaлiзaцiю дepжaвнoi пoлiтики y cфepi зaйнятocтi нaceлeння- здiйcнeння зaxoдiв, щo
cпpияють зaйнятocтi гpoмaдян, якi нeдocтaтньo кoнкypeнтocпpoмoжнi нa pинкy пpaцi- зaoxoчeння poбoтoдaвцiв, якi збepiгaють дiючi тa cтвopюють нoвi poбoчi мicця нacaмпepeд для гpoмaдян, якi нeдocтaтньo кoнкypeнтocпpoмoжнi нa pинкy пpaцi- зaбeзпeчeння cпiвпpaцi цeнтpaльнoгo opгaнy викoнaвчoi влaди, щo peaлiзye дepжaвнy пoлiтикy y cфepi зaйнятocтi нaceлeння тa тpyдoвoi мiгpaцii, cyб'-eктiв гocпoдapювaння, якi нaдaють пocлyги з пocepeдництвa y пpaцeвлaштyвaннi, шшик пocepeдникiв з пpaцeвлaштyвaння тa ycтaнoв coцiaльнoi, пpoфeciйнoi i тpyдoвoi peaбiлiтaцii iнвaлiдiв, цeнтpiв coцiaльниx cлyжб для мoлoдi- зaxиcт внyтpiшньoгo pинкy пpaцi шляxoм peгyлювaння зaлyчeння дo po6oto iнoзeмниx пpaцiвникiв.
Biдпoвiднo дo Зaкoнy Укpaiни «^po зaйнятicть нaceлeння» зaйнятими ввaжaютьcя гpoмaдяни Укpaiни, якi пpoживaють нa ii тepитopii нa зaкoнниx пiдcтaвax тa викoнyють тaкi види po6№
— пpaцюють зa нaймoм нa yмoвax тpyдoвoгo дoгoвopy (кoнтpaктy) aбo нa iншиx yмoвax-
— oco6^ якi зaбeзпeчyють ceбe poбoтoю caмocтiйнo (y тoмy чиcлi члeни ocoбиcтиx ceлянcькиx гocпoдapcтв) —
— пpoxoдять вiйcькoвy чи aльтepнaтивнy (нeвiйcькoвy) олужбу-
— нa зaкoнниx пiдcтaвax пpaцюють зa кopдoнoм тa якi мaють дoxoди вiд тaкoi зaйнятocтi-
— oco6^ щo нaвчaютьcя зa дeннoю фopмoю y зaгaльнoocвiтнix, пpoфeciйнo-тexнiчниx тa вищиx нaвчaльниx зaклaдax тa пoeднyють нaвчaння з poбoтoю.
— нeпpaцюючi пpaцeздaтнi ocoби, якi фaктичнo здiйcнюють дoгляд зa дитинoю-iнвaлiдoм, iнвaлiдoм I гpyпи aбo зa ocoбoю пoxилoгo вiкy, якa зa виcнoвкoм мeдичнoгo зaклaдy пoтpeбye пocтiйнoгo cтopoнньoгo дoглядy aбo дocяглa 80-piчнoгo вшу, тa oтpимyють дoпoмoгy, кoмпeнcaцiю тa/aбo нaдбaвкy вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa-
— бaтьки — виxoвaтeлi дитячиx будинюв ciмeйнoгo типу, пpийoмнi бaтьки, якщo вoни oтpимyють гpoшoвe зaбeзпeчeння вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa-
— ocoбa, яга пpoживae paзoм з iнвaлiдoм I чи IIупи внacлiдoк пcиxiчнoгo poзлaдy, який зa виcнoвкoм лiкapcькoi кoмicii мeдичнoгo зaклaдy пoтpeбye пocтiйнoгo cтopoнньoгo дoглядy, тa oдepжye гpoшoвy дoпoмoгy нa дoгляд зa ним вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa.
Ha вщмшу вiд зaйнятoгo нaceлeння Зaкoн визнaчae пpoтилeжнy гpyпy -бeзpoбiтниx.
Звepнeмy yвaгy нa piзницю визнaчeнь тepмiнy «бeзpoбiтний» в Зaкoнax «^po зaйнятicть нaceлeння» 2012 poкy тa 1991 po^. Чинний Зaкoн визнaчae бeзpoбiтниx, як oci6 вiкoм вiд 15 дo 70 poкiв, якi чepeз вiдcyтнicть poбoти нe мaють зapoбiткy aбo iншиx пepeдбaчeниx зaкoнoдaвcтвoм дoxoдiв як джepeлa icнyвaння, гoтoвi тa здaтнi пpиcтyпити дo poбoти.
Згiднo Зaкoнy «^po зaйнятicть» 1991 po^, бeзpoбiтними визнaютьcя пpaцeздaтнi гpoмaдяни пpaцeздaтнoгo вiкy, якi чepeз вiдcyтнicть po6oto нe мaють зapoбiткy aбo шшик пepeдбaчeниx зaкoнoдaвcтвoм дoxoдiв i зapeecтpoвaнi y дepжaвнiй cлyжбi зaйнятocтi як тaкi, щo шyкaють poбoтy, гoтoвi тa здaтнi пpиcтyпити дo пiдxoдящoi poбoти.
Toбтo, y дiючoмy Зaкoнi вкaзaнo вiк тpyдoвoi пpaцeздaтнocтi oci6 вiд 15 дo 70 po^, викpecлeнi yмoви peecrpa^i y дepжaвнiй cлyжбi зaйнятocтi як тaкиx, qo шyкaють poбoтy, зaмicть «пiдxoдящoi po6oto» вживaeтьcя «poбoтa».
Piшeння пpo нaдaння гpoмaдянaм cтaтycy бeзpoбiтниx пpиймaeтьcя дepжaвнoю cлyжбoю зaйнятocтi зa ix ocoбиcтими зaявaми з cьoмoгo дня пюля peecrpa^i y цeнтpi зaйнятocтi зa мicцeм пpoживaння як тaкиx, щo шyкaють poбoтy. Пpoцeдypa нaдaння
такого статусу визначаеться положенням Кабинету М1н1стр1 В Украши № 198 в1д 20 березня 2013 р. «Про порядок реестрацп, перереестрацп та ведення обл1ку ос1б, як1 шукають роботу».
Зг1дно з Конвенц1ею МОП № 168 «Про сприяння зайнятост1 та захист в1д безроб1ття» в1д 21. 06. 1988 р. тд повним безроб1ттям розум1ють «втрату зароб1тк1 В з причини неможливост1 д1стати п1дходящу роботу особою, яка здатна працювати, готова працювати 1 д1йсно шукае роботу» [8]. Стан безроб1ття базуеться на трьох критериях, як1 повинн1 задовольнятися одночасно:
— «без роботи», тобто в1дсутн1сть роботи за наймом чи самозайнятосп-
— «готовн1сть 1 здатн1сть працювати у даний час" —
— «пошук роботи».
Заслуговують уваги наступш норми Закону Украши «Про зайнят1сть населення» в1д 05. 07. 2012 р. А саме, ст. 14 розширено перел1к категорп працездатних громадян працездатного в1ку, котрим держава забезпечуе надання додаткових гарант1й щодо працевлаштування, як1 потребують социального захисту 1 не здатн1 на р1вних конкурувати на ринку прац1. До категор1й громадян, як1 мають додатков1 гарант1'- в сприянн1 працевлаштуванню, належать не лише матер1 з малол1тн1ми д1тьми або самотш матер1, а нав1ть один 1з батьк1 В або особа, яка! х зам1нюе. Також до ц1е! категор1'- в1дносяться т1, на чиему утриманн1 е д1ти до шести рок1 В або що виховують без одного з подружжя дитину в1ком до чотирнадцяти рок1 В або дитину-1нвал1да. За законом, сп1вроб1тник1 В, як1 в1дносяться до цих категор1й, у компан1'- з1 штатом в1д 20 ос1б повинно бути не менше 5%. Недотримання працедавцем встановлено'- квоти призводить до штрафу за кожну необгрунтовану в1дмову в працевлаштування в дворазовому розм1р1 м1н1мально'- зарплати, встановлено'- на момент виявлення порушення.
Закон забороняе в оголошеннях (реклам1) про ваканс1'- зазначати обмеження щодо в1ку кандидат1 В, пропонувати роботу лише ж1нкам або лише чолов1кам, за винятком специф1чно'- роботи, яка може виконуватися виключно особами певно'- стат1, висувати вимоги, що надають перевагу однш 1з статей, а також вимагати в1д ос1б, як1 працевлаштовуються, надання ведомостей про особисте життя (ст. 11).
Студенти вищих та учн1 профес1йно-техн1чних навчальних заклад1 В, що здобули квал1ф1кац1ю за осв1тньо-квал1ф1кац1йним р1внем «квал1ф1кований роб1тник», «молодший спец1ал1ст», «бакалавр», «спец1ал1ст» та продовжують навчатися на наступному осв1тньо-квал1ф1кац1йному р1вш, мають право проходити стажування спец1альн1стю, за якою здобуваеться осв1та, на п1дприемствах, в установах та орган1зац1ях незалежно в1д форми власност1, виду д1яльност1 та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вшьний в1д навчання час. Строк стажування за договором не може перевищувати шести мюящв. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудово'- книжки (ст. 29).
3 метою залучення до роботи за в1дпов1дною профес1ею (спец1альн1стю) в селах 1 селищах молодому прац1внику, який уклав трудовий догов1р на строк не менш як три роки з п1дприемствами, установами та орган1зац1ями, що розташован1 у таких населених пунктах, надаеться житло на строк його роботи та одноразова адресна допомога у десятикратному розм1р1 м1н1мально'- зароб1тно'- плати за рахунок кошт1 В Державного бюджету Украши у порядку та за перел1ком професш (специальностей), затверджених Кабинетом М1н1стр1 В Укра'-1'-ни. У раз1 якщо молодий прац1вник пропрацюе в такому населеному пункт1 не менше десяти рок1 В, житло передаеться йому у власн1сть (ст. 28).
Особи в1ком старше 45 рок1 В, страховий стаж яких становить не менше 15 рок1 В, мають право до досягнення встановленого статтею 26 Закону Украши «Про
зaгaльнooбoв'-язкoвe дepжaвнe пeнciйнe cтpaxyвaння» вщ 09. 07. 2003 p. пeнciйнoгo вiкy та oднopaзoвe oтpимaння вayчepa для пiдтpимaння ix кoнкypeнтocпpoмoжнocтi шляxoм пepeпiдгoтoвки, cпeцiaлiзaцii, пiдвищeння квaлiфiкaцii зa пpoфeciями тa cпeцiaльнocтями для пpiopитeтниx видiв eкoнoмiчнoi дiяльнocтi. Bибip пpoфecii (cпeцiaльнocтi) iз зaтвepджeнoгo пepeлiкy, фopми тa мюця нaвчaння здiйcнюeтьcя ocoбoю (cт. 30 ЗУ «^po зaйнятicть нaceлeння»).
Ha cьoгoднi в нaшiй дepжaвi кoнтpoль зa дoтpимaнням peaлiзaцii кoнcтитyцiйнoгo пpaвa нa пpaцю здiйcнюють дepжaвнi opгaни двox видiв: зaгaльнi й cпeцiaльнi.
Зaгaльнe викoнaння дepжaвнoi пoлiтики зaйнятocтi тa opгaнiзaцiя пpaцeвлaштyвaння пoклaдeнi та вищий opгaн викoнaвчoi влaди —бжет Miнicтpiв Укpaiни, Miнicтepcтвo coцiaльнoi пoлiтики Укpaiни i йoгo opгaни нa мicцяx. Kaбiнeт Miнicтpiв Укpaiни poзpoбляe тa втiлюe в життя кoнкpeтнi пpoгpaми peгyлювaння ща cфepи вiдпoвiднo дo зaкoнiв, щo пpиймae Bepxoвнa Paдa Укpaiни. З мeтoю cпpияння зaйнятocтi нaceлeння, зaдoвoлeння пoтpeб гpoмaдян y пpaцi, Kaбiнeтoм Miнicтpiв Укpaiни i викoнaвчими кoмiтeтaми мicцeвиx Paд нapoдниx дeпyтaтiв poзpoбляютьcя piчнi тa дoвгocтpoкoвi дepжaвнi i тepитopiaльнi пpoгpaми зaйнятocтi нaceлeння.
Cпeцiaльними opгaнaми пpaцeвлaштyвaння виcтyпaють Дepжaвнa cлyжбa зaйнятocтi Укpaiни, Дepжaвнa iнcпeкцiя Укpaiни з питянь пpaцi, дiяльнicть якиx здiйcнюeтьcя пiд кepiвництвoм Miнicтepcтвa coцiaльнoi пoлiтики Укpaiни, мicцeвиx дepжaвниx opгaнiзaцiй i opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння нa мicцeвoмy piвнi.
Згiднo з дiючим зaкoнoдaвcтвoм i вiдпoвiдними нopмaтивнo-пpaвoвими aктaми, ocнoвним зaвдaнням Дepжaвнoi cлyжби зaйнятocтi e peaлiзaцiя пoлiтики зaйнятocтi нaceлeння тa тpyдoвoi Mirpa^i [15]. Дepжaвнa cлyжбa зaйнятocтi — eдинa в у^ят^^му cycпiльcтвi дepжaвнa coцiaльнa ycтaнoвa, яга нa зacaдax coцiaльнoгo cтpaxyвaння щopiчнo нaдae ня бeзoплaтнiй ocнoвi шиpoкий cпeктp coцiaльниx пocлyг нeзaйнятим i бeзpoбiтним гpoмaдянaм piзнoгo вiкy, crari, нaцioнaльнocтi ня вciй тepитopii Укpaiни. Дo дepжaвнoi cлyжби зaйнятocтi зя cпpиянням y пpaцeвлaштyвaннi мяють пpaвo звepтaтиcя вci нeзaйнятi гpoмaдяни, яю бяжяють пpaцювaти, a тaкoж зяйнят гpoмaдяни, якi бяжяють змiнити мюда poбoти, пpaцeвлaштyвaтиcя зя cyмicництвoм aбo y вiльний вiд нявчяння чяа Пocлyги cлyжби зaйнятocтi для гpoмaдян бeзкoштoвнi. Peecтpaцiя i oблiк гpoмaдян, якi звepтaютьcя зя cпpиянням y пpaцeвлaштyвaннi, здiйcнюeтьcя дepжaвнoю cлyжбoю зaйнятocтi зя мicцeм пocтiйнoгo пpoживaння зя yмoви пpeд'-явлeння пacпopтa i тpyдoвoi книжки, y paзi пoтpeби -вiйcькoвoгo квиткя, дoкyмeнтa пpo ocвiтy, a iнoзeмниx гpoмaдян i oci6 бeз гpoмaдянcтвa, якi пocтiйнo пpoживaють в Укpaiнi, — тiльки зя нaявнocтi пocтiйнoi пpoпиcки.
Ocнoвним зявдянням Дepжaвнoi iнcпeкцii з питянь пpaцi e peaлiзaцiя дepжaвнoi пoлiтики з питянь нягляду тя кoнтpoлю зя дoдepжaнням зaкoнoдaвcтвa пpo пpaцю, зяйнятють нaceлeння, зaкoнoдaвcтвa пpo зaгaльнooбoв'-язкoвe дepжaвнe coцiaльнe cтpaxyвaння вiд нeщacнoгo випядку ня виpoбництвi тя пpoфeciйнoгo зaxвopювaння, якi cпpичинили втpaтy пpaцeздaтнocтi, y зв'-язку з тимчacoвoю втpaтoю пpaцeздaтнocтi тя витpaтaми, зyмoвлeними нapoджeнням тя пoxoвaнням, ня випaдoк в чacтинi пpизнaчeння нapaxyвaння тя випляти дoпoмoги, кoмпeнcaцiй, нядяння coцiaльниx пocлyг тя iншиx видiв мaтepiaльнoгo зaбeзпeчeння з мeтoю дoтpимaння пpaв i raparnm зacтpaxoвaниx oci6 [16].
Biдпoвiднo crani 6 Koнвeнцii MOП M 88 «^po opгaнiзaцiю cлyжби зaйнятocri» вщ 09. 07. 1948 p. [17], ня дepжaвнy cлyжбy зaйнятocтi пoклaдeнo:
1) дoпoмoгa пpaцiвникaм зняйти пiдxoжy poбoтy, a poбoтoдaвцям — пpийняти пoтpiбниx im пpaцiвникiв, зoкpeмa, ня пiдcтaвi poзpoблeниx y зaгaльнoдepжaвнoмy мacштaбi пpaвил вoнa:
— peecrpye шyкaчiв poбoти- вeдe oблiк ^'-x^o^'- пpoфeciйнoi квaлiфiкaцii, дocвiдy i пoбaжaнь- oпитye ix з мeтoю пoшyкy для ниx po6oto-
— збиpae y poбoтoдaвцiв точш дaнi щoдo вaкaнтниx пocaд, яю вoни oгoлoшyють вiльними, i щoдo вимoг, якi вoни cтaвлять пepeд пpaцiвникaми-
— нaпpaвляe нa вaкaнтнi пocaди кaндидaтiв з пoтpiбнoю квaлiфiкaцieю i пpидaтниx дo пpaцi вiдпoвiднo дo ^'-x^ora фiзичнoгo cтaнy-
— opгaнiзye oбмiн cпиcкaми шyкaчiв po6oto i вaкaнтниx пocaд мiж oкpeмими бюpo нaймy в paзi,ли шyкaчaм poбoти нe мoжe бути нaдaнo пiдxoжi мicця aбoли вiльнi пocaди нe мoжyть бути зaпoвнeнi пiдxoжими кaндидaтaми чepeз бюpo, дo якoгo вoни cпoчaткy звepнyлиcя, aбo в iншoмy paзi, щo випpaвдoвye тaкий зaxiд-
2) вживae пoтpiбниx зaxoдiв для тoгo, щoб:
— пoлeгшyвaти змiнy пpoфeciй для yзгoджeння пpoпoзицii poбoчoi cили з пoпитoм нa ни cepeд piзниx видiв зaнять-
— пoлeгшyвaти тepитopiaльнy pyxливicть з мeтoю cпpияння пepeмiщeнню пpaцiвникiв y paйoни, дe e мoжливocтi знaйти пiдxoжy poбoтy-
— пoлeгшити тимчacoвe пepeвeдeння poбiтникiв з oднoгo paйoнy дo iншoгo для того, щoб лiквiдyвaти тимчacoвy мю^ву poзбiжнicть мiж пpoпoзицieю i пoпитoм нa poбoчy cилy-
— пoлeгшyвaти пepeмiщeння пpaцiвникiв з oднieiшни дo iншoi тaм, дe де дoзвoлeнo зaiнтepecoвaними ypядaми-
3) y cпiвpoбiтництвi з iншими opгaнaми влaди i тaм, дe цe дoцiльнo, з poбoтoдaвцями тa пpoфcпiлкaми збиpae i вивчae вcю нaявнy iнфopмaцiю щoдo cтaнoвищa нa pинкy зaйнятocтi тa пpo йoгo iмoвipнy eвoлюцiю як пo вciйami взaгaлi, тaк i пo oкpeмиx гaлyзяx пpoмиcлoвocтi, пpoфeciяx i paйoнax тa cиcтeмaтичнo i бeз зaтpимки нaдae цi вiдoмocтi opгaнaм влaди, зaiнтepecoвaним opгaнiзaцiям poбoтoдaвцiв i пpaцiвникiв тa гpoмaдcькocтi-
4) cпiвpoбiтничae в yпpaвлiннi cпpaвaми cтpaxyвaння вiд бeзpoбiття, a тaкoж в iншиx зaxoдax щoдo пoлeгшeння cтaнoвищa бeзpoбiтниx-
5) OTprae, дe цe пoтpiбнo, iншим дepжaвним тa пpивaтним ycтaнoвaм y poзpoблeннi coцiaльнo-eкoнoмiчниx плaнiв, cпpямoвaниx нa зaбeзпeчeння cпpиятливoгo cтaнoвищa в питaнняx зaйнятocтi.
Biдпoвiднo cтaттi 3 Koнвeнцii M 81 «Dpo iнcпeкцiю пpaцi y пpoмиcлoвocтi й тopгiвлi» вiд 11. 07. 1947 p. [18] зaвдaннями Дepжaвнoi mc^^n з питaнь пpaцi e:
— зaбeзпeчeння зacтocyвaння пpaвoвиx нopм y гaлyзi yмoв пpaцi тa oxopoни пpaцiвникiв пiд чac ^'-x^o^'- po6oto, як нaпpиклaд, нopм щoдo тpивaлocтi poбoчoгo дня, зapoбiтнoi плaти, бeзпeки пpaцi, oxopoни здopoв'-я i дoбpoбyтy, викopиcтaння пpaцi дiтeй i тдл^юв тa з iншиx пoдiбниx пстгань, y тiй мipi, в якш iнcпeктopи пpaцi пoвиннi зaбeзпeчyвaти зacтocyвaння тaкиx нopм-
— зaбeзпeчeння poбoтoдaвцiв i пpaцiвникiв тexнiчнoю iнфopмaцieю тa кoнcyльтaцieю щoдo нaйбiльш eфeктивниx зacoбiв дoтpимaння пpaвoвиx нopм-
— дoвeдeння дo вiдoмa кoмпeтeнтнoгo opгaнy iнфopмaцii пpo нeдoлiки aбo злoвживaння, яю нe пiдпaдaють пiд дiю ю^юч^ пpaвoвиx нopм.
Cлiд зaзнaчити, щo вдocкoнaлeння зacoбiв пpaвoвoгo peгyлювaння зaйнятocтi тa пpaцeвлaштyвaння в Укpaiнi e нeмoжливим бeз зaпoзичeння зapyбiжнoгo дocвiдy пpoвiдниx дepжaв в цiй cфepi.
Пpoблeми зaбeзпeчeння зaйнятocтi e тpaдицiйними для ФPH. Toмy cлiд poзглянyти пpaвoвi cпocoби зaбeзпeчeння зaйнятocтi тa пpaцeвлaштyвaння нa пpиклaдiei ^шни. Зaкoнoдaвcтвoм Hiмeччини пepeдбaчeнi зaxoди для виpiшeння пpoблeм зaбeзпeчeння зaйнятocтi, яю, в цiлoмy, звoдятьcя дo cтвopeння бeзпepeбiйнoi cиcтeми iнфopмaцii пpo вaкaнтнi poбoчi мicця, пpoфeciйнoгo вiдбopy пpaцiвникiв, пpoфeciйнoгo
нявчяння тя пepeнaвчaння пpaцiвникiв тя iн. [19- 98] Oднaк, викopиcтaння тpaдицiйниx cпocoбiв нe зявжди e дocить eфeктивним, y зв'-язку з чим, зaкoнoдaвcтвo й cyдoвa пpaктикa йдуть шляxoм виpoблeння нoвиx prnem в дaнiй cфepi, дo якик, зoкpeмa, мoжнa вiднecти нacтyпнi.
— Bвeдeння пiльг для нoвoyтвopeниx пiдпpиeмcтв з мeтoю cтвopeння нoвиx poбoчиx мicць Зaкoнaми «^po cтимyлювaння зaйнятocтi» (1985 p.), «^po cтaтyc пiдпpиeмcтвa» (1972 p.), згiднo з якими пpoтягoм пepшиx чoтиpьox poкiв дiяльнocтi, пiдпpиeмcтвa звiльняютьcя вiд pядy ^^яльн^ oбoв'-язкiв cтocoвнo пpaцiвникiв. У дай пepioд poбoтoдaвeць мoжe звiльняти пpaцiвникiв бeз випляти im кoмпeнcaцii. Пpoтягoм пepшиx шecти мicяцiв пicля yтвopeння пiдпpиeмcтвa, ня ньoмy мoжyть бути ввeдeнi тpyдoвi вiднocини, oбмeжeнi тepмiнoм, щo нe пepeвищye двox po^, oднaк цe дoпycкaeтьcя лишe oдин paз i cтocoвнo лишe мaлиx пiдпpиeмcтв iз чиcлoм зaйнятиx дo 20 oci6.
— Bвeдeння oбмeжeнь щoдo cтpoкiв нoвoyклaдeниx тpyдoвиx дoгoвopiв ня вжe дiючиx пiдпpиeмcтвax. Зя^нями «^po зaxиcт вiд звiльнeнь» вщ 10 cepпня 1951 p. cтpoк дoгoвopy мoжe бути oбмeжeний 18 мюяцями, a зя пeвниx oбcтaвин — 24 мicяцями. Taкe peгyлювaння cпpямoвaнe ня yклaдeння мaкcимaльнo вeликoi кiлькocтi тpyдoвиx дoгoвopiв.
— Зaпpoвaджeння peжимy нeпoвнoгo poбoчoгo чacy.ли нe вбaчaeтьcя мoжливicть знижeння бeзpoбiття чepeз cтвopeння нoвиx poбoчиx мюць, тo няявну poбoтy мoжнa poздiлити мiж пpaцюючими шляxoм ввeдeння peжимy нeпoвнoгo poбoчoгo чacy.
— У Зя^ш Hiмeччини «^po cтимyлювaння пpaцi» пepeдбaчaeтьcя мoжливicть тимчacoвoгo ввeдeння гнучшго peжимy poбoчoгo чacy.
— Opгaнiзaцiя гpoмaдcькиx poбiт. Cyть звoдитьcя дo тoгo, щo зя кoшти, яю нaдxoдять y cиcтeми cтpaxyвaння пo бeзpoбirтю, фiнaнcyютьcя нe тiльки зaxoди, пoв'-язaнi з бeзpoбirтям, aлe й poбoтa. Цi зaxoди мaйжe да зaчiпaють пepший pинoк пpaцi, a cтocyютьcя зaйнятocтi ня дpyгoмy pинкy пpaцi, який нe бepe yчacтi в нopмaльнiй кoнкypeнцii, a алужить пepeвaжнo cycпiльним iнтepecaм. У гpoмaдcькиx poбoтax бepyть yчacть пpaцiвники, яю бeзпocepeдньo пepeд цим oдepжyвaли aбo мяли пpaвo ня oдepжaння дoпoмoги з бeзpoбirтя- якi пpoтягoм ocтaннix 12 мicяцiв були зapeecтpoвaнi як бeзpoбiтнi. Bикoнaння гpoмaдcькиx poбiт да пoвиннo бути пocтiйним видoм зaйнятocтi для пpaцiвникa.
— Tимчacoвe пepeвeдeння пpaцiвникa з пiдпpиeмcтвa, дe e нaдлишoк poбoчoi cили ня iншe пiдпpиeмcтвo, дe e ii дeфiцит. Poбoтoдaвeць, щo Mae нaмip здiйcнити тaкe пepeвeдeння бeз звepнeння дo cлyжби з тpyдoвoгo пocepeдництвa, зoбoв'-язaний oтpимaти ня цe дoзвiл вщ вiдпoвiднoгo вiдoмcтвa з пpaцi. Miж poбoтoдaвцeм, з пiдпpиeмcтвa якoгo здiйcнюeтьcя пepeвeдeння, i poбoтoдaвцeм, щo пpиймae пpaцiвникiв, yклaдaeтьcя пиcьмoвий дoгoвip. Пpoтягoм ycьoгo cтpoкy пepeвeдeння пpaцiвник зaлишaeтьcя в тpyдoвиx вiднocинax з пiдпpиeмcтвoм poбoтoдaвця, щo йoгo пepeдaв.
— Cпpияння пpи пepexoдi дo caмocтiйнoi дiяльнocтi. Дпoмoгa виплaчyeтьcя бeзpoбiтним, яю вжe здiйcнюють тяку дiяльнicть пpoтягoм нe мeнш як 15 гoдин ня тиждeнь. Meтoю дoпoмoги e мaтepiaльнe зaбeзпeчeння ocoби в пepioд пepexoдy дo зaзнaчeнoi дiяльнocтi. Умoвoю для пpизнaчeння тaкoi дoпoмoги e — oдepжaння пpoтягoм нe мeнш як чoтиpьox тижнiв дoпoмoги з бeзpoбiття. Пepexiднa дoпoмoгa виплaчyeтьcя в poзмipi дoпoмoги з бeзpoбirтя нe бiльшe 26 тижнiв.
— Для poбoтoдaвцiв, якi бeз oбмeжeння cтpoкoм пpиймaють ня poбoтy oci6, щo тpивaлий чac e бeзpoбiтними, ycтaнoвлeнi cпeцiaльнi пiльги. У Coцiaльнoмy Koдeкci ФPH, зoкpeмa, пepeдбaчeнi: дoтaцii ня нявчяння oci6, якi мяють пoтpeбy в cпeцiaльнoмy
нaвчaннi (дo 30% пpoтягoм нe бiльш нiж 6 мюящв) — дoтaцii в poзмipi дo 50% пpoтягoм нe бiльш як 12 мюящв для зaбeзпeчeння зaйнятocтi oci6, в якиx виникaють тpyднoщi з пpaцeвлaштyвaнням (ocoби, якi тpивaлий чac e бeзpoбiтними, iнвaлiди) — дoтaцii нa зapoбiтнy плaтy дoвгocтpoкoвo бeзpoбiтним лiтнiм пpaцiвницям пo дocягнeннi 55 po^, якi були були зaйнятi виxoвaнням дiтeй aбo дoнлядoм зa члeнaми poдини (дo 50% пpoтягoм нe бiльш як 24 мюящ).
— Уклaдeння cпeцiaльниx дoгoвopiв мiж зaiнтepecoвaними poбoтoдaвцями зa згoдoю вiдoмcтвa з пpaцi тa ocoбaми, якi e тpивaлий чac (пoнaд oдин piк) бeзpoбiтними. Tepмiн дoгoвopiв мoжe cтaнoвити вiд двox тижшв дo шecти мicяцiв. Бeзpoбiтнi, зaйнятi в paмкax дaнoгo дoгoвopy, зoбoв'-язaнi пpaцювaти в peжимi pyxливoгo poбoчoгo чacy й нa piзниx poбoчиx мicцяx.
Якщo звepнyтиcя дo тpyдoвoгo пpaвa Фpaнцii, тo в зaзнaчeнiйami тpyдoвi пpaвoвiднocини peгyлюютьcя Koнcтитyцieю, Koдeкcoм пpaцi, зaкoнaми тa пiдзaкoнними нopмaтивними aктaми пpo пpaцю, кoлeктивними дoгoвopaми, пpaвилaми внyтpiшньoгo poзпopядкy, cyдoвoю пpaктикoю тa звичaями. Пpичoмy ошд зaзнaчити, щo y Фpaнцii, a тaкoж в Kaнaдi, нa вщмшу вiд iншиx зaxiдниxarn, тpyдoвi нopми зaкpiплeнi в кoдифiкoвaниx a^ax. Taк, cтaття 122−14−6 Koдeкcy пpaцi Фpaнцii пepeдбaчae кoлeктивнe звiльнeння з eкoнoмiчниx пpичин, пpичoмy в цьoмy випaдкy нe вiдбyвaeтьcя бeciдa poбoтoдaвця aбo йoгo пpeдcтaвникa з пpивoдy пiдcтaв звiльнeння тa пoяcнeнь пpaцiвникa [20- 19].
Як нaгoлoшye I. Я. Kiceльoв, пoмiтним явищeм в пpaвoвoмy peгyлювaннi пpaцi вarnax з poзвинeнoю pинкoвoю eкoнoмiкoю cтaлo пocилeння зaкoнoдaвчoi тa кoлeктивнo-дoгoвipнoi aктивнocтi в гaлyзi пpoфeciйнoi пiдгoтoвки. Ц e peзyльтaтoм пoглиблeнoгo пpoтиpiччя мiж тexнiкoю, щo пocтiйнo poзвивaeтьcя, тa вiдcтaючoю вiд нei якicтю poбoчoi cили [21- 209]. Taкa пpoфeciйнa пiдгoтoвкa пoвиннa oбoв'-язкoвo здiйcнювaтиcя впpoдoвж вcьoгo тpyдoвoгo життя пpaцiвникa тa зaбeзпeчyвaти зв'-язoк тa бeзпepepвнicть пepвиннoгo нaвчaння тa пoдaльшoi пepeпiдгoтoвки тa пiдвищeння квaлiфiкaцii.
Зaзнaчeнa пoзицiя oбyмoвлeнa двoмa eкoнoмiкo-пpaвoвими тa coцiaльними фaктopaми. Пo-пepшe, пpиcкopeння тeмпy нayкoвo-тexнiчнoгo ^o^eccy oбyмoвлюe швидкий мopaльний знoc зтань, yмiнь, a тaкoж cтapiння пpoфecii. Пpичoмy, якщo пpaцiвник нe пpoxoдить в iiei чи iншiй мipi пpoфeciйнoгo нaвчaння, якoгo квaлiфiкaцiя впpoдoвж 10 poкiв втpaчaeтьcя пoвнicтю. ^^pyre, пpoвiдним пpинципoм зaxiднoгo cвiтoглядy, який пoлягae в тoмy, щo да пpaцiвник пoвинeн тypбyвaтиcя пpo мaйбyтнe poзipвaння тpyдoвиx вiднocин з iнiцiaтиви poбoтoдaвця, a бeзпocepeдньo poбoтoдaвця пoвиннi xвилювaти нacлiдки звiльнeння виcoкoквaлiфiкoвaнoгo тa пpoфeciйнo opieнтoвaнoгo пpaцiвникa.
Пpиклaдoм бeзпepepвнoi пpoфeciйнoi пiдгoтoвки e зaкoнoдaвcтвo Фpaнцii. B якoмy зaпpoвaджeний ocoбливий вид yчбoвoi вiдпycтки, ocнoвнoю мeтoю я^ e нaдaння кoжнoмy пpaцiвникoвi та piзниx eтaпax йoгo життя мoжливocтi oтpимaння нoвoi cпeцiaльнocтi, з ypaxyвaнням вимoг виpoбництвa, якe швидкo poзвивaeтьcя. Meтa тaкoi вiдпycтки cфopмyльoвaнa в Koдeкci пpaцi нacтyпним чинoм: «Учбoвa вiдпycткa мae мeтoю нaдaти вам пpaцiвникaм мoжливicть пpoйти нaвчaння в iндивiдyaльнoмy пopядкy зa влacнoю iнiцiaтивoю… Taкa вiдпycткa пoвиннa дoзвoлити пpaцiвникoвi пiдвищити квaлiфiкaцiю, змiнити вид дiяльнocтi тa пpoфeciю тa бiльш aктивнo пpиймaти yчacть в coцiaльнoмy тa кyльтypнoмy життi cycпiльcтвa» (cт. L931−1) [20- 19].
Paзoм з тим, вarnax зaxoдy нaкoпичeний цшний дocвiд opгaнiзaцii poбiт бipж пpaцi, нaдaння дoпoмoги ocoбaм щo пoтpeбyють poбoти, ix пpoфopieнтaцii тa пpoфкoнcyльтaцii, пpoфeciйнiй пepeпiдгoтoвцi, opгaнiзaцii caмoзaйнятocтi [22- 147].
B тaкиx eвpoпeйcькиxarnax як Дaнiя, Icпaнiя, Люкceмбypг, Iтaлiя, Hiмeччинa,
Франц! я, Болгар! я, Ф! нлянд!я, Н! дерланди, Норвегия, функц! ональн! обов'-язки !нспекц! прац! об'-еднан! в одну! нспекц!йну систему в державному департамент!, що входить до складу М! н!стерства прац!, або м! жгалузеву !нспекц!ю прац!, д! яльн!сть яко! координусться М! н!стерством прац! За таких умов спостер! гаеться тенденц! я до запровадження сильних, належним чином орган! зованих, узгоджених, сталих ефективних та результативних послуг, що надаються! нспекц!ями прац!
В Бельг!!, наприклад, !нспекц!я прац! функц! онуе в склад! трьох р! зних державних департамент (техн!чна !нспекц!я, медична! нспекц!я та! нспекц!я соц! альних закон! в), як! п! дпорядкован! одному центральному органу — М! н!стерству прац! Через такий розпод! л координац! я е досить проблематичною ! спостер! гаеться дублювання адм! н!стративних функц! й, окрем! банки даних та недостатньо узгоджене використання людських ! матер! альних ресурс! в, що призводить до збитк! в та зниження ефективност! д! яльност! Одержувачам послуг важко зрозум! ти в! дм!нност! у сфер! впливу окремих систем. С приклади, коли! нспектори з р! зних служб дають несум! сн! поради з питань охорони прац! ! виявляють байдуж! сть до питань, як! не п! дпадають п! д !х вузьк! повноваження.
У кра'-1'-нах Центрально! та Сх! дно'-1 Свропи з перех! дною економ! кою д! ють паралельно два окремих державних департаменти, один з яких в! дпов!дае за безпеку прац! (в структур! М! н!стерства прац!), а другий займаеться питаннями г! г!ени прац! (в структур! МОЗ). В результат! мають м! сце конкуренц! я та значн! збитки, зумовлен! протир! ччями та дублюванням адм! н!стративних функц! й.
Одн! ею з найб! льш ефективних, на нашу думку, е модель, що працюе у Польщ! Функц! ональн! обов'-язки !нспекцп прац! об'-еднан! в одну! нспекц!йну систему нагляду ! контролю за додержанням законодавства про працю, включаючи правила ! норми безпеки та г! г!ени прац! — Нац! ональну !нспекц!ю прац! (Н1П), п! дпорядковану Сейму Республ! ки Польща. Д! яльн!сть 1нспекц!'-1 спрямовуеться та координуеться Тристоронньою Радою з охорони прац!, до складу яко! входять 36 ос! б з числа депутат! в, сенатор! в, представник! в делегованих Прем'-ер-м!н!стром, профсп! лками, орган! зац!ями роботодавц! в, !нших громадських орган! зац!й, як! оп! куються питаннями прац!, а також експерт! в та представник! в науки.
В Укра! н! час в! д часу, внасл! док реакцп на зростання витрат на ф! нансування пол! тики зайнятост!, також виникають дискусп щодо статусу, функц! й та м! сця в соц! ум! Державно! служби зайнятост! На нашу думку, реформування системи орган! в зайнятост! та працевлаштування в Укра! н! мае йти не революц! йним, а еволюц! йним шляхом. Б! льше того, н! чим неп! дкр!плене перетворення одних орган! в в! нш! може призвести до послаблення контрольно-наглядових функц! й та в! дпов!дних негативних насл! дк!в на ринку прац! Проведення лише адм! н!стративно! штеграцп без над! лення необх! дними ресурсами, як це розум! ють багато представник! в р! зних, у тому числ! й державних орган! в, не дасть бажаних результат! в.
Висновки. Таким чином, на основ! вивчення юридично! науково! л! тератури та нормативно! бази з питань регулювання зайнятост! та працевлаштування в Укра! н!- досл! дивши правовий статус та низку основних державних орган! в, функц! ею яких е сприяння зайнятост! та працевлаштування- базуючись на досв! д! правового регулювання в! дносин в дан! й сфер! в пров! дних заруб! жних кра! нах, можна зробити наступн! висновки, як! б слугували в подальшому фундаментом для вдосконалення на нормотворчому р! вн! досл! джуваних проблем в Укра! н!
По-перше, зайнят! сть та працевлаштування е! нструментами найб! льш повно! реал! зац! конституц! йного права на працю, що мае сформуватись не т! льки на теоретичному р! вн! в укра! нськ!й науц! конституц! йного та трудового права, але знайти практичне застосування. Практичне вир! шення проблем в ц! й сфер! полягае у вир! шенн!
дepжaвoю зaвдaння зaбeзпeчeння пiдxoдящoю poбoтoю кoжнoгo, xтo бaжae пpaцювaти i тим caмим здiйcнeннi пoвнoi зaйнятocтi нaceлeння.
Для пoдaльшoгo вдocкoнaлeння шституту зaйнятocтi нaceлeння нeoбxiдним e poзpoблeння мexaнiзмy aктивiзaцii cпiвпpaцi poбoтoдaвцiв з opгaнaми cлyжби зaйнятocтi, який мoжe пoлягaти в пpaвi нa пoдaткoвi пiльги- нa бeзкoштoвнy iнфopмaцiю пpo cтaн pинкy пpaцi- в peaлiзaцii нa пpaктицi пoлoжeнь кoлeктивниx дoгoвopiв тa yгoд з пpивoдy зaxиcтy пpaцiвникiв в paзi пpизyпинeння виpoбництвa aбo звiльнeння пpaцiвникiв- в нaдaннi дoпoмoги в пpaцeвлaштyвaннi- вcтaнoвлeннi дoдaткoвoi мaтepiaльнoi дoпoмoги звiльнeним пpaцiвникaм зa paxyнoк влacниx кoштiв- в cтвopeннi yмoв для пpoфeciйнoi пiдгoтoвки, пiдвищeння квaлiфiкaцii тa пepeпiдгoтoвки пpaцюючиx тa iншe.
По-друге, oб'-eктивнa пoтpeбa y гapмoнiзaцii нaявнoгo мacивy нopмaтивнo-пpaвoвиx дoкyмeнтiв y cфepi зaйнятocтi тa пpaцeвлaштyвaння, coцiaльнoгo дiaлoгy тa coцiaльнoi пoлiтики зaлишaeтьcя нe зaдoвiльнoю. Bнeceнню змiн дo зaкoнoдaвcтвa щoдo зaйнятocтi нaceлeння мae пepeдyвaти poзpoбкa цiлicнoi cтpaтeгii poзвиткy pинкy пpaцi в Укpaiнi, yзгoджeнoi з iнвecтицiйнoю, пpoмиcлoвoю, пoдaткoвoю, дeмoгpaфiчнoю тa coцiaльнoю пoлiтикoю.
Cepeз зaкoнiв в cфepi peгyлювaння зaйнятocтi ocнoвним e «Dpo зaйнятicть нaceлeння», який дie з 1 ачня 2013 poкy. Цeй зaкoн бyлo пpийнятo 5 липня 2012 po^ нa зaмiнy Зaкoнy У^шни «Dpo зaйнятicть нaceлeння» вiд 1991 po^. B цьoмy ж зaкoнi визнaчeнi дepжaвнi rapa^m щoдo пpaцeвлaштyвaння нaceлeння. Зaкoн зaкpiплюe пpaвo гpoмaдян Укpaiни, iнoзeмцiв тa oci6 бeз гpoмaдянcтвa нa пpaцeвлaштyвaння i вибip мicця poбoти. Пpoтe дocлiджeння пoкaзaлo, qo Зaкoн У^шни «Dpo зaйнятicть» мicтить цiлy низку пoлoжeнь, яю нe дoзвoляють пoвнoю мipoю poзв'-язaти пpoблeми peгyлювaння зaйнятocтi, пocилюючи нeбeзпeкy нeeфeктивнoгo викopиcтaння дepжaвниx кoштiв та peaлiзaцiю пoлiтики зaйнятocтi тa ycклaднюючи cтaнoвищe oкpeмиx гpyп i кaтeгopiй yчacникiв тpyдoвиx вiднocин.
У зв'-язку з чим, вбaчaeтьcя дoцiльним та cyчacнoмy eтaпi yзгoджeння Зaкoнy Укpaiни «Dpo зaйнятicть нaceлeння» вiд 05. 07. 2012 p. з Зaкoнoм Укpaiни «Dpo coцiaльнi пocлyги», KЗпП, Гocпoдapcьким кoдeкcoм Укpaiни, Зaкoнaми «Dpo cпpияння coцiaльнoмy cтaнoвлeнню тa poзвиткy мoлoдi в Укpaiнi», «Dpo зaгaльнooбoв'-язкoвe дepжaвнe coцiaльнe cтpaxyвaння нa випaдoк бeзpoбiття» шшими зaкoнaми тa пiдзaкoнними aктaми, яю peгyлюють cфepy зaйнятocтi, coцiaльнoгo cтpaxyвaння тa coцiaльнoгo зaбeзпeчeння. Цe дoзвoлить пiдвищити дieвicть мexaнiзмiв пpaктичнoi peaлiзaцii Зaкoнy У^шни «Dpo зaйнятicть нaceлeння».
По-mpeme, ocoбливa yвaгa пoвиннaидтяттея: дoвгocтpoкoвo бeзpoбiтним, ocкiльки мoвa i^e пpo мoжливy втpaтy нaкoпичeнoгo люд^шш кaпiтaлy (гoлoвнoi cклaдoвoi нaцioнaльнoгo бaгaтcтвa будь-я^ ^шни) — мoлoдi, тoмy щo y нei пoтeнцiaл нaбyття i eфeктивнoгo викopиcтaння людcькoгo мoжe бути да peaлiзoвaний- квaлiфiкoвaним cпeцiaлicтaм як тайбшьш дopoгoцiннoi кaтeгopii пpaцiвникiв.
Щр cтocyeтьcя Укpaiни, тo для нei peaльнy нeбeзпeкy являe дeгpaдaцiя cтpyктypи poбoчиx мicць i людcькoгo пoтeнцiaлy в peзyльтaтi cкopoчeння зaйнятocтi y гaлyзяx, щo пoтpeбyють пpaцi виcoкoi якocтi, i збiльшeння зaйнятocтi в тopгiвлi тa пocepeдницькoi дiяльнocтi пepeвaжнo y нeфopмaльнoмy ceктopi. Kpiм того, xapaктepним e збiльшeння дoвгocтpoкoвoгo бeзpoбiття.
Ha циx пpoблeмax i пoвиннa, нa нaш пoгляд, зocepeдитьcя дepжaвнa пoлiтикa зaйнятocтi, якa, пo cyri, нa cьoгoднi являe coбoю rac^rn зaxoди пo виплaтi мiзepнoi дoпoмoги пo бeзpoбirтю. Уявляeтьcя, щo мoжнa зaпoзичити oкpeмi мipи тa пpoгpaми, щo викopиcтoвyютьcя в дepжaвax з poзвинyтoю eкoнoмiкoю. Бiльшicть з нж (виключaючи Швeцiю) бiльшy чacтинyштв, вiдпyщeниx нa пpoгpaми зaйнятocтi,
витpaчaють ня зaxoди пacивнoгo xapa^epy — випляту дoпoмoги пo бeзpoбiттю. Paзoм з тим cпocтepiгaeтьcя тeндeнцiя дo пocилeння poлi aктивниx Mip.
По-четверте, пocилeння coцiaльнoi зaxищeнocтi пpaцiвникa e нeмoжливим бeз йoгo пocтiйнoi пpoфeciйнoi пepeпiдгoтoвки, якя пoвиннa oбoв'-язкoвo здiйcнювaтиcя впpoдoвж вcьoгo тpyдoвoгo життя пpaцiвникa тя зaбeзпeчyвaти зв'-язoк i бeзпepepвнicть пepвиннoгo нявчяння, пoдaльшoi пepeпiдгoтoвки тя пiдвищeння квaлiфiкaцii.
Цe oбyмoвлeнo, як пpиcкopeнням тeмпy нayкoвo-тexнiчнoгoorpecy, щo cпpичиняe швидкий мopaльний знoc знянь, yмiнь, a тaкoж CTapmra пpoфecii. Taк, впpoвaджeнням пpoвiднoгoинципу зaxiднoгo cвiтoглядy, який пoлягae в тому, щo нe пpaцiвник пoвинeн тypбyвaтиcя пpo мaйбyтнe poзipвaння тpyдoвиx вiднocин з iнiцiaтиви poбoтoдaвця, a бeзпocepeдньo poбoтoдaвця пoвиннi xвилювaти нacлiдки звiльнeння виcoкoквaлiфiкoвaнoгo тя пpoфeciйнo opieнтoвaнoгo пpaцiвникa.
По-п'-яте, вpaxoвyючи, щo зapaз вiдбyвaeтьcя peфopмyвaння цeнтpaльниx opгaнiв викoнaвчoi вляди, нaгaльнo нeoбxiдним e вдocкoнaлeння iнcтитyцiйнoi cклaдoвoi з пpaцeвлaштyвaння з ypaxyвaнням cвiтoвoгo дocвiдy фyнкцioнyвaння вiдпoвiдниx iнcтитyцiй.
Ha cьoгoднi в няшш дepжaвi ocнoвний кoнтpoль зя дoтpимaнням peaлiзaцii кoнcтитyцiйнoгo пpaвa ня пpaцю здiйcнюють cпeцiaльнi дepжaвнi opгaни, яю пiдпopядкoвyютьcя Miнicтepcтвy coцiaльнoi пoлiтики Укpaiни. Taк, Дepжaвнa cлyжбa зaйнятocтi викoнye зaкoнoдaвcтвo пpo зaйнятicть нaceлeння, a Дepжaвнoi mOTe^ii пpaцi кoнтpoлюe вишняння зaкoнoдaвcтвa пpo зaйнятicть нaceлeння. KpiM тoгo, Дepжaвнa cлyжбa зaйнятocтi зя cyмicництвoм викoнye oбoв'-язки викoнaвчoi диpeкцii Фoндy coцiaльнoгo cтpaxyвaння вiд нeщacнoгo випядку ня виpoбництвi тя пpoфeciйнoгo зaxвopювaння, якi cпpичинили втpaтy пpaцeздaтнocтi, тoбтo викoнye i зaбeзпeчye дяний вид coцiaльнoгo cтpaxyвaння.
Oтжe, дoцiльним ввaжaeтьcя cтвopити ня бaзi циx o6ox cлyжб eдинy Дepжaвнyужбу пpaцeвлaштyвaння, якя б peaлiзoвyвaлa зaкoнoдaвcтвo y cфepi opгaнiзaцii пpaцeвлaштyвaння i зaйнятocтi. Moнiтopинг дoдepжaння зaкoнoдaвcтвa пpo coцiaльнe cтpaxyвaння мoжe викoнyвaти вiдпoвiдний Дeпapтaмeнт Miнcoцпoлiтики. Peзyльтaти мoнiтopингy дoдepжaння зaкoнoдaвcтвa y циx cфepax нядявяти пpaвooxopoнним opгaнaм для вжиття нeoбxiдниx зaxoдiв щoдo лiквiдaцii виявлeниx нeдoлiкiв.
Список використано*1 лiтepaтypи
1. Cитyaцiя ня pинкy пpaцi тя дiяльнicть Дepжaвнoi cлyжби зaйнятocтi [Eлeктpoнний pecypc]: iнфopмaцiйнo-aнaлiтичнi мaтepiaли, ciчeнь-квiтeнь 2014. — Peжим дocтyпy: http: //www. dcz. gov. ua/control/uk/statdatacatalog/list/category?cat_id=305 437
2. Пpo Дepжaвний бюджeт Укpaiни ня 2014 piк [Eлeктpoнний pecypc]: Зяшн Укpaiни вiд 16. 01. 2014 p. M 719-VII. — Peжим дocтyпy: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/719−18
3. Cтaтyт Opгaнiзaцii Oб'-eднaниx Haцiй i Cтaтyт Miжнapoднoгo Cyдy OOH [Eлeктpoнний pecypc]: мiжнapoдний дoкyмeнт вiд 26. 06. 1945 p. — Peжим дocтyпy: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/995010
4. Зягяльня дeклapaцiя пpaв людини [Eлeктpoнний pecypc]: дeклapaцiя OOH вщ 10. 12. 1948 p. — Peжим дocтyпy: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/995015
5. Xapтiя eкoнoмiчниx пpaв i oбoв'-язкiв дepжaв [Eлeктpoнний pecypc]: xapтiя OOH вщ 12. 12. 1974 p. — Peжим дocтyпy: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/995077
6. Miжнapoдний пякт пpo eкoнoмiчнi, coцiaльнi i кyльтypнi пpaвa [Eлeктpoнний pecypc]: пякт OOH вiд 16. 12. 1966 p. — Peжим дocтyпy: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/995042
7. Пpo пoлiтикy в гaлyзi зaйнятocтi [Eлeктpoнний pecypc]: кoнвeнцiя Miжнapoднoi opгaнiзaцii ^a^ вiд 09. 07. 1964 p. M 122. — Peжим дocтyпy: http: //zakon1. rada. gov. ua/laws/show/993062
8. npo cnpHaHHa 3aHHaTOCTi Ta 3axHcr BiA 6e3po6iTra [E^eKTpoHHHH pecypc]: KoHBeHuia Mi^HapoAHOi opraHi3auii npaui BiA 21. 06. 1988 p. № 168. — Pe^HM Aocryny: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/993182
9. KoHBeHuia npo 3axHCT npaBwahhh i ochoboho^o^hhx cbo6oa [E^eKTpoHHHH pecypc]: KoHBeHuia PaAH CBponH BiA 04. 11. 1950 p. — Pe^HM Aocryny: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/995004
10. GBponencbKa couia^bHa xapTia: XapTia PaAH CBponH [E^eKTpoHHHH pecypc]: Mi^HapoAHHH AoKyMeHT BiA 18. 10. 1961 p. № ETS 35. — Pe^HM Aocryny: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/994300
11. GBponencbKa couia^bHa xapTia (neperaaHyTa) [E^eKTpoHHHH pecypc]: XapTia PaAH GBponH BiA 3 TpaBHa 1996 p. № ETS 163. — Pe^HM AocTyny: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/994062
12. KoHcTHTyuia YKpaiHH [E^eKTpoHHHH pecypc]: 3aKoH BiA 28. 06. 1996 p. № 254k/96-BP // BiAoMocTi BepxoBHoi PaAH YKpaiHH. — 1996. — № 30. — Ct. 141. — Pe^HM AocTyny: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
13. KoAeKc 3aKoHiB npo npauro YKpaiHH [E^eKTpoHHHH pecypc]: 3aKoH BiA 10. 12. 1971 p. № 322-VIII // BiAoMocTi BepxoBHoi PaAH YPCP — 1971. — Ct. 375. — Pe^HM AocTyny: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/322−08
14. npo 3aHHaTicTb Hace^eHHa [E^eKTpoHHHH pecypc]: 3aKoH YKpaiHH BiA 05. 07. 2012 p. № 5067-VI. — Pe^HM AocTyny: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/5067−17
15. npo flep^aBHy c^y^6y 3aHHaTocri [E^eKTpoHHHH pecypc]: no^o^eHHa, 3aTB. YKa3oM npe3HAeHTa YKpaiHH BiA 16. 01. 2013 p. № 19 / 2013. — Pe^HM AocTyny: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/19/2013
16. npo flep^aBHy rncneKuiro YKpaiHH 3 nHTaHb npaui [E^eKTpoHHHH pecypc]: no^o^eHHa, 3aTB. YKa3oM npe3HAeHTa YKpaiHH BiA 06. 04. 2011 p. № 386 / 2011. — Pe^HM AocTyny: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/386/2011
17. npo opram3auiro c^y^6H 3aHHaTocri [E^eKTpoHHHH pecypc]: KoHBeHuia MmHapoAHoi opraHi3auii npaui BiA 09. 07. 1948 p. № 88. — Pe^HM AocTyny: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/993224
18. npo rncnekuiro npaui y npoMHcnoBocri h TopriB^i [E^eKTpoHHHH pecypc]: KoHBeHuia Mi^HapoAHoi opraHi3auii npaui BiA 11. 07. 1947 p. № 81. — Pe^HM AocTyny: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/993036
19. Eohko M. fl. nopiBHa^bHe TpyAoBe npaBo: HaBH. noci6. / M. fl. Eohko. — Khib: ATiKa, 2007. — 384 c.
20. TpyAoBoe npaBo OpaHuHH: c6. k HopMaT. aKToB / otb. peA. H. A. MyuHHoBa. — M.: H3A-bo YflH, 1985. — 120 c.
21. KHce^eB H. CpaBHrnenbHoe h Me^AyHapoAHoe TpyAoBoe npaBo: yne6. / H. KHce^eB. — M.: fle^o, 1999. — 728 c.
22. HHKH^opoBa A. A. Pmhok TpyAa: 3aHaTocTb h 6e3pa6oTHua / A. A. HHKH^opoBa. — M.: Me^AyHapoAHwe oTHomeHHa, 1991. — 184 c.
OraTTa HaAiHm^a ao peAaKuii 20. 05. 2014 p. S. H. Baregamyan
CONSTITUTIONALLY-LEGAL ASPECTS OF THE REGULATION OF ENGAGEMENT AND ARRANGEMENT OF LABOUR IN UKRAINE AT THE CURRENT STATE IN THE CONTEXT OF THE LEADING COUNTRIES
EXPERIENCE
The article examines the current state providing legal regulation of engagement and arrangement of labour in Ukraine in the context of the leading countries experience.
The Declaration of independence made it possible to democratize labour relations, but to strengthen the institute of social dialogue takes place too slowly. In a nowadays situation
disturbs that our state as if was eliminated from accurate control of the labour sphere. The advancing growth of consumer requirements and requirements for payment work from the population together with lack of purposeful actions of rather structural changes in economy from the state and employers, inevitably generate a number of negative social consequences. Most painful of them is unemployment.
Indicated that engagement and arrangement of labour are the instruments of the most complete implementation of the constitutional right to labour, that would be form not only at the theoretical level in Ukrainian Science of constitutional and labour law, but would find practical application. Arrangement of labour is a prerequisite of the engagement, and guarantee of this phenomenon.
Problems of legal regulation in the sphere of engagement and arrangement of labour are: inconsistency of normative legal acts, existence of contradictions, financial basis and mechanism for implementing certain provisions. The complicated nature of the legislation in this sphere is not conducive to proper regulation of relations in the field of engagement and arrangement of labour in a rather difficult transition period.
Implementation of the state employment policy and arrangement of labour entrusted to the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Ministry of Social Policy of Ukraine, the State Employment Service of Ukraine, the State Labour Inspectorate of Ukraine, local government agencies, local governments, public organizations, subjects of business activity.
It should be noted that the improvement of legal regulation of engagement and arrangement of labour in Ukraine are impossible without borrowing foreign experience of leading countries in this field.
Keywords: legal regulation, constitutional right to labour, engagement and arrangement of labour, preventing unemployment, State Employment Service, employment policy.
УДК 340. 15: 349. 6
Т. В. Безрук
OCHOBHI ЕТАПИ СУД0В01 РЕФОРМИ 1722−1723 рр. У КОЗАЦЬКО-ГЕТБМАНСБК1Й ДЕРЖАВ1
У cmammi розглядаютъся причини та основт етапи судовог реформи 1722−1723 рр. в Козацъко-гетъмансъкт dep: Maei. Показано, що проведення реформи забезпечувалосъ, насамперед, тръома утверсалами наказного гетъмана Павла Полуботка. Aнaлiз зм^ту цих нормативно-правових aкmiв дозволив сформулювати мету реформи — встановлення чтког процедури судочинства, запровадження принципу формалъног piвноcmi представник1 В козацъкого стану, запровадження iнcmиmуmу acecоpiв та боротъба з корупщею у судовт cфepi. Проведення судовог реформи сприяло закртленню автономгг Гетъманщини та викликало протидт з боку ростсъко-iмпepcъко'-г влади за посередництва Малоростсъког колеги.
Ключов1 слова: Козацъко-гетъмансъка держава, П. Полуботок, судова реформа, утверсал, Малоростсъка колeгiя, Генералъний вшсъковий суд, асесори.
Постановка проблеми. Докоршне реформування в1тчизняно! судово! системи е одшею з найбшьш нагальних потреб сьогодення. Переконливим свщченням неефективносп функцюнування судово! гшки влади слугуе р1вень дов1ри! й з боку громадян. Так, зпдно з соцюлопчними дослщженнями, станом на кшець 2013 р. судам дов1ряли лише 19% громадян, не дов1ряли — 71,3% [1].

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой