Организационно методические основы адаптации организма юношей к систематическим физическим нагрузкам определенной направленности

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Физическая культура и спорт


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ОРГАНІЗАЦІЙНО МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМУ ЮНАКІВ ДО СИСТЕМАТИЧНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ПЕВНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ
Троценко В. В., Іщенко О. А., Ампілогов ОВ.
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г ригорія Сковороди)
Анотація. У статті, на основі систематизації та аналізу літературних даних, проведеного дослідження, визначений вплив тренувального процесу спортивної гімнастики на функціональний стан організму юнаків. Підвищення спеціальної тренованості гімнастів обумовлене вдосконаленням центрально-нервових впливів на руховий апарат. У гімнастів високої кваліфікації більш розвинені координаційні здібності і більш розвинені здібності до запам’ятовування рухів.
Ключові слова: тренувальний процес, функціональний стан, м’язова діяльність, гімнасти.
Аннотация. Троценко В. В., Ищенко О. А., Ампилогов О В. Организационно методические основы адаптации организма юношей к систематическим физическим нагрузкам определенной направленности. В статье на основании систематизации и анализа литературных данных, проведенного исследования, определено влияние тренировочного процесса спортивной гимнастики на функциональное состояние организма юношей. Повышение специальной тренированности гимнастов обусловлено усовершенствованиям центрально-нервных влияний на двигательный аппарат. У гимнастов высокой квалификации более развиты координационные способности и более развиты способности к запоминанию движений.
Ключевые слова. Тренировочный процесс, функциональное состояние, мышечная деятельность, гимнасты. Аnnotation. Trotsenko V.V., bchenko O.A., Ampuogov OV. Organizational and methodical bases of adaptation the organism youths to the systematic physical loadings of definite direction. Influence are determined of training process of sportive gymnastics on functional status of the organism youths, to the basic of systematize and analysis of literary facts are regarded in the article. Increase special trained gymnasts is stipulated to developments of central — nervous agencies on the motorial apparatus. At gymnasts of tall qualification more developed coordination abilities and more developed abilities to reminder of locomotions.
Key words: trainingal process, functional status, muscular activity, gymnasts.
Вступ.
Сучасна фізіологічна наука має досить широкий експериментальний матеріал про вплив занять фізичними вправами на стан різних функціональних систем організму людини Численними дослідженнями було встановлено, що фізичне навантаження сприяє виробці цілого ряда пристосованих механізмів у всіх без виключень функціональних системах. Велика кількість дослідів виконано на представниках циклічних видів спорту, особливо на тих спортсменах, тренування яких пов’язані з роботою на витривалість. Внаслідок цього здобуті цінні відомості про адаптаційні можливості організму в цілому і його окремих органів.
Так, в роботах [3,6, 1, 2,8] та інших, містяться дані про вплив занять спортом на функціональний стан серцево-судинної системи. Показано, що серцево-судинна система тренованих спортсменів, порівняно з нетренованими, володіє значно великими функціональними резервами.
Цікаві дані про адаптаційні можливості організму людини здобуті при дослідженні стійкості його до кисневого боргу, яка виникає при інтенсивній м’язовій діяльності [7,5,4]. Виявилось, що треновані спортсмени володіють вираженою здатністю, з одного боку, — протистояти наступу змін у внутрішньому середовищі організму і, з іншого, — виконувати роботу при великих порушеннях гомеостазу
Авторів названих робіт, а також багатьох інших, цікавило питання про діапазон пристосувальних можливостей організму людини на прикладі змін цілого ряду функціональних показників.
Зрозуміло, що знання функціональної границі кожної окремої системи розкриває широкі можливості для контролю за станом організму спортсменів що тренуються і, відповідно, створює науково-обгрунтовані передумови для управління в кожному конкретному випадку, тобто застосовуючи до окремого виду спорту.
Зараз встановлено, що жоден вид спорту не може розвивати в однаковій мірі всі функції організму. В кожному конкретному випадку найбільші зміни спостерігаються в тій функціональній системі, або в комплексі функціональних систем, які забезпечують виконання визначеної специфічної діяльності.
Робота виконана за планом НДР ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г ригорія Сковороди).
Формулювання цілей роботи.
Загальна мета нашого дослідження — вивчити вплив тренувального процесу зі спортивної гімнастики на функціональний стан організму гімнастів.
Досягнення поставленої мети здійснювалися шляхом розв’язання таких завдань дослідження:
1. Дослідити вплив регулярних тренувальних навантажень на стан рухового апарату гімнастів.
2. Визначити, як змінюється функціональний стан вестибулярного та зорового аналізаторів під впливом регулярних тренувань по гімнастичному багатоборству
Результати досліджень.
З існуючих на даний час експериментальних даних, отриманих різними авторами при дослідженні
гімнастів, можна бачити, що даний вид спорту в більшості сприяє удосконаленню діяльності нервової системи, рухового апарату і аналізаторів. Це пов’язано з тим, що гімнасти, при оволодінні все більшою кількістю рухових навиків, повинні переборювати складності перш за все координаційного характеру, в наслідок чого найбільшому тренувальному впливу будуть підпорядковані ті механізми, які повинні забезпечувати діяльність нервово-м'язової системи на потрібному рівні. Однак існуючих у літературі даних все ж недостатньо для вияснення питання про те, як співвідносяться зміни, які виникають в руховому апараті, центральній нервовій системі і аналізаторах у гімнастів. За літературними даними ми не можемо ще сказати, в якій із ланок складної функціональної системи, відповідальної за виробіток рухових навиків, в першу чергу виникає невідповідність між поточними потребами і наявними функціональними резервами. Більш точні дані на цей рахунок можна отримати тільки при дослідженні у одних і тих же досліджених цілого ряду функціональних показників, за допомогою яких можна судити про вплив тренувальних занять на периферичну ланку нервово-м'язового апарату, нервову систему і аналізатори.
При проведенні власних досліджень вивчались збудливість нервової системи і функціональний стан окремих аналізаторів (зорового, слухового і вестибулярного.
Дослідження збудливості нервової системи гімнастів показало, що цей показник значно не змінюється з ростом їх спортивної кваліфікації.
За даними, які приведені в таблиці 1, знаходимо, що у гімнастів високої кваліфікації латентний період звуко-моторної реакції, по якому можна судити про збудливість нервової системи, вірогідно більший, чим у третьорозрядників і новачків. У перших він дорівнює 0,26±0,003 сек., а у других на 0,01 сек. меньше. При повторному дослідженні (після тренування) були отримані ідентичні результати
Таблиця 1.
Латентний період звуко-моторної реакції гімнастів перед тренуванням
Досліджені І група ІІ група Достовірність відмінностей
М±т Г раниці коливань М±т Г раниці коливань т р
тіп-тах тіп-тах
Латентний період звуко-моторної реакції (в сек) 0,26±0,003 0,23−0,29 0,25±0,002 0,22−0,29 2,5 & lt-0,02
Відомість про функціональний стан зорового аналізатора гімнастів і про зміни його під впливом тренувального навантаження отримані нами при дослідженні швидкості сприйняття та переробки інформації.
У гімнастів високої кваліфікації до тренування сприйняття і переробки інформації в зоровому аналізаторі проходили зі швидкістю 1,42±0,14 біт/сек., тоді як у третьорозрядників і новачків на 0,25 біта швидше.
Після тренування окремі значення дослідженого показника як у гімнастів високої, так і у гімнастів низької кваліфікації були щільно згруповані близько його середніх значень.
У кандидатів в майстри спорту і першорозрядників розмах коливань цього показника до тренування дорівнював 1,37 біт/сек., а після нього-1,26 біт/сек. Це ж саме простежується і у гімнастів низької кваліфікації. У них розмах коливань цього показника до тренування і після нього дорівнював відповідно -1,22 і 0,87 біт/сек. Тому, внаслідок меншої варіабільності даних швидкість сприйняття і переробки інформації в системі зорового аналізатора гімнастів низької кваліфікації після тренувального заняття стала статистично вірогідно (р& lt-0,01) більшою, ніж у кандидатів в майстри спорту і першорозрядників Однак тут, на наш погляд, більш важливим є той факт, що у гімнастів обох груп властивість до сприйняття і переробки інформації під впливом тренувального навантаження не зменшилась, а навпаки, є тенденція до деякого її збільшення. Таким чином, за даними швидкості сприйняття і переробки інформації можна зробити підсумок- що тренувальне навантаження не призвело до зниження функціональних можливостей зорового аналізатора.
Це не можна сказати про функціональну стійкість вестибулярногоапарату наших досліджених до дії обертальних навантажень.
В стані спокою функціональна стійкість вестибулярного апарату у кандидатів в майстри спорту і першорозрядників складала 4,82+0,04 бала, що статистично вірогідно вища (1=3,83- р& lt-0,01), а ніж у гімнастів низької кваліфікації. У них цей показник на 0,23 бала менший.
Після тренувального заняття різниця в функціональній стійкості вестибулярногоапарату гімнастів першої і другої груп зменшилась до 0,16 бала. Якщо порівняти ці показники, то можна бачити, що як у гімнастів високої, так і у гімнастів низької кваліфікації функціональна стійкість вестибулярногоапарату після тренування зменшилась.
Цікаво було виявити наскільки значимим було зменшення цього показника у досліджених кожної з груп окремо.
Таблиця 2.
Різниця між показниками функціональної стійкості вестибулярного апарату до і після тренування у
гімнастів високої і низької кваліфікації
Досліджені показники І група Достовірність відмінностей ІІ група Достовірність відмінностей
До тренуван ня Після тренуван ня t р До тренуван ня Після тренуванн я t р
M±m M±m M±m M±m
Функціональна стійкість вестибу лярного апарата (в балах) 4,82± 0,04 4,58± 0,06 3 & lt-0,01 4,59± 0,04 4,42± 0,05 2,83 & lt-0,01
За даними таблиці 2 можна бачити, що зниження функціональної стійкості вестибулярногоапарату було статистично вірогідно у гімнастів обох груп. Однак у кандидатів в майстри спорту і в першорозрядників воно склало 0,24 бала, а третьорозрядників і новачків, — тільки 0,17 бала.
Аналізуючи фізичну працездатність гімнастів високої і низької кваліфікації до тренування за Г арвардським степ-тестом видно, що у гімнастів високої кваліфікації індекс склав 83,56±1,05, а у гімнастів низької кваліфікації 79,5±0,58, що є статистично вірогідним (t=3,38, p& lt-0,001). Порівнюючи ці показники зі стандартами можна виставити оцінку гімнастам І групи добре, а другої - середню.
За даними таблиці 3 ми бачимо, що зниження оцінки у спортсменів 1-ої групи до, та після тренування більш статистично вірогідна (t=6,51, р& lt-0,001) ніж у спортсменів 2-ої групи, де оцінка не є статистично вірогідною (t=0,4, р& gt-0,05).
Таблиця 3.
Дані фізичної працездатності гімнастів високої і низької кваліфікації, зареєстровані до і після тренування
Досліджені І група Достовірність
показники До тренування Після тренування відмінностей
M±m Г раниці коливан M±m Г раниці коливан t р
min-max min-max
ІГСТ 76−89 71−84
83,56±1,05 76,72+0,1 6,51 & lt-0,001
Досліджені ІІ група Достовірність
показники До тренування Після тренування відмінностей
M±m Г раниці коливан M±m Г раниці коливан Т р
min-max min-max
ІГСТ 79,5+0,58 74−85 79,1±0,82 71−87 0,4 & gt-0,05
За результатами дослідження координаційних здібностей гімнастів високої і низької кваліфікації, зареєстрованими до тренування, статистична вірогідність Гарвардського степ-тесту складає 1=8,24, р& lt-0,001.
Результати досліджень координаційних здібностей гімнастів високої і низької кваліфікації, зареєстровані до та після тренування, у гімнастів 1-ої групи статистична вірогідність менша ніж у гімнастів 2-ої групи
Аналізуючи дані досліджень здібностей до навчання гімнастів високої і низької кваліфікації, зареєстровані до і після тренування (табл. 4, 5), ми бачимо, що вивчення комплексу вправ до тренування у 1-ої групи складає -3,11±0,24, а у другої 5,97±0,21, що є статистично вірогідним (1=8,94, р& lt-0,001).
Оцінюючи вивчення комплексу вправ у гімнастів обох груп до та після тренування видно, що статистична вірогідність 1-ої групи більша, ніж у гімнастів 2- ої.
Таблиця 4.
Результати дослідження здібностей до навчання гімнастів високої і низької кваліфікації у зареєстровані до
тренування
Т естові завдання І група ІІ група Достовірність відмінностей
M±m Г раниці коливань M±m Г раниці коливань t р
min-max min-max
Вивчення комплексувправ 3,11±0,24 2−5 5,97+0,21 4−8 8,94 & lt-0,001
Таблиця 5
Результати дослідження здібностей до навчання гімнастів високої і низької кваліфікації, зареєстровані до
і після тренування
Т естові завдання І група Достовірність відмінностей
До тренування Після тренування
М±т Г раниці коливань М±т Г раниці коливань Р
тіп-тах тіп-тах
Вивчення комплексу вправ 3,11±0,24 2−5 5,17±0,32 3−7 5,15 & lt-0,001
Т естові завдання ІІ група Достовірність відмінностей
До тренування Після тренування
М±т Г раниці коливань М±т Г раниці коливань р
тіп-тах тіп-тах
Вивчення комплексу вправ 5,97+0,21 4−8 6,95±0,3 4−10 2,65 & lt-0,01
Таким чином, під впливом занять спортивною гімнастикою найбільш виражені адаптивні пристосування формуються в центрах запам’ятовування програмування і координації рухів, а також в системі вестибу лярногоаналізатора.
І саме ці прояви моторики слід брати до уваги, коли ставиться завдання розробки критеріїв, на основі яких можна управляти тренованістю гімнастів Висновки
1. Підвищення спеціальної тренованості гімнастів обумовлене- головним чином, вдосконаленням центрально — нервових впливів на руховий апарат.
2. У гімнастів високої кваліфікації в порівнянні з менш підготовленими більш розвинені координаційні здібності, а також більш розвинені здібності до запам’ятовування рухів.
3. Спеціальна тренованість гімнастів в значній мірі залежить від рівня функціональної стійкості вестибулярногоаналізатора до дій обертаючих навантажень. Це являє собою одним з критеріїв придатності до занять спортивною гімнастикою.
4. Функціонування зорового аналізатора під час виконання гімнастичних вправ відбувається менш напружено ніж вестибулярного
5. Збудливість нервової системи збільшується не суттєво під впливом регулярних занять спортивною гімнастикою.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем організаційно методичних основ пристосування організму юнаків до систематичних фізичних навантажень певної спрямованості.
Література:
1. Булычев В. В. Влияние спортивных упражнений на сердце. Автореф. докт. дисс, М.: 1967.
2. Васильева В. В. Приспособительные реакции органов кровообращения к мышечной деятельности у спортсменов Автореф. докт. дисс, Л.: 1968.
3. Васильева В. Е. Спортивная гипотония Автореф. докт. дисс, М.: 1963.
4. Виру А. А., Пярнат Я. П. Оценка работоспособности организма при помощи нагрузок со ступенчато повышающей мощностью до отказа//Теор. и практ. физич. культ, -1971.- № 7.- с. 23.
5. Волков Н. И. Энергетический обмен и работоспособность человека в условиях напряженной мышечной деятельности. Дисс, М.: 1969.
6. Левин М. Я. Гипотоническиесостояния у спортсменов//Автореф. канд. дисс. Оренбург: 1966.
7. Семенов Ю. В. Про порівняльний аналіз відносних і абсолютних еритроцитарних показників при гострій гіпоксії. //ФізіоЛ:ЖурH:АНУРСР:-1965:-T:ІІ: -№ 3.
8. Хрущёв С В. Объём сердца, динамика сердечной деятельности и аэробная производительность у спортсменов //Автореф. канд. дисс, — Иваново: 1970.
Надійшла до редакції 29. 04. 2008 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой