ФАКТОРНИЙ ПРОСТіР і ДОСЛіДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОї ЕНЕРГії ЗАЛіЗОРУДНИМИ ПіДПРИєМСТВАМИ

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 621. 318. 48:621. 316 DOI: 10. 15 587/2312−8372. 2015. 41 415
С1нчук 0. М., С1нчук I. 0., Ялова А. М., BiHHiK М. А.
ФАКТОРНИй ПР0СТ1Р I Д0СЛ1ДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРИЧН01 ЕНЕРГП* ЗАЛ130РУДНИМИ ШДПРИЕМСТВАМИ
У статтг наведет результати аналгзу споживання енергп втчизняними ггрничорудними тдприемствами з пгдземним способом видобутку. Показаний зв'-язок м1ж об'-емами споживаног електричног енергп г собгвартгстю залгзорудног сировини, що добуваеться. Обгрунтована не-обхгднгсть управлгння процесом електроспоживання та планування об'-емгв споживання енергп тдприемствами. Авторами приведена класифгкацгя факторгв, що впливають на ефективнгсть системи нормування питомих витрат електричног енергп.
Клпчов1 слова: електроспоживання, електрична енерг1я, залгзорудне виробництво, керування, електроенергоефективнгсь, факторний простгр, ?нтегральний показник.
1. Вступ
Залiзорудна промисловкть Украши е основним дже-релом поповнення валютних запаав держави [1, 2].
Конкурентоспроможшсть на свиовому ринку видо-буваемо} на вичизняних прничорудних тдприемствах залiзорудноi сировини (ЗРС) в значнш мiрi залежить вщ собiвартостi процесу ii видобутку.
Нажаль, з ряду в т. ч. об'-ективних причин, цей показник на вах без винятку вичизняних залiзоруд-них пiдприемствах мае стiйку тенденщю до щорiчного зростання. Незалежно вщ способу видобутку — кар'-ер-ний (вщкритий) чи пiдземний (шахтний) [2, 3].
Незважаючи на те, що залiзоруднi шахти i комбша-ти ввдносяться до пiдприемств з безперервним циклом роботи, все ж коливання рiвнiв споживання електрично} енергii тут носять рiзко змiнний i непередбачуваний характер. Так, по шахтах одного i того ж комбшату рiвнi споживання електрично} енергп шахт з практично однаковими об'-емами здобичi корисних копалин дiапа-зон коливань досягае нерщко 3-хкратних значень. При цьому щкавий i той факт, що в рiзнi днi одного i того ж мiсяця коливання рiвнiв споживання електрично} енергп навiть по однш шахтi можуть досягати бшьш нiж 2-х кратних значень [3].
Бшьше того, об'-еми споживання норми питомого електроспоживання, що плануються самими ж таки тдприемствами, та фактичш майже школи не ствпадають в сво}х значеннях. Тому, задача визначення чинниюв, що впливають на процес споживання електрично} енергГ}, нормування та контроль }} питомих витрат е задачею актуальною i одшею з першочергових для вщтворення }} в структурi управлiння залiзорудним тдприемством в цiлому [4].
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Так виробнича собiвартiсть руди, що добуваеться, по ПАТ «Криворiзький залiзорудний комбшат» з 2005
по 2011 piK зросла бiльш нiж в 2,5 рази. Аналопчна, або близька до цього ситуащя i по шших вiтчизняних залiзоpудних комбiнатах [2].
Так, лише з 2009 по 2010 piK m6iBapricTb видобутку корисних копалин на вичизняних залiзоpудних пiдпpиeмствах, зокрема по ЗЗРК зросла на 24,3%, по КЗРК — на 27,23%, по ПАТ «Суха Балка» — на 11,97% (рис. 1).
Значною мipою, поряд з шшими об'-ективними (хо-ча i не завжди об'-ективними) чинниками, «провина» в цш зpостаючiй прогресп — енерговитрати на 1 т руди, що добуваеться, i, що важливе, електроенерговитрати, осюльки вони, наприклад для тдземних комбшапв, складають бiльше нiж 90% вщ всього обсягу енерго-витрат [2, 3]. Так тшьки за останш п'-ять pокiв доля електроенерговитрат при видобутку 1 тонни сиро'-} руди пщземним способом збшьшилася на 18% [3].
Рис. 1. Дiаграма CG6iBapTGCTi сира! руди, що добуваЕТься на гадприЕмствах Украши з пщземними способами видобутку залiз? рудн?l сировини
У 2011 рощ ПАТ «КЗРК» за спожиту електричну енергш сплатив 86,6%, за газ — 10,16% i за тепло-ву енергш 3,3% вщ загально'-} плати за енергоносп. У 2012 рощ вщповщно — 89%, 7% i 4%. Тобто оче-
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 2/1(22], 2015, © Сшчук О. М., Сшчук I. О. ,
Ялова А. М., Вшшк М. А.
видно, що основною складовою в оплат за енергоносii споживанi залiзорудними шахтами е електрична енер-пя — близько 90% в грошовому е^валенп вiд всiе'-i суми оплати за енергоносп.
В 2011 рощ ПАТ «КЗРК» за спожиту електричну енергш сплатив в 8,5 разiв бiльше, нiж за газ i в 27,5 ра-зiв бiльше, нiж за теплову енергш. Аналогiчна ситуацiя спостерiгалася i в 2012 рощ — в 13,1 разу бшьше, шж за газ i в 23,3 разу — чим за теплову енергiю. При цьому доповнимо цю iнформацiю i тим, що об'-еми спо-живання електрично'-i енергi'-i за проаналiзованi роки практично залишилися без змiни застигнувши на рiвнi 350 млн. кВт-годин, а ось об'-еми вжитку природного газу тдприемствами ПАТ «КЗРК» починаючи з 2003 року постiйно щорiчно зменшуються [2].
Продовжуючи аналiз собiвартостi вiдзначимо факт, що рiвень собiвартостi видобутку ЗРС на пiдприемствах з тдземними способами видобутку корисних копалин (як впм i з кар'-ерним способом) мае прямий зв'-язок з об'-емом споживано! електрично! енергii, тобто з матерiальними ви-тратами на и оплату. Так, найвища собiвартiсть видобутку сиро! руди по ПАТ «Криворiзький залiзорудний комбiнат» належить шахп «Батькiвщина» — i об'-еми плати за електричну енергш тут найвишд зi всiх шахт комбшату (рис. 2).
Незважаючи на ряд об'-ективних факторiв, таких як постшне пониження глибин видобутку, збiльшення вщстаней 1х транспортування по пiдземним горизонтам шахт i т. п. в значнiй мiрi низькi показники ефективност видобутку ЗРС це результат неефективно! технологii видобутку та зростання енергозатрат на тону сирови-
ни [2, 3]. Залишаючи тему «технологii видобутку» для виршення 11 гiрничими технологами зупинимось на другш складовiй — проблемi електроенергоефективност видобутку ЗРС. Як встановлено [4, 5], головною причиною низьких електроенергетичних показниюв залiзо-рудних шахт та проблем низько! ефективностi систем залишаеться фактор недосконалост структур i парамет-рiв експлуатованих систем електропостачання (СЕ) та електроспоживання цих тдприемств. Це пояснюеться тим, що дiючi вiтчизнянi залiзоруднi шахти, як i спо-сiб видобутку в них ЗРС, кнують бiльше п'-ятдесяти роюв без вiдчутноi за останнi 20-ть рокiв модернiзацii 1х електротехнiчного комплексу.
Продовжуючи рамково обгрунтовувати проблему актуальност дослiджень, зазначимо вiдмiнну рису тех-нологiй розробки залiзорудних родовищ ввд вугiльних, яка полягае, насамперед, у рiзних умовах 1х залягання. Тому залiзоруднi шахти i мають бшьш низькi показники вилучення, нiж вугшьш [3].
Все це, плюс разюча рiзниця питомих потужностей електроприймачiв, категоршшсть пiдприемств за рiвнем наявностi вибухонебезпечного середовища, що мае мiсце у бшьшосп вiтчизняних вугiльних шахт, жорстко дик-туе рiзницю в формулюванш вимог до типу виконання електрообладнання, рiвнiв напруги його живлення та режимiв функцiонування, що, у кшцевому пiдсумку, е визначальним i, водночас, основним фактором при рiзницi тактик тдходу до вирiшення проблеми тдви-щення ефективностi використання електрично! енергп вiдповiдно для умов вугiльних i залiзорудних шахт.
ш. Ленша ш. Гвардейська ш. Октлорська ш. Батьывщина а
ш. Ленша ш. Гвардейська ш. Октлорська ш. Багьнвщина б
50 000 000 45 000 000 4−0 35 000 000 30 000 000 25 000 000 -20 000 000 ¦¦¦ 15 000 000 -10 000 000 ¦¦ 5 000 000 —
о
ш. Лешна ш. Гвардейська ш. Октлорська ш. Батьывщина
ш. Ленша ш. Гвардейська ш. Октлорська ш. Батьывщина
в г
Рис. 2. Дiаграма оплати за споживану елЕктроЕиерпю па шахтах ПАТ «Крив^зький залiз? рудний комбшат»: а — за 2009 piK- б — за 2010 piK- в — за 2011 piK- г — за 2012 piK- И — за реактивну електраенерпш- i! li — за активну електраенерпш
Аналiз дослiджень, проведених ранiше, показав, що значнi за обсягом i фундаментальнiстю дослiдження в на-прямку тдвищення енергоефективностi видобутку ЗРС, оптимiзацii режимiв енергоспоживання i вдосконалення структур систем електропостачання для вичизняних залiзорудних шахт проводилися в основi сво'-й бiльше 30-ти рокiв тому [6−10].
За минулi з тих тр десятирiччя, глибини видобутку ЗРС збшьшилися майже вдвiчi, досягнувши 1500−1950 м, з проектом бшьш 2500 м. Вщповщно змiнилися встанов-ленi потужносп електроприймачiв, протяжнiсть тдзем-них ЛЕП збшьшилася в 3,5−4 рази, а головне, значно змшилися режими електроспоживання.
Тому кнуючий «портфель напрацювань» по досяг-ненню необхiдного рiвня енергоефективност систем електропостачання та електроспоживання залiзорудних виробництв з вершин сучасних вимог не можна визнати достатнiми навiть з великою натяжкою [6−11]. Зокрема, вщсутня обгрунтована сучасна методолопя складання реальних програм тдвищення енергоефективност видобутку ЗРС, кшцевою метою якоi мае бути виявлення економiчно доцiльних енергоефективних заходiв, орiенто-ваних на адресну гранично досяжну реалiзацiю наявного енергопотенцiалу. Разом з тим, як випливае з досвщу ро-боти ряду зарубiжних достдникш та результатiв реалiзацii в практику роботи прничих пiдприемств, вирiшення цiеi проблеми дозволить ефективно отримувати, транспортува-ти i використовувати електричну енерпю горничометалур-гiйними пiдприемствами з досягненням кiнцевоi мети — зниження енергоемносп видобуваеться ЗРС [9−11].
Напрямки тдвищення ефективност або як зараз нерщко говорять енергоефективностi СЕ загальновь дом1 В останнi 5−10 рокiв '-?х кiлькiсть збiльшилася додатково. Однак, як правило, ця «кшьюсть» реально для знову проектованих i не переходить у яюсть для дiючих тдприемств, щодо яких реальними напрямками тдвищення ефективност СЕ е: структурна та парамет-рична модернiзацiя цих систем та оптимiзацiя процесiв електроенергоспоживання з можливштю адаптивного керування цим процесом [6, 7, 10−12].
Перше з вищевикладених напрямiв в тiй чи шшш мiрi реальностi дослiджено i мiстить скорiше техшч-ний i вельми обмежений аспект свого рiшення. Тому метою даного дослiдження е тдвищення ефективност використання електричноi енергп шляхом розробки тео-ретичних аспекпв i практичних рiшень по оцшщ та визначенню електроенергетичного потенцiалу залiзоруд-них шахт для встановлення реально досяжного рiвня використання його складових в умовах невизначеност обсягiв видобутку корисних копалин.
На жаль, цей процес на залiзорудних тдприемствах майже вщсутнш, як i вiдсутнiй дiевий енергоменедж-мент на цих тдприемствах. Як правило, процес тдвищення ефективност використання електричноi енергii на залiзорудних шахтах обмежуеться органiзацiйними i малозначними заходами [4, 5].
3. 06'-ект, мета та задач1 дослщження
Об'-ект дослгдження — процес споживання електрич-но'- енергii електроприймачами залiзорудних пiдприемств з пiдземними способами видобутку ЗРС.
Проведет дослщження ставили за мету встановлення базових принцитв керування яюстю прийняття
ршень, щодо процесу електроспоживання та розробки методологи керування цим процесом.
Для досягнення поставлено'- мети виршувалися на-ступш завдання:
— визначити групи факторiв, що впливають на електроенергоефективнiсть систем енергопостачання промислового пiдприемства-
— встановити ранжування впливу дослщжуваних характеристик на об'-ект дослвджень-
— визначити методику розрахунку штегрального показника для управлшня енергопостачанням пiд-приемства.
4. Результаты дослщження фактор1 В впливу на процес керування енергоспоживанням промислових пщприЕмств
4.1. Визначення факторно! системи чиннишв впливу.
Базовi принципи управлiння полягають у прийнятт рiшень на основi фактiв, що виршуеться методом мо-делювання процеав iнструментарiями математично'- статистики [12−15]:
— виявлення значимих шформативних факторiв найбшьше точно може бути встановлено при системному пiдходi етапного одержання експертних оцшок [12, 15]-
— визначення форми проведення опитування (по анкетах, аношмно) —
— формування експертно'- групи, у яку входять фа-хiвцi у галузi енергозбереження та електроспоживання на прничодобувних комбiнатах. Оскшьки резуль-тативнiсть '-?хнього опитування буде залежати ввд '-?хньо'- компетентностi-
— формування правил i порядку роботи експертно'- групи, заснованих на принципах системи експерт-них оцiнок, при дотриманш повно'- iнформованостi експерта про результати оцшок, зроблених шши-ми експертами, незалежност кожного експерта при обробщ результатiв анкет опитувань i збереження аношмносп оцiнок.
Ефективна робота системи нормування питомих ви-трат електрично'- енергп вимагае облжу техшко-еконо-мiчних факторiв, нормативно-правового забезпечення, матерiального стимулювання тощо. При цьому кожний з шформативних факторiв може у свою чергу харак-теризуватися ще декiлькома показниками (обмежене використання 1нтернет-технологш, недосконала система цшоутворення на енергоносп та ш.) [2, 4−7].
Все рiзноманiття факторiв, що впливають на ефек-тившсть системи нормування питомих витрат ЕЕ роз-дiлимо на ряд характерних груп по основним для них факторам: правов^ оргашзацшш, iнформацiйно-освiтнi, методолопчш та економiчнi засади.
1. Правовi засади, пов'-язанi з недостатнiм забез-печенням нормативно-правово'- бази контролюючих державних оргашв в роботу пiдприемств, в т. ч. ком-бiнатiв, ввдсутшстю обгрунтованих правових санкцiй за порушення норм питомих витрат ЕЕ, вщсутшстю нормативно-правових актiв щодо стимулювання тдприемств у разi виконання норм питомих витрат та запропонування '-?м тльг рiзного призначення. Прийняття цшо'- низки нормативно законодавчих актiв, регулюючих вщносини у сферi енергозбереження для практичного
J
використання на п1дприемствах, в господарствах, на м1сцевому, галузевому та державному р1внях, не сприя-ло суттевому пожвавленню процеав енергозбереження в краш [3, 4].
2. Оргатзацшт засади, в основному, пов'-язаш з вщ-сутшстю ушфжовано'-! системи документооб1гу щодо ефективного використання ЕЕ та низьким р1внем ш-формування щодо можливостей енергозбереження для транспортно'-! сфери. 1нтенсиф1кащя енергозбереження неможлива без створення системи надшного та ефективного управлшня цим процесом в ус1х секторах еко-номжи, при яких енергозбереження та прибутков1сть тдприемств стануть найважлившою метою виробницт-ва нав1ть при високому р1вш витрат на впровадження енергозберкаючих технологш та обладнання.
3. 1нформацшно-осв1тш засади, пов'-язаш з недо-статшм р1внем осв1ченост1 пращвниюв прничодобувних комбшапв у сфер1 енергозбереження про можливост економп енергп, наявност енергозберкаючого обладнання, а також обмежешсть шформацшних центр1 В щодо розробки системи норм питомих витрат ЕЕ шформа-цшним забезпеченням [8].
4. Економ1чш засади, пов'-язаш з нестабильною системою цшоутворення на енергоносп в краш та слаб-ким матер1альним стимулюванням ввдповщних фах1вщв тдприемства, ввдсутшстю системи виявлення та використання резерв1 В енергозбереження (анал1з, плануван-ня, мошторинг), створення внутршньогосподарських фонд1 В енергозбереження.
5. Методолопчш засади, пов'-язаш з використанням спрощено1 методики визначення норм питомих витрат ЕЕ для прничодобувних комбшапв, що може призвести до неточних результапв системи нормування. 1снуюча система нормування питомих витрат ЕЕ базуеться на застар1лому — «радянському» тдход1 [5]. Розрахунко-в1 формули наводяться лише у загальному вигляд1 та не завжди використовуються у подальшому виконанш практичних розрахунюв.
4.2. Анкетне опитування та обробка шформаци. Екс-пертиза проводилася по спещально розробленш опиту-вальнш анкету у яку на тдстав1 теоретичного анал1зу включеш 20 шформативних фактор1 В. До експертно'-1 групи були залучеш фах1вщ в галуз1 енергетики М1-шстерств та ведомств, науково-дослвдних шститупв.
Отримання в результат! анкетного опитування ш-формацп залежить великою м1рою вщ якост складених анкет, оргашзацп та проведенш опитування. Виходячи з цього при складанш анкет слщ керуватись такими правилами:
— включати в опитування вс1 або хоча б основш фактори, що впливають на дослщжувану результа-тивну ознаку-
— вживати назви фактор1 В т1льки загальноприйнят для дослщжуваного процесу-
— за можлив1стю вказувати для фактор1 В штервали-
— анкети складати невеликими за розм1ром, лако-шчними та такими, що не потребують багато часу на 1х читання та заповнення-
— питання в анкет формувати чико не припускати двоякого тлумачення-
— опитувати таких фах1вщв (експерпв), як ч1тко уявляють соб1 дослщжуваний процес-
— до опитування залучати фах1вщв р1зних спорщ-нених спещальностей-
— опитування проводити так, щоб забезпечити не-залежшсть думки опитуваного фах1вця-
— кшьюсть опитуваних фах1вщв повинна значно перевищувати кшьюсть фактор1 В, включених у до-слщження.
При заповненш анкет застосовують метод апрюрно-го ранжирування, який потребуе розмщення фактор1 В у порядку зменшення ступеня 11 впливу на результа-тивний показник [14].
Шдготовлеш анкети вручають фах1вцям для запо-внення. Результати зводять у табл. 1.
Таблиця 1
Результати анкетування
Експерти Ранги фактов, включених в опитування
Х1 Х2 Хз Хз Хп
Цифри у стовпщ «ранги» повинт вщповщати м1с-цю (номеру), вщведеному вами даному фактору (число «1″ приписуеться найзначтшому за впливом фактору 1 т. д.). Якщо Ви вважаете, що стутнь впливу кшькох фактор1 В однаковий, то 1 м надаеться однаковий номер-ранг [14].
Попереднш економ1чний анал1з повинен довести, що м1ж ознаками, яю обраш для дослвдження, шнуе причинний зв'-язок.
Анал1з експертних ощнок було проведено 1з за-стосуванням методу парних пор1внянь, в результат! якого отримали ранжування впливу дослщжуваних, характеристик для поставлено'-! задач1 [13]. Пор1вняння здшснювалось трьома ступенями вагомост характеристик: бшьш впливова, менш впливова та р1вно значима з вщповщною символжою та кшьюсним видом: „& gt-“ — 1,5- „& lt-“ — 1,5, „=“ — 1. Прюритет характеристики ви-значався за формулою:
Е ki
k =__
kpr ~ n¦ (n-1)'-
(1)
де Е ki
сума середньо! к1лькюно1 оц1нки пор1вняння
факт1 В експертами- п — юльюсть пор1вняльних характеристик.
В табл. 2. представлеш зведен1 дан1 пор1вняльного анал1зу характеристик експертами.
Таблиця 2
Прюритет характеристик
Фактори впливу F1 F2 F3 F4 F5 Сума Визначення пршри-тету Прюритет характеристики
F1 — 1,1 1 0,9 0,9 39,9 0,195 2
F2 0,9 — 1,3 1,1 0,8 33,3 0,165 4
F3 1 0,7 — 0,9 0,5 31,1 0,155 5
F4 1,1 0,9 1,1 — 0,8 39,9 0,195 3
F5 1,1 1,2 1,5 1,2 — 43,1 0,25 1
За результатами експертних оц1нок найб1льш ва-гомими факторами впливу на ефектившсть системи

нормування питомих втрат енергетичних ресурав для прничодобувних комбшапв стали: економ1чний фактор, правов1 засади та методолопчне забезпечення.
Останшм часом в л1тератур1 [12−16] висловлюеться думка про те, що при визначент штегральних показниюв, щодо обгрунтування ефективност системи нормування питомих втрат енергетичних ресурав, необхщно вико-ристовувати абсолютш показники д1яльност1 тдприем-ства: обсяг виробництва 1 реал1зацп продукцп, витрати, прибуток, активи тощо. Але абсолютних показниюв, так само як 1 ввдносних, дуже багато, тому при формуванш факторно! системи можна керуватися, на погляд автор1 В дано! роботи, наступними принципами:
— обмежетсть числа показниюв у факторнш моделг,
— багатофункщональшсть чинниюв повинна ком-
пенсувати! х невелике число-
— динам1зм, який дозволить оцшити ситуащю в русг,
— запоб1глив1сть, осюльки показники повинш сиг-
нал1зувати про виникнення критичних ситуацш-
— сотвставлентсть чинниюв.
4.3. Методика розробки штегрального показника для керування процесом енергопостачання тдприемства. При
розробщ штегрального показника для управлшня енерго-постачанням тдприемств необхвдно враховувати наступи умови:
1. Недостатшсть початково! шформацп. Для ви-значення комплексного показника енергопостачання потр1бна шформащя про р1зноматтш показники д1яль-ност1 При цьому необхщно проводити обл1к витрат, зби-рати шформащю про фшансов1 потоки, трудов! 1 мате-р1альш ресурси, облж робочого часу, тощо. Проте, як правило, облж ввдповвдних показниюв на тдприемств! поставлений недостатньо 1 багато хто складае тшьки необхщну звгтшсть. Тому для використання пропоно-ваного авторами статт штегрального показника для управлшня енергопостачанням тдприемства необхщно розробити не тшьки методики його розрахунку, але 1 запропонувати вщповщну базу для тдготовки початково! шформацп.
2. Необхщшсть повноти вивчення енергопостачання, на яке впливають вс показники виробничо! д! яль-ност тдприемства, тобто вивчення протягом всього життевого циклу тдприемства.
3. Облж взаемопов'-язаност показниюв м1ж собою. При вивченш енергопостачання ви показники, що його характеризують, пов'-язаш м1ж собою 1 витжають один з одного виходячи з принцитв! х формування.
4. Однакова спрямовашсть дИ на енергопостачання. Для коректного розрахунку штегрального показника енергопостачання в наб1р чинниюв не включаються показники, що роблять на нього.
5. Негативний вплив. Вплив таких чинниюв вра-ховуеться за допомогою шших показниюв д1яльност1 тдприемства, через яю вони виражаються.
Стутнь взаемопов'-язаносп чинниюв м1ж собою можна оцшити за допомогою кореляцшно-регресшного анал1зу, на тдстав1 якого вибрати таю показники, яю е клю-човими, а вс1 останш можна виразити через них. Суть методу кореляцшно-регресшного анал1зу розглянута у багатьох фах1вщв [7, 8] 1 полягае в наступному:
1. Визначаеться результуючий показник 1 чинники, що на нього впливають. До факторних ознак може бути ввднесений наб1р змшних, яю мшяються в деяких межах. Математична формула, яка виражае реальш зв'-язки
м1ж анал1зованими чинниками, в спрощеному вигляд1 може бути представлена формулою (2):
У = f (Xi, Х2,…, xn),
(2)
де у — результативна ознака- XI — факторш ознаки.
2. Проводиться кореляцшний анал1з, в процеа якого встановлюеться наявшсть зв'-язку м1ж чинником 1 ре-зультуючим показником, а також оцшюеться пснота даного зв'-язку. Коефщ1ент парно'-! кореляцп по модулю мшяеться в межах вщ 0 до 1- чим ближче до 1, тим псшше зв'-язок. При прямолшшнш форм! зв'-язку коефь щент парно! кореляцп розраховуеться за формулою (3):
?(xi — x) ¦ (Уг — У)
i=1
nn
? (xi- x)2 ¦? (уг — у)2
(3)
де гху — коефщент кореляцп м1ж двома випадковими змшними- х, у — незалежний чинник 1 результуюча змшна, яю е випадковими величинами- X, у — середш значення незалежного чинника 1 результуючо! змшно!
В деяких випадках для визначення псноти зв'-язку м1ж дослвджуваними параметрами розраховують коефь щент детермшацп ^2), який е квадратом коефщен-та кореляцп. Застосовуючи коефщ1ент детермшацп, дослвдник мае справу тшьки з двома результатами дослщження: е залежшсть — коефщент детермшацп вище 0,5, немае залежност1 — коефщ1ент детерм1нацГ! менше 0,5. Кр1м того, значення коефщента детерм1нац1! безпосередньо указуе на стутнь впливу незалежного чинника на результативний показник.
Проте багатофакторна система вимагае вже не одного, а безл1ч показник1 В т1сноти зв'-язку. В цьому випадку основою вим1рювання зв'-язк1 В е матриця парних коефщ1ент1 В кореляцГ! На основ1 матриц1 можна судити про псноту зв'-язку чинниюв з результативною ознакою 1 м1ж собою.
Шсля проведення кореляц1йного анал1зу у факторну модель включаються т1 показники, як1 мають найб1льш псний зв'-язок з результуючим показником 1 найменш т1сний м1ж собою.
3. Проводиться регресшний анал1з для визначення виду залежносп м1ж чинниками 1 результуючим показником. При цьому передбачаеться, що незалежш чинники е не випадковими величинами- а результую-чий показник мае постшну, не залежну в1д чинниюв дисперсш 1 стандартне вщхилення.
Проста л1н1йна регрес1йна модель, що пов'-язуе м1ж собою результуючий параметр У деякий незалежний чинник X, виглядае таким чином (13):
Y (X) = a + b (X).
(4)
Прямолшшне р1вняння регресй показуе р1вном1рну зм1ну результативно! ознаки i3 збшьшенням факторно! Коеф1ц1ент регресГ! а е основним показником в рiвняннi регресп. Вiн показуе, на скiльки одиниць в середньо-му змiнюеться результативна ознака Y iз змiною на одну одиницю факторно! ознаки X. Для знаходження
r», =
ху
чисельного значення коефiцieнта регресii i вiльного члена застосовуеться метод найменших квадратiв [13].
4. Часто зв'-язок мiж показниками може бути описаний не як прямолшшний, а як криволшшний. Данi про значення показниюв за допомогою комп'-ютерних програм, заснованих на сучасних статистичних методах, тддаються аналiтичнiй обробцi:
1) для того, щоб визначити, чи е даний зв'-язок криволшшним або прямолiнiйним-
2) для оцшки параметрiв криволiнiйно'-i залежност!
Пiсля того, як оцiнки параметрiв залежностi найбiльш
вiдповiдного типу знайдеш, '-iх можна використовувати для прогнозування перспективного рiвня показника по заданому прогнозному значенню обсягу реалiзацii.
При ршенш поставлено'-i задачi початкову шформа-цiю розглядають як багатофакторну модель залежност енергопостачання пiдприемства вiд деюлькох чинникiв. В цьому випадку задачу виршують за допомогою ба-гатовимiрного регресiйного аналiзу [13]. Тодi модель, що описуе цю залежнiсть, виглядае таким чином (5):
у = X * а = а0 + ах + а2×2 +… + апхп, (5)
де у — результуючий показник- а — вектор параметрiв показникiв дiяльностi (коефiцiенти рiвняння регресп) — X — матриця показникiв дiяльностi.
5. Вiдбуваеться перевiрка моделi на адекватшсть. В процесi тако'-i перевiрки або пiдтверджуеться, або не ввдповвдшсть розроблено! моделi реальному процесу. Для цшей перевiрки моделi на адекватшсть розроблено деюлька методiв (вони називаються критерiями згоди, наприклад, критерiй Ст'-юдента, критерiй Фiшера тощо).
Наприклад, критерш Ст'-юдента, служить для пере-вiрки приналежностi двох середнiх значень з нормально розподшених вибiрок (експериментальною i теоретичною) однiй генеральною середньою за умови, якщо дисперсп цих вибiрок рiвнi (або хоч би близью), хоча i невiдомi. Для перевiрки гiпотези розраховуеться критерш Ст'-юдента за формулою (6):
X — у nxny (пх + Пу — 2)
г =, =- -. (6)
^1(Пх — 1^х + (Пу — 1)5^ пх — пу
1з статистичних таблиць по ?-розподшу для вибра-ного рiвня значущостi i вiдомих мiр свободи (мiра сво-боди — це юльюсть елементiв у вибiрцi без одного) знаходиться табличне значення г — критерiя (гтабл). В тому раз^ якщо розраховане значення ?-критер1я бiльше табличного (по абсолютнш величинi), тобто & gt- гтабл то гiпотеза про рiвнiсть двох вибiрок вiдкидаеться. Якщо ж, & lt- гтабл, то гiпотеза тдтверджуеться, значить, дана випадкова величина розподшена по нормальному закону. Iншi критерп перевiрки моделi на адекватнiсть засноваш на тому ж принципi, що i критерiй Ст'-юдента.
При адаптацп приведеного методу до дослiдження енергопостачання тдприемства необхiдно вiдзначити, що завданням проведення кореляцшно-регресшного аналiзу е формування факторно! моделi, на пiдставi яко! автори статтi визначать iнтегральний показник для управлшня енергопостачанням пiдприемства до i пiсля проведення реiнжинiрингу [13].
Застосування штегрального показника, що розро-бляеться, дозволить вирiшити проблему множинност показникiв i 1х спiввiдношення. При цьому вш дозволить проводити визначення рiвня енергопостачання, стадii життевого циклу розвитку тдприемства i здiйснювати прогнозування змши його рiвня до i пiсля проведення реiнжинiрингу.
Пропонуеться здшснювати управлiння енергоспожи-ванням пiдприемства за наступними кроками [12, 16]:
1. Формування бази факторно! системи чинниюв впливу на енергопостачання.
2. Розрахунок штегрального показника для управлшня енергопостачанням тдприемства.
3. Вимiрювання рiвня ефективносп енергопостачання тдприемства, оцшка його вiдповiдностi життевому циклу на основi iнтегрального показника.
Кожен крок мштить ряд послщовних дiй, якi реа-лiзують побудову штегрального показника:
1 крок. Проведення мониторингу управлшня енергопостачанням тдприемства на основi економiчного аналь зу з урахуванням життевого циклу тдприемства. Мета даного аналiзу — оцшити фiнансовi ресурси тдпри-емства. Економiчний аналiз дозволить оцiнити здат-шсть пiдприемства досягти певного рiвня ефективно-го використання енергоресурсiв i визначити зовшшш i внутрiшнi чинники, що впливають на управлшня енергопостачанням тдприемства, прогнозувати змши показниюв енерговитрат тдприемства.
2 крок. Формування факторно! системи i облжо-во! бази для розрахунку штегрального показника. Для тдготовки початково! iнформацii формуеться облiкова база, яка дозволяе враховувати впливовi чинники.
3 крок. Розрахунок штегрального показника для управлшня енергопостачанням тдприемства. 1нтеграль-ний показник управлшня енергопостачанням тдприемства — число, що дозволяе оцшити рiвень ефективност енергопостачання при облжу вах основних показниюв дiяльностi тдприемства. Змша iнтегральних показникiв в час дозволяе визначити динамiку змши управлшня енергопостачанням тдприемства.
Розрахунок штегрального показника е найважливь шим етапом. При його проведенш можна задати на-ступну послiдовнiсть операцiй:
1. Набiр виявлених показникiв розглядаеться як багатовшшрний простiр. В даному випадку можна го-ворити про п'-ятимiрний простiр, оскiльки виявлених чинникiв, що впливають на управлшня енергопостачанням тдприемства, п'-ять. Змша параметрiв з часом характеризуе траекторш руху системи в даному п'-яти-мiрному простора тобто траекторiю змiни управлiння енергопостачанням тдприемства.
2. Якщо припустити, що в процес еволюцп траекто-рп змiни параметрiв можуть заповнювати весь проспр, тодi в кожнiй точщ траекторп обчислюеться 11 похiдна за часом (аналог темпу зростання), отже, маемо вектор-ний проспр. При цьому в просторi траекторп можуть бути трьох титв:
— що розходяться — коли в процеа еволюцп траекторп все далi вiддалятимуться вiд початково! точки, що вiдповiдае ефективному управлшню енергопостачання пiдприемства-
— граничний цикл (траекторiя беззбитково!) — коли в процеа еволюцп система повертаеться в початковий стан, що вщповвдае рiвноважному стану системи-

— що сходяться — коли в процесi еволюцп система наближаеться до початково'- точки, що вщповщае неефективному управлiнню енергопостачання пiд-приемства.
Траекторiя що розходиться буде, якщо в дослщжува-нiй точцi векторного поля е джерело, за рахунок якого вщбуваеться його розбiжнiсть. Якщо джерело вщсутне, то траекторiя буде сходиться [14].
Динамiчна характеристика ефективного управлшня енергопостачання пiдприемства за рахунок вах чин-никiв визначаеться за допомогою единого рiвняння, утворюючого вектор стану системи Щ (7):
Щ = Х, а)2. (7)
г
Даний вектор характеризуе систему в г-ом стат, у-ий момент часу, тобто вш характеризуе систему як цше за вказаний (оцiнюваний) перiод часу. При цьому вш е «дина-мiчною» характеристикою системи у вказаний перюд часу.
Знаходження похiдноi по рiвнянню полiнома визначае динамiчний рiвень ефективного управлiння енергопоста-чанням залiзорудного пщприемства по вибраних чинниках:
к
Diu (t) -1. (8)
п=1
Траекторiя змiни вищевикладених вибраних показни-кiв розходиться, що говорить про ефективне управлшня енергопостачанням тдприемства. Оскшьки розрахунок iнтегрального показника грунтуеться на полiномi, то за допомогою його можна зробити прогноз змши рiвня ефективного управлiння енергопостачанням тдприемства на наступний перюд [12].
5. Висновки
1. Отриманий штегральний показник дозволяе ефек-тивно управляти процесом енергоспоживання, визначати його рiвень, стадт життевого циклу i складати прогноз на наступний — плануемий перюд для конкретного залiзорудного тдприемства чи об'-еднання. При цьому перевагою пропонуемого метода е ввдсутшсть строго нормативного значення.
2. При виршенш практичних задач конкретне число рiвня стшкосп системи не е значимим, а щкава загальна динамжа. При цьому нормальний рiвень стшкосп для кожного тдприемства свш i пристосований до умов його функцюнування.
3. Можливостi отриманого штегрального показника не обмежуються мотторингом змши структури та обсяпв енергоспоживання залiзорудного пiдприемства, а i визна-ченням рiвня його ефективностi на певний момент часу, визначенням стадп розвитку i складанням прогнозу на наступний перюд. За допомогою його також можливо ефективно планувати дiяльнiсть тдприемства, а змшюючи показники факторно'- системи, заздалепдь оцшювати, як це вплине на дiяльнiсть пщприемства в цшому.
Лггература
1. Шидловський, А. К. Енергетичш ресурси та потоки [Текст] / А. К. Шидловський, Ю. О. В1хорев, В. О. Пнайло та ш.- шд ред. А. К. Шидловського. — К.: УЕЗ, 2003. — 472 с.
2. Бабец, Е. К. Анализ мировой конъектуры рынка ЖРС 20 042 011 г. г. [Текст] / Е. К. Бабец, Л. А. Штанько, В. А. Салга-ник и др. // Сборник технико-экономических показателей горнодобывающих предприятий Украины в 2009—2010 гг. г. — Кривой Рог: Видавничий дiм, 2011. — 329 с.
3. Азарян, А. А. Комплекс ресурсо- i енергозберпаючих гео-технолопй видобутку та переробки мшерально! сировини, техшчних засобiв! х мониторингу i3 системою управлшня i оптимiзацii прничорудних виробництв [Текст] / А. А. Азарян, Ю. Г. Вiлкул, Ю. П. Капленко, Ф. I. Караманиц, В. О. Колосов,
B. С. Моркун, П. I. Пшов, В. Д. Сидоренко, А. Г. Темченко, П. Й. Федоренко. — Кривий Рп: Мшерал, 2006. — 219 с.
4. Сшчук, О. М. До проблеми ефективност споживання елект-рично! енергп залiзорудними пiдприeмствами [Текст] / О. М. Сшчук, I. О. Сшчук, Т. М. Берщзе, А. М. Ялова // Вюник Криворiзького нащонального унiверситету. — 2014. — Вип. 36. — С. 160−167.
5. Синчук, О. Н. Оценка потенциала и тактика повышения электроэнергоэффективности подземных железорудных производств [Текст] / О. Н. Синчук, И. О. Синчук, Э. Г. Семёнович, А. Н. Яловая, М. А. Баулина // Технологический аудит и резервы производства. — 2014. — № ¾(17). -
C. 34−39. doi: 10. 15 587/2312−8372. 2014. 25 329
6. Полтава, Л. Й. Пути рационализации подземного электроснабжения железорудных шахт Кривбасса [Текст] / Л. Й. Полтава // Сборник научных трудов. — Кривой Рог: КГРИ, 1948. — Вып. 2. — С. 3−10.
7. Разработка и внедрение высокоэффективных систем электроснабжения шахт с переходом на большие глубины в условиях интенсификации горных работ, увеличения единичных мощностей и использования тиристорных преобразователей [Текст]: Отчёт по НИР. — Кривой Рог, 1981. — 215 с.
8. Самойлович, И. С. Электроэнергетика карьеров с циклично-поточной технологией [Текст] / И. С. Самойлович, О. Н. Синчук, Н. В. Панасенко, В. В. Ксендзов- под ред. Синчука О. Н. — К.: АДЕФ — Украина, 2000. — 209 с.
9. Bazilevich, S. V. Saving materials and power in iron-ore agglomeration processes [Text] / S. V Bazilevich // Metallurgist. — 1973. — Vol. 17, № 11. — P. 780−782. doi: 10. 1007/bf01089510
10. Robinson, F. D. Power Production and Consumption [Text] / F. D. Robinson // Nature. — 1956. — Vol. 178, № 4530. — P. 392−394. doi: 10. 1038/17 8392a0
11. Messner, S. MESSAGE-MACRO: linking an energy supply model with a macroeconomic module and solving it iteratively [Text] / S. Messner, L. Schrattenholzer // Energy. — 2000. — Vol. 25, № 3. — P. 267−282. doi: 10. 1016/s0360−5442(99)00063−8
12. Ньютон, Р. Управление проектами от, А до Я [Текст] / Ричард Ньютон- пер. с англ. А. Кириченко. — М.: Альпина Паблишер, 2011. — 192 с.
13. Уилкс, С. Математическая статистика [Текст] / С. Уилкс. — М.: Наука, 1967. — 632 с.
14. Гаек, Я. Теория ранговых критериев [Текст] / Я. Гаек, З. Ши-дак. — М.: Наука, 1971. — 375 с.
15. Айвазян, С. А. Прикладная статистика и основы эконометрии [Текст] / С. А. Айвазян, В. С. Мхитарян. — М.: ЮНИТИ, 1998. — 1022 с.
16. Праховник, А. В. Управлшня електричним навантажен-ням [Текст]: зб. допов. / А. В. Праховник, В. П. Калш-чик // Управлшня енерговикористання. — К.: Альянс за збереження енергп, 2001. — С. 225−230.
ФАКТОРНОЕ ПРОСТРАНСТВО И ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОЦЕССА ПОТРЕбЛЕНИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ ЭНЕРГИИ ЖЕЛЕЗОРУДНЫМИ ПРЕДПРИЯТИЯМИ
В статье приведены результаты анализа потребления энергии отечественными горнорудными предприятиями с подземными способами добычи. Показана связь объёмов потребления электрической энергии предприятиями и себестоимости добываемого железорудного сырья. Обоснована необходимость управления процессом электропотребления и планирования объёмов потребления энергии предприятиями. Авторами представлена классификация факторов, влияющих на эффективность системы нормирования удельных потерь электрической энергии.
Ключевые слова: электропотребление, электрическая энергия, железорудное производство, управление, электроэнергоэффек-тивность, факторное пространство, интегральный показатель.

Стчук Олег Миколайович, доктор технчних наук, професор, кафедра автоматизованих електромеханчних систем в про-мисловостi та транспортi, ДВНЗ «Криворiзький нащональний утверситет», Украта, e-mail: speet@ukr. net. Стчук 1гор Олегович, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра автоматизованих електромеханчних систем в промис-ловостi та транспортi, ДВНЗ «Криворiзький нащональний утверситет», Украта, e-mail: speet@ukr. net. Ялова Альона Миколагвна, астрант, кафедра автоматизованих електромехашчних систем в промисловостi та транспор-тi, ДВНЗ «Криворiзький нащональний утверситет», Украта, e-mail: speet@ukr. net.
Вттк Марина Анатолпвна, асшрант, кафедра автоматизованих електромехашчних систем в промисловостi та транспор-тi, ДВНЗ «Криворiзький нащональний утверситет», Украта, e-mail: speet@ukr. net.
Синчук Олег Николаевич, доктор технических наук, профессор, кафедра автоматизированных электромеханических систем в промышленности и транспорте, ГВУЗ «Криворожский национальный университет», Украина.
Синчук Игорь Олегович, кандидат технических наук, доцент, кафедра автоматизированных электромеханических систем в промышленности и транспорте, ГВУЗ «Криворожский национальный университет», Украина.
Яловая Алёна Николаевна, аспирант, кафедра автоматизированных электромеханических систем в промышленности и транспорте, ГВУЗ «Криворожский национальный университет», Украина.
Винник Марина Анатольевна, аспирант, кафедра автоматизированных электромеханических систем в промышленности и транспорте, ГВУЗ «Криворожский национальный университет», Украина.
Sinchuk Oleg, State institution of higher education «Kryvyi Rih National University», Ukraine, e-mail: speet@ukr. net. Sinchuk Igor, State institution of higher education «Kryvyi Rih National University», Ukraine, e-mail: speet@ukr. net. Yalova Al'-ona, State institution of higher education «Kryvyi Rih National University», Ukraine, e-mail: speet@ukr. net. Vinnik Marina, State institution of higher education «Kryvyi Rih National University», Ukraine, e-mail: speet@ukr. net

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой