Концептуальні підходи до вирішення проблемних питань розвитку інформаційного потенціалу регіону

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

утверситету ДПС Украши (економка, право). — № 2(49). -2010. — С. 22−28
8. Макарюк О. В. Напрями забезпечення фшансово! безпеки через регулювання швестицшного ринку // О. В. Макарюк / Актуальт проблеми економжи. — № 6. -2009. — С. 38−42.
9. Жалло Я А Стратепя забезпечення економчно! безпеки Украши. Приоритет та проблеми 1мплементаци // Стратеги национально! безпеки Украши в
контекст! досвщу свгтово! спiльноти. — К.: Вид-во & quot-Сантисага"-, 2001. — С. 141−142.
10. Наказ Мшктерства економжи Украши «Про затвердження Методики розрахунку рiвня економчно! безпеки Украши» № 60 вщ 02. 03. 2007. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //me. kmu. gov. ua
11. Барановський О.1. Фшансова безпека в Украгт (методолопя оцшки та мехатзми забезпечення) / О.1. Барановський. — Кивський нацюнальний торговельно-економчний ун-т. — К.: КНТЕУ, 2004. — 760 с.
Рецензент д.е.н., доцент Х1Ф УДУФМТДорошенко Г. О. Експерт редакцшног колегИ к.е.н., доцент УкрДАЗТ Утшна Ю. М.
УДК 332. 143:33. 011
КОНЦЕПТУАЛЬШ ЩДХОДИ ДО ВИР1ШЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ РОЗВИТКУ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОНУ
Март1нович В. Г,. ст. викладач (Дон1ЗТ)
У cmammi розглянуто проблеми розвитку iнформацшного потенцалу регюну та доведено необхгдтсть розробки концептуальних тдхсдИв для х виршення.
Krn4oei слова: шфюрмацшний потенцал, релон, iiK/upM/aiiii'-iiui система, i^opMaujfy концептуальш тдходи, розвиток, стшюсть
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ПОДХОДЫ К РЕШЕНИЮ ПРОБЛЕМНЫХ ВОПРОСОВ РАЗВИТИЯ ИНФОРМАЦИОННОГО ПОТЕНЦИАЛА РЕГИОНА
Мартинович В. Г.,. ст. преподаватель (ДонИЖТ)
В статье рассмотрены проблемы развития информационного потенциала региона и доказана необходимость разработки концептуальных подходов к их решению.
Ключевые слова: инфюрмационный потенциал, регион, информационная система, информация, концептуальные подходы, развитие, устойчивость.
CONCEPTUAL APPROACHES TO SOLVING PROBLEM OF INFORMATION ON
POTENTIAL AREA
Martinovich V.G.
The theoretical questions of development of informative potention are considered in the article, the algorithm of their development process and classification is resulted. Strategic and local social technologies and their influence are also considered on a social object.
Keywords: information potention, region, informative system, development, administrative technologies, social innovations.
Постановка проблеми. В сучасних умовах ринково! трансформацц головним чинником подальшого розвитку ввдтворювальних процеав регюну стае шформацш. Дослдження шформацшного потенщалу регюну дае можливють виявити тенденци його розвитку та визначити характер та ршень впливу на темпи зростання ввдтворювальних процеав.
Аналiз останнгх до^дженъ. Проблемами розвитку шформацшного потенщалу регюну
займалися таю вчет, як: Благодетелева-Вовк Л.С., Благодетелев С. В. (ощнюють зростання користувач1 В 1нтернету) [1], Богданова О. Л. (дослвджуе особливосп проведення шформацшного маркетингу) [2], Голосов О. В. (аналзуе специфшу шформацшного б1знесу) [3], Винарик Л. С., Щедрин А. М. (дослвджують тенденци розвитку шформадшно! культури) [4], Голин В. В. (ощнюе управлшня шформащйними ресурсами) [5], Дейнеко Т. О. (розглядае шформащйний б1знес як
iнновацiйний засiб розвитку економши Украни) [6], Дорофieнко В.В., Яковенко Л. Ф. (аналзують менеджмент в сфере консультацшних послуг) [7], Пономаренко Н. Ш., Фiнагiна О.В. (дослИджують особливосп розвитку шформацшного ринку) [8].
Невиршет питання загальног проблеми. Проте недостатньо дослИдженими е концептуальн1 подходи до удосконалення управл1ння розвитком iнформацiйного потенцiалу региону.
Мета до (шдження Враховуючи актуальн1сть окреслених питань, автор мае за мету визначити подходи до регулювання розвитку шформацшного потенщалу регiону.
Викладення основного матерiалу. У свгтт задач регулювання розвитку шформацшного потенщалу регюшв оцшка iнформацiйного потенцiалу е необхгдною для планування iнформацiйного освоення територш, для встановлення ценIрiв шформацшно! политики, для розвитку стратепчних партнерств та трансграничних комунiкацiй. Вони повиннi сприяти створенню прийнятного для людини iнформацiйного середовища. Параметри
iнформацiйного споживання потрiбно додати до показниюв якосп життя, у базовi характеристики життевого середовища. Разом з тим, необхгдно буде змшити систему державно! статистики, що склалася протягом iндустрiального циклу розвитку крани. Статистика повинна враховувати показники споживання, включаючи iнформацiйне споживання. Професiйна статистика повинна також оцiнювати варпсть основних мед1йних активИв мИсга, областИ, регюну.
1нформац1йна пол1тика держави потребуе шдтримки кооперацiйних програм та проекпв обласних ценIрiв, а також мунщипальних утворень, особливо якщо мова йде про Инфраструктурний розвиток. Давно очiкуваний прорив у розвитку iнформацiйного середовища регюшв може забезпечити п1знавальний канал сустльного характеру. Потребують шдтримки також шформацшш центри унiверситетiв. Органи мiсцевого самоврядування можуть фiнансувати безкоштовне розповсюдження низки сустльних iнформацiйних видань. Регiонам гостро не вистачае взаемода професшно! та громадянсько! журналИстики, яка могла б реал1зувати себе у формi мережевих газет, на iнтернет-форумi та блогосферИ, у iнтерактивному телебаченнi.
Державна та региональна шдтримка важлива для розвитку регюнальних засобИв масово! шформацл, але вона не вiдмiняе необхгдносп самооргатзаци та професшно! коопераци. Поки в регюнах зустрiчi журнал1ст1 В та дискуси по проблемам медiагалузi проходять на фестивалях, конкурсах та церемотях нагородження переможшв. У цих заходах е об'-еднуююча ланка, але и явно недостатньо для побудови горизонтальних зв'-язкв, мед1йних мереж та iнформацiйних синдикапв [3].
Динамiка розвитку iнформацiйного потенщалу потребуе розробки концептуальних подхода до управлшня його розвитком.
Розвиток регионального iнформацiйного ринку припускае тИсний зв'-язок iз регюнальним ринком товарИв та послуг, ринком пращ, ринком нерухомосп i цИлями функцiонування регионально! економши, основною метою функцiонування яко! е забезпечення високого рiвня та якосп життя населення певного регiону.
Оргашзацшно-економИчний механiзм
регулювання регионального iнформацiйного ринку полягае у використаннi органiзацiйно-економiчних засад, зокрема, принцитв, метод1 В, визначеннi умов регулювання, закономрностей розвитку
iнформацiйного потенщалу та створенш оргашзацшно! структури, що забезпечить збалансування регионального iнформацiйного ринку на основi використання економiчних показниюв.
Специфика промислового региону, його галузева структура потребують водповодно! орiенIацii у забезпеченш учасник1 В ринку вИдповодною шформащею. У той же час структурна трансформация та змiни галузево! структури вимагають вчасного реагування та структурно! змИни пропозици iнформацii на региональному iнформацiйному ринку.
Це визначае величезну роль шформацшного забезпечення регионального водтворення товарiв та послуг. Створення спецiалiзованого координацшного центру дозволить не тшьки вчасно використовувати необходну iнформацiю, але й формувати заходи щодо регулювання якосп товарiв та послуг та здшснювати регулюючий вплив. Формування регионального замовлення на подготовку та переробку шформаци дозволить усунути диспропорци на региональному ринку та збалансувати попит та пропозицИю товарiв та послуг.
Рiшення щодо змши обсягИв випуску товарИв та послуг, !х асортименту та структури повинне базуватися на детальному аналзИ попиту та пропозици товарiв та послуг, визначеннИ неводкладних потреб подприемств у конкретних ресурсах.
Регулювання розвитку шформацшного ринку региону потребуе урахування динамчносп випуску товарИв та послуг, на що впливають змИни обсягИв випуску товарИв та послуг, структури попиту на региональному товарному ринку з боку населення [8].
Концептуальш подходи до регулювання розвитку шформацшного ринку повиннИ включати так заходи:
— обгрунтування необхгдносп регулювання ринково! ситуаци в сферИ подготовки та надання аналгтично! шформацц. Робота на региональному шформацшному ринку вимагае вод шформацшних агенств високо! конкурентоспроможностИ. Подвищення якосп шформацшних послуг, упровадження шновацшних технологий в процеси аналИзу та обробки шформацц, розширення перелИку видав дальносп, що
потребують використання iнформацiйних ресурав високо! якосп, допомагають iнформацiйним агенствам залучити велику к1льк1сть клieнIiв. У той же час пвдвищення вартосп iнформацiйних послуг, зниження оперативностi i гнучкостi у впровадженнi нових технологий зд^н переорieнтувати клieнтiв i примусити! х звернути увагу на послуги, що надаються iншими iнформацiйними агенствами. Невчасне реагування на попит на шформащю, що виникае на региональному товарному ринку, вiдсутнiсть монiторингу ринкових процесiв знижують конкурентоспроможнiсть аналiтичних агенств, роблять! х особливо уразливими в кризовш ситуаци. Нестабiльнiсть ринково! ситуаци, незбалансованiсть попиту i пропозици на региональному iнформацiйному ринку, вiдсутнiсть чггких iндикаторiв пвдготовки аналтично! iнформацii i методичних пiдходiв до! х визначення роблять аналiтичнi агентства негнучкими по ввдношенню до вимог ринку. На зниження гнучкосп освiтнiх установ впливають також тривалий перiод пошуку та збору шформаци i соцiальнi наслвдки 1! використання.
— вирiшення проблем регулювання розвитку регионального iнформацiйного ринку. Це проблема регулювання ввдтворювальних процеав в регют, розробки i реалзаци регионально! полiтики щодо використання шформацшного потенщалу регюну. 1нформащйний ринок е частиною регионального ринку, у межах якого можна видiлити сегмент — ринок екожмчно! iнформацii. Необхiднiсть регулювання ввдтворювальних процесiв на ринку екожмчно! шформаци обумовлена великою значущютю 11 ролi у всiх галузях економши i глибокими соцiальними наслiдками незбалансованосп попиту та пропозици. У свою чергу, регулювання ринку екожмчно! шформаци вимагае розробки методичних пiдходiв до оцшки пвдготовки економiчно! шформаци i розробки програми монiторингу потреб аналтичних агенств в кадрах певно! квалiфiкацц-
— видiлення особливостей пiдготовки та обробки аналтично! шформаци в регют. Рiзнi регюни Укра! ни рiзняться мiж собою за рiвнем розвитку продуктивних сил, наявнiстю трудових ресурсiв, рiвнями зайнятостi та розвитку освiтнiх установ, доходами. Зосередження промислових виробництв у схвдних регионах Укра! ни, зокрема, в Донецькш областi, вимагае ввдповвдно! спрямованосп аналiтичних агенств на пiдготовку та обробку аналтично! шформаци. Рiвень дохода, у свою чергу, впливае на рiвень цiн на регiональному шформацшному ринку, а розвиток кредитних ввдносин в регiонi робить iнформацiйнi послуги доступними навiть для малих пвдприемств та суб'-ектiв пвдприемницько! дiяльностi-
— опис пiдходiв до регулювання. Формування концептуальних пiдходiв до пiдготовки та обробки шформаци припускае визначення метода, яю мають бути покладенi в основу дослвдження, виявлення
iнформацiйних блоюв i забезпечення вiдповiдностi концепци розвитку продуктивних сил в регют. У методичному забезпечент формування
концептуальних основ необхвдно видiлити генетичний, геосистемний, ввдтворювальний, проблемний пвдходи, статистичнi, балансовi, програмно-цшкта методи i методи моделювання. В шформащйт блоки слiд включити демографiчнi дат, показники розвитку продуктивних сил, зайнятосп, швестицшно! активностi. Концепцiя розвитку регионального iнформацiйного ринку повинна ввдповвдати програмам розвитку региону.
— формування шформацшного забезпечення регулювання регионального шформацшного ринку. Ефективне регулювання розвитку регионального шформацшного ринку неможливе без шформацшного забезпечення та створення единого шформацшного простору регюну. Формування регионально! шформацшно! мережi та iнформацiйно! системи регюну надасть змогу створити умови для узгодження iнтересiв приватних та державних iнформацiйних агенств, вищих навчальних заклада, органiв регiонального управлiння та цет^в зайнятостi. Це забезпечить своечасне розповсюдження шформаци про стан та динамшу розвитку регионального ринку, що необхвдно для прийняття управлiнських рiшень шформащйноми агенствами.
Створення вiдповiдного iнформацiйного забезпечення потребуе орiешацц iнформацi!'- на задоволення iнформацiйних потреб конкретних споживачiв шформаци — вищих навчальних заклада, щдприемств, оргатзащй, цен^в зайнятостi, споживачiв та шших учасникiв регiонального ринку. Кожний учасник потребуе iнформацiю рiзного ступеню деталiзацi! та абстрагування. Тому дощльним буде створення спецiалiзованих баз даних, якi можуть мiстити iнформацiю щодо структури попиту, пропозици випуску товарiв та послуг, пiдготовки квалiфiкованих кадив, щодо рiвня попиту на шформащйт послуги з боку учаснимв регионального шформацшного ринку, потреб конкретних пвдприемств у шформаци та! х вимог до якосп обробки аналiтично! шформаци.
Будь-яка iнформацiйна система, яка грунтуеться на iнформацi! про стан об'-екта, виробляе управлiнськi та органiзацiйнi ршення, що базуються на iнформацiйних технолопях. Створення iнформацiйно! системи региону мае бути спрямованим на пiдтримку збалансованосп попиту та пропозици i забезпечення своечасного регулюючого впливу. Це пвдкреслюе необхвдтсть створення та послiдовного виконання державно! iнформацiйно! полiтики [6].
Державна шформащйна полiтика виступае як сукуптсть основних напрямiв i способiв дальносп держави з отримання, використання, розповсюдження i зберiгаmня шформаци, що знаходить вiддзеркалення в iнформацiйнiй полiтицi пвдприемств та органзадш Iнформацiйна полiтика пвдприемств та органзадш
сприяе бИльш ефективному використанню ИнформацИ! та прийняттю своечасних управлИнських рИшень.
Головною причиною використання нових ИнформацИйних технологий е! хня здатнИсть якИсно збИльшувати ефективнИсть виробництва та конкурентоспроможнИсть пИдприемства.
НовИ ИнформацИйнИ технологи, якИ виробляють певний набИр продуктИв та послуг- ИнформацИйнИ структури, яки купують послуги чи використовують ИнформацИйнИ технологи!- середовище, в якому виникають, Иснують И взаемодИють як шформацшт технологи, так й ИнформацИйнИ структури — все це утворюе ИнформацИйне середовище ринку. Основне мИсце у ньому посИдають ИнформацИйнИ структури, розвиток яких визначае як внутрИшнИ закономИрности ИнформацИйного середовища ринку, так И механИзми розвитку суспильства в цИлому. 1нтереси И потреби суспильства що вИдображаються в динамИцИ розвитку цих структур, забезпечуюгь цИлеспрямований розвиток шформацшного середовища.
Для ефективного мониторингу та своечасно! оцИнки розвитку ИнформацИйного потенцИалу регИону доцИльно використовуваги методи Форсайту, зокрема, метод сценарив. СценарИй — це Инструмент аналИзу з метою розробки регионально! политики, який дае опис можливо! сукупностИ майбутнИх умов розвитку, рушИйних сил, ситуацИй, тенденций. Коли сценарИ! використовуються для розробки политики, дуже важливо зрозумИти природу еволюцИйних шляхИв розвитку, оскильки проведення певно! политики може цИ шляхи змИнити. При розробцИ политики часто використовуються групи сценарив з метою вИдображення наслИдкИв рИзних сценарних передумов, рИзноманИтних умов розвитку та политичних стратегий.
Метою розробки е дослидження рИзних стратегичних рИшень, яки можуть принести максимальну користь, не зважаючи на Иснування рИзних невизначеностей та проблем, що висуваються зовнИшнИм середовищем.
Роль сценарив рИзко змИнилася у програмах Форсайту. СценарИ! перетворилися у метод дослидження майбутнього, без якого в останнИй час не використовуеться жодна програма Форсайту. Це обумовлено тим, що для всИх суб'-ектИв политики стало ясно, що траекторИ! розвитку у майбутньому можуть суттево вИдрИзнятися одна вИд одно! Сценари використовувалися рИзноманИтними кра! нами у програмах Форсайту. У США було розроблено чотири сценарИю розвитку науки И технологий. Японський Форсайт, що традицИйно базуеться на методИ ДельфИ, використовував комбИнацИю двох головних методИв.
Таким чином, стосовно Форсайт-програм сценари! е структурованими, альтернативними, правдоподИбними, внутрИшньо узгодженими описами можливих станИв та траекторий переходу системи або об'-екту з одного стану в Инший.
На практицИ традицИйно розробляються дослидницьки та нормативнИ сценарИ! Розробка дослИдницьких сценарив починаеться з дослИдження
тенденций, що сформувалися, чинникИв та рушИйних сил та виявлення рИзноманИтних альтернативних сценарних передбачень. 1накше кажучи, аналИзуеться ретроспектива, И на цИй основИ формуеться картина майбутнього. НормативнИ сценарИ! у якостИ точки вИдправлення розглядають цИли або бажане майбутне, на досягнення якого мають бути спрямованИ ресурси. Вони починаються з формування картини бажаемого майбутнього або з постановки цИлей. Писля цього постае завдання пошука шляхИв досягнення цього стану або шляхИв досягнення поставлених цИлей [5].
Роль ИнформацИ! у сучаснИй економИцИ пИдкреслюе !! мИсце в ринковИй ИнфраструктурИ. Ринкова Инфраструктура — це сукупнИсть елементИв, що забезпечують безперебИйне багаторИвневе функцИонування господарських взаемозв'-язкИв, взаемодию суб'-ектИв ринково! економИки И регулювання руху товарно-грошових потокив [3]. У и змИстИ видИляють 4 складовИ: ИнституцИональну, ИнформацИйну, нормоформуючу И ментальну.
Активну роль ринково! Инфраструктури мае ИнформацИя про процеси, що вИдбуваються в !! надрах, своерИднИ сигнали зворотного зв'-язку ринково! Инфраструктури Из всИею економИчною системою.
Тому елементом сучасно! ринково! Инфраструктури е ИнформацИйнИ мережИ, а також Института, що! х забезпечують, включаючи засоби масово! ИнформацИ!, мережИ 1нтернет, ИнформацИйний И рекламний бИзнес, завдяки яким вона може Иснувати як едине цИле, не тИльки направляючи функцИонування ринково! економИки, але й сприяючи оптимИзацИ! руху товарно-грошових потокив. Поза ИнформацИйно! складово! ринкова Инфраструктура не може Иснувати, оскильки в процесИ розвитку економИки виробництво И поширення ИнформацИ! поступово замИшае традицИйне виробництво матерИальних благ. Саме еднИсть Институционально! й ИнформацИйно! складових утворюе внутрИшнИй змИст ринково! Инфраструктури [6].
Висновки. Таким чином, ИнформацИйна складова виконуе важливу роль. Вона забезпечуе зв'-язок ринково! Инфраструктури Из зовнИшнИм середовищем, яким для не! виступае вся Инша частина економИчно! системи. Але ИнформацИя йде не тИльки з ринково! Инфраструктури зовнИ, а й повертаеться назад в Института ринково! Инфраструктури. Таким чином, вИдбуваеться безупинний обмИн ИнформацИею мИж пИдсистемами, який не може бути нейтральним процесом, а е, по сути, безупинним! хнИм взаемним пристосуванням. Тут виникае необхИднИсть перИодичного закрИплення сигналив прямого И зворотного зв'-язку, як для надання усталености роботи систем, так И для фИксацИ! досягнутого оптимуму.
Основним фактором ИнформатизацИ! суспИльства е розвиток ИнформацИйного ринку як пИдсистеми ринкових вИдносин. ВИд його функцИонування багато в чому залежить успИх розвитку ринково! системи в цИлому. БИльше того, ИнформацИйний ринок стае системоутворюючим фактором свИтово! ринково! економИки.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Благодетелева-Вовк Л. С. Оцнка росту числа потенцйних користувач^в 1нтернету в УкраМ на перюд до 2005 року / Л.С. Благодетелева-Вовк, С. В. Благодетелев // Маркетинг в УкраМ. — 2002. — № 1. — С. 21−24.
2. Богданова Е. Л. Информационный маркетинг: учеб. пособие / Е. Л. Богданова. — СПб.: Альфа, 2000. — 174 с.
3. Введение в информационный бизнес: учеб. пособие / [Голосов О.В., Охрименко С. А., Хорошилов А. В. и др. ]- под ред. В. П. Тихомирова, А. В. Хорошилова. — М.: Финансы и статистика, 2006. — 249 с.
4. Винарик Л. С. Информационная культура: эволюция, проблемы / Л. С. Винарик, А. Н. Щедрин. -Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. — 144 с.
5. Гапоненко Н. В. Форсайт. Теория. Методология. Опыт: монография / Н. В. Гапоненко. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. — 239 с.
6. Голин В. В. Управление информационными ресурсами / В. В. Голин, И. К. Корнеев. — М.: ИНФРА-М, 2009. — 432 с.
7. Дейнеко Т. О. 1нформацшний б1знес як шновацшний зааб розвитку економжу економжи Украши: автореф. дис. канд. екон. наук / 1н-т регюнальних достджень НАН Украши. — Льв1 В, 1999. — 20 с.
8. Дорофиенко В. В. Менеджмент в сфере консультационных услуг / В. В. Дорофиенко, Л. Ф. Яковенко // Менеджмент в сфере услуг: Сб. науч. тр. — Донецк: ВИК, 2004. — С. 317 — 370.
9. Пономаренко Н. Ш., Фшагша О. В. Особливосп розвитку шформациного ринку: Монографш / НАН Украши. 1н-т економжо-правових дослщжень. — Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. — 194 с.
Рецензент д.е.н., професор Дон1ЗТ Фтаг^на О.В.
Експертредакцiйноi колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н. В.
УДК 656.6. 611:339. 165. 4: 38. 47
ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ЗАДАЧИ АДМИНИСТРИРОВАНИЯ В ТОРГОВОМ
МОРЕПЛАВАНИИ
Фрасинюк Т. И., аспирант (ОНМА)
В данной статье рассматриваются основные экономические задачи администрирование в торговом судоходстве. Даны две группы условий формирования морского транспортного потенциала страны — объективная целесообразность и организация управления этим процессом.
Ключевые слова: администрирование в торговом судоходстве, предпринимательство в системе морского транспорта, международное разделение труда, международный реестр судов.
ЕКОНОМ1ЧН1 ЗАВДАННЯ АДМШ1СТРУВАННЯ У ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА
Фрасинюк Т.1., астрант (ОНМА)
У данш статт1 розглядаються основт економгчнг завдання адмтстрування в торговельному судноплавствг. Дано двг групи умов формування морського транспортного потенцгалу краши — об'-ективна доцыьтсть i оргатзащя управлтня цим процесом.
Ключовi слова.: адмiнiстрування в торговельному судноплавствi, Шдпршмництво в систем морського транспорту, мжнародний подл пращ, м1жнародний реестр суден.
ECONOMIC CHALLENGES OF ADMINISTRATION IN THE MERCHANT SHIPPING
Frasynyuk T.I.
The article considers the main economic tasks of the administration in the merchant shipping. There are two groups of the formation conditions of the country'-s sea transport potential: an objective expediency and organization of the process control.
Keywords: administration in the merchant shipping, entrepreneurship in the system of Maritime transport, the international division of labour, the international register ofships.
Постановка проблемы и ее связь с Системная значимость морской транспортной научными или практическими задачами. индустрии в устойчивости международного

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой