Программы развития силовых качеств юношей 16-17 лет в академической гребле

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Физическая культура и спорт


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Програми розвитку силових якостей юнаків 16−17 років в академічному веслуванні
Фаворитов В. М., Карпенко Є.В.
Запорізький національній університет
Анотації:
Проведено аналіз тренувальних програм різної силової спрямованості. У експерименті брали участь веслувальники віком 16−17 років, розділені на дві групи по 11 чоловік. Визначено шляхи опти-мізації тренувального процесу. Розроблена програма спрямованого розвитку максимальної сили. Ефективність програми перевірена тестуванням на змагальній дистанції. Протягом дослідження обидві групи спортсменів використовували однакові силові вправи.
Ключові слова:
академічне веслування, навантаження, планування, сила, тестування, тренування.
Фаворитов В. Н., Карпенко Е. В. Программы развития силовых качеств юношей 16−17 лет в академической гребле. Проведен анализ тренировочных программ разной силовой направленности. В эксперименте участвовали гребцы возрастом 16−17 лет, разделенные на две группы по 11 человек. Определены пути оптимизации тренировочного процесса. Разработана программа направленного развития максимальной силы. Эффективность программы проверена тестированием на состязательной дистанции. В ходе эксперимента две группы спортсменов использовали одинаковые силовые упражнения.
академическая гребля, нагрузка, планирование, сила, тестирование, тренировка.
Favoritov V., Karpenko Y. Programs of development of power internalss youth 16−17 years in a boat-racing. The
analysis of the trainings programs of different power orientation is conducted. In an experiment rowers participated by age 16−17 years that were divided into two groups 11 people in each. The ways of optimization of training process are certain. The program of the directed development of maximal force is worked out. Program efficiency is tested by testing on contention distance. During experiment both groups have the same exercises.
boat-racing, force, loading, planning, testing, training.
Вступ.
Сучасний стан і розвиток теорії та практики світового академічного веслування характеризується безперестанним пошуком усе більш ефективних засобів, методів і організаційних форм підготовки спортивних резервів. Особливу роль в підготовці юних спортсменів грає етап початкової підготовки, який є першим етапом в реалізації потенційних можливостей юних спортсменів у визначенні спортивної придатності і приналежності до спортивного резерву.
Головним чинником, що забезпечує реалізацію спортсменом індивідуальних можливостей в академічному веслуванні, є оптимальна структура тренування як за величиною тренувальних навантажень, так і по спрямованості їх дії [1, 5, 6].
Для ефективного управління підготовкою юних спортсменок необхідно, щоб нормативні показники тренувальних навантажень були адекватні навантаженням, вживаним на якому-небудь з етапів [4, 9]. Останніми роками (10−15 років) об'-єми тренувальних навантажень в циклічних видах спорту виросли в 2,5−3 рази. Відомо, що значна частина спортсменів виконують набагато більші об'-єми навантаження анаеробної і силової спрямованості, передбачені допустимими нормами. Це, як правило, обумовлює форсування їх підготовки [3, 12].
Для підвищення і збереження на досить високому рівні спеціальної підготовленості потрібні правильне планування і корекція тренувальних навантажень в річному циклі підготовки. Нині в системі тренування юних спортсменок у веслуванні досить серйозна увага приділяється силовій підготовці. Саме у веслуванні на академічних судах завжди виникає необхідність реалізувати силові здібності упродовж усієї дистанції змагання [2, 8, 12].
Встановлено, що базою для розвитку силових здібностей весляру є розвиток максимальної сили. У практиці тренери використовують різні методи розвитку максимальної сили в підготовці хлопців в академічному веслуванні [10, 11].
© Фаворитов В. М., Карпенко Є.В., 2011
В результаті аналізу літератури і узагальнення досвіду роботи тренерів нами були виявлені два найбільш поширених варіантів розвитку максимальної сили: метод повторних субмаксимальних зусиль і метод прогресивно зростаючих опорів [6, 7]. Пошук оптимальних програм силової підготовки, перевірка їх ефективності на етапах тренувального процесу надає можливість визначити необхідні дії для його корекції, що і визначає актуальність даної роботи.
Робота виконана за планом НДР Запорізького національного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження полягала у вивченні ефективності тренувальних програм різної спрямованості для веслувальників на етапі початкової підготовки.
Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:
• Визначити шляхи оптимізації тренувального процесу спрямованого на розвиток силових якостей в академічному веслуванні.
• Розробити програму силової підготовки для спортсменів 16−17 років, що займаються академічним веслуванням.
• Провести порівняльний аналіз варіантів розвитку максимальної сили: методу повторних субмаксимальних зусиль і метод прогресивно зростаючих опорів.
• Оцінити ефективність та обґрунтувати можливість подальшого використання запропонованих програм.
Для рішення поставлених завдань застосовувалися наступні методи дослідження:
1. Аналіз науково-методичної літератури.
2. Методи вивчення силової підготовленості:
• тестування фізичних якостей — тяга штанги руками лежачи, присідання з штангою на плечах, підрив штанги до грудей, підтягування на перекладині, підйом ніг у висі-
• контрольні випробування на спортивній дистанції.
3. Методи математичної статистики.
Всі отримані результати цієї роботи були розраховані по програмі Microsoft Excell за такими показникам, як: середнє арифметичне (М) — помилка середньо арифметичного (м) — критерій достовірності Стьюден-та (Р). Відмінності по Стьюденту вважались статистично достовірними при Р & lt-0,05
У експерименті брали участь дві групи веслярів, по 11 чоловік в кожній. Спортсмени мали кваліфікацію від першого юнацького до першого розряду, стаж веслування — 2−3 року. Експеримент проводився на загально-підготовчому етапі в період з 1 листопада 2010 року по 15 березня 2010 року на базі СК «Україна».
Результати дослідження.
Перед початком експерименту в листопаді 2009 року нами були сформовані дві групи — контрольна та експериментальна за принципом рівності кваліфікації та функціональної підготовленості. Показники рівня фізичного розвитку і фізичних здібностей у юних спортсменів були рівні. (p& gt-0,05). Всі випробовувані пройшли медичне обстеження, яке не виявило відхилень в стані здоров'-я.
Після цього, згідно плану першого етапу дослідження, було проведено тестування обох груп -контрольної і експериментальної з метою визначення початкового рівня фізичної і функціональної підготовленості, були зафіксовані спортивні результати на основних дистанціях (таблиця 1).
Зіставлення результатів тестування експериментальної і контрольної груп свідчить, що в усіх тестах на початку експерименту між двома групами статистично достовірні відмінності відсутні (p& gt-0,05).
Отже, можна сказати, що у спортсменів обох груп майже однаково розвинені силові якості, спортсмени на спортивних випробуваннях показують майже однаковий результат і для проведення експерименту групи однорідні і укомплектовані правильно.
Загальні об'-єми навантажень, спрямовані на розвиток основних фізичних здібностей, в обох групах були
однакові. Загальний об'-єм силової підготовки складав 120 годин, але структура силової підготовки між групами відрізнялась (таблиця 2).
Як видно з представленої таблиці, юні спортсмени двох груп виконували різну спрямованість тренувальних дій в підготовчому періоді підготовки.
Планом структури тренувальних навантажень у юних спортсменів на вдосконалення силової підготовленості передбачалося використовувати вправи для м'-язів плечового поясу і комплексної дії на основні м'-язові групи.
Далі, на другому етапі дослідження для експериментальної групи застосовувалась тренувальна програма спрямована на розвиток максимальної сили, а контрольна група займалась за загальною програмою, яка більш спрямована на розвиток швидкісно-силових якостей.
Нами були розроблені відповідні мікроцикли силової підготовки, що передбачали застосування вправ силового характеру для різних частин тіла спортсменів (плечового поясу, нижніх кінцівок, черевного пресу та ін.), окрім того комплекси вправ були поділені за окремими різновидами силових можливостей (максимальної сили, швидкісної сили, вибухової сили, силової витривалості).
Обидві групи спортсменів використовували однакові силові вправи:
• вправи з штангою-
• веслування на тренажерах-
• вправи з подоланням власної ваги (різні гімнастичні силові вправи).
Хлопці першої (контрольної) групи виконували вправи з штангою методом повторних субмаксимальних зусиль з використанням штанги вагою 60−70% від максимальної. Число повторень в кожній вправі - 6−10, виконувалися 2−4 підходи в двох серіях. Використовувалися вправи: тяга штанги руками в положенні лежачи на грудях, присідання з штангою на
Таблиця 1
Порівняльні результати приросту показників силової підготовленості при підсумковому обстеженні
контрольної і експериментальної груп
Контрольна група Експериментальна група
Показники Вихідні дані Залікове тестування, А % Вихідні дані Залікове тестування, А %
Показники тягових зусиль:
Тяга штанги руками у в. п. лежачи, кг 61,4±1,6 69,9±1,2* 9,3 60,3±2,4 72,6±1,4** 20
Присідання з штангою на плечах, кг 75,2±1,8 80,3±1,3* 6,8 74,3±2,3 83,5±1,1** 12
Підрив штанги до грудей, кг 66,1±1,5 69,9±1,4* 5,7 67,6±1,8 77,8±1,2** 15
Підтягування на перекладині, к-ть разів 7,8±1,1 11,9±0,6* 53 8,1±1,1 13,4±0,7** 65
Підйом ніг у висі, к-ть разів 10,8±0,8 19,4±1,2* 78 10,6±0,9 22,3±1,7** 111
Примітка: 1 * - свідчить про достовірні зміни при порівнянні з початковими результатами при Р& lt-0,05. 2 ** - свідчить про достовірні зміни по відношенню до контрольної групи при Р& lt-0,05.
Таблиця 2
Структура тренувальних навантажень юних спортсменів 16−17 років в річному мікроцикли
Параметри тренувальних навантажень Групи з переважною спрямованістю на розвиток:
швидкісно-силових якостей (контрольна) максимальною сили (експериментальна)
Загальний об'-єм силової підготовки, годин 120 120
— швидкісно-силова підготовка, % 40 30
— силова витривалість, % 40 40
— максимальна сила, % 20 20
Таблиця 3
Спортивні результати при підсумковому тестуванні
Контрольна група Експериментальна група
Показники Вихідні дані Залікове тестування, А % Вихідні дані Залікове тестування, А %
Спортивний результат
Гребля 500 м, с 101,1±2,2 96,8 ± 1,4* 4,3 100,6±4,8 93,1 ± 1,2** 7,5
Гребля 1000 м, с 206,8±2,4 199,9 ±2,7* 3,3 209,1±5,4 198,9 ± 5,6* 4,9
Гребля2000 м, с 444,2±6,1 436,6 ±5,8 1,7 443,7±6,0 432,2 ± 6,1 2,6
Примітка: 1* - свідчить про достовірні зміни при порівнянні з початковими результатами при Р& lt-0,05.
2 ** - свідчить про достовірні зміни по відношенню до контрольної групи при Р& lt-0,05.
плечах, підривши штанги до грудей. Інтервал відпочинку між підходами — 2 хвилини, між серіями — 5 -7 хвилин. Кількість серій була доведена до 3-х, потім збільшувалася вага снаряда.
Друга група (експериментальна) тренувалася за методом прогресивнозростаючого опору, при якому спочатку визначалася вага, яку спортсмен може підняти 10 разів (він позначався 10 ПМ). У першому підході бралася вага, рівна половині ваги від 10 ПМ, потім — % від 10 ПМ, а в третьому — 10 ПМ. Використовувалися ті ж вправи, що і в групі № 1. Спортсмени виконували в кожному підході по 10 рухів в трьох серіях в кожній з трьох вправ. Інтервал відпочинку між підходами — 1−2 хвилини, між серіями — 5−7 хвилин. Кількість серій збільшувалася до 4-х, потім збільшувалася вага снаряда.
Пропоноване навантаження хлопці переносили добре, про що свідчить результати лікарсько-педагогічного спостереження в час і після тренування, а також дані самоконтролю спортсменів.
В результаті занять протягом 3,5 місяців зросли
силові здібності у хлопців в обох групах.
Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що у спортсменів спостерігається достовірна різниця у показників максимальної сили між вихідними та заліковими результатами, як для контрольною та дослідною груп, але приріст в експериментальній групі достовірно вищий у порівняні до контрольній групі.
Розгляд даних тестування по закінченню експерименту показав, що юні веслярі, що брали участь в експерименті, значно поліпшили свої показники як у фізичній підготовленості, в результативності спеціальних тестових вправ, так і у функціональній підготовленості (таблиця 3).
Проводячи порівняльний аналіз спортивних результатів спортсменів в кінці експерименту між експериментальною та контрольною групами можна констатувати про значну і достовірну перевагу зростання показників експериментальної групи. Так приріст результатів контрольної і експериментальної груп на дистанції 500 метрів склав 4,3% і 7,5% відповідно- на 1000м — 3,3% і 4,9%- на 2000м — 1,7% і 2,6%.
Результати педагогічного експерименту виявили, що виконання розробленої нами програми розвитку силових можливостей плавців супроводжувались достовірно (при Р& lt-0,05) вищими темпами приросту показників силових якостей ніж за традиційною програмою.
Висновки.
1. Метод прогресивно зростаючого опору у нашому випадку більше сприяє приросту показників максимальної сили, окрім цього, за рахунок вищого темпу рухів при роботі з легкими вагами сприяє розвитку здатності до виконання рухів в максимальному темпі і розвитку силової витривалості, зменшує напруження під час виконання силових вправ і комфортніший в психологічному плані, оскільки спортсмен працює з меншими вагами.
2. Результати педагогічного експерименту виявили, що виконання розробленої нами програми розвитку максимальної сили супроводжувались вищими темпами приросту показників силових якостей та кращими результатами тестування на змагальній дистанції ніж за традиційною програмою.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку реалізації індивідуального підходу розвитку силових можливостей у веслярів-академістів високої кваліфікації.
Література:
1. Алешин B.C. Тренировка и планирование в академической гребле. Методическое пособие / В. С. Алешин. — М.: Советский спорт, 1989. — 89с.
2. Беленков А. Силовая подготовка гребца / А. Беленков //Гребной спорт в России. — 2000. — № 3. — С. 30.
3. Вовк С. И. Особенности долговременной динамики тренированности / С. И. Вовк //Теория и практика физической культуры. -2001. — № 2. — С. 28 — 31.
4. Гребля академическая: Примерная программа спортивной подготовки для детско-юношеских спортивных школ, специализированных детско-юношеских школ олимпийского резерва и школ высшего спортивного мастерства. — М.: Советский спорт, 2004. — 192 с.
5. Гребной спорт: учебник для студ. высш. пед. учеб. заведений / ТВ. Михайлова, А. Ф. Комаров, Е. В. Долгова, И.С. Епищев- под ред. Т. В. Михайловой. — М.: Издательский центр «Академия», 2006. — 400 с.
6. Егоренко Л. А. Сравнительный анализ применения различных методов развития максимальной силы у юношей 15 лет в академической гребле на общеподготовительном этапе подготовительного периода. /Л.А. Егоренко, Л. Я. Андреева //Ученые записки университета имени П. Ф. Лесгафта, 2007.- № 3 (25) — С. 15−22.
7. Епищев И. С. Силовая подготовка в годичном цикле тренировки 15−17-летних гребцов-академистов / Епищев И. С. //Актуальные проблемы совершенствования системы подготовки спортивного резерва: Материалы XVI Всероссийской научно-практической конференции. — М.: ВНИИФК, 1999. — С. 33.
8. Клешнев В. В. Особенности гребли на эргометрах и их значение в подготовке гребцов-академистов / В. В. Клешнев // Теория и практика физ. культуры. — 1996. — № 6. — С. 19−22.
9. Куликов Л. М. Управление спортивной тренировкой: системность, адаптация, здоровье / Л. М. Куликов. — М.: ФОН, 1995. — 395 с.
10. Курысь В. Н. Основы силовой подготовки юношей / В.Н. Ку-рысь. — М.: Советский спорт, 2004. — 264 с.
11. Луговой С. И. Новые технические решения проблем повышения мощности гребли и способ их реализации в лодке и на тренажерах / С. И. Луговой, А. П. Ткачук //Материалы совместной научно-практической конференции РГАФК, МГАФК и ВНИИФК. — М.: 2001. — С. 56−61.
12. Никитушкин В. Значение силовых качеств в тренировке юных спортсменок, занимающихся академической греблей / В. Ники-тушкин //Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. — 1998. — № 2. — С. 41−43.
Надійшла до редакції 17. 02. 2011 р. Фаворитов Владимир Николаевич favoritov@mail. ru Карпенко Евгений Владимирович kazantiprylit@rambler. ru

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой