Производственная гимнастика как способ коррекции профессионального выгорания учителей в условиях общеобразовательных школ

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ВИРОБНИЧА ГІМНАСТИКА ЯК ЗАСІБ КОРЕКЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ВЧИТЕЛІВ В УМОВАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Латіна Г. О.
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка
Анотація. Надається оцінка впровадженої програми профілактики професійного вигорання вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Ефективність впровадженої програми оцінена за показниками: дотримання норм санітарно-гігієнічних умов шкільних приміщень, раціональну організацію праці та відпочинку, виробничу гімнастику, релаксаційну та фонаційну дихальну гімнастику, просвітницьку роботу. Для перевірки ефективності програми профілактики обрано 28 вчителів. Доведено керованість процесу формування професійного вигорання серед вчителів шкіл.
Ключові слова: виробнича гімнастика, професійне вигорання, вчителі.
Аннотация. Латина А. А. Производственная гимнастика как способ коррекции профессионального выгорания учителей в условиях общеобразовательных школ. Представлена оценка введенной программы профилактики профессионального выгорания учителей общеобразовательных учебных заведений. Эффективность введенной программы оценена по показателям: соблюдение норм санитарногигиенических условий школьных помещений, рациональная организация работы и отдыха, производственная гимнастика, релаксационная и фонациальная дыхательная гимнастика, просветительская работа. Для проверки эффективности программы профилактики избрано 28 учителей. Доказана управляемость процесса формирования профессионального выгорания среди учителей школ.
Ключевые слова: производственная гимнастика, профессиональное выгорание, учителя.
Annotation. Latina G.O. Production gymnastics as method of correction of the professional burning down of teachers secondary schools. The
estimation of the injected program of prevention of a professional burning off of teachers of general educational educational institutions is presented. Efficiency of the injected program is assessed on parameters: keeping of standards of sanitary-and-hygienic conditions of school premises, rational organization of operation and repose, industrial gymnastics, relaxational and phonation respiratory gymnastics, educational operation. For check of efficiency of the program of prevention 28 teachers are elected. The controllability of process of shaping of a professional burning off among teachers of schools is proved.
Keywords: production gymnastics, professional burnout syndrome, teachers.
Вступ.
За результатами спільного дослідження ЮНЕСКО і Міжнародної організації праці щодо соціально-професійних характеристик праці вчителя, професію вчителя віднесено до найчисельнішої соціально-професійної групи, яка становить 1,6% населення планети віком від 15 до 64 років [1].
На фоні сучасних змін економічної та соціальної структури суспільства, маючи позитивну тенденцію щодо зростання кількості вчителів в Україні, у системі освіти спостерігаються проблеми соціально-професійного рівня та психологічного характеру [1]. До перших відносять: старіння та фемінізацію педагогічних кадрів, зниження соціального престижу професії. До других — розвиток професійного вигорання (ПВ) внаслідок професійного стресу, який виникає через надмірні психоемоційні навантаження та організаційні зміни у системі освіти, що спрямовані на підвищення ефективності діяльності та конкурентоспроможності школи у цілому [2, 3].
Тому, на фоні зростання рівня розвитку професійного вигорання, розробка та апробація програм профілактики розвитку професійного вигорання є першочерговою метою науковців і зумовлює наукову та практичну новизну даного дослідження.
Професія вчителя не належить до груп професій небезпечного та шкідливого виробництва, але рівень розвитку захворюваності серед контингенту освітян є досить високим. За невеликою кількістю сучасної літератури працівники освіти складають групу високого ризику щодо розвитку соматичних захворювань [4]. Під час вивчення стану здоров’я вчителів початкової ланки, середньої школи та професійної освіти Н. Наппеге, К. АІЬеіІзеп, Е Ти^еп визначають пріоритетність захворювань нервової системи, органів чуття, серцево-судинної, дихальної систем та опорно-рухового апарату [5, 6].
Аналіз показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності вчителів, за даними листків непрацездатності, дозволив встановити наяв-© Латіна Г. О., 2009
ність 133,6 випадків на 100 учителів, які працюють, з тривалістю у середньому 8,8 днів непрацездатності. За результатами попередніх досліджень найбільш поширеними причинами захворюваності з тимчасовою втратою працездатності у вчителів є хвороби органів дихання — 65,5%, хвороби кістково-м'язової системи — 10% та хвороби системи кровообігу (6,6%). Значну частку у структуру захворюваності вчителів займають хвороби сечостатевої системи (4,4%). Хвороби системи органів травлення складають 3% випадків, хвороби ока та придаткового апарату — 2,6% загальної структури захворюваності, 7,9% випадків припадає на патологію інших систем.
За даними попередніх досліджень частка вчителів з виявленим синдромом професійного вигорання складає 91,7%. Встановлено, що серед фаз вигорання найбільш сформованою є фаза резистентності, що проявляється неадекватним емоційним реагуванням (27,1%) та редукцією професійних обов’язків (27,1%). Не сформованими є фази напруження та виснаження. При цьому у формуванні фази напруження провідними є симптоми переживання психотравмуючих обставин (28,1%) та тривоги і депресії (23%). Симптом психосоматичних та психовегетативних порушень (40,1%) є визначальним у формуванні фази виснаження педагогів і залишається головним у всіх вікових групах, що свідчить про психосоматичне спустошення організму вчителів.
При розподілі вчителів з різним рівнем професійного вигорання за педагогічною кваліфікацією, що відображає освітній рівень, професійне зростання та рівень автономності вчителя, високий рівень професійного вигорання спостерігається у педагогів вищої категорії (50±9,1%), середній — першій категорії (42,9±9%), низький — другої (33,3±5,5%). Такий розподіл рівня професійного вигорання у вчителів різних педагогічних категорій свідчить про високу психоемоційну напруженість вчителів з високим рівнем професійної освіти, відповідальності та обов’язків [7].
Організаційні зміни та перебудова змістового плану педагогічного процесу викликають порушення чітко окреслених чинним законодавством норм витрат робочого часу [8]. За даними проведених досліджень, спостерігається нераціональна організація режиму праці вчителів як початкової ланки, так і старших класів. По-перше, тижневе навантаження за табелями обліку коливається від 6 до 28 годин, подруге, 55,9% вчителів працюють з перевиконанням нормативного 18-годинного навантаження, по-третє, 15,4% учителів мають один вихідний день. Таке зростання тижневого навантаження призводить до скорочення часу на відпочинок.
Витрати часу на перевірку зошитів, роботу з документацією, підготовку до уроку, виховну роботу, роботу з батьками, роботу за комп’ютером, відвідування педагогічних рад у середньому становить 5,7 год. денного навантаження. Крім того, під час навчального процесу (уроків) учитель не завжди має час на відпочинок і харчування, оскільки перерви між уроками є робочим часом учителя.
Також слід зазначити, що творчий характер праці вчителя приводить до збільшення витрат часу на структурні елементи роботи, які не піддаються чіткому хронометражу. Наприклад, це пов’язано з підготовкою до уроків вдома. Така підготовка становить
I, 85±0,1 год. на день.
Таким чином, дані дослідження свідчать про велику фактичну тривалість робочого часу вчителя, яка за сумарною кількістю годин складає від 9,4 до
II, 5 год. [9].
Професійні перенавантаження ускладнюються відсутністю активного відпочинку або недостатньою тривалістю пасивного, що пов’язане з господарською роботою від однієї до семи годин на добу, оскільки педагогічний контингент шкіл — це переважно жінки [10]. За даними Ю. Б. Мельничук (2001), у кожному другому випадку обстежені жінки-педагоги дотримуються сидячого способу життя. Серед обстеженого контингенту 85% учителів не займаються фізичними вправами та ранковою гімнастикою. Протягом доби пішки проходять у середньому 1,5−2 км, не враховуючи ходьбу у школі та вдома, що зумовлює гіподинамію і високий ризик розвитку серцево-судинної патології [11].
Порушення санітарно-гігієнічних вимог утримання шкільних приміщень є негативним чинником зниження працездатності та розвитку гострої захворюваності серед учителів. За даними аналізу показників мікроклімату — вологості та температури — зафіксовано відхилення фізичних факторів від нормативних значень у класних кімнатах загальноосвітніх навчальних закладів.
Таким чином, праця педагогів супроводжується значним нервово-емоційним напруженням, високим рівнем концентрації уваги, малорухомим способом життя, нефіксованим робочим днем та ризиком розвитку професійного вигорання [10, 12, 13, 14]. Такі професійні фактори поряд із соціально-побутовими та гігієнічними факторами умов праці вчителя не можуть не впливати на його професійне здоров’я.
При такому широкому спектрі негативних професійних факторів трудового процесу вчителя постає проблема дотримання норм санітарно-гігієнічних умов шкільних приміщень, корекції режиму праці та відпочинку, підвищення резистентності організму вчителів засобами фізичної культури та психогігієни.
За даними сучасних досліджень, профілактика професійного вигорання серед вчителів базується на комплексі корекції соціально-психологічних чинників, формуванні адекватної оцінки дійсності раціонально-емотивними засобами та професійно важливих рис і навичок, що протидіють генезису ПВ [15]. Зазначені методи профілактики включали просвітницьку частину та психологічні семінари-тренінги групового та індивідуального спрямування. Перераховані методики включали лише психологічні засоби подолання ПВ.
Для подолання стресових навантажень педагогічної діяльності Є. Петрова рекомендує антистресовий комплекс вправ, що включає вправи на підвищення активності потенціалу мозку, дихальну, звукову гімнастику, вправи на розслаблення, музико- та каз-котерапію [16].
Серед пріоритетних напрямків оздоровлення осіб працездатного віку на робочому місці фахівці зазначають позитивне значення виробничої гімнастики для нормалізації тонусу, зниження втоми, покращення кровообігу, координації рухів, підвищення вентиляції легень [17, 18, 19].
Таким чином, дослідження науковців у галузі профілактики розвитку професійного вигорання дозволяють рекомендувати дозовану фізичну активність, методики саморегуляції, аутогенного тренування, раціональне чергування праці та відпочинку. Доцільним є проведення лекцій, семінарів, які розкривають сутність ПВ, основні причини, закономірності формування та засоби подолання ПВ.
Дослідження виконано згідно з планом науково-дослідницьких робіт Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка кафедри спортивної медицини та валеології за темою на 2005−2007 рр. «Розробка критеріїв оцінки здоров’язберігаючих технологій у загальноосвітніх навчальних закладах» (номер держреєстрації 0106У613).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження — розробити, апробувати та впровадити у практику гігієнічні рекомендації щодо поліпшення умов праці і організації трудового процесу вчителя.
Результати дослідження.
Програма профілактики передбачала три етапи впровадження. На першому етапі проведено попередні лекційні та тренінгові заняття за загальною тематикою «Профілактика професійного вигорання вчителів загальноосвітніх навчальних закладів» з метою ознайомлення педагогічного колективу з проблемою ПВ та способів його корекції.
На другому етапі проведена індивідуальна корекція режиму праці і відпочинку вчителів та ознайомлення з санітарно-гігієнічими нормами утримання ЗНЗ.
Третій етап програми включав безпосереднє проведення видів виробничої гімнастики: ввідної гімнастики, фізкультурних пауз, мікропауз та оздоровчо-профілактичної гімнастики.
Для перевірки ефективності програми профілактики протягом 2006−2007 навчального року у ЗНЗ обласного центру обрано 28 вчителів, які мали сформоване ПВ. Апробація програми передбачала попереднє та заключне обстеження вчителів за показниками професійного вигорання (PL) та індивідуального інтегрального показнику розвитку емоційного вигорання організму (IBS).
IBS = 0,342 x LF/HF + 0,318 x ЧСС + 0,34 x Bl
PL = 0,26H + 0,21 Г + 0,16P + 0,05LFn + 0,11 САНн + 0Б21В
де LF/HF — індекс симпатовагальної взаємодії між коливаннями потужністю в діапазоні низьких частот
0,04−0,15 Гц (LF) та високих частот 0, 15 -0,4 Гц (HF) — LFn (low frequency normal) — спектральна характеристика серцевого ритму, а саме — потужність в діапазоні низьких частот у нормалізованих одиницях- ЧСС -частота серцевих скорочень за 1 хвилину, ВІ - вегетативний індекс Кердо (%) — Н — неконтактна модель поведінки вчителя у балах- Г — гіперрефлективна модель поведінки вчителя у балах- Р — робота вчителя по господарству у вихідний день перед початком робочого тижня у годинах- САН — суб'єктивна оцінка функціонального стану організму за показником настрою психологічного тесту САН у балах- В — вік у роках.
Показники базуються на розрахунку загальних статистичних характеристик вихідного масиву даних, кореляційного аналізу, порогових (критичних) значень діючих факторів вихідного масиву даних, діхотоміза-ції даних та інтегральної оцінки бінарних шкал. Для обрахунку IBS PL вихідні дані необхідно отримати за допомогою заповнення спеціально розроблених бланків та картки обліку даних.
Інтегральна кількісна оцінка ймовірності розвитку емоційного вигорання (IBS) має І (до 0,3 балу), ІІ (0,3−0,6 балу) та ІІІ (0,6−1 бала) ступінь розвитку емоційного вигорання, які за якісною оцінкою відповідають характеристиці несформоване професійне вигорання, ПВ на стадії формування та повної сфор-мованості. Показник професійного вигорання (PL) має І (до 0,25 балу), ІІ (0,25−0,5 балу), ІІІ (0,51−0,75 балу) та IV (0,76−1 бала) рівні розвитку професійного вигорання, тобто низьке, допустиме, значне, надмірне професійне вигорання.
На підставі отриманих даних досліджень була розроблена програма профілактики професійних стре-сорів трудового процесу, яка включала просвітницьку роботу, дотримання санітарно-гігієнічних вимог шкільних приміщень, раціональну організацію праці та відпочинку, виробничу гімнастику, релаксаційну та фонаційну дихальну гімнастику (рис. 1).
Просвітницька робота включала лекційні та тренінгові заняття з загальною тематикою «Профілактика професійного вигорання вчителів загальноосвіт-
ніх навчальних закладів». Заняття проводились 2 рази на тиждень у позаурочний час протягом тижня.
Оптимальний стан мікроклімату створювався завдяки систематичним провітрюванням приміщень, правильною їх експлуатацією, нормальним функціонуванням вентиляційної та опалювальної систем. Провітрювання навчальних приміщень здійснювалося під час перерв, а рекреацій — під час уроків. Перед початком занять та після їх завершення здійснювалося наскрізне провітрювання. Тривалість наскрізного провітрювання визначалося погодними умовами. При температурі більше, ніж +10°С, заняття необхідно проводити при відкритих фрамугах, кватирках чи вікнах. Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл у випадку використання ламп розжарювання підтримувався на рівні 150 лк, люмінесцентних ламп — 300 лк. Потужність люмінесцентного освітлення становила 24−28 Вт/м2, під час використання ламп розжарювання — 48 Вт/м2.
Використовуючи результати дослідження та враховуючи погодинний розподіл навантаження вчителя, рекомендована найбільш оптимальна організація праці та відпочинку для кожного вчителя, яка передбачала 18-годинне тижневе навантаження при п' ятиденному робочому тижні, регламентовані перерви, пасивний та активний відпочинок.
Повноцінний відпочинок, підвищення працездатності та оздоровлення працівників не може бути досягнуто за допомогою однієї, навіть найбільш універсальної фізичної вправи. Це завдання вирішувалося комплексами ввідної гімнастики, фізкультурною паузою, мікропаузами чи оздоровчо-профілактичною гімнастикою. Введення в режим праці певних видів виробничої гімнастики визначалося динамікою працездатності протягом робочого дня, доби, тижня. Комплекси вправ ввідної гімнастики, фізкультурних пауз, мікропауз розроблялися індивідуально для кожного вчителя. Оздоровчо-профілактична гімнастика проводилась 3 рази на тиждень у другій половині дня протягом 25−30 хвилин. Кількість вправ 20−25.
Протягом оздоровчо-профілактичної гімнастики вчителі освоювали методику тренування фонаційного дихання, самомасажу та релаксаційної гімнастики. Після освоєння методик вчителі виконували самостійні заняття під час трудового процесу.
В результаті проведення програми профілактики впливу професійних стресорів та на підставі отриманих даних функціонального стану ССС та психолого-організаційного компоненту ПВ проведено визначення показника ПВ (Рь). Як видно з таблиці
1, у групі вчителів із значним ПВ наприкінці програми експерименту встановлено зниження показника на 14%, (?& gt-<-0,05) у групі надмірного ступеню ПВ -13% (?& lt-0,05). Такі зміни призвели до наближення показників значного та надмірного ступенів ПВ до нижньої межі їх бальної оцінки (0,51, 0,76 балів, відповідно).
Як видно з таблиці 1 зміни індивідуального інтегрального показнику ймовірності розвитку емоційного вигорання (Івз) становлять 3,7%.
Таблиця 1
Результати корекції професійного вигорання,
(М ± т)
Показ- ник Ступінь На початку програми корекції п=28 Наприкінці програми корекції п=28
Рь Значне П В п=17 0,61±0,02* 0,52±0,002
Надмірне ПВ п=11 0,87±0,03# 0,77±0,003
Сформоване П В п=28 0,82±0,03 0,79±0,03
Примітки: *- р& lt-0,001 — вірогідна відмінність між показниками до і після корекції- # - р& lt-0,01 — вірогідна відмінність між показниками до і після корекції.
Таким чином, необхідно зазначити ефективність впровадження програми профілактики впливу професійних стресорів серед вчителів ЗНЗ. Причому, максимальні зміни зазнали організаційні та психологічні стресори професійної діяльності.
Висновки.
1. Впровадження програми корекції професійного вигорання, яка включала дотримання норм санітарно-гігієнічних умов шкільних приміщень, раціональну організацію праці та відпочинку, виробничу гімнастику, релаксаційну та фонаційну дихальну гімнастику, просвітницьку роботу — довели керованість процесу формування професійного вигорання серед вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.
2. Встановлено зниження ступеня значного професійного вигорання на 14% (р& lt-0,05) та надмірного — на 13% (р& lt-0,05) за коефіцієнтом професійного вигорання.
Рис. 1. Програма профілактики впливу професійних стресорів трудового процесу вчителів
Основним напрямком подальших досліджень
є дослідження впровадження засобів підвищення
нервово-психічної стійкості вчителів на етапі здобуття професій.
Література:
1. Пуховська Л. Професія вчителя у світовому освітньому просторі статистичні характеристики / Л. І. Пуховська // Шляхи освіти. — 2004. — № 1. — С. 17−20.
2. Леонова А. Б. Профессиональный стресс в процессе организационных изменений / А. Б. Леонова, С. А. Мотовилина // Психологический журнал. — 2006. — Т. 27, № 2. — С. 79−92.
3. Марковець О. Л. Психологічні особливості професійного стресу та попередження його виникнення у майбутніх вчителів: Ав-тореф. канд. псих. наук. 19. 00. 07. — К., 2005. — 16 с.
4. Hanners H. Hospitalizations among tearchers in denmark 1981−1997 / H. Hanners, K. Alberson, F. Tuchen // International Journal of Occupational Medicine and Environmental Health. — 2002. — Vol.
15, №. 3, — Р257 — 266.
5. Мельничук Ю. Б. Програмовані пологи у жінок-педагогів: ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14. 01. 01 «Акушерство та гінекологія» / Ю. Б. Мельничук. — К., 2001. — 19 с.
6. Sarah F. Validating California Teachers Study Self-Reports of Recent Hospitalization / F. Sarah Marshall- D. Dennis, M. Аіієп, H. Anton-Culver, L. Berns // American Journal of Epidemiology. -2003. — № 15. — P. 1012−1020.
7. Латіна Г. О. Вплив психоемоційного напруження на показники варіабельності серцевого ритму у вчителів різних кваліфікаційних категорій / Г. О. Латіна // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка .- 2006. — № 7(87). — С. 202−208.
8. Закон України «Про загальну середню освіту» № 651-ХГУ від 13. 05. 1999 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. — 1999. — № 15. — С. 6−31.
9. Латіна Г. О. Оцінка напруженості трудового процесу вчителів загальноосвітнього навчального закладу / Г. О. Латіна //
Український журнал з проблем медицини праці - 2006. — № 5.
— С. 34−40.
10. Карпенко А. В. Выделение 17-оксикортикостероидов и их взаимосвязь с катехоламинами в динамике года и суток у преподавателей средней школы / А. В. Карпенко //Врачебное дело. -1975. — № 7−9. — С. 124−127.
11. Mario Vaz How sedentary are people in 'sedentary' occupations? The physical activity of… / M. Vaz, A. V. Bharathi // Occupational Medicine. — 2004. — Sep.№ 1. — Р. 369−372.
12. Доронкина Е. К. Некоторые психофизиологические особенности труда учителей / Е. К. Доронкина // Физиология человека.
— 1976. — Т. 2, № 5. — С. 825−828.
13. Навакатикян А. О. Здоровье и работоспособность при умственном труде / А. О. Навакатикян, А. И. Ковалева — К.: Здоровье, 1989. — 84с.
14. Томашевская Л. И. Особенности функционального состояния ССС учителей при накоплении утомления в динамике учебного года / Л. И. Томашевская // Гигиена труда: Республиканский межведомственный сборник. — Вып. 14. — К.: Здоровье, 1978.
— С. 52−61.
15. Зайчикова Т. В. Діагностика та профілактика синдрому «професійного вигорання» у вчителів: методичні рекомендації / Т. В. Зайчикова. — К. — Рівне, 2003. — 24 с.
16. Петрова Е. Антистрессовый комплекс упражнений / Е. Петров // Відкритий урок, розробки, технології, досвід. — 2005.
— № 21−22. — С. 70−76.
17. Баранов В. М. Физические упражния в режиме труда / В. М. Баранов. — [2-е изд.] - К. :Здров'я, 1984. — 176с.
18. Панкова В. Б. Приоритетные направления оздоровления и медицинской реабилитации железнодорожников / В. Б. Панкова, В. А. Капцов, Т. В. Ермакова, Е. А. Каменеви // Гигиена и санитария. -2007. — № 1 — С. 34−36.
19. Профилактические мероприятия по улучшению условий труда медицинских работников, занятых ультразвуковой диагностикой: методические рекомендации / Нагорная А. М., Хижняк Н. И., Доброскок А. И., Литвинова Л. А. — Киев, 1991. — 22 с.
Надійшла до редакції 29. 05. 2009р.
kulinich_anna. 80@mail. ru

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой