Філософські аспекти мотивації навчальної діяльності

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Народное образование. Педагогика


Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 378+130
О. Ю. Панфшов, доктор фшософських наук, професор-
О. О. Савченко, кандидат фшософських наук, доцент
Ф1ЛОСОФСЬК1 АСПЕКТИ МОТИВАЦП НАВЧАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
У статт1 на тдтрунт! фтософсъкого тдходурозглядаеться мотивация навчалъ-ног д1ялъност1, висв1тлюютъся три р1вм мотиваци та надаютъся деяК рекомен-даци щодо тдвищення р1вня вмотивованост1 студент1 В вищог школи.
Ключовi слова: мотивация, ревень мотиваци, навчалъна д1ялъшстъ.
Постановка проблема. Становлення ново! епохи вимагае ново! пара-дигми людсько! самосвщомосп з уам комплексом щншсних орiентацiй, сощальних настанов, штереав, методiв мислення, сощально! спрямованос-т поведiнки особистосп. Розгляд людини як суб'-екта суспшьних вiдносин, розвиток наук про осв^, управлiння, виховання, вирiшення проблем зв'-язку бюлопчного i соцiального у структурi особистостi, впливу рiзних сторiн сустльно! практики на розвиток людини не може бути здшснено без роз-робки теорп мотиваци. Мотивацiя виступае необхщною опосередкованою ланкою в реалiзацii зовнiшнiх, об'-ективних умов у людськш дiяльностi, у соцiальнiй практицi шдивща.
Проблеми мотиваци дiяльностi взагалi, i навчально! зокрема, в останнi роки привертають увагу все бшьшо! кшькосп дослiдникiв — фiлософiв, соцiологiв, економютсв, соцiальних психологiв, представникiв iнших сустльних наук. Аналiз спещальног лiтератури свщчить, що сьогоднi iснуе цша низка визначень поняття мотиваци, найбшьш популярним визначенням можна вважати таю: мотиващя — внутрiшне спонукання до ди, що обумов-люе суб'-ективно-особистiсну зацiкавленiсть iндивiда в !! здшсненш, шши-ми словами — це сукупшсть внутрiшнiх i зовнiшнiх сил, що спонукають людину до тзнання, вiдчуття i ди.
Зрозумiти мотивацшш механiзми, що iснують сьогоднi, допоможе аналiз! х розвитку та змши протягом столiть [4]. Особлива роль у виршенш ще! проблеми належить фшософи. Фiлософський аналiз проблем мотиваци як рушшно! сили соцiальних процеав мае зробити свiй внесок у сучасну ме-тодологiю дослiдження сощальних явищ. Саме фiлософiя завжди виршу-вала питання про сутнiсть мотиваци як цшсного механiзму, про закономiр-ностi виникнення i перебiг мотивацшних процесiв, що характеризуються новими якюними проявами, внутрiшньою рухливiстю i мшливютю- про! х
© Панфшов О. Ю., Савченко О. О., 2015
13
сощальну обумовлешсть, спрямовашсть, основний смисловий змют, кон-кретш форми здiйснення. Так, в античному свт панувала фiлософiя, представлена в працях Сократа, Платона, Аристотеля, 1х свiтогляд, 1х розумiння людини, 11 потреб i мотивiв. Грецью фiлософи в основi мотивацп бачили принцип «гедошзму» — прагнення насолоджуватися i уникати страждань, прагнення до кращого. Одним iз перших учених, яю пiдтримали ще! гедошзму, був знаменитий грецький фiлософ Сократ (470−399 рр. до н. е.), який стверджував, що людина повинна дiяти таким чином, щоб у результат 11 дiй отримане задоволення перевищувало страждання. Сократ залишиться у вшах не тшьки як людина, що щною свого життя вщстояла сво! iдеали, але i як один з перших мислителiв, який дослщжував загальнi основи людсько! мораль Одним iз перших, хто згадав щею мотивацп, був i давньогрецький фшософ Аристотель (384−322 рр. до н. е.), який у сво1х роботах описував рiзнi види причин, що спонукають до дп. Фома Аквшський, який е одним iз найвiдомiших фiлософiв середньовiччя, мотивуючою силою вважав вiчне спасiння в потойбiчному життi, яке реалiзуеться через чесноту, через мо-ральний спосiб життя у стабшьнш, всеохоплюючiй, керованiй законами сощальнш iерархri, де тiльки деяю люди беруть активну участь у полчищ, де меншiсть править, а бшьшють пiдпорядковуеться. Пiд iншим кутом зору сприймалася мотиващя в епоху Вщродження. Так, М. Кузанський, один iз найбiльших европейських мислителiв XV ст., родоначальник ^алшсько! натурфшософп, чия фшософська думка сприяла переходу вщ релтйно! фшософп середньовiччя до фшософп Вiдродження, перенiс акцент вiд ре-лiгiйних основ мотивацп на мотиващю, що базуеться на рацiональних цшях людини. У бiльш пiзнi стол^тя феномен мотивацп дiяльностi людини трак-тувався трохи iнакше. Фiлософiя рацiоналiзму (Р. Декарт, Б. Спiноза, Г. В. Лейбнщ, Г. Гегель, М. Вебер) сутшсть людини бачить у 11 мисленнi, яке захоплюе всi iншi функцп душi. У цшому рядi фiлософських теорiй людина ставиться в залежшсть вiд закономiрностей природи (Т. Гоббс, Д. Локк, О. Конт, Г. Спенсер). Мотивацшш процеси шдивща розглядають-ся в них тшьки як процеси адаптацп, але при цьому адаптацп не стшьки усвщомлено!, а тако'-1, що мае спонтанний, еволюцшно-бюлопчний характер. Цiла низка мислителiв (I. Павлов, В. А. Вагнер, О. О. Ухтомський, I. I. Мечников, К. Лоренц) абсолютизують бюлопчну, тваринну основу в людиш. 1х спроби поеднати бюлопчну, сощальну та духовну сутшсть людини закш-чувалися визнанням чшьно! ролi бюлопчного начала. У концепцiях персо-налiзму та iндивiдуалiзму (М. Бердяев, Е. Мунье, Г. Марсель, М. Шелер) мотивацшш процеси особистосп включають у себе як найважливiшi компонента свободу i творчiсть, але цi якостi вступають у протирiччя з цившь зацiею, вiдбуваеться розрив особистюного та соцiального. В екзистенща-
лiзмi (М. Хайдеггер, К. Ясперс, Ж. -П. Сартр) мотивацшш процеси, як правило, мають конфлштний характер, оскшьки людина постiйно стикаеть-ся з ворожим або байдужим св^ом речей i людей. Протилежна рацiоналiз-му iррацiональна фiлософiя абсолютизуе чуттеву сферу людини. Справж-ньою основою людини i свiту е iррацiональна воля (А. Шопенгауер), почуття, iнстинкт, в^альшсть (Ф. Нiцше), неусвiдомлене творче життя, хаотичний надлишок спонукань (А. Бергсон). Свое ставлення до рушпв шдивща, що здiйснюе творче освоення новим, висловили представники росшсько! релшйно! фшософп (С. Л. Франк, М. О. Бердяев, Ф. О. Голубш-ський та ш.). Вiдновлення втраченого в результат суспшьно! кризи сенсу життя, на! хню думку, може бути досягнуто лише поверненням до Бога як до едино! основи морального життя.
Увага, яку впродовж багатьох стол^ь придшялася i продовжуе придь лятися проблемам мотивацп, можна пояснити тим, що вивчення мотивацп людсько! дiяльностi пов'-язано з iншими, бшьш загальними питаннями осо-бистостi як суб'-екта сощально! активностi- детермшацп i вивчення сощаль-но-перетворюючо! дiяльностi людини- аналiзу сутностi та ролi мотивiв, потреб, iнтересiв i стимулiв як детермшант людсько! поведiнки та дiяльнос-тi- формування ставлення людини до пращ- стимулювання пращ та ш.
Метою дано! статт1 е розгляд проблеми мотивацп навчально! дiяль-ност (як специфiчного виду дiяльностi) на основi фiлософського пiдходу, який грунтуеться на розумiннi того факту, що без глибокого аналiзу меха-шзму мотивацп людсько! дiяльностi в принцип неможливо розкрити сут-нiсть людини, яка здшснюе свою активнiсть як свщомо дiючий суб'-ект, орiентуеться на сво! iдеали, цiлi та щнносп. Змiст i значення проблеми мотивацп навчально! дiяльностi нерозривно пов'-язане iз завданнями пiдви-щення соцiальноi i трудово! активностi кожно! особистостi в штересах суспiльного прогресу. Формування зршо! i стiйкоi мотивацп навчально! дiяльностi е необхiдною складовою частиною завдань щодо вдосконалення наукового управлшня розвитком суспшьного виробництва i суспiльства в щлому, виховання всебiчно i гармоншно розвинено! особистостi.
Отже, навчально-професiйна дiяльнiсть у контекстi вищо! школи роз-глядаеться як специфiчний вид дiяльностi, спрямований на суб'-екта (студента), з метою формування i розвитку його особистосп як майбутнього професюнала. Орiентовним компонентом у структурi навчально! дiяльнос-тi студентiв вищого навчального закладу е навчальна мотиващя, що являе собою iерархiю цiлей i мотивiв, якi спонукають студента до навчально-про-фесiйноi дiяльностi. Змiст мотивацп та !! структура формують певний мо-тивацiйний рiвень студента i ступiнь прояву навчально! активностi.
Якють осв^нього продукту залежить не тшьки вщ майстерност викла-дачiв, а й вщ ставлення студентiв до навчання. Навт при найвищiй якостi освiтнiх послуг, що надаються вищим навчальним закладом, стутнь засво-ення студентами знань, що викладаються, визначаеться фактором ставлен-ня студентiв до навчання. Стшю знання, вмiння та навички, що вщповщають вимогам професшно! пiдготовки, можна отримати на основi позитивного ставлення до навчально'-1 дiяльностi. Компоненти мотивацшно1 структури суб'-ектiв навчально'-1 дiяльностi значущi на всiх етапах вчення, вщ форму -лювання цшей i планування до рефлексп процесу та резулыапв дiяльностi. Дослiдниками доведено вплив мотивацп на ефективнiсть навчально& quot- дiяль-ностi [5- 6- 7]. Таким чином, дослщження мотивацiйних особливостей у певних умовах навчання направлено на розвиток особистосп студента з високим професшним i соцiальним статусом, що забезпечуе його конку-рентоспроможшсть на сучасному ринку працi.
Комплексне дослщження змiстовних i структурних особливостей мотивацп студенпв вищо1 школи дозволяе виокремити три категорп студеппв:
— студенти з низьким рiвнем мотивацп, якi навчаються в силу будь-яких зовшшшх обставин-
— студенти iз середнiм рiвнем мотивацп, яю розумiють необхiднiсть ви-що1 осв^и в подальшому життi, оцiнюють доцшьшсть 11 отримання стосов-но формування свого професшного та життевого досвщу-
— студенти з високим рiвнем пiзнавального iнтересу та навчально1 активности, що усвiдомлюють соцiальну спрямованють навчально-професiйноi дiяльностi, 11 значущiсть в особистюному планi.
Такi рiвнi навчально1 мотивацii вiдрiзняються характером навчально1 активностi, виразнiстю пiзнавального iнтересу, якiстю самооргашзацп. У першiй групi переважають мотиви, яю детермiнованi силами зовнiшнiми по вщношенню до суб'-екта дiяльностi i спрямованими на спонукання i ре-гуляцiю поведiнки. У цьому сташ людина сприймае причини свое1 поведш-ки як зовнiшнi, а себе як об'-ект маншуляцп. При цьому йому може бути притаманне почуття компетентности та ефективносп, але це почуття не приводить до внутршньо1 мотивацп [2, с. 70]. Шзнавальний штерес роз-винений слабко, як правило, вш зосереджений у сферi професiйно орiен-тованих предметiв. Усе шше сприймаеться як зайве, непотрiбне. Слабка мотивацiя на успiх призводить до того, що студеппв приваблюе простий навчальний матерiал, що вщображае базовий обсяг iнформацii. Важкi зав-дання не становлять iнтересу, навчальш зусилля спрямованi лише на те, що, на думку студеппв, може стати в нагодi в майбутнш професiйнiй дi-яльностi. Студентiв з даним рiвнем мотивацii часто задовольняе найнижчий
результат, досягнення якого дозволяе залишитися в чи^ студентiв. Для тдвищення рiвня мотивацп можна рекомендувати:
— навчати студенев навичкам рацiонального розподшу i використання часу-
— створювати в навчальному процесi ситуацiй устху, що сприяють фор-муванню об'-ективно'-1 самооцiнки-
— допомагати в усвщомленш та формулюваннi навчальних мотивiв i цiлей-
— реалiзовувати iндивiдуальний тдхщ у навчаннi, що дозволяе врахувати мотивацiйнi особливостi так званих «слабких» студентiв.
До друго'-1'- групи можна вщнести студентiв, якi розумiють важливють отримання яюсно'- професшно'- освiти як шструменту особистiсного та про-фесшного зростання. Структура навчально'-1'- мотивацп i ступiнь усвщомлен-ня власних мотивацшних особливостей дають 1'-м пiдстави видшити найбiльш значущi та цiкавi навчальш предмети. При вивченнi деяких навчальних предме^в, що або викликають у студенев iнтерес, або не вимагають особ-ливих зусиль при 1'-х засвоеннi, проявляеться висока навчальна активнiсть, яка мае вибiрковий характер. Як правило, вона не поширюеться на бшьш серйознi предмети, засвоення яких передбачае напружену систематичну працю студента. Студенти друго'-1'- категорп володiють змшаним типом мотивацп — для них значущими е як зовшшш, так i внутрiшнi мотиви. Педа-гогiчна пiдтримка допомагае студентам ще'-1 категорп оптимiзувати мотива-цiйну сферу, внаслщок цього 1'-х рiвень навчально'-1 активностi може бути пiдвищений. Для активiзацii та оптимiзацii мотивiв навчання студенев даного рiвня можна сформулювати такi рекомендаций
— удосконалювати навички навчально'-1'- дiяльностi, при цьому придшяти увагу розвитку навичок самостшно'- роботи-
— стимулювати i заохочувати прояв особисто'-1'- iнiцiативи на заняттях-
— використовувати активш методи викладання навчальних дисциплш, що сприяють розвитку навчально-тзнавального iнтересу-
— делегувати повноваження з оргашзацп та проведення окремих форм навчальних занять (дискуая, дiлова гра, практикум, case method, тощо) —
— залучати до учасп в науково-дослщнш роботi (конференцп, семiнари, конкурси студентських робгг) —
— розвивати iнтерес до обрано'-1'- професп через включення до навчально'-1'- програми додаткового матерiалу, пов'-язаного з майбутньою професшною дiяльнiстю-
— надавати психолого-педагопчну пiдтримку iз змщнення i розвитку внутршньо'- мотивацп навчання.
Третю групу складають студенти, яю виявляють активний штерес до змюту i процесу навчально'-1'- дiяльностi та розумшть соцiальний сенс вищо'-
освпи в життевш перспектива Високий рiвень тзнавального штересу вщ-повiдае 1х наполегливостi та цшеспрямованосп в отриманнi знань. Для них характерне глибоке усвщомлення необхщносп особистiсного та професш-ного зростання, i для досягнення те& quot- мети служить здобуття вищо1 освiти. Студенти творчо ставляться до навчання, не обмежуються рамками про-грами i завданнями викладачiв. 1х навчальна мотивацiя спрямована на глибоке i мiцне освоення як загальноосвiтнiх, так i спецiальних предметiв. Вщмшш ознаки навчально1 активностi студентiв третьо1 групи: прагнення займатися самоосвiтою- систематичне виконання завдань з використанням додаткового матерiалу- здатшсть до тривалого i напруженого виконання завдань- включення в пошукову пiзнавальну дiяльнiсть- зацiкавленiсть у професп, раннiй початок трудово& quot- дiяльностi. Роль викладача полягае у змщненш внутршньо1 мотивацп i пiдтримцi високого рiвня навчально1 активностi. Оскiльки високий рiвень навчально1 активностi формуеться при внутршньому типi мотивацп, студенти ще1 категорп, як правило, не ви-магають зовнiшнього контролю, вони здатш до самооргашзацп i самоконтролю в навчальнш дiяльностi. Однак для них не менш нiж для студенев iнших категорiй важливi сприятливi зовнiшнi умови: систематичнiсть занять, стабшьшсть навчального процесу, прозорiсть оргашзацшно1 структу-ри вузу та ш. Високий рiвень навчально& quot- активностi служить тим пусковим мехашзмом, який актуалiзуе мотивацiю навчання, будучи при цьому по-казником сощально-психолопчно& quot- зрiлостi майбутнього фахiвця. Для ро-боти з даною категорiею студентiв можна використовувати таю рекомендаций
— включати до навчально1 програми додатковий матерiал, що розширюе сферу вивчення предмета-
— створювати в ходi навчального заняття проблемнi ситуаци, що стиму-люють розвиток тзнавального штересу-
— пропонувати завдання, пов'-язаш iз самостiйним пошуком i аналiзом шформаци-
— використовувати лiдерськi якост активних у навчаннi студентiв для оргашзаци групових форм навчально1 дiяльностi-
— пропонувати завдання тдвищено1 складносп, активiзуючи просуван-ня студентiв ще& quot-1 категорп в зону найближчого розвитку-
— залучати студенпв до участ в рiзних формах науково-дослщно1 дь яльностi-
— створювати можливостi для реалiзацri творчого потенцiалу.
Дослiдники вищо1 школи доходять висновку про необхiднiсть цшеспря-
мованого формування у студенпв мотивацп навчально1 дiяльностi, тдкрес-люючи складшсть управлiння формуванням навчальних мотивiв [1- 2].
Висновки. Визначаючи мотиващю як складний багаторiвневий регулятор життедiяльностi людини, як джерело ii активностi й одночасно як систему стимулiв рiзних видiв ii дiяльностi i визнаючи за мотиващею значну роль у забезпеченш навчально'-1'- успiшностi, необхiдно також визнати i надзвичай-ну значущiсть для продуктивносп педагогично'-'- дiяльностi адекватного тз-нання викладачем мотивацп суб'-ектiв навчально'-1'- дiяльностi. При цьому мотивацiя навчально'-1 поведшки визначаеться соцiокультурними вимогами до освгги, ii престижем у суспшьсга i тим, як цi вимоги проявляються в кон-кретнiй ситуацп. З iншого боку, мотивацiя навчально'-1'- поведшки обумовлена системою цшшсних орiентацiй, сформованих на попередньому етапi життя. Слiд зазначити, що органiчний взаемозв'-язок i взаемозумовленiсть сощально-економiчного розвитку суспшьства i системи освiти вимагають посилення взаемодп соцiальних, економiчних, науково-техшчних, виробничо-техноло-гiчних факторiв, що впливають, у кшцевому рахунку, на формування мотивацп навчання студентiв вищих навчальних закладiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Белых И. Л. Проблема формирования мотивации учения студентов: монография / И. Л. Белых. — Красноярск: СибГТУ, 2007. — 124 с.
2. Сухова Л. В. Развитие познавательной активности в профессиональной подготовке будущих специалистов: монография / Л. В. Сухова. — Самара: Самар. гос. пед. ун-т, 2001. — 193 с.
3. Философский энциклопедический словарь. — М.: ИНФРА-М, 1997. — 575 с.
4. Kenny A. A New History of Western Philosophy Paperback / Anthony Kenny. Oxford University Press, 2012. — 1058 p.
5. Petri H. L. Motivation: Theory, Research, and Application Hardcover / Herbert L. Petri, John M. Govern. Cengage Learning, 2012. — 496 p.
6. Seli H. Motivation and Learning Strategies for College Success: A Focus on Self-Regulated Learning / Helena Seli, Myron H. Dembo. — Routledge, 2012. — 368 p.
7. Sociocultural Theories of Learning and Motivation: Looking Back, Looking Forward (Research on Sociocultural Influences on Motivation and Learn) // ed. by Dennis M. Mclnerney, Richard A. Walker, and Gregory Arief D. Liem. Information Age Publishing, 2011. — 324 p.
ФИЛОСОФСКИЕ АСПЕКТЫ МОТИВАЦИИ УЧЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Панфилов А. Ю., Савченко О. А.
В статье на основе философского подхода рассматривается мотивация учебной деятельности, освещаются три уровня мотивации и предоставляются некоторые рекомендации по повышению уровня мотивированности студентов высшей школы. Ключевые слова: мотивация, уровень мотивации, учебная деятельность.
PHILOSOPHIC ASPECTS OF LEARNING MOTIVATION
Panfilov O. Yu., Savchenko O. O.
The theory of motivation has a great impact on such processes as interpreting a human being as a subject ofsocial relations, the development of branches of sciences dealing with education, administration and management, resolving the problem of biological and social interaction within a personality, the influence of society on the development of a human being. Motivation is an integral interceding element of the realization of external objective conditions in the context of human activities as well as in social practice of a person.
Motivational issues in general, and the problems of learning motivation in particular have been ofgreat importance recently- they inspire the scientific interest of a great number of researchers — philosophers, sociologists, economists, social psychologists and other scholars. The analysis of the development of motivational frame, hierarchy and variables over centuries in the history of mankind helps comprehend the motivational mechanisms that exist today, the role of philosophy in this process being the main. Philosophic analysis of motivational issues should contribute to the modern methodology of researching the social phenomena, since philosophy has always considered motivation as a holistic mechanism, regarded the principles of origination and development of motivational processes characterized by new qualitative effects, internal flexibility and changeability, and studied social conditionality of motivation, its orientation, main meaning content and specific ways of realization.
The article suggests a short analysis of the essence of motivation as a phenomenon distinctive for different philosophic schools — from the thinkers of Ancient Greece till the scholars of nowadays. The authors focused their attention on the consideration of learning motivation as a specific type of activity on the basis of philosophic approach, which is grounded on the fact that without deep insight into the motivation of human activity it is impossible in principle to reveal the essence of a human being who acts consciously as a subject guided by their own ideals, goals and values.
The authors consider learning and professional activity in the context ofa higher school as a specific type of activity directed onto a subject, i.e. learner, in order to develop the personality of a future professional. The reference point in the structure of learning activity of university students is their learning motivation, which looks like a hierarchy of goals and motives that encourage students in their learning and professional development. The content of motivation and its structure determine particular motivational level of students and the degree of their learning activity.
The comprehensive analysis of conceptual and structural peculiarities of university students'- motivation reveals three categories of students:
— students who study due to some external circumstances that force them to study-
— students who understand the necessity of education for their future life, can see the reasonability and practicability of education in the perspective of the development of their professional experience and the knowledge of life-
— students with a high level of cognitive interest and learning activity who make aware of social orientation of learning and professional activity as well as its significance in personal development.
These specified levels of learning motivation differ in the character of learning activity, intensity of cognitive interest, the quality of self-organization.
The authors suggest a number of recommendations to raise the level of motivation in the context of each specified category of university students. Key words: motivation, level of motivation, learning activity.
УДК 32. 019. 51
А. С. Дорошкевич, кандидат фшософських наук, доцент
Г1БРИДНА В1ЙНА В 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
У статтiрозкрито сутмсть та ключовi складов вiйни нового типу, «гiбридноi вшни». Визначаються характертриси, причини гiбридноiвшни. Здтснюеться спро-ба виявити прояви гiбридноi втни в тформацтному суспiльствi, визначити гг характера властивостi, пояснити феномен мережевоцентричног'- втни. Проаналiзо-вано методи ведення втни в iнформацiйному сусniльствi та вказано на засоби протистояння.
Ключовi слова: гiбридна втна, тформацшне сустльство, мережева вшна.
Прогрес цивтзацИ заперечувати не можна: в кожнш новш втт нас вбивають по-новому.
(У. Роджерс)
Актуальтсть теми. Тема вшни завжди юнувала в житп людства. Саме вшна формувала таю поняття, як добро, зло, людяшсть, геро! зм. Свгг пере-йшов у постшдус^альну епоху i новий тип техноценозу та економши. Зростае роль вiртуальностi, з'-являеться можливють обробляти велик i дина-мiчнi масиви шформаци, виникають новi сощальш технологи керування натовпом, шдивщуальною поведшкою та бiзнесом. Тема пбридно! вшни, !! факт i можливосп, тдшмае цшу низку питань, вщповвд на яю допомагають зрозум^и, чому ведеться така вшна. Адже вона техшчна та шформацшно-психолопчна тшьки за формою, а за змютом — метафiзична, тiсно пов'-язана iз самою сутшстю людини. У ланцюжку «людина — iнформацiйне суспшь-ство — пбридна вшна» кожна ланка пов'-язана з попередньою. Це означае, що ми шчого не зрозумiемо про сучасну людину, якщо не визначимося
© Дорошкевич А. С., 2015
21

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой