Философско-антропологические основания эстетики постклассической эпохи

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Философия


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ISSN 2227−7242 (Print), ISSN 2304−9685 (Online) Aнтpoпoлoгiчнi ви^и фiлocoфcькиx дocлiджeнь, 2013, вип. 3.
Ф1ЛОСОФ1Я КУЛЬТУРИ I ОСВ1ТИ УДК 141. 319. 8
Д. M. СКАЛЬСЬКА1*
1 Iвaнo-Фpaнкiвcький нaцioнaльний тexнiчний yнiвepcитeт нaфти i гaзy (м. Iвaнo-Фpaнкiвcьк)
Ф1ЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ЕСТЕТИКИ ПОСТKЛAСИЧНОI ДОБИ
Мета. Ocмиcлeння динaмiки ecтeтичниx кoнцeпцiй як peпpeзeнтaнтiв ocнoвниx га^ямив фiлocoфcькoi aнтpoпoлoгii- визнaчeння ix вшоту в poзвитoк ecтeтики тa poзшиpeння ii дocлiдницькoгo пoля. Meтoдoлoгiя. Вимipи ecтeтичнoгo як yнiкaльнoгo, cвoepiднoгo, cпeцифiчнoгo, piвнo як i ecтeтичнi вимipи фiлocoфcькoi aнтpoпoлoгii (фiлocoфcькиx вчeнь) мaють в пoлi зopy нeoбxiднicть виpiшeння oднiei й тiei ж пpoблeми — iдeнтифiкaцii нoвiтнix мeтoдoлoгiчниx зacaд. Наукова новизна. Узaгaльнeнo дocвiд тeopeтичниx пoшyкiв cyчacниx вiтчизняниx тa зapyбiжниx фiлocoфcькo-ecтeтичниx шкiл. Poзкpитo змicт фeнoмeнoлoгiчнo-eкзиcтeнцiaльнoгo пpopивy дo ecтeтики мoдepнoi дoби. Дocлiджeнo cyтнicть & quot-aшpoпoлoriчнoгo пoвopoтy& quot- в eвpoпeйcькiй фiлocoфii ХХ cт. як ф^то^ф^^'- пapaдигми мoдepнoi дoби. Poзкpитo йoгo вплив нa poзвитoк ecтeтичниx тeopiй пocтклacичнoгo пepioдy. Висновки. Дoвeдeнo, щo фiлocoфcькo-aнтpoпoлoгiчнi дocлiджeння зaвдяки cвoiй пoлicтилicтичнocтi cклaли тoй «мeтoдoлoгiчний cинтeз& quot-, який виcтyпив тeopeтичними зacaдaми пocтклacичнoгo poзyмiння ecтeтики.
Ключовi слова: ф^тоф^га aнтpoпoлoгiя, ecтeтикa, миcтeцтвo, фeнoмeнoлoгiя, eкзиcтeнцiaлiзм, мeтaмeтoдoлoгiя.
Aктyaльнicть
Cьoгoднi yкpaiнcькe cycпiльcтвo aктивнo фopмye нoвий фiлocoфcькo-aнтpoпoлoгiчний cвiтoгляд тa визнaчaeтьcя y coцioкyльтypниx пapaмeтpax eвpoпeйcькoi дeмoкpaтii, щoб oтpи-мaти вiдпoвiдний цивiлiзaцiйний cтaтyc. Ha пoчaткy XXI cт. фiлocoфcькa дyмкa зiткнyлacь з peaльним, вкpaй cyпepeчливим i шить тpaгiч-ним coцiaльним буттям нaйбiльш нeвpiвнoвa-жeнoгo вiдpiзкa мoдepнoi icтopii. В зaгaльнoмy кoмплeкci тукo людину ecтeтикa виявилa здaтнicть бути & quot-aкcioлoгieю кyльтypи& quot-, a ecre-тичнi вимipи cягaють нaйглибиннiшoi cyтнocтi людини як poдoвoi icтoти, втазують нa ii ушга-льнicть тa цiннicть. Mиcтeцтвo ж чacтo aco^-юють iз caмocвiдoмicтю poзвиткy людcтвa. Icнyвaння poзpiзнeниx тoчoк зopy, пoглядiв, пoзицiй, якi нe мoжyть cклacтиcя в единий тон-глoмepaт, зaкoнoмipнo вiдбивaютьcя нa crae-тiннi piзниx iдeй, тeчiй i нaпpямiв, щo дeмoн-cтpyють cклaднicть, cyпepeчливicть, xaoтич-нicть тa aнтинoмiчнicть cyчacнoi дoби.
Moвa чacтo зaxoдить пpo oкpeмi фiлocoфcькi кyльтypи, пapaдигми, глoбaльнo-людcькi ?pc-пeктиви. no cyтi, пpoдoвжyеrьcя ^o^c rape^ лючeння з клacичнoi ф^тоф^^'- пpoблeмaти-ки нa шиpoкy пpoблeмaтикy фiлocoфcькoi a^ тpoпoлoгii тa кyльтypи. Бaгaтo xтo iз пpeдcтaв-
ниюв евpoпeйcькoi фiлocoфii були пиcьмeнни-гами, дpaмaтypгaми, лiтepaтypними кpитикaми, ecceicтaми, a ад зaкoнoмipнo вiдбилocь нa ix & quot-фiлocoфcькoмy пoчepкy& quot-. Пocтмoдepнa лiтepa-тypa тa миcтeцтвo вiдoбpaзили poзipвaнicть тa вiдчyжeнicть, aбcypднicть i дecтpyкцiю xp^ra-янcькиx eтичниx цiннocтeй, зaпpoпoнyвaли cвoi тeopeтичнi кoнcтpyкти poзyмiння coцiaльнoгo буття й coцiaльнoi пpaктики.
Мета
Ocмиcлeння дишмши ecтeтичниx кoнцeпцiй як peпpeзeнтaнтiв ocнoвниx нaпpямкiв фiлo-coфcькoi aнтpoпoлoгii- визнaчeння ix внecкy в poзвитoк ecтeтики тa poзшиpeння ii дocлiдни-цьтого пoля. Cтaн дocлiджeння пpoблeми craa-дaе coбoю eвoлюцiйний пpoцec гошуку aдeквa-тнocтi, aвтeнтичнocтi тa aльтepнaтивнocтi y визнaчeннi як фeнoмeнy «ecтeтичнoгo& quot-, тaк i йoгo poлi y фiлocoфcькo-aнтpoпoлoгiчнiй тpa-дици.
Meтoдoлoгiя
В тaкoмy кoнтeкcтi, чepeз aктyaлiзaцiю ecre-тичниx iдeй фiлocoфii вiдбyвaетьcя cтaнoвлeння ii нoвiтнix мeтoдoлoгiчниx зacaд. Тим 6№me, щo пocтiйнo cпocтepiгaетьcя npo^c виникжн-ня нoвиx явищ в eCTera^ тa миcтeцтвi, зoкpeмa тaкиx, якi здaютьcя нecyмicними, oднaк crimo
ISSN 2227−7242 (Print), ISSN 2304−9685 (Online) Aнтpoпoлoгiчнi ви^и фiлoсoфськиx дoслiджeнь, 2013, вип. 3.
ФШОСОФШ КУЛЬТУРИ I ОСВГГИ
спiвiснyють в людськoмy тощуш.
Пiд aнтpoпoлoгiчними вимipaми госткласи-41'- eстeтики слiд poзyмiти сyкyпнiсть та ди-фepeнцiaцiю тиx apгyмeнтiв та мeтoдoлoгiчниx нaстaнoв, якi склались на бaзi aкaдeмiчнoi eare-тичнoi штоли, peпpeзeнтoвaнoi твopчiстю
A. С. ^mp^^ra, Л. Т. Лeвчyк, А. К. Бичто, П. П. Гaйдeнкo, К. M. Дoлгoвa, О. П. Лаш-вeнкa, В. А. Личкoвaxa, В. I. Maзeпи, В. I. Пан-чeнкo. Суттевим мoмeнтoм сyчaснoгo дoслi-джeння виявляеться iнтepeс дo кyльтypoтвopчo-гo пoтeнцiaлy мистeцтвa, сoцioлoгii та псиxoлo-гii твopчoстi, питань мopaльнo-цiннiсниxe-poгaтив eстeтики як aнтpoпoлoгiчнoi дисципл& gt- ни, щo спpичинилo дo зaлyчeння дoсвiдy цiлoгo pядy наутовщв (Т. Г. Aбoлiнa, M. M. Бpoвкo, О. П. Boeвoдiн, О. А.ивцун, В. А. Maлaxoв,
B. M. Meжyeв, Н. В. Moтpoшилoвa, О. I. Ош-щeнкo, M. Ю. Русин).
Oнтoлoгii eстeтичнoгo як oднoгo з eкзистeн-цiaлiв людськoi сaмoсвiдoмoстi, як yнiкaльнoгo чинника людинoтвopнoгo пpoцeсy, як нaйвищoi дyxoвнoстi та вiдпoвiдaльнoстi митця пpисвячeнo мoнoгpaфiчнi дoслiджeння, публ& gt- кaцii, aвтopськi мoдeлi poзв'-язaння пpoблeми В. А. Гepaсимчyк, Т. К. Гyмeнюк, В. С. Лук'-ян-ця, Н. Б. Maнькoвськoi, О. Ю. Пaвлoвoi, О. П. Шлщук, О. M. Coбoль, M. Л. Якoвeнкa. Oкpeмi ^н^п^! iнтepпpeтyються в нaшiй стaттi, щoб дoвeсти, щo сaмe зaxiднo-eвpoпeйськa фiлoсoфiя ХХ ст. в тош^кс^ «ан-тpoпoлoгiчнoгo пoвopoтy» та фopмyвaння нoвoi нayкoвoi пapaдигми склали тeopeтикo-мeтo-дoлoгiчнy oснoвy пoстклaсичнoi eстeтикис-тeтичниx кoнцeптiв та xyдoжньoгo дискypсy).
Естeтикa та мистeцтвo, якi в фiлoсoфii ми-нyлиx вiкiв виступали лишe кoмпoнeнтaми кла-сичнoi сисгеми, poзпoчaли & quot-втopгнeння"- в гш-сeoлoгiю, мeтaфiзикy тaкиx peпpeзeнтaтивниx нaпpямiв сучасвдх'- фiлoсoфськoi aнтpoпoлoгii, як фeнoмeнoлoгiя та eкзистeнцiaлiзм. У пepioд кpизoвиx кoлiзiй, щo вiдбyвaлися в eвpoпeйсь-кш фiлoсoфськiй свiдoмoстi ХХ стoлiття, сaмe eстeтикa стала симптoмaтичним виpaжeнням дyxoвнoi ситyaцii в бaгaтьox кpaiнax Зaxoдy. Iмплiкoвaнa в poзвитoк фiлoсoфськo-aнтpoпoлoгiчнoi свiдoмoстi, вoнa виявилась нaйбiльш & quot-живoю"- та нaйбiльш сoцiaльнoю фopмoю кyльтypи, зазнаючи вoднoчaс впливу на фopмyвaння та стaнoвлeння влaснoi тeopii.
o xyдoжнe мислeння, йoгo eCTeraTO-
кyльтypoлoгiчний дискypс, знaxoдимo цiннy iнфopмaцiю y спoстepeжeнняx О. П. Пoлiщyк. Йдeться пpo iндивiдyaльний дoсвiд, знання, eмoцiйнo-чyттeвий стан, мoтивaцii oсoбистoстi. Iншими слoвaми — «пepсoнiфiкoвaний xapa^ тep» та «aксioлoгiчнy дeтepмiнaнтнy» пpoфe-сiйнoi xyдoжньoi дiяльнoстi [9], щo бeзyмoвнo вказуе на зв'-язoк aнтpoпoлoгii i xyдoжньoi твo-pчoстi. Одним з вapiaнтiв пoшyкy гyмaнiтapнoi пapaдигми ХХ ст. як «oсeлi буття», пpиxисткy для цшсшх'- та opгaнiчнoi людськoi субстанци виступае iдeя «тeкстoцeнтpизмy». ii aвтop, В. А. Гepaсимчyк, пepeкoнaнa, щo завдяки тeк-сту фiлoсoфськoгo poмaнy з'-ясoвyeться ^^o-да iнтeлeктyaльнoгo зaдoвoлeння, а йoгo взае-мoдiя з eстeтичним е & quot-найближчим шляxoм дo iстини& quot- [4]. Зpoзyмiлo, щo в такий OToti6, y дoслiджeнняx вiтчизнянoi eстeтичнoi шкoли фiлoсoфськa aнтpoпoлoгiя oтpимye статус o^ тoлoгii «eстeтичнoгo дoсвiдy».
Boднoчaс, як вважае oдин з дoслiдникiв цiei пpoблeмaтики О. Ю. Пaвлoвa, вiдбyвaються змiни та тpaнсфopмaцiя клaсичнoгo iдeaлy pa-цioнaльнoстi: «Сдина кapтинa свiтy, як i св™-вий poзyм poздpiбнилися на бeзлiч вiдoбpaжeнь в oкpeмиx свiдoмoстяx, тожна з якиx висвiтлюe свiй paкypс i aбсoлютизye йoгo» [8]. Aвтop та-кoж пepeкoнaнa в тому, щo eвoлюцiя oснoвниx пiдxoдiв дo пpoблeми сaмoвизнaчeння eCTeraH-нoi тeopii знaxoдиться виключнo в плoщинi фiлoсoфськo-aнтpoпoлoгiчниx вимipiв, а жкла-сична eстeтикa намагаеться бути нe лишe фш-сaцieю ypeчeвлeнoгo пepeживaння, а й виступае & quot-aпoлoгieю пpисyтнoстi людини y свт& quot- [7]. З iншoгo ж 6o^, мoжнa нe пoгoдитись з думтою О. Ю. Пaвлoвoi npo тe, щo нayкoвiсть чи жнау-кoвiсть гyмaнiтapниx наук взaгaлi, а eстeтичнoi тeopii зoкpeмa випливае зизи клaсичнoгo iдeaлy paцioнaльнoстi (звичайш, якщo нe o6-мeжyвaтись ашлюванням дo пoзитивiзмy aмe-pикaнськoi ф^^фи в йoгo пoeднaннi з мoдepнiстськими нaстaнoвaми).
У бyдь-якoмy випадку, нaдзвичaйнo важли-вим завданням сьoгoднi е спpoбa вiднaйти CTpa-тeгii та мoжливoстi aдeквaтнoi eкспepтизи ж-клaсичниx явищ. В цьoмy на^ямку знaxoдимo вaгoмi poзвiдки О. П. Boeвoдiнa, який пpoпoнye дoсить ч^кий мexaнiзм здiйснeння eстeтичнoi oцiнки статов^ спадщини клaсичнoi фiлoсoфii y гоеднанш з сyчaснoю псиxoлoгieю [2]. Пoст-класична eстeтикa, ii фyндaмeнтaльнi питання
ISSN 2227−7242 (Print), ISSN 2304−9685 (Online) Aнтpoпoлoгiчнi ви^и фiлocoфcькиx дocлiджeнь, 2013, вип. 3.
фiл0c0фiя кyльтypи i o? rrn
пpoдoвжyють зaлишaтиcь oб'-ектoм жвaвиx тутов^ диcкyciй. 0coбливo пpивaблюе тa нoвa фopмa, в якiй вoни пpoпoнyютьcя. Тaк, нaпpиклaд, тpiaлoг (нe мoнoлoг чи дiaлoг) в eпicтoляpнoмy жaнpi зa yчacтю В. В. Бичкoвa, Н. Б. Maнькoвcькoi, В. В. Iвaнoвa, який cклaдaе opигiнaльний диотут пpo нacтyпнe: «ECT^ra^ XX ст. чacткoвo пocтyпилacь cвoею пepвopiднi-стю, пoв'-язaнoю з чyrтевo-eмoцiйним вщш-шeнням дo cвiтy нa кopиcть iнтeлeктyaльнoгo зaдoвoлeння, a дaлi й irn^a^^^i'- взaемoдii з apтeфaктaми. Eмпipичнe витicнилo мeтaфiзич-нe, в peзyльтaтi чoгo ecтeтичний цeнтp i? p^ фepiя в нoнклacицi бaгaтo в чoмy пoмiнялиcь мicцями. Пepeмiг пpинцип peлятивiзмy. Meжi ecтeтики нaдзвичaйнo poзшиpилиcь, втpaтили чiткicть oбpиciв. Як peзyльтaт — 6araTO в чoмy змiнилиcь yявлeння пpo пpeдмeт ecreram» [1].
^в^ня дoбa пoпpи тaкy пepeпoвнeнicть ду-xoвними iмпepaтивaми вce ж пiдгoтyвaлa rpyнт для cиcтeмaтизaцii тpaдицiй i нoвaцiй, yтoпiй тa iнтyiцiй, лoгiки й мoви, iлюзiй тa мiфiв, rape-живaння тa кoмyнiкaцiй. В aнтpoпocoфcькoмy плaнi визpiв cинтeз мeтoдiв eкзиcтeнцiaльнo-фeнoмeнoлoгiчниx, aнaлiтикo-тexнoлoгiчниx, гepмeнeвтикo-пcиxoтepaпeвтич-ниx. Haдзви-чaйнo тoчнo дaнa cитyaцiя пpeдcтaвлeнa в фун-тoвниx дocлiджeнняx пocтмoдepнoi paцioнaль-нocтi yкpaiнcькими вчeними O. Coбoль i В. Лyк'-янцeм. 0кpeмo cлiд звaжити нa пoзицiю Т. К. Гyмeнюк, якa aкцeнтyе yвaгy нa тoй cтaн, кoли caмa фiлocoфiя cтaвить ce6e пiд зшк пи-тaння, peвiзyе нe лишe cвiй caмooбpaз, гонятш-ний arnpa^ cвoi кaтeгopiaльнi ocнoви, a й cy-чacний cтaзиc, & quot-вкидaючи, тaким чинoм, ce6e y пepioд нeзвичaйнoi твopчocтi& quot- [5]. npo втpaти тa пepcпeктиви «ecтeтичнoгo» знaxoдимo в oднoмy з пpoeктiв M. Л. Якoвeнкa: «Ecтeтизи-цiя тeпep oзнaчaе нacaмпepeд, щo нeecтeтичнe пoчинaе cтвopювaти eCT^^m oб'-екти a6o po-зyмiтиcя як ecтeтичнe& quot- [10].
Cepeд типiв фiлocoфyвaння, oкpiмиенти-cтcькoгo, cпeкyлятивнo-мeтaфiзичнoгo, дiaлeк-тикo-мaтepiaлicтичнoгo, peлiгiйнoгo, ippa^orn-лicтичнoгo, кpитикo-paцioнaлicтичнoгo, гояв-ляютьcя cпpoби кoмпapaтивicтcькoгo croco6y дocлiджeння, який мoжнa ввaжaти paдшe дoпo-внeнням дo aнтpoпocвiтoгляднoгo. Haдбaння пocrтpaдицiйнoi мeтoдoлoгii виявили нeмoжли-вють oднoлiнiйнoгo пopiвняння шкiл, repcora-лш, кoнцeпцiй, a тoмy мoвa чacтo зaxoдить пpo
oкpeмi фiлocoфcькi кyльтypи, пapaдигми, rao-бaльнi людcькi ropcro^™^ no cyтi, тpивaе пpoцec пepeключeння з клacичнoi фiлocoфcькoi пpoблeмaтики та шиpoкy пpoблeмaтикy фiлo-coфcькoi aнтpoпoлoгii тa кyльтypи. Пpи цьoмy, евpoпeйcькi миcлитeлi, пoдiбнo дo xyдoжникiв фopмyють cвiй cтиль, мoдepнy мaнepy отшку-вaння тa кoмyнiкaцii. Фaктичнo, йдeтьcя пpo тaкy фiлocoфcькy дiяльнicть миcлитeлiв, пiд якoю poзyмiетьcя cyчacнa тeндeнцiя poзвиткy фiлocoфcькo-aнтpoпoлoгiчнoгo знaння.
Icтopичнo cклaлocя тaк, щo, тopyючи cвiй caмocтiйний шляx в евpoпeйcькiй кyльтypi, ecrem^ як opгaнiчний кoмпoнeнт зaxiднoi & quot-бypжyaзнoi"- cвiдoмocтi чepeз нeoбxiднicть викoнyвaлa poль caмoкpитики, щo нaйкpaщe виcвiчyвaлo ii кoлo пpoблeм, icтopичнy зтачу-щють, впливoвicть нa cycпiльний пpoгpec чи cпaдкoемнicть. Тaкa cпpoбa caмoпepeвipки го-шиpилacь y фeнoмeнoлoгiчнiй ecтeтицi, a тонк-peтнiшe, y пpaктицi пocлiдoвникiв Е. Гyccepля (1859−1938). Caмe вш, & quot-ocтaннiй клacик& quot- нiмe-цькoi ф^тофа^ мaв нa мeтi дocлiдити CTpyOTy-pи фeнoмeнiв чиcтoi cвiдoмocтi шляxoм фeнo-мeнoлoгiчнoi peдyкцii (& quot-eпoxe"-), тобто пoeтaп-нoгo oчищeння пiзнaння вщ нaтypaлicтичнo-пpeдмeтниx, пcиxoлoгiчниx i coцiaльнo-icтopичниx xapaктepиcтик. Гyccepль пiддaв ^ити^ тpaдицiйний фiлocoфcький oб'-екти-вiзм, в ятому iгнopyвaлacь poль людини як пepшoджepeлa cмиcлoвиx знaчeнь cвiтy, тобто cyб'-ективний i aктивний бiк шзшння, внyтpiш-нiй дocвiд тa дyxoвнo кoнcтитyтивнa дiяльнicть. Впpoвaдивши пoняrтя & quot-iнтeнцioнaльнe життя& quot-, Гyccepль зa дoпoмoгoю фeнoмeнoлoгiчнoгo мeтoдy здiйcнюе cвoеpiднy peфopмy дo '-Tpa^-цeндeнтaльнo-iнтeнцioнaльнoгo& quot- y cвiдoмocтi, яга виcтyпaе пepвиннo-фyндaмeнтaльнoю oc-нoвoю тa фaктoм yтвopeння cвiтy. Людинa roc-тaе як цeнтp, a звepнeння дo пpeдмeтiв y ix cra-влeннi дo cyб'-ектa дaе пpaвo ввaжaти ix & quot-iнтeн-цioнaльними пpeдмeтaми& quot-.
Дiaпaзoн фeнoмeнoлoгiчниx дocлiджeнь пo-cлiдoвникiв Гyccepля пoшиpювaвcя нa ecтeтич-ну i xyдoжню пpoблeмaтикy, звepтaючиcь дo лiтepaтypи тa миcтeцтвa. Haйбiльш яcкpaвe виpaжeння ecтeтичнo-фeнoмeнoлoгiчний aнaлiз oтpимaв y ^a^x пoльcькoгo вчeнoгo Poмaнa Iнгapдeнa (1893−1970). Вiн зaлyчив дo cвoix лoгiкo-гнoceoлoгiчниx eкcпepимeнтiв музику, живoпиc, лiтepaтypy тa iншi види i жaнpи миc-
ISSN 2227−7242 (Print), ISSN 2304−9685 (Online) Aнтpoпoлoгiчнi ви^и фiлoсoфськиx дoслiджeнь, 2013, вип. 3.
ФШОСОФШ КУЛЬТУРИ I ОСВЕТИ
тeцтвa, вибyдoвyючи пeвнi сxoдинки, сп^аю-чись на якi, мoжнa анатзувати всю внyтpiшню склaднiсть eстeтичнoгo гочинаючи вiд звичай-нoгo чyттeвoгo сгоглядання i аж дo фopмyвaння & quot-фаз eстeтичнoгo пepeживaння& quot-. Oкpiм цьoгo, Iнгapдeн надае вaжливoгo знaчeння iнтepпpeтa-цп, poзмeжoвye oпoсepeдкoвaнe знання та oto-гади, poзглядae кoжний твip мистeцтвa як '-no-лiфoнiчнy гapмoнiю& quot- стpyктypниx eлeмeнтiв.
Haстyпнe пoкoлiння фeнoмeнoлoгiв: M. Mepлo-Пoнтi, M. Дюфpeнн, Г. Mopпypгo-Тaльябye чaстo виpiшyвaли пpoблeмy зora-лeжниx /у paмкax фeнoмeнoлoгii/ пoзицiй. На цe, бeзyмoвнo, вплинули iстopичнi та сoцiaльнi yмoви, гов'-язаш з пoдiями вiйни, oкyпaцii i нaцioнaльнoгo Oпopy, а тaкoж iншi пoлiтичнi пoтpясiння. В ix задум вxoдилo вибудувати свoepiднy сoцiaльнy opгaнiзaцiю за лoгiкoю та пpинципaми мисгецтва. Виникае нoвий тип eстeтичнoгo дшства, дaлeкий вiд фeнoмeнoлo-гiчниx o? pa^^ Тaкi мислитeлi, як Дюфpeнн y Фpaнцii, Mopпypгo-Тaльябye в Iтaлii, oчiкyють & quot-мeсiaнськoi"- poлi мистeцтвa та eCTeram y ви-piшeннi сoцiaльниx кaтaклiзмiв зaxiднoгo сус-пiльствa i кyльтypи. & quot-Mистeцтвo виявляеться для ниx единим нeзaкaлaмyтнeним джepeлoм, пpooбpaзoм сoцiaльнoi пoбyдoви людськoгo сyспiльствa, звiльнeнoгo вiд гшту i oмepтвляю-чoi pyтини спyстoшeниx, oбeзлюднeниx фopм& quot- [6]. Cкaжiмo, на думку Дюфpeннa, & quot-пpoмeтeiв-ська"- poль мистeцтвa пoлягae в тoмy, щoб го-вepнyти людину в пpиpoдний стан, а цe стан & quot-пoeтичний"- a6o & quot-eстeтичний"-. Дюфpeнн o6-стоюе кoнцeпцiю apтизaцii дiйснoстi, дe ototo-жнюються мистeцтвo, гpa, пoлiтикa i життя. Тeндeнцii фeнoмeнoлoгiчнoi eстeтики мали значний вплив на xyдoжнюахтику, oскiльки за кoнцeпцieю & quot-oнтoлoгiчнoгo плюpaлiзмy& quot- Р. Iнгapдeнa a6o ж & quot-apтизoвaнoi дiйснoстi& quot- Дю-фpeннa чи & quot-eмпipичнoгo дoсвiдy& quot- в & quot-eстeтич-нoмy"- тлyмaчeннi Mopпypгo-Тaльябye фopмy-валась пeвнa ed^^ra пpoгpaмa. Moжнa за-уважити, щo & quot-сaмoкpитикa"- бypжyaзнoi св^до-мoстi в paмкax фeнoмeнoлoгii нe пepepoслa в кoнстpyктивнy кoнцeпцiю, пpoтe poзкpилao-блeмaтикy та ii кoмпeтeнцiю, яка ж пoв'-язyвaлaсь нi з oнтoлoгieю, нi з гнoсeoлoгi-ею, ш з лoгiкoю чи сoцiaльнiстю. Фeнoмeнoлo-гiя вийшла на poздopiжжя aксioлoгii та eстeти-чнoi пpaктики [11], a edera^ спpямyвaлa свoю пoтeнцiю в aнтpoпoлoгiю.
Фeнoмeнoлoгiчнi сeнтeнцii гослужили для oднoгo з нaйбiльш opигiнaльниx пpeдстaвникiв цьoгo спpямyвaння M. Шeлepa мoжливiстю дoслiдити спoнтaннi спpямyвaння oсoбистoстi дo цiннoстeй як тaкиx, щo, з oднoгo бoкy, ма-ють aпpiopнi eмoцiйнi пepeдyмoви, а з дpyгoгo, сaмi виступають iмaнeнтними yмoвaми тзна-вaльнoi, peлiгiйнoi, мopaльнoi opieнтaцii люди-ни. Тoмy, кoли шeллepiвськa фiлoсoфськa ан-тpoпoлoгiя склалась як сaмoстiйний нaпpям, тaкi ii пpeдстaвники, як А. Гeлeн, Е. Poтxaккep, Е. Хeнгстeнбepг та iншi гоставили сoбi за мeтy цiлiснe дoслiджeння людськoгo буття iз вpaxy-ванням як сyб'-eктивниx, так i oб'-eктивниx йoгo пapaмeтpiв. Тpaнсцeндyвaння, iстopичнiсть, свoбoдa, мoвa вписались y фiлoсoфськy peфлe-ксiю тeopeтичнoгo надбання XX столотя, а фeнoмeнoлoгiчний мeтoд iнтeнсивнo & quot-poзвopy-шив"- eкзистeнцiaлiзм, дe & quot-iнтeнцioнaльнiсть"- iз гнoсeoлoгiчнoi шкали пepeвoдиться в ornmori-чну, а & quot-eйдeтичнa iнтyiцiя& quot- як бeзпoсepeднe бaчeння iстини пepeтвopюeгься на ippaцioнaль-ну eкзистeнцiaлiстськy, щo витшае з шзнаваль-ниx пoтeнцiй пiдсвiдoмoстi та нeгaтивниx eмo-цiй.
Eкзистeнцiaлiстськa eстeтикa К. Яспepсa, M. Ta^errepa, Ж. П. Capтpa, Н. Аббаньявд намагалася oсягнyти буття як бeзпoсepeдню, нepoзчлeнoвaнy цiлiснiсть oб'-eктa й суб'-екта, тoбтo буття людини, eкзистeнцiя якoi pa^orn-льнo нe пiзнaeться, а oпaнoвyeться бeзпoсepeд-нiм & quot-пepeживaнням"-. Aнтpoпoцeнтpизм, як i y випадку з фeнoмeнoлoгiчними пpиклaдaми пpo звepнeння дo eстeтичнoгo кoнтeкстy, тдказу-вав, щo зpoзyмiти & quot-пepeживaння"- мoжнa лишe сп^аючись на xyдoжньo-oбpaзнi зaсoби мис-тeцтвa. В зaxiднoeвpoпeйськiй кyльтypi гопу-ляpнiсть eкзистeнцiaлiзмy зpoстaлa вiд залу-чeння дo йoгo кiл xyдoжньoi iнтeлiгeнцii. У ньoмy ii пpивaблювaли тeopeтичнi iдei, викла-дeнi в poмaнax, мiфax, пoeтицi, eсeiстицi. Mra-тeцтвo oтoтoжнювaлoся з фiлoсoфieю, а eстeти-ка — iз вчeнням npo & quot-людину часу& quot-. Влиття e^ зи^^^альн^ пoглядiв в загальну aнтpoпoфi-лoсoфськy тeчiю бyлo зaкoнoмipним. Шр^ав-да, ^ч^ють мeтoдoлoгiчниx та свiтoглядниx засад зyмoвилa вiднoснy лeгкiсть взaeмoдii, а iнoдi й iнтeгpaцii eкзистeнцiaлiзмy з псиxoaнa-лiзoм, фeнoмeнoлoгieю, пepсoнaлiзмoм,oto-мiзмoм. Aнaлiзy eстeтичнoi кoнцeпцii arnporo-лoгiчнo opieнтoвaнoi фiлoсoфii нaйбiльш oprni-
ШЫ 2227−7242 (Рпй), ШЫ 2304−9685 (ОпНпе) Антропологiчнi вимiри фiлософських дослiджень, 2013, вип. 3.
Ф1ЛОСОФ1Я КУЛЬТУРИ I ОСВ1ТИ
нально та змютовно? мпонуе феноменолопчно-екзистенщальна лш! я.
Феноменологи та екзистенщалюти пережили глибокий зв'-язок не тшьки в спшьних фун-даментальних принципах, але й у деяких круговертях свое! ютори. Таю спостереження шдтве-рджуе той факт, що учень Гуссерля Макс Ше-лер зблизив феноменолопю та шту! тив!зм { в той же час шдготував грунт для розвитку екзи-стенщатзму. Якщо Гуссерль у сво! й естетищ мав на уваз1 & quot-чисту свщомють& quot-, то Шеллер говорив про свщомють & quot-особистоси"-, таким чином помютивши И в центр феноменолопчно-го тзнання, а це вщповщно випередило екзис-тенщалютську концепщю & quot-суб'-екта юнування& quot- як шзнавального суб'-екта. Подальшу ж еволю-щю пров1 В шший учень Гуссерля — М. Гайдеггер, який у центр дослщження помю-тив апрюрне & quot-людське юнування& quot-. Спшьною для феноменолопчних та екзистенщальних естетичних концепцш стала проблема юнуван-ня. В центр! уваги феноменолопв опиняеться питання буття твору мистецтва чи л1тератури, а екзистенщалют! в — питання буття особистосп. Така постановка приводить фшософ! в до з'-ясування взаемозв'-язку м1ж юнуванням та сутнютю, що переводить онтолопчш пошуки в гносеолопчш. Загалом суб'-ектив!зм знову ви-ступае т1ею основою, на яюй замикаються фе-номенолопчш, екзистенщалютсью та шту! тив!-стсью концепци мистецтва, а сам екзистенща-л1зм як? ррацюналютична тенденщя та символ песим1зму { безнадшносп кризового перюду захщно! культури отримав назву & quot-апофеозу суб'- ективносп& quot-.
Серед художньо! штел! генци на Заход! ф& gt- лософ1я екзистенщального спрямування отри-мала досить стабшьну популярнють. Певну роль вщграли т обставини, що представники ще! школи вир1знялись крайньою неоднорщш-стю в сощальних, пол1тичних поглядах та жит-тевих позищях. & quot-Якщо Сартр та Камю шд час Друго! св1тово! вшни були активними д1ячами французького Опору, Ясперс при пануванш нацист1 В був звшьнений за пол1тичну неблаго-надшнють, то Гайдеггер 1 при Птлер1 залишав-ся на фшософсьюй кафедр!& quot- [3]. Аналопчна ситуащя щодо д1аметрально протилежних пол& gt- тичних ор! ентацш склалася в попередниюв екзистенщатзму з1 школи & quot-фшософи життя& quot-. Поряд з Ф. Нщше, В. Дшьтеем, О. Шпен-
глером, А. Шопенгауером та шшими представ-никами волюнтаристично -песимютичного спрямування вимальовуеться постать авторитетного шту! тивюта А. Бергсона. Те, що поеднало цих мислител1 В, було вихщним пунктом не тшьки екзистенщатзму, а й принципово ново! платформи тзнання людських реалш та цшно-стей. При анатз! майже вс1х сфер суспшьного життя! х щеалом дослщжень обиралось мистец-тво, де завдяки? ррацюнальнш шту! ци шзнава-лась глибинна антрополопчна ютор! я.
Захщноевропейську культуру екзистенща-л1зму доповнюють також таю персоналп, як Карл Ясперс, Альбер Камю, С1мона де Бовуар, яю вивели екзистенщал! зм на св1товий р1вень, зробили його надбанням ютори. Загальну спря-мованють & quot-олюднення"- св1ту вони дшсно довели до & quot-антропоцентризму"- через призму мисте-цтвознавчих дослщжень та естетичних розро-бок.
Фшософсько-антрополопчну тематику, що завжди утримувала в пол! зору окрему людину з !! переживаннями, емощями, нам1рами { три-вогами, пристрастями, перевагами та недолша-ми, кр1м екзистенщально-феноменолопчно! фшософи як антисциентистсько! ор! ентаци, почали пропагувати шш! напрямки як заклик до & quot-емтрично! фшософи& quot- [12]. У такому контекст! — через естетизащю фшософсько! думки — вщбуваеться становлення ново! методолог! ч-но! бази.
Наукова новизна
На класичному матер! ал! методолог!!'- нового часу з !! характерними рисами абсолютност! та! мперативност! об'-екта, а також на некласичних типах ф! лософствування першо! половини ХХ стол! ття з його модулящями суб'-екта та суб'-ективност! базуються нов! естетичш наста-нови — постнекласичш. Посттрадиц! йна мето-долог!я (метаметодолопя), що вит! кае з людсь-кого & quot-Я"-, в д! яльнш сутност! якого зшмаеться попередня дихотом! чн!сть /класичне та некла-сичне/, проявляеться у здатност! творити влас-ний життевий свщ людиновим! рну ц! л!сн!сть. Таким чином, це & quot-Я"- виступае в постшному активному вщношенш онтолог! чно!, гносеоло-г!чно!, екзистенщально! рефлекс!!, що е свого роду абсолютною, загально-фшософською основою та тдставою.
ISSN 2227−7242 (Print), ISSN 2304−9685 (Online) Антрополопчш вимри фшософських дослiджень, 2013, вип. 3.
Ф1ЛОСОФ1Я КУЛЬТУРИ I ОСВ1ТИ Висновки
Вихщним пунктом нов1тньо1 софшносп ви-ступае людина в конкретнш космолопчнш, бюлопчнш, психолопчнш, юторичнш, сощаль-нш, екзистенщальнш ситуащях, яю не шдляга-ють дослщженню шляхом аш формально!, аш д1алектично1 лопки, аш будь-яко! шшо! однозначно визначено! лопки. Отже, в перспектив! подальших розвщок мова може йти лише про власний антрополопчний вим1р вс1х цих фено-мешв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бычков, В. В. ТРИАЛОГ: Живая эстетика и современная философия искусства / В. В. Бычков, Н. Б. Маньковская, В. В. Иванов. — М.: Прогресс-традиция, 2012. — 840 с.
2. Воеводш, О. П. Естетична оцшка / О. П. Воеводш // Вчеш записки Тавршського нацюналь-ного ушверситету 1 м. В. I. Вернад-ського. Се-р1я: Фшософ1я. Культуролог1я. Полттолопя. Со-цюлопя. — 2010. — Т. 23(62). — № 2. — С. 32−37.
3. Гайденко, П. П. Прорыв к трансцендентному / П. П. Гайденко. — М., 1997. — 59 с.
4. Герасимчук, В. А. Фшософський роман ХХ сто-лггтя. Специф1ка тексту / В. А. Герасимчук. -К.: ПАРАПАН, 2007. — 392 с.
Д. Н. СКАЛЬСКАЯ1*
5. Гуменюк, Т. К. Постмодершзм як транскульту-рний феномен. Естетичний анал1з: автореферат дис. докт. фшос. наук / Т. К. Гуменюк. — К., 2002. — 15 с.
6. Долгов, К. М. От Киркегора до Камю / К. М. Долгов. М., 1990. — 41 с.
7. Павлова, О. Ю. Вплив змши щеалу рацюналь-носп на розвиток естетично1 теорп / О. Ю. Павлова // В1сник КНУ 1 м. Т. Шевченка. — 2010. -№ 99. — С. 24−27.
8. Павлова, О. Ю. Онтолопчний статус естетично-го досв1ду / О. Ю. Павлова. — К.: ПАРАПАН, 2008. — 262 с.
9. Полщук, О. П. Художне мислення: естетико-культуролог1чний дискурс: монограф1я /
О. П. Полщук. — К.: ПАРАПАН, 2007. — 208 с.
10. Яковенко, М. Л. Трансформаци естетичного в традици постмодерн1зму / М. Л. Яковенко // Гумаштарний вюник ЗД1А. — 2012. — № 49. -С. 88−95.
11. Mark Sanders, Ethics and Phenomenology / Mark Sanders, J. Jeremy Wisnewski. — Lexington Books, 2012, 362 р.
12. Hans Rainer Sepp. Handbook of phenomenological aesthetics / Hans Rainer Sepp, Lester E. Embree / Т. 59 Contributions to phenomenology, Springer, 2010, 383 р.
1 Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа (г. Ивано-Франковск)
ФИЛОСОФСКО-АНТРОПОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВАНИЯ ЭСТЕТИКИ ПОСТКЛАССИЧЕСКОЙ ЭПОХИ
Цель. Осмысление динамики эстетических концепций как репрезентантов основных направлений философской антропологии, определение их вклада в развитие эстетики и расширение ее исследовательского поля. Состояние исследования проблемы составляет собой эволюционный процесс поиска адекватности, подлинности и альтернативности в определении как феномена & quot-эстетического"-, так и его роли в философско-антропологической традиции. Методология. Измерения эстетического как уникального, своеобразного, специфического, равно как и эстетические измерения философской антропологии (философских учений), имеют в поле зрения необходимость решения одной и той же проблемы — идентификации новейших методологических основ. Научная новизна. Обобщен опыт теоретических изысканий современных отечественных и зарубежных философско-эстетических школ. Раскрыто содержание феноменологически-экзистенциального прорыва к эстетике модерна. Исследована сущность & quot-антропологического поворота& quot- в европейской философии ХХ в. как философской парадигмы современной эпохи. Раскрыто его влияние на развитие эстетических теорий постклассического периода. Выводы. Доказано, что философско-антропологические исследования благодаря своей полистилистичности составили тот & quot-методологический синтез& quot-, который выступил теоретическим основанием постклассического понимания эстетики.
Ключевые слова: философская антропология, эстетика, искусство, феноменология, экзистенциализм, метаметодология.
ISSN 2227−7242 (Print), ISSN 2304−9685 (Online) Антрополопчш вимири фшософських дослiджень, 2013, вип. 3.
Ф1ЛОСОФ1Я КУЛЬТУРИ I ОСВ1ТИ D. M. SKALSKA1*
1 Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Ivano-Frankivsk)
PHILOSOPHICAL AND ANTHROPOLOGICAL PRINCIPLES OF AESTETICS IN POST-CLASSICAL EPOCH
Purpose. To understand the dynamics of aesthetic conception as representative of the main directions of philosophical anthropology, identifying their contribution to the development of aesthetics and expand its research field. The condition of the study of the problem is the evolutionary process of adequateness, authenticity and alternative-ness in determination of both the phenomenon of & quot-aesthetic"- and its role in philosophical and anthropological convention. Methodology. Both the measurements of aesthetic as a unique, peculiar, specific and aesthetic dimensions of philosophical anthropology /systems of philisophy/ have in sight the necessity to solve the same problem — the identification of new methodological basis. Theoretical results. The experience of theoretical researches of contemporary domestic and foreign philosophical and aesthetic schools is generalized. The content of phenomenologi-cal and existential breakthrough in modern age of aesthetics is revealed. The essence of & quot-anthropological turn& quot- in European philosophy of 20th century as philosophical paradigm of the modern age and its impact on development of aesthetic theories of post-classical period was investigated. Conclusion. Philosophical and anthropological studies have amounted the & quot-methodological synthesis& quot- that appeared as the theoretical principles of the understanding of aesthetics due to its polystylistics.
Keywords: philosophical anthropology, aesthetics, art, phenomenology, existentialism, methamethodology.
REFERENCES
1. Bychkov V.V. TRYALOH: Zhyvaia estetyka y sovremennaia fylosofyia iskusstva [Trialogue: Live aesthetics and philosophy of modern art]. Moscow, Prohress-tradytsyia Publ., 2012. — 840 p.
2. Voievodin O. P. Estetychna otsinka [Aesthetic evaluation]. Seriia: Filosofiia. Kulturolohiia. Politolohiia. Sotsiolohiia. -2010. — T. 23(62). -№ 2. — 32−37 pp.
3. Haidenko P. P. Proryv k transtsendentnomu [The breakthrough for the transcendent]. Moscow., 1997. — 59p.
4. Herasymchuk V. A. Filosofskyi roman ХХ stolittia. Spetsyfika tekstu [Philosophical novel of the twentieth century. The specificity of the text]. Kyiv. PARAPAN Publ., 2007. — p. 392.
5. Humeniuk T. K. Postmodernizm yak transkulturnyi fenomen. Estetychnyi analiz: avtoreferat dys. na zdob. nauk. stup. dokt. filos. Nauk [Postmodernism as a transcultural phenomenon]. Kyiv. 2002. — p. 15.
6. Dolhov K. M. Ot Kyrkehora do Kamiu [That Kyrkehora to Camus]. Moscow. 1990. — p. 41.
7. Pavlova O. Yu. Vplyv zminy idealu ratsionalnosti na rozvytok estetychnoi teorii [Effect of changes in the ideal of rationality on the development of aesthetic theory] visnyk KNU im. T. Shevchenka, № 99, 2010, p. 24−27.
8. Pavlova O. Yu. Ontolohichnyi status estetychnoho dosvidu [The ontological status of aesthetic experience]. Kyiv. PARAPAN Publ., 2008. — p. 262.
9. Polishchuk O. P. Khudozhnie myslennia: estetyko-kulturolohichnyi dyskurs: Monohrafiia [Artistic Thinking: aesthetic and cultural discourse]. Kyiv. PARAPAN Publ., 2007. — p. 208.
10. Yakovenko M. L. Transformatsii estetychnoho v tradytsii postmodernizmu [Transformation in the aesthetic tradition of postmodernism] Humanitarnyi visnyk ZDIA. 2012. — № 49. — p. 88−95.
11. Mark Sanders Ethics and Phenomenology / Mark Sanders, J. Jeremy Wisnewski.- Lexington Books, 2012, p. 362.
12. Hans Rainer Sepp. Handbook of phenomenological aesthetics / Hans Rainer Sepp, Lester E. Embree / Part 59 Contributions to phenomenology, Springer, 2010, p. 383
Стаття рекомендована до публ1кацИ'- д. фтос. наук, проф. С. М. Возняком (Украгна) — д. фтос. наук, проф. В. I. Панченком (Украгна).
Надшшла до редколеги 10. 05. 2013 Прийнята до друку 10. 09. 2013

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой