Пространство за пределами локативного ориентира как параметр префиксально-предложной корреляции

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Языкознание


Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 81'-367. 633:81'-373. 611
ПРОСТ1Р ЗА МЕЖАМИ ЛОКАТИВНОГО ОР16НТИРА ЯК ПАРАМЕТР ПРЕФ1КСАЛЬНО-ПРИйМЕННИКОВО1 КОРЕЛЯЦП
Галаур С. П.
Полтавський нащональний педагогiчний ушверситет iменi В.Г. Короленка
Стаття е спробою довести, що преф1ксально-прийменникова корелящя д1есл1вного предиката бере активну участь у семантико-синтаксичнш оргашзацп речення. Дослщжено безпосереднш / опосередкований типи сп1вв1дношення префжса й прийменника в синтаксичних структурах 1з семантичним параметром «прост1р за межами локативного ор1ентира». Виявлено спектр конкретних репрезентант1 В у вигляд1 моделей 1 субмоделей префжсально-прийменниково! кореляцп локативного характеру «напрям руху за меж1 локативного ор1ентира» та «напрям руху з меж простору, що знаходиться з протилежного боку локативного ор1ентира». Описано особливост заповнення предикатно! та правоб1чно! позиц1й речень 1з кореляц1ею префжса 1 прийменника. З'-ясовано найтонш1 зм1стов1 в1дт1нки, реал1зован1 в синтаксичнш структур! за допомогою мехашзму префжсально-прийменникового узгодження.
Ключовi слова: префжсально-прийменникова кореляц1я, д1есл1вний предикат, правоб1чний поширювач, локативний ор1ентир, просторов1 в1дношення.
N
а & lt-
2
П
о & lt-
о & lt-
Постановка проблеми. Речення з префжсаль-но-прийменниковою кореляцiею, яка мае безпосереднш (повний, неповний) та опосередкова-ний вияви, становлять продуктивний тип у сучас-нш украшськш мовi. Синтаксичнi структури з тим або тим рiзновидом префiксально-прийменникового узгодження реалiзують рiзну просторову семантику, уточнену такими значенневими характеристиками, як «контактна / дистантна», «горизонтальна / вертикальна локалiзацil».
Анал1з останнiх дослвджень 1 публiкацiй. Се-мантичне спiввiдношення мiж префiксом та при-йменником викликало стiйкий штерес у лiнгвiстiв упродовж кiлькох столггь. Про типологiю кореляцп знаходимо щнш вiдомостi ще в граматиках Х1Х столiття, вплив префiксiв на синтагматичш властивостi дiеслова розглядали росшсью синтак-систи в узагальнених працях, присвячених питан-ням керування (Г. О. Битехтша, Г. О. Брусенська, Л. А. Вараксш, В. В. Виноградов, в. Ю. Влади-мирський, в. М. Галкша-Федорук, Т. П. Засухша, Г. О. Золотова, М. Д. Лесник, Г. I. Магомедов, О. М. Пеш-ковський, М. М. Прокопович та ш.), валентност предикатв руху, перемiщення, синтаксично! сполу-чуваност префiксальних дiеслiв iз прийменниково-вщмшковими формами директивного та транзитивного значень (М. В. Всеволодова, Л. В. вмельянова, Ю. П. Князев та ш.). В укра! нському мовознавствi префiксально-прийменникову кореляцiю Грунтовно з'-ясувала В. Г. Войцехiвська [3], виявивши особли-востi прийменникового керування префiксальних дiеслiв, схарактеризувавши структуру та семантику словосполучень iз префжсально-прийменнико-вою корелящею на тлi теорп про сильний / слабкий тип зв'-язку. Основш теоретичш засади семантично-го стввщношення мiж префiксом та прийменником рiзнобiчно викладенi i в працях I. Р. Вихованця [1], Н. П. Гальони [4], М. I. Степаненка [8].
Виокремлення не розв'-язаних ратше частин загально! проблеми. Дослщження вггчизняних i за-рубiжних мовознавцiв, що висвгглюють проблеми префiксально-прийменникового узгодження, однак, не дають повного й щлюного уявлення про кореля-цiю префжив та прийменникiв, яка посутньо впли-вае на формально-граматичну й семантичну будову речення, визначае його компонентний склад.
Мета статта — визначити специфжу творення адвербiальноl семантики в реченш за участю пре-фжсально-прийменниково! кореляцп семантичних титв «напрям руху за межi локативного орiентира» та «напрям руху з меж простору, що знаходиться з
протилежного боку локативного орiентира», устано-вити моделi тако1 кореляцп, описати! хш значення.
Виклад основного матерiалу. Оскiльки кшцева точка руху е важливiшою, шж початкова, i така особливiсть знаходить безпосередне вщображення в мовнiй структур^ схарактеризуемо передовсiм семантичний тип префжсально-прийменниково! кореляцп «дистантна локатзащя: локатзащя щодо горизонтально! осi: «напрям руху за межi локативного орieнтира».
У синтаксичних структурах iз виявом такого узгодження префжив i прийменниюв функщю предиката виконують дiеслова руху, перемщен-ня, каузально-моторно1 дп, оптичного сприйняття. Аналiзованi речення мають специфiчнi семантичнi характеристики. По-перше, !хнш правобiчний поширювач — репрезентант кiнцевого пункту руху -позначае зовшшнш простiр. По-друге, вони ш-формують про те, що рух починаеться в межах простору, а кiнцевий пункт перебувае поза його межами. Роль адвербiального компонента виконують рiзноманiтнi iменники, для яких не характерна лексико-семантична вибiрковiсть. Регулярнiстю вiдзначенi лексеми, як позначають лiнiю або верти-кальну площину, що вiдмежовують певний простр або частину примiщення, назви природних об'-ектв, якi можна уявити у виглядi лшп або меж^ насе-лених пунктiв, функцiйних територш, мiсць гро-мадського користування та вщпочинку. Правобiчну позицiю структурують також окремi iменники на позначення реалш, якi мають форму кута (поворот, ргг). Окремо слiд сказати про т субстантиви, що передають сему «зовнiшнiй, лицевий бiк (фасад)». Вони зазвичай називають житлов^ господар-ськi та iншi споруди i! хш частини, предмети по-буту та! хш частини, мебл^ деталi одягу та взуття, рiзноманiтнi об'-емнi предмети, у яких встановлення зворотного боку пов'-язане зi спостертачем, природ-нi об'-екти. У реченнях iз правобiчними членами та-ко! семантики можна вияскравити ще один семан-тичний фрагмент — «напрям руху за протилежний або зворотний бж локативного орiентира». Мiж син-таксичними структурами зi значеннями «напрям руху за межi локативного орiентира» та «напрям руху за протилежний або зворотний бж локативного орiентира» не завжди чггко можна провести демаркацшну лiнiю, тому бiльшiсть мовознавцiв не розглядають! х як окремi типи [2, с. 77−78- 5, с. 90- 7, с. 315]. Актуалiзацil додаткового семантичного вщтшку сприяють не лише iменники, що передають сему «зовшшнш, лицевий бж (фасад)». Скрупу-
© Галаур С. П., 2015
льозно обстежений фактичний матерiал засвiдчив велике значення при цьому префжив, якi, сполу-чаючись з дieсловом-предикатом, перебувають i3 прийменником за у вщношент безпосередньо! кореляцп. Найпродуктивнiшим з-помiж них е формант за-, маркований щодо конкретизацп напряму вказiвкою на рух за локативний орiентир, перед-бачаючи при цьому його огинання. Отже, корелящя pref [за] ^ prep [за] функщонуе в структурах, за-гальна семантика яких уточнена вщтшком «напрям руху за протилежний або зворотний бж локативного орiентира»: Сонце, тднявшися, зайшло за невеличку хмару, що почала Kamacmpo0i4HO рости (Ю. Яновський) — Не зазиратимуть dimu за чужi тини (М. Коцюбинський). У реченнях iз дiеслiвни-ми предикатами, що мають у своему складi префiкс за-, спостережено лексико-семантичну селекщй-нiсть: у позицп справа не можуть функщонува-ти iменники на позначення населених пунктв та водних об, ектiв. «Щоб перемютитися в простiр за такими реалiями, не треба (навiть неможливо) !х огинати, а префiкс за позначае саме таке перемь щення… Щоб потрапити на другий! хнш бж, слiд! х перетнути, а не об^нути» [9, с. 141].
1нклюзивне значення префiкса e-/eei-/ei-/y-/ yei- сприяе конкретизацп загально! семантики ре-чення значенневим фрагментом «напрям руху в простр, який знаходиться за локативним орiен-тиром». У реченнях iз корелящею pref [в-/вв^/в^ /у-/увi-] ^ prep [за] правобiчну позицiю зазвичай заповнюють iменники, якi називають лiнiю або вер-тикальну площину, що вщмежовують певний про-стiр або частину примщення. За об'-ектами, позна-чуваними розглядуваними лексемами, утворюеться обмежене зi сторiн мiсце, що може бути метою пе-ремiщення: [Григорш] Впявся молодим зором геть за падь, на стежку (I. Багряний) — Греби поглибше, do^i й do^i вгвинчуй десяток таких людських ic-нувань туди, за пруг, за фронт, за бш, за грань (М. Бажан).
Лативно-аблативний префжс пере- корелюе з прийменником за, коли виникае необхщшсть тд-креслити змшу м^ця суб'-екта чи об'-екта: Леонд Семенович вхопивсь обома руками за к1лки, тдоб-гав ноги i в одну мить перекинув свою легку по-стать за тин у город (I. Нечуй-Левицький).
З-помiж префжив, як перебувають у вщношен-ш опосередковано! кореляцп з прийменником за, актившстю вщзначений формант ви-: … [Римочка] ридаючи виб^а за дверi (О. Забужко) — Вилiтaли конИ КонИ За затуманене село (В. Сосюра). Вш породжуе шформативну недостатшсть дiеслiвно-го предиката та переводить його в розряд синсе-мантично! лексики. Адвербiальний поширювач пе-ребувае на правах облтаторного конкретизатора. Як стверджуе М. I. Степаненко, префжс ви- надае вербативу «просторово! спрямованостi досяжного характеру» [8, с. 166]. Якщо ж позищю справа в реченнi структурують iменники — назви об, ектiв, якi слугують для вщмежовування простору (огорожа, тин тощо), то префiкс ви- збер^ае свое осно-вне аблативне значення. У конструкщях цього типу просторово-директивт вiдношення залежать саме вщ характеру префiкса. Пор.: Вш уходить за огорожу (лативш вщношення) та Вш виходить за огорожу (аблативш вiдношення).
Префiкс ви- опосередковано корелюе i з прийменником поза, реалiзуючи при цьому вщтшок поширення в межах вщповщного простору: Вигхав я поза село (Украшсью народнi пiснi). Синтаксич-ш структури з кореляцiею pref [за] ^ prep [поза] мають низьку частоту вживання: !хт функцiйнi
можливостi обмеженi лише художнiм стилем та розмовним мовленням.
Типовим репрезентантом опосередкованого типу префжсально-прийменниково! кореляцп е i pref [вщ-/вда-/вщо-/од-/одь] ^ prep [за]: Старенький Йоганн несмтиво вiдходить за дверi (В. Винничен-ко) — … Кончак nовiрив — другого дня зняв облогу i вщступив за Сулу (В. Малик). Префжс вiд-/вiдi-/ вiдо-/од-/одi- конкретизуе дiеслово значенням руху або перемщення на невелику вщстань вщ зо-вшшньо! межi чого-небудь або вщ кого-небудь. Од-нак вiн здатний надавати вербативовi й шшо! семантики — «доставити» або «вщправитися»: Ксетя знову посадила Зою в машину й вщвезла за мкто (Зоря Полтавщини, 27 квггня 2010). Актуальною при цьому е вказiвка й на велику вщстань.
Простр за межами локативного орiентира мар-куе i префiксально-прийменникова кореляцiя се-мантичного типу «дистантна локамзащя: локат-защя щодо горизонтально! oci: напрям руху з меж простору, що знаходиться з протилежного боку локативного орieнтира».
Одним з iндикаторiв семантики речення «напрям руху з меж простору, що знаходиться з протилежно-го боку локативного орiентира» е префжсально-при-йменникова корелящя pref^prep [з-за] дiеслiвного предиката руху, перемщення, каузально-моторно! дп, а подеколи й активно! фiзично! дп. Синтаксич-нi конструкцп iз цiею корелящею повщомляють про напрям руху, орiентиром якого служить своерiдна перешкода, що долаеться на початку шляху. У кон-струюваннi такого значення припредикатного компонента вартюним виступае прийменник з-за, перший компонент якого з — актуалiзатор семи «рух зсере-дини локативного орiентира» — дютае «додатковий вiдтiнок за значенням того прийменника, до якого вш приеднуеться» [6, с. 426].
1менники, що репрезентують обов'-язкову ад-вербiальну позицiю, позначають простiр, який мае яскраво виражений зовшшнш, лицьовий або протилежний, зворотний бж (найменування рiзноманiт-них споруд та примщень i! хшх частин, деталей одягу та взуття, отворiв у спорудах, про! здiв або проходiв на зразок вжно, ворота, дверi, загально-просторових понять на взiрець поворот, рг тощо): … Гнатiвна, начеб випадково, в якшсь cnравi висо-вуе з-за дверей квадратне niдборiддя (П. Вольвач) — Руборос iз «Лтературною Украгною» пд пахвою виходить з-за рогу, бачить пан Стефу (В. Коже-лянко). Цю пщсистему доповнюють субстантиви, яга називають простр, що не мае яскраво вираженого зовшшнього, лицьового боку або протилежного, зво-ротного боку (назви акваторш, функщйних терито-рш та мюць громадського користування, рiзних ти-пiв мiсцевостей тощо): Ввi ст i на яву Приходжу я до тебе, притаю з-за Снсею, В^ли, з-за Дунаю… (I. Драч) — Гр1м вигуркуе з-за гаю (I. Драч). Утворю-ват за! хньою участю речення репрезентують план змюту «напрям руху з-за меж локативного орiен-тира». Iнколи локативнi значення «напрям руху з меж простору, що знаходиться з протилежного боку локативного орiентира» та «напрям руху з-за меж локативного орiентира» не чггко протиставляються, тодi змiст речення визначають iншi чинники, важли-вими з-помiж яких е 1) контекст, 2) граматичш характеристики (однина чи множина iменникiв — компонент лiвобiчного i правобiчного члена), 3) позищя спостерiгача (перебування його ближче або далеко вщ локативного орiентира) (див. про це: [6, с. 83−86]).
Припредикатний конкретизатор може бути сформований також за участю прийменника з-поза. Префжсально-прийменникова корелящя pref ^
S
а & lt-
2 п
о & lt-
о & lt-
prep [з-поза] зумовлюе ускладнення семантики до-датковою ознакою «дистрибутивний npocTip».
У вщношення безпосередньо! кореляцп з при-йменниками з-за, з-поза вступае префжс ви-. Вш, як i прийменник, зосереджуе у сво! й семнiй струк-турi вказiвку на зворотний для спостерГгача бiк локативного орiентира: Набундючений голова вивалю-вався i3−3a столу, як iз низького чавуна завелика кулеша (М. Матюс) — З-поза його [професора] спини визирають його жтка, дти й готовi до самосуду суЫди (В. Дiброва).
Прийменники з-за, з-поза опосередковано ко-релюють здебгльшого iз префжсами при-, про-: Я mv6i з-за туману приведу лоша (Д. Павличко) — Зараз вш вийшов з хатини i Пв у дворi, задивляючись, як з-за високих сосен пробивалось мкячне свiтло (Ю. Покальчук). Перший iз них указуе на «значну вщстань», другий, семантично перехрещений iз при-йменниками з-за, з-поза, — на подолану перешкоду.
Локативна семантика «напрям руху з меж простору, що знаходиться з протилежного боку локативного орiентира» зазнае конкретизацп в тих синтаксичних структурах, де функцюнуе префж-сально-прийменникова корелящя pref ^ prep [з позад], pref ^ prep [з-позаду]. Вона представлена таким конкретним значенням: «напрям руху з меж простору, що знаходиться з протилежного боку локативного орiентира: напрям руху iз заднього боку локативного орiентира». Характерною особливютю синтаксичних конструкций з аналiзованою пре-фiксально-прийменниковою кореляцiею е жорстка лiмiтативнiсть на рiвнi правобiчного конституента,
оскгльки до його складу входять лише iменники -найменування просторових i непросторових понять, що мають чгтко виражену передню частину, фасад: … з-позад втська надмшли попи i заствали «вi-чну память» (А. Кащенко) — … з-позаду вшська до його [Хмельницького] табору щоночi тдходили цл табуни голодних вовтв (А. Кащенко). Умови виникнення безпосереднього й опосередкованого рiзновидiв кореляцп на префжсально-прийменни-ковому зрiзi подiбнi до тих, що дГють у реченнях iз прийменниками з-за, з-поза. Функцшний потенцiал речень iз кореляцiею pref ^ prep [з-позад] та pref ^ prep [з-позаду] низький, причиною чого слщ вва-жати невисокий ступiнь активностi прийменниюв з-позад, з-позаду в сучаснiй украшськш мовi.
Висновки i пропозпцп. Аналiз особливостей заповнення предикатно! та правобГчно! позицiй у реченнях iз семантичним параметром «простр за межами локативного орiентира», вичленування моделей та субмоделей префжсально-прийменнико-во! кореляцп локативного характеру «напрям руху за межi локативного орiентира» та «напрям руху з меж простору, що знаходиться з протилежного боку локативного орiентира», установлення! хшх значень дали змогу виявити найтоншi змiстовi вщ-тiнки, реалiзованi в синтаксичнш структурi за до-помогою механiзму префiксально-прийменникового узгодження. Як бачимо, в основi взаемозв'-язку пре-фжса й прийменника лежить i комушкативна стра-тегiя мовця, тож розв'-язання розглядувано! про-блеми не вичерпуеться семантико-синтаксичним аспектом, а потребуе ще й iнших пiдходiв.
Список лггератури:
1. Вихованець I. Р. Прийменникова система укра! нсько! мови / I. Р. Вихованець. — К.: Наук. думка, 1980. — 286 с.
2. Вихованець I. Р. Синтаксис знахщного вщмшка в сучаснш украшськш лгтературнш мов1 / I. Р. Вихованець. — К.: Наук. думка, 1971. — 120 с.
3. Войцех1вська В. Г. Прид1есл1вне керування в сучаснш украшськш мов1 (Словосполучення з префгксально-прийменниковою корелящею): дис… канд. ф1лол. наук / Войцех1вська В1ра Григор1вна. — К., 1969. — 342 с.
4. Гальона Н. П. Вияв валентних властивостей предиката у сполуках з префгксально-прийменниковою корелящею / Н. П. Гальона // Науковий часопис Национального педагопчного ун1верситету 1мен1 М. П. Драгоманова. Сер1я 10. Проблеми граматики i лексикологи укра! нсько! мови: [зб. наук. праць / вщп. редактор. А. П. Грищенко]. — К.: НПУ 1мен1 М. П. Драгоманова, 2006. — Випуск 2. — С. 43−54.
5. Колодяжний А. С. Прийменник: матерiали до лекцш з курсу сучасно! укра! нсько! лгтературно! мови / А. С. Коло-дяжний. — Х.: Вид-во Харкгв. ун-ту, 1960. — 165 с.
6. Курс сучасно! укра! нсько! лггературно! мови / [за ред. Л. А. Булаховського]: у 2 т. — К.: Рад. школа, 1951. — Т. 1. — 519 с.
7. Ломтев Т. П. Очерки по историческому синтаксису русского языка / Т. П. Ломтев. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1956. — 596 с.
8. Степаненко М. I. ПросторовГ поширювачi у структурГ простого речення: [монографiя] / М. I. Степаненко. — Полтава: АСМ^ 2004. — 463 с.
9. Ферм Л. Выражение направления при приставочных глаголах перемещения в современном русском языке. К вопросу префиксально-предложного детерминизма / Л. Ферм. — Stockholm: Uppsala, 1990. — 188 с.
Я
Галаур С. П.
Д Полтавский национальный педагогический университет имени В.Г. Короленка
^ ПРОСТРАНСТВО ЗА ПРЕДЕЛАМИ ЛОКАТИВНОГО ОРИЕНТИРА
П КАК ПАРАМЕТР ПРЕФИКСАЛЬНО-ПРЕДЛОЖНОЙ КОРРЕЛЯЦИИ
О
^ Аннотация
О В статье предпринято попытку доказать, что префиксально-предложная корреляция глагольного предиката прини-
^ мает активное участие в семантико-синтаксической организации предложения. Исследованы непосредственный /
^ опосредствованный типы соотношения приставки и предлога в синтаксических структурах с семантическим пара-
метром «пространство за пределами локативного ориентира». Выявлен спектр конкретных репрезентантов в виде моделей и субмоделей префиксально-предложной корреляции локативного характера «направление движения за пределы локативного ориентира» и «направление движения из пределов пространства, которое находится с противоположной стороны локативного ориентира». Описаны особенности заполнения предикатной и правосторонней позиций предложений с корреляцией приставки и предлога. Выяснены наиболее тонкие семантические оттенки, реализованные в синтаксической структуре с помощью механизма префиксально-предложного согласования. Ключевые слова: префиксально-предложная корреляция, глагольный предикат, правосторонний распространитель, локативный ориентир, пространственные отношения.
Halaur S.P.
Poltava Korolenko National Pedagogical University
THE SPACE OUTSIDE THE LOCATIVE LANDMARK AS PREFIX-PREPOSITIONAL CORRELATION'-S PARAMETER
Summary
The article is the attempt to prove verbal predicate'-s prefix and prepositional correlation'-s active participation in semantic and syntactic organization of the sentence. Direct / mediated prefix and types of correlation of prepositions in syntactic structures with the semantic parameter «the space outside the locative landmark» were investigated consistently. The spectrum of prefix and prepositional correlation'-s models and submodels as specific representatives of the locative type «direction out of the locative landmark» and «direction from space opposite to locative landmark» was elaborated in succession. Peculiarities of filling up the predicate position as well as the position on the right side in sentences with prefix and preposition'-s correlation were deeply analyzed. The most subtle semantic nuances, realized in the syntactic structure by the prefix-prepositional concord'-s mechanism, claimed to be dominant. Keywords: prefix-prepositional correlation, verbal predicate, right-side spreader, locative landmark, spatial relation.
УДК 8Г255. 4−112=161. 2:821. 111−21 В. Шекстр
1СТОР1Я СТВОРЕННЯ УКРАШСЬКОГО «КОРОЛЯ Л1РА» В. ШЕКСП1РА В ПЕРЕКЛАДАЦЬКОМУ ДОРОБКУ П. КУЛ1ША ТА I. ФРАНКА
Кравцова М. О.
Льв1вський нащональний ушверситет iменi 1вана Франка
Стаття присвячена вивченнюторп створення першого украшського перекладу трагедп «Король Ллр» В. Шекстра пера П. Кулша. Автор стати аналiзуе подальшу роботу I. Франка над перекладом П. Кулша та його власне зацжавлення твором англшського письменника. Подано шформащю стосовно публжацп першого перекладу «Короля Ллра». Також дослщжуеться трагедiя «Король, Шр» в перекладацькому доробку I. Франка. Вивчення украшсько! Лiрiани важливе з огляду на подальше дослщження трагедп.
Ключовi слова: В. Шекстр, «Король Лiр», переклад, П. Кулш, I. Франко.
Постановка проблеми. Перший украш-ський переклад Шекстрового «Короля Лiра» вийшов друком 1902 р. — 294 роки тсля першо! публжацп оригiнального твору. Станом на сьогодш iснуe п'-ять повних перекладiв тра-гедii, проте 1х комплексного аналiзу ще не було проведено. Осюльки твiр став частиною украш-ськоi полiсистеми, виникае потреба Грунтовного дослiдження iсторii створення, а також особли-востей перекладу Шекспiрового «Короля Лiра» украiнською мовою.
Анал1з останшх дослвджень 1 публшацш. Пер-шою Грунтовною розвiдкою про Кулiшевi переклади драм Шекстра була стаття Я. Гординського, опублжована 1928 р. в Записках Наукового това-риства iменi Шевченка (Т. 148), проте вона мютить переважно аналiз мови Кулшевих перекладiв. До iсторii створення украшських перекладiв з Шекст-ра також зверталася Р. П. Зорiвчак, яка дослщжуе Шекспiрiану I. Франка. I. В. Григоренко аналiзуе етстолярний дискурс Панаса Мирного та С. Сф-ремова, де автор також згадуе про iх листування щодо публiкацii перекладу «Короля Лiра». Проте переважна бшьшють науковцiв зосереджуеться на аналiзi мовних особливостей перекладу «Короля Лiра», стратегiй перекладачiв: Л. В. Коломiець, О. В. Кабкова, О. Л. Башмашвський, О. Г. Павленко тощо. Таким чином, вщсутшсть комплексного тд-ходу до аналiзу iсторii створення украiнськоi Л^ рiани зумовлюе актуальнiсть даного дослiдження.
ВидДлення не вщншеппх ратше частин загаль-но! проблеми. Дана робота е першим аналiзом ю-
торii створення трагедп В. Шекстра «Король Лiр» пера П. Кулша та I. Франка.
Мета статта. Автор статт прагне дослiдити ю-торiю створення першого украшського перекладу Шекспiровоi трагедп «Король Лiр», зробленого П. Кулшем, а також внесок I. Франка в сприяння публжацп цiеi трагедii i його особисте защкавлення п'-есою англiйського Барда.
Виклад основного матер1алу. Перший по-вний украшський переклад трагедii «Король Лiр» В. Шекстра здшснив П. Кулiш. Як зазначае Я. Гординський, «[…] Кулш зайнявся перекладан-ням Шекспiра тсля довголггшх студiй i […] дже-рела тих перекладiв належить шукати в молоде-чому ще захопленню, що перетривало до кiнця життя Кулша» [1, с. 317] (цитати подаш за су-часним правописом. — М. К.). «Короля Лiра» було опублжовано 1902 р., вже тсля смерт П. Кулша [11], проте сам переклад був зроблений задовго до цього, а його публжацп перешкоджала вщсутшсть фшансування. У «[… ]1860 р. Кулш не тiльки що не перекладав ще Шекстра, а й, здаеться, завагався в тому намiрi. Бо в споминах Олександра Кониського про день 4 мая 1860 р. читаемо, що коли тодi Ко-ниський висловив побажання, щоби хтось зайнявся перекладом Шекстра на украшську мову, Кулш засмiявся й сказав, що Шекстра нашою мовою по-бачать хiба правнуки. Але вже 1877 р. — як оповщае Шенрок — Микола Костомарiв не погоджувався з Кулшем мiж iншим i в справi перекладу Шекст-ра на украшську мову, бо на його гадку ця пра-ця непотрiбна образованим украшцям, що вмжть
S
а & lt-
к f П
о & lt-
о & lt-
© Кравцова М. О., 2015

Показать Свернуть
Заполнить форму текущей работой