Физическое здоровье учеников 1-11 классов: проблемы и пути их решения

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Народное образование. Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Безусловно, важную роль в повышении УФС дыхательной системы у детей из экспериментальной группы сыграли физкультурные занятия плаванием в школьном бассейне (2 раза в неделю).
Тот факт, что индекс мощности, зависящий от физического развития и скоростно-силовой выносливости, с возрастом достоверно ухудшился, следует рассматривать как результат недостаточной эффективности мероприятий по формированию и сохранению высокого уровня отдельных двигательных качеств и физической подготовленности в целом.
В заключение можно высказать предположение, что благоприятные отдаленные последствия превентивной физической реабилитации школьников обусловлены, прежде всего, формированием у них здорового образа жизни.
Результаты такого анализа будут представлены в последующих публикациях.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем превентивной физической реабилитация школьников и ее отдаленные последствия.
Литература
1. Моісеєнко Р.О. Здоров’я дітей шкільного віку та першочергові заходи з метою його поліпшення // Охорона здоров’я України. — 2002. — № 3−4 (6−7) — с. 7 — 11.
2. Кузнецова Л. М. Здоровьесберегающие технологии: Организационные шаги по созданию школы, содействующей здоровью. — М.: Образование и здоровье, 2003. -117 с.
3. Апанасенко Г. Л., Попова Л. А. Медицинская валеоло-гия. — К.: Здоров’я, 1998. — 248 с.
4. Лиходед Я. В., Клопов Р. В., Лиходед В. С. Здоровье детей в регионе АЭС. — Запорожье: Изд. ГНЦ НТИ, 2006.
— 196 с.
5. Файчак Р.І. Взаємозв'язок індивідуально-психологічних якостей з фізичною підготовленістю та соматичним здоров’ям ліцеїстів // Педагогіка, психологія та медико -біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / зб. наук. праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. — Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. — № 2. — С. 110−113.
Поступила в редакцию 04. 05. 2007 г.
ФІЗИЧНЕ ЗДОРОВ’Я УЧНІВ 1−11 КЛАСІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Ляхова І.М., Кружило Г. Г.
Гуманітарний університет «Запорізький інститут державного та муніципального управління»
Анотація. Введення в навчально-виховний процес у загальноосвітній школі третього оздоровчого уроку фізичної культури дозволило значно підвищити рівень фізичного здоров’я учнів 1−11 класів. З роками навчання у школі фізичне здоров’я учнів погіршується, що свідчить про незбалансованість системи навчання з системою практичної реалізації оздоровчих заходів. Незадовільний стан фізичного здоров’я учнів вимагає розробки та наукового обґрунтування оздоровчих заходів, спрямованих на підвищення рівня здоров’я підростаючого покоління.
Ключові слова: рівень фізичного здоров’я, школярі, урок фізичної культури.
Аннотация. Ляхова И. Н., Кружило Г. Г. Физическое здоровье учеников 1−11 классов: проблемы и пути их решения. Введение в учебно-воспитательный процесс в общеобразовательной школе третьего оздоро-
вительного урока физической культуры позволило существенно повысить уровень физического здоровья учащихся 1−11 классов. С годами обучения в школе физическое здоровье учеников ухудшается, что свидетельствует о несбалансированности системы обучения с системой практической реализации оздоровительных мероприятий. Неудовлетворительное состояние физического здоровья учеников требует разработки и научного обоснования оздоровительных мероприятий, направленных на повышение уровня здоровья подрастающего поколения. Ключевые слова: уровень физического здоровья, школьники, урок физической культуры.
Annotation. Lyahova I.N., Kruzhilo G.G. Physical health of pupils of 1−11 classes: problems and ways of their decision. Introducing of the third physical education class into the educational upbringing process of a secondary school resulted in essential raising of the health level of the students from the 1st till the 11th forms. In the course of time training at school physical health of pupils worsens that testifies to imbalance of system of training with system of practical realization of improving actions. The unsatisfactory condition of physical health of pupils demands development and a scientific substantiation of the improving actions directed on increase of a level of health of rising generation. Key words: health level, students, physical education.
Вступ.
Згідно Всесвітньої організації охорони здоров’я стан здоров’я людини визначається комплексом чинників, серед яких вирішальне значення мають такі: соціально-економічні умови, рівень медичного обслуговування, екологічний стан, спадковість і спосіб життя.
На думку науковців, крім вищезазначених чинників, на здоров’я підростаючого покоління додатково впливають: організація навчальної діяльності, внут-рішньошкільне середовище, наявність чи відсутність паталогічних змін в організмі дитини.
Аналіз наукової та науково-методичної літератури із проблеми підвищення, збереження та зміцнення здоров' я дітей і молоді вказує на те, що наприкінці ХХ і на початку ХХІ століття відзначається значне погіршення стану здоров’я підростаючого покоління. Розширення сучасної мережі засобів масової інформації, зростання навчального навантаження на школярів, що складає 70% їхнього часу, призводить до зниження рухової активності дітей і гальмує їх нормальний фізичний розвиток, що неминуче відбивається на стані їхнього здоров’я та фізичній підготовленості [1−5].
За результатами наукових досліджень рівень гіподинамії серед учнів різних населених пунктів України коливається від 50% до 80%. Все це призводить до зниження резервних можливостей організму дитини, значного погіршення стану її здоров’я та вимагає розробки і наукового обґрунтування нових моделей навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі, форм і засобів фізичної культури оздоровчого спрямування.
У зв’язку із зазначеним вище є підстава говорити про актуальність порушеної проблеми і важливість проведення наукових досліджень у цьому напрямку.
Ініціативною групою факультету здоров’я, спорту і туризму Гуманітарного університету «Запорізький інститут державного та муніципального управління» на чолі з його деканом, професором С. С. Волковою, на базі загальноосвітньої школи № 2 109 був створений експериментальний майданчик районного масштабу.
Впродовж 5-ти років існування експериментального майданчика (2000−2005 н.р.) проводилася робота у таких основних напрямах: науково-дослідний, науково-методичний, практичний і пропагандистський.
Зупинимося лише на результатах науково-дослідної роботи. Зазначимо, що у дослідженні приймало участь 1632 школяра. До дослідження також було залучено три викладача вищого навчального закладу, керівництво школи, група вчителів фізичної культури, класні керівники молодших класів, медичний персонал школи, лаборант і секретар.
Робота виконана за планом НДР Гуманітарного університету «Запорізький інститут державного та муніципального управління».
Формулювання цілей роботи.
Метою дослідження було підвищення рівня здоров’я школярів 1−11 класів через розробку й уведення у практику роботи загальноосвітньої школи нової форми занять фізичною культурою — третього оздоровчого уроку фізичної культури та наукове обґрунтування його ефективності.
Відповідно до цього були визначені такі завдання дослідження:
1. Виявити рівень фізичного здоров’я учнів загальноосвітньої школи № 109.
2. Розробити програму і комплекс навчально-методичних матеріалів третього оздоровчого уроку фізичної культури.
3. Експериментально перевірити і науково обґрунтувати ефективність програми третього оздоровчого уроку фізичної культури та його науково-методичного забезпечення.
Результати досліджень.
Діагностика рівня фізичного здоров’я проводилася за методикою Г. Л. Апанасенко і передбачала визначення п’яти індексів: життєвого, силового, Ро-бінсона, Руф 'є та масового. Вони є інтегральними показниками, що характеризують резерв функції зовнішнього дихання, м’язової і серцево-судинної системи, а також фізичного розвитку школярів.
За результатами дослідження кожен учень був віднесений до одного з трьох рівнів фізичного здоров’я (низького, середнього, високого).
Унаслідок проведення констатувального експерименту встановлено, що низький рівень здоров’я мали 64,2% учнів 1−11 класів, середній рівень здоров’я — 29,2% школярів і лише у 6,6% дітей був виявлений високий рівень здоров’я. Аналіз результатів дослідження вказує на те, що у 64,2% учнів загальноосвітньої школи спостерігаються хронічні захворювання, про що свідчить низький рівень їхнього здоров’я. У 29,2% школярів виявлено знижені функц-
іональні можливості найважливіших систем життєзабезпечення, це засвідчує середній рівень фізичного здоров’я. Учні цієї групи відносяться до «групи ризику» тому, що при любих несприятливих обставинах кожен із них може перейти до найнижчого рівня здоров’я. І лише 6,6% дітей із загальної кількості обстежених мають абсолютне здоров’я.
Аналізуючи результати розподілу учнів 1−11 класів за рівнями фізичного здоров’я відповідно до ланок навчання у школі ми отримали більш детальну інформацію щодо питання, яке вивчалося. Так, у 53,6% учнів початкової ланки навчання було визначено низький рівень фізичного здоров’я- середній рівень здоров’я — у 34,2% дітей і високий рівень здоров’я спостерігався у 12,2% школярів.
У середній ланці навчання 63,6% учнів мали низький рівень фізичного здоров’я- середній рівень здоров’я — 34,3% дітей і високий рівень здоров’я спостерігався лише у 2,1% школярів.
Школярі, які відносяться до старшої ланки навчання, мали найгірші результати за рівнями здоров’я у порівнянні зі школярами із двох попередніх ланок навчання. У 75,4% учнів спостерігався низький рівень фізичного здоров’я- середній рівень здоров’я мали 19,3% дітей і високий рівень здоров’я було констатовано лише у 5,3% школярів (див. табл. 1).
Отже, підводячи загальний підсумок конста-тувального експерименту, можна стверджувати, що з переходом дітей до кожної наступної ланки навчання у загальноосвітній школі, рівень фізичного здоров’я дітей погіршується. Це вимагає пошуку нових форм, засобів і методів фізкультурно-оздоровчої роботи, метою якої буде підвищення рівня фізичного здоров’я учнів 1−11 класів.
Після проведення лонгітудінального формувального експерименту, метою якого була розробка програми і наукове обґрунтування третього оздоровчого уроку фізичної культури, був проведений підсумковий контрольний зріз, і всі школярі були розподілені відповідно до визначеного рівня фізичного здоров’я.
За результатами формувального експерименту низький рівень фізичного здоров’я мали 36,8% учнів 1−11 класів- середній рівень фізичного здоров’я — 33,2% дітей- високого рівня фізичного здоров’я до-сягли 30% школярів.
Слід зазначити, що загалом відзначалася позитивна динаміка результатів дослідження за кількісними й якісними показниками фізичного здоров’я учнів у кожній з ланок навчання у школі. При цьому найбільші позитивні зрушення стану здоров’я спостерігались у дітей, які навчалися в середніх і старших класах загальноосвітньої школи. Кількість дітей початкової ланки навчання, які покращили рівень свого фізичного здоров’я, також збільшилася порівняно з результатами констатувального експерименту. Проте, кількість дітей молодшого шкільного віку з високим рівнем фізичного здоров’я була значно меншою порівняно з кількісними показниками, що були констатовані у дітей середнього та старшого шкільного віку (див. табл. 2).
Таблиця 1
Результати експрес-оцінки рівня фізичного здоров 'я учнів 1−11 класів у відповідності до ланок навчання в загальноосвітній школі (за результатами констатувального експерименту)
Рівень фізичного здоров’я 1−4 класи (%) 5−9 класи (%) 10−11 класи (%)
Н изький 5 3, 6 6 3, 6 7 5, 4
С ер е д н ій 3 4, 2 3 4,3 1 9 ,. 3
В исокий 1 2, 2 2,1 5, 3
Таблиця2.
Результати експрес-оцінки рівня фізичного здоров 'я учнів 1−11 класів у відповідності до ланок навчання в загальноосвітній школі (за результатами формувального експерименту)
Рівень фізичного здоров’я
1 -4 класи (%)
5−9 класи (%)
10−11 класи (%)
Н изький
39,8
37,6
32,9
Середній
36,6
32,4
30,5
В исокий
23,6
30
36,6
Як видно з таблиць 1 і 2, після проведення формувального експерименту кількість дітей, які відносилися до низького рівня фізичного здоров’я, знизилася на 27,4%. Порівняно з вихідними даними констатувального експерименту кількість дітей з середнім рівнем фізичного здоров’я підвищилася на 4%- з високим рівнем фізичного здоров’я — на 23,4%.
Отже, додаткове введення третього оздоровчого уроку фізичної культури у школі відповідно до розробленої нами програми занять і реалізованого на практиці на протязі п’яти років дозволило 51% учнів 1 -11 класів підвищити свій рівень фізичного здоров’я.
Висновки.
Таким чином, результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1. Переважна більшість учнів 1−11 класів загальноосвітньої школи (64,2%) мають низький рівень фізичного здоров’я, що вказує на достатньо низький енергопотенціал біосистеми та наявність у них хронічних захворювань і їх маніфестацію.
2. У 29,2% школярів 1−11 класів визначаються низькі функціональні можливості ряду систем організму (дихальної, серцево-судинної, м’язової), про що свідчить середній рівень їхнього здоров’я- лише 6,6% школярів мають абсолютне здоров’я.
3. З роками навчання у школі фізичне здоров’я учнів погіршується, що свідчить про незбалан-сованість системи навчання з системою практичної реалізації оздоровчих заходів.
4. Незадовільний стан фізичного здоров’я учнів загальноосвітньої школи № 9 109 вимагає розробки та наукового обґрунтування оздоровчих заходів, спрямованих на підвищення рівня здоров' я підростаючого покоління.
5. Введення в навчально-педагогічний процес у школі додаткового оздоровчого чинника, а саме, третього оздоровчого уроку фізичної культури, дозволило 51% школярів покращити рівень свого здоров’я.
6. Аналіз обліку пропусків занять учнями ЗОШ № 9 109 за хворобою свідчить, що через три роки після впровадження третього оздоровчого уроку фізичної культури у практику роботи школи
№ 109 кількість ГРЗ серед дітей знизилася на 45%, і у зимовий період школа не потребувала закриття її на карантин.
7. Педагогічні спостереження класних керівників і вчителів фізичної культури свідчать про збільшення кількості дітей, які стали систематично дотримуватися особистої гігієни, а також про підвищення активності школярів щодо участі у різноманітних шкільних заходах- набуття ними впевненості у собі- підвищення значущості осо-бистісного «Я" — спрямованості на дотримання активної життєвої позиції.
8. Різні види фізичних вправ оздоровчого спрямованості, що були покладені в основу третього оздоровчого уроку фізичної культури (аеробіка без предметів і з предметами, естафети, дихальні вправи, вправи йоги), є ефективними засобами поліпшення функціональних можливостей школярів і підвищення їх рівня фізичного здоров’я.
9. Впровадження третього оздоровчого уроку фізичної культури у навчально-педагогічний процес з фізичного виховання учнів 1−11 класів сприяє оптимізації стану фізичного здоров' я, підвищує пріоритет оздоровчого впливу занять фізичної культури на школярів, дозволяє закласти основи забезпечення і розвитку у них морального і фізичного здоров’я.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем фізичного здоров’я учнів 1−11 класів.
Література
1. Вишневский В. А. Здоровьесбережение в школе (педагогические стратегии и технологии). — М.: Теория и практика физической культуры, — 2002.
2. Ляхова І.М. Корекційно-педагогічні основи фізичного
виховання дітей зі зниженим слухом (теоретико-методичний аспект): Монографія. — Запоріжжя: ГУ
«ЗІДМУ», 2005.
3. Шаповалова В. А. Нові підходи стратегії ВООЗ щодо формування здоров’я населення: Збірник. матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Акту-альні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних умовах», — 2005.
4. Ротерс Т. Т. Урок ритміки як компонент фізичного і духовного розвитку школярів //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і
спорту /зб. наук. праць за редакцією проф. Єрмакова С.С.
— Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. — № 5. — С. 82−84.
5. Репневський С. М., Повх В. М., Пінчук Н.І., Іванов О.В., Репневська М. С. Дослідження фізичної підготовленості школярів//Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб. наук. праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. — Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. — № 5. — С. — С. 29−32.
Надійшла до редакції 21. 05. 2007р.
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ ТУРИЗМУ
Маковецька Н. В., Коваленко Ю. О. Запорізький національний університет
Анотація. В статті висвітлюється актуальність проблеми оздоровлення дітей дошкільного віку, доводиться важливість застосування у цьому процесі засобів туризму. Окрім цього в статті визначаються зміст і напрями туристської діяльності дошкільного навчального закладу, наведений огляд кількох програм, що передбачають вирішення цієї проблеми. В статті виокремлено засоби туризму, застосування яких можливе як під час фізкультурно-оздоровчої, так і під час інших видів діяльності.
Ключові слова: фізкультурно-оздоровча діяльність, елементи туризму, засоби туризму, дошкільний туризм, діти дошкільного віку.
Аннотация. Маковецкая Н. В., Коваленко Ю. А. Особенности организации физкультурно-оздоровительной деятельности в дошкольном учреждении с использованием средств туризма. В статье
рассматривается актуальность проблемы оздоровления детей дошкольного возраста, доказывается важность применения в этом процессе средств туризма. Кроме этого в статье определяются содержание и направление туристической деятельности дошкольного учебного учреждения, приведён обзор нескольких программ, предусматривающих решение этой проблемы. В статье выделены средства туризма, применение которых возможно как во время физкультурно-оздоровительной, так и во время других видов деятельности.
Ключевые слова: физкультурно-оздоровительная деятельность, элементы туризма, средства туризма, дошкольный туризм, дети дошкольного возраста. Annotation. Makovetskaya N.V., Kovalenko Yu.A. Features of organization of athletic-health activity in preschool establishment with the use of facilities of tourism. Actuality of problem of making of children of preschool age healthy is examined in the article, importance of application in this process of facilities of tourism is proved. Except for the maintenance and direction of tourist activity of preschool educational establishment are determined in the article, the review of a few programs foreseeing the decision of this problem is resulted. Funds of tourism, application of which is possible both during athletic-health and during other types of activity, are provided in the article.
Keywords: athletic-health activity, elements of tourism, facilities of tourism, preschool tourism, children of preschool age.
Вступ.
Сучасні умови життя й освіти пред’являють високі вимоги до психофізичного стану дошкільників, їхньої загальнокультурної готовності до переходу із
дошкільного навчального закладу до загальноосвітньої школи. У зв’язку з цим активізується пошук таких підходів до оздоровлення, навчання, виховання і розвитку дітей засобами фізичної культури, які б могли не тільки підвищувати фізичну підготовленість, але й одночасно розвивати пізнавальні здібності дітей, готувати їх до життя.
Аналіз наукових досліджень у цій галузі, вивчення перспективного педагогічного досвіду довели, що одним із таких підходів є застосування елементів туризму в роботі з дошкільниками. З’ясовано, що доступні форми туризму застосовуються в дошкільних навчальних закладах найчастіше з пізнавальною і виховною метою. Питання активізації рухового режиму з використанням засобів туризму, що дозволяють не тільки вдосконалювати рухову сферу дитини, але й формувати її особистісні якості, а також поширювати інформацію про навколишнє середовище, ще не посіли необхідного місця у фізичному вихованні дошкільників. Однією з причин цього, на нашу думку, є неготовність педагогів організувати цю роботу так, щоб вона була ефективною як з точки зору оздоровлення, так і фізичного виховання дошкільників. Безперечно ця проблема є актуальною як для майбутніх фахівців у галузі дошкільного освіти, так і для педагогів, які вже мають досвід роботи.
Як майбутні педагоги, так і ті, хто вже працює у дошкільних навчальних закладах, по-перше, мають усвідомити оздоровчу цінність туризму для дошкільників, яка визначається перебуванням в природних умовах, позитивній дії різноманітних природних факторів у поєднанні з фізичною діяльністю. Все це сприяє повноцінному відпочинку, зміцненню здоров’я та загартуванню організму вихованців.
Регулярні заняття туризмом сприяють успішному розвитку у дітей таких цінних фізичних якостей та рис характеру, як витривалість, сила, спритність, швидкість, гнучкість, сміливість, наполегливість, вміння орієнтуватися на місцевості [3, 7].
Слід зазначити, що туристські подорожі доступні для різних верств населення і є складовою частиною системи фізичного виховання. Саме тому оздоровчий аспект туризму полягає також у позитивному впливі на організм дитини факторів природи в сполученні із загальнозміцнюючою м’язовою діяльністю [2,3].
Науково доведено, що регулярні заняття туризмом значно покращують усі морфофункціо-нальні, психофізіологічні та інші головні показники міцного здоров’я і гармонійного розвитку людини.
По-друге, туризм має неабиякі виховні можливості. Цей вид діяльності є одним із найбільш активних і цікавих видів дозвілля, що поєднує в собі одночасно захоплюючу і пізнавальну діяльності [1,2,3,7].
Під час туристичної діяльності у дітей виховується сміливість, терпіння, витривалість, допитливість тощо- заохочується пізнавальна активність, розвиваються творчі здібності. Все це створює сприятливий ґрунт для виховання трудових і вольових якостей.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой