Кровоснабжение нервно-мышечных окончаний прямой мышцы бедра крысы в норме

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Биология


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

© Т. М. Мосендз УДК 611. 8:611. 018. 86 Т. М. Мосендз
КРОВОПОСТАЧАННЯ НЕРВОВО-М'ЯЗОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ПРЯМОГО М’ЯЗУ СТЕГНА ЩУРА В НОРМІ
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
(м. Івано-Франківськ)
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною науково-дослідної теми кафедри анатомії і фізіології людини та тварин Прикарпатського національного університету «Морфофункціональні зміни нервово-м'язового апарату при загальній дегідратації організму» (номер держреєстрації 11 111 007 026).
Вступ. Наявні в науковій літературі відомості про гемомікроциркуляторне русло (ГМЦР) нервово-м'язових закінчень (НМЗ) іноді діаметрально протилежні [1, 2, 5]. Одні дослідники вважають, що джерелом ГМЦР НМЗ є ендоневральні мікросудини [4]. Інші вважають, що трофіка НМЗ відбувається за рахунок дифузії поживних речовин через стінку внутрішньом'язовим кровоносних судин, які транзитно проходять поруч з ними [5, 6]. На думку Б. М. Мицкана [3] НМЗ живлять власні гемокапіляри, які мають свої специфічні морфо-фнкціональні особливості. Існують також суттєві розбіжності результатів дослідження кількісних характеристик цих структурних утворень [2, 3, 6]. Дослідженнями цілого ряду авторів [1, 5] встановлений взаємозв'язок магістральних кровоносних судин з внутрішньом'язовим кровоносним руслом і, зокрема, з судинами м’язових і нервових волокон. Однак деталі цього складного комплексу інтеграційних зв’язків мікроциркуляції крові в скелетних м’язах і НМЗ на даний час залишаються недостатньо вивченими.
Мета роботи — вивчити морфологію ГМЦР нервово-м'язових закінчень в скелетних м’язах на гісто- та ультраструктурному рівнях у щурів в нормі.
Об'єкт і методи дослідження. Досліджували скелетні м’язи нижніх кінцівок (камбалоподібний, литковий і прямий м’яз стегна) 10 білих статевозрілих щурів-самців з масою тіла 250 г. Для дослідження скелетних м’язів використані гістологічний (імпрегнація за Більшовським-Грос, фарбування гематоксилін-еозіном і пікрофуксин-фукселіном) та електронно-мікроскопічний методи. Вивчення ангі-оархітектоніки скелетних м’язів здійснювали з допомогою ін'єкцій судин хлороформ-ефірною сумішшю паризького синього, пероксидазою хрону, імпрегнації солями срібла.
Тварин утримували в режимі віварію і виводили з експерименту згідно нормативних документів [7].
Застосовували параметричні методи статистичної обробки цифрового матеріалу з використанням пакету прикладних програм МісговоА: ЕхсеІ-2003 та 1: -критерію Стьюдента.
Результати досліджень та їх обговорення. В
результаті дослідження встановлено, що кровопостачання НМЗ здійснюється за рахунок кровоносного русла внутрішньом'язових нервових пучків. Вони проходять разом з артеріолами діаметром 30,0−45,0 мкм (рис. 1). В ділянці розгалуження пучків на пре-термінальні відділи артеріоли віддають прекапіляри (сІ=14,0−18,0 мкм). Внаслідок їх дихо- або трихото-мічного поділу утворюються капіляри (С=7−10 мкм). Ці мікросудини формують відкриті і закриті петлі, вилко- і підковоподібної форми, які оточують НМЗ
Рис. 1. Розгалуження термінальної артеріоли (1), яка є джерелом утворення капілярної сітки (2) в прямому м’язі стегна щура в нормі. Метод: ін'єкція парижського синього. Зб.: ок. х 7, об. х 20.
(рис. 2). В результаті візуалізації ГМЦР встановлено, що для прямого м’яза стегна характерна гетерогенність його геометрії, особливо на рівні обмінних мікросудин. Так, гемокапіляри, які забезпечують трофіку МВ, мають прямолінійний хід і з'єднані між собою багаточисельними містками. В сполучнотканинній основі м’яза гемокапіляри формують широкі петлі у вигляді аркад. В ділянці НМЗ геометрія гемо-капілярів має сіткоподібну форму.
Щільність гемокапілярів на 1 мм² м’язової тканини складає 842,31±63,14, а на одне МВ в середньому припадає 3,65±0,99 капілярів.
При цьому, на віддалі 5,0−25,0 мкм від НМЗ лежать декілька відрізків капілярів (1=60,0−110,0 мкм), а площа капілярного русла знаходиться у прямій залежності від величини цих закінчень. Так, навколо великих за площею НМЗ (926,4 мкм2) площа
Рис. 2. Різноманітні форми капілярно-аксо-м'язових взаємовідношень в прямому м’язі стегна щура в нормі: підковоподібна (а), петлеподібна (б) капілярні петлі і Т-подібне (2) розгалуження артеріоли (в) поблизу НМЗ (1). Метод: поєднане виявлення нервових волокон і гемомікроциркуляторного русла.
Зб.: а, б: ок. х 7, об. х 20, в — ок. х 7, об. х 40.
капілярного русла на 48,79% більша, ніж навколо малих (498,6 мкм2) і складає відповідно 2543,7 мкм2
і 1302,5 мкм2. Середьостатистичні показники площі капілярного русла, яка забезпечує живлення НМЗ коливаються в значно менших межах (табл. 1).
Характерними при цьому є показники співвідношення між величиною площі НМЗ і капілярів. Від злиття капілярів формуються посткапіляри (С=16,0−22,0 мкм), кров із яких поступає в спільні із м’язовими МВ венули (С=38,0−50,0 мкм).
На субмікроскопічному рівні капіляри мають рівномірний просвіт, оточений 1−2 ендотеліальними клітинами і відносяться до соматичного типу (рис. 3).
Цитоплазма ендотеліоцитів чітко диференціюється на перинуклеарну, периферійну і біляконтак-тну ділянки. Перинуклеарна зона містить комплекс Гольджі, цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки з великою кількістю фіксованих рибосом, вільні рибосоми і полісоми, мітохондрії, поодинокі лі-зосоми, мікротрубочки і мікрофіламенти, незначну кількість мікропіноцитозних пухирців. Значно менше
органел знаходиться в периферійній ділянці ендотеліоцитів, а біляконтактна зона вміщує тільки окремі органели цитоскелету. Ядра цих клітин мають овальну або бобоподібну форму, каріоплазма в субкаріо-лемальній зоні містить незначну кількість гранул хроматину.
Міжендотеліальні контакти характеризуються різноманітною будовою: від простих прямолінійних з'єднань до складних інтердигітаційних переплетень, в яких цитолеми сусідніх ендотеліоцитів щільно прилягають одна до одної, утворюючи macula et zonula occludentes. Базальна мембрана має характерну 3-х шарову будову, в її розщепленнях розташовуються поодинокі перицити. Отже, електронно-мікроскопічна будова стінки капілярів та інших мембранних структур, засвідчує наявність в ділянках НМЗ гемато-целюлярного бар'єру.
Товщина ендотелію в посткапілярах зростає в
2 рази, порівняно з капілярами. В стінках збиральних венул поряд з адвентиціальними клітинами
Таблиця 1
Морфометричні показники будови нервово-м'язових закінчень та їх ГМЦР у різних за
композицією м’язах щура в нормі (Х+ 8х • п = 5)
Назва м’язу Площа (мкм2) Кількість Частка капілярного русла, що припадає на одиницю площі НМЗ
НМЗ капілярів терміналей аксона ядер підошви
Прямий м’яз стегна 691,4+12,08* 1795,3+26,38* 3,8+0,07 5,3+0,08 1: 2,60
Камбалоподібний м’яз 763,6 + 14,25* 2016,4+30,51* 4,3+0,07* 5,2+0,08 1: 2,64
Двоголовий м’яз 748,9 + 14,36* 1998,8+30,63 4,6+0,08 5,6+0,09 1: 2,67
Литковий м’яз 710,5+13,82 1909,5+34,31 4,0+0,07 5,3+0,09 1: 2,68
Рис. 3. Ультраструктурна організація гемокапіляра в ділянці нервово-м'язового закінчення в прямому м’язі стегна щура в нормі. 1 — просвіт капіляра,
2 — еритроцит, 3 — ендотеліоцит, 4 — базальна мембрана, 5 — міоядро НЛ, 6 — аксон, 7 — МВ. Зб.: х 8000.
зустрічаються клітини веретеноподібної форми (проміоцити), в яких практично відсутні відростки.
Ультраструктурний аналіз цих клітин показав, що порівняно з перицитами їх цитоплазма містить велику кількість рибосом та елементів гранулярної цитоплазматичної сітки. В гіалоплазмі, здебільшого біля цитоплазми, з’являються ділянки, заповнені
філаментами. Ці клітини оточені власною базальною мембраною, яка фрагментується в ділянках де аналогічні клітини утворюють між собою контакти. Особливістю ендотеліоцитів збиральних венул є те, що в їх цитоплазмі розміщується значна кількість мікро-філаментів, рибосом і елементів гранулярної ендоплазматичної сітки. Разом з цим зменшується число мікропіноцитозних везикул. В ділянках міжендотелі-альних контактів все частіше з’являються зони облітерації. Треба зазначити, що в збиральних венулах в проміжку між ендотелієм і клітинами базального типу з’являються вкраплення еластичних елементів. При досягненні венозними мікросудинами внутрішнього калібру 50 мкм в їх стінках з’являються істинні гладкі міоцити.
Всі описані вище мікрогемосудини прямого м’яза стегна знаходяться в тісній структурно-функціональній взаємодії з МВ різного фенотипу. Так ге-мокапіляри в оточенні РОО МВ часто виконують мі-крогемонасосну роль (рис. 4 а).
У РО МВ існують тісні ендотеліонально-м'язові контакти (рис. 4 б). БО МВ найчастіше утворюють глибокі заглиблення, в яких розташовані гемокапі-ляри (рис. 4 в).
Висновок. Нервово-м'язові закінчення скелетних м’язів білих щурів мають структурно впорядковані спеціалізовані ланки гемомікроциркуляторного русла, які забезпечують циркуляцію крові та метаболічні функції в ділянці їх локазації, а їх ангіоархітек-тоніка знаходиться в тісному взаємозв'язку з типом м’язових волокон і має вигляд відкритих або замкнутих петель.
Перспективи подальших досліджень. Результати наукової роботи можуть бути вихідними даними для дослідження змін гемомікроциркуляторного русла скелетних м’язів в різноманітних умовах.
Рис. 4. Структура гемокапілярів в оточенні FOG (a), FG (б) і SO (в) м’язових волокон прямого м’язу стегна щура в нормі: а — 1 — просвіт гемокапіляру- 2 — м’язове волокно- б — 1 — міо-перицитарні контакти- 2 — міо-ендотеліаль-ні контакти- 3 — ядро перицита- 4 — м’язове волокно- 5 — макрофаг- в — 1 — м’язове волокно- 2 — ендотеліальна стінка гемокапіляра- 3 — еритроцит- 4 — ядро перицита. Зб.: а — 8000- б — х 6000- в — х 10 000.
Список літератури
1. Беличенко В. М. Развитие кровоснабжения скелетных мышц в эмбриональном и постэмбриональном периодах / В. М. Беличенко // Саратовський научно-медицинский журнал. — 2009. — Т. 5, № 1. — С. 18−22.
2. Литвак А. Л. Кровоснабжение скелетных мышц и потребление кислорода организмом человека при тренировке аэробной выносливости / А. Л. Литвак // Морфология. — 2008. — № 2. — С. 44−47.
3. Мицкан Б. М. Вплив гіпокінезії і рухової активності на ріст і диффференціацію скелетних м’язів // Автореф. дис. … докт. біол. наук: / Б. М. Мицкан. — Київ, 1996. — 42с.
4. Поздняков О. М. Пластичность нервно-мышечного синапса в патологии / О. М. Поздняков, Л. Л. Бабакова // Ж. неврологии и психиатрии. — 1998. — № 3. — С. 50−53.
5. Черданцев А. И. Пути транспорта тканевой жидкости / А. И. Черданцев // Морфология. — М., 1998. — Т. 2. — С. 34−37.
6. Amiry-Moghaddam M. The molecular basis of water transport in the brain / M. Amiry-Moghaddam, O.P. Ottersen// Nat Rev Neurosci. — 2003. — № 4. — P. 991−1001.
7. European convention for the protection of the vertebrate animals used for experimrntal and other scientific purpose: Counsil of Europe 18. 03. 1986. — Strasburg, 1986. — 52 p.
УДК 611. 8:611. 018. 86
КРОВОПОСТАЧАННЯ НЕРВОВО-М'ЯЗОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ПРЯМОГО М’ЯЗУ СТЕГНА ЩУРА В НОРМІ Мосендз Т. М.
Резюме. В статті представлені дані гістометричного та електронномікроскопічного дослідження мікроциркуляторного русла прямого м’язу стегна та його нервово-м'язових закінчень у щура в нормі. Описані основні типи м’язових волокон і показана їх композиція, яка відображає тісну морфологічну взаємообумовлену структуру нервово-м'язових синапсів та елементів м’язової тканини. Це може обумовлювати різний характер як реактивних, так і деструктивних процесів в скелетних м’язах при різних видах патології.
Ключові слова: мікроциркуляторне русло, нервово-м'язове закінчення, м’язове волокно.
УДК 611. 8:611. 018. 86
КРОВОСНАБЖЕНИЕ НЕРВНО-МЫШЕЧНЫХ ОКОНЧАНИЙ ПРЯМОЙ МЫШЦЫ БЕДРА КРЫСЫ В НОРМЕ
Мосендз Т. Н.
Резюме. В статье представлены данные гистометрического и электронномикроскопического исследования микроциркуляторного русла нервно-мышечных окончаний прямой мышцы бедра в норме. Описаны основные типы гемокапиллярных петель нервно-мышечных окончаний и показана их архитектоника, которая отражает тесную морфологическую взаимосвязанную структуру кровеносного русла и элементов мышечной ткани. Это может обусловливать разный характер метаболических процессов в скелетных мышцах.
Ключевые слова: микроциркуляторного русло, нервно-мышечные окончания, мышечное волокно.
UDC 611. 8:611. 018. 86
BLOODSUPPLY OF NEUROMUSCULAR JUNCTION OF DIRECT MUSCLE OF THIGH OF RAT IN NORM Mosendz T.N.
Summary. In the article information of hystometryc is represented and electron-microscopic research of micro-circulatory network the neuromuscular junction muscle fibers of direct muscle of thigh in a norm. The basic types of hemocapilary loops of the neuromuscular junction are described and their architectonics which reflects the close morphological associate structure of of circulatory the system river-bed and elements of muscles tissue is shown. It can stipulate a different character of metabolic processes in skeletal muscles.
Key words: microcirculatory network, neuromuscular junction, muscular fiber.
Стаття надійшла 27. 03. 2012 р.
Рецензент — проф. Єрошенко Г. А.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой