Формализация оценки риск-факторов в процессе управления стратегическими рисками деятельности зерноперерабатывающих предприятий

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 330. 1334. 722.
ФОРМАЛ1ЗАЦ1Я ОЦ1НЮВАННЯ РИЗИК-ФАКТОР1 В В ПРОЦЕС1 УПРАВЛ1ННЯ СТРАТЕГ1ЧНИМИ РИЗИКАМИ Д1ЯЛЬНОСТ1 ЗЕРНОПЕРЕРОБНИХ ПЩПРИСМСТВ
Кравченко В. О., к.е.н., професор
Малютенко О. Ю.
Одеський нацюналъний економЫний ушверситет, Одеса, Украгна
Кравченко В. О., Малютенко О. Ю. Ощнка ризик-фактор1 В в процеЫуправлтня стратеглчнамаризиками тдприемств.
У стати дослщжеш питания формагпзацп оцшки ризик-фа-ктор1 В у npoueci управлшня стратепчними ризиками д1яль-ност1 зернопереробних тдприемств. На ochobI узагальнення переваг i недолтв метод1 В вщбору фах1вщв, доведена можли-Bicib проведения яюсно! оцшки ризик-фактор1 В у npoueci управлшня стратепчними ризиками д1яльност1 зернопереробних тдприемств. Обгрунтована доцшьшсть використання ексиертних метод1 В обробки шформацп вщносно ощнка ризик-фактор1 В у npoueci управлшня стратепчними ризиками д1яль-ност1 зернопереробних тдприемств i вирппеш питания визна-чення вщносно оптимально! чисельноси експерт1 В, вщбору ексиерпв, формагпзацп експертиих ощнок i узгоджения ощнок експерпв.
Ключовг слова: рпзик-фактор, експертн, стратепчш ризи-кн- експертн1 методи оцшки, сценарш розвитку шдириемства
Кравченко В. А., Малютенко А. Ю. Формализация оценки риск-факторов в процессе управления стратегическими рисками деятельности зерноперерабатывающих предприятий.
В статье исследованы вопросы формализации оценки риск-факторов в процессе управления стратегическими рисками деятельности зерноперерабатывающих предприятий. На основе обобщения преимуществ и недостатков методов отбора специалистов доказана возможность проведения качественной оценки риск-факторов в процессе управления стратегическими рисками деятельности зерноперерабатывающих предприятий. Обоснована целесообразность использования экспертных методов обработки информации относительно оценка риск-факторов в процессе управления стратегическими рисками деятельности зерноперерабатывающих предприятий и решены вопросы определения относительно оптимальной численности экспертов, отбора экспертов, формализации экспертных оценок и согласования оценок экспертов.
Ключевые слова: риск-фактор, эксперты, стратегические риски, экспертные методы оценки, сценарий развития предприятия
Kravchenko V.A., Malutenko A.U. Estimation of risks-factors in managerial process by strategic risks of the enterprises.
In article questions of formalisation of an estimation of risks-factors in managerial process by strategic risks of activity of the enterprises which process grain are investigated. On the basis of generalisation of advantages and lacks of methods of selection of experts possibility of carrying out of quality standard of risks-factors in managerial process by strategic risks of activity of the enterprises which process grain is proved. The expediency of use of expert methods of processing of the information rather an estimation of risks-factors in managerial process by strategic risks of activity of the enterprises which process grain is proved and questions of definition concerning optimum number of experts, selection of experts, formalisations of expert estimations and the coordination of estimations of experts are solved.
Keywords: risk-factor, experts, expert estimations, strategic risks, expert methods of an estimation- the scenario of development of the enterprise
Всучасних умовах значна кшькють тдприемств не витримали конкурентно!'- бороть-би або понесли чималi збитки черезнорування необхщноот системи управлшня ризиками. Виртуючи стратепчш завдання з розширення сфери дiяльностi, тдприемству необ-хщно знати сво! сильш i слабк сторони- фактори, як посилюють ризики, а також ризики, як най-ближчим часом не матимуть серйозного впли-ву на його розвиток- мати ощнка дiяльностi конкурент, !х тактику поведшки в перспективт Тому у процесi розробки та вибору остаточно! стратеги фiрма може розглядати до десяти мож-ливих напрямюв розвитку, кожному з яких вла-стивий свш набiр ризиюв. Таким чином, в упра-влшш стратепчними ризиками набувае ютотного значення завдання оцшки альтернативних варiан-^в сценарш розвитку тдприемства та вибору з них оптимального.
Анал1з останшх дослщжень та публжацш
Вагомий внесок у дослщженнях проблеми ри-зиюв внесено вггчизняними та зарубiжними вче-ними. Зокрема, питання управлшня господарсь-кими ризиками дютала належне вщображення в робах В. Вгглшського та В. Вели^ваненко [1], В. Гранатурова [2], О. Мортяково! та I. Качури [3], Г. Савщько! [4] та ш. Ризики маркетингово! дiяль-ноот розглянул в роботах I. Зарiвняк [5], В. Чер-касово! [6], О. Устенка [7]. Проблеми ризиюв шновацшно! дiяльностi дослщжеш М. Грачовою та С. Ляпшою [8], Б. Мшьнера [9]. О. Папаша, В. Косогов дослщжують питання ефективност управлшня кредитними ризиками банюв та пла-нування банювсько! дiяльностi, для прийняття ртень щодо управлшня лшвщнютю й ризиками банку[10]. Високо ощнюючи науковий доробок указаних вчених, слщ акцентувати увагу, що й дотепер, на недостатньому рiвнi висвгглеш питання формалiзацii оцшки ризик-факторiв на еташ розробки стратеги розвитку тдприемств та засто-сування експертних систем для аналiзу ризику.
Метою статтi е форматзащя ощнювання ризик-факторiв у процеш управлшня стратепчними ризиками дiяльностi зернопереробних тдприемств.
Виклад основного MaTepi& amp-^y
Без розумшня майбутнього напряму розвитку пiдприeмства та очiкyваних результапв неможли-во визначити сценарп розвитку подш та прийняти рiшення про вибiр дiй, як1 дозволять управляти можливими ризиками. Вiдтак, постае питання формалiзацi! оцiнки ризик-факторiв, що вплива-ють на можливiсть реалiзyвати стратепю шдпри-емства. 1нтерпретована iнформацiя е базою для формування сценарпв розвитку, як е основою yправлiння ризиками.
Для управлшня стратегiчними ризиками, яш погрожують шдприемству в першу чергу необ-хвдно надати оцiнкy ризик-факторам. Таку оцiнкy е необхiднiсть зробити за двома параметрами: стутнь можливосл виникнення ризик-факторiв або 1'-х вiрогiднiсть- стyпiнь значимостi факторiв. У цьому разi широкого застосування знайшли екс-пертнi методи обробки шформаци. Застосування експертних методiв пов'-язано з низкою проблем, а саме: визначення оптимально! шлькосп експертiв- вiдбiр експертiв- формалiзацiя експертних оцiнок- узгодження оцiнок експерпв.
Всi перелiченi проблеми вирiшyються у вщпо-вiдностi iз складнiстю завдань, що вирiшyють експерти, та зважаючи на специфiкy галyзi. Тобто 1'-х вирiшення може бути типовим для певно! галуз1 та певних завдань.
Розглянемо виршення перелiчених проблем стосовно нашого предмету дослiдження, а саме -управлшня стратепчними ризиками зернопере-робних пiдприемств.
Вирiшення питання щодо кiлькостi експертiв пов'-язано iз точшстю експертизи, що буде про-водитися. За дослщженнями фахiвцiв [11] змен-шення чисельностi експертiв призводить i до зниження точностi оцiнок, осшльки оцiнка кожного з них набирае значно1'- ваги. Проте при збшьшенш числа учасник1 В експертизи з'-явля-ються трyднощi щодо обробки та узгодження 1'-х думок. Визначення оптимально! шлькосп експер-тiв проводиться iз застосуванням низки пiдходiв. Найбiльш розповсюдженими на сьогоднi е: — використання кривих, що характеризують за-лежнють мiж к1льк1стю експертiв у груш та середньою груповою помилкою-
— визначення гранично! шлькосп експерпв як потенцiйно можливо! !х чисельностi-
— визначення кiлькостi експерпв у залежност вiд числа проблем (подш, завдань тощо), що оцшюються.
З перелiчених пiдходiв побудова кривих е найбiльш трудомiсткою, осшльки вони не мають унiверсального характеру, обумовлеш специфiкою конкретно! експертизи i у кожному випадку потре-бують спещальних розрахунк1 В. Найбiльш прий-нятним е тдхвд формування групи експертiв, що базуються на принципi — шльшсть спецiалiстiв повинна вiдповiдати кiлькостi проблем, що роз-глядаються. Такий шдхвд веде до формування групи експерпв в як1й представленi по одному фахiвцю за кожним напрямком завдання, що вирiшуеться.
Нами встановлено, що в зернопереробнш га-лузi шформацш на рiвнi завдання доцiльно згрупувати у 5 сегментiв: конкуренти- промислов1 покупцi- кiнцевi споживачi- постачальники- галу-зевi фактори. Серед галузевих факторiв окремо слад видiлити кон'-юнктуру зернового ринку, осшльки вона е виршальною при формуванш цiн на зерно i к1нцеву продукцию. Також важливим при визначенн1 стратегiчних ризик1 В е оцшка вну-трiшнього середовища. Отже, виходячи з цього та обраного методу визначення кiлькостi експертiв для оцшки стратегiчних ризик1 В! х необхвдно сiм осiб.
Для вiдбору експерпв спочатку складають список компетентних оаб. З цього списку! х оби-рають за допомогою спещальних методiв, а саме вiдбiр спещатстш за:
— стажем роботи та посадою, що вiн займае-
— ступенем надшносп експерта (ввдносно! часто-ти випадк1 В, коли експерт дав найб№ш близью до iстини оцшки) —
— ступенем вщносно! надiйностi експерта (ввдно-шення ступеню надiйностi даного експерта до надшносп групи експерпв, що були учасни-ками певно! експертизи) —
— самооцшкою-
— оцiнкою групою кожного спещалюта. Систематизованi нами переваги та недолши
зазначених методiв наведено у табл. 1.
Тaблиця 1. Ощнга методiв вiдбоpy cпецiaлicтiв
Методи вiдбоpy cпецiaлicтiв Пеpевaги Недолiки
Зa cтaжем pоботи тa поcaдою Пpоcтий y викоpиcтaннi Дае ненадiйнi результата
Зa cтyпенем нaдiйноcтi екcпеpтa Оцiнкa екcпеpтiв пpоводитьcя зa pезyльтaтaми мииуло1 дiяльноcтi Вимагае накопичення шформаци щодо роботи окремих експертш
Зa cтyпенем вiдноcноi нaдiйноcтi екcпеpтa Ощнга екcпеpтiв пpоводитьcя зa pезyльтaтaми минуло1 дiяльиоcтi Вимагае накопичення шформаци щодо роботи експертних комiсiй та окремих експертав
Зa caмооцiнкою Дозволяe визиaчити piвеиь здiбноcтей cпецiaлicтa Менш об'-ективний, шж статистичнi методи
Зa оцшкою гpyпою кожного cre^aniCTa Дозволяe визиaчити piвеиь здiбноcтей cпецiaлicтa Менш об'-ективний, шж статистичнi методи. Вимагае, щоб кандидата в експерти добре знали один одного.
З перелiчених методiв перший (за стажем ро-боти та посадою) найбiльш простий у викорис-таннi, але й найб№ш ненадiйний. Статистичш методи (другий та третш) потребують спещаль-ного накопичення iнформацi! щодо роботи екс-пертних котсш та окремих експертiв, що для окремого пiдприемства зробити утруднено. Отже, методом виключення ми доходимо висновку, що найб№ш прийнятними для зернопереробних тд-приемств е методи самооцшки та оцiнки групою кожного спещалюта.
Пропонуемо обирати експертiв з робггнишв пiдприемства. При складаннi списку компетен-тних осiб, на наш погляд, дощльно буде вико-ристати метод за стажем роботи та посадою. Останнш дозволить застосувати метод оцшки групою кожного спещалюта, оск1льки кандидата в експерти на mдприемствi знають. Звичайно, що вiдiбранi експерти будуть мати рiзну компетен-тнiсть. Тому ми вважаемо за доцшьне ввести коефщент компетентностi експертiв для оцшки впливу ризик-факторiв. Цей коефiцiент зазвичай використовують при процедурi ввдбору експерпв. Його розраховують за формулою:
(1)

2
Кк — коефiцieнт KOMneTeHTHOCTi експерта, Кз — коефщент CTyneHi знайомства експерта з проблемою,
Ка — коефщент аргументованостг Коeфiцieнт ступеню знайомства з проблемою визначае сам експерт. Коeфiцieнт аргументовано-стi враховуе структуру аргyмeнтiв, як е експерту пiдставою для певно! оцiнки. Останнiй визнача-ють шляхом шдсумовування значень, зазначених експертом за такими джерелами аргументацп [12, 13]:

проведений теоретичний аналiз-
— виробничий досвiд-
— узагальнення робот вичизняних авторiв-
— узагальнення робот закордонних авторiв-
— особисте знайомство iз закордонною практикою-

iнтylцiя.
Оск1льки ми пропонуемо цей коeфiцiент вико-ристовувати для оцшки певних визначених ризик-факторiв у пeвнiй галyзi, то можна з урахуванням спeцифiки проблеми, що вирiшyеться та специф-ira зернопереробно! галyзi запропонувати свою шкалу для визначення коeфiцiентiв знайомства експерта з проблемою та аргументованостг
Коефщент компeтeнтностi визначаеться вiд 0 до 1. Ввдповщно його складовi також задаються у таких вимiрах. Коефщент ступеню знайомства доцiльно визначити шляхом самооцшки експерта за десятибальною шкалою, що передбачае:
— 0 — експерт не знайомий з проблемою-
— 1,2,3 — експерт погано знайомий з проблемою, проте питания входить у сферу його штересш-
— 4,5,6 — експерт задов№но знайомий з проблемою, але не бере безпосередньо! учасп у практичному li виршенш-
— 7,8,9 — експерт добре знайомий з проблемою, бере участь у практичному !! виршенш-
— 10 — проблема входить в коло спeцiалiзацi! експерта.
Для отримання коефщента визначений бал експертом множиться на 0,1.
Що стосуеться коефщенту аргументованосп, то на ввдшну вщ наведених вище джерел аргументацп, ми з урахуванням спeцифiки проблеми, що виршуеться та спeцифiки зернопереробно! галуз^ пропонуемо включити до 1х складу так1: знання тeндeнцiй розвитку зернопереробно! галуз1 та зернового ринку- ознайомлешсть з конкурентами тдприемства та! х активнiстю на ринку- ознайомлешсть з покупцями та постачальниками тдприемства- глибош знання зi спещальносп- виробничий досвiд.
Треба зазначити, що на сьогодшшнш день при оцшщ фахiвцiв увага придiляеться не тшьки про-фeсiйнiй компeтeнцi!, а й поведшковш. На наш погляд, вибiр eкспeртiв, що передбачають страте-пчш ризики п1дприемства, безумовно повинен включати цю складову. Тому пeрeлiк професшних компeтeнцiй пропонуемо доповнити такими пове-дiнковими: здатнiсть до аналiтичного мислення- здатнiсть до синтетичного узагальнення- iнтy! цiя.
Для розрахунку коeфiцiентy аргументованост1 ми пропонуемо шкалу оцшки джерел аргументо-ваносп, за якою згаданий коефщент визначаеться сумуванням вiдповiдних числових значень, табл.2.
Визначивши коефщент ступеню знайомства експерта з проблемою та коефщент аргументо-ваностi за запропонованими нами шкалами оцшок можна розрахувати коефщент компетентност1 експерта, який буде врахований у подальшому визначeннi оцiнок експерпв.
Наступною проблемою, що ми визначили вище при застосyваннi експертних мeтодiв е проблема формалiзацii експертних оцiнок. Вона пов'-язана з тим, що ращональне використання iнформацi!, що отримана ввд eкспeртiв можливе лише за умови перетворення !! у форму, яка б сприяла пiдготовцi i прийняттю у даному разi стратeгiчних ршень. Тобто iнформацiя повинна вiдповiдати умовам вимiрюванностi. У такий спосiб основним завдан-ням формалiзацi! експертних оцшок е и вимiрю-вання, або знаходження вiдповiдно! мiри, яка б надала можливiсть представити цю шформацш у виглядi чисел.
Оск1льки характер шформаци залежить вiд властивостей факторiв ризику, що вимiрюються та стратепчних рiшeнь, як1 будуть прийматися, необ-х1дно використовувати рiзнi правила для чисел, що ввдбивають цю шформацш. Загальноввдомо, що так1 правила формуються шкалами, як1 накла-дають певш обмеження на способи перетворення даних.
Тaблиця 2. Шкaлa оцiнок джеpел apгyментaцil
№ Дж^ело apгyментaцii Cxyпiнь впливу джеpелa (мaкcимaльиa оцiикa)
виcокa cеpедня низьи
1. Зиaиия теидеицiй pозвиткy зеpиопеpеpобиоl гaлyзi xa зеpиового pnmy 0,13 0,1 0,0б
2. Oзиaйомлеиicть з коикypеиxaми пiдпpиeмcxвa тa ix aкxивиicxю Ha pиикy 0,13 0,1 0,0б
3. Oзиaйомлеиicxь з покупцями xa поcxaчaльиикaми пiдпpиeмcтвa 0,13 0,1 0,0б
4. Глибокi зиaиия зi cпецiaльиоcxi 0,12 0,09 0,05
5. З^обнин™ доcвiд 0,18 0,12 0,07
б. Здaxнicxь до aиaлixичиого миолення 0,1 0,0б 0,03
7. Здaxнicxь до cииxеxичиого yзaгaльиеиия 0,1 0,0б 0,03
S. [нту!щя 0,11 0,07 0,04
Бавого (мaкcимaльиa оцiикa) 1 0,7 0,4
Для визначення стратегiчних ризик1 В експерти повинш оцiнити ступiнь можливостi виникнення певних факторiв або! х вiрогiднiсть та стушнь значимостi визначених факторiв
Ва можливi шкали належать до одного з ввдомих типiв, що визначають перелiк допущених операцiй на цих шкалах, а саме [14]:
— номшальш або найменувань-
— порядку або ранговк
— iнтервалiв-
— ввдношень-
— рiзииць.
Bиxодячи iз зaзнaчениx вище цiлей вимipювaн-ня нaм доцiльно викоpиcтaти поpядковy шилу, якa вcтaновлюe поpядок y cтyпенi вiдбиття влacтивоcтей: вiд об'-eктa з гайб№ш виpaженою влacтивicтю до об^кга з нaйменш виpaженою влacтивicтю. Поpядок y тaкиx шкaлax нyмеpyють чжлши нaтypaльного pядy. Haйбiльш pозповcюд-женою тa зpyчною y зacтоcyвaннi e деcятибaльнa шкaлa. Bонa e доcтaтньою для paнжyвaння фaк-тоpiв pизикy тa cпiвcтaвления знaчимоcтi фaктоpiв i ix вipогiдноcтi, тaбл. 3, 4.
Тaблиця 3. Шкaлa оцшки cтyпеню можливоcтi виникнення фaктоpiв pизикy
Одшта Cxyпiнь можливоcxi виникнення фaкxоpiв aбо ix вipогiднicть
1−2 Мiнiмaльиa cxyпiнь можливоcxi виникнення фaктоpy
3−4 Cеpедня cxyпiиь можливоcxi виникнення фaктоpy
5-б Bиcокa cxyпiнь можливоcxi виникнення фaктоpy
7-S Мaкcимaльиa cxyпiиь можливоcxi виникнення фaктоpy
9−10 Kpиxичиa cxyпiиь можпивоcxi виникнення фaктоpy
Тaблиця 4. Шкaлa оцiнки ступеню знaчимоcтi фaктоpiв pизикy
Oцiнкa Cxyпiиь зиaчимоcxi фaкxоpiв
1−3 Мiнiмaльиa cxyпiнь зиaчимоcxi фaкxоpy
4-б Cеpедня cxyпiиь зиaчимоcxi фaкxоpy
7−9 Bиcокa cxyпiнь знaчимоcтi фaкxоpy
10 Мaкcимaльиa cxyпiиь зиaчимоcxi фaктоpy
B пpоцеci оцiнки знaчимоcтi фaктоpiв pизикy -виникae дилемa: фaктоp, що оцiнюeтьcя e recnp^ ятливим, тобто ножм pизикy для пiдпpиeмcтвa чи нaвпaки — cпpиятливим i y цьому paзi виникae можливicть понеcти втpaти вiд yпyщеноi вигоди, що тaкож e ноcieм pизикy для пiдпpиeмcтвa aле iншого xapaктеpy. З метою ix вiдpiзнення пpопо-нyeмо ввести вщповвдт знaки:
«-» — pизик втpaт ввд неcпpиятливиx фaктоpiв, «+» — pизик втpaт вiд yпyщеноi вигоди. Тpебa нaголоcити, що щ знaки не e мaтемa-тичними. Bони лише нaголошyють Ha xapaктеpi фaктоpiв, що e ноciями promy.
Пicля того як визнaчено цш екcпеpтизи, вcтa-новлено кiлькicть екcпеpтiв, пpоведено ixиiй вщ-6ip тa вcтaновлено шляxи фоpмaлiзaцii думок екcпеpтiв, пpоводитьcя гpyповa екcпеpтизa i тод1
виникае остання з перерахованих нами проблем -проблема узгодження оцшок експертiв.
Цю проблему зазвичай виршують з викорис-танням методу Дельф^ головною особливiстю якого е регульований зворотнш зв'-язок. Вiн дося-гаеться завдяки проведению опитування у декель-ка етапiв, на кожному з яких експерпв шформу-ють про результата попередшх етапiв та пропо-нують обгрунтувати свою думку тим експертам, що мають значне вщхилення ввд середньо! оцiнки. Така процедура дозволяе учасникам експертизи врахувати обставини, яш вони могли випадково не помггати. Проте метод Дельфi не завжди надае можливiсть узгодити думки експерпв. До того ж вш мае ще такi недолiки, як: трудомюткш — багато часу вимагае аналiз вiдповiдей експертiв- висунута думка бшьшосп експертiв не завжди е правиль-
ною- найбшьш ефективш рiшення можуть ввдки-датися унаслвдок тиску бiльшостi.
1ншим способом е визначення середньо! оцш-ки. У такий спосiб шдведення пiдсумкiв е менш трудомiсткiм у порiвняннi з попередшм методом. Висновки
Ми можемо зробити висновок, що дощльно оцшити ступiнь впливу ризик-факторiв на зерно-вереробне пiдприемство (Ф) у два етапи. На першому етапi експертам необхвдно дiйти спiльноi думки щодо характеру факторiв, тобто присво! ти !м знак «+» або «-». Осшльки на цьому етапi не присвоюються бали за шкалою й оцшка мае лише два можливих результати, то доцшьно буде И провести за методом Дельфг У цьому разi його використання не буде трудомютшм. На другому етапi визначаеться безпосередньо оцшка ступеню впливу факторiв, що ми пропонуемо зробити шляхом розрахунку середньо! величини! х значущост
та з урахуванням компетентносп кожного експер-та. У цьому разi буде використано коефiцiент компетентносп експерта, про який йшла мова вище, та розраховано середньовагове значення фактору за формулою:
Ф (=
О ! Кк 1 + О 2 Кк 2 + … + ОпК,
(2)
К к 1 + К к 2 + … + Ккп де Фi — значущiсть i-го ризик-фактору, О1, О2, Оп — оцшки, що отриманi кожним експертом,
Кю — коефiцiент компетентностi i-го експерта. У такий же споаб буде отримано й значения вiрогiдностi кожного фактору.
На основi вирiшених питань щодо формалiзацii оцiнювания ризик-факторiв в процеа управлiния стратегiчними ризиками дiяльностi зерноперероб-них пiдприемств можна проводити подальшi дос-лщження стосовно ранжування ризик-факторiв та розробки сценарпв на цш пiдставi.
Список л1тератури:
1.
2.
4.
7.
8.
10.
11.
12.
13.
14.
Вгтлшський В. В. Ризиколопя в економщ та шдприемництвг Монографiя // В. В Вгтлшський., Г. 1. Великоiваненко // К.: КНЕУ, 2004. — 480 с.
Гранатуров В. М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения. // Гранатуров В. М. // 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ДИС, 2002. — 160 с.
Мортякова О. В. Господарсью ризики: оцшка та прогнозування: Монографiя. // О. В. Мортякова, 1.В. Кочура // Донецьк: ДвНЗ «ДонНТУ», 2008. — 220 с.
Савицкая Г. В. Анализ эффективности и рисков предпринимательской деятельности: методологические аспекты. // Г. В. Савицкая // М.: ИНФРА-М, 2010. — 272 с. Зарiвняк I.I. Вихщш передумови та порядок розробки моделi управлшня ризиками в маркетинговш дiяльностi шдприемства // I.I. Зарiвняк // ВШсник Нацюнального ушверситету Львiвська полггехшка. — Львiв: Видавництво Нацюнального ушверситету «Львiвська полi-техтка», 2003. — № 472. — С. 55 — 61.
Черкесова В. А. Комплексный подход к управлению рисками / В. А. Черкасова // Риск: рынок, информация, снабжение, конкуренция. — № 2, 2005. — С. 35 — 39.
Устенко О. Л. Теория экономического риска. // Устенко О. Л. // К.: МАУП, 1997. — 164 с. Грачева М. В. Управление рисками в инновационной деятельности. // М. В. Грачева, С. Ю. Ляпина // М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2010. -351с.
Инновационное развитие: экономика, интеллектуальные ресурсы, управление знаниями / Под ред. Б. З. Мильнера. // М.: ИНФРА -М, 2009. — 624 с.
Папажа О. Оцшка економiчного тяжшня нормативiв кашталу, лжвщноста та ризику банюв / О. Папажа, В. Косогов // Бiзнес Ьформ. — 2013. — № 3. — C. 293−298.
Бешелев С. Д. Математико-статистические методы экспертных оценок. // С. Д. Бешелев, Ф. Г. Гурвич // Изд. 2, перераб. и доп. — М.: Статистика, 1980. — 264 с.
Ковалева В. В. Выбор параметров системы управления методом экспертных оценок // В. В. Ковалева, Ю. Н. Самарин // КомпьюАрт 12'-2007. — С. 21−27
Лисецкий Ю. М. Методы комплексной экспертной оценки для проектирования сложных систем / Ю. М. Лисецкий // Математичш машини i системи. — 2006. — № 2. — С. 141−146. Пушкар А. И. Основы научных исследований и организация научно-исследовательской деятельности: Учебное пособие. // А. И. Пушкар, Л. В. Потрашкова // Х.: ИД «ИНЖЭК», 2008. -280 с.
3
5
6
9
Надано до редакцп 24. 03. 2014
Кравченко Вiра Олекспвна / Vira A. Kravchenko
nikiforenko@te. net. ua
Кобальчинська Свгешя Олександрiвна / Alexander J. МаМепко
kafedra. men@mail. ru
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Оцткаризик-фактор!в в процесiуправлтня стратег1чнимиризиками тдприемств [Електроннийресурс] /В.О. Кравченко, О. Ю. Малютенко //Економжа: реалп часу. Науковий журнал. — 2014. — № 2 (12). — С. 47−51. — Режим доступу до журн.: http: //economics. opu. ua/files/archive/2014/n2. html

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой