Формирование на бора стратегий для разработки адаптивных технологий управления обеспечением экономической безопасности

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

В. В. Микитенко
д-р екон. наук
О.В. Гребенюк
м. Кшв
ФОРМУВАННЯ НАБОРУ СГРАТЕГШ ДЛЯ РОЗРОБКИ АДАПТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й УПРАВЛ1ННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ
Акшуальшсть теми дослгдження. Актуальш суспшь-но-полiтичнi та соцiально-економiчнi перетворення в Укра! ш порушують низку питань, вiд вирiшення яких залежить не тiльки подальший поступ держави у едине поле передових краш свiту, а й здатшсть державного утворення мобiлiзувати сукупнiсть вах матерiальних i духовних сил для досягнення ендогенного економiчно-го зростання або виршення нагальних завдань сучасного державотворення. Сучасш безпрецедентнi за масштабами глобалiзацiйнi процеси в макроекономщ, транснац-iоналiзацiя найпривабливiших галузей (зокрема, елект-ронiки, автомобiлебудування, нафтопереробно! та хiмiчноl галузi промисловостi, транспорту i зв'-язку) свггогосподарсько! системи, перетворення транснацю-
нально! фшансово-кредитно! олiгархii на полиичну ел-iту м1ждержавних об'-еднань свщчать про перехiд до тотального упорядкування светового спiвтовариства. В основу даного процесу, на думку авторiв, закладена щея iнтернацiоналiзацii технологiчного способу виробницт-ва й вiдносин економiчноi'- власностi на засадах реаль заци диверсифiкованого контролю високотехнологiчних держав над сум1жними територiями, !х економiчним простором iз вiльним доступом до стратепчних ресурсiв i, насамперед, до фiнансово-економiчного, сировинно-го, комунiкацiйного, наукового та шформацшного по-тенцiалiв. Беручи до уваги, що лише шляхом всебiчного розширення, поглиблення та iнтенсифiкацii процесу вироблення, нагромадження, трансформаций й ращо-
нального використання науково-техшчно! шформаци можна забезпечити соцiально-економiчнi та суспшьно-полiтичнi досягнення будь-якою державою свпу пост-iндустрiального етапу розвитку.
Теоретичним i прикладним аспектам виршення багатогранних проблем управлiння забезпеченням еко-номХчно! безпеки в цшому та шформацшно!, зокрема, присвяченi пращ видатних укра'-нських та зарубiжних науковщв, зокрема, О. Алимова, О. Амош^ Б. Данили-шина, В. Гееця, Г. Ситнiка, Н. Чумаченка, С. Шкарлета та iн. [1−8]. Проте, вхддаючи належне теоретичнiй i практичнш цiнностi попереднiх наукових здобуткiв, юнуе гостра потреба в дослiдженнi макросистемно! трансформацй'- нацюнально! економiки та економХчно-го моделювання результатуючого факторного анатзу.
Результаты дослгдження. Приймаючи до уваги визна-ну класифiкацiю нацiональних економiчних iнтересiв (НЕ1), запропоновану науковому загалу сучасно! Укра'-!ни представниками нацюнально! економХчно! науки, у в! дпо-вiдностi з якою, ступiнь важливостi iнтересiв, що належать до макросистемно! еволюцй'- держави диференцше 1х саме на життево важливi для будь-яко! кра'-!ни свиу (особливо для Украши). Оскiльки вони детермшують розвиток не лише економХчно! сфери, а й забезпечують державний суверенитет, територiальну цiлiснiсть i недоторканост кор-донiв. Тому модернiзацiя економХчно! системи Укра'-!ни у своему економiчному пiднесеннi вiд зародження 1де1 и багатокомпонентно! структури до створення умов самоор-гашзац!!, яысного зростання ендогенних параметрХв, галь-мування чи стабшзаци або вщродження повинна здшсню-ватися у декшька етапiв, що складають життевий цикл нацiонального господарства iз своерщними архетипами культури, природного середовища та ноосфери.
Зауважимо, що множина внутршшх зв'-язкХв мхж еле-ментами економХчно! системи Укра'-!ни створюе структуру, а декомпозицiя останньо! дозволяе визначити l! первиннi складовi — конститутивно-ключов! параметри. Тому ево-люцшний мехашзм макросистемно! трансформацй'- й онов-лення останнк допускае твердження, що елементав у новш украi'-нськiй макрогенерац! може бути ттьки певна кшце-ва кшьтсть. Вiдтак i структура нацюнально! економiки повинна мати обмежену кшьтсть складових елементiв, що можуть мати лише! й властивi сутшсш ознаки. Саме в межах розвитку теори еволюцюгенетики використання iнституцiональниx матриць (схщного та заxiдного типу) дозволить виршити зазначенi вище проблеми та визначити головш вектори цивiлiзацiйного простору Украши ХХ1 столитя, специфiку розвитку и економХчно! системи, про що було деталiзовано ще у робота [2].
Наукове узагальнення i систематизацiя знань теори соцiогенетики та еволюцюгенетики, накопичених при вивченш суспшьств як сощальних й економiчниx систем, свгтоглядно-методолопчне осмислення констант i вар! а-тивност економiчного зростання допускае обчислення мшмально допустимих та максимально можливих (мшмаксних) меж еволюцiйниx перетворень. З огляду на зазначене, можна стверджувати про конститутивну влас-тивють украi'-нськоi'- економiчноi'- системи (не тшьки до самооргашзаци) до самоподХбност та проголосити и клю-чову ознаку — фрактальшсть, що й i вщрХзняе пропоно-вану в дослщженш парадигму циклХчно-генетичного формування нового типу макрогенераци (та li еволюцш)
в! д традицшних пщходш стосовно розкриття характеристик i прогнозування параметрХв нацюнальних економш
Побудова структури нацюнально! економши — тру-домютке завдання, яке пропонуемо здшснювати за алго-ршшчними процедурами, що дозволять автоматизувати процес моделювання та виокремити весь склад елементш i пщсистем макрогенераци. При подальшому нарощенш трансформацшного впливу на гомеостатичну систему держави (сощум) у раз! обГрунтування прюритету певних цшей можливе спрощення завдань, удосконалення процедур моделювання Херархш i блотв для адаптаци до стратепчних регюнальних систем, нових фазових порт-ретав (структур-атракторХв) окремих галузей i до прогнозування процесу еволюцй проривних технологш та висо-котеxнологiчноi'- продукц! (ВТП). Остльки саме елемен-ти останнього макроутворення пов'-язуються так, що змша кожного важливого параметра системи забезпечен-ня ендогенного зростання украшсько! економши неми-нуче викликае змшу шших. Однак, цей рух завжди орь ентований на певний тнцевий стан, який, виявившись, знов стае новим (проте, саме вш i вщдзеркалюе р! зш динамХчш змши у сутност вже шшо! системи — системи управлшня забезпеченням економХчно! безпеки).
Вважаемо, що опрацьовування модельних ршень формування нового фазового портрету нацюнально! економши слщ здшснювати у послщовноста вщкритих авторами (за використання базових положень теори еволюцюгенетики, термодинамки i детермшованого хаосу в контекст розвитку теори нацюнально! безпеки) закономХрностей (табл. 1). Однак, всупереч поставленим цлям — забезпечення висо-ких темшв загальноекономХчного прискорення для експо-ненщального розвитку економХчно! системи Укра'-ни — у сформовант новш макрогенерацй'- може дХяти деструктив-ний симбюз зовншнхх полгтичних сил i внутршнхх крос-наукових об'-еднань, як все ж таки задшть мехашзми само-знищення економХчно! системи. Тому нацюнальна економ-ша буде здшснювати ттьки циклХчно-коливальш дй'- (деп-ресй чергуватимуться короткостроковими перХодами «ста-лого» розвитку — змшою якХсних параметрХв макрострук-тури), як! тхльки здаватися рухом, а насправд! стануть! не-волюцХею держави [4]. Для усунення ц! е! вади необхщно:
1) дотримуватися визначених за використання системно-комплексних, ресурсно-функцюнальних об-'-ектно-ц!льових та синергетично-феноменологХчних п! дход!в, конститутивно-ключових принцитв i правил, а також умов функцХонування складно! системи в неста-бХльному економХчному середовищ!-
2) концентрувати зусилля за певними сферами, що стануть каталХзаторами макросистемно! еволюцй'- держави-
3) забезпечити пропорцшшсть розподХлу нацХональ-них ресурав i дисипацХю додаткових для виконання поставлених завдань-
4) розробити комплекс взаемопов'-язаних показ-ниюв, регуляторХв i важелХв впливу для досягнення ок-реслених ор! ентир!в.
Проте, однобокХсть Хснуючих пщход1 В до вирХшен-ня проблем проектування життевого циклу економХчно! системи, складу системи економХчно! безпеки та добору сукупносп найвагомХших об'-ектХв для локалХзацй зусиль можуть стати родовими деструктивними факторами стосовно Хнших аспеклв забезпечення базових НЕ1 — а саме збшьшення загроз нац! ональн!й безпещ.
Зазначене зумовить «автоматичне» поширення ката-лiтичних взаемозв'-язюв у всiх сферах суспiльного життя в державi, активiзацiю рiзноспрямованих i гiпотетичних напрямiв еволюци як економiчноi'- та сощально-економ-iчноl систем Украши. Економiчне зростання, благополуч-чя i безпека краши пов'-язанi не з масштабами контро-льованих нею територш, сировинними запасами i людсь-кими ресурсами, а з напрямами еволюци европейських держав, що вимагае адекватно1 реакцй на конструюван-ня нових репональних або глобально! систем, стимулюе неминучi корективи в нацiональних програмах. Вщтак, потребують фундаментального осмислення i наступного розмежування у практицi державного управлшня явища «життевий цикл економiчно! системи» та «циклiчнiсть розвитку економiчноl системи», ототожнення яких мае штучний характер i не вiдбивае iмовiрного варiанту! х взаемоди на конфлштнш основi [7]. Упереджуючи кри-зовi явища в усiх сферах життедiяльностi внаслiдок ек-стенсивно-механiстичного розумiння полггачною елiтою (пiдсилених суспiльно-психологiчною iнертнiстю) проблем життевого циклу економiчно! системи, принцитв i механiзмiв досягнення виправданих темтв економiчно-
го зростання пропонуемо власну категорiю-детермiнанту спрямованостi загальноекономiчного прискорення. Вщтак, життево важливi iнтереси укра! нського сустль-ства та особистостi повинш бути не тiльки демонтованi до рiвня НЕ1, але й закршлеш у змiстовних координатах сучасного поступу Укра! ни, з опорою на цiльовi програ-ми розвитку найбiльш вагомих для ендогенного зростання об'-еклв продукування процесiв локально! самоорган-iзацif на засадах пiзнання динамiки результативних мак-рогенерацiй. Зазначений тезис визначае еволюцюгенетич-ний свiтогляд та феноменолопчну культуру прийняття оп-тимальних ршень в екстремальних ситуацiях сустльно! еволюцй'-, перiоди руйнацй'- iнституцiональних матриць, культури, iсторичних й духовних традицiй, комплексна д1я яких протягом тисячолiть гарантувала Укра! ш системну самовiдтворюванiсть людського буття. Тому для щентиф-шацй'- «точок зростання» украшсько! економiки слiд по-еднати дек1лька груп елементiв:
1) сукупшсть базових, вiдправних iдей, принцитв, настанов щодо забезпечення рацiонального використан-ня i розвитку стратегiчного потенщалу, дiю яких розра-ховано на тривалу юторичну перспективу-
Таблиця 1
Формування нового фазового портрета eK0H0Mi4H0i системи Украши у в1дпов1дност1 до ii Midi
та складностi виконуваних нею завдань*
Етапи Характеристика та послщовшсть реал1заци еташв моделювання ново!'- структури економ1чноТ системи
1. Змюговиа постановка завдання щодо реал1заш'-У пол1тики макросистемноУ еволюци. На основ! системного анал1зу здшенити д1ашостику складноУ системи для виокремления ключових складових процеЫв, визначених зв'-язюв, взасмозалежносп м1ж н елементами. Зазначений етап реал1заш'-У процедур не шддаеться суворш формал1зацп й регламентации результатом етаблиця з щльовими складовими елементами та зв'-язками м1ж ними. При цьому, нами враховано р1вень загроз економ1чнш систем! та потенцшш кризи. як1 згруповаш за р! зними класифжацшними ознаками.
2. Представления певно'-У економ1чноУ макроструктури у ВИГЛЯд1 фрактального графа. Для побудови графа встановити у вщповщносп? з юльюстю слеменпв вершини, а зв'-язки «?ж 111ДСИС1 сил чи — г ребрами графа. При цьому. якщо зв'-язки однонаправленк то вщповщно Ум встановлюемо дуги оркнтованого графа, а за ними формуемо шдсистеми. У раз1 невщповщност1 зв'-язюв будусться неор! ентований граф — цей етап повшетю формал1зовано, отримавши граф1чнш образ графу (для в1зуального анал1зу) або у вигляд] матриц! сум! жность
3. Розтзнання фрактальност1 графа. Найбшып складно пщдаеться формалпацн, але за використання таблиць/матриць врахування ступеню вагомосп/важливосп вах вершин та виокремления множини висячих, отримали висновок щодо самопод1бност1 та самоорашзованост1 графа. Зазначену висновку передуе встановлення вершин 1 ребер, як1 порушують його оргашзованють за результатами анал1зу вщповщносп елемен™ зв'-язив, а вщтак, с можливють корегування? срархП& quot-.
4. Побудова модел1 предфракталь-ного графа. Виконання повнютю автоматизоване. Результат — предфрактальне дерево, представлене в граф1чнш або матричнш формт Висновки щодо основних елеменпв чи пщсистем макрогенеращУ застосовуються при розробленш технолопУ управлшня розвитком складових системи.
5. Анашз вихщного 1 модельного графа. Здшснено пор1вняння структури макрогенеращУ, пошук невщповщностей та висновок щодо життестшкосп, шдивщуально'-У надшност!, оргашзованосп системи на даний час, атакож про якють й адекватность модельного графа.
6. Застосування граф1чно'-У моде,~н структури системи. За умови побудови структури макрогенеращУ на пропонованих засадах, и можливо використовувати для формалвашУ й виршення оптимвацшних завдань, пов'-язаних з пщвищенням ефективност1 функшонування самоУ системи, а також для прийняття ршень щодо подальшого розвитку та вдосконалення и структури. Оскщьки на основ1 графа може бути отримано прогноз майбутнього стану макрогенеращУ та траекторто розвитку тих чи 11 [[ 11 их складових пщсистем.
7. Розроблення модел1 стратепчного управлшня та шлеор1енташУ процесш макросистемноУ еволющУ укра'-УнськоУ макрогенеращУ 1) формування мети оновленоУ макрогенеращУ- 2) обгрунтування умов реал1защУ набору стратегш п розвитку, принцишв, критер1Ув оц1нки ефективност1, прюрите™ Ух реал1зац1У та основних напрям1 В еволюц1У багатокомпонентноУ системи- 3) розробка еташв реал! зац11 стратег1й розвитку? з розробленням ресурсно-функционального механ! зму запровадження стратепчного набору. До модел1 системи включено мехашзми '-ГУ формування, що у замкнутому ланцюгу забезпечують п оргашчне функц1онування та результативн1сть при повному задоволенш потреб в? нформац1йному, програмиому, методичному забезпечешп — для здшепепня стратег1чного управл1ння макросистемноУ еволюц1У нацюнально'-У економ1ки та забезпеченням економ1чноУ безпеки держави.
* Узагальнено та систематизовано авторами статй за науковими положеннями i гiпотезою, опрацьованими у науксда працi [4]
2) обГрунтован згщно з принципами ендогенного економiчного зростання (сшввщношення швидкостi технiчних i технологiчних змiн, характеру впливу на економiку соцiальних, полiтичних, екологiчних, демог-рафiчних, культурних та iнших факторiв, врахування економiчних циклiв тощо) цiльовi програми, плани i рiшення, за допомогою яких вiдбуваeться реалiзацiя дieво! полiтики макросистемно! еволюци як за рахунок екзогенного й ендогенного техшчного прогресу, так i збiльшення масштабу виробництва-
3) активiзацiя дiяльностi субструктурних елементiв нацюнально! економiки, що у разi ресурсно-функцюналь-ного забезпечення можливостей розвитку i рацюнально-го використання потенщатв системно-унiверсального спрямування дозволить досягти визначених орieнтирiв-
4) обмеження, тобто таи умови, яю не можна реа-лiзувати в принципi — це само по собi вже е важливим. Адже не випадково найважливiшi економiчнi закони, зазвичай, формулюються як правила заборони [7].
Тому, при проектуванн життевого циклу економь чно! системи та доборi об'-екпв локалiзацii зусиль авто-ри пропонують застосовувати метод звуження напрямiв пошуку, що забезпечуеться використанням поряд з фрактальними графами методами економко-математич-ного моделювання на основi багатофакторних модель-них рiшень, а також комплексу полiномiальних моделей з елiмiнуванням (виключенням) змiнних на основi автоматичного вибору прюритетного показника чи напря-му концентраций зусиль (за ступенем сили кореляцшно-го зв'-язку незалежних перемшних на залежну). Шзнан-ня правил упередження наведених вище подш i виник-нення можливих диспропорцш у темпах зростання чи трансформаций кожно! складово! системи вимагае чггко дотримуватися лопчно! послiдовностi крокiв.
Алгоршадзащя 17 етапiв розроблення стратеги макросистемно! еволюци упереджуе еволюцiйний рух укра!-нсько! економiки до неперспективних або навпъ глухих конусiв розвитку та дозволяе удосконалити технологи управлшня забезпеченням економiчно! безпеки. Визна-чення, на пiдставi виокремлених закономiрностей, взае-мозалежностi та взаемостимулювання змiнних (функцш пiдсистем), що з певною iмовiрнiстю вiдбуваeться в макроструктурi, знижуе складшсть виконання суб'-екта-ми управлiння регулюючих дiй [8]. Тому, побудовi прогнозу макропоказниюв економiчно! динамiки передували наступн процедури:
1) побудова часових трендiв за 97 макропоказника-ми, а за методикою кореляцшно-регресшного аналiзу з побудовою матриць парних коефщенлв кореляци вiдбiр найбiльш «впливових» елементiв за фрактальним розпо-дшом-
2) оцiнка вкладу незалежних змшних у загальноеко-номiчне прискорення за розробленим у дослщженш алгоритмом, що дозволяе класифiкувати останнi за вагом-iстю для побудови багатофакторних модельних ршень-
3) побудова кореляцшних матриць м1ж основними показниками для визначення об'-екпв локалiзацii зусиль в умовах ресурсних обмежень.
Для опрацювання еташв життевого циклу макрогене-раци використано методику кореляцiйно-регресiйного аналiзу, що розпочато з побудови матриць парних ко-ефiцieнтiв кореляци. Сформовану в дослiдженi сукупнiсть
вихщних даних (97 показникiв за 2003−2009 рр.) використано авторами статл як для дисперсiйного аналiзу, так i для тестування ретроспективних трендiв при стохастично-му прогнозi (в нейромережах) [3, 4]. При цьому, урахуван-ня щтьноста зв'-язкiв дозволило виокремити 47 незалежних змшних, а з ще! сукупностi 23 iз вагомим впливом на темп зростання нацюнально! економiки.
ОбГрунтування свггоглядно-методолопчного уяв-лення про спрямованiсть зв'-язюв у цiльових пщсисте-мах не лише системи економiчноl безпеки держави, а й тюноту i вагомють впливу показникiв-iндикаторiв рiзно! гетерарх! на шдекс росту ВВП, а також оцшка значи-мостi певних множин за коефщентами кореляцГ! i зна-ченнях-статистик (табл. 2) дали можливють сформува-ти матрицю приватних коефщенпв iз включенням найбiльш результативних ознак для вибору ключових регресорiв (табл. 3). Використовуючи систему багатофакторних моделей для отримання достовiрних значень змшних, побудовано прогноз найвагомших факторiв впливу на макропоказники до 2030 р. за умов концент-раци зусиль на вiдповiдних об'-ектах iз дисипацieю на-цiональних ресурав за розрахунками, наведеними в кореляцшнш матрицi м1ж основними регресорами (табл. 3). Завдяки останнш забезпечено ефектившсть функц-iонування проектних елементiв ново! макрогенераци
А за значеннями парних коефщенпв потенцiйних субструктур економiчно! системи Укра! ни встановлено: сумарний рейтинг кожно! незалежно! змiнно! за полiно-мiальними моделями з елiмiнуванням незначимих впливiв на траeкторiю системи:
1) зовншню i внутрiшню вагу процесiв макросистемно! еволюци в кожнш пщсистем^ !х результативнi оз-наки та керук^ розвиток вектори для забезпечення загаль-но! спрямованостi макроекономiчно! динамки системи-
2) часовi пром1жки форвардних змш, етапнiсть життевого циклу нацюнально! економки iз дисипацieю на кожнш стади ресурсiв за визначеними конститутив-ними об'-ектами (табл. 3), комплексшсть, послiдовнiсть та ieрархiю дiй вщповщно до пропоновано! в дослiдженнi циктчно-генетично! концепцГ!-
3) класифiковано варiанти (набiр) стратегiй макросистемно! еволюцГ!- прюритетш завдання i сформовано цiльовi програми за об'-ектами докладання зусиль та етапи! х реалiзацii до 2020 р. з обГрунтуванням основ-них вимiрiв, особливостей та напрямiв iмплементацii за локальними елементами-
4) кiлькiсне сшввщношення додатково привнесе-них i нацюнальних ресурсiв з! х розподiлом за прюрите-тами парно! кореляцГ!, визначеними орieнтирами екс-поненцiального зростання-
5) прогнозш значення основних макроекономiч-них показниив промислового виробництва (мiнiмакснi) за двома сценарiями розвитку подiй в державi до 2030 року у випадку: а) iнерцiйного розвитку галузей реального сектора економiки- б) реалiзацil стратегГ! макросистемно! еволюци) —
7) зовншш умови ефективностi ди методик i матер-iалiзацi! методолопчних засад щодо вирiшення проблем економiчноl безпеки для обГрунтування прiоритетiв еко-номiчного зростання при повнiй i частковiй реалiзацi! системоутворюючих чинникiв за чотирма сценарiями у разi: а) шерцшноста розвитку нацiонального господарства-
Таблиця 2
Вагомкть впливу незалежних змшних на залежну I3 розрахунком парних коефщентш кореляцй та детермiнацii за
ретроспективний i прогнозний перiод 2008−2013 рр.
ricpi- од, роки Обсягн снсргоспожи вання, тис. т. у. I1. Випуск продукцнта обсяг наданих послу! Вфекгивнкть ш-нованжиих витрат на ОДНОГО l [MH :i пика ВВП, млн. грн. Енергоефекгн BHICTb украшсько'-] еконо-MLKH. МЛН. ГрНJT. у. п. 1нлекс росту BBI1. %
промис-J10BICTI0 МЛН. грн. ГМК, млн, т машннобуду-вання. млн. грн. сшьським господа [& gt-ст во м. млн. грн. транспортом i зв'-язком, млн. грн.
Т kl к2 и к4 к5 кб ш Ш к 14 К
Тренд и незалежних эмшних
ретроспектива 2008 213 100 400 757 93 376 53 702 4909.1 57 352 1,3 481 624 3.0 113. 00
2009 205 600 468 563 103 330 59 668 5014,2 64 744 1,2 537 667 3,2 112,00
прогноз 2010 226 692 453 652 100 262 58 297 5065.4 70 006 ?.0 422 656 3,7 116. 07
2011 234 553 476 813 106 009 61 111 4996.7 77 656 0,9 467 453 4,0 115. 91
2012 244 206 502 334 112 995 65 011 4990.6 84 830 0.8 469 495 4,4 115,44
2013 267 058 525 587 116 962 66 665 4993,9 91 227 0,8 464 976 4,7 115,07
Прогнозш косф1щ& lt- mim кореляшТ та детсрмшаци
к 0,96 0,98 0,96 0,96 0,69 0,88 -0,98 0,75 0,95 0,67
Я 0,93 0,96 0. 93 0. 92 0,47 0,77 0. 96 0. 57 0. 91 0,44
к/К 0,81 0,80 -0,77 0,79 0,78 0,64 0,86 0,64 0. 85 0,67
Рг/К 0,66 0,64 0,59 (1,61 0,61 0,40 0,58 0,48 0,72 0,54
с 0,59 0,94 0,99 0,99 0,79 0,96 -0,69 -0,70 -0,98 0,63
де к — мчфпгп i кореляцй- A& quot- коефщ1ент детермшацп часового тренду- h'-К — коефщкнт кореляцй неэдлеэкною Ж|НН0Ю i залежною: R'-/K- коеф iutfiaT детер м 11 i-i uii впливу незалежноТ imihhoi на залежну- к'-^ - парики косфщгснт кореляцй.
Таблиця 3
Матриця парних коефiцieнтiв кореляцй'- мж основними субструктурними елементами економiчноi системи Украши
Склад ключових субструктурних елеме-iitib е коном i4hoi системи Обсяги спо-жнвання ПЕР, Т14& quot- т. у. п. Випуск продукт'-]& quot- проми- слояост], млн. грн. Продукшя чорноТ ме-талургп, млн, т M ai пи побуду ван- ия, мл п. грн. Транспорт та Зв'-яиок Сшьське госполарство, млн. грн. ЕфсктиннЕсп, ?нноващйних иитрат на одного працюючого ВВП. млн. Грн. Енергоефек-thbhictb. млн, грн. h. у. п. Гндскс росту НШ 1, %
Оосяги споживання ПЕР, тис, т. у. п. 1,00 0,94 0,92 0,91 0,98 0,57 -0,93 0,75 0,57 0,77
Випуск продукт! промнсловосл, млн. грн. 0,94 1. UU 0,99 0,98 0,97 0. 65 -0,98 0,67 -0,98 0. 58
Ироду кщя чорноТ MtranypriV, млн. т 0,92 0. 99 1,00 0,99 0. 96 0,57 -0. 93 0. 83 0,96 0. 56
Мапшнобулупанпя. млн. i г1 0,91 0,98 0. 99 1,00 0,96 0,65 -0,93 0. 82 0,95 0. 60
Транспорт та тв'-яток 0,98 0,97 0,96 0,96 1,0(1 0,65 -0,98 0,75 1,00 0,64
Сзльське госполарство, млн. грн. 0. 57 0. 65 0. 57 0,65 0,65 1. 00 -0,63 0,67 0. 56 0,79
Ефсктпншсть i и i lqjiii ui и 11 ] | питрат н el г, но-14) прашшочпго -0. 93 -0,98 -0,93 -0. 93 -0. 98 -0,63 1,00 -0,75 -0. 98 -0,77
ВНП, млн. грн. 0,75 0,67 0. 83 0,82 0,75 0,67 -0,75 1,00 -0. 98 0. 58
Енврг0сфсгтижн1сп. с ко] [ом i к] 1, МЛН. фН. /т. у. п. 0,57 -0,98 0,96 0,95 1,00 0,56 -0,98 -0,98 1. 00 0,63
1ндекс росту ВВП, % 0,77 0. 58 0. 56 0,60 0. 64 0,79 -0. 77 0. 58 0. 63 1,00
Прюритеттнсть субструктурних еле мент? в економдчно! системя и 01. 01. 09 р., 0 i 12,60 9,36 13,31 13,47 13,47 10,65 13,38 8,44 5,32 s
Ли си гни и я pccypcie iia л & quot-яти етала-ми жнтт^но-го циклу 4,1- крогенерацн, % 1. Трансформации змши 7,67 9,80 14. 00 13,80 10,28 12,13 1 1,60 4,92 15,80 100,00
Загаиь-ноеконо-мшне прискорення 2. Прискорснс зростання 7,67 8. 80 13,00 13. 80 12,28 12. 13 11. 60 3,92 16. 80 100. 00
3. Становления макрогенерацй 7,82 15,80 14,64 19,64 15,27 17,23 15,60 3,92 15,80 100,00
4. СтабЫзашя — i р i i к: ь 7,67 6,19 11,00 12. 65 12,28 14. 50 15. 00 3. 92 16. 80 100. 00
5. Нейтральность — затуяанпя 6,00 5,55 11,00 13,55 17,00 13,25 15,26 2,82 15,55 100,00
1 IpiopiiTeT- ЖСТЬСуб- струетурннх елеменгзв склално! систем и (ваго-mictb для за-бетпечення ckohomihho] безпеки), % Прогностич на. станом на 01,01, 2026 р. (початок фазн «ставйЬащя — iр? ст. ¦ i 11,67 10. 68 12,26 12,38 12,46 9,62 12,42 9,56 8,94 100,00
Прогностична. станом на 01,01, 2037 р. (початок фазн «нейтральтсть — затухания», шо внмагатнме податкового накопнчеппя pecypcia лля роз-витку стратепчного потчлпна-лу системи) 6. 00 9. 50 11,30 14. 30 14,00 13,20 18. 50 4,25 8. 94 100,00
б) реалiзацii визнано1 в KpaHi моделi шновацшного розвит-ку нaцiонaльноi економiки- в) реaлiзaцii стратегй'- макросистемно!'- еволюцй'- протягом найближчих 6 мiсяцiв I3 ди-сипaцieю pecypciB вщповщно до визначених у дослiдженнi домiнaнтних видiв економiчноi дiяльностi- г) синхронiзaцii процешв макросистемно!'- еволюцй'- з одночасною реaлiзa-цieю оптимально!'- моделi промислового зростання-
8) мшмально допустимi (у рaзi iнерцiйного розвит-ку украшсько'-]. '- економши з корегуванням опору процесам трaнснaцiонaлiзaцii та кореляцieю державно!'- полiтики) та
максимально Moxnmi значення (у pa3I реалiзацii стратегй'- макросистемно! еволюцй'-) основних макроекономiчних показникiв, а також показники економiчноi динам^ в Украiнi до 2030 р. i реального сектору економши до 2020 р.
9) значення щшьност та вагомост впливу кожного I3 наведених елеменпв системи на загальноекономь чне прискорення, а також зниження розмiрностi вхщних параметрiв (з 97 до 9) дозволило покроково сформувати вихiдну матрицю найбiльш значимих конститутивних ознак ново!'- макрогенерацй'-, за якою виявлено законо-
мiрностi макросистемно! еволюци укра! нсько! економ-iки до 2030 р.
Побудова полiномiальних модельних рiшень iз ел! м-iнуванням змшних, а також сформована матриця парних кореляцш дозволили здiйснити наступне: 1) зниження розмiрностi (з 97 до 7 змшних) за рахунок вмикання найбтьш iнформативних ознак впливу на процеси трансформаций економiки- 2) графiчне представлення центрiв докладання зусиль у вигляд! вихщно! матрицi! з обГрунту-ванням складу об'-eктiв- 3) виявлення закономiрностей еволюци нацюнально! економки до 2030 року (за матрицею навантажень) — 4) класифкацш просторово-часових ознак основних компонент макросистемно! еволюци в Укра1н (табл. 4) — 5) систематизацш об'-екпв, галузей, вид! в економiчно! д! яльносл за вихщними ознаками впливу на шдекс росту ВВП- 6) побудову дiаграми розсiювання об'-eктiв у простор! ключових чинниюв загальноеконом! ч-ного прискорення за використання дискримшантного анал! зу, яка спростувала юнуюч! засади реал! заци р! зного роду державних стратегш, оскшьки! х складов! не пщпо-рядковуються нормальному (багатовим!рному) закону.
Зазначене дозволило здшснити класифкацш набору стратегш (табл. 5) та розробити таблиц! вибору прю-ритетав, що сприятиме гнучкому реагуванню економ! ч-но! системи на змшу геоеконом! чно! ! геополггачно! ситуаци в кра! ш чи свт, а також удосконалити технологи управлшня забезпеченням економ! чно! безпеки.
Результати прогнозу щодо мшмально припустимих та максимально можливих макропоказниюв до 2030 р., у раз! одночасно! !мплементаци полггаки макросистемно! еволюц! та реал! заци оптимально! модел! промислового зростання, стали основою конкретних рекомендацш щодо введення до юнуючих доктринальних положень ! державних програм ключових компонент, опрацьованих вщпо-в!дно до циктчно-генетично! концепци для отримання загальноеконом! чного прискорення й сощального ефек-ту в! д 1х реал! заци [5]. Зазначимо, що стартовою лИею оптим! зац! останнк е: 1) вщмова в! д малорухливо! нежит-тездатно! модел! «сталого» економ! чного розвитку й «на-слщування» р! знопланових вид! в полиики провщних кра! н свиу- 2) стимулювання самооргашзацшних процешв ! формування нового фазового портрету укра! нсько! економки — структури-атрактора.
Складшсть приведення прогноз! в до единого базису настроювання функцш прогнозування ! регулювання зводилась до кшьюсного врахування об'-ективних загроз економ! чному зростанню й передумов змши державно-полггачних ор! ентир!в як у 2004−2008 рр., так ! у 2009- 2010 рр. упродовж малого економ! чного циклу (3−4 роки). Вщтак, стшку р! вновагу адаптивних модельних ршень зростання (спаду) основних параметр! в економ-!чно! системи отримано з додатковим урахуванням у складних модельних комплексах (витрат на трансфор-мацш макрогенераци та обГрунтуванням оптимального розмщення цих швестицш з найбшьшим (достатшм) р! внем ефективност! Перевагою визначених за рангами та термшами основних вим! р!в ! компонент стратег! макросистемно! еволюци, наведених у данш в робот! перспектив виршення економ! чних, енергетичних, культурних, етшчних ! сусшльно-полгтчних проблем, е можливють ел! мшування ознак хаотичносп, безсис-темноста, «квафуркацшно!» спрямованосп, концепту-
альних прогалин, притаманних програмним документам держави. Вони отриман на основ! залучення нацюналь-них матер! альних ! духовних сил, чгткого визначення термШв реал! заци етатв життевого циклу економ! чно! системи Укра! ни та Н економ! чно! безпеки, ймов! ршсть дрейфу вщхилень траектори та обсягу еволюцшних пе-ретворень у суспшьно-економ!чну реальшсть. При цьо-му, розмежован стутнь втшення потенцшного у реаль-не й причини, умови об'-ективного та суб'-ективного походження, пов'-язан !з сучасними процесами транс-нацюнал!заци економки держави, наслщком чого стало твердження про домшування синергетико-динам!ч-них характеристик кожного етапу життевого циклу ук-ра!нсько! макрогенераци над и статичними вим! рами.
Узагальнено, що опора владних суб'-екпв на перма-нентну реструктуризацш-реприватизацш й перебудову системи державного управлшня, використання полггачних можливостей для прискореного виправлення несприятли-вого зб! гу обставин у ход! реал! заци попереднк «щльових» економ! чних програм чи енергетичних, сощально-еконо-м!чних та шших державних стратепчних проекпв е вщпра-цьованим сценар! ем адаптацй правлячих елт до нових умов в ход! 1хнього! ррацюнального експериментування. Це ж стосуеться «м!ркувань» представниюв правлячих елт щодо юнування кризових явищ в економщ, оск! льки наведен! авторами системно-динам1чш оц! нки розвитку укра! нсь-ко! макрогенераци е свщченням можливост! досягнення визначених [4] прогнозами макроеконом! чних показник! в до 2030 р. ор! ентир!в. В! дтак, входження пол! тик!в-дипло-мат!в до «критично!-прикордонно!» зони управлшня на-ц!ональним господарством означае, що полиичний про-цес втрачае рац! ональний потенц! ал ! набувае корелятив-ного йому утоп! чного потенц! алу тюзш, розчарувань, самообману, незд! йсненних очкувань, прискореного руйну-вання системи економ! чно! безпеки держави, демонтаж яко! з опорою на економетричш аргументи та чита обчис-лен! перспективи формування й трансформаций стратег! ч-ного потенщалу Укра! ни е б! льш, н! ж !мов!рним.
Сл! д наголосити, що реал! зац1я стратег! макросистемно! еволюци укра! нсько! економки повинна зм! нити стиль мислення суб'-екпв управл! ння й обмежити д! прихильникзв дипломатичного корегування базових засад економ! чно! безпеки держави на основ! 1х «пол!тично! доц! льност!». Зазначене обмежить 1х д! яльн!сть, що зумовлюе хаотичнсть в режимах функц! онування економ! чно! системи, невизна-чен!сть щодо зм! ни стратепчних пр! оритет!в ! вектора гео-политсчного партнерства та рефлекс! ею деструктивних но-вовведень (реформ) будь-якого Гатунку внаслщок запровад-ження уразливих для кра! ни моделей л! берал!зац! зовн! ш-ньоеконом!чно! д! яльност! Поряд! з зазначеним, привертае увагу розширення масштаб1 В ресурсного сприяння постшно-го зростаючими ТНК к! льк!сно-як!сним перетворенням в Укра'-Ы, розвитку консалтингу в державнш систем! госпо-дарювання та оргашзаци виробництва, управл! ння економ-кою, соц! альною й еколог! чною сферами. Опосередковаш деструктивн! д! реакц! йних для Укра! ни сил продукують значн! зм! ни сшввщношення м! ж р! зними елементами еко-ном!чно! системи (зазвичай, !з непередбачуваним ефектом). Ц! подв! йно спрямован! корегуюч! впливи мають в! рог!дн! функц! ональн! насл! дки для щдивщуально! над! йност! системи економ! чно! безпеки, а додаткова дисипаи! я шозем-них ресурс! в у сферу стратепчного виробництва пояснюеть-
Таблиця 4
Обгрунтування ключових компонент для розроблення стратеп! макросистемно! еволющК укра'-шськоК економши
Фактор Обгрунтування та опрацювання складу роздшв державно! стратеги
в1дп0вщ-н1сть назви cyTi mipi-шення проблем Назва стратеги повинна характеризувати не тшьки сферу докладання зусиль з проблемно! точки зору, але й концепшю виршення проблем. Пропонуеться «Стратепя макросистемно! еволюци» — розроблена на основ! циюпчно-генетично! концепцп управлшня розвитком економ1чно! системи як комплекс альтернативних методолопчних тдход1 В, що, nap. i iг. при його ускладненш конструкцп'-та побудит на системно-комплексному, об'-ектно-цшьовому, ресурсно-функщонапьному та синергетичному шдходах, мае простий фгшчнии склад алгоритм1 В, мекиш та методик, доступних для отримання. locionipnnx результате на ochobi вшносних вихщних показниюв з ч1ткою iiopiiiiiiiiiiiiciio даних.
Визначенють l'-, Mxi-lllilx положень та обмежень Фшософ1я стратеги- Стратепя макросистемно! еволюци в контексп розвитку системи економ1чно! безпеки виходить з таких положень: 1. Нащональна економжа е вщповщальною як у соiiia. ri>-iгому. так i в cipaici? чиому. економ1чному, енергетичному, технолоп-чному аспектах сферою д1яльносп у склад1 загально! економ1чно! системи. Тому, економ1чш штереси держави можуть бути реашзоваш тшьки в pyoii суспшьних шлей та HEI Украши. 2. Нацюнальна економ{ка являе собою надзвичайно складний, високотехнолопчний комплекс, Bei системи якого взаемо-пов'-язаш та функцюнують майже синхронно. Збереження цшсносп економ1чно! системи, и здатно (лт до самовщрождення, розвитку сировинно-ресурсно! бази — головна умова й обмеження при здшсненш оргашзацшно-економ1чних чи ш. заход1 В. 3. Параметри економ) чно! системи формуються пш впливом фактор1 В зовшшнього та внутршньо середовища, взаемозв'-язюв й еконопчнн тлносип. Тому, ycnix реформ залежить шд системного проведения npoueciB, трансформацш господарського, оргашзацшного, нормативно-правового та? нших механгзм1 В, ч1ткого обгрунтування стратепчних прюрите™ та можливого партнерства в р1зних сферах, врахування власного стратепчного потеншалу i за його рацюнального освоения досягнення максимально ефекту ны проведения макросистемно! еволюци. 4. Стратепю макросистемно! еволюци не дозволено змшювати або сутгево корегувати в залежност1 в1д полггично! кон'-юнктури i вимог керуючих e. in. 1Грiорn i с г мае рпзио. пл pecypci? та функши основних iimchc icm щодо виконання стратепчних завдань в залежносп вщ змши умов функцюнування економ1чно! системи за рахунок здшснення резервування, осю-льки в кршш з'-являються HOBi обставини та загрози, якз в циюично-генетичнш концепцп не враховано (HO?i напрями д1яль-HOCTi, пол) тичш кризи, '-iulilllllllli, OCKOIIOMI4lll зобов'-язання). 5. Пропонований шструментарш та траектор) я розвитку держави, методолопчна основа яких, вщнесена до арсеналу систем-но-синергетичного анал1зу, обгрунтовуе д{алектику Ясного взаемозв'-язку та взаемостимулювання стратепчного потенщалу Украши i харизматичних ознак полынки макросистемно! еволюци. 6. Не ставлячи за мету докладний анал1з кожного BapiaHTy розвитку подш на довгострокову перспективу, стверджуемо, що Украша шдшшпа до «точки б1фуркацп», яка може прорости, як мш1мум, двома шляхами виршения проблем економ1чного зростання, оскшьки на практищ можливим е i сценарний синтез, поеднання елеменпв деюлькох? мов1рних траекторш руху: А) на захш в СС (але використовуючи модел^ що дублюють економ1чне зростання високорозвинутих або середнього piei-w краш) — Б) на схщ в СЕП — з власною чи «певного политичного авторитету» макроеконом1чною моделлю. Однак сутн1сть Стратеги не тшьки у визначенш траектори розвитку, а й у попереднш ouiHui pecypciB, можливостей еволю-цшних зм1н у р1зних сферах жи пг ця.п. нос! i. amniii шдиош/июсм ili. ii. Mici! держави та iпняхiFi досягнення визначених opie-нтир1 В, але помножених на коефи linn и «випдно» — «невипдно» для Украши.
Наявнють функцп спрямовано-CTi розвитку й часу. Huilip альтернативних моделей економ1чного зростання, ио. и шчноУ або економ1чно! повед1нки декларування «стратепчних прюршшчв» чи «балансу ?нтереав» не можиа механ1чио поеднати в ушверсальну стратег1ю держави — «виживання за будь-яких умов». Тому головним в Стратеп! е не термши и ди, а кардинальнють зм1и (ix глибина, масштаби, вагомють для економ1чно! системи, характер) та сукупна ошнка й прогноз можливостей ix здшснення з точки зору нацюнального потенц1алу, а при вщхиленнях фактичних показник1 В в1д прогнозованих — цшеспрямованють регулюючих вплив1 В i в1д-новлення TpaeKTopi! руху. KpiM того, в а. п upmн розроблення стратегй'- запропоновано nicrpyMciriapiii грунтовного выбору за прюритетжстю — на скшьки за ix використання вир1шуються загальн0нац10нальн1 проблеми.
1дентифжо-ван1сть У Стратеп! ошнка впливу деструктивних фактор1 В, прогноз макропоказниюв та ключових сфер для концентраци зусиль, зд1йснен1 на KopiHHifl BiflMOBi в1д екстраполяцй'- ретроспективних тенденц1й, враховують щентифжашю та резонансний взаемний вплив реальних ч и ш i и к i г1,. що визначають ржеш. ендогенного економ1чного зростання, гмсл я цього допускаегься обгрунтування курсу й моделей розвитку.
Страте rin-HicTb управлшня Стратепя передбачае наявнють адаптивно! системи управлшня нацюнальним господарством, що складасться з наступних елеменпв: стратепчного прогнозування та планування- оргашчно пов'-язаних з ними державних, тактичних та оператив-них piBHiB управл1ння — для реал1зацп в1дпов1дно! пол1тики макросистемно! еволюци й узгодження iHTepeciB галузей та макроструктур екоиом1чно'-1'- системи- система шформацшно-методичного забезпечення — для визначення центр1 В конце-HTpauii зусиль, розподшу нащональних i додатково привнесених pecypcie, обгрунтування пр1оритетност1 д]й за етапами peani3auii стратеп'-!.
Прогнозно-анал1тичш функш! Розвинен1сть апарату математично! лог1ки, використання адекватно! бази даних, формування системи агрегованих показ-ник1в-шдикатор1 В (?з окресленням! х порогових значень) та на ix 0CH0Bi розроблення комплексу моделей, що забезпечуе побудову архпектури ui. ii, op, oi о пакету програмного забезпечення, знижуе npiaucMicikiciь. перетворивши у замкнутий с11|ра. ||,|1о-11ик. пчпий неперервний процес д1агностику, прогнозування, контролювання, регулювання та удосконалення визначено! стратегй'-.
Еволюцш-HicTb алгори- TMiB Осюльки не? снуе единого посл1довного методу виршення завдань з оптим1заш! економ1чних npoueciB, стратег1я передбачае стрибки i помилки, пов'-язан1 ?з деструктивним впливом транснашональних компан1й. Тому застосування пбридних метод1 В оптим1заци, спрямованих на знаходження цшого набору оптимальних ршень з обмеженням м1н1максних значень макропоказниив у методиш зустр1чного чотирьохр1вневого прогнозування (за економжо-статистичною та економ1ко-технолопчною фазами), пристосован1 для високо паралельно! архпектури комп'-ютерних npouecopiB, а це е основою забезпечення якосп статистичних дослщжень, моделювання, проектуваиня й визначення циюнчно-генетичним BHMipiB державного утворення.
Дощльне кредо стратеги макросистемно! еволюци Концептуальне узагальнення за результатами досл1дження: парабо. ичнип розвиток uciaiinix no. iiii в icropii'- Украши, енерге-тичн1 кризи та нетриватп п1дйоми в нащональн1й скономпл на 0CH0Bi поступового знищення стратепчного noiciiuia. iy держави — беззаперечно, napiam глобально! iicciiiiiaicn краши,'-!!енергетично!'-, скоиоммшоУ. соц1ально! та ?и. сфер, що розвива-ються у режип? з загостренням. Системний аналг! процеЫв макросистемно! еволюц]'-! за використання базових положень теори синергетики i феноменологи евщчать: лог1ка еволюшйного розвитку економ1чних систем призводить до синхронного прояву двох сценарнв подальшого розгортання подш: — по-перше, до спрощення, загибел1 складнооргашзованих структур (г1потетично — до самознищення держави або формування нового надцержавного об'-еднання) — - по-друге, до одночасного прояву, виокремлення або консти-туювання структур-атрактор1в — тобто макрогенерацш? з новим фазовим портретом, яю здатн1 призупинити процеси дегра-даш! та стимулювати новий режим! х взаемиого орган1чного функшонування i, вщпов1дно, !х подальшого збалансованого економ1чного зростання. Отже, поеднання частот р1зноспрямованого руху багатьох проблемних царин: енергетики, економ1-ки, пол1тики, сошуму, культури, рел1гй'- тощо в реал1заш! npoueciB макросистемно! еволюцп — забезпечуе позитивний резонанс в облает! нер! вноваги, зумовлюе HOBi поштовхи для отримання достатшх темп1 В загальноеконом1чного прискорення.
Таблиця 5
Класифжащя стратегш макросистемно!'- еволюци украшсько!'- економши в контекст1 забезпечення високого piuiisi
eK0H0Mi4H0I безпеки
Ознака класифшацп, за Характеристика стратегш макросистемноТ еволюцп
Характером еволюцшних змш спрощення функцш i завдань або стиснення масштаб1 В трансформацшних змш: ускладнення або розширення специф1чних функцш i MiciV економ1чно1 системи.
Виршенням завдань певного цшеспрямування держави активна- використання додаткових pecvpci? (привнесених ?з-за меж багатокомпонентноТ системи). нацюнальних можливостей та резерв1 В для забезпечення самооргашзацп та економ1чного зростання, створення конкурентних переваг за рахунок стимулювання активносп потенщал! в системно-ушверсального спрямування та форвардно! дисипаци pecypci? у «точках зростання" — нейтральна- пщтримання стшкосп та стабшьносп в межах економ1чно'-1 системи й досягнутого темпу зростання, забезпечення оптимальних режим! в функцюнування субструктурних елеменпв- обмежена- усунення окремих структурних диспропорцш, стабшзащя чи поступове зростання в окремих галузях та виробницгвах або кластерах при концентрацп власних pecypci? i засоб1 В реал1зацп енергетичноТ, економ1чноТ, шновацшно-швестищйно!, науково-техшчноТ та культурно! гкштик- комбшована- виршення завдань щодо резервування (структурного, загального, динам1чного) для забезпечення живучосп багатокомпонентноТ системи- акумулювання резерв! в часу, шформацй в окремих елементах з метою i'-x застосування у певний перюд для досягнення максимально можливого загальноекошмчного прискорення.
Масштабом еволюцшних змш загальнонацюнальна- е HOcieM державних HEI, передбачае активний вплив на Bei сфери життодяльносп за рахунок i'-x розвитку на паритетних засадах, припускае лшвщащю суперечностей та диспропорцш м! ж цшьовими шдсистемами- локальна — локал1защя або ослабления деструктивних вплив1 В в окремих субструктурах, запровадження метод1 В i важел1 В управлшня та регулювання на мезор1вш або регюнальному piBHi для i'-x адаптацп до р1зких змш
PiBHeM управлшня стратепчна- найважливший елемент самовизначення держави. тюно пов'-язаний з характеристиками суспшьно-полЬичного життя та особливостями оргашзацшно! та етшчно! культури, мае i'-x переваги i надае змоги сформувати сощальну, наукову, ресурсну стратеги загалом, а також визначити функци субструктурних елеменпв- тактична — виршення комплексу завдань щодо досягнення цшей функцюнування економ1чно'-1 системи Украши у найкоротип термши- реагпзащя превентивних заход1 В щодо: запобшання впливу деструктивних фактор! в та упередження вщхилень фактичних параметр1 В макрогенераци вщ i'-x прогнозованого р1вня, деградацп стратепчного потенщалу (на основ! окреслених методом лопчного проектування у довшьно взятому? нтервал1 прюритетних сфер життед1яльносп) — оперативна- забезпечення загальноеконом1чного прискорення шляхом усунення наслцдов ускладнення й унеможливлення реал1зацп завдань пщ впливом фактор1 В прямо! та опосередковано! дп- розроблення щльових програм i комплекЫв оперативних заход1 В щодо рацюнального використання шновацшних можливостей та штелектуального потенщалу Украши, регулятор! в та важел1 В економ! чно'-1, технолопчно!, культурно!, структурно-функцюнально! ?нших вщцв полгаши з урахуванням? сторико-генетичних BHMipiB украшського сощуму.
ся альтернативним BapiaHTOM бачення державами-донорами сусщльно-полггичного устрою Украши та ii poni у свгго-вому пoдiлi пращ [9]. Оскшьки продуктивним прийомом об'-ективно1 рефлексй сутнoстi й змiсту конфлктогенних явищ i процес1 В, умовою пошуку вapiaнтiв ix виpiшення та основою розроблення макропроекпв виходу з глибоко'-1'- еко-нoмiчнoi кризи е когерентнють усвщомлення кризових си-туaцiй в УкраЫ, то слщ скорегувати нащональш програми розбудови макрогенерацй iз яысними ознаками адекватних pегioнaльниx систем. Свггова практика державотворення щдтверджуе oб'-ективнiсть i значущють ряду щей, висуну-тих авторами даного дослщження щодо проблематики формування еволюцшно1 економ1ки, а саме:
— процеси мaкpoсистемнoi еволющ! укpaiнськoi екoнoмiки й тип вiдпoвiднoi стратегИ визначаються не стiльки за обсягом ix ресурсного забезпечення, а скшьки за piвнем розвитку та умовами функцюнування нащо-нального господарства, ятстю продуктивних сил i ви-робничих вiднoсин у державному утворенш-
— евoлюцiя екoнoмiчнoi системи як кoмплекснoi кoнцептуaльнo-емпipичнoi мoделi упpaвлiнськoi, техшко-теxнoлoгiчнoi, енеpгoекoнoмiчнoi, дуxoвнo-культуpнoi,
суспiльнo-пoлiтичнoi макроструктури, залежить вiд досяг-нутого piвня сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo розвитку крайни, ступеня il залучення до iннoвaцiйниx та цившзацшних пpoцесiв, а також вiд наявност сoцioкультуpнoгo пщгрун-ття для консолхдацй теpитopiaльниx сп1льнот-
— певному юторичному типу держави вiдпoвiдaе пев-ний piвень и екoнoмiчнoi безпеки й енергоефекгивност екoнoмiки. Ц1льова спpямoвaнiсть opiентиpiв державного розвитку екстраполюеться на характер еволюцй складових екoнoмiчнoi системи й, вщповщно, визначае oсoбливoстi пoтенцiaльнo-фaктopнoi взаемодй пщсистем, елементiв i структур, залучених до виpiшення проблем: iннoвaцiйнoi трансформацй iнтелектуaльнoi сфери сусп1льного життя- освоення та використання стратепчного потенщалу- пщви-щення теxнiкo-opгaнiзaцiйнoгo piвня виробництва- кон-вергенщ! систем прогнозування й контролю за коеволюц-iйними та мультипткативними процесами в деpжaвi-
— для розроблення щльових державних програм типи макрогенерацш з опорою на ендогенний НТП в науково обГрунтованих схемах i моделях ощнки та прогнозування траекторш зaгaльнoекoнoмiчнoгo прискорення пoвиннi об'-ективуватись у стpaтегiю мaкpoсистемнoi еволюцй, що
являе собою сукупшсть д! евих економ! чних, енергетичних, сощальних, науково-техшчних та шших пщстратегш-
— вщповщно до реал! зованого курсу й загальнона-цюнальних ор! ентир!в, виконуваних кра! ною зовншнь-оеконом!чних та внутршньополиичних зобов'-язань, стратепю макросистемно! еволюц! класифковано як активну, нейтральну, обмежену та комбшовану, оскшь-ки вона виршуе завдання складност при певнш визна-чальнш м! с!1 системи та довжин и життевого циклу-
— будь-який тип макрогенерац! являе собою склад-ну конструкцш, яка визначаеться певною цшсшстю, штегральними властивостями й водночас демонструе власну сутшсть, змют, !ерархш, суперечносп, тенденц!1 й законом! рносп розвитку. Стратепю макроструктури можна класифкувати за характером еволюцшних змш ! виршенням завдань певно! спрямованосп, за масштабом ! р! внем управлшня (можна ускладнити класифка-цш: за тривалютю д!1, можливютю здшснення, природою полиики, ймов! ршстю здшснення) —
— еволюц! я цшьових пщсистем та спрямовашсть траектор!1 розвитку укра! нсько! економки е результатом комбшовано! д!1 суб'-ективного й об'-ективного вибору нацюнально! модел! ендогенного зростання в контекст! забезпечення високого р! вня економ! чно! безпеки у раз!: а) державно! пщтримки руху економ! чно! системи виз-наченою полиичними силами траектор! ею- б) адекват-ност законодавчо! бази реальним сощально-економ!ч-ним процесам та сучасним вимогам громадянського суспшьства- в) процесуального обмеження дш/силових акцш щодо перетворення укра! нсько! економки на об'-ект протиборства полиичних амбщш окремих пол-пичних ел! т- г) збереження й нарощення масштаб! в потенщал! в системно-ушверсального спрямування в цшому та наукового й науково-техшчного, зокрема-
— визначення траектор!1 еволюц! чи комбшаци стратегш розвитку макрогенераци здшснюеться на основ! сполучення р! зних критерив рацюнальносп, юну-ючих вщповщно до сучасного становища нацюнально! економки з урахуванням вимог до ефективносп и фун-кцюнування для лквщаци стр! мкого зростання техно-лопчного розриву м! ж Укра! ною та крашами-лщерами-
— запровадження у життя основних наукових прин-цитв, викладених у даному дослщженш зг! дно з теор! ею еволюцюгенетики, визначення ступеня вщповщносп макрогенераци, и елеменпв, пщсистем та блоюв визна-ченим функц! ями складно! системи завдань, як! в сукуп-ност виршують важливу нацюнально-господарську проблему — забезпечення загальноеконом! чного при-скорення експоненщального типу [6].
Висновки. Тому, окреслюючи юторичну детермшо-ванють, загальн законом! рносп, тенденц!1 й особливосп процесу макросистемно! еволюц! укра! нсько! економки, авторами визначено державн мехашзми забезпечення !1 резистентносп до зовншн! х деструктивних вплив! в, кон-кретизовано конститутивно-ключов! чинники еволюц! економ! чно! системи, комплексна д! я яких стимулюе та-кож ! необхщнють перманентного використання вищими владними структурами полггачних можливостей держави (полггачного потенщалу) в ход! розв'-язання економ! чних, культурних, етшчних, наукових, ресурсних та територ! аль-но-адмшютративних проблем. Вагомють досягнутих результат, внасл! док реал! зац!1 стратег! макросистемно! еволюц!!, залежить в! д завдань, визначених згщно з цикл-
!чно-експоненщальною парадигмою ендогенного еконо-м!чного зростання, ступеню поширення (р!вня) й реаль зац! нацюнального стратепчного потенщалу, ощнених за критер! ями щдивщуально! надшносп, стшкосп та ефективносп функцюнування макрогенерац!!. В! дтак функщ-ональне призначення ново! макрогенерац! вщбивае цшьов! настанови забезпечення ендогенного економ! чного зростання та високого р! вня економ! чно! безпеки з метою досягнення суспшьно! консолщац!!, що е запорукою цшсного сприйняття кра! нами 6С укра! нсько! нац! та 1! нацюнально! економ! чно! системи, а актив! зац!я процешв макросистемно! еволюц! здатна захистити не лише дер-жавно-економ!чний статус Укра! ни, а й РФ.
Лггература
1. Алымов А. Н. Стратегия структурной перестройки промышленности /Алымов А. Н., Гончарова Н. П., Мих-но М. К., Лобанов В. В, Емченко В. Н. — отв. ред. акад. НАНУ А. Н. Алымов. — К.: Ин-т экономики НАН Украины, 2001. — 195 с.
2. Алымов А. Н. Динамизм развития производственного потенциала /Алымов А. Н., Гончарова Н. П., Ем-ченко В. И., Лобанов В. В., Микитенко В. В. — за ред. акад. НАНУ А. Н. Алымова // - К.: Ин-т экономики НАН Украины, 2003. — 204 с.
3. Микитенко В. В. Корегування економ! чно! полии-ки держави в умовах транснацюнал! заци св! гово! еко-номки / Микитенко В. В. // Вюник економ! чно! науки Укра! ни, № 2 (14). — 2008. — С. 110−117.
4. Данилишин Б. М. Феноменолопчш альтернативи економ! чного зростання Укра! ни: Монограф! я / Б. М. Данилишин, В. В. Микитенко. — У 2 т. — Т. 1. — К.: РВПС Укра! ни НАН Укра! ни, ЗАТ «Шчлава», 2008. — 336 с.
5. Алимов О. М. Методолопчш пщходи з обГрунтуван-ня ! прогнозування прогресивних технолопчних систем у промисловост! / Микитенко В. В., Алимов О. М. // Еко-номка промисловост! — 2003. — № 4 (22) — С. 48−57.
6. Амоша А. И. Каноны и законы рынка: монография. Кн.8. Экономическое проектирование /Амоша А. И., Иванов Е. Т., Прокопенко Н. Д., Иванов С. Е. // НАН Украины. Ин-т экономики промышленности — Донецк, 2005. — 548 с.
7. Микитенко В. В. Технолог! управлшня забезпечен-ням економ! чно! безпеки виробничо-економ!чних систем / Микитенко В. В., Демешок О. О. // Стратег! я розвитку Укра! ни: економка, соцюлопя, право: Науковий журнал. — Вип. 3−4 / Головний редактор. О. П. Степанов. — К.: НАУ, 2009. — 723 с. — С. 158−169.
8. Микитенко Д. О. Управлшня шновацшним потенща-лом — ключова детермшанта збалансованого розвиту еко-ном!чно! системи / Микитенко Д. О., Чупрша М. О. // Проблеми ! перспективи шновацшного розвитку економ!-ки Укра! ни: Матер! али м! жнародно! наук. -практично! кон-ференц!!: в 3-х т. — Дншропетровськ: Нац! ональний г! рни-чий ушверситет, 2009. — ТТ 3. — С. 114−115.
9. Гребенюк О. В. Система реагування на загрози шформацшнш безпещ держави в умовах нарощення загроз свггово! фшансово! кризи / Гребенюк О. В., При-потень В. Ю. // Стратег! я розвитку Укра! ни: економка, соцюлопя, право: Науковий журнал. — Вип. 3−4 / Го-ловний редактор. О. П. Степанов. — К.: НАУ, 2009. — 723 с. — С. 158−169.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой