Особенности иностранных инвестиций и их влияние на экономику государства

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 330. 332
К. В. ЖИЖКО (ДНУ iM. О. Гончара, Дншропетровськ)
ОСОБЛИВОСТ1 1НОЗЕМНИХ 1НВЕСТИЦ1Й ТА IX ВПЛИВ НА ЕКОНОМ1КУ ДЕРЖАВИ
В данш статп дослвджено i проанал1зовано важливють прямих шоземних швестицш для Украши та наведено основн1 краши-швестори. Також розглянуто роль транснацiональних компанш та! х вплив на краши-реципieнти iнвестицiй i проаналiзовано варiанти поведiнки на ринках кран в залежносп вiд! х цiлей. Розглянуто переваги i недолiки ввд впливу iноземних iнвестицiй.
В данной статье изучена и проанализирована важность прямых иностранных инвестиций для Украины, и приведены основные страны-инвесторы. Также рассмотрена роль транснациональных компаний и их влияние на страны-реципиенты инвестиций и проанализированы варианты поведения на рынках стран в зависимости от их целей. Рассмотрены преимущества и недостатки от влияния иностранных инвестиций.
In this article the importance of foreign direct investments for Ukraine are analyzed and studied, and main investors are described. Also the role of transnational companies and theirs influence on recipient countries are studied, and the basic strategies on the markets of countries depending on theirs aims are analyzed. The advantages and disadvantages of foreign investments are described.
Класичний аналiз, який базусться на моделi Маршалла, доводить, що шоземш швестици е корисними як для краши-швестора, так i для краши-рецишента. Зокрема, iз суто економiчноI точки зору, шоземш швестици приносять кра1-нi-реципiентовi бшьше корисп, шж шкоди [1]. Пращвники i постачальники новостворених шдприемств разом з урядом, який отримуе по-датки, виграють бiльше, шж втрачають конку-руючi мiсцевi компани та iнвестори.
Щоб освiтити важливють прямих iноземних iнвестицiй (П11) для економши Укра1ни та ощ-нити 1х обсяг, достатньо проаналiзувати даш табл. 1. Для кращого розумшня порядку цифр, слiд пiдкреслити, що у вщносному вираженнi П11 у 2007 р. складали — 5,7% ВВП (або 8,3034 млрд дол. США), а у 2008 р. — 3,7% ВВП (або 6,2340 млрд дол. США).
Крiм того, додатковим результатом П11 в економшу краши-рецишента е отримання нею непрямих технолопчних ефектiв, тобто шдви-щення загального технологiчного рiвня i квал& gt- фiкацiI персоналу. На жаль, цей останнш ефект несумюний з високими податковими ставками, тому в бшьшосп випадкiв краIна-реципiент змушена вибирати мiж реальною, хоча й доволi короткостроковою, унаслiдок iснування систе-ми трансфертних цiн, фiнансовою вигодою i доволi непомiтним, але надзвичайно важливим для розвитку економiки, шдвищенням загального технологiчного рiвня.
Одночасно суттевим недолiком експансiI транснацiональних корпорацш (ТНК) — а саме на ТНК припадае найбiльша частка П11 — на ринок будь-яко1 кра1ни е можливiсть виникнен-
ня певних пов'-язаних iз цим полiтичних ускла-днень:
По-перше, цiлком природними е протести працiвникiв компанiй-конкурентiв тiеI ТНК, особливо у випадку можливого банкрутства цих компанш.
По-друге, найбiльшi ТНК за своею могутш-стю не поступаються деяким державам. А за таких умов, коли iснуючi правила гри на вщпо-вiдному ринку не задовольнятимуть керiвницт-во ТНК, то вона сама здатна змшити щ правила шляхом пiдкупу, пол^ичного тиску чи навiть перевороту. Як приклад — профшансований американською компашею «1ТТ» переворот у Чилi в 1972 р., унаслщок якого було повалено уряд С. Альенде.
Украшсью споживачi також мали змогу вiд-чути, лобiстську потужшсть ТНК та II наслiдки у виглядi рiзкого подорожчання автомобiлiв шсля прийняття пiд тиском «Daewoo» ряду об-межень щодо I^ iмпорту — наприклад, Закону УкраIни «Про стимулювання виробництва ав-томобiлiв» вщ 19 вересня 1997 р. Бшьше того, на додачу до цього закону, котрий передбачае суггевi податковi пiльги для iнвесторiв украIн-ськоI автомобiлебудiвноI галуз^ корейськiй сто-ронi вдалося пролобдавати впровадження дода-ткових тарифних i нетарифних обмежень на iмпорт в Украшу автомобшв. Тому е дуже важливим i необхiдним вдосконалення механiзму регулювання iнвестицiйних процесiв в Укра! ш для полiпшення II економiчного становища та конкурентних позицiй на глобальному ринку [2].
© Жижко К. В., 2010
Прям! шоземш швестицп в економпсу УкраТни за краТнами походження (млн дол. США)*
Роки
Краши 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 (3 кв.)
Юпр 377,7 478,0 672,1 779,2 1 101,3 1 562,0 3 011,7 5 941,8 7 682,9 8 201,7
Шмеччина 240,8 249,5 317,7 441,4 626,7 5 505,5 5 620,7 5 917,9 6 393,8 6 580,8
Нидерланды 362,2 370,2 396,3 463,9 564,5 721,8 1 493,0 2 511,2 3 180,8 3 814,2
Австрш 50,0 144,1 210,9 252,1 352,0 1 423,6 1 600,8 2 075,2 2 445,6 2 564,8
Сполучене Корсшвство 362,0 400,4 534,0 686,1 750,9 1 155,3 1 557,2 1 968,8 2 273,5 2 348,5
РФ 286,5 295,1 323,2 377,6 407,5 799,7 980,8 1 462,2 1 851,6 2 061,5
США 639,4 693,5 890,6 1 074,8 1 103,7 1 374,1 1 418,0 1 436,8 1 471,5 —
Францш 140,5 219,0 350,8 574,2 — 826,8 1 046,2 1 226,1 1 589,6
В1рпнсыа острови 212,7 228,2 346,1 381,0 543,8 688,7 808,3 1 045,7 1 316,1 1 340,5
Швецш 30 — - - - - - 1 006,6 1 263,0 —
Полыца — - - - 139,7 224,0 366,0 670,5 694,7 862,5
Швейцарш 163,2 203,1 — - 311,3 445,9 504,9 583,8 715,6 825,8
Угорщина — - - 100,4 120,3 — 364,5 400,9 595,5 715,1
1нпп краши 1 150,4 1 203,5 1 430,0 1 750,2 1 759,0 2 474,6 2 633,3 3 421,8 4 612,7 6 765,6
Усього 3 874,9 4 406,1 5 339,9 6 657,5 8 354,9 16 375,2 21 186,0 29 489,4 35 723,4 38 591,6
Обсяги прямих швестицш в Укра1ну та за окремими крашами-швесторами наведено з урахуванням даних Нацюнального банку Украши та Фонду державного майна Украши, а також Державного комггету статистики Украши. * - Даш наведено наростаючим шдсумком з початку швестування. ** - Даш вщсутш.
Як бачимо, однозначно! загально! рекомен-дацп щодо того, чи повинна кра! на-рецитент обмежувати П11, немае i бути не може, бо все залежить вщ конкретно! ситуацi! Структура рiзних ТНК значною мiрою вiдрiзняеться зале-жно вiд основно! галузi! х спецiалiзацi! Нафто-видобувнi компанi! та банки, як правило, наба-гато бшьше орiентуються на закордоннi ринки, ашж, наприклад, компанi!, що задiянi в харчо-вiй промисловостi.
Однак навт компанi!, що спецiалiзуються на однш галузi, можуть значно вiдрiзнятися одна вiд одно! Класичний приклад: у 1992 р. американська нафтовидобувна корпоращя «Exxon» мала на закордонному баланс 57% активiв, 77% об^у i 78% прибутюв. Вiдповiднi цифри для !! конкурента «Atlantic Richfield» становлять лише 22%, 25% та 21%. Аналопч-но «Coca-Cola» одержуе понад 80% сво! х при-бутюв за кордоном, а !! найближчий конкурент «PepsiCo» — тшьки 18% [3].
Отож очевидно, що ушверсально! рекомен-дацi! тут немае i бути не може: вплив т1е! чи iншо! ТНК, а вщповщно й оптимальна реакщя кра! ни-реципieнта повнiстю залежать вiд спе-цифiки дiяльностi само! компанi!
У сучаснш економiчнiй науцi домiнують три основш концепцi! оцiнки впливу ТНК на нацюнальну економiку, а вщповщно — i регу-лювання цього впливу: зайнятосп, податкових надходжень та пла^жного балансу. Концепцiя зайнятостi наголошуе на необхiдностi залучен-ня до виробничо! дiяльностi ТНК мiсцево! ро-бочо! сили. Концепцiя ж податкових вщраху-вань зосереджуеться на максимiзацi! податково! бази i, вiдповiдно, податкових надходжень до бюджету. А концепщя пла^жного балансу — на полшшенш сальдо платiжного балансу держа-ви. При цьому неврахованими залишаються певш доволi суттeвi аспекти. Концепцiя зайнятосп зважае на iнтереси нацюнальних вироб-никiв (тобто працiвникiв вщповщно! галузi), проте цiлковито iгноруe вплив на споживачiв. Концепцiя податкових вщрахувань зосереджуеться на прибутках винятково держави,нору-ючи змiни доходiв i, вiдповiдно, купiвельно! спроможностi населення.
Визначальним критерieм при виборi оптимально! моделi поведiнки стосовно т1е! чи ш-шо! ТНК також повинен бути тип ресуршв, який вона найбшьше використовуе у сво! й дiя-льностi. Як вiдомо з класично! економiчно! те-орi!, юнуе три основнi типи ресурсiв: земля, каттал i робоча сила, i вiдповiдно до специфiки
свое! дiяльностi рiзнi ТНК використовують цi ресурси в рiзних спiввiдношеннях.
Дещо спрощено цей подiл можна звести до трьох класичних типiв ТНК: «мисливщв за си-ровиною», «шукачiв ринюв» та «мiнiмiзаторiв витрат».
При розглядi оптимальних моделей повед& gt- нки держави стосовно рiзних ТНК доцiльно виходити саме з ще! типологi! [4].
1) Мисливщ за сировиною.
Навт з огляду на значний дефщит нацюна-льного бюджету не варто допускати експанси в Укра! ну шоземних компанiй, що спецiалiзу-ються на видобутку невiдновлювальних приро-дних ресурав. Для цього iснуe двi серйозш причини. По-перше, невiдновлювана сировина е до певно! мiри стратегiчним ресурсом- !! цiна на мiжнародному ринку зростае з вичерпанням свiтових запашв. Тому для Укра! ни було б вип-днiше частково законсервувати сво! родовища до того часу, коли щна на певнi ресурси зросте достатньо високо. По-друге, надмiрне захоп-лення видобутком сировини може призвести до деiндустрiалiзацi! (так звана голландська хвороба).
Докоршно вiдмiнною е ситуацiя з видобут-ком вiдновлюваних природних ресуршв. Укра!-на повинна всiляко заохочувати швестици у цю сферу, оскшьки це, по-перше, спричинить зна-чш надходження у бюджет, а по-друге — дасть доступ до передових закордонних технологш, дуже перспективними були б, наприклад, швестици у вггрову, сонячну та приливну електро-енергетику.
2) Шукачi ринкiв.
Стосовно компанш, що шукають насампе-ред новi ринки збуту для свое! продукцп, пове-дiнка повинна бути зовшм iншою. Само по собi ввезення i продаж в Укра! ш продукцi!, зробле-но! за !! кордонами, навiть якщо ця продукщя е високоякiсною i справдi необхщною, все ж ма-тиме негативний вплив на торговельний баланс Укра! ни. Тому доцшьно шляхом податкових та шших пiльг форсувати процес експансi! компа-нi!-виробника на укра! нський ринок i спонука-ти !! до перенесення в Укра! ну частини сво! х виробничих потужностей. Це — перший крок для мiнiмiзацi! шкщливих наслiдкiв будь-якого iмпорту без втрати переваг. А другим кроком стало б стимулювання експорту вироблено! в Укра! ш продукци за кордон. Цей варiант був би вигiдним як для Укра! ни, так i для само! ТНК.
3) Мiнiмiзатори витрат.
Стосовно цих компанiй сумнiвiв практично не виникае. У сво! х фiлiалах компани цього
типу штенсивно використовують мюцеву робо-чу силу для виробництва продукци, що йде на експорт. Тобто залучення цих компанiй одно-часно дозволяе значно полшшити платiжний баланс краши-рецишента i рiзко знизити рiвень безроботя. Крiм того, мiнiмiзатори витрат часто е дуже високотехнолопчними компашями, отож, функцiонування у тiй чи шшш краIнi! х виробничих потужностей вщчутно пiдвищуе загальнонацiональний теxнологiчний рiвень.
Однак у цьому випадку необхщно зробити важливе застереження: для досягнення позитивного ефекту для украшсько! економши компа-нiя-iнвестор повинна реально використовувати стратепю мiнiмiзацiI витрат, а не лише декла-рувати II. 1люстращею до цього застереження може бути рашше згаданий приклад швденно-корейського автомобiлебудiвного гiганта «Daewoo Motors», що створив iз Запорiзьким автомобшьним заводом спiльне пiдприемство «АвтоЗАЗ-Daewoo» i, використовуючи свiй iмiдж «мiнiмiзатора витрат», досяг вщ украш-ського уряду низки пшьг, у тому чи^ й оф& gt- цiйне закрiплення майже монопольного становища спшьного тдприемства (СП) на ринку краIни. При цьому деклароваш намiри щодо штенсивного використання мiсцевоI робочоI сили на практищ виявилися порожнiми обiцян-ками для одержання додаткових пшьг, оскшьки реально не було мови не лише про експортну орiентацiю виробництва (навпаки — штаб-квартира «Daewoo Motors» заборонила СП екс-порт продукцiI за межi Украши для уникнення так званоI канiбалiзацiI, тобто захоплення рин-кiв, що «належать» шшим пiдроздiлам компа-ни), але й про жодну «мiнiмiзацiю витрат» -так, для забезпечення стабшьност збуту головного шдроздшу корпорацiI на украIнськi авто-мобш продовжували ставити двигуни корейсь-кого виробництва, незважаючи на розробку фа-xiвцями «АвтоЗАЗ» нового двигуна, значно дешевшого та економiчнiшого порiвняно з ко-рейським аналогом.
Отже, хоч оцшку впливу ТНК на економшу й можна проводити шляхом застосування по-ширених у сучаснш економiчнiй науцi концеп-цш, однак для адекватного вiдображення ситу-ацiI вони потребують певноI модифшаци та комплексного застосування.
Величезна кшьюсть публiкацiй, присвяче-них ТНК та! х впливу на економiку (передусiм у формi iнвестицiй), безумовно засвщчуе акту-альнiсть цiеI тематики. Водночас вражае проти-рiччя i подекуди цшковита протилежнiсть ви-словлюваних при цьому поглядiв — вiд дифiра-
m6ib ТНК, як становому хребту та ключовим фiгурам глобалiзованоi економши до гнiвних звинувачень im же, як таким to6i спрутам cbi-тового iмперiалiзму, що для власного й без того безмiрного збагачення витягують ресурси з без-захисних нацюнальних економiк.
I перше, i друге твердження мають право на юнування, оскiльки впродовж iсторii свого роз-витку ТНК давали шдгрунтя для обох. З одного боку, незаперечним фактом е те, що ТНК — одна з головних рушшних сил глобалiзацii та на-уково-технiчного прогресу [5]- зокрема, уже на початку 80-х роюв ТНК контролювали близько 40% промислового виробництва, 60% зовш-шньоi торгiвлi та 80% технолопчних розро-бок капiталiстичного св^у, i ця тенденцiя три-вае [6].
Таким чином, в результат аналiзу переваг i недолiкiв шоземних швестицш в економшу Украiни можна зробити висновки про ix необ-xiднiсть, але з урахуванням супутшх заxодiв, якi б не давали попршення стану в певнiй галу-зi економiки, безпосередньо або опосередкова-но. Визначення доцiльностi iноземниx швестицш слщ робити також з урахуванням не тшьки миттевих економiчниx здобуткiв, а й наслiдкiв у довгостроковш перспективi. Звичайно, осно-вним ^rn^ieM мае бути економiчна та соща-льна користь для шдприемств, репошв та галу-зей економши.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Zhyzhko, K. An analysis of main methods for determining the value of enterprises [Text] / K. Zhyzhko // Proc. of the 6-th Int'-l sci. conf. «Transbaltica 2009» (22−23. 04. 2009, Vilnius Ge-diminas Technical University, Vilnius, Lithuania).
2. Закон Украши «Про стимулювання виробництва автомобшв» ввд 18. 09. 1997 р. [Текст] (не Aie з 01. 01. 2008 р.) / Верховна Рада Украшибль отека офщшних видань).
3. Nickels, W. G. Understanding Business [Text] -4-th ed. / W. G. Nickels, J. M. McHugh, S. M. McHugh. — IRWIN, 1996.
4. Друзик, Я. С. Мировая экономика на финише века [Текст] / Я. С. Друзик. — Мн.: Дрофа, 1997. — 257 с.
5. Основш показники по СЕЗ (офщшна доповвдь) [Електрон. ресурс] / Мшстерство економши Украши. — 2008. — Режим доступу: http: //www. mineco. gov. ua
6. Пехник, А. В. 1ноземш швестици в економ^ Украши [Текст] / А. В. Пехник. — К.: Знання, 2007. — 337 с.
Надшшла до редколеги 19. 03. 2010. Прийнята до друку 23. 03. 2010.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой