Психологические особенности студентов с высоким уровнем определенности стиля жизни

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Физическая культура и спорт


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 336. 72
ПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СТУДЕНТ1 В З ВИСОКИМ Р1ВНЕМ ВИЗНАЧЕНОСТ1 СТИЛЮ ЖИТТЯ
Бачинська Х. П.
Львiвський нацiональний унiверситет iменi 1вана Франка
Проанал1зовано психолог1чн1 аспекти стилю життя, його головш складов1. Проанал1зовано зв'-язки стилю життя з особист1сною зр1л1стю, системою життевих ор1ентацш та компонентами мотивацшно! структури особистост1 у студент1 В. Встановлено, що студенти, яга характеризуються ч1тким уявленням щодо власного стилю життя характеризуются вищим р1внем особист1сно! зр1лост1, а саме: високим р1внем в1дпов1дальност1, незалежн1стю, сформо-ваною життевою ф1лософ1ею.
Ключовi слова: стиль життя, особиспсна зр1л1сть, система життевих ор1ентацш, мотивац1я, рання доросл1сть.
Постановка проблеми. Прагнення молодо! людини здшснити сво! мри бажання часто проявляеться у робот над собою, у вдосконалеш, у виборi оточуючих, у способi життя. У цей пер^ од людина стае бшьш самостiйною, в не! е бшьше можливостей себе проявляти. Робити те, що! й по-добаеться, або принаймш, слiдувати якимось сво-!м поглядам, переконанням. У раннш дорослостi стиль життя починае проявлятись найвиразшше, це пов'-язано iз широкими можливостями молодо! людини проявляти себе самостшно, вщповщально, соцiально активно, творчо.
Психологiчнi концепцп стилю життя значною мь рою можна прослщкувати у працях А. Адлера, де стиль життя — це той ушкальний споиб, який ви-бирае людина для реалiзацi! сво! х життевих цiлей. Стиль життя вважаеться тюно пов'-язаним з спрямо-ванiстю особистостi та !! мотиващею. За А. Адлером, властивий людиш стиль життя, дае змогу передба-чити !! майбутне. Тому завданням психологи «вияви-ти еднiсть в кожнш людинi: у !! мисленш, почуттях, дiях, у !!, так званому, свщомому i несвiдомому — в будь-якому виявi !! особистсних властивостей, i це буде ключем до розумшня !! поведiнки» [1, с. 24−28]. В диспозицшнш психолопчнш теорi! концепт стилю життя схожий з поняттями риси особистоста, де стиль життя — це вся сукупшсть рис людини, як проявляються у прагненш до дп, у прагненнi досяг-ти певно! мети. Синонiмом стилю життя можна вва-жати концепцiю життевого сценарж Е. Берна, який формуеться, тд впливом батькiв i служить своерщ-ним психологiчним iмпульсом, що штовхае людину вперед, назустрiч !! дол^ Водночас Е. Фром визначае стиль життя як бачення людиною свое! особистост в культурному аспекта [8]. Стльним у вшх психоло-пчних концепцiях визначення стилю життя е те, що це поняття служить для позначення особливостей досягнення людиною значущо! цт свого життя та способу !! реалiзацi!
Цим психологiчне трактування стилю життя рiз-ниця вщ соцiологiчного, у якому акцентуеться на зо-внiшнiх виявах стилю життя i на тому, як рiзнi люди з рiзними стилями взаемодшть мiж собою. З соцю-лопчного погляду, стиль життя являе собою систему практик, що повторюються у повсякденнш поведшщ i визначають статус людини в сощальному просторi. В стиль життя включаються практики в найрiзно-машттших сферах: це споживання i дозвiлля, праця i доходи, здоров'-я, участь в полггищ i релiгi! та iн. Стиль життя значно пов'-язаний iз поняттям смаку i трактуеться як типовi форми життедiяльностi людей, умови! х пращ та побуту [3, 5, 6, 7].
Стиль життя студентв — надзвичайно бурх-ливий i рiзноманiтний, часто вiд вiдрiзняеться вiд того, який був у перюд, коли вони ходили до школи,
бшьше залежали вiд батьюв. Студент — це доросла людина, яка обирае свш cnoci6 життя, мае сво! х погляди щодо формування життя. Але бшьшють людей у студентсью роки часто не знають, чого вони хочуть, чи правильно вони обрали свш шлях, у них появляються сумшви. Тому необхщно прослщку-вати, якi ж таю психолопчш особливостi студентiв допомагають визначитися i3 стилем! хнього життя, як основнi тенденцi! проявляються у цьому вибо-рi, вивчити структури та психолопчш мехашзми стилю життя, без якого не можливе тзнання себе, розкриття i вдосконалення сво! х здiбностей i таланту. Опираючись на погляди А. Адлера визначивши стиль життя людини, можна визначити основш щл^ яким людина слiдуе.
До позитивних стилiв життя належать: стиль сощально! активностi, морального авторитету, творчого життя, патрютизму- естетичний, дiяльнос-rn, сiмейного життя, iнтелекту, любовi та дружби, професшний.
До негативних стилiв належать: споживацький, домiнування та влади, гедошзму (задоволення), ощадливостi, пасивного спостереження, шахрайства, недовiри, ненавистi до людей, цишзму, скептицизму. Цi стилi життя мають негативний вплив на стосунки iз шшими людьми та розвиток само! людини.
Студентський вж включений в контекст житте-вого шляху — в цей час створюються умови для самовизначення. Студент стае суб'-ектом життя i здшснюе рух до справжньо! свободи та автономп [4, с. 32]. Власне те, що студент стае суб'-ектом життя дае йому змогу самостшно визначитися зi стилем свого життя. А проблема постае у тому, який стиль обрати i що потрiбно для цього визначення. Тому проблема дослщження полягае у виокрем-ленш основних стилiв життя, притаманних студентам та психолоичних складових визначеного стилю життя у раннш дорослост.
Метою дослвдження е виокремлення психолоичних особливостей студентiв iз визначеним рiвнем стилю життя
Мета статта — презентувати психолопчну штер-претацiю стилю життя у студентському вщ
Основний матерiал. За А. Адлером, стиль життя у раннш дорослост проявляеться у можливост для постановки щлей свого життя та можливостей по-долання комплексу неповнощнност, який був сфор-мований в дитинствь У цьому вжовому перiодi чiтко формуються складовi життевого стилю: уявлення людини про себе ким вона е, уявлення про реч^ як !! оточують, а також i про те, що свгг вимагае вiд людини. Крiм того саме на перiод ранньо! дорос-лостi припадае вирiшення трьох головних завдань, як характеризують стиль життя за А. Адлером: це самореалiзацiя у робот, дружбi i любовi. Цi життевi
S
а & lt-
2 f П
о & lt-
о
X S о с
© Бачинська Х. П., 2015
N & lt-
2 ^
П
О & lt-
о
X
к о с
завдання займають чшьне м1сце у житт1 студентш 1 е необхщш для 1х саморозвитку удосконалення, здобуття особист1сно'-1 зршост1, вщчуття себе щас-ливим [2].
Стиль життя студент1 В може охоплювати ус сфери 1хньо1 д1яльност1: роботу, навчання, особисте життя, стосунки з друзями, протилежною статтю 1 саме в цих сферах вш виявляеться ста-новленням самосвщомост1, а отже 1 розвитком особист1сно'-1 зр1лост1, ч1тким формуванням струк-тури мотивацп, формуванням системи життевих ор1ентацш та формуванням уявлення про свое майбутне та м1сце у ньому. Тому необхщно до-слщити основш показники досягнень щлей осо-бистост1, за допомогою чого людина визначае щль 1 за допомогою чого вона 11 досягае. З теоретичного анал1зу л1тератури пом1тно, що основними шдикаторами стилю життя е те, що сприяе досяг-ненню щлей людини: смисложиттев1 ор1ентацп, мотиви та особист1сна зр1л1сть.
Для емтричного вивчення стилю життя сту-дент1 В було застосовано опитувальник «Стиль життя» Ч. Матусевича, метою якого е визначен-ня домшуючого уявлення про стиль життя юна-цтва. В опитувальнику представлено опис 21 стилю життя, характерного для р1зних людей, причому стил1 життя вщображають основш щнност1 людини. Для дослщження особливостей стилю життя було обрано «Опитувальник особист1сно'-1 зршостЬ О. С. Штепи, який дае змогу визначити р1вень осо-бист1сно'-1 зршостк високий р1вень, необхщний р1-вень та критичний р1вень. «Опитувальник компонент мотиващйно'-1 структури» В. Гербачевського, що визначае домшуюч1 мотиви особистость «Опитувальник системи життевих ор1ентацш» Д. А. Леонтьева, що дае змогу з'-ясувати зм1стов1 життев1 ор1-ентацп особистост1, що складають основу образу Я.
У дослщженш взяли участь 40 студент1 В в1ком 18−23 роки льв1вських та тернотльських ВУЗ1 В. Ре-зультати дослщження групи опрацьовано за допомогою пор1вняльного та кореляцшного анал1зу про-грамного пакету Б1а'-Ь18'-Ь1са-10.
За результатами дослщження виявлено, що бшьш1сть студент1 В мае ч1тко визначений стиль життя. Це можна пояснити тим, що дослщжуваш вжом 18−23 роки мають ч1тю уявлення про сво'-1 щн-ност та вподобання 1 знають, чого хочуть в майбут-ньому. Частка ос1б з невизначеним стилем життя становить 20%. Встановлено, що у цих дослщжува-них спостер1гаеться невщповщшсть м1ж реальним та уявним стилем життя.
Виявлено, що студентам найбшьше подобаються таю стил1 життя: творчий стиль (16%), стиль морального авторитету (11%), стиль «мейного життя (11%), стиль любов1 та дружби (9%).
Найменше студентам подобаеться стиль пасив-ного спостереження (0%, цишзму та скептицизму (0%) та гедошзму 1 задоволення (0%).
За допомогою пор1вняльного анал1зу за крите-р1ем Мана-У'-1тш виявлено, що дослщжуваш, 1з ви-значеним стилем життя, вищ1 бали присвоювали стилю життя сощально'-1 активност та нижч1 бали споживацькому стилю, студенти 1з визначеним стилем активно включалися у виршення сощальних проблем, насамперед, дбаючи про суспшьш, за-гальш справи, а власш особов1 справи ощнювалися ними як другорядш. Водночас дослщжуваш, 1з не-сформованим стилем життя вважали, що життя за-боргувало перед ними, намагалися взяти вщ нього все, але сам1 не робили творчого внеску, працювали так, щоб тшьки не нажити неприемностей. До ви-значених стил1 В життя належали стиль творчост1,
«мейного життя, морального авторитету, любов1 1 дружби, комфортност життя.
Кореляцшний анал1з за Стрменом ощнок р1зних стил1 В життя показав, що якщо студенти обирають за головний певний позитивний стиль життя, то часто доповнюють його шшими позитивними стилями життя (рис. 1). 1снуе прямий взаемозв'-язок м1ж комфортшстю життя, д1яльшстю, шмейним життям, творч1стю та штелектом. Це можна пояс-нити тим, що вс перераховаш стил1 е складовими щлого життя людини 1 вщ того, насгальки щаслива с1м'-я, чи наскшьки устшно працюе 1 творить людина буде залежати 11 комфорт 1, навпаки.
прям1 зв'-язки, р & lt- 0,05
Рис. 1. Кореляцшна плеяда зв'-яз^в позитивних стилiв життя у о"б з визначеним стилем життя
Виявлено зв'-язки м1ж позитивними та негативно забарвленими стилями життя (рис. 2). Якщо лю-дина обирае стиль життя любов1 та дружби, тод1 вона схильна до опуртошзму — до життя без неприемностей 1 горя, до контакт1 В з людьми, нама-гаючись поводять себе так, щоб вс1м сподобатися. Неприйнятим для цього стилю е стиль шахрайства та домшування 1 влади, оскшьки для них характеры шдивщуальне вмшня жити, а шших людей вони розглядають як фон для визначення свое! дь яльност1. Зв'-язок стилю шахрайства з професш-ним стилем, свщчить, що людина прагнучи знати вс «ходи 1 виходи», вс можливост щодо реал1зацп сво'-1х справ 1 вмшня досягти того, чого хоче, водночас прагне професшно'-1 майстерност1.
— прямi зв'-язки- - обернет зв'-язки- р & lt- 0,05
Рис. 2. Кореляцшш плеяди зв'-яз^в мiж позитивними та негативними стилями життя у дослщжуваних, якi мають визначений стиль життя
Виявлено прям1 зв'-язки м1ж визначешстю стилю життя та такими рисами особистост1 як в1д-повщальшсть, життева ф1лософ1я, креативн1сть та автономшсть, показники яких е критер1ем ви-сокого р1вня особист1сно1 зр1лост1 (рис. 3). Отже, можна спрогнозувати, що для студент1 В 1з ви-значеними стилями життя характерш здатн1сть до самостшного прийняття р1шення, ум1ння ри-зикувати та завершувати розпочату справу, го-товшсть дов1ряти соб1 та здатшсть до самовиз-начення, здатн1сть вт1лювати власний погляд на життя в результатах д1яльност1 та усв1домлюван-ня власно1 реальност1 у контекст1 навколишнього св1ту в пошуках сенсу життя.
— прям зв'-язки- р & lt- 0,05
Рис. 3. Кореляцшна плеяда зв'-яз^в визначеного стилю життя та компонентами особистгсно! зршост особистост
На статистично значимому р1вш не виявлено кореляцшних зв'-язюв м1ж визначешстю стилю життя та компонентами мотиващйно'-1 структури, цей факт може свщчити про те, що для ос1б як 1з сформованим так 1 не сформованим стилем життя характерно досягати сво'-1х щлей без звернення до певного мотиву.
Було виявлено зв'-язки м1ж визначеним стилем життя та смисложиттевими ор1ентащями (рис. 4). Для визначеного стилю життя характерний висо-кий р1вень поставлення щлей життя, а саме на-явшсть в житт щлей у майбутньому, як надають життю осмислешсть, спрямовашсть 1 часову перспективу. Водночас визначений стиль життя вщо-бражае лише т ц1л1, як людина прагне досягнути, а не яких вона вже досягнула 1 втшила в життя. Чим вищий р1вень визначеност стилю життя тим нижчий р1вень локусу контролю життя. Ми це по-яснюемо тим, що особи з визначеним стилем життя переконаш у тому, що життя людини нетдвладне свщомому контролю, що свобода шюзорна 1 без-глуздо що — небудь загадувати на майбутне.
изначений стиль
?Ь& quot-"--0,32 ---
Локус-контрольЧ V. життя J
— прям зв'-язки- --- обернет зв'-язки- р & lt- 0,05
Рис. 4. Кореляцшна плеяда зв'-язюв визначеного стилю життя з смисложиттевими орieнтацiями
Отже, студенти найчастше визначеш 1з такими стилями життя: творче життя, шмейне життя, стиль любов1 та дружби, щ стил1 життя вони допо-внюють м1ж собою. Визначитися 1з стилем життя молодим людям допомагае 1х особист1сна зрш1сть, та смисложиттев1 ор1ентацп.
Висновки. Стиль життя визначаеться як ушкаль-ний спошб пристосування до життя 1 взаемодп з ним, який вибирае людина для реал1зацп сво'-1х щлей. До-росле життя людини лише фжсуе 1 збер1гае стиль життя 1 тому дае можлив1сть передбачати людську поведшку. У перюд ранньо'-1 дорослост найбшьше можливостей для прояву свого стилю життя. Важ-ливими складовими стилю життя у цьому перюд1 е уявлення людини про себе, про м1сце у цьому свт, уявлення про свою тнцеву щль 1 ус1 засоби, яю мо-жуть допомогти у реал1зацп ц1е1 ц1л1.
Не вс1 студенти мають ч1тко сформований стиль свого життя, що свщчить про 1х недостатн1й р1вень
особист1сно1 зр1лост1 та невмшня ставити конкрет-н1 щл1 в своему житт1. Для студент1 В характерне р1зноман1ття мотив1 В, проте немае ч1тко'-1 тенденцИ, яка б вказувала на те, що у раннш дорослост1 ви-значнений чи невизначений стиль життя мае характеры мотиви, ймов1рно, це пов'-язана 1з недо-статньою к1льк1стю досл1джуваних (перспективи дослщжень).
Важливим досл1дження стилю життя студент1 В е для педагог1чно1 психологи, оскшьки, серед фун-даментальних знань, що одержуе учень у школ1 1 студент у ВНЗ, недостатньо предмет1 В, яю дають можлив1сть проявити свш стиль життя, його осо-бливост1, а разом з тим свою шдивщуальшсть та ун1кальн1сть.
Рекомендацп студентам щодо визначення свого стилю життя. Останшм часом часто чуеш в1д моло-дих людей «я не знаю, чого я хочу в цьому житт1 «, «я не знаю, ким я хочу бути», а важливо знати, важливо визначитися 1 тод1 вс1 сили спрямовувати в те, що подобаеться. Для цього необхщно вм1ти ставити перед собою ч1тю щл1 та шляхи 1х досягнення. У такий спошб молод1 люди зможуть сформулюва-ти св1й стиль життя, який характеризуватиме 1х як особист1сно зр1лих, впевнених, в1дпов1дальних людей, що сприятиме 1х саморозвитку та збагачен-ню. Важливо звернути увагу на мотиви свое'-1 д1яль-ност1, адже це те, що е способами досягнення щлей 1, якщо в людини сформований конкретний мотив, це буде сприяти швидшому 1 ефектившшому до-сягненш щлей.
Визначивши св1й стиль життя, молода людина зможе ефектившше оргашзувати свое життя, не розпорошувати увагу на додатков1 реч1, та досягти того чого прагне. Коли людина все життя в пошуку себе, тод1 у не1 немае часу на втшення себе у те, що справд1 подобаеться, у те, що робить 11 щасли-вою 1 приносить користь 11 та оточуючим. Важливо пам'-ятати, що визначений стиль життя, це не поставлена в рамки одна лшя розвитку, що не дае права звернути в сторону, це лшя, яка доповню-еться багатьма шшими, взаемод1е з шшими, вона звивиста 1 розгалужена, але людина знае, що ця лшя 1снуе, що це 11 л1н1я 1 що вона веде 11 у потр1б-ному напрямку.
РекомендацИ викладачам, щодо оргатзацП навчально! д1яльност1 студент1 В. Було виявлено, що студентам найб1льше обирають стиль творчого життя. Тому пщ час навчання дощльно надавати 1 м б1льше можливостей для творчос-т та самовираження, б1льше творчих завдань. Оск1льки б1льш1сть студент1 В зовс1м не обира-ють стиль життя як «пасивне спостереження», потр1бно орган1зовувати заняття, де б студенти не були просто пасивними поглиначами шфор-мацп, а мали б змогу брати активну участь у самостшному здобутт1 ще'-1 1нформацИ. Кр1м того, б1льш1сть студент1 В надають перевагу стилю с1-мейного життя та любов1 1 дружби, вщповщно, у навчальних курсах з психологи акцентувати увагу на стосунках у с1м'-1, на вихованн1, на сто-сунках 1з протилежною статтю, батьками, рщни-ми, взаемов1дносинах з друзями
Список л^ератури:
1. Адлер А. Наука жить / А. Адлер [пер. с англ]. Port-Royal- Киев.: 1997. — 79 с.
2. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / А. Адлер [пер. с англ] - М.: 1993. — 202 с.
3. Бурдье П. Социология политики / П. Бурдье [пер. с фр]. — М.: Socio-Logos, 1993. — 336 с.
4. Лановенко Ю. Категрiальний апарат дослщжень перебиу життя людини // Сощальна психолопя. № 22. 2013. — С. 29−36.
S
а & lt-
I F
п
о & lt-
о
X
s о с
5. Масланцева Н. Ю. Социологическии основания концепции стиля жизни // Вестник Челябинского государственного университета. — № 31 (212). 2010. — Философия. Социология. Культорология. — Вып. 19. — С. 147−150.
6. Сафарян А. В. Понятие «Стиль жизни» в социологии [Електронний ресурс] 2008. Режим доступу: http: //www. zpu-journal. ru/e-zpu/2008/3/Safarian/
7. Тоффлер Э. Шок будущего / Э. Тоффлер [пер. с англ]. — М.: АСТ, 2002. — 557 с.
8. Фрейджер Р., Фэйдимен Д. Личность: теории, експерименты упражнения. — СПб.: прайм — ЕВРОЗНАК, 2001. — 864 с.
Бачинская К. П.
Львовский национальный университет имени Ивана Франко
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СТУДЕНТОВ С ВЫСОКИМ УРОВНЕМ ОПРЕДЕЛЕННОСТИ СТИЛЯ ЖИЗНИ
Аннотация
Проанализированы психологические аспекты образа жизни, его главные составляющие. Проанализированы связи образа жизни с личностной зрелостью, системой жизненных ориентаций и компонентами мотивационной структуры личности студентов. Установлено, что студенты, которые характеризуются четким представлением о собственном стиля жизни характеризуются высоким уровнем личностной зрелости, а именно: высоким уровнем ответственности, независимостью, сложившейся жизненной философией.
Ключевые слова: стиль жизни, личностная зрелость, система жизненных ориентаций, мотивация, ранняя взрослость.
Bachynska Kh.P.
Ivan Franko National University of Lviv
PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF STUDENTS WITH HIGH LEVELS OF CERTAINTY LIFESTYLE
Summary
The article contains analysis of psychological aspects of lifestyle of the students and the main components of the lifestyle. Connections of lifestyle of students with their personal maturity, life orientations, motivational structure are investigated. Research has found that students, who have a clear idea about their lifestyle, are mature personalities distinguished by a high level of responsibility, independence, formed life philosophy. Keywords: lifestyle, personal maturity, system of life orientation, motivation, early adulthood.
УДК 316. 6:004. 7
СОЩАЛЬНО-ПСИХОЛОПЧШ ОСОБЛИВОСТ1 К1БЕРПРОСТОРУ
IiiaiiKiii I.I.
Прикарпатський нацюнальний ушверситет iменi Василя Стефаника
В стати проаналiзовано поняття габерпростору. Розглянуто основш тдходи до визначення даного поняття. Здшснено аналiз поняття габерпростору з позицп соцiальноi психологи, сощального конструктивiзму. Основний акцент у стати зроблено на проблемi формування щентичност тдлггка в габерпростору Аналiзуються основш особливост габерпростору як фактору соцiалiзацii тдлггка, а також роль соцiальноi мережi в формуванш щентичност тдлггка. Ключов! слова: габерпросир, текстуальшсть, щентичшсть тдлггка, сощальна мережа, кiберсоцiалiзацiя.
Постановка проблеми. Глобальним явищем су-часного шформацшного сустльства е функ-цюнування новоi соцiальноi реальностi — юберпрос-тору. З кожним днем у жита людини з'-являються все новi так зваш девайси, якi сприяють сощально-му стлкуванню людей у зазначеному середовишД тай у суспiльствi все бшьше акцентують увагу на кiберпросторi, а також його не вщ'-емнш присутнос-тi у нашому повсякденному житть Спостерiгаеться все бiльше дослiдження юберпростору у фiлософii, соцiологii, правознавствi, психологи тощо. Значна аудиторiя користувачiв юберпротору — це пiдлiтки,
1х дiяльнiсть у цьому середовишi найрiзноманiтнi-ша. Так, особливий iнтерес привертае питання формування щентичност пiдлiтка тд впливом юберп-ростору, який без сумшву е на сьогоднi додатковим або переважаючим iнститутом, агентом соцiалiзацii особистостi пiдлiтка. Тому, важливо проаналiзувати i вказати основнi соцiально-психологiчнi особливос-тi, риси дослiджуваного середовища.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Досль дження проблеми iдентичностi у психологи ведуть-ся давно, так основними дослщниками цього яви-ща е А. Фрейд, Р. Гартман, Е. Ержсон, Дж. Маршя,
© !вангав I.I., 2015

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой